частина 4, заключна
⚖️ Суд за книги
✨ В історії ХАБАДу було чимало драматичних сторінок, але одна з найгучніших розгорнулася в Нью-Йорку у 1985–1987 роках. Це була не просто юридична тяганина — а справжня духовна битва: кому належить бібліотека Ребе Раяца — приватним спадкоємцям чи всьому руху?
🟨 З чого почалася суперечка
📚 Після того як у 1950 році Ребе Раяц (раббі Йосеф-Іцхак) відійшов у вічність, бібліотека залишилася в 770 під опікою «Агудас Хасидей Хабад».
Для хасидів це було природно: сам Раяц у листах писав, що бібліотека — не особиста власність, а надбання хасидів.
Однак на початку 1985 року його онук Беррі Гур-Аріє заявив, що книги є його приватною спадщиною, і навіть почав продавати томи на аукціонах. Перші книги хасиди були змушені викуповувати за величезні гроші, аби не допустити їх зникнення з бібліотеки.
Для хабадників це стало ударом у саме серце: йшлося не про речі, а про святі книги й рукописи, у яких — подих Ребе.
🟨 Судова справа
⚖️ У 1985 році справа дійшла до американського суду. Процес був незвичайним: у залі звучали не лише юридичні аргументи, а й листи Ребе Раяца, де він чітко писав, що бібліотека — надбання руху ХАБАД.
Перед початком слухань у ребецн Хаї-Мушки запитали:
«Чия це бібліотека?»
Вона відповіла:
«Бібліотека належить Ребе,
а Ребе належить хасидам».
Ці слова стали вирішальними.
🙏 Увесь час, поки тривали засідання, хасиди в Нью-Йорку й по всьому світу молилися, читали Тегілім, багато хто тримав пости. Це був справжній «судний день» — і в залі суду, і на Небесах.
🟨 Рішення суду — «Дідан Ноцах»
🎉 5 тевета 5747 року (1987) суд виніс остаточний вердикт:
«Бібліотека належить Агудас Хасидей Хабад».
Радість була величезною: хасиди танцювали біля будівлі суду й телефонували друзям по всьому світу.
✨ Ребе тоді сказав:
«Ці книги не є моїми особистими
і не є чиєюсь приватною власністю.
Вони належать усім хасидам —
це скарб усього руху».
🟨 Наслідки перемоги
📚 Одразу після суду Ребе розпочав новий етап — зміцнення й розширення бібліотеки. Він звернувся до хасидів усього світу з проханням надсилати старі видання, рідкісні томи та рукописи.
🏛️ У 1989 році розпочалася реконструкція: сусідню будівлю об’єднали з бібліотекою, зробили перехід із 770, створили сучасні приміщення для зберігання та каталогізації.
У 1992 році бібліотека відкрилася для дослідників, а в 1994-му було створено виставкову залу для широкої публіки.
✨ «Суд за книги» став символом:
йшлося не про власність, а про святість і вірність справі Ребе.
Відтоді бібліотека живе не як музей,
а як живе серце ХАБАДу — відкрите для всього єврейського народу.
джерело: 📖 Любавицький календар