Ребе Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (відомий як Ребе Рашаб) — п’ятий Ребе в династії Любавицьких Ребе.
Він народився 20 хешвана 5621 року (5 листопада 1860) у містечку Любавичі. Його батьки — Ребе Шмуель (Маараш) і ребецин Рівка Шнеєрсон.

Він був людиною надзвичайної духовної глибини, засновником знаменитої єшиви «Томхей Тмімім», яку називають «матір’ю всіх єшив ХАБАДу». Його часто називають «Рамбамом хасидизму» — за систематичність, ясність і глибину його творів.

👶 Дивовижне народження Ребе Рашаба

За рік до його народження, 10 кислева 5620 року, його мати, ребецин Рівка, побачила дивовижний сон.
Уві сні до неї прийшли її мати — Хая-Сара, і її дід — Ребе Дов-Бер, Мітлер Ребе.
Мати з радістю сказала:

«Рівко, ви з чоловіком маєте написати сувій Тори».
А Мітлер Ребе додав:
«І у вас народиться добрий син. Не забудьте дати йому моє ім’я».

Через дев’ять днів, у ніч на 19 кислева, вона побачила другий сон.
Цього разу з ними був старець, що світився духовним світлом.
Її мати повторила:

«Рівко, напиши сувій Тори».
Мітлер Ребе сказав:
«У тебе народиться добрий син».
А старець промовив:
«АМЕН, нехай буде воля Всевишнього!»
Мати попросила:
«Дідусю, благослови її!» — і він благословив.

Ребецин Рівка розповіла про сон своєму чоловікові, Ребе Маарашу.
Він відповів, що Тору треба писати на найкошерніших, відбірних пергаментах.
Ребе Цемах-Цедек, дід майбутнього Ребе, велів почати написання сувою потайки — у своїй власній кімнаті, лише за присутності братів Маараша.

📜 Менш ніж за рік після початку написання сувою народився син — Шолом-Дов-Бер, названий на честь двох своїх прадідів: Ребе Шалома Шахне Альтшулера та Мітлер Ребе (Дов-Бера).

✂️ Брит-мiла

Обрізання відбулося 26 кислева 5621 року, після того як за вказівкою Цемаха-Цедека його відклали на кілька тижнів.
Під час самої церемонії Цемах-Цедек пояснив ім’я дитини за хасидським ученням:

«Рашаб — це басар шевер, що означає “зламати плоть”, адже суть служіння полягає в подоланні матеріальності».

Він також додав, що дата народження — 20 хешвана — вказує на духовний зв’язок із найвищими рівнями Кетер — «корони Божественності».

🎓 Дитинство і духовне зростання

З трьох років маленький Шолом-Дов-Бер вирізнявся особливою серйозністю.
Під час його халаки (першої стрижки волосся) Цемах-Цедек благословив його словами:

«Олією, яку Бааль Шем-Тов дав Магіду, щоб помазати Ребе на всі покоління, — цією ж олією я помазую і цю дитину».
З того часу всі бачили в ньому душу Ребе.

📚 Уже в дев’ять років він знав Танах, Мішну і основи Шулхан Аруха, а в 14 — цілий розділ «Нашім» напам’ять.
Його батько казав про нього:

«Мій син Рашаб ніколи не був просто хлопчиком — він завжди жив як хасид, з глибоким порядком і страхом Небес».

💍 Одруження

У 1875 році, 11 елул 5635 року, він одружився зі своєю двоюрідною сестрою — ребецин Штерною-Сарою.
Весілля відбулося в місті Овруч.
Його батько, Ребе Маараш, через хворобу не зміг бути присутнім, але надіслав благословення і сказав глибокі слова:

«Зараз розкривається світло Матері (мохін де-Іма), тому з ним їде мати. Але в майбутньому, коли розкриється світло Батька (мохін де-Аба), я сам буду там».

👑 Прийняття керівництва (Несійут)

Після кончини свого батька, Ребе Маараша, 13 тішрея 5643 року (1882), Шолом-Дов-Бер пережив глибоке внутрішнє потрясіння.
Лише через одинадцять років, у 1893 році, він остаточно прийняв на себе керівництво рухом ХАБАД.

Перший маамар, виголошений ним — «Кетер ітну леха» — став знаком прийняття ним ролі Ребе.
Хасиди зустріли це з великою радістю.

🏫 Єшива «Томхей Тмімім» і духовна спадщина

У 1897 році Ребе Рашаб заснував єшиву «Томхей Тмімім» у Любавичах.
Він говорив, що її учні повинні стати «солдатами Мошіаха», які поєднують Тору і хасидизм із внутрішньою чистотою та самопожертвою.

Його вчення відзначалося ясністю, логічністю й глибиною.
Він створив систематичний виклад хасидської філософії, завдяки чому його називають «Рамбамом хасидизму».

🕊️ Останні роки та відхід із цього світу

Під час Першої світової війни, коли фронт наблизився до Смоленська, Ребе Рашаб був змушений залишити Любавичі й переїхати до Ростова-на-Дону, де продовжив керувати рухом.

2 нісана 5680 року (21 березня 1920) він відійшов у Вічність.
Перед відходом він промовив слова, що стали його духовним заповітом:

«Я йду на Небеса, але книги (вчення) залишаються тут. Продовжуйте те, що я розпочав».

Після його відходу керівництво рухом ХАБАД прийняв його син —
Ребе Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Ребе Раяц), шостий Любавицький Ребе,
який продовжив справу батька й переніс центр руху спочатку до Польщі, а згодом — до Америки.

📸 На фото: знімок, зроблений за рік до відходу Ребе Рашаба з цього світу — для отримання візи в Ерец-Ісраель (землю Ізраїлю).
Однак поїздка так і не відбулася.

джерело: t.me/LubavitcherRebe770