Питання «хто створив зло?» неминуче постає перед кожним, хто замислюється над вірою. Якщо Всевишній — абсолютне добро, як сказано в Тегілім, то як узагалі можливе зло у світі? Рабин Реувен Куклін пояснює: Б-г створив усе існуюче — і добро, і зло. Але сенс зла принципово відрізняється від того, як ми звикли його сприймати.
Рамхаль у книзі Даат Твунот пише, що зло — це особлива, цілковито нова реальність. До сотворення світу вона не мала жодного аналога, адже в Самому Всевишньому немає ані найменшого натяку на зло. Водночас у Своїй безмежній силі Б-г здатний створити навіть те, що Йому протилежне. Це не суперечність, а прояв Його абсолютної влади.
Зло було створене не як самостійна цінність і не як рівний супротивник добра. Його мета — дати людині свободу вибору. Без можливості обрати зло людина була б запрограмована на добро й позбавлена справжньої відповідальності. Свобода вибору передбачає ризик, внутрішню боротьбу й можливість помилки. Саме в цьому просторі вибору людина стає людиною.
З погляду Тори, зло не є кінцевою метою. Воно тимчасове й призначене для подолання. Пророк Єшаягу передає слова Всевишнього: «Я творю світло і створюю темряву… Я, Господь, чиню все це». Навіть те, що ми називаємо злом, перебуває в межах Божественного задуму й служить вищій меті.
Віленський Гаон пояснює, що слова Тори «дуже добре» означають не просто наявність добра, а досконале добро. Світ, у якому існує зло, але воно підпорядковане вищому плану й зрештою буде усунене, — глибший і завершеніший, ніж світ без вибору й боротьби.
Для ноахідів цей підхід особливо важливий: він вчить бачити у світі не хаос, а сенс. Зло існує для того, щоб людина могла свідомо обрати добро. І саме цей вибір робить добро справжнім, а людину — відповідальною й гідною нагороди.