Напередодні Рош аШана прийнято розривати дані протягом року обіти, щоб постати перед судом Всевишнього очищеними від тяжкого гріха: невиконаних обітниць (у тому числі просто забутих і тому, що залишилися невиконаними). Ця церемонія відбувається після завершення ранкової молитви.Оскільки дані нами обіти можуть бути розірвані тільки знавцем Тори, необхідно вирушити до нього і розповісти, які обітниці були взяті нами на себе, і пояснити, що якби ми знали, що не зможемо їх виконати (або існує інша причина, через яку ми каємося) в їх прийнятті) - то не стали б брати їх на себе. Тоді знавець Тори каже нам тричі: «Ти відпускається». Суть цього відпущення в тому, що ці обітниці визнаються даними помилково.Прохання про розірвання обітниці необхідно вимовити перед трьома людьми (або більше). Бо хоча рабин — знавець Тори в принципі має право розривати обітниці одноосібно, то це право мають і три простих єврея. А в наш час ми вважаємо, що жодна людина не має права розривати обітниці одноосібно.На практиці напередодні Рош аШана роблять так: кожна людина обирає для себе трьох інших і каже їм, що вона кається у всіх обітницях, прийнятих ним протягом року. Вони відповідають йому: «Тобі відпускається».Існує формула цієї церемонії, яка наводиться у молитовниках. У цій формулі докладно викладено всі проблеми, пов'язані з обітницями, та спосіб їх розірвання.джерело: https://toldot.com/

10. Круглий хлібТрадиційне частування Рош а-Шана – прекрасна здобна хала круглої форми. Вважається, що круглий хліб у це свято символізує повний річний цикл — цілий рік. Протягом усього свята після Кідуша, яким розпочинаються святкові застілля, ми традиційно кажемо благословення на 2 круглі хали. Часто їх роблять із додаванням родзинок, що передбачає побажання солодкого нового року. А щоб додати солодощі, перш ніж відкусити хліб, ми вмочуємо шматочок хали в мед, а не в сіль, як це робиться в інші свята та в Шабаті (у Суккот продовжують макати хліб у мед, за винятком останнього дня свята).11. Сіманім:👉яблуко з медом – раз… У перші, вечірні, трапези кожного з 2 днів свята після благословення на хліб, перш ніж перейти до основних закусок та страв, святкуючі з'їдають так звані сіманім – трохи певних фруктів та овочів, які символізують наші прохання до Б-га щодо благополуччя нового року. Найпоширеніші з сіманім – це яблуко з медом, голова риби та зерна граната. Вмочивши яблуко в мед (іноді в густий цукровий сироп), перед тим, як його з'їсти, вимовляють прохання про добрий і солодкий рік.12. 👉Два - «на чолі, а не в хвості» Чому в Рош а-Шана прийнято з'їдати шматочок голови риби? Ця незвичайна святкова страва говорить про наше бажання бути серед передових людей, а не аутсайдерами. Перед тим, як з'їсти шматочок голови риби, ми просимо Б-га допомогти нам бути «головою, а не хвостом». Деякі громади вважають за краще подавати голову барана, що теж доречно, оскільки нагадує історію Акедат Іцхак (жертви Іцхака). У трактаті Рош а-Шана написано: чому шофар зроблений із рога барана? Щоб нагадати про заслуги Іцхака, якого вели на заклання, але замість нього на жертву було принесено овен. У Талмуді сказано: «Коли ви трубите в водій з рога барана, це означає, що ви самі пов'язали себе переді Мною, як Іцхак». Йдеться про лагідність і смирення, які необхідні, щоб приймати волю Царя царів. У чому полягала велич Іцхака? Він прийняв волю Творця, яку відкрив йому батько (з Іцхаком Він тоді ще не говорив) з максимальною смиренністю. У цьому полягало велике випробування Іцхака.13.👉 Три – зернятка граната Як згадувалося вище, один із симанім – це зерна граната. Вони уособлюють бажання мати безліч заслуг – стільки ж, як зернят у гранаті. Поширена думка, ніби у кожному гранаті 613 зерен, що відповідає загальній кількості заповідей Тори. Однак досі ніхто це не підтверджував емпірично (досвідченим шляхом).по матеріала сайту: /imrey.org/

Місяць Тішрей у 770 — духовний центр усього хасидського світу. Тисячі хасидів залишають домівки, роботу й звичний затишок, щоб зустріти головні свята року поруч із Ребе. Це не просто подорож, а духовна потреба: можливість оновити душу, набратися сил і отримати благословення на весь новий рік.Нижче — прості відповіді на найважливіші запитання про цю традицію.🧳 Запитання та відповіді про поїздку до Ребе❓ Навіщо хасиди їздять до Ребе?💡 Головна мета — наблизитися до Ребе та зміцнити духовний зв’язок із ним. Приїжджаючи до свого вчителя, людина відсторонюється від повсякденної метушні, впорядковує думки й отримує потужний заряд духовних сил, який допомагає долати труднощі протягом усього наступного року.❓ Чому саме місяць Тішрей такий важливий?💡 Тішрей — початок нового року, час, коли визначається доля людини на наступні дванадцять місяців. Рош га-Шана перекладається як «голова року», а голова має перебувати у святому місці. Протягом усього місяця в 770 тисячі людей моляться, вивчають бесіди Ребе, навчаються разом і, звісно, говорять «лехаїм». Усе це дає потужний духовний поштовх на цілий рік.❓ Коли ще, крім Тішрея, їздять до Ребе?💡 Хасиди намагаються приїжджати й в інші особливі дні: на Міжнародний з’їзд посланців Ребе — Кінус га-Шлухім, що відбувається наприкінці осені, на Юд Шват, свято Шавуот, коли рабини можуть залишити свої громади, а також на 19 Кіслева чи з нагоди важливих родинних подій, наприклад бар-міцви.❓ Що роблять хасиди під час поїздки?💡 Дні минають надзвичайно насичено. Головне — молитви в синагозі 770, навчання, слухання виступів Ребе та написання особистих листів із проханнями про благословення й допомогу.Важливою частиною перебування є хасидські зібрання — фарбренгени, під час яких співають нігуни, говорять «лехаїм» і беруть на себе добрі рішення, щоб змінитися на краще.❓ Чи потрібно заздалегідь готуватися до поїздки?💡 Так. Ребе навчав, що вирушати в таку поїздку без підготовки не можна. До неї готуються духовно: вивчають книги з хасидизму, дають цдаку, а перед від’їздом збираються разом із родиною або громадою, щоб належним чином налаштуватися.❓ Чи існують певні правила й обмеження?💡 Так, є кілька важливих умов:Жодних непосильних боргів. Не можна брати великі позики, не маючи можливості їх повернути.Мир у родині. Одружений чоловік має отримати згоду дружини. Перед від’їздом заведено подарувати їй гарний подарунок — бажано золоту прикрасу — на знак вдячності за те, що вона бере на себе турботи про дім.Відповідальність. Поїздка не повинна завдавати шкоди родині чи створювати серйозні проблеми на роботі.❓ Що робити, якщо немає грошей на поїздку?💡 У громадах створюють спеціальні фонди та проводять розіграші квитків, щоб допомогти тим, хто не може самостійно оплатити подорож. Також можна скористатися коштами благодійної десятини — маасеру, якщо їх було відкладено заздалегідь.Ребе зазначав, що той, хто допомагає іншій людині зібрати гроші на дорогу, певною мірою також стає учасником цієї поїздки.❓ Що потрібно зробити одразу після повернення?💡 Треба «розпакувати валізи» не лише вдома, а й у власній душі. Не можна залишити все пережите та відчуте в літаку. Повернувшись, слід принести тепло, натхнення й добрі рішення у своє повсякденне життя: стати уважнішим до близьких, робити більше добра й наповнювати кожен день змістом.📖 Історія з життя: навіщо потрібна ця поїздка?Один хасидський машпіа пояснював значення поїздки за допомогою історії про бідного хасида-рибалку.Море постійно штормило, але хасид-рибалка щороку, попри нестачу грошей, плив до свого Ребе. Сусіди насміхалися:— Навіщо витрачати гроші на дорогу, якщо вдома борги?Хасид відповідав:— Увесь рік я боюся потонути у хвилях життєвих проблем. Моє вітрило рветься, а компас збивається з курсу. Поїздка до Ребе — не розвага. Це можливість зайти до тихої гавані, де я можу полагодити човен, замінити вітрила й набрати свіжої води на весь наступний рік. Без цього я просто не виживу. джерло: 📖 Любавицький календар 

28 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) — Четвертий день Творіння.Цього дня Всевишній створив небесні світила і зорі. Спочатку були створені два рівновеликі світила — нічне і денне, однак, як розповідають перекази, місяць обурився і заявив, що двом рівним світилам бути неможливо — одне неодмінно має бути більшим. Його бажання було виконане, і його розміри були зменшені.джерело: chabad.odessa

Зберігайте новий графік роботи та курсування поїздів метро, що пов’язано зі скороченням тривалості комендантської години — всі станції підземки працюватимуть на одну годину довше в режимі пасажирських перевезень.  Просять звертати увагу саме на час закриття станції на вхід, а не на розклад руху окремих поїздів. Графік роботи сформований таким чином, щоби пасажири, які зайшли на станцію перед її закриттям, могли доїхати до будь-якої іншої станції метрополітену. 

Особливе єрусалимське попурі Сліхот, сповнене щирих молитовних благань. У ньому поєдналися п’ять улюблених піютів Днів милосердя та прощення:• «Людино, чому ти спиш?»• «Ми прийшли благати Тебе»• «Б-же, почуй нужденних Твоїх»• «Володар прощення»• «Відповідай нам»Попурі починається із заклику пробудитися й повернутися до Б-га. Далі звучить смиренне прохання про прощення та милосердя, а завершується воно молитвою «Відповідай нам» — благанням, у якому живуть віра й надія.Теплий голос хазана, ніжне звучання струнних, стримане фортепіано та делікатні акустичні відтінки зберігають особливу атмосферу Сліхот.Тут кожне слово має своє місце. Кожен подих стає молитвою. І кожна мелодія торкається серця.🎶 Послухати єрусалимське попурі Сліхот

📜 Усе почалося з арештуУявіть собі 1939 рік. Радянські чекісти заарештовують рабина Леві-Іцхака Шнеєрсона — рабина Дніпропетровська та батька майбутнього Любавицького Ребе. У його домі залишаються дві великі родинні святині: великий чорний шофар Ребе Маараша та маленький білий шофар Цемах-Цедека. Попереду — важкі роки, заслання й війна, але ці два баранячі роги пройдуть через руки відданих людей і дивом уціліють.🖤 Як урятували чорний шофарКоли рабина Леві-Іцхака заарештували, чекісти випадково не помітили чорний шофар. Дружина рабина, ребецн Хана, забрала його із собою на заслання до Казахстану. Через рік один відданий хасид вирішив утекти з срср за підробленими документами. Ребецн дозволила йому взяти шофар, щоб урятувати святиню. Йому вдалося вивезти його за кордон, і протягом кількох років він сурмив у нього на свята.Коли майбутній Ребе попросив повернути шофар його батька, цей чоловік одразу віддав його без жодних заперечень. Натомість Ребе подарував йому хустку свого тестя зі словами: «Ти сурмиш у шофар — можеш накривати його цією хусткою». Згодом чорний шофар знову зазвучав у головній синагозі 770.🤍 Диво з білим шофаромІсторія білого шофара нагадує сюжет кінофільму. Спочатку його зберігав простий єврей в Алма-Аті, а перед смертю передав своєму другові на ім’я Йосеф. Невдовзі самого Йосефа заарештували й кинули до табору на шість років, але перед арештом він устиг передати шофар товаришеві — Гіллелю.Одного разу у свято Гіллель ніс цей шофар до синагоги, випадково впустив його на дорогу — і просто на нього поїхав тролейбус! Гіллель завмер від страху, але тролейбус проїхав просто над шофаром і навіть не подряпав його. Чоловік зрозумів, що це знак згори, і повернув шофар власникові.✈️ Шлях до свободиУ 1964 році відомий підпільний активіст реб Симха Городецький зміг виїхати з срср. Він вирішив ризикнути й перевезти білий шофар через радянський кордон, хоча шансів майже не було. Але сталося диво: митники нічого не помітили. Так білий шофар дістався свободи й потрапив безпосередньо до Любавицького Ребе.✨ Перемога світлаЦі історії свідчать про те, як щира любов і відданість людей допомогли подолати будь-які випробування, урятувати святині та зберегти віру живою.📖 Любавицький календар

8. Про що просимо ВсемогутньогоПро що ми молимося у Рош а-Шана? Про остаточне визволення, про завершення виправлення гріха першої людини. Про те, щоб знову прийняти на себе тягар Царства Творця, тобто на новому рівні усвідомити для себе дуже просту річ: тільки воля Творця править цим світом – усім світом і мною в тому числі. Це і є основою Рош а-Шана. Наставники Мусара (етичне вчення) нарікали, що у своїх молитвах людина може охопити весь світ (він молиться у тому, щоб увесь світ прийняв він волю Творця), ось тільки про себе чомусь частенько забуває.9. Світло святаПам'ятайте: - У другий вечір свята свічки не запалюють до темряви - тільки починаючи з моменту виходу перших зірок; - Використовувати потрібно вже існуючий вогонь - як правило, це шамаш, запалений перед святом; — обидва дні Рош а-Шана, як і в інші свята, запалюючи свічки, заборонено гасити сірник. Тому треба подбати, щоб було безпечне місце, куди можна покласти використаний запалений сірник. На відміну від Шабата, у свята ми можемо запалювати свічки та готувати їжу, проте використовувати можна лише перенесений (від шамашу) вогонь, а створювати новий або гасити вогонь заборонено. Тому подбайте заздалегідь про те, щоб у вас було надійне запалене джерело, від якого можна буде перенести вогонь для запалення свічок та приготування їжі. Зазвичай для цього використовують свічки на 36 і більше годин, а деякі – якщо приміщення добре провітрюється, залишають запаленої одну з конфорок газової плити. Як у Шабат, так і в інші єврейські свята буде дуже добре, якщо вечірні трапези Рош а-Шана проходитимуть у тому самому приміщенні, де у встановлений календарем час жінки та дівчатка запалили святкові свічки.по матеріала сайту: /imrey.org