На прикінці шабату, після його завершення, 21 грудня / 1 тевета, ми запалили сьому свічку Хануки у Бабин Яр.
У місці, де тиша має пам’ять, а земля знає імена.
Світло Хануки тут не гучне — воно стійке.
Не виклик — а свідчення.
Не жест — а відповідальність пам’ятати й жити.
Після завершення шабату святість часу перейшла у будні —
і саме тут це світло звучить особливо:
пам’ять не гасне, життя триває,
а світло знаходить шлях навіть крізь темряву.
Ми щиро дякуємо співорганізаторам —
в особі директорки Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»,
пані Роза Тапанова,
а також усім, хто приєднався цього вечора, щоб розділити пам’ять, тишу і світло.
Свічку запалив Юхим Якович Капер, батько якого вижив у Бабиному Яру, разом із представником Офісу Головного рабина України Моше Реувена Асмана.
Під час заходу гостей привітали директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» , народна депутатка України , Міністр молоді та спорту України , директорка Фонду «Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр» , Голова ГО «Асоціація євреїв-колишніх в’язнів гетто і нацистських концентраційних таборів» Борис Забарко. У заході також взяли участь представники дипломатичних місій.
Пам’ятаємо. Несемо світло. Живемо.
