Питання: Розкажіть, будь ласка, про контроль над емоціями. Як ви радите це робити і до якої міри, адже людина не повинна бути якоюсь сухою. Дякую!
Естер Ізраїль

Відповідь: Почнімо з того, що вміння керувати своїм емоційним станом — це своєрідний проєкт, робота над яким триває протягом усього життя, принаймні якщо людина прагне досягти високого рівня самоконтролю. А він необхідний, щоб не піддатися руйнівному впливу гніву, страху, заздрості, безпідставного занепокоєння та інших подібних почуттів.

Однак ідеться не про просте стримування емоційної реакції. Навіть ті емоції, які здатні завдати значної шкоди, інколи бувають виправданими й навіть необхідними. Так, наприклад, гнів може бути виправданий, якщо він спрямований проти ворогів єврейського народу, а почуття суперництва між тими, хто вивчає Тору, що межує із заздрістю, за настановою наших Учителів, примножує мудрість (Мішна, трактат «Піркей Авот», розд. 4).

Почуття можна уподібнити потоку потужної ріки, яка то вирує, то заспокоюється, але її течія не припиняється ані на мить. Мета полягає не в тому, щоб перегородити потік греблею, а в тому, щоб спрямувати його русло в правильному напрямку, стежачи, аби вода не виходила з берегів і не затоплювала прибережні поселення.

Попри те що роботі над емоціями в єврейській традиції надається величезне значення, ми не знайдемо в ній поняття «контроль над емоціями». Єврейський підхід до цього питання ґрунтується на інших принципах. Зазвичай ідеться про вміння усвідомлювати свої почуття й проявляти їх вибірково, відповідно до певних орієнтирів. Точніше — спрямовувати свої емоції в руслі Тори та релігійного світогляду.

Наприклад, Тора навчає не зберігати в серці зла на іншу людину, не заздрити чужому майну, любити інших євреїв тощо. Усі ці настанови стосуються світу почуттів, і від єврея очікується праця над собою, що дає змогу проявляти їх належним чином або, навпаки, утримуватися від прояву деяких із них.

Це стосується й позитивних емоцій. Так, Всевишній заповідає євреєві радіти у свята, що, зрозуміло, буває непросто виконати, якщо людина перебуває у складних життєвих обставинах.

Робота над емоціями в єврейській традиції тісно пов’язана й підпорядкована роботі над мідот — особистими якостями. Саме слово «міда», що означає міра або розмір, вказує на необхідність відмірювати потрібну міру емоцій залежно від мети поведінки та конкретного контексту. Вияв милосердя до жорстокого недоречний, так само як і жорстокість щодо слабкого та беззахисного.

По суті, майже будь-яка емоція може бути задіяна, але ступінь і обставини її застосування мають бути співмірними й доречними. А щоб визначити, наскільки вони доречні, потрібні орієнтири. Ними слугують інтелектуальні й духовні підвалини: частково їх диктує розум та інтуїція, а частково — закони Тори.

Таким чином, єврейський світогляд вимагає поставити емоції там, де це необхідно, на службу Всевишньому, залучаючи розум на додачу до інстинктивного й спонтанного вираження почуттів.

Основою такої роботи над емоційним удосконаленням є знання Тори, її постійне вивчення, особливо книг з єврейської етики та моралі — так званих сифрей мусар (наголос на останньому складі). А також глибоке й постійне усвідомлення того, що кожна проявлена емоція впливає на оточення, так само як і на внутрішній образ самої людини.

Почуття любові здатне породити відповідну любов, пом’якшуючи й збагачуючи внутрішній світ. А злість може бути згубною не лише для тих, на кого вона спрямована, а й викликати руйнацію в душі того, хто її відчуває.

Усе сказане вище має привести до думки, що євреєві не загрожує емоційна сухість, адже самі почуття — легітимна й необхідна сторона людського життя.

Скористаймося ще раз метафорою ріки. Сила емоційного потоку може бути величезною, і в цьому немає біди. Навпаки, здатність переживати сильні емоції можна розглядати як благословення Згори. До речі, вони не обов’язково мають мати зовнішній прояв, і за стриманим фасадом може приховуватися надзвичайна внутрішня потуга.

Важливо лише, щоб цей потік був спрямований правильно й корисно. Річкові води можуть бути благотворними та живити великі простори. Це той випадок, коли хаотичний потік, плинучи по правильно прокладеному руслу, несе благо, а не руйнування.

джерело: http://evrey.com/sitep/askrabbi1/q.php?q=otvet/q8726.htm