🟡 Суботній одяг у гала́сі та хасидизмі
Серед єврейських звичаїв особливе місце посідає носіння окремого одягу для Шабату. Це не просто зовнішній атрибут, а вираз пошани до святого дня й внутрішнього переходу від буденності до святості. Уже мудреці Талмуду підкреслювали важливість чистого й особливого одягу до Шабату, пов’язуючи це із заповіддю: «і назвеш Шабат — насолодою, святиню Господню — шанованою». Тому одяг намагаються змінити ближче до початку Шабату, після приготувань і омовіння, показуючи, що ця дія здійснюється саме заради честі дня. Навіть якщо людина перебуває наодинці й ніхто її не бачить, обов’язок залишається тим самим — адже пошана стосується не людини, а самої святості Шабату. А якщо немає можливості вдягнути інший одяг, то принаймні очищують і впорядковують той, що є.
✨ Сенс суботнього одягу
У книгах пояснюється, що особливий одяг пов’язаний із духовною реальністю Шабату: він допомагає людині відчути відокремленість цього дня від буднів, підтримує настрій піднесеності й нагадує про святість часу, щоб не ставитися до нього за звичкою. Подібно до того, як перед царем людина постає у почесному вбранні, так і в Шабат єврей одягається в більш вишуканий одяг. У традиції є й особливе ставлення до білого одягу, про який згадує Зоар: відомо, що від Баал Шем Това до Ребе Маараша Ребе носили білі суботні шати, тоді як сьогодні цей звичай найчастіше виражається принаймні в білій сорочці.
🕯 Звичай у ХаБаДі
У хасидському середовищі ХаБаДу суботній одяг набув особливого значення. Ребе РАШАБ установив, щоб у Шабат одягали шовковий одяг — на цій підставі поширився звичай шовкового сюртука та шовкового гартела. Навіть ті, хто в будні молиться в костюмі, у Шабат намагаються вдягати довгий сюртук як більш почесний і піднесений одяг. У книгах зазначається, що за суттю одяг Йом-Тову має бути ще урочистішим, ніж суботній, хоча зовні сьогодні ця різниця майже непомітна.
🌿 У світлі вчення хасидизму
Хасидська думка пояснює, що буденний одяг пов’язаний із приховуванням і обмеженням, тоді як суботній відповідає світлу, яке розкривається цього дня. Тому він належить до вищого духовного рівня, подібного до світу Брія, на відміну від буденного одягу, співвіднесеного зі світом Єцира. З цим пов’язують і перевагу шовкових тканин — матерії, що походить із «живого начала», на відміну від рослинних волокон, які символічно належать до рівня буденної реальності.
👑 У наших Ребе
В історії хасидів ХаБаДу збереглося багато свідчень, пов’язаних із суботнім одягом у Ребе. Відомо, що Алтер Ребе носив білі суботні шати й передав їх Цемах-Цедеку; зображення Цемах-Цедека в білому вбранні пов’язане саме з моментом суботньої святості. Про Ребе Махараша розповідали, що він одягав штраймл і мав особливий нігун, який співав під час облачення в суботній одяг і під час його зняття наприкінці Шабату. Ребе РАШАБ одягав суботні шати також під час прийому на єхіду́т і наголошував на важливості шовкового вбрання, доводячи це до рівня суворої вимоги.
У пізні роки, починаючи з початку 90-х, Ребе став ходити в суботньому одязі й у будні, і хасиди пов’язували це з ідеєю, що світ уже стоїть на порозі «надвечір’я» перед великим Шабатом — часом Геули.
🟣 Підсумок
Отже, суботній одяг у хасидській традиції — це не зовнішній звичай і не формальність. Він виражає внутрішнє ставлення до Шабату, допомагає людині вийти з ритму буднів, відчути піднесеність часу й надати матеріальному вигляду відтінок духовної святості.
🖼 На картині — третій Любавицький Ребе Цемах-Цедек у суботньому одязі, який він отримав у спадок від свого діда Алтер-Ребе.
джерело: 📖 Любавицький календар