Місяць Ав, який у єврейській традиції прийнято називати Менахем-Ав, займає особливе місце в календарі. Якщо вести відлік від Виходу з Єгипту, як велить нам Тора, то це п’ятий місяць року. Він дивовижним чином поєднує в собі найрізноманітніші переживання єврейської душі — від глибокої скорботи до найбільшої надії та радості.Перша половина місяця сповнена законами жалоби, адже саме в цей час ми згадуємо про руйнування двох Храмів у Єрусалимі. Проте друга половина місяця повністю змінює свій настрій і стає періодом радості, який веде нас до свята 15 ава (Ту бе-Ав) — одного з найрадісніших днів єврейського календаря.📂 Таємниця назви місяця та його сузір’яСузір’я цього місяця — Лев. Хоча єврейський народ стоїть вище впливу зірок, ми використовуємо ці знаки, щоб розкривати святість у матеріальному світі.Назва Менахем-Ав перекладається як «Батько-Утішитель». У складні дні ми просимо Творця втішити нас після всіх випробувань, які випали на долю нашого народу.Кабала пояснює різницю між поняттями Батька і Матері, допомагаючи краще зрозуміти будову людської душі.Образ Матері пов'язаний із розрадою. Мати втішає дитину, допомагаючи пережити біль, хоча сама подія вже відбулася і її неможливо змінити.Образ Батька, навпаки, символізує абсолютне милосердя. Це настільки велика духовна сила, що вона здатна не лише полегшити біль, а й виправити ситуацію від самого кореня, перетворивши навіть найважчі події на джерело світла.📈 Духовне піднесення крок за крокомДуховний шлях людини протягом цього місяця будується поступово — від нижчого до вищого.На початку місяця ми стикаємося зі смутком і відчуттям втрати. Потім знаходимо сили для розради, осмислення та зміцнення віри. А наприкінці піднімаємося до найвищого рівня милосердя, коли навіть труднощі минулого перетворюються на добро.Назва Менахем-Ав залишиться актуальною і в майбутньому, коли прийде Машіах. Саме тоді велике світло Божественної Мудрості поєднається з Розумінням, дозволяючи матеріальному світові прийняти це розкриття.📚 Традиція щоденного вивчення ТориУ Талмуді сказано, що з настанням місяця Ав необхідно зменшувати радість. Мудреці пояснюють ці слова глибше: ми повинні зменшувати не радість, а смуток цього місяця, наповнюючи його правильною, дозволеною та святою радістю.Щоб підтримати єврейський народ у цей непростий час, Любавицький Ребе запровадив особливий звичай: щодня, з 1 по 15 ава, проводити Сіюм — урочисте завершення вивчення одного з трактатів Талмуду.Радість від завершення вивчення Тори є заповіддю і повністю дозволена навіть у дні жалоби. Такі зібрання зміцнюють дух і стають ще одним кроком на шляху до відбудови Храму.👥 Як правильно проводити такі зібранняЛюбавицький Ребе дуже просив, щоб у цих зібраннях брало участь якомога більше людей — чоловіків, жінок і дітей.Головне правило — пояснення Тори має бути простим, доступним і зрозумілим для кожного, навіть для людини, яка випадково приєдналася до зустрічі.Сьогодні такі заходи часто транслюються онлайн. Їх супроводжують закликами робити добрі справи, давати цдаку та зміцнювати любов до ближнього.🏛 Чому саме трактат «Тамід»?Для проведення Сіюмів особливо підходить трактат Талмуду «Тамід». Він короткий і відносно простий, тому його можна завершувати знову і знову протягом цих днів.Крім того, цей трактат присвячений служінню у Святому Храмі. Вивчаючи його саме в період жалоби за Храмом, ми не лише здобуваємо знання, а й духовно наближаємо його відновлення, відбудовуючи його насамперед у власних серцях.📖 Джерело: Любавицький календар.

📌1 ава 1657 року (2104 рік до н. е.) — води всесвітнього Потопу почали спадати.У цей день у раніше безкрайньому океані з’явилися перші острівці суші. Вершини гір, які раніше були приховані шаром води у 15 амот (11 метрів), піднялися над водою, і це стало остаточним підтвердженням завершення Потопу.📌1 ава 2487 року (1273 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященника Аѓарона, брата Моше-рабейну та пророчиці Мір’ям.Аѓарон — перший коѓен га-гадоль (первосвященник) Храму і великий миротворець, пішов із цього світу у віці 123 років. Його йорцайт описаний у Торі, і це єдина в цій книзі згадка такого роду.Великий кабаліст Арізаль (рабі Іцхак Лурія Ашкеназі) говорив, що у попередньому житті Аѓарон був Араном, братом Авраѓама. У пізніші часи його душа поверталася в тілі пророка Яавеца (він же — суддя Отніель бен Кеназ), судді і пророка Толи бен Пуа, пророка Шмуеля, Авії, сина царя Йеровама, первосвященника Урії, убитого царем Єгоякимом (як відплата за те, що Аѓарону вдалося уникнути смерті під час виготовлення Золотого тельця), і в пророка Захарію. Душа ж дружини Аѓарона, Елішеви, згодом втілилася в душі Бат-Шеви, дружини царя Давида і матері царя Шломо.Нащадки Аѓарона — коѓени (носії прізвищ Кац, Коган, Каганов, Коѓен, Раппопорт тощо) — єдині, хто мав право здійснювати жертвоприношення в Храмі.📌1 ава 2516 року (1244 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященника Елазара бен Аѓарона, племінника Моше-рабейну та пророчиці Мір’ям.Елазар був третім із чотирьох синів первосвященника Аѓарона. Двоє старших синів Аѓарона — Надав і Авіѓу — померли, і після відходу з цього світу батька Елазар сам став первосвященником. Дружиною Елазара була донька Путіеля, одного з керівників коліна Йосефа. А син Елазара — той самий Пінхас, про якого йдеться в однойменному розділі тижневої Тори.Наші мудреці кажуть, що перша з книг Пророків — книга Єгошуа — була розпочата самим Єгошуа бін-Нуном, але завершена і відредагована вона була Елазаром і Пінхасом. 

Айом-йомГідність Машіаха полягає в тому, що він матиме найвище смирення. Незважаючи на те, що він досягне найвеличнішої духовної висоти й вивчатиме Тору разом із праотцями та Моше (нашим учителем, мир йому), він усе ж перебуватиме в досконалій скромності та самозреченні, щоб навчати навіть найпростіших людей.📖 Джерело: Любавицький календар.

Ось і почався найтяжчий для всього єврейського народу місяць — Ав.У цей час, у різні роки, відбувалися дуже тяжкі й навіть страшні події в історії нашого народу. Але в усьому є свій зміст і своє духовне завдання. З 1 до 10 ава включно ми перебуваємо в днях жалоби за нашим Єрусалимським Святим Храмом — як Першим, так і Другим, які були зруйновані саме в ці дні, хоча й у різні роки. Для нас це не просто дні трауру. Це період, коли кожен єврей відчуває втрату цілісності світу. Усі катастрофи починалися з духовної руїни. Саме тому в ці дні ми вчимося бачити не лише наслідки, а й причини. Коротко про заборони: Стригтися та голитися Прати речі та купувати новий одяг Їсти м'ясне та пити вино (окрім Шабату) Купатися для задоволення (гігієнічні процедури дозволені) Слухати музику Робити ремонти, будівництво, фарбування Веселитися, святкувати, організовувати весілля Що бажано робити: Уникати ризику: за можливості відкласти суди, операції та далекі поїздки Вивчати теми, пов'язані з Храмом, зокрема трактат Мішна Тааніт Додавати до особистої молитви прохання про Геулу — остаточне визволення та відбудову Третього Храму Навчати дітей відчувати зв'язок із Всевишнім не лише через радісні свята, а й через пам'ять про втрати Основна ідея цих днів — не лише скорбота й траур, а й пам'ять про помилки, щоб ніколи більше не допустити нічого подібного в майбутньому. Чи станемо ми останнім поколінням вигнання або першим поколінням Відбудови — багато в чому залежить від кожного з нас.

🏛 Храмова гора (Ар га-Баїт)За часів царя Шломо Храмова гора мала розміри 500 × 500 ліктів. На її територію вели п'ять входів:з південного боку — подвійні ворота Хулди;із західного боку — ворота Кіфонус;з північного боку — ворота Таді;зі східного боку — ворота Шушан.Пізніше цар Ірод, розширивши площу Храмової гори, додав ще троє воріт із західного боку.Головною частиною Храмової гори був центральний двір, у якому стояла будівля Святого Храму. На решті території розташовувалися різноманітні споруди та приміщення, серед яких:📖 Дім Учення (Бейт га-Мідраш), де вивчали й обговорювали закони Тори та Талмуду.🏛 Зала для службовців Храму.🛡 Збройова палата — на випадок ворожого нападу.🛠 Приміщення, де зберігалися інструменти для ремонтних робіт.📯 Місце сурмлення — спеціальний майданчик, звідки перед настанням Шабату сурмили в шофар (баранячий ріг), сповіщаючи народ про час припинити роботу й готуватися до святого дня.джерело: chabad.org

📅 29 Тамуза 5786 рокуАйом-йом«Було знайдено записку, написану рукою Цемах Цедека, такого змісту:"Я прийняв рішення щоночі вивчати відкриту частину Тори протягом шести годин стоячи".І, дякувати Б-гові, він виконав своє рішення та ґрунтовно вивчив увесь Вавилонський і Єрусалимський Талмуд, а також усі чотири частини кодексу Шульхан Арух.» джерело: 📖 Любавицький календар(https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

14/07/2026Київ: росіяни знову атакували столицю. Виникли пожежі в Голосіївському та Дарницькому районах містаГолосіївській район: внаслідок влучання горіло складське приміщення. Пожежа ліквідована.Дарницький район: на відкритій місцевості горіли автомобілі. Пожежа ліквідована.На іншій локації виявлено вирву, пошкоджені скління вікон головного корпусу, а також в допоміжній будівлі на території однієї із шкіл-інтернату.Ще за двома адресами зафіксовані падіння уламків у дворі житлового будинку та на приватний будинок. Без пожеж.На щастя, жертв і постраждалих немає!ㅤджерело: (https://t.me/+IffoCwNTQWUwNzhi)

📌29 тамуза 4865 року (13 липня 1105 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) найвидатнішого коментатора Тори — рабі Шломо Іцхаки (Раші).Раші («Рабейну Шломо Іцхаки» — «Наш учитель Шломо, син Іцхака») народився у містечку Труа у 1040 році в шанованій єврейській родині, яка виводила свій родовід через мудреців Талмуду рабі Йоханана Сандлара і Гілеля Старшого до царя Давида. Першим його вчителем був батько, рабі Іцхак, а потім юнак переїхав до Вормса і Майнца, де навчався під керівництвом відомих мудреців рабі Яакова бен Якара та Іцхака бен Єгуди.У 25 років, уже будучи відомим єврейським ученим, Раші повернувся до рідного Труа, де й провів усе життя. Тут він заснував єшиву, що стала головною у Північній Франції та Німеччині.У всьому єврейському світі як учні, так і вчителі сприймають його коментарі до Тори, книг пророків і Талмуду як найважливішу допомогу в розумінні цих текстів. Більше того, на коментарях Раші ґрунтуються численні праці пізніших коментаторів. Ребе у своєму циклі «Сіхот Раші» («Бесіди про коментарі Раші») неодноразово демонстрував, як просте, на перший погляд, розуміння тексту великим коментатором насправді включає багато рівнів тлумачення і часто допомагає розв’язати труднощі, що виникають у тексті, а також за допомогою простих слів, узятих із мідрашів, пропонує нові інтерпретації прочитаного. Цікаво, що хоча Раші й обіймав посаду рабина Труа, на життя він заробляв виноробством, і, відповідно, всі ці вражаючі тексти писав у вільний час.Синів у Раші не було, але його доньки мали незвичайні для жінок знання Талмуду, і одна з них навіть допомагала батькові у складанні коментарів. Чоловіки трьох доньок Раші були видатними талмудистами, а з онуків найбільш відомі рабі Шмуель бен Меїр (Рашбам) і рабі Яаков бен Меїр Там.Останні роки життя рабейну Шломо Іцхаки припали на період Першого хрестового походу, коли загинули багато його родичів і друзів. джрело: chabad.odessa