«Не було таких свят у народу Ізраїлю, як 15 Ава та Йом-Кіпур». 15 Ава — свято любові?У Мішні, у трактаті Тааніт, сказано: «Не було таких свят у народу Ізраїлю, як П’ятнадцяте ава та Йом-Кіпур». ❓Що це за день — П’ятнадцяте ава — і чому його порівнюють із Йом-Кіпуром? 📌Наші мудреці пояснюють: Йом-Кіпур символізує прощення гріха золотого тільця. Це прощення було дароване Всевишнім саме цього дня, і саме тоді Моше Рабейну спустився із Синаю з новими Скрижалями Завіту.П’ятнадцяте ава також символізує спокутування гріха — гріха розвідників, яких послали до Землі Ізраїлю і які звели на неї наклеп. П’ятнадцятого ава припинилася пошесть, що забирала життя тих, хто вийшов із Єгипту, і була виконанням смертного вироку, винесеного Всевишнім усьому поколінню, яке вчинило два тяжкі гріхи: створило золотого тільця і не захотіло йти до Ерец-Ісраель. 📖Події, що сталися 15 АваП’ятнадцятого ава відбулося шість радісних подій.1. Ті, хто вийшов із Єгипту, перестали помиратиЇх було 600 000 — чоловіків віком понад двадцять років. Щороку Дев’ятого ава помирало 15 000 людей.На сороковий рік мандрів пустелею, коли народ Ізраїлю вже стояв на порозі Ерец-Ісраель, останні п’ятнадцять тисяч людей чекали Дев’ятого ава на свою долю.Однак Всевишній, пам’ятаючи про численні випробування, які пережили наші предки в пустелі, змилосердився над ними й вирішив залишити їх живими. Побачивши, що вони залишилися живими, люди подумали, ніби помилилися в підрахунках і Дев’яте ава ще не настало. Але коли настало 15 Ава — день повного місяця, — сумніви зникли. Стало цілком зрозуміло, що зараз справді місяць ав, Дев’яте ава вже минуло — і ніхто не помер.Тому П’ятнадцяте ава назавжди залишилося днем радості: Всевишній дарував їм життя, а гріх розвідників був остаточно спокутуваний.Тепер зрозумілими стають слова Мішни: не було в Ізраїлю свят, подібних до П’ятнадцятого ава та Йом-Кіпуру. Адже немає більшої радості, ніж очищення від гріхів: від гріха золотого тільця — у Йом-Кіпур, і від гріха розвідників — П’ятнадцятого ава.2–3. Було скасовано дві заборони щодо шлюбівЦього дня було скасовано заборону на шлюби між чоловіками й жінками з різних колін Ізраїлю, а також заборону синам коліна Біньяміна одружуватися з дівчатами з інших колін.Як відомо, у зв’язку зі зверненням дочок Цлофхада, про яке розповідається в книзі Бемідбар, Всевишній заборонив дівчині, яка успадковувала майно свого батька, виходити заміж за чоловіка з іншого коліна Ізраїлю, щоб земельне володіння не переходило від одного коліна до іншого.Через багато років сталася трагічна історія наложниці в Гіві, описана у книзі Шофтім, унаслідок якої інші коліна Ізраїлю необачно поклялися: «Ніхто з нас не віддасть своєї дочки заміж до коліна Біньяміна». Через це виникла небезпека, що коліно Біньяміна зникне.Обидві ці заборони були скасовані П’ятнадцятого ава. Народ зрозумів, що коліно Біньяміна не витримає цієї заборони, і розкаявся у скоєному: «Сьогодні відсічено одне коліно від Ізраїлю!»Але постало запитання: «Що ж ми можемо зробити для них — ми, які поклялися ім’ям Б-га, що не віддаватимемо їм наших дочок за дружин?»Вихід було знайдено: клятва, яку дали тоді євреї, не була вічною і не поширювалася на наступні покоління. Подібне рішення знайшли й для скасування заборони на шлюби між представниками різних колін: виявилося, що ця заборона діяла лише для покоління, яке завоювало Землю Ізраїлю.І 15 Ава синам Біньяміна було дозволено брати собі за дружин дівчат із міста Шіло, які виходили до виноградників водити хороводи.Так було збережено існування цілого коліна Ізраїлю. Водночас перестала діяти заборона жінкам-спадкоємицям з одного коліна виходити заміж за чоловіків з іншого коліна.Це був перший у єврейській історії випадок об’єднання родів народу Ізраїлю, і книга Шофтім називає його «святом в ім’я Б-га». Згодом, як розповідає Мішна, виник звичай саме цього дня розпочинати сватання, щоб створювалися нові єврейські родини. 4. Було відкрито дороги до ЄрусалимаП’ятнадцятого ава ізраїльський цар Хошеа бен Ела скасував застави на дорогах, що вели до Юдеї.Коли єврейське царство розділилося на два — Юдейське та Ізраїльське, — перший ізраїльський цар Йоровам бен Неват побоювався, що якщо його піддані тричі на рік приходитимуть на свята до Єрусалима, то їхні серця поступово повернуться до царювання дому Давида. Тому він заборонив їм ходити до Єрусалима, а щоб забезпечити виконання свого наказу, перекрив дороги, які вели до Юдеї.Замість Єрусалимського Храму він установив у двох містах — Дані та Бейт-Елі — ідолів у вигляді тільців і наказав поклонятися їм. Так остаточно розпалася колись єдина держава: у Юдеї продовжували служити єдиному Б-гові, а в царстві Йоровама поширилося ідолопоклонство.Проте останній ізраїльський цар Хошеа бен Ела прибрав застави з доріг, дозволивши народові здійснювати паломництво до Єрусалима. Так він спробував зменшити прірву, яка розділяла обидва царства. 5. Завершувалася заготівля дров для храмового жертовникаП’ятнадцятого ава завершували заготівлю дров для жертовника у Храмі, про який Тора говорить: «Постійний вогонь, запалений на жертовнику, не повинен згаснути».На початку доби Другого Храму більша частина Землі Ізраїлю була спустошена, тому заготівля дров для жертовника була надзвичайно складною справою. Проте народ із великим завзяттям узявся до цієї роботи, яка нерідко була пов’язана зі смертельною небезпекою.Ті, хто доставляв зібрані дрова до Храму, удостоювалися можливості принести Всевишньому особливу жертву подяки — «корбан ецим», тобто «жертвопринесення дров».Останнім днем заготівлі дров для жертовника було 15 Ава, оскільки відтоді спека починала спадати.Річ у тім, що для жертовника можна було використовувати лише дрова, в яких не було черв’яків. Після 15 Ава ймовірність їх появи в деревині зростала, оскільки підвищувалася вологість, а ночі ставали холоднішими. Отже, П’ятнадцяте ава було також храмовим святом. 6. Були поховані мученики БейтараП’ятнадцятого ава були поховані мученики Бейтара. На згадку про це мудреці додали до «Біркат га-Мазон» — благословення після їжі — останнє, четверте благословення.Римляни заборонили ховати тіла захисників Бейтара. Але 15 Ава, через рік після падіння фортеці, цю заборону було скасовано.Ця подія стала подвійним дивом. По-перше, Всевишній пом’якшив серця безжальних римлян. По-друге, виявилося, що, попри тривалий час, протягом якого тіла залишалися просто неба, доступні диким звірам і птахам, вони не зазнали розкладання.Тому до четвертого благословення були додані слова, які стали його назвою: «Добрий і Той, Хто творить добро». «Добрий» — тому що Всевишній уберіг тіла від розкладання; «Той, Хто творить добро» — тому що Він забезпечив їм поховання.І донині ми відзначаємо П’ятнадцяте ава як радісний день. Цього дня не читають Таханун і не віддаються скорботі.Коло замикаєтьсяІз П’ятнадцятого ава починається духовна підготовка до місяця елул та Грізних днів.Тривалість дня поступово зменшується, а ночі стають довшими. Наближається час підбиття підсумків. Сама природа сприяє цьому: завершуються польові роботи, спадає спека, і людині стає легше зосередитися на роздумах.Починаючи з П’ятнадцятого ава, заведено бажати одне одному доброго року. Гематрія побажання: «Нехай дасть Б-г, щоб ви були записані на щасливий рік у Книзі життя і щоб цей запис був скріплений печаткою!» — дорівнює гематрії слів «П’ятнадцяте ава» — 928.Ще один натяк на наближення Грізних днів ми знаходимо у 29-му розділі книги Дварім:«Ви всі стоїте сьогодні перед Б-гом вашим: голови ваших колін, ваші старійшини й відповідальні за порядок, усі чоловіки Ізраїлю, ваші діти й ваші дружини, а також прозеліти, які живуть у вашій країні, — від дроворуба до водоноса, — щоб вступити в союз із Б-гом вашим, у клятвений союз, який Б-г укладає з вами сьогодні».Згадка про дроворуба — це натяк на 15 Ава, коли завершували заготівлю дров для жертовника у Храмі. Згадка про водоноса — натяк на день Ошана Раба, коли на жертовник здійснювали узливання води. І протягом усього цього часу — від 15 Ава до Ошана Раба — «ви всі стоїте разом перед Б-гом вашимПовертається атмосфера днів читання сліхот і прохань про милосердя, атмосфера днів суду. Ми знову стоїмо перед новим роком — з усіма його святами й постами, днями душевної радості та днями скорботи. Знову наближається час підбивати підсумки року, що минає.Річне коло завершується — і починається нове. Приходить новий рік із його благословеннями. джерело: https://toldot.com
