*5 тевета 5293 року (3 грудня 1532 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо Молхо.
Рабі Шломо народився в 1500 році в Лісабоні, в родині португальських маранів (хрещених євреїв, які таємно зберегли вірність іудаїзму) і носив ім'я Діогу Піріш. Він отримав світську освіту і у віці 21 року був призначений секретарем королівської ради Португалії. В результаті зустрічі з Давидом Реувені в 1525 році, всупереч порадам останнього, Діогу Піріш здійснив обрізання і прийняв єврейське ім'я, через що обоє були змушені втекти з країни. У грецьких Салоніках Молхо вивчав Каббалу і познайомився з творцем «Шулхан Аруха» рабі Йосефом Каро.
У 1529 році через донос, в якому говорилося, що він, повернувшись до іудаїзму марран, Молхо був змушений втекти до Риму, де увійшов у довіру до папи Климента VII, який видав йому охоронну грамоту від інквізиції.
У 1532 році рабі Молхо разом з Давидом Реувені з'явилися в Регенсбурзі до імператора Карла V. За його наказом Молхо був заарештований і, за відмову зректися своїх переконань і прийняти християнство, був спалений на вогнищі, зробивши тим самим кідуш ѓа-Шем.
*5 тевета 5676 року (9 грудня 1915 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Мордехая-Довбера Слоніма.
Рабі Мордехай-Довбер був сином рабі Яакова Слоніма і ребецн Менухи-Рохл (відповідно, онуком Мітелер ребе). Він народився в Любавичах і у віці п'яти років разом з батьками переїхав до Ерец-Ісраель, в місто Хеврон. Ставши дорослим, рабі Мордехай-Довбер очолював хабадське об'єднання в Ерец-Ісраель і багато разів приїжджав до Любавичів, особливо близько спілкуючись з п'ятим Любавицьким ребе рабі Шолом-Дов-Бером (ребе Рашаб).
Звертаючись до рабі Мордехая, ребе Рашаб називав його «зятем». Справа в тому, що коли рабі Мордехай приїхав до Любавичів, рабі Рашаб, син тодішнього Ребе, рабі Шмуеля (ребе Маѓараш), проводив з ним довгі години, слухаючи розповіді про попередніх ребе (рабі Мордехай чув їх від своєї мами. Одного разу ребе Маѓараш теж послухав ці розповіді і вони так сподобалися йому, що він сказав синові: «запроси його до себе зятем за стіл» (У ті часи багаті євреї прагнули видавати своїх дочок нехай і за бідних, але зате вчених юнаків і брали на себе зобов'язання утримувати зятя певний час, даючи йому можливість вчитися далі. Відповідно, фраза про «запрошення зятем за стіл» означала визнання мудрості рабі Мордехая, здатного прикрасити будь-яку сім'ю). Так рабі Мордехай став для ребе Рашаба «зятем».
Похований рабі Мордехай в Хевроні, поруч з могилою матері.
джерело: chabad.odessa