Розірвання обітниць напередодні Рош аШанаНапередодні Рош аШана прийнято розривати дані протягом року обіти, щоб постати перед судом Всевишнього очищеними від тяжкого гріха: невиконаних обітниць (у тому числі просто забутих і тому, що залишилися невиконаними). Ця церемонія відбувається після завершення ранкової молитви.Оскільки дані нами обіти можуть бути розірвані тільки знавцем Тори, необхідно вирушити до нього і розповісти, які обітниці були взяті нами на себе, і пояснити, що якби ми знали, що не зможемо їх виконати (або існує інша причина, через яку ми каємося) в їх прийнятті) - то не стали б брати їх на себе. Тоді знавець Тори каже нам тричі: «Ти відпускається». Суть цього відпущення в тому, що ці обітниці визнаються даними помилково.Прохання про розірвання обітниці необхідно вимовити перед трьома людьми (або більше). Бо хоча рабин — знавець Тори в принципі має право розривати обітниці одноосібно, то це право мають і три простих єврея. А в наш час ми вважаємо, що жодна людина не має права розривати обітниці одноосібно.На практиці напередодні Рош аШана роблять так: кожна людина обирає для себе трьох інших і каже їм, що вона кається у всіх обітницях, прийнятих ним протягом року. Вони відповідають йому: «Тобі відпускається».Існує формула цієї церемонії, яка наводиться у молитовниках. У цій формулі докладно викладено всі проблеми, пов'язані з обітницями, та спосіб їх розірвання.джерело:  https://toldot.com/

Новий Ніж на Рош Ашана - згулу на Парнасу.Є хороша згула на Парнасу (достаток) - купити новий Ніж на Рош Ашана і заточити його. Джерело цієї оригінальної сгули від מהמהרי”א מיזדטשוב יצחק אייזיק אייכנשטיין – (Рав Іцхак Айзік Ейхенштейн) і написана про неї ד׳ Також згадується у книзі “Таамей а-мін'агім”, остання брошура רמו.У чому сенс сгули: заточування ножа видаляє його недоліки, тим самим натякаючи на видалення недоліків у серці людини. Кінцеві букви у вірші Теїлім 145:16: "פותח את ידך"ח ת ךСкладають слово חתך - "надріз" - і цей вірш пов'язаний з статком. Крім того, у Рош аШана Б-г – Той, Хто חותך חיים לכל חי – (“Хотех хаім ле коль хай” – Зрізає Життя кожної живої істоти). Є ще пояснення: якщо людина нехтує крихтами хліба, це до бідності. Коли є гострий ніж, менше крихт і це згулу на парнасу.Хатах (חתך) означає “зрізати” на івриті і це Ім'я Ангела, відповідального за засоби до існування: “נגד השם הפרנסה המרומז בס״ת של פותחד Кінцеві букви слів з Теїлім (145:16): «Потіях ет Ядеха» פותח את ידך – “Відкриваєш руку Твою” – утворюють слово “Хатах”. Слово, яке далі слідує у цьому вірші: «Умасбіа» – (задовольняти) – мається на увазі бажання кожної живої істоти – має гематрію = 428, так само, як і слово “Хатах” = 428. (“Нитій Гавріель” 11:1)Сгулу полягає в тому, щоб купити новий ніж, занурити його в мікву, а потім заточити його. Не можна купувати ніж із зазубринами – тупий ніж чи ніж із зазубринами – це символ Гвури, а гладкий гострий ніж – це виправлена ​​зброя, яка не завдає болю, що пов'язує його з якістю Хесед. Дарувати такий ніж не потрібно. Як передають зі слів Бешта, людина має купити такий ніж сама.(Шульхан Арух, Орах Хаїм, סימן קפ, ד,переклад Рабаніт Леї Хізгіяєвої, Олександр Цві Сипков)джерело: https://silatehilim.com/

Я хочу розповісти вам одну історію. Для мене це найважливіша історія, пов’язана з Рош га-Шана. Для мене — і, сподіваюся, для вас також.Рабі Леві-Іцхак із Бердичева оголосив, що шукає бааля-токея — людину, яка буде трубити в шофар у Рош га-Шана. Кожен кандидат, який розраховував удостоїтися цієї високої честі, мав пройти іспит у рабі Леві-Іцхака. Умовою було те, що кандидат повинен не лише протрубити в шофар перед Рабі, але й розповісти, про що він думає під час трублення.До рабі Леві-Іцхака зійшлися різні «мекубаліми» (знаючі кабалу). Вони трубили перед ним і розповідали, як зосереджуються під час трублення на різних поєднаннях Імен Творця. Гевалд…Проте всім їм рабі Леві-Іцхак чемно відповідав: «Я справді дуже вам вдячний, але…» — як кажуть сьогодні: «Не телефонуйте мені, якщо знадобиться — я сам зв’яжуся з вами».Нарешті настала черга останнього з кандидатів — Мойшеле-водоноса. Він несміливо стояв осторонь, трохи боячись увійти. Коли вже нікого більше не лишилося, переборовши сором’язливість, він підійшов до Рабі й почав трубити. Гевалд, що то було за трублення! Він був найкращим з усіх!Коли він закінчив, рабі Леві-Іцхак звернувся до нього:— Мойшеле, ти так чудово трубиш у шофар! Але скажи мені: про що ти думаєш у цей момент?Відповів Мойшеле:— Рабі, я не можу вам сказати. Мені не хочеться про це розповідати…Сказав йому рабі Леві-Іцхак:— Знаєш, Мойшеле, як на мене — що б ти там не думав, це не так важливо. Але ж ми домовлялися, чи не так? Тож ти зобов’язаний сказати мені, про що ти думаєш.Ймовірно, після всіх «мекубалім», з їхніми розповідями про Імена Творця, Мойшеле соромився зізнатися у своїх думках…Нарешті він наважився й промовив:— Добре, Рабі, я відкрию вам правду…Я хочу, щоб ви знали: я почув цю історію від рабі з Лелова у ніч Рош га-Шана. І коли він її розповідав, то раптом розридався й не міг зупинити сліз…Ось що сказав рабі Леві-Іцхаку водовіз Мойше:— Рабі, мені соромно зізнатися. Але оскільки ви так наполягаєте, я скажу. У мене вдома сім доньок. І в мене немає жодної можливості видати їх заміж, бо в мене немає ні копійки. Тому, коли я трублю в шофар… коли я трублю в шофар, я кажу: «Владико світу! Благаю Тебе! Подбай про моїх доньок!»джерело: breslev

Раб Дов-Бер Шнеєрсон народився 3 кислева 5665 року (1904 р.) у Миколаєві. Його брит-міла відбулася 10 кислева — у день визволення Мітел Ребе, другого Любавицького Ребе, тож хлопчика назвали на його честь.У дитячі роки сім’я переїхала до Катеринослава (нині Дніпро). Попри слабке здоров’я, Дов-Бер відзначався винятковими здібностями та рідкісною чистотою душі.У 1941 році, в часи нацистської окупації, він опинився в лікарні в Ігрені поблизу Дніпра. Туди прийшли загарбники: усіх пацієнтів розстріляли, а єврейських хворих перед тим піддали страшним знущанням.Рабин Дов-Бер прийняв мученицьку смерть усього у 38 років.Лише багато десятиліть потому вдалося віднайти місце братської могили та встановити там пам’ятник.Сьогодні на цьому місці лунають молитви, а його світлий образ живе в пам’яті поколінь.джерело: t.me/LubavitcherRebe770

Нагадуємо, що вже сьогодні 📅 18 вересня (четвер), 25 елул🕔 17:00чекаємо на Вас в кафе "Бейт Йегда на зустрічв программі:🍞 Випікання хал🎁 Сюрприз -створення карти бажань на новий рік🎀 Подарунки для учасниць

25 елула 5505 року (22 вересня 1745 року) — Вступ до союзу Авраама-авіну Шнеура-Залмана Шнеерсона.Майбутній засновник руху Хабад вступив до союзу Авраама-авіну (тобто був підданий обрізання) на восьмий день, як і належить за законами Тори. Тоді власне він і отримав своє ім'я — Шнеур-Залман.

Це оповідання нагадує нам, що навіть у хвилини сповіді людина може відчувати світлу радість. Бо коли ми стоїмо перед Всевишнім, очищаючи серця від гріхів і наближаючись до Нього, саме в цьому і є найбільша честь. Це не смуток, а гімн — пісня вдячності за можливість служити Цареві Всесвіту.***📖Одного разу Бааль Шем Тов прибув до міста напередодні Рош га-Шана. Жителі звернулися до нього зі словами:— Наш кантор має дивний звичай: він промовляє молитву «Аль хет» — сповідь про гріхи — на радісний мотив.Бааль Шем Тов звелів привести кантора до себе. І коли той постанув перед ним, він запитав:— Чому ти співаєш молитву сповіді на веселий наспів?Кантор відповів притчею:— Уявіть двірника, якому доручено прибирати царський двір від сміття та бруду. Чи може він виконувати свою роботу зі смутком? Ні! Він радіє, що удостоївся честі перебувати серед тих, хто бачить обличчя царя, і кому довірено дбати про чистоту його оселі. І я, що маю честь стояти перед Царем Всесвіту як посланець громади, очищаючи серця від гріхів та провин, — хіба смуток може бути на моїх устах?! Це — гімн подяки й радості!Бааль Шем Тов сказав йому:— Якщо твої молитви йдуть із таким наміром, нехай моя доля буде з тобою!А ще додав:— Людина ніколи не повинна впадати у відчай. Смуток і пригніченість завжди заборонені. Навіть тоді, коли людина сповідується у своїх гріхах і розмірковує про власну нікчемність, їй належить бути сповненою радості. Адже й думки про власну недосконалість — це теж добра справа, воля Творця.А той, хто прагне великого, не зупиняється на малому — тобто не замикається у власній особистості.джерело:breslev.com

У Анатівці відбувся Шаббатон JYK, що зібрав друзів напередодні нового єврейського року. Це були три дні наповнені теплом, духовністю та радістю зустрічей.✨ П’ятничний вечір розпочався зі спільної молитви й святкової трапези. Захід сонця над Анатівкою зробив цю мить особливою — ніби саме небо благословляло Шаббат.✨ Учасники слухали змістовні лекції, дискутували про важливе та знаходили нові знайомства.✨ Суботня атмосфера подарувала відчуття спокою й особливого натхнення, а недільні зустрічі завершили програму на піднесеній ноті.✨ Дні у вересневій Анатівці дарували затишок: свіже повітря, прогулянки та відчуття дому, де кожен був частиною великої родини.Шаббатон JYK став часом, коли учасники зупинилися від буденних турбот, знайшли натхнення та підготувалися до свят, що наближаються.📸 Ділимося світлинами, які передають цю унікальну атмосферу.

❓ Що потрібно зробити перед наступаючим святом?1️⃣ Символічні продукти🍎 Купіть гранат, яблука та мед.2️⃣ Новий плід🍐 Придбайте новий фрукт (який ви ще не куштували цього сезону), щоб вимовити на нього благословення «Шеехеяну» у другу ніч Рош га-Шана.3️⃣ Примирення🤝 Попросіть вибачення у всіх, кого образили протягом року.(Важливо робити це щиро ❤️).4️⃣ Світло свята🕯 Завчасно приготуйте полум’я, від якого можна буде запалити свічки другої ночі свята.(Найкраще – «добова» свічка).5️⃣ Духовна підготовка📜 Напередодні Рош га-Шана скажіть «ѓатарат недарім», щоб увійти в рік без тягаря невиконаних обіцянок.✍️ Також існує звичай писати ПаН («під’єн нефеш» – «Спокутування душі») – записку з проханням про благословення на новий рік.Її можна передати рабину в синагозі, щоб залишили біля Стіни Плачу або на могилі праведника.

 Сьогодні своє професійне свято відзначають ГЕРОЇ БЕЗ ЗБРОЇ. Наша громада дякує всім рятівникам за їхню відвагу, самопожертву та відданість людям.Це люди, які без вагань ідуть у вогонь, у воду, під обстріли й у руїни, щоб урятувати життя інших.Сьогодні ми дякуємо за їхню мужність, сміливість і рішучість.За те, що щодня, не чекаючи на оплески чи нагороди, вони стають справжніми янголами-охоронцями для нашої країни.Ми цінуємо вашу працю і молимося, аби Вс-вишній беріг кожного з вас, додавав сил, здоров’я й захисту у найважчі хвилини.

*24 елула 5693 року (15 вересня 1933 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Ісраеля-Меїра ѓа-Коѓена Пупко (Хафец Хаїм).Рабі Ісраель-Меїр з польського містечка Радін був одним з лідерів передвоєнного єврейства Європи. Про його скромність і порядність розповідали легенди, які, втім, були чистою правдою. Його перу належить безліч праць (наприклад «Махане Ісраель» («Стан Ізраїлю») — посібник з дотримання приписів Галахи для солдатів-євреїв у царській армії), але найвідоміші з них — «Мішня брура» — кодекс єврейських законів, який часто публікують разом з «Шулхан арухом» і «Хафец хаїм» («Спраглий життя») — книга про шкоду лихослів'я. Ілюструючи шкоду пліток і лихослів'я, рабі Ісраель-Меїр наводить приклад — людина, яка їсть свинину, порушує одну заповідь, а та, що розпускає плітки — 31. Різниця очевидна, втім, від поїдання свинини теж варто утриматися (щоб не порушити 32 заповіді). А назва книги, як часто траплялося в єврейських колах, стала власним ім'ям її автора.джерело: chabad.odessa

За законом Тори, мінімальний обов’язок на Рош га-Шана — це 9 звуків: тричі ткія–труа–ткія.• Ткія — протяжний звук.• Труа — уривчастий звук, схожий на плач. Але мудреці сперечалися: який саме плач мала на увазі Тора? Є короткі звуки (труа), середні (шварім), а також комбінація обох. Щоб вийти з цього сумніву, постановили протрубити всі варіанти. У результаті виходить 30 звуків. Саме це й є обов’язковий мінімум, зафіксований у махзорі (святковому молитовнику). Однак на практиці в багатьох громадах уже сотні років існує звичай трубити 100 разів. Звідки ця цифра?Наші мудреці пов’язали її з біблійним епізодом: мати воєначальника Сісри, який загинув у бою з євреями, чекала сина, а коли він не повернувся — розридалася. Сказано, що її плач і схлипи були сто разів. На згадку про це й на противагу її сльозам у Рош га-Шана трублять сто разів у шофар. Тільки в Ізраїлі?Ні, цей звичай існує в усіх єврейських громадах світу — і в Ізраїлі, і в діаспорі. Різниця може бути лише в порядку та розподілі трублень під час молитви. Як навчитися трубити?Шофар — це непростий інструмент. Потрібно навчитися правильно складати губи та дмухати так, щоб звук був чіткий. Зазвичай тренуються заздалегідь, починаючи за кілька тижнів до свята. Традиційно учитель передає цю навичку учневі, але сьогодні можна знайти і відеоінструкції, і навіть спеціальні майстер-класи.