📌Питання: Чому перед молитвою Аміда прийнято зробити три кроки назад, а потім уперед?
❗Відповідь: У Вавилонському Талмуді¹ та в книзі «Зоар»² сказано, що після завершення молитви людина переходить зі сфери святості до буденного світу. Цей перехід пов’язаний із числом три, як це було у євреїв здавна. Наприклад, коли євреї здригнулися під час отримання Тори, вони відступили назад на три кроки. Коли Моше увійшов до Всевишнього, він пройшов три перегороди — «темрява, хмара і морок»³. Коли коени завершували принесення постійної жертви⁴, вони також відступали три кроки назад.
Наші мудреці пояснили причину, чому й нині прийнято робити ці три кроки перед початком молитви Аміда. Коли людина прагне наблизитися до Б-га, вона робить крок назад, показуючи, що з одного боку вона не заслуговує такої близькості, а з іншого — лише завдяки великому милосердю Творця отримує право звернутися до Нього з молитвою.
Тому перед Амідою (яка є найголовнішою частиною молитви) прийнято зробити три кроки назад⁵, а потім повернутися і зробити три кроки вперед (після цього звести ноги разом)⁶. Так само роблять після завершення молитви, тільки в зворотному порядку. А хто не робить цих трьох кроків у кінці, той ніби й не молився⁷.
Під час завершення молитви прийнято трохи схилитися і в такому положенні зробити три кроки назад⁸, подібно до того, як відходять від царя⁹. Перший крок назад починають з лівої ноги, що показує, як важко нам віддалятися від Всевишнього. Потім, зробивши три кроки назад і схиливши голову, прощаються з духовною присутністю. Це робиться так: на словах «Установлює мир у висотах Своїх» схиляють голову вліво (це права сторона Шхіни навпроти молільника). На словах «Він нехай пошле мир нам» — нахиляють голову праворуч (ліва сторона Шхіни). Після завершення фрази ще раз схиляють голову вперед, як раб перед господарем, і промовляють «Нехай буде воля... щоб відбудовано Храм»¹⁰.
За звичаєм ХАБАДа¹¹: «Установлює мир у висотах Своїх» — нахил вліво, «Він» — нахил уперед, «нехай пошле мир нам» — нахил праворуч, «і всьому Ізраїлю. І скажімо: Амен!» — нахил уперед.
Той, хто завершив Амід і зробив три кроки назад, має стояти нерухомо, ноги разом. Якщо одразу повернутися на місце — це виглядає так, ніби людина насправді не відступила, не попрощалася зі своїм Царем. Дозволено повернутися через час, потрібний для проходження чотирьох ліктів (приблизно два метри). Якщо в синагозі дуже тісно — дозволено повернутися одразу. Бажано чекати, поки хазан почне «Кдуша», і тоді повернутися вперед¹².
Примітки:
Трактат «Йома» 53б.
«Тикуней Зоар» 26:1.
«Дварим» 4:11.
Наша молитва пов’язана з жертвопринесенням «тамід».
Звичай Ребе в Шахарит: хазан при словах «Хвала Б-гу...» робить три кроки назад, починаючи з лівої ноги, а потім три вперед — з правої («Маасе Мелех» 3:60–61).
У Мінха і Маарів — перший крок назад з лівої ноги, останній — також лівою, але без зведення ніг; повернення — з правої («Маасе Мелех» 7:9).
Подібно до ангелів: «Ноги їх — нога пряма» (Єхезкель 1:7).
«Йома» 53б; «Шулхан Арух» Алтер Ребе 123:1.
Якщо ззаду молиться людина ближче ніж у двох метрах — не можна відступати до її завершення («Шулхан Арух» Алтер Ребе 102:5 та ін.).
Крок має бути таким, щоб великий палець однієї ноги був напроти п’яти другої. Менший крок не рахується («Шулхан Арух» Алтер Ребе 123:6; «Кцот а-шулхан» 20:24).
«Шулхан Арух» Алтер Ребе 123:1.
«Сефер а-мінгаґім», с. 12; «Маасе Мелех» 3:73.
РАМБАМ, «Закони молитви» 9:4; «Шулхан Арух» Алтер Ребе 123:3.
Рав Барух Губніцький