У 2025 році росія випустила по Україні близько 2400 ракет різних типів, понад 100 000 дронів та більше аніж 60 000 КАБів, – United24З початку повномасштабного вторгнення повітряна тривога у Києві лунала вже щонайменше 2035 годин

Книга «а-Йом йом», укладена Ребе за вказівкою попереднього Ребе, містить хасидський вислів на кожен день.📌Сьогодні 12 ТеветаУ 5648 (1887) році мій шанований батько, Ребе [РАШАБ], був обраний старостою громади й, за звичаєм, на Сімхат-Тора увійшов до синагоги в супроводі рабина. Тоді він виголосив хасидський трактат, що починався словами:«Святий, благословен Він, не завдає Своїм творінням зла».На завершення Ребе РАШАБ сказав таке:Також люди з високим інтелектом — з тих, хто живе сьогодні, — мають відкласти убік розум і не йти за логікою, бо, спираючись лише на свій розум, вони можуть дійти до такої глибини омани, що, не дай Б-г, «гірким буде їхній кінець…».І сьогодні, у дні, що передують приходу Мошіаха, це є загальним підходом: не слідувати розуму, не йти за логікою, а дотримуватися Тори й заповідей у непорочності та простій вірі в Б-га Ізраїлю.📌Примітки:Ядро єврейської душі — рівень нашого єства, повністю з’єднаний із Б-гом, — буде розкрито Мошіахом. Однак це внутрішнє начало проявляється лише тоді, коли пробуджується вроджена проста відданість. Як писав Ребе РАЯЦ:«Щоразу, коли в громаді Тори лунає заклик до виконання обов’язку, простий і щирий віруючий готовий діяти… Якщо потрібно відкрити нову школу Тори, він першим робить пожертву. Відданість, що доходить до самопожертви, дається йому без зусиль. Інтелектуал же знову і знову прокручує це в думках — і зрештою його розум не приймає надраціональних і самовідданих вимог самопожертви».Причина в тому, що сутність душі перевищує розум. І ця сутність виражається у прямій простоті, а не в інтелектуальній витонченості.Згадаймо часто наведену паралель: коли потрібно прийняти дуже гарячу або дуже холодну ванну, відносно легко спершу опустити в неї ногу, тоді як занурення найчутливіших частин тіла дається значно важче.джерело: chabad.org

Новий економічний рік — це час підбити підсумки 🧾, подякувати за здобуте 🙏 й з надією подивитися вперед ✨. Це нагода переглянути плани, зміцнити основу нашого життя та з новими силами будувати майбутнє — відповідально, мудро й із вірою 🤍.Ми бажаємо, щоб цей рік приніс стабільність і впевненість у завтрашньому дні 🏡, розважливі рішення 🧠, чесну працю 🤝 та добрі плоди спільних зусиль 🌾. Нехай у ваших домівках буде достаток і спокій, у справах — ясність і розвиток 📈, а в серцях — вдячність за кожен день 💛.І понад усе — молимося та бажаємо якнайшвидшого справедливого миру в Україні 🕊️ — миру, що збереже життя, поверне безпеку нашим містам і селам та дасть можливість людям жити й працювати без страху.Нехай Всевишній благословить ваші наміри, працю ваших рук і шлях, яким ви йдете ✡️✨. Бажаємо здоров’я 🩺, внутрішньої рівноваги ⚖️, єдності 🤍 та сил берегти найцінніше — родину, громаду й людську гідність.Хай Новий економічний рік стане роком зростання — матеріального, духовного й людського 

Ми з любов’ю продовжуємо нашу добру традицію — щомісяця вітати іменинників громади.Цього разу — тих, чий день народження припав на грудень.Для нас це не формальність, а справжнє свято турботи.Кожен іменинник отримує подарунок,наших жінок ми вітаємо з подарунком і квітами,а ще — обов’язково готуємо великий іменинний торт,щоб свято відчувалося по-справжньому — щиро й по-домашньому.Цього місяця ми з особливою теплотою вітали наших вірян Золотого віку.А також передали привітання від Громади тим, хто нині не може бути поруч,але залишається частиною нашої великої родини:💛 Шенкер Фаїна Йосипівна — 97 років💛 Сорока Клавдія Григорівна — 80 роківБо роки — це не просто цифри.Це історії, прожите життя і світло, яке ви даруєте нам.І ми щасливі мати змогу ділитися з вами теплом — знову і знову.МАЗАЛЬ ТОВ! ДО 120!

🟡 Що таке сіртукСіртук (його також називають «фрак») — це верхній одяг, який прийнято носити серед хасидів ХаБаДу в Шабат і свята. Його довжина зазвичай до колін — на відміну від довшої капоти, поширеної в інших хасидських колах. Така форма виникла за часів царя Миколи І, коли єврейський одяг мав відповідати російському цивільному стилю.🟡 Історичний шлях сіртукаСпочатку хабадники одягалися так само, як і інші хасиди, — у довгі капоти в будні та свята. Після реформи одягу 1844 року їм довелося замінити довгі «капоти» на сіртук — діловий і респектабельний міський костюм того часу. Так цей тип одягу увійшов у традицію ХаБаДу.З часом тканина й фасон сіртука змінювалися. Ребе наголошував на особливій цінності шовкового сіртука (зейдене зупіцес) для Шабату й свят — у дусі вчення Ребе Маараша про духовну піднесеність шовку. Відтоді шовковий сіртук став поширеною нормою серед хасидів.🟡 Як одягалися РебеУ ранніх поколінь Ребе в Шабат був прийнятий білий шовковий одяг, що сягає традиції Баал Шем Това і, за деякими переказами, Арізаля. Білий колір символізував світло й радість Шабату — на відміну від чорного, який нагадує про скорботу вигнання.За Ребе Маараша відбувся перехід до сіртука й більш «міського» вигляду одягу — зокрема й з практичних причин. Відтоді сіртук закріпився як одяг і Ребе, і хасидів: вовняний у будні, а шовковий — у Шабат і свята.У 1990 році Ребе почав носити шовковий сіртук і в будні, підкреслюючи «високість часу», в якому ми перебуваємо. У низці випадків він заохочував хасидів наслідувати цей приклад.🟡 Коли носять сіртук● у Шабат і свята● у хасидські дати (наприклад, 19 кіслева, 11 нісана та ін.)● у багатьох — у день народження● на весіллі — у нареченого та родичів обох сторінНа практиці прийнято починати носити сіртук від дня весілля, оскільки він символізує духовний ор макіф — оточуюче світло, пов’язане з новим життєвим етапом.🟡 Форма і символіка сіртукаУ ХаБаДі права сторона одягу накладається на ліву — на знак переваги лінії хесед (милосердя) над ґвурою (строгістю). Тому ґудзики пришивають зліва.Колір сіртука — чорний:— як вираз скромності й непомітності;— як нагадування про вигнання та руйнування Храму.У сіртуках постає питання чотирикутної форми «як у таліта», тому за думкою низки рабинів задній кут прийнято заокруглювати, щоб не виникало питання щодо цицит.🟡 У хасидському сенсіОдяг у ХаБаДі — не зовнішній стиль, а носій внутрішнього послання: порядок, стриманість, гідність перед Всевишнім і особлива піднесеність Шабату.Шовк, за поясненнями в хасидських маамарім, символізує тонкість, чистоту й «світло без грубості матерії», тому шовковий сіртук підкреслює духовну висоту святого часу.джерело: 📖 Любавицький календар

*11 тевета 5428 року (26 грудня 1668 року) — Вигнання євреїв з Австрії.Імператор Леопольд I, який зійшов на престол у 1657 році, був дуже побожним і в молодості готувався до прийняття духовного сану. У перші роки царювання він намагався захищати євреїв, проте незабаром був підписаний імператорський указ про вигнання євреїв з Відня, Нижньої та Верхньої Австрії. Віденська синагога була перетворена на церкву, названу Леопольдівською.Але вигнання євреїв негативно відбилося на економіці Австрії, оскільки віденський муніципалітет виявився не в змозі платити до казни ті податки, які раніше платили євреї. Імператор був змушений дозволити висланим євреям оселитися в Чехії, а потім дозволив приїжджати на ярмарки в Нижню Австрію. Формально указ про вигнання євреїв з Австрії залишався в силі до 1848 року, але вже незабаром після його видання окремі євреї змогли оселитися у Відні. Через короткий час у місті склалася неофіційна єврейська громада.

🟡 Походження та сенс звичаюШтраймл — хутряна шапка, поширена серед євреїв Східної Європи, що стала одним із найвпізнаваніших атрибутів хасидської культури. У різних джерелах наводять кілька пояснень його походження:одні пов’язують його з європейською придворною модою XVIII–XIX століть, інші — з періодами «реформ одягу», коли єврейські громади були змушені змінювати зовнішній вигляд.Існує також хасидське пояснення — як натяк на «піднесення іскор» навіть із матеріалу тваринного походження.З часом штраймл став святковим символом: його надягають у Шабат і Йом-Тов як особливий знак пошани — немов своєрідну «корону», пов’язану з духовною піднесеністю святого дня.🟡 Штраймл у хасидів Хабаду в ранні поколінняУ перших поколіннях Хабаду штраймл був поширений і серед хасидів, і серед Ребе.✨ Відомо, що Алтер Ребе надавав штраймлу особливого значення:у його міньяні кожен, кого викликали до Тори, мав надягнути штраймл — і якщо людина не мала свого, їй спеціально давали спільний штраймл.За часів Цемах-Цедека та Ребе Маараша звичай зберігався, хоча поступово дедалі більше хасидів переходили на інші форми одягу. Згодом штраймл став ознакою рабинів, лідерів громад і окремих старовинних родин.У Ерец-Ісраель — особливо в хевронських та єрусалимських хабадських громадах — традиція зберігалася значно довше.І сьогодні там можна зустріти літніх хабадників, які продовжують родинний звичай.Окремим хасидам, що прийшли до Хабаду з польських дворів або зі старого єрусалимського середовища, Ребе прямо говорив не змінювати одяг — на знак поваги до традицій їхніх родів.🟡 Ребе і штраймл: особисті звичаї✔️ Алтер Ребе мав два штраймли: на будні та на Шабат і Йом-Тов.✔️ Ребе Маараш носив штраймл — і згадують, що момент одягання суботнього вбрання супроводжувався особливим нігуном.✔️ Ребе Рашаб носив штраймл лише в Любавичах — за вказівкою свого батька.✔️ Ребе Раяц надягав штраймл у Шабат і свята тільки в Любавичах; після переїзду родини до Ростова він перестав носити штраймл. Проте в суботу перед весіллям нашого Ребе він відновив традицію носити штраймл у Шабат.Після 10 Швата 5711 року Ребе не став переходити на штраймл. Одна з причин — Ребе вважав себе хасидом свого тестя, Ребе Раяца.🟡 Коли штраймл усе ж носили в 770Хоча в Хабаді немає загального звичаю носити штраймл, за розпорядженням Ребе існували дві особливі ситуації, коли ґаббаї в 770 надягали його:🟢 у Шабат Берешит — під час продажу міцвот;🟢 у Шабат парашат Мішпатім — під час оголошення мелаве-малка для фонду ґмаху.Ребе пояснював, що тут штраймл виступає як знак пошани та відповідальності — людина діє «від імені громади».Сьогодні серед хасидів Хабаду немає загального звичаю носити штраймл, однак:— у старих єрусалимських і хевронських родинах він зберігається;— окремі хасиди продовжують традицію предків;— у хасидській пам’яті він залишається зв’язком із поколіннями Ребе.Штраймл сприймається не як музейний атрибут, а як живий символ гідності Шабата, служіння громаді та внутрішнього зв’язку з традицією Хабаду.📸 На фото: штраймл Ребе Раяца, який він успадкував від свого батька.джерело: 📖 Любавицький календар 

🟡 Сенс дняДесяте Тевета — один із постів, пов’язаних із руйнуванням Храму. Саме цього дня вавилоняни розпочали облогу Єрусалима — подію, з якої почався трагічний ланцюг, що завершився руйнуванням Першого Храму.У хасидській традиції цей день сприймають не лише як час скорботи, а й як момент внутрішнього пробудження та виправлення — крок на шляху до визволення і майбутнього відновлення Храму.Короткі закони посту🥛 Їжа і пиття до світанку🟡 Якщо людина не лягала спати — вона може їсти й пити до сходу зорі.🟡 Якщо лягає спати і планує прокинутися рано, щоб поїсти — потрібно заздалегідь мати намір поїсти перед сном.🟡 Тим, хто зазвичай п’є воду або чай після пробудження, не потрібно робити особливої умови.Діти, які вже розуміють сенс посту, не постять повністю — їм дають просту й скромну їжу, без ласощів і солодощів.🙏 Ранкова молитва і «Сліхот»У Шахарит хазан промовляє вставку на піст «Анейну» в повторенні аміди як окреме благословення — якщо в синагозі є принаймні кілька тих, хто постить.«Сліхот» читають стоячи, особливо:🟡 «Ашамну»,🟡 13 якостей милосердя,🟡 «Шма колейну»,🟡 «Авіну Малкейну».📖 Читання ТориУ Шахарит і Мінху читають розділ «Ваїхаль».Навіть якщо постять лише троє людей — читання Тори все одно проводять.Тих, хто не дотримується посту, за можливості не викликають до читання Тори.💧 Мінха і молитва «Анейну»Під час Мінхи:🟡 читають Тору та гафтара «Діршу А-Шема беhімацо»,🟡 потім — аміду.Кожен, хто постить, у «Шма колейну» додає «Анейну».Якщо забув — можна сказати її наприкінці молитви перед «Єї рацон».У місцях, де благословення коенів читають щодня, його також промовляють у Мінсі, якщо молитва відбувається після «плаг а-мінха».Після Мінхи прийнято говорити короткі слова духовного пробудження — «діврей кібушин».🤲 Цдака і внутрішній сенс дняУ день посту прийнято давати цдаку — на знак того, що суть посту не в позбавленні тіла, а у виправленні серця та вчинків.У хасидському вченні підкреслюється:цей день — не лише пам’ять про руйнування, а й початок духовного процесу відновлення,підготовка до майбутнього Храму та до Визволення.Легкого постуджерело: 📖 Любавицький календар 

*10 тевета 3336 року (425 рік до н.е.) — Вавилонські війська обложили Єрусалим.Цього дня війська вавилонського імператора Навуходоносора (Навуходоносора) оточили місто. 17 тамуза фортечні стіни були зруйновані і 9 ава наш Святий Храм був зруйнований. Почалося вавилонське вигнання, яке тривало 70 років. На згадку про цю подію пророками був встановлений день посту.10 тевета приблизно 3410-3460 року (350-300 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) пророка Малахі.Його справжнім ім'ям було Мордехай, а ім'я Малахі він отримав тому, що був помічником царя («цар» на івриті «мелех»), а крім того, зовнішнім виглядом нагадував ангела («ангел» на івриті «мал'ах»). Втім, в одному з трактатів Талмуда пророка Малахі ототожнюють з Езрою.Після смерті останніх пророків — Хаггая, Зхарії та Малахі пророче натхнення остаточно покинуло євреїв.*10 тевета 3448 року (313 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) пророка Зхарії.Зхарія був коѓеном і пророком, онуком пророка на ім'я Ідо. Великий кабаліст рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (Арізаль) говорив, що Зхарія був володарем душі первосвященика Аѓарона (брата Моше-рабейну), а також його синів Надава і Авіѓу. У книзі пророка Нехемії сказано, що ім'я Зхарії — Мешулам (від слова «шолем» — «повний, постійний») за його зосередженість і наполегливість у діях.Після смерті останніх пророків — Хаггая, Зхарії та Малахі пророче натхнення остаточно покинуло євреїв.

30 грудня/10 теветаПочаток посту: 06:05Завершення посту: 16:42

Ось що сказано про пости місяця Тевет у «Книзі нашої спадщини» рава Еліягу Кі-Това.Три пости йдуть у місяці Тевет один за одним — на згадку про три лиха, що спіткали народ Ізраїлю в дні 8-го, 9-го і 10-го Тевета.Пости восьмого і дев’ятого Тевета називають «постами праведників», коли постять лише обрані. Десятого Тевета постять усі…Восьмого Тевета було завершено переклад Тори грецькою мовою, здійснений за наказом елліністичного єгипетського царя Птолемея. Цей день мудреці порівнюють із днем виготовлення «золотого тельця», адже неможливо перекласти Тору іншою мовою, не спотворивши її сенс.Дев’ятого Тевета померли пророки Езра та Нехемія.Десятого Тевета — у день загального посту — війська вавилонського царя Навуходоносора розпочали трирічну облогу Єрусалима, що завершилася загибеллю міста та Храму.Причини всіх трьох постів потребують додаткового пояснення, особливо причини першого з них (про нього йтиметься наприкінці). Адже в нашій історії було чимало великих і трагічних подій, для яких не встановлювали постів для наступних поколінь. Отже, йдеться про справді переломні події, що мали величезний вплив на подальшу історію нашого народу.Про Езру та Нехемію в «Книзі нашої спадщини» сказано таке:Саме вони очолили євреїв, які вирішили повернутися з Вавилону до Ерец-Ісраель, навчали їх Торі та дбали про їхні потреби. З їхньою смертю Ізраїль осиротів, утративши духовні й матеріальні блага, які вони йому давали. Ніхто не зміг стати їм гідною заміною.Смерть Моше Рабейну також була великою і трагічною подією. Але він завершив свою місію, благословив народ і передав справу гідному наступникові. Натомість період повернення євреїв із Вавилону під проводом Езри та Нехемії був сповнений смут і конфліктів — і з навколишніми народами, і всередині самого єврейського народу, — і «ніхто не зміг стати їм гідною заміною».Десяте Тевета — день початку облоги Єрусалима. Здається, що ця подія ще не була повним розкриттям трагедії: ще не було ні голоду, ні руйнувань, ні жертв. Хіба нам не достатньо найсуворішого посту Дев’ятого Ава, встановленого на згадку про події очевидно трагічні?Але світогляд Тори вимагає, щоб ми шукали й бачили духовні корені раніше, ніж відчутні та видимі плоди. Бачили їх і сьогодні — і були насторожі, адже лише це й означає винесення уроків із трагедій нашого минулого. Коли матеріальні основи повсякденного життя ще не порушені… коли крамниці повні товарів, а кав’ярні й розважальні заклади переповнені веселою публікою, — щоб люди розуміли: усе їхнє сьогоднішнє благополуччя, можливо, вже «перемолоте» на «небесному жорні», що воно — як майно ір нідахат (міста ідолопоклонників) — підлягає знищенню; а за законом Тори «те, що підлягає знищенню, — ніби вже знищене», і не має міри та цінності… (Дай Б-г, щоб цього не сталося; навпаки, щоб увесь народ Ізраїлю повністю й усім серцем повернувся до Тори, і щоб усе це майно стало підмурівком у будівництві світу Тори).І ось питання: чому переклад Тори грецькою мовою, що став приводом для посту 8-го Тевета, є такою великою трагедією? Адже цей переклад — не перший (перший, сімдесятьма мовами, був зроблений нашим учителем Моше при вході до Землі Ізраїлю [див. Раші до Дварим 27:8]). І не останній — після нього з’явився глибоко шанований переклад Онкелоса арамейською мовою, заснований на традиції Усної Тори, на який часто посилається Раші. Та й грецький переклад зробили не ідолопоклонники, а найбільші мудреці Тори; до того ж Всевишній учинив велике диво: сімдесят два незалежні переклади виявилися абсолютно однаковими, навіть у навмисних відхиленнях від прямого сенсу. Це саме по собі стало великим освяченням Імені Всевишнього. А нині Тору перекладено майже всіма мовами світу. Чому ж тоді мудреці порівнюють цей день із днем «золотого тельця» і кажуть (у трактаті Тааніт), що «коли Тору переклали грецькою, темрява зійшла на світ і не відступала три дні»?Ось пояснення з «Книги нашої спадщини»:Один із Птолемеїв, під владою якого тоді була Юдея, прагнув поставити під сумнів походження Тори та природу її законів. Він зібрав єврейських мудреців і наказав їм перекласти Тору грецькою мовою. Якби його справді цікавила Тора, він дозволив би спільну працю. Але, маючи намір висміяти мудреців, він ізолював їх один від одного.Сам задум перекладу ґрунтувався на відверто ворожому ставленні до Тори та її мудреців. Кожному з сімдесяти двох мудреців було доручено завдання, що перевищувало людські можливості. Кожне слово Тори має тисячі значень, а іврит — Свята мова — «висікає» їх, немов молот скелю. Не існує мови, подібної до Святої мови, створеної для закарбування Тори; переклад у всьому її багатстві неможливий.Переклад «слово за словом» позбавляє Тору її внутрішнього наповнення, лишаючи лише «стіни слів». Для мудреців, закоханих у Тору, це було нестерпно. Так само, як ідоли, хоч би з чого їх робили, позбавлені святості, так і будь-який переклад Тори не дорівнює її оригіналу.Євреї, для яких призначений переклад Онкелоса (переклад-коментар, частина Усної Тори), це розуміють і не сприймають його як «саму Тору». Тож грецький переклад не шкодив євреям. Натомість інші народи, не знаючи Усної Тори, могли подумати, що пізнали Тору через переклад.До перекладу народи бодай усвідомлювали велич Тори та її зв’язок із єврейським народом — у цьому і був «світ». З появою грецького перекладу за наказом злого царя виникла ілюзія, ніби Тора належить і народам світу. Мудреці порівняли це з левом у клітці: раніше всі тремтіли перед ним, а тепер підходять і питають: «Де його сила?»Так і Тора: замкнена в клітці перекладу, вона втратила благоговіння в очах світу. Кожен, хто знав грецьку, міг читати, коментувати й критикувати її, не торкнувшись її мудрості. Тому восьме Тевета прирівняли до дня «золотого тельця»: як у бездушному ідолі бачили божество, так у перекладі — позбавленому святості — народи «бачать» Тору.Наслідки цього були далекосяжні: серед народів, що проголосили себе «новим Ізраїлем», наш народ зазнав тривалих страждань у вигнанні. Підкреслюючи, що темрява восьмого Тевета тривала три дні, мудреці натякають: завершення перекладу Тори немов підсумовує низку трагічних подій 9-го і 10-го Тевета.Цитати з «Книги нашої спадщини» Еліягу Кі-Товаджерело: beerot

10-те число місяця Тевет (відоме як Асара бе-Тевет) відзначається як день посту, жалоби та каяття. Ми утримуємося від їжі й пиття від світанку до заходу сонця та додаємо до молитов Сліхот (покаянні молитви) й інші особливі вставки.