Чотири види рослин на Сукот: що вони розповідають про єдність?Тора заповідає на Сукот брати чотири види рослин: етрог, лулав, гадас і араву. На перший погляд це святковий обряд. Та за ним стоїть глибока думка про людей і про те, як ми живемо разом. Етрог має і смак, і аромат. Він символізує людину, яка вивчає Тору й робить добрі справи. Лулав — гілка фінікової пальми. Її плоди солодкі, але сама пальма не має виразного аромату. Це образ людини, яка має знання, проте ще не повною мірою втілює їх у вчинках. Гадас — мирт — пахне, але не дає їстівних плодів. Він нагадує про людину, яка може знати небагато, зате щиро допомагає іншим. Арава — верба — не має ні смаку, ні виразного запаху. Вона символізує людину, чиї знання та добрі справи не впадають в око.У цій заповіді потрібні всі чотири види. Навіть прекрасний етрог не замінить простої вербової гілки. Так і в громаді: кожен має своє місце, а єдність народжується тоді, коли ми приймаємо одне одного й відчуваємо взаємну відповідальність. Є тут і особистий зміст. Тора говорить: «Візьміть собі». Вивчення Тори, добрі вчинки й духовний досвід не можуть залишатися лише чиєюсь чужою заслугою — кожен із нас має зробити власний крок.Коли ми тримаємо чотири види разом і звертаємо їх у різні боки, це нагадує: світ складається з різних людей, але всі ми пов’язані. Сила громади — в єдності, у якій кожен потрібен.джерело: https://toldot.com/

🍋 Благословення на заповідь перебувати в суці:Барух Ата Адо-най, Ело-гейну Мелех га-Олам,ашер кідшану бе-міцвотав ве-ціванулейшев ба-сука.🕊 Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар Всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями й наказав нам перебувати в суці.✨ Благословення «Ше-гехеяну»:Барух Ата Адо-най, Ело-гейну Мелех га-Олам,ше-гехеяну ве-кієману ве-гіянула-зман га-зе.🙏 Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар Всесвіту, Який дарував нам життя, підтримував нас і дав нам дожити до цього часу.🌿 Хаг Сукот самеах! Нехай свято Сукот принесе у кожну оселю радість, мир і Б-же благословення! 🍋

Благословення на папалювання Шабатніх та святкових свічок.

Після Йом Кіпуру — дня трепету й внутрішнього зосередження, коли ми стояли перед Творцем, — настає Сукот, час глибокої радості. Що означає сукка мовою хасидизму й чому це свято має саме такі звичаї? ☁️ Свято «осяжного світла»Багато заповідей ми виконуємо певною частиною тіла: їмо мацу ротом, накладаємо тфілін на руку й голову, даємо цдаку руками. А до сукки людина входить уся — від голови до п’ят, разом зі своїм одягом і думками. Хасидизм пояснює: сукка уособлює вище Б-жественне світло, яке огортає людину з усіх боків. Під її покрівлею і праведник, і звичайна людина перебувають під захистом Хмар Слави. 🌿 Знак нашої перемоги в Небесному судіУ дні Рош га-Шана ми розмірковували над своїми вчинками й поставали перед Небесним судом. Після Йом Кіпуру ми беремо до рук лулав та етрог. За хасидським поясненням, чотири види рослин — мов знамено перемоги в цьому суді. Радість Сукоту — це радість тих, хто отримав добре рішення й може йти далі з піднесеною головою. 💡 Чому в традиції Хабаду не сплять у сукці?У сукці хасиди Хабаду їдять, навчаються та проводять час, але вночі сплять удома. Одне з хасидських пояснень пов’язує цей звичай з особливим духовним світлом сукки — макіфін де-Біна. Його сприймають як настільки високе, що під час сну людина не може усвідомлювати його так, як у стані неспання.Сукот нагадує нам: виходячи зі звичних стін дому, ми не залишаємося без захисту. Нашою справжньою опорою є любов Творця, яка огортає нас. Хаг Сукот самеах! 🌿🍊 📸 На фото: сукка Ребе на тлі будівлі 770.джерело: 📖 Любавицький календар

📅 25 вересня / 14 тішреяЗапалювання святкових та шабатних свічок — 18:32.📅 26 вересня / 15 тішрея1-й день Йом ТовЗапалювання святкових свічок від палаючого вогню — 19:36.📅 27 вересня / 16 тішрея2-й день Йом ТовЗавершення свята — 19:34.🕯️ Шабат шалом ве-хаг самеах! — Мирного шабату та радісного свята!

📌14 тішрея 5775 року року (28 вересня 1814 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Ісраеля з Кожниць (Кожницького магіда).Один із основоположників польського хасидизму рабі Ісраель народився в містечку Апти в бідній сім'ї (батько був палітурником). Він навчався у чотирьох великих хасидських цадиків — рабі рабі Шмуеля (Шмельке) бен Цві-Ѓірш ѓа-Леві Гурвіца з Нікольсбурга, рабі Дов-Бера з Межерича (Межеричський магід), рабі Елімелеха з Ліженська та рабі Леві-Іцхака Дербаремдікера з Бердичева.Деякий час рабі Ісраель жив у польському містечку Пшисха, де навчав дітей, а потім перебрався до Кожинця (Кожнеця), який став процвітаючим хасидським центром.У Кожнеці рабі Ісраель прожив майже 50 років, ставши близьким другом Провидця («ѓа-Хозе») з Любліна (рабі Яаков-Іцхак га-Леві Горовіца, див. 9 ава) та рабі Менахема-Мендла з Риманова.📌15 тішрея 2266 року (1496 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) праотця Яакова бен Іцхака.Яаков був молодшим із синів-близнюків, народжених в Іцхака та Ривки після двадцятирічного безплідного шлюбу. У Торі пояснюється, що ім'я «Яаков» походить від слова «екев» — «п'ята», оскільки Яаков вийшов із утроби матері, схопившись за п'яту старшого брата, Ейава.Ейсав був старшим братом і мав права первістка, однак він продав їх молодшому братові (за сочевичну юшку), і право первородства (разом із відповідними батьківськими благословеннями) перейшло до Яакова.Рятуючись від старшого брата, який бажав убити його й усе ж заволодіти втраченим ним майном, Яаков тікає до свого родича Лавана, який жив у місті Харан (країна Арам-Наѓараїм, територія нинішньої Сирії).Дорогою Яаков вступає в єдиноборство з посланцем Всевишнього і отримує травму стегна, а також нове ім'я — Ісраель (ще одне ім'я, під яким він згадується в Торі, — Єшурун).У Харані Яаков одружується з двома жінками (доньками Лавана) — Леєю та Ривкою, а також бере за дружин їхніх служниць Білѓу та Зілпу. Від чотирьох дружин у Яакова народжується 13 дітей — 12 синів, які стали родоначальниками 12 колін Ізраїлю, та одна донька.Історія життя Яакова розповідається в першій книзі Тори «Брейшит».📌15 тішрея 5695 року (24 вересня 1934 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше-Лейба Гінзбурга, зятя ребе Маѓараша.У 1871 році рабі Моше-Лейб Гінзбург із Вітебська одружився з Дворе-Леєю, старшою донькою четвертого Любавицького ребе, рабі Шмуеля. Практично все життя вони прожили у Вітебську.Рабі Моше-Лейб відійшов із цього світу в перший день свята Суккот і був похований наступного дня (у перший день свята ховати заборонено) на єврейському кладовищі підмосковного селища Малаховкаджерело: chabad.odessa

Розклад молитов у Центральній синагозі на свято Сукот з 25 по 27 вересня/ з 14 по 16 тішрея

На сім днів сукка стає нашим домом — простим, відкритим і наповненим світлом. Вона нагадує нам, що справжня безпека залежить не лише від міцних стін, а передусім від захисту Вс-вишнього.Чотири види символізують єдність єврейського народу, а ушпізін — почесні духовні гості — нагадують про силу гостинності та зв’язок поколінь.Нехай це свято наповнить кожну оселю радістю, миром, єдністю та світлом!Вийдіть зі звичного — увійдіть у радість.Хаг самеах! джерело : ZPJewishCommunity

📌Відповідь:У суботу та святкові дні (йом тов) тфілін не вдягають. А от у так звані «напівсвяткові» дні (Холь hа-Моед) існують різні звичаї. На сайті вже йшлося про це (див. відповідь «Коли не вдягають тфілін?»). Тут лише доповнимо попереднє пояснення.У Торі тфілін названі «знаком відмінності», символом Союзу між Творцем і Його народом (див. Дварім 6:8 та ще в трьох місцях).Так само знаком Союзу є й дотримання законів шабату та свят. Тому, як зазначають Мудреці (Талмуд, Менахот 36), у ці дні — шабат і свята — тфілін не вдягають.Але залишається питання: як бути з напівсвятковими днями — Холь hа-Моед Сукота та Песаха?У Талмуді це не визначено однозначно. Більшість коментаторів постановили, що в Холь hа-Моед тфілін не вдягають. Проте деякі великі Мудреці (зокрема учні Раші та їхні учні — автори Тосафот, а також Рітва, рабі Йом-Тов бен Авраам, Іспанія, XIV ст., і Рош — рабейну Ашер бен Йехієль, Німеччина-Іспанія, XIV ст.) вважали, що в Холь hа-Моед тфілін слід вдягати, але благословення (браху) промовляти тихо, про себе.У «Шульхан Арух» рабі Йосеф Каро (Іспанія-Туреччина-Болгарія-Ізраїль) постановив, що в ці дні тфілін не вдягають (Орах Хаїм, §31). Проте Рама (рабі Моше Іссерлес, Польща, XVI ст.), який описав ашкеназські звичаї, постановив інакше — вдягати.Віленський Гаон (рабі Еліягу з Вільно, XVIII ст.), як і всі хасидські вчителі, вважав, що в Холь hа-Моед тфілін не вдягають. Так само чинять усі сефардські євреї.Чому ж виникла така різниця у виконанні настільки важливої заповіді?Певну відповідь можна знайти у книзі «Зогар» (розділ «Зогар Хадаш» до «Шир hа-Ширім»). Там сказано, що в духовному сенсі Сам Творець ніби «вдягає тфілін» у ті дні, коли ми цього не робимо — у шабат і свята. У шабат і йом тов Він «вдягає» тфілін шель рош (на голову), наповнюючи вищі світи особливим Світлом. А у Холь hа-Моед — тфілін шель яд (на руку), що приносить Світло трохи нижчого рівня.Різниця між звичаями полягає у питанні — чи потрібно додатково «додавати Світло» нашою дією (вдяганням тфілін), чи це не вимагається. І варто пам’ятати: принцип «маслом кашу не зіпсуєш» у духовних питаннях діє не завжди.В Ерец-Ісраель навіть серед ашкеназів у Холь hа-Моед зазвичай тфілін не вдягають. Причину цього можна зрозуміти, зважаючи на особливу святість Землі Ізраїлю, — як це пояснює наведений уривок із Зогару.джерело: https://evrey.com/

Найважливішою заповіддю Тори про свято Сукот є наказ "...візьміть собі в перший день свята плід дерева прекрасного, гілки пальмові та пагони дерева густолистого і верб річкових..." (П'ятикнижжя, книга Ваікра, 23:40).Ці чотири види рослин (арбаа мінім) необхідні виконання заповіді свята Сукот – нетілат-лулав.Заповідь нетілат-лулав виконують стоячи. Беруть лулав (тут і далі ми називатимемо так усі три рослини: лулав, араву і адac, пов'язані разом) в праву руку – так, щоб здера була звернена до виконуючого заповідь, а етрог – в ліву, – і вимовляють благословення "наказав нам здійснювати нетілат-лулав...."

13 тішрея 5598 року (12 жовтня 1837 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Аківи Ейгера.Рабі Аківа бен Моше Гінс Ейгер народився 1761 року в Австрії у відомій рабинській родині. Навчався в єшивах Маттерсдорфа та Вроцлава, очолював громади Маркеш-Фрідланда та Познані, де й прожив решту часу. Створена ним у Познані єшива була найбільшою в Європі, а сам він вважався одним із найвидатніших талмудичних учених та найбільших ѓалахічних авторитетів того часу.Його онук, рабі Єѓуда-Лейб Егер, навчався спочатку у Гурського, потім у Коцкого та Ізбицького ребе, а надалі сам став главою одного з хасидських напрямів (його центр тепер знаходиться в ізраїльському Бней-Браку).13 тішрея 5643 року (26 вересня 1882 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) четвертого Любавицького ребе рабі Шмуеля (ребе Маѓараш).Рабі Шмуель бен Менахем-Мендл народився 2 іяра 5594 (1834) року і після відходу його батька, третього Любавицького ребе, рабі Цемах Цедека, у 1866 році з цього світу очолив рух Хабад.Незважаючи на те, що все життя він дуже сильно хворів і хвороби завдавали йому мук, ребе Маѓараш інтенсивно працював, залишивши після себе понад 1000 майморим (хасидських-повчань-проповідей) та об'їздивши всю Європу, намагаючись організувати тиск на царський режим, щоб полегшити становище євреїв у росії.Шостий Любавицький ребе, рабі Йосеф-Іцхак, розповідав, що приблизно за 25 хвилин до відходу з цього світу дідусь (тобто рабі Шмуель), узявши кишеньковий годинник і знявши його з ланцюжка, вставив аркуш паперу в годинник таким чином, щоб він зупинився, коли стрілка дійде до 11 годин 51 хвилини. Після цього він попросив покликати до нього синів, щоб висловити їм свою останню волю. А об 11 годині 51 хвилині 13 тішрея 5643 року він відійшов із цього світу.Похований ребе Маѓараш у Любавичах.джерело: chabad.odessa

Уявіть собі таку картину: Меджибіж, свято Сукот. До засновника хасидизму, святого Бааль Шем Това, приходять відомі рабини-опоненти — метнагдім — і заявляють:— Окремі деталі вашої суки викликають запитання!Бешт розпочинає з ними дискусію, доводячи, що за законами Тори його сука цілком кошерна. Але в певний момент… просто схиляє голову на руки. За кілька секунд він розкриває долоню, а на ній — записка на пергаменті:«Сука рабі Ісраеля Бааль Шем Това абсолютно кошерна.Підпис: Метатрон, князь небесної присутності».Дивовижно! Але зачекайте: навіщо Бешту знадобилося являти такі знаки й турбувати Небеса? І головне: як могло статися, що великий цадик, який виконував усі заповіді на рівні «мегадрін мін га-мегадрін» — із найвищою ретельністю та благочестям, — збудував суку без особливого зовнішнього блиску й численних прикрас?Сьомий Любавицький Ребе пояснює, що цей незвичайний вчинок містить надзвичайно глибокий урок для кожного з нас. 💡🛑 НАВІЩО СПУСКАТИСЯ ДО ПРОСТОТИ?Свято Сукот — це «початок відліку гріхів». На відміну від Рош га-Шана та Йом Кіпуру, коли людина перебуває на духовній висоті, у Сукот ми повертаємося до земного світу, де легко піддатися «жару» матеріальності. Сука стає нашим захистом від цього духовного вогню.Але духовний рівень у всіх різний. У провідників покоління сука сяє найвищим світлом, тоді як у простих євреїв — зовсім інша духовна реальність.Бааль Шем Тов вирішив спуститися до рівня простих євреїв. Він навмисно збудував простішу суку — цілком кошерну за законом, але без додаткових гідурів, тобто особливого прикрашання заповіді, звичного для нього.Навіщо?👉 Щоб показати приклад і вберегти простих євреїв від гріха. Щоб вони також мали простий, доступний і кошерний духовний захист.Справжній лідер не сидить у вежі зі слонової кістки й не думає лише про власні високі стандарти. Він готовий поступитися особистим гідуром — найвищим рівнем прикрашання заповіді, звісно, залишаючись суворо в межах дозволеного Галахою, — щоб допомогти іншому єврею та наблизити його до Тори.Так само Алтер Ребе міг відірватися від найвищого пізнання Б-га — «Імха ло хафацті» — заради того, щоб піти й зробити добро конкретній людині.🎯 ЯКИЙ УРОК ЦЕ ДАЄ НАМ СЬОГОДНІ?Звісно, тут ідеться про великих праведників. Звичайна людина не має права самостійно вирішувати, де можна відмовитися від галахічного чи традиційного прикрашання заповіді.Проте головний посил Бешта проходить крізь віки:✨ Заради духовного блага іншого єврея та його наближення до Тори справжній наставник готовий поступитися власним духовним комфортом і амбіціями, діючи при цьому виключно в межах закону.А якщо йдеться про євреїв, які не зі своєї вини взагалі не мають можливості збудувати суку, — тим більше наші ребе й наставники вкладають усю душу, щоб принести Б-жественне світло в їхнє життя.Нехай цей духовний захист наблизить нас до здійснення великої обітниці:«І простягни над нами суку Твого миру» —вже найближчої миті, з приходом Машиаха! ⚡️За матеріалами бесіди Любавицького Ребе на Симхат Тора 5727 (1966) року.джерело: 📖 Любавицький календар