Агар — служниця Сари
Коли Сара відправила свою служницю до чоловіка — це було передбачено Творцем чи вона «взяла долю у свої руки»? Чий це був план — Божий чи людський? І те, що сталося з Агар — чи було це її життєвим шляхом, її призначенням? Складається враження, що якби Сара мала більше віри й покладання на Всевишнього, Ішмаеля, можливо, не було б.
«Агар, служниця Сари» — це захопливий сюжет, який зворушував художників і поетів усіх часів і народів.
Усі коментатори Тори сходяться на тому, що Сара не помилилася. Попри те, що наслідки цієї історії ускладнили долю єврейського народу — і світу загалом, — якби не дії Сари, усе могло б завершитися ще важче.
Всевишній пообіцяв Авраму, що в нього народиться син, але не сказав, що саме від Сари. Після десяти років життя в Землі Ізраїлю без дітей Сара вирішила, що причина — в ній. Проте насправді затримка була пов’язана з тим, що Авраѓам мав остаточно очиститися від нечистоти, яку Змій приніс у людський рід. Ця нечистота мала «вийти» через потомство Агари.
Рабі Натан із Бреслева та Мальбім пояснюють: народження Ішмаеля було необхідним етапом перед народженням Іцхака, так само як лушпиння передує плоду.
Раші пише, що Сара привела суперницю до свого дому, сподіваючись, що в заслугу її страждань Всевишній змилостивиться над нею і подарує дітей. Інші коментатори додають, що Сара віддала Авраѓаму свою служницю, гадаючи, що якщо народжені нею діти виявляться гідними, вона їх усиновить.
Якби Агар зберегла покору, історія людства могла б розвинутися зовсім інакше.
Але Агар, завагітнівши, піднеслася над господинею і повстала проти неї. Тоді Сара, маючи дар пророцтва, зажадала від Авраѓама вигнати її. Вона втратила дитину. Лише після того, як за словом ангела Агар упокорилася перед Сарою, її повернули в дім Авраѓама, де згодом народився Ішмаель.
І тут виникає запитання: навіщо все це було потрібно, якщо результатом став народжений Ішмаель?
Рав Еліезер Берлянд пояснює: вигнання Агари фактично врятувало світ. Якби народилася дитина, яку вона зачала спочатку, наслідки були б руйнівними. Про Ішмаеля Тора каже: «Рука його на всіх, і рука всіх на ньому». Але про ту першу дитину сказали б лише: «Рука його на всіх».
Отже, саме пророчий дар і мудрість Сари врятували людство.
До речі, як зазначає великий Ор га-Хаїм га-Кадош, Ішмаель мав статус раба. Але це — вже інша історія…
джерело: breslev.com