Для багатьох, хто робить перші кроки в релігійному житті, вибір кипи несподівано перетворюється на непросте питання. У магазинах можна знайти найрізноманітніші варіанти — тканинні й в’язані, великі й маленькі, чорні, білі та кольорові. Здається, ніби за кожним видом стоїть окреме правило. Але чи справді форма або стиль мають значення і чи існує «правильна» кипа?
З точки зору єврейського закону, головне — щоб голова була покрита. Матеріал, колір чи дизайн не визначають ступінь релігійності й не змінюють змісту заповіді. Кипа насамперед слугує нагадуванням про присутність Всевишнього та знаком пошани перед Небом. Людина, яка приймає рішення носити її регулярно, вже робить важливий крок.
Втім на практиці кипа часто відображає культурні особливості різних течій в юдаїзмі. Так склалося історично: одні групи надавали перевагу чорним тканинним кипам, інші — в’язаним, треті — яскравішим або більшим моделям. Тому в певних громадах той чи інший стиль почав сприйматися як частина «форми». Це не правило закону, а вираження традиції конкретної спільноти.
Якщо людина живе там, де майже немає релігійних євреїв, питання вибору спрощується: підійде будь-яка кипа, яка зручна та подобається. Але якщо поруч є громада, яку планують відвідувати, інколи варто зважати на місцеві звичаї — це допомагає легше влитися в колектив і почуватися природніше.
При цьому важливо пам’ятати: відмінності між групами в юдаїзмі не скасовують спільної основи — віри в Єдиного Б-га та дотримання Тори. Кипа не розділяє людей, а навпаки — об’єднує тих, хто прагне жити духовним життям.
Універсальним варіантом часто вважають просту чорну кипу — її надягають і ті, хто носить кипу щодня, і ті, хто робить це лише за нагоди. Але остаточний вибір завжди залишається за людиною. Головне — щоб головний убір допомагав відчувати зв’язок із духовним коренем і нагадував про прагнення йти шляхом Тори.
джерело: https://toldot.com