У наведеному нижче листі, адресованому Геула Коен, депутату Кнесету, у 1981 році Любавицький Ребе роз’яснює свою позицію щодо питання поселень у Юдеї та Самарії.
Він наголошує, що його підхід не пов’язаний із політикою, а ґрунтується на вимогах Галахи та відповідальності за можливі наслідки тимчасових або демонстративних поселень.
Це одне з небагатьох місць, де Ребе відкрито розкриває мотиви своєї лінії поведінки в цьому чутливому питанні.
З Божою допомогою, 24 елул 5741 року
Бруклін, Нью-Йорк
Шановній пані Геулі Коен, депутату Кнесету — хай буде благословенне її життя.
Вітання і благословення!
Підтверджую отримання Вашого листа від 18 менахем-ава, який надійшов до мене з великим запізненням.
І почну з його заключної частини — з пропозиції вплинути на тих, хто дослухається до мого голосу, аби вони оселилися в місцях, перелічених у Вашому листі.
І, забігаючи наперед, мушу підкреслити: мої звернення та подібні кроки можливі лише тоді, коли вони можуть спиратися на тверду надію, що поселення буде довготривалим і стійким, а не є політичною акцією і не має на меті викликати тимчасове пожвавлення громадської думки — навіть якщо згодом, за короткий час, поселенців буде виселено. Бо справа моя — не політика, а Галаха.
І відповідно до лінії тих, хто мав і має вплив у питаннях такого роду протягом усіх тридцяти двох років, я дійшов висновку, що напрям у них один: поступки й відступи тощо. І останній крок перевершив попередні — повернення нафтових джерел, які забезпечували понад половину, а за деякими твердженнями — три чверті потреб нашої країни для функціонування економіки та для потреб оборони; і їх справді повернули — без будь-якої серйозної реакції з боку мешканців нашої країни, попри те що кожен розуміє: це найдієвіша й життєво необхідна «зброя» для безпеки держави та для існування її економіки. Немає потреби поширюватися на очевидні речі.
І порівняно з цим — що означає в їхніх очах виселення поселенців з одного, двох, а то й більшої кількості місць? Тим більше що зовнішній тиск продовжує посилюватися тощо. І особливо — оскільки це вже було зроблено на практиці, і для цього було залучено ЦАХАЛ, а всі партії перейшли до «порядку денного»!
І, як уже сказав, — відкрито заявляти, щоб поселялися, а водночас натякати поселенцям, що це лише тимчасова демонстрація, — не належить до способів, якими я користуюся.
Це перший раз, коли я розкриваю мотив моєї лінії поведінки з цього питання, і причина цього зрозуміла: щоб не послабити тих, хто вірить, що відбудеться докорінна зміна — і незабаром — у підході тих, хто визначає керівництво нашої країни щодо зовнішнього тиску; а також щоб не послабити й тих, для кого це — лише демонстрація, адже щодо декого з них не лише «намір їхній гідний», але й самі їхні дії бажані.
І їй належить вирішити, чи варто публікувати — навіть серед близьких до її позиції — мою думку та мої аргументи, чому я не використовую свій вплив для зазначеного поселення, з причин, викладених вище.
І завершуємо добрим, відповідно до часу, — побажаннями запису й печаті на добрий і солодкий рік; щоб її вплив був використаний повною мірою на благо цілісності Землі, а разом із цим — на благо цілісності народу і цілісності Тори, які всі взаємопов’язані.
І, звісно, зрозумілий мій «натяк» щодо цілісності Землі, народу і Тори — виправлення відомого нещасного закону шляхом його формулювання як «ґіюр за Галахою». І на превеликий мій подив до мене дійшла дивна звістка щодо її позиції з цього питання.
З повагою і благословенням.
джерело: 
Любавицький календар