📰 15 січня 2026 року The Jerusalem Post опублікував репортаж журналіста Майкла Старра про єврейських військовослужбовців, які продовжують воювати в лавах Збройних сил України, тоді як увага світових медіа дедалі частіше перемикається на інші конфлікти.Головна думка матеріалу проста: війна не зникла лише тому, що перестала бути головною темою новин. Для українських військових вона триває щодня. Серед тих, хто вже четвертий рік захищає Україну, — багато євреїв. 🎖️ Командир дрон-розвідки: «Воювати за свою країну»Один із героїв репортажу — Моше Бізсемов, командир групи розвідувальних дронів із Миколаєва. Він служить в українській армії з 2018 року. Його контракт мав завершитися у квітні 2022-го, але після початку повномасштабного вторгнення він вирішив залишитися.Під час боїв багато його побратимів потрапили в полон у Маріуполі, а частина з них досі не повернулася додому.На запитання, чому він продовжив службу, Бізсемов відповідає коротко:«Воювати за свою країну».Попри поранення і право на почесне звільнення, він повернувся до підрозділу дрон-розвідки. 🚑 Водій БМП, який зупинивсяДругий герой — Андре Чернецький, водій бойової машини піхоти, який двічі воював під Бахмутом.Повертаючись із бойового завдання, він побачив українського військового, затиснутого під уламками будівлі. За правилами бронемашина не мала права зупинятися, але Чернецький наказав зупинитися.Він витягнув пораненого з-під завалу, ризикуючи життям усього екіпажу.Говорячи про свою єврейську ідентичність, Чернецький каже:«Якщо ти представляєш свій народ — ти маєш тримати планку ще вище».Він тричі був поранений, але продовжує воювати, щоб ніхто не зміг сказати, що євреї не захищали Україну. ⚖️ Не всі пішли на фронтАвтор не ідеалізує ситуацію. У репортажі прямо зазначено: серед єврейських громадян України, як і серед інших, були ті, хто уникав мобілізації.Водночас представники єврейських громад наголошують, що євреїв у ЗСУ значно більше, ніж може здаватися, просто багато хто не бере активної участі в громадському житті. 🕯️ Ціна війниУ матеріалі згадуються історії загиблих єврейських військових.Серед них — Цві-Гірш (Гриша) Звергазда, який мріяв відкрити кошерний ресторан в Одесі, учитель школи Хабаду Андрій Коровський, що після поранення повернувся на фронт і помер від серцевого нападу, а також український актор і телеведучий Максим Неліпа, який загинув у бою.За оцінками представників єврейських громад, із 2022 року у війні загинули від 100 до 200 єврейських захисників України. 🤝 Підтримка громадЄврейські громади допомагають організовувати поховання відповідно до єврейської традиції, підтримують родини загиблих та читають кадиш.Окремо у репортажі розповідається про військових капеланів, які спілкуються з військовими, підтримують їх духовно та психологічно,  допомагають тим, хто переживає найважчі моменти війни. 📖 Чому цей репортаж важливийДля багатьох за межами України війна поступово перестає бути головною темою новин.Для тих, хто сьогодні тримає оборону, вона триває щодня.Історія єврейських військових ЗСУ — це історія про відповідальність, пам'ять і вибір. Про людей, життя яких поєднало Україну та Ізраїль.Такі репортажі важливі не лише як журналістські матеріали. Вони зберігають імена, факти й голоси людей, які сьогодні пишуть історію України. 🔗 Оригінал репортажу The Jerusalem Post від 15 січня 2026 року — за посиланням нижче.https://www.jpost.com/international/internationalrussia-ukraine-war/article-883460

Для хасидів Хабаду ця дата має особливе значення.3 Тамуза 5687 року (1927) розпочалося визволення Йосеф Іцхак Шнеєрсон з радянського ув'язнення. За відданість Торі, збереження єврейської освіти та боротьбу за право євреїв жити єврейським життям він був засуджений до смертної кари. Проте Всевишній змінив хід подій, і саме цього дня розпочався шлях до його повного звільнення.Через багато десятиліть, 3 Тамуза 5754 року (1994), цього світу залишив Менахем Мендл Шнеєрсон.У хасидській традиції цей день є не лише днем пам’яті. Він нагадує нам про слова мудреців: «Праведники навіть після своєї смерті називаються живими», адже їхнє вчення, їхні добрі справи та їхній духовний вплив продовжують жити серед нас.3 Тамуза — це день роздумів, вивчення Тори, читання Тегілім, благодійності та прийняття добрих рішень. День, коли кожен може запитати себе: що я можу зробити сьогодні, щоб додати у світ більше світла, добра та святості?Нехай заслуги праведників допомагають нам, а їхнє вчення надихає нас йти шляхом Тори та заповідей.

📌3 тамуза 2488 року (1237 рік до н.е.) — Єгошуа бін Нун зупинив у небі Сонце і Місяць.Щоб євреї могли продовжити битву з ворогами — жителями Гівона і вразити їх, провідник євреїв Йегошуа бін Нун звернувся до Всевишнього з проханням зупинити сонце над Гівоном і місяць над долиною Аялон. У результаті сонце безперервно світило 36 годин.📌3 тамуза 5611 року (3 липня 1851 року) — Велика пожежа в Любавичах.У повністю дерев’яних Любавичах пожежі траплялися неодноразово, але 3 тамуза сталася одна з найсильніших пожеж в історії містечка. Тоді згорів будинок третього Любавицького ребе рабі Менахема-Мендела (ребе Цемах-Цедек), а також будинки його синів.📌3 тамуза 5687 року (3 липня 1927 року) — День звільнення рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц, шостий Любавицький ребе) з Шпалерної в’язниці.Цей день хасиди називають «початком Визволення». Заарештований 15 сівана ребе Раяц був спочатку засуджений до смертної кари, але, завдяки зусиллям пана Мордехая Дубіна і доктора Ускера Когана — депутатів латвійського і німецького парламентів, а також представниці «Червоного Хреста» в СРСР Катерини Пешкової (дружини Максима Горького), вирок було замінено на 10-річне заслання на Соловки. Після цього, завдяки клопотанням пані Пешкової, він знову був змінений — цього разу на 3 роки перебування в Костромі.📌3 тамуза ребе Раяц у супроводі молодшої доньки Хаї-Мушки і двох хасидів — старшого зятя рава Шмар’ягу Гурар’є і рава Еліягу Алтгойза — вирушив до Костроми.📌3 тамуза 5754 року (12 червня 1994 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела Шнеєрсона, сьомого Любавицького Ребе.Відхід із цього світу на 93-му році життя одного з найвидатніших мудреців і лідерів нашого покоління породив чимало запеклих суперечок і навіть спекуляцій як серед його прихильників, так і серед його противників. Утім, його заслуги настільки великі й незаперечні, що у 2000 році за результатами інтернет-опитувань він був названий найвидатнішим євреєм століття, що відходило. джерело: chabad.odessa

⛽ Дизель з Ізраїлю знову прямує до України: Хайфа повертається в паливну логістику після дворічної паузи🚢 У другій половині червня Україна очікує близько 30 тисяч тонн дизельного пального з ізраїльської Хайфи. Це перша пряма поставка після перерви, що тривала з квітня 2024 року.За інформацією Enkorr, паливо буде доставлене п'ятьма танкерними партіями з терміналу нафтопереробного заводу Bazan Group у Хайфі.🇺🇦 Чому це важливо для України🔹 Україна отримує додаткові 30 тис. тонн дизеля — стратегічного ресурсу для транспорту, аграрного сектору, промисловості, генераторів і військової логістики.🔹 Відновлення прямих поставок означає розширення маршрутів імпорту та зменшення залежності від окремих напрямків.🔹 До цього ізраїльський дизель також надходив в Україну, але через румунський порт Констанца. Тепер маршрут знову став прямим.🇮🇱 Чому це важливо для Ізраїлю⚓ Хайфа знову підтверджує свою роль одного з ключових енергетичних і логістичних центрів країни.Нафтопереробний завод Bazan Group, потужністю майже 10 млн тонн нафти на рік, залишається важливим учасником міжнародного ринку навіть попри складну безпекову ситуацію в регіоні.🤝 Повернення прямих поставок демонструє, що економічні зв'язки між Ізраїлем та Україною продовжують працювати не лише на рівні дипломатії, а й у практичній площині.💰 Що з цінами?Фахівці ринку зазначають, що ізраїльське паливо за кінцевою вартістю буде приблизно таким самим, як і дизель із Греції.Тож ця поставка навряд чи призведе до помітного здешевлення пального на АЗС, але допоможе зберегти стабільність ринку та забезпечити українських імпортерів ще одним надійним джерелом постачання.📈 Що це означаєПовернення прямих поставок із Хайфи — це не лише історія про пальне.Це приклад того, як навіть в умовах війни дві країни продовжують підтримувати економічні зв'язки. Україна отримує ще один надійний канал постачання стратегічного ресурсу, а Ізраїль підтверджує свою роль важливого партнера в міжнародній енергетичній логістиці.🔗 Джерело: https://nikk.agency/uk/dizel-z-izrailju-znovu-jde/

Відповідає: рабин Шауль-Айзек АндрущакЗапитання:Чи є для жінки вступ до шлюбу чимось обов’язковим? І чи вважається гріхом шлюб без кохання, чи, навпаки, це є проявом смирення та послуху?Відповідь:Вступ до шлюбу не є для жінки обов’язком. Однак з цілої низки причин він є дуже бажаним. Звісно, ні в якому разі не ціною особистого щастя, душевного спокою тощо.Що стосується шлюбу з кохання, то це складне питання. Важливо розуміти, що шлюб з кохання — це ідеал дуже конкретної культури, норм і уявлень якої тією чи іншою мірою дотримуються лише десятки мільйонів людей із понад семи мільярдів наших сучасників. І ці мільйони — переважно люди, далекі від серйозного ставлення до віри в Б-га.Хоча, дякувати Б-гу, коло віруючих людей, для яких романтика у стосунках має значення, зростає. Але загалом юдаїзм принаймні більше говорить про виховання почуттів у шлюбі, ніж про шлюб, заснований на почуттях.Коротко кажучи, шлюб без кохання точно не вважається гріхом. Але він також не є якимось особливим духовним подвигом чи особливо бажаним варіантом.Юдаїзм забороняє (!) укладення шлюбу під примусом будь-якої зі сторін. Наречена повинна погоджуватися вийти заміж. Кандидат у чоловіки має бути їй приємним і не викликати негативних почуттів чи неприязні, інакше в майбутньому це може призвести до порушення заповіді: «Люби ближнього свого».Власне, церемонія одруження є публічним вираженням згоди жінки вийти заміж за чоловіка, який робить їй цю пропозицію. Якщо нею, серед іншого, керує любов до цього чоловіка — що може бути краще?Але якщо жінка шукає у шлюбі чогось іншого — стабільності, материнства, виконання релігійного обов’язку тощо — то і це зовсім не погано. А кохання цілком може народитися вже в самому шлюбі, особливо якщо над цим працювати.І, звичайно, дуже багато залежить від конкретних обставин кожної ситуації.

За численними побажаннями наших слухачів лекції з тижневого розділу Тори продовжуватимуться і влітку — без канікул.Ми раді, що ці зустрічі стали важливою частиною життя нашої спільноти, місцем навчання, спілкування та духовного зростання. Тож навіть у літні місяці ми й надалі будемо разом вивчати мудрість Тори, знаходити нові сенси в тижневих розділах і черпати натхнення для повсякденного життя.Чекаємо на всіх наших постійних учасників та будемо раді новим слухачам!До зустрічі на заняттях! 

🔑 Довірена особа Ребе: історія та спадщина рабина Меїра АрлігаВ історії Хабаду є імена, які стали символом абсолютної відданості Главі покоління. Однією з таких постатей був рабин Меїр Єгуда Ісраель Арліг (1936–2023). Протягом десятиліть він був одним із найближчих помічників Любавицького Ребе та служив у домі 770. Йому довіряли найвідповідальніші доручення, а його життя стало живим прикладом того, що означає бути «машбаком» (Мешарет Ба-Кодеш — служителем Святості), відданим помічником праведника.📌 Зв’язок поколінь і перші кроки в 770Його шлях розпочався в Цюриху, у шанованій рабинській родині. Батько Меїра, рабин Мордехай Арліг, який згодом очолив рабинський суд у Краун-Гайтс, був племінником знаменитого рабина Меїра Шапіро з Любліна — засновника проєкту «Даф Йомі».Зв’язок родини з Ребе почався ще у Відні, де рабин Мордехай організовував міньян для попереднього Любавицького Ребе — Ребе Раяца. Саме там він уперше зустрів майбутнього Сьомого Ребе.Переїхавши до Брукліна, юний Меїр вступив до єшиви «Томхей Тмімім» і майже відразу почав виконувати особисті доручення Ребе. Перше з них він отримав у Йом Кіпур 1952 року, коли Ребе довірив йому охороняти записки з проханнями про благословення.💼 Священна рутина Любавицького дворуЗгодом рабин Меїр став невід'ємною частиною повсякденного життя резиденції Ребе в Брукліні. Його обов’язки поєднували високу довіру та повсякденне служіння.Щороку на свято Суккот Ребе передавав йому свої особисті Чотири види рослин (Арбаат га-Мінім), щоб рабин Меїр організував благословення для тисяч хасидів.До 1978 року він щодня приносив із дому Ребе термос із чаєм, який готувала ребецн Хая-Мушка. Під час багатогодинних фарбренгенів відповідав за вино та частування, а коли Ребе здійснював нетілат ядаїм, саме він подавав халу або мацу.📜 Літописець епохи та хранитель традиційРабин Меїр мав феноменальну пам’ять і виняткову точність. Він вів надзвичайно детальні щоденники, фіксуючи розклад, звичаї та події, пов’язані з Ребе.Його записи були настільки точними, що одного разу сам Ребе попросив уточнити у рабина Меїра, як саме відбувалися певні події під час поїздки на Оель у попередні роки.Саме на основі його особистих нотаток та записів інших наближених осіб було створено знаменитий двотомник «Га-Мелех бе-Месіво» («Цар за трапезою»), який відкриває унікальний погляд на життя Любавицького двору. В останні роки ці безцінні щоденники почав публікувати проєкт «Rebbe Drive».🔥 Відданість у великих і малих речахЙого любов і відданість Ребе проявлялися в усьому. Саме рабин Меїр стояв біля витоків масштабних святкувань Рош Ходеш Кіслев у 770 — дня, коли Ребе повернувся до хасидів після важкої хвороби. Він організовував ці урочистості з 1978 по 2016 рік.Рабин Арліг прагнув, щоб хасиди наслідували свого Ребе не лише в словах, а й у вчинках. Він одним із перших серед своїх ровесників почав носити сюртук одразу після весілля, переймав манеру одягатися та навіть стригся в ті самі дні, коли це робив Ребе.Під час недільних роздач доларів він завжди стояв поруч із Ребе, уважно дослухаючись до кожного слова, щоб допомогти тим, хто через хвилювання не розчув відповіді.📚 Спадщина, шидухи та унікальна колекціяОкрім багаторічного служіння, рабин Арліг був відомим хасидським шадханом, який допоміг створити багато єврейських сімей.Він також володів однією з найрідкісніших у світі колекцій книги «Танія», до якої входили видання, надруковані в найрізноманітніших куточках планети.Рабин Меїр виховав чудову родину. Усі його діти стали посланцями Ребе та працюють у різних штатах США, зокрема в Неваді, Каліфорнії та Флориді.29 Сівана 5783 року після тривалої хвороби рабин Меїр Арліг залишив цей світ, залишивши після себе величезну духовну спадщину, безцінні архіви та яскравий приклад того, як особисте служіння може стати частиною великої єврейської історії. Нехай буде благословенна його пам’ять! джерело: 📖 Любавицький календар

📌2 тамуза 2199 року (1562 рік до н.е.) — День народження Йосефа, сина Яаківа і Рахелі.📌2 тамуза 2309 року (1452 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Йосефа, сина Яаківа і Рахелі.Йосеф був бажаною дитиною, адже його народженню передували сім років бездітного шлюбу Яаківа і Рахелі. Він народився в Харані, але коли йому було 6 років, сім’я повернулася в Ерец-Ісраель, оселившись біля Хеврона.Молодший із дітей, Йосеф, був улюбленцем батька, що викликало невдоволення старших братів, і зрештою вони намагалися його вбити. Один із братів, Єѓуда, переконав інших змінити рішення, але внаслідок цілого ланцюга подій Йосеф потрапив до Єгипту, де був проданий у рабство. Йому було тоді 17 років.Тут, у Єгипті, в ході подій, описаних у Торі (протистояння спокусам дружини господаря, в’язниця, розгадані сни фараона), Йосеф став другою людиною в країні. Він одружився з жінкою на ім’я Аснат і став батьком двох синів — Менаше та Ефраїма.Йосеф пробачив своїх братів і навіть запросив їх із родинами пожити в Єгипті в той час, коли в Ерец-Ісраель лютував голод. Так сини Яаківа, у кількості 70 осіб, опинилися в Єгипті, що зрештою призвело до єгипетського рабства і подальшого визволення. Через півтори тисячі років римляни, які тоді правили в Ерец-Ісраель, стратили десятьох єврейських мудреців, заявивши, що саме вони повинні і можуть понести покарання за продаж десятьма братами Йосефа.Перед смертю Йосеф узяв із братів обіцянку, що після виходу з Єгипту вони заберуть із собою його останки і поховають їх в Ерец-Ісраель.Могила Йосефа знаходиться в місті Шхем. Біля могили була будівля єшиви «Од Йосеф хай» («Йосеф ще живий»), однак кілька років тому, коли ізраїльські війська залишили Шхем, палестинці зруйнували єшиву і осквернили могилу Йосефа.📌2 тамуза 5525 року (21 червня 1765 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Нахмана з Городенки.Рабі Нахман, як і Алтер ребе, був нащадком знаменитого мудреця і кабаліста рабі Єѓуди-Ліва бен Бецалеля (Маѓараля) з Праги. Він був близьким учнем засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това, а його син, рабі Сімха, був одружений з онукою Баал Шем-Това ребецн Фейгою, сестрою рабі Боруха з Меджибожа і рабі Моше-Ефраїма із Судилкова. Сином рабі Нахмана і ребецн Фейги був знаменитий рабі Нахман з Брацлава.Рабі Баал Шем-Тов дуже цінував і любив рабі Нахмана. Інший учень Баал Шем-Това, рабі Пінхас із Кореца, запевняв, що поки рабі Нахман жив у Польщі, Російська імперія не могла захопити країну. Але того ж дня, коли рабі Нахман виїхав із Польщі до Ізраїлю, російські солдати увійшли до Польщі.Розповідають, що знаменитий рабі Елазар Роках, вирушаючи до Ерец-Ісраель, розраховував зустріти там рабі Нахмана, щоб разом із ним привести у світ Мошіаха. Однак, прибувши до країни, він дізнався, що рабі Нахман терміново вирушив до Європи. У свою чергу рабі Нахман, почувши, що рабі Елазар прибув до Ерец-Ісраель, терміново повернувся, але, на жаль, поки він діставався Святої землі, рабі Елазар, проживши там один рік, покинув цей світ.📌2 тамуза 5649 року (1 червня 1889 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраама бен Мордехая Тверського з Тріска.Рабі Авраам був п’ятим сином знаменитого хасидського цадика рабі Мордехая Тверського з Чорнобиля, а відомий він став під ім’ям Магід із Тріска (місто Турійськ). Нащадки його синів — рабі Менахема Нахума з Бріска (Брест), Мордехая з Кужмира і Яаківа-Лейба з Тріска — створили власну Трисківську династію.До рабі Авраама сходилися тисячі прихильників (серед них було багато талмудистів, заможних людей, равинів і навіть цадиків), і всіх він приймав як гостей, утримуючи за власний рахунок. Магід із Триска мав великий вплив серед хасидів і в період правління Миколи I навіть був заарештований (на щастя, ненадовго) за підозрою в підбурюванні до непокори уряду. джерело: chabad.odessa