*25 тевета 3448 року (313 рік до н.е.) — Відвідування Єрусалима Олександром Македонським.
Цього дня відбулася знаменита зустріч Шимона ѓа-Цадика (праведника Шимона) і македонського правителя Олександра Великого.
Самаряни, закляті вороги євреїв, переконали Олександра, що відмова євреїв встановити його зображення в Храмі є спробою бунту проти влади і що Храм необхідно зруйнувати. Первосвящеником (коѓен ѓа-гадоль) в ті роки був Шимон ѓа-Цадік, останній з чоловіків Великого Зібрання, один з тих людей, хто разом з пророками Езрою і Нехемією відбудовував Храм і відроджував єврейське життя в Ерец-Ісраель.
Олександр на чолі війська рушив на Єрусалим. Рабі Шимон в одязі первосвященика, у супроводі делегації видатних сановників, вирушив привітати царя. Дві групи рухалися назустріч одна одній цілу ніч і на світанку зустрілися. Побачивши первосвященика, Олександр зіскочив з коня і схилився перед ним, пояснивши оточуючим, що перед боєм йому часто з'являвся схожий чоловік.
Первосвященик провів царя до Храму і пояснив, що іудаїзм забороняє встановлення в Храмі будь-яких зображень, і запропонував, як доказ відданості і для прославлення імені царя, називати всіх хлопчиків, які народяться в сім'ях єрусалимських священиків цього року — Олександрами (з цього моменту ім'я «Олександр» стало традиційним єврейським ім'ям).
*25 тевета 5319 року (4 січня 1559 року) — Перша публікація книги «Ховот ѓа-левавот».
«Ховот ѓа-левавот» («Обов'язки серця») — знаменитий трактат рабі Бах'ї бен Йосефа ібн Пакуда (рабейну Бехайе). Книга була написана арабською мовою і називалася «Китаб ал-хідайя іла фараїд ал-кулуб» («Книга настанов про обов'язки серця») і була перекладена на іврит знаменитим перекладачем Єгудою ібн Тібоном, чим справила значний вплив на всю подальшу літературу і поезію. Ну і, звичайно ж, книга «Ховот ѓа-левавот» століттями служила євреям практичним керівництвом у питаннях моральної поведінки.
джерело: chabad.odessa