Зазвичай ми намагаємося щодня ділитися з вами цікавими матеріалами, історіями, фактами, перекладами, новинами нашої громади. Нам важливо, щоб цей сайт  був місцем, де можна знайти знання, натхнення й світло.Але сьогодні слів майже немає. І не лише тому, що ніч знову була безсонною, наповненою вибухами, сиренами й тривогою.Сьогодні просто болить. Болить десь дуже глибоко, там, де вже давно накопичилися втома, біль від втрат і переживання за кожне життя.Тому сьогодні замість чергової публікації — лише тиша, молитва і прохання до Всевишнього берегти Україну, наших захисників і кожного, хто переживає ці страшні дні.Нехай Всевишній пошле втіху тим, хто втратив рідних, зцілення пораненим і сили всім, хто продовжує триматися.Ми обов'язково повернемося до наших звичних публікацій. Але сьогодні серце просто мовчить.дякуємо за розуміння!............

21 тамуза 5396 року (24 липня 1636 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Еліягу Баал Шем-Това з Вормса.Життя рабі Еліягу, який очолював союз ністарим (прихованих праведників), було оповите таємницями. За одними даними, його звали рабі Еліягу бен Моше Лоанц, і він був онуком знаменитого діяча єврейської громади рабі Йосельмана з Росгайма; за іншими — його батьком був єврей з Іспанії рабі Йосеф Йозпа.Краківська громада запросила відомого іспанського кабаліста і мудреця рабі Йосефа оселитися в їхньому місті, коли йому було вже за 50. Він не був одружений і вів усамітнене життя, присвячуючи весь свій час молитвам і навчанню. Тут він прожив ще 30 років, коли пророк Еліягу, який навчав рабі Йосефа таємниць Тори, передав йому наказ одружитися з молодою вдовою нещодавно вбитого купця, щоб привести у світ нову душу, яка допоможе єврейському народові.Через пів року рабі Йосеф з’явився перед бейс-діном (єврейським судом) і оголосив про свій намір одружитися з цією жінкою. Вдова, почувши це, заплакала, бо, як виявилося, їй уже кілька разів являвся уві сні покійний батько, який благословляв її на шлюб із рабі Йосефом.Через рік, у 1555 році, в молодої пари народився хлопчик, якого назвали Еліягу (на честь пророка). З двох років і до самої бар-міцви Еліягу навчався під керівництвом батька, але за два тижні до бар-міцви рабі Йосеф покинув цей світ. Через кілька тижнів хлопчик повідомив матері, що хоче залишити рідний дім.Наступні 40 років його життя оповиті таємницею — невідомо, де він жив і чому навчався, але коли він з’явився у Вормсі, то вже був одружений, мав дітей і був відомий як рабі Еліягу Баал Шем-Тов. Він організував групу ністарим — прихованих праведників-кабалістів, які мандрували з міста в місто, допомагаючи євреям. Після рабі Еліягу цю групу очолив рабі Баал Шем із Замостя, потім рабі Адам Баал Шем із Ропшиць, а після рабі Адама керівником став засновник хасидизму рабі Ісраель Баал Шем-Тов.Рабі Еліягу прожив у Вормсі понад 30 років. Тут він організував єшиву, з якої вийшло багато блискучих учнів. Після переїзду рабі Еліягу до Праги у 1624 році єшива також перемістилася туди. Одним із його учнів був відомий рабин рабі Йом-Тов Ліпман Геллер.джерело: chabad.odessa

Київ цієї ночі вкотре не просто не спав — він здригався від вибухів, що розривали тишу. Повітряні тривоги, дим, біль і невідомість знову стали частиною ночі для тисяч людей.У ці години кожен шукав порятунку: хтось поспішав до укриття, хтось міцніше обіймав своїх рідних, а хтось, затамувавши подих, чекав повідомлення: «Я живий». У темряві підвалів і сховищ люди ділилися не лише простором, а й надією — мовчазною, але такою необхідною.Сьогодні наші серця разом із родинами загиблих, пораненими, тими, хто втратив свої домівки, і з рятувальниками, які без упину розбирають завали, сподіваючись знайти тих, хто ще чекає на допомогу.Молимося, щоб Всевишній дарував розраду тим, хто оплакує своїх близьких, зцілення пораненим, сили всім, хто рятує життя, та якнайшвидше приніс мир Україні.

🕯️ Завтрашній день, 7 липня, у Києві оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок чергової ворожої атаки.Висловлюємо щирі співчуття родинам і близьким загиблих. Молимося за якнайшвидше одужання всіх поранених та за тих, хто ще чекає на порятунок.Нехай Всевишній дарує сили тим, хто переживає цю важку втрату, захистить наших рятувальників і благословить миром Україну.

Однією з головних обіцянок Істинного й Повного Визволення (Геули) є пророцтво пророка Захарії: пости, пов'язані з руйнуванням Храму, будуть скасовані й назавжди перетворяться на дні радості.📜 Пророцтво і ГалахаПророк Захарія говорить, що пости четвертого, п'ятого, сьомого та десятого місяців стануть для дому Юди «радістю, веселощами й добрими святами». Згідно з Рамбамом, Туром і «Шулхан Арухом», це пророцтво стосується Майбутнього Визволення, коли буде збудовано Третій Храм.Тоді всі без винятку пости стануть святами. Навіть дні «Бейн а-Мецарім» — період скорботи між 17 Тамуза та 9 Ава — перетворяться на радісні дні, подібні до напівсвяткових днів Холь а-Моед. Радість цих нових свят буде настільки великою, що перевершить навіть радість Пуріму!За словами Любавицького Ребе, у ці дні приноситимуть особливі святкові жертвоприношення, а Піст Естер, хоча історично й не пов'язаний із руйнуванням Храму, також стане днем великої радості.🔄 Два етапи перетворенняЯк пояснює Ребе, перетворення постів на свята відбудеться не миттєво, а у два етапи.На першому етапі, на початку епохи Машіаха, у світі запанує загальний мир. Не буде більше потреби сумувати через руйнування Храму, пости буде скасовано, а саме звільнення від тягаря вигнання принесе єврейському народові величезну радість.На другому етапі станеться ще більш піднесене відкриття. Коли розкриються чудеса, що перевищують закони природи, ми зрозуміємо, що сама суть постів від самого початку була спрямована на побудову Третього Храму. Ми радітимемо не лише тому, що обмеження зникли, а й самим випробуванням минулого. Ми усвідомимо їхню справжню духовну мету, і тоді сама скорбота стане джерелом неймовірної радості.🍯 «Смак» майбутнього Визволення вже сьогодніНавіть зараз, перебуваючи у вигнанні, ми можемо відчути відгомін цього великого майбутнього. Наприклад, в останніх поколіннях зник давній звичай постити БААБ (у понеділок, четвер і понеділок після свят Песах, Шавуот і Сукот). Це безпосередньо пов'язано з наближенням Геули: як своєрідний «смак» майбутнього ми вже не беремо на себе ці додаткові пости.Особливо яскраво цей принцип проявляється, коли піст припадає на Шабат. За Галахою траурний піст переноситься на неділю. Талмуд розповідає, що Раббі Єгуда га-Насі, який був потенційним Машіахом свого покоління, одного разу хотів узагалі скасувати піст 9 Ава, що припав на Шабат.Під час такого перенесеного посту ми їмо м'ясо й п'ємо вино у Шабат «наче на бенкеті царя Шломо». Внутрішній зміст цього полягає в тому, що день посту є часом особливої прихильності Вс-вишнього. У Шабат фізичний тягар посту скасовується, а його святість розкривається через святкову трапезу.Навіть історично скорботний місяць Тамуз у нашому поколінні набув нового змісту. Завдяки святу Визволення 12–13 Тамуза — дням звільнення з ув'язнення Попереднього Ребе — увесь цей місяць тепер по праву називають «Місяцем Визволення».Нехай удостоїмося вже найближчим часом побачити повне перетворення днів скорботи на дні безмежної радості з приходом Праведного Машіаха! 🕍✨Примітка. Цю статтю написано для поглиблення знань з Галахи та кращого розуміння позиції Ребе. На жаль, нині ми все ще зобов'язані дотримуватися встановлених постів. Але, з Божою допомогою, нехай Машіах відкриється ще сьогодні, і тоді ми зможемо втілити все написане тут у життя.📖 Джерело: «Любавицький календар» 

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.Це не просто хвилина мовчання.Це наш обов’язок.Це людяність.Живі — завдяки тим, кого втратили...........

📌19 тамуза 5625 року (6 липня 1865 року) — день народження раббі Шнеура-Залмана-Агарона (рабі Раза) — старшого сина четвертого Любавицького Ребе раббі Шмуеля (Ребе Маѓараш).Рабі Шнеур-Залман-Агарон народився 19 тамуза і був названий на честь засновника руху Хабад — Алтер Ребе (раббі Шнеура-Залмана), а також дідуся по материнській лінії — рабі Агарона Александрова зі Шклова.У родині третього Любавицького Ребе Цемах-Цедека (рабі Менахема-Мендла), який на той час очолював Хабад, існував звичай: даючи дитині ім'я, їй одразу давали й скорочене ім'я-абревіатуру (ви вже зустрічали такі: Раяц, Рамбам, Рашаб, Раші...). Юний Шнеур-Залман-Агарон отримав ім'я Раза, причому Ребе Цемах-Цедек процитував головну кабалістичну книгу «Зоѓар»: «Да раза тміра» (у перекладі з арамейської — «це велика таємниця»).Коли Разі виповнилося три роки, Ребе Цемах-Цедек захотів заручити його (шидух) зі своєю онукою — донькою рабі Ісраеля-Ноаха (рабі Райяна). Почувши про намір Ребе, майбутній тесть висловив занепокоєння: мовляв, дитина ще надто мала, і невідомо, ким вона виросте. А раптом він не зможе належним чином навчатися?Почувши це, Ребе Цемах-Цедек відповів: «Не зможе навчатися? Ну, вже більше за тебе він точно знатиме!»До речі, рабі Райян був відомим знавцем кабали й хасидизму та найосвіченішим із синів Цемах-Цедека.📌19 тамуза 5640 року (28 червня 1880 року) — день введення в союз Авраама-авіну (обрізання) Йосефа-Іцхака Шнеєрсона, майбутнього шостого Любавицького Ребе. джерело: chabad.odessa

Досконалість у деталях 📖 Дивовижний жеребУ тижневому розділі «Пінхас» розповідається про розподіл Землі Ізраїлю між колінами. Це відбувалося за велінням Всевишнього за допомогою жереба (гораль).Коментатор Раші підкреслює, що цей процес супроводжувався неймовірним дивом: жереб не просто випадав — він… говорив! Він уголос проголошував перед усім табором: «Такий-то наділ — для такого-то коліна!»🤔 У чому питання?Існує відоме правило: Всевишній не чинить чудес без потреби. Він не змінює закони природи, якщо в цьому немає необхідності.Тоді навіщо було робити жереб таким, що говорить? На перший погляд, у цьому немає практичної потреби — адже результат можна було просто прочитати зі сувою. Навіщо перетворювати неживий предмет на глашатая?💡 Глибока відповідьНаказ Всевишнього був однозначним: «Тільки за жеребом буде поділена земля». Це означає, що весь процес — від початку і до моменту, коли кожне коліно дізнається про свій наділ, — мав походити саме від жереба.Якби результати оголошувала людина, то завершальний етап розподілу — саме проголошення — відбувався б уже через людські уста, а не через жереб. Тому це диво було необхідним, щоб воля Всевишнього здійснилася в абсолютній досконалості.Хоча спосіб оголошення результатів здається лише технічною деталлю, Тора відкриває нам фундаментальний принцип: у всьому, що пов'язане з волею Всевишнього, не існує другорядних деталей. Кожен елемент має бути виконаний якнайкраще.📌 Урок для кожного з насЦей принцип стосується кожної заповіді, кожної доброї справи та всього нашого щоденного служіння.• Не буває «лише інструментів». Навіть якщо якась деталь Тори здається нам лише технічним засобом або проміжним етапом, до неї слід ставитися з максимальною повагою та трепетом.• Цілісність у вчинках. Справжнє виконання волі Творця — це коли прекрасною є не лише кінцева мета, а й кожен крок, що веде до неї. Саме в увазі до деталей розкривається духовна краса.📜 За матеріалами бесід Любавицького Ребе («Ітваадуйот», 5751 рік, том 4, с. 52).