Ребецн Двора-Лея була донькою Мітелер Ребе — другого Любавицького Ребе — та дружиною праведника, раббі Яакова-Ісраеля з Черкас.💍 Незвичайне сватання і таємниця МашиахаІсторія їхнього союзу почалася задовго до весілля. Одного разу Алтер Ребе — засновник ХАБАДу — гостював у святого праведника раббі Нохума з Чорнобиля. Він нагадав господарю слова їхнього спільного вчителя — Магіда з Межирича:«Машиах буде нащадком або найстаршого, або наймолодшого з моїх учнів».Найстаршим учнем був раббі Нохум із Чорнобиля, а наймолодшим — Алтер Ребе. Тоді Алтер Ребе з усмішкою сказав:«Навіщо нам сумніватися? Давай просто породичаємося!»Він підійшов до колисок онуків раббі Нохума й почав обережно торкатися їхніх голівок. Дійшовши до немовляти Яакова-Ісраеля, Алтер Ребе впевнено промовив:«Цього хлопчика я обираю за чоловіка для своєї онуки Двори-Леї».(Кажуть, що Алтер Ребе шукав особливу форму черепа: за переказами, у нащадків царя Давида вона відрізнялася тим, що на ній ідеально трималася корона).Після весілля молодий чоловік залишився в Лядах. Днями й ночами він вивчав Тору разом зі своїм шурином — майбутнім Ребе Цемах Цедеком, а їхнім постійним хаврутою був сам Алтер Ребе.🕊️ Відхід із цього світу: суд між подружжямЦя історія — одна з найзворушливіших у хасидських переказах.Одного разу раббі Яаков-Ісраель запросив до свого дому онука — великого праведника раббі Мордехая-Дова з Горностайполя. Дідусь завів його до кімнати дружини й сказав:«У нас із бабусею суперечка, і ми вирішили, що ти нас розсудиш. Бабуся каже, що повинна піти з цього світу першою. Адже якщо вона залишиться вдовою, хасиди перестануть приходити до дому, вона залишиться самотньою, а самотності не витримає. Я ж кажу, що першим маю піти я, бо, залишившись без неї, буду лише половиною людини й не зможу жити. Розсуди нас — ми покладаємося на твоє слово».Онук вислухав їх і відповів:«По-людськи бабуся має рацію — їй, як вдові, буде важче. Але оскільки думка дідуся інша, я не можу піти проти його волі. Мій вердикт такий: коли прийде ваш час, ви обоє підете з цього світу в один і той самий рік».Так і сталося. 1 Сівана 5636 року (1876) відійшла у засвіти праведна Двора-Лея. А лише через три місяці — 13 Елула того ж року — за нею пішов і її чоловік, раббі Яаков-Ісраель із Черкас. Їхні душі, нерозлучні на землі, разом піднялися у Вищі світи.🕯️ Нехай заслуги цих праведників захищають нас!📖 Любавицький календар

Ізкор (від івр. יִזְכּוֹר — «згадає [Вс-вишній]») — це головна поминальна молитва за померлими в юдаїзмі. Під час неї віряни моляться за душі покійних батьків та близьких, а також просять про благодійність в їхню пам'ять. Основні деталі:Коли читається: Рівно 4 рази на рік після читання Тори — у Йом-Кіпур, Шміні-Ацерет, на восьмий день Песаха та у свято Шавуот.Традиція: Текст починається зі слів «Да вспомнит Бог...» (Нехай згадає Бог...). У повній назві вона звучить як Азкарат Нешамот (поминання душ).Особливість звичаю: За традицією, під час Ізкору в синагозі залишаються лише ті, чиї батьки вже пішли з життя. Люди, у яких живі обоє батьків, виходять із зали на час цієї молитви.

Що таке Десять Заповідей, або Декалог — 10 Промов, написаних на Скрижалях Завіту? Який їхній зміст? Розповіді мудреців про Десять Заповідей.10 Заповідей на Скрижалях Завіту — квінтесенція всієї ТориОсь короткий список усіх Десяти Заповідей:«Я — Г-сподь, Б-г твій».«Нехай не буде в тебе інших богів».«Не вживай Ім’я Г-спода, Б-га твого, надаремно».«Пам’ятай день Шабат».«Шануй свого батька і свою матір».«Не вбивай».«Не чини перелюбу».«Не кради».«Не свідчи неправдиво проти ближнього свого».«Не зазіхай».П’ять перших були написані на одній скрижалі, п’ять інших — на другій. Так навчав рабі Ханіна бен Гамліель.Заповіді, записані на різних скрижалях, відповідають одна одній. Наприклад, «Не вбивай» співвідноситься із «Я — Г-сподь», вказуючи на те, що вбивця принижує образ Творця. «Не чини перелюбу» — це відповідник «Нехай не буде в тебе інших богів», адже перелюб — це духовна зрада, подібна до ідолопоклонства. Про це сказано в Книзі Йірмеягу: «І легковажністю своєю осквернила вона землю, і блудила з каменем та деревом» (Йірмеягу 3:9).«Не кради» відповідає «Не вживай Ім’я Г-спода надаремно», бо злодій рано чи пізно мусить присягатися (у суді).«Не свідчи неправдиво» — це паралель до «Пам’ятай день Шабат», адже Всевишній як би сказав: «Коли ти лжесвідчиш, це так, ніби ти заперечуєш Моє творення світу за шість днів і відпочинок сьомого».«Не зазіхай» співвідноситься з «Шануй батька й матір», адже той, хто зазіхає на чужу жінку, може спричинити народження сина, який поважатиме не справжнього батька і проклинатиме свого істинного.Десять Заповідей включають всю ТоруУсі 613 заповідей Тори закладено в 613 літерах, якими записані Десять Заповідей. Між кожною з них — всі деталі законів Тори. Як сказано: «Усіяні таршішами» (Шир га-Ширім 5:14). Слово «таршіш» — це символ моря, тому Тору порівнюють із морем: між великими хвилями — дрібні, як і між заповідями — закони.[10 заповідей справді містять 613 букв, якщо не враховувати останні два слова: לרעך אשר (ашер лерееха — «що в ближнього твого»). Ці два слова, що містять сім літер, символізують 7 заповідей нащадкам Ноаха.]Десять Заповідей — 10 Промов, якими Всевишній створив світКожна заповідь відповідає одній із десяти Промов (імперативів), якими Всевишній створив світ:«Я — Г-сподь, Б-г твій» = «Нехай буде світло» (Берешит 1:3).«Не буде в тебе інших богів» = «Нехай буде твердь…» (1:6).«Не вживай Ім’я Г-спода надаремно» = «Нехай збереться вода…» (1:9).«Пам’ятай день Шабат» = «Нехай земля дасть зелень…» (1:11).«Шануй батька і матір» = «Нехай будуть світила…» (1:14).«Не вбивай» = «Нехай вода вирує…» (1:20).«Не чини перелюбу» = «Нехай земля дасть живих істот…» (1:24).«Не кради» = «Я дав вам усю траву…» (1:29).«Не свідчи неправдиво» = «Створімо людину за образом Нашим…» (1:26).«Не зазіхай» = «Недобре бути людині самотньою…» (2:18).

Згідно з основоположною працею Кабали — Книга Зоар — будь-яка річ, подія чи явище у нашому світі мають дві складові: зовнішню форму («посудину») та внутрішній зміст («наповнення»). Людина влаштована подібним чином: у неї є тіло (зовнішній прояв) і душа (внутрішня сутність).Цей самий принцип дуальності Творець заклав у чоловіче та жіноче начало. Спочатку створені як єдине ціле, чоловік і жінка були розділені, щоб стати самостійними провідниками Божественної волі, але з абсолютно різною динамікою служіння.Місія чоловіка більше орієнтована на зовнішню, соціальну та суспільну структуру. Його духовний шлях рухається від зовнішнього до внутрішнього — через дію та чітко визначені атрибути до духовного усвідомлення. Саме тому чоловічі обов’язки включають багато публічних заповідей і зовнішніх знаків, таких як носіння тфілін, цицит або звичай покривати голову кіпою. Кіпа для чоловіка є постійним нагадуванням про те, що над ним є Вища сила, допомагаючи дисциплінувати його зовнішню природу.Жіноча місія має протилежну динаміку — від глибокого внутрішнього до зовнішнього. Жінка від природи наділена тоншими духовними та емоційними «рецепторами», що пов’язують її з Творцем. Їй не потрібні штучні зовнішні атрибути, щоб пам’ятати про Вс-вишнього, адже її зв’язок із Божественним глибоко вкорінений усередині.Саме по матері визначається єврейство (внутрішня характеристика душі), і саме жінка звільнена від більшості наказових заповідей, пов’язаних із часом, щоб не порушувати її головне завдання — бути внутрішнім стрижнем дому та Хранителькою Традиції.Замість зовнішніх знаків на кшталт кіпи, призначення жінки виражається у трьох головних заповідях, що символізують наповнення матеріального світу духовним світлом:• Відділення хали — освячення фізичної їжі та створення благословенної атмосфери в домі.• Чистота сімейного життя — охорона святості та глибини подружніх стосунків.• Запалювання шабатніх свічок — розкриття Божественного світла, адже свічка символізує людську душу.Тому закони скромності для єврейської жінки — це не аналог чоловічої кіпи, а прояв її внутрішнього усвідомлення себе «донькою Царя». Жінці немає потреби покривати голову кіпою, оскільки її служіння будується не на зовнішній атрибутиці, а на тонкому прояві душевного тепла, скромності та перетворенні буденного життя на простір святості.

3 сівана 2448 року (1313 рік до н.е.) — Початок підготовки до Дарування Тори.У цей день почалася підготовка до Дарування Тори. Євреї отримали «заповідь про межу» — Всевишній заборонив підходити до гори і точно вказав, яку лінію біля гори Синай вони не повинні перетинати. Кожен, хто перетнув би цю лінію і наблизився до гори, підлягав би смерті.Також євреї отримали заповіді про освячення. Їм була заборонена подружня близькість, а також вони повинні були очистити своє тіло і одяг.3 сівана 5589 року (4 червня 1829) — Прийняття ребе Цемах-Цедеком керівництва хасидами Хабаду.Після відходу з цього світу Мітелер ребе ребе Цемах-Цедек, незважаючи на рішення старших хасидів, відмовлявся очолювати Хабад. Він вважав більш гідними кандидатами синів Алтер ребе — рабі Хаїма-Авраѓама і рабі Нахума або онука Алтер ребе — рабі Аѓарона з Кременчука. І лише після тривалих умовлянь він погодився зайняти цю посаду за умови, що його не будуть обтяжувати питаннями, пов’язаними з матеріальними речами.

🌷 Єврейська громада щиро привітала ювілярок травня — людей, чиї роки стали справжнім багатством мудрості, сили та життєвого тепла.💐 Венжега Світлана Степанівна відзначила поважне 85-річчя.💐 Спітковська Ірина Михайлівна — своє 80-річчя.Представники громади привітали ювілярок теплими словами, квітами та подарунками, огорнувши їх увагою, турботою й святковим настроєм у цей особливий день.Нехай Вс-вишній дарує ювіляркам міцне здоров’я, спокій, радість від рідних і багато світлих та благословенних років! ✨

Наближається свято Шавуот — день, коли завершив свій земний шлях засновник хасидизму, святий Баал-Шем-Тов (Бешт).Не всі пам’ятають, але напередодні 5720 (1960) року — до 200-річчя з дня його відходу — єврейський світ не планував нічого особливого. Хасиди не думали, що цей рік стане «особливим». Але у Сьомого Любавицького Ребе був інший задум.Ребе буквально влаштував справжній «струс», піднявши на ноги абсолютно всіх: від великих бізнесменів до шкільних учителів.⚡️ Головний лозунг року: «Поширення джерел»Ребе перетворив ювілей не просто на день пам’яті, а на практичний заклик до дії. У своїх листах того часу він прямо заявляв:«Це мій девіз цього року — моя вимога до кожного діяти з подвоєною енергією для поширення джерел хасидизму всюди!»Ребе пов’язував тему 200-річчя Бешта буквально з усім:● Бізнесменам він нагадував, що Баал-Шем-Тов учив служити Вс-вишньому в радості та піклуватися про матеріальний добробут інших.● Директорам шкіл робив зауваження, якщо ті забували «з теплом і хасидським вогнем» говорити з дітьми про спадщину Бешта.● Тим, хто просив благословення на зцілення, Ребе пояснював, що цей рік є часом особливої заслуги (сегули), а найкращі ліки — додати у вивченні вчення Баал-Шем-Това.🕯 «Баал-Шем-Тов любив світло»На фарбренгенах того року Ребе розкрив глибокий зв’язок між хасидизмом ХАБАД і вченням Бешта. Він цитував главу попереднього покоління — Ребе Раяца:«Баал-Шем-Тов дуже любив світло» — як духовне, так і буквальне. Відома історія, як Бешт і його учні запалювали багато свічок після завершення Шабату.Того року Ребе почав детально, від суботи до суботи, розбирати книгу Цаваат а-Ріваш («Заповіт Баал-Шем-Това»), перекладаючи глибокі містичні ідеї мовою практичних порад для щоденного життя кожного єврея.🕊 Спадщина Бешта:Турбота про тіло не менш важлива, ніж турбота про душу.Ребе підкреслював, що ще до того, як відкритися світу, Баал-Шем-Тов ходив селами та допомагав простим євреям матеріально — їжею, грошима, добрим словом.Висновок для нас сьогодні: справжній хасидизм — це не лише піднесені роздуми, а конкретні справи. Це 200 — а сьогодні вже значно більше — років безумовної Аават Ісраель — любові до ближнього.🔥 Шавуот — це час наново «прийняти Тору». І в день пам’яті Баал-Шем-Това найкращий подарунок для його душі — додати трохи світла у цей світ: відкрити книгу хасидизму, допомогти ближньому й зробити це зі справжньою, живою радістю.📖 Любавицький календар

Сьогодні — 2 Сівана, «ЙОМ А-МЕЮХАС» 5786 р.46-й день Омера📌 Йом а-Меюхас (2 Сівана) називається «особливим днем» з трьох причин: цього дня євреї отримали статус «святого народу», день тижня, на який він припадає, завжди збігається з Йом-Кіпуром, а також він розташований між важливими датами — Рош Ходешем і днями підготовки до дарування Тори. Сам по собі цей день не має окремих заповідей, тому ніби «пишається» своїм великим сусідством.Айом Йом• «Ана бе-коах» під час Кабалат Шабат («Зустрічі Суботи») промовляють пошепки.• Рядок «У-фрос алейну...» («І простягни над нами...») під час Кабалат Шабат промовляють стоячи.• У 5589 році (1829 р.) Шабат глави «Бемідбар» припав на 5 Сівана — напередодні свята Шавуот. Перед запалюванням шабатніх свічок Цемах Цедек — третій Любавицький Ребе — виголосив маамар (хасидське вчення) на тему: «Піднеси голову... їхніх батьків».Значення слова «сеу» («піднеси / поліч») тут відповідає тлумаченню Ібн Езри, як у вірші: «Кі тіса ет рош» («Коли будеш рахувати / підносити голову»). Пояснення цього принципу полягає в тому, що завдяки праці з розкриття світла душі, втіленої в тілі, відбувається духовне піднесення в самому «джерелі» та сутності душі, якою вона перебуває Нагорі. На основі цього Ребе пояснив кілька віршів, а також уривки із книги Зоар і Мідрашів.• У сам Шабат опівдні наш Учитель — Альтер Ребе — виголосив друш (промову) «І заручу тебе Мені навіки...» та пояснення до неї — саме ті, що надруковані в книзі Лікутей Тора.• У перший день свята Шавуот наш Учитель виголосив друш «І відлічіть собі...» та пояснення до нього, які також надруковані в Лікутей Тора.• На другий день Шавуота, під час святкової трапези, наш Учитель виголосив друш «А мудрість — звідки вона приходить?», що є другим поясненням до теми «Відлічіть п’ятдесят днів», надрукованим у Лікутей Тора.📖 Любавицький календар