Уявіть собі таку картину: Меджибіж, свято Сукот. До засновника хасидизму, святого Бааль Шем Това, приходять відомі рабини-опоненти — метнагдім — і заявляють:— Окремі деталі вашої суки викликають запитання!Бешт розпочинає з ними дискусію, доводячи, що за законами Тори його сука цілком кошерна. Але в певний момент… просто схиляє голову на руки. За кілька секунд він розкриває долоню, а на ній — записка на пергаменті:«Сука рабі Ісраеля Бааль Шем Това абсолютно кошерна.Підпис: Метатрон, князь небесної присутності».Дивовижно! Але зачекайте: навіщо Бешту знадобилося являти такі знаки й турбувати Небеса? І головне: як могло статися, що великий цадик, який виконував усі заповіді на рівні «мегадрін мін га-мегадрін» — із найвищою ретельністю та благочестям, — збудував суку без особливого зовнішнього блиску й численних прикрас?Сьомий Любавицький Ребе пояснює, що цей незвичайний вчинок містить надзвичайно глибокий урок для кожного з нас. 💡🛑 НАВІЩО СПУСКАТИСЯ ДО ПРОСТОТИ?Свято Сукот — це «початок відліку гріхів». На відміну від Рош га-Шана та Йом Кіпуру, коли людина перебуває на духовній висоті, у Сукот ми повертаємося до земного світу, де легко піддатися «жару» матеріальності. Сука стає нашим захистом від цього духовного вогню.Але духовний рівень у всіх різний. У провідників покоління сука сяє найвищим світлом, тоді як у простих євреїв — зовсім інша духовна реальність.Бааль Шем Тов вирішив спуститися до рівня простих євреїв. Він навмисно збудував простішу суку — цілком кошерну за законом, але без додаткових гідурів, тобто особливого прикрашання заповіді, звичного для нього.Навіщо?👉 Щоб показати приклад і вберегти простих євреїв від гріха. Щоб вони також мали простий, доступний і кошерний духовний захист.Справжній лідер не сидить у вежі зі слонової кістки й не думає лише про власні високі стандарти. Він готовий поступитися особистим гідуром — найвищим рівнем прикрашання заповіді, звісно, залишаючись суворо в межах дозволеного Галахою, — щоб допомогти іншому єврею та наблизити його до Тори.Так само Алтер Ребе міг відірватися від найвищого пізнання Б-га — «Імха ло хафацті» — заради того, щоб піти й зробити добро конкретній людині.🎯 ЯКИЙ УРОК ЦЕ ДАЄ НАМ СЬОГОДНІ?Звісно, тут ідеться про великих праведників. Звичайна людина не має права самостійно вирішувати, де можна відмовитися від галахічного чи традиційного прикрашання заповіді.Проте головний посил Бешта проходить крізь віки:✨ Заради духовного блага іншого єврея та його наближення до Тори справжній наставник готовий поступитися власним духовним комфортом і амбіціями, діючи при цьому виключно в межах закону.А якщо йдеться про євреїв, які не зі своєї вини взагалі не мають можливості збудувати суку, — тим більше наші ребе й наставники вкладають усю душу, щоб принести Б-жественне світло в їхнє життя.Нехай цей духовний захист наблизить нас до здійснення великої обітниці:«І простягни над нами суку Твого миру» —вже найближчої миті, з приходом Машиаха! ⚡️За матеріалами бесіди Любавицького Ребе на Симхат Тора 5727 (1966) року.джерело: 📖 Любавицький календар

Станом на 13:37 у столиці вже 25 поранених.🏥 17 із них перебувають у лікарнях.🕯️ Двоє людей загинули. Один чоловік помер у лікарні, ще одна людина загинула внаслідок атаки.🙏 Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим.⚠️ Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги та перебувайте в безпечних місцях.Бережіть себе — і нехай Всевишній береже всіх нас.🙌

Сім гостей (ушпізін) на Сукот — це душі семи великих праведників, які, згідно з кабалою, відвідують єврейські шалаші (сукки) у свято Сукот: Авраам, Іцхак, Яаков, Йосеф, Моше, Аарон і Давид. Вони називаються «ушпізін» (від арамейського «гості») й по черзі очолюють дні свята, уособлюючи духовну присутність і благословення в сукці.Хто такі ушпізінЦе душі семи духовних лідерів єврейського народу:Авраам — уособлює хесед (доброту)Іцхак — уособлює гвура (самодисципліну)Яаков — уособлює тіферет (гармонію та істину)Йосеф — уособлює йесод (основу та зв’язок)Моше — уособлює нецах (перемогу та силу)Аарон — уособлює ход (велич і смиренність)Давид — уособлює малхут (царство)Як запрошують ушпізін?Перед входом у сукку прийнято читати спеціальне благословення, запрошуючи цих праведних гостей у шалаш. Також ушпізін вшановують перед кожною трапезою в сукці.Духовний зміст ушпізінЗапрошення ушпізін символізує прагнення до духовного зростання й зв’язок із небесними джерелами. Це також нагадування про мандрівне життя наших праотців, яке дозволило їм виконати волю Всевишнього. Запрошуючи їх, євреї висловлюють надію, що більше не підуть у вигнання.

Сьогодні — 12 тішрея 5787 року✨ Айом-Йом ✨«Закріплено союз слова й діла — у мудрих порадах і злагоді думок, — і він не мине намарно».📖 Любавицький календар

12 тішрея 5537 року (25 вересня 1776 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама бен Дов-Бера «Малаха» («Ангела»).Після відходу з цього світу рабі Ісраеля Баал Шем-Това рабі Дов-Бер, відомий як Межеричський магід (проповідник), очолив хасидський рух. Серед учнів магіда були товариші по навчанню — його син рабі Авраѓам, прозваний «Малах» («Ангел»), та Шнеур-Залман бен. Що означає «товариші по навчанню»? У єшивах існує така практика: двоє рівних за знаннями та інтелектом студентів утворюють хавруту (товариство) і займаються разом, удвох доходячи до розв'язання складних проблем та незрозумілих місць у матеріалі, що вивчається. Рабі Шнеур-Залман став відомий як Алтер ребе — засновник руху Хабад, а онуком рабі Авраѓама, який відійшов із цього світу у 26 років, був рабі Ісраель Фрідман (Ружинський ребе). Ну, а нащадки Ребе з Ружина стали родоначальниками рухів ружинських, садигорських та боянівських хасидів.джерело: chabad.odessa

Відкриття виставки Ольги Кравченко «У саду пам’яті»📅 5 жовтня🕕 18:00Пам’ять має дивовижну здатність зближувати далекі простори, повертати голоси й обличчя, зберігати невловне світло давно минулих днів. У живописі Ольги Кравченко ці враження продовжують жити власним життям: змінюються із часом, набувають нових колористичних відтінків і знаходять несподівані внутрішні перегуки.🌿 Образний світ художниці виростає з Красилова її дитинства, де в повоєнні роки ще звучав їдиш, а спогади про сусідів були невіддільною частиною близького й рідного світу.Згодом цей досвід збагатили кам’янисті схили Ізраїлю, прадавні оливи, бірюзове узбережжя Ейлата та єврейський квартал Маре в Парижі. Кожне із цих місць залишило глибокий слід у світовідчутті мисткині.Зустрічі з єврейською культурою та мистецтвом у різні роки відлунювали у творчості художниці тонкими алюзіями, спорідненістю настроїв і новими смисловими зв’язками. Побачене й пережите органічно впліталося в її художню мову, стаючи частиною тривалого й негучного діалогу.🖼 Виставка «У саду пам’яті» об’єднує ці візуальні роздуми, збираючи спогади та відчуття в єдиному просторі. Опинившись поруч, полотна відкривають приховані зв’язки, які раніше залишалися непомітними, і складаються в цілісну розповідь про взаємне відлуння культур у житті та мистецтві однієї людини.✨ Запрошуємо разом увійти до цього саду — простору, де пам’ять оживає у кольорах, образах і світлі.

Йом Кіпур уже позаду. Білий одяг прибрано, а підготовка до Сукоту набирає обертів.Здавалося б, можна видихнути! Ми щойно провели цілий день у синагозі, повністю очистилися й отримали спокуту. Ми чисті, наче ангели. Про яке ще каяття може йтися?І саме тут відкривається неймовірна глибина.Одного разу, після завершення Йом Кіпуру, Ребе Раяц прийшов до свого батька, Ребе Рашаба, із простим і трепетним запитанням:— «А що ж тепер?»І почув відповідь, яка змінює все наше сприйняття:— «Ось тепер і потрібно по-справжньому робити тшуву!»💡 Як таке можливо?! Ми ж щойно очистилися!Замисліться над цим парадоксом. У Талмуді розповідається про праведника Баву бен Буту, який щодня приносив жертву за можливий ненавмисний гріх — про всяк випадок. Але наступного дня після Йом Кіпуру мудреці заборонили йому це робити. Чому? Тому що Йом Кіпур уже все стер. Гріхів більше немає.То про яку тшуву говорить Ребе?!Таємниця полягає в розумінні того, що таке справжня тшува — повернення до Б-га.Поки людина перебуває на своєму звичному рівні, її служіння залишається недосконалим. Але в Йом Кіпур ми піднімаємося на запаморочливі духовні висоти — аж до рівня: «Перед Всевишнім очиститеся».І коли ти досягаєш цієї неймовірної вершини, то раптом озираєшся назад і розумієш: служіння, яке ще вчора здавалося тобі чудовим, сьогодні вже недостатнє. З висоти твого нового, духовно зрослого «я» попередній стан видається застоєм, майже віддаленням від Б-га.Це не сльози каяття через гріхи. Це сльози захоплення і трепету від усвідомлення того, що Б-г очікує від тебе ще більшого. Справжня тшува — це стан, коли сама душа спрямовується до Творця на цілковито новому рівні, раніше для неї недосяжному.🌟 «Готс Номен» — Ім’я ВсевишньогоНе випадково в народі день після Йом Кіпуру назвали «Готс Номен», що в перекладі з їдишу означає «Ім’я Всевишнього». Це особливе найменування має кілька глибоких рівнів.● По-перше, найпростіший і найбезпосередніший зміст: упродовж Десяти днів трепету ми промовляли в молитві «Святий Цар», а тепер повертаємося до слів «Святий Б-г». Ми знову вимовляємо Ім’я Творця — тому й сам цей день називається «Ім’ям Всевишнього».● По-друге, чотири дні між Йом Кіпуром і Сукотом відповідають чотирьом літерам священного чотирилітерного Імені Б-га. Сьогодні розкривається перша й найвища літера — «йуд», іскра Б-жественного розуму в нашій душі.● По-третє, у Йом Кіпур ми піднімаємося настільки високо, що долаємо навіть завісу Імені. Адже після семикратного проголошення слів «Г-сподь — це Б-г» наприкінці молитви Неїла Б-жественне світло розкривається поза межами будь-яких імен. Тому наступний день у народній традиції отримав назву «Ім’я Всевишнього» — день, що стоїть понад будь-якими рамками та людськими визначеннями.🔨 Від духовної висоти — до молотка й сукки!Але хасидизм ніколи не залишає нас у хмарах. Увесь сенс цих днів полягає в тому, щоб перенести це світло в матеріальний світ.Усю величезну енергію, чистоту й любов Йом Кіпуру потрібно взяти — і принести в будні. Як? Через конкретну справу!Саме цими днями ми починаємо будувати сукку, обираємо лулав та етрог.Знаєте чому? Мудреці навчають, що підготовка до виконання заповіді виражає нашу любов до Творця навіть більше, ніж саме її виконання. Коли ти з усмішкою забиваєш цвяхи в стіни сукки, то притягуєш Б-жественне світло безпосередньо у фізичний світ.І пам’ятайте найголовніше: Ребе наголошував, що ці дні є днями абсолютної радості. Тшува після Йом Кіпуру здійснюється не з мороку й розбитого серця, а з нестримного натхнення, любові та танцю!Хасиди передають із покоління в покоління: великі Ребе саме цього дня мали звичай виголошувати найглибші хасидські маамарим. Адже світло цього дня долає будь-які перешкоди.✨ Що тепер? Тепер ідемо будувати сукку — з радістю, новим диханням і розумінням того, що сьогодні ми ближчі до Джерела, ніж будь-коли. 

Ці чотири дні між Йом Кіпуром і Сукотом називають «Готс Номен» — «днями Імені Б-га».Айом-ЙомНа завершення Йом Кіпуру 5556 року (1795 р.) у Ліозно Алтер Ребе виголосив публічне повчання — як було заведено тоді, у формі коротких сіхот — на слова:«Бо який великий народ має Б-га, такого близького до нього, як Г-сподь, Б-г наш, щоразу, коли ми звертаємося до Нього (елав)?»До Нього Самого, а не до Його атрибутів — мідот.«Пардес» пояснює: «До Нього» — це світла, що вбираються в посудини десяти сфірот світу Ацилут.Баал Шем Тов навчає: «До Нього» — це сама Б-жественність, яка перебуває в посудинах десяти сфірот світу Ацилут.Простий же зміст — пшат — полягає в тому, що «до Нього» означає звернення до самої Сутності Нескінченного — Ейн Соф, яку можна осягнути завдяки простій вірі кожного єврея.У цьому полягає зміст слів: «Близький Г-сподь до всіх, хто кличе Його, до всіх, хто кличе Його істинно», а також: «Щоразу, коли ми звертаємося до Нього».Сутність Нескінченного та сутність душі поєднуються. Молитва, промовлена з простою і щирою вірою, єднає сутність душі із Сутністю Ейн Соф, щоб Він став Цілителем хворих і Тим, Хто благословляє роки.джерело:  📖 Любавицький календар