З праць Любавичського Ребе. Короткий адаптований виклад.

Оповіді Писання мають значення, що виходить за межі історичних подій. Слово «Тора» означає «вчення», і кожна її оповідь містить урок, потрібний євреєві в повсякденному житті й духовному служінні. Особливо це стосується оповідей про наших праотців. Обставини їхнього життя стають дороговказами на життєвому шляху кожного єврея.

У главі «Ваєце» розповідається, як наш праотець Яаков, син Іцхака, залишив Землю Ізраїлю й оселився в Харані. Там він працював двадцять років, одружився і став батьком родоначальників майбутніх колін Ізраїлю. Завершується глава розповіддю про повернення Яакова з Харана до Святої Землі.

Книга «Зогар» звертає увагу на те, як по-різному Тора описує шлях Яакова до Харана і його повернення звідти. Дорогою до Харана він удостоївся уві сні Б-жественного одкровення — «І ось Б-г стоїть над ним…» Цій розповіді передують слова «І прийшов він у те місце». А про Б-жественне одкровення на зворотному шляху сказано «І зустріли його ангели Вс-сильного». Першого разу Яаков мав сам прийти, тобто піднестися до рівня Б-жественного одкровення, і навіть тоді Б-г явився йому лише уві сні. Другого разу ангели і, як сказано в «Зогарі», Сам Всевишній вийшли йому назустріч. І сталося це наяву.

Ця історія вчить нас, що людина отримує особливу силу, коли прагне привнести у світ Б-жественну святість. Місія кожного з нас — вийти зі святого місця, з «наметів Шема й Евера», як називають осередки вивчення Тори, і вирушити до свого «Харана». Це буденне життя з його щоденними турботами, де доводиться мати справу з «Лаваном-арамейцем». Саме там ми маємо вивільняти іскри святості зі звичайних речей матеріального світу.

Це нелегка праця, яка потребує особливої підготовки. Їй має передувати перебування в «Землі Ізраїлю», що символізує вищу святість. У цей період варто відкласти буденні справи й цілковито присвятити себе вивченню Тори, як сказано про Яакова — «А Яаков був цілісною людиною, що сиділа в наметах». У цей час потрібно увібрати в себе якомога більше святості й знання Тори. Так учинив Яаков, який присвятив початок свого життя навчанню і навіть дорогою до Харана на чотирнадцять років зупинився в домі навчання Евера.

Уже на шляху до виконання своєї місії Яаков покладався на допомогу Б-га й молився, щоб Він допоміг йому здійснити задумане. Лише після такої підготовки Яаков узявся до виконання свого завдання. Навіть серед буденних турбот він продовжував навчатися й молитися.

Ідучи цим шляхом, єврей може зберегти й навіть зміцнити свою внутрішню цілісність у повсякденному житті. Про Яакова сказано «І вельми, вельми розбагатів він». Він мав успіх і в матеріальному, і в духовному. А коли Яаков виконав свою місію й повертався додому, йому назустріч вийшов Сам Творець у супроводі Своїх ангелів, які прийшли благословити його.

 

Джерело: chabad.org