Друга свічка Хануки за традицією була запалена у Центральному військовому шпиталі.Там, де сьогодні проходить межа між болем і надією, ханукальне світло нагадало: темрява не є остаточною.Це світло — для тих, хто лікується, для лікарів і для всіх, хто щодня тримає свій фронт.

Запрошуємо вас на виставку живопису«Долоні»художника Альберта-Лейзера Фельдмана.🖐 Хамса — Рука МірьямОберіг і символ захисту, жіночої мудрості та духовної присутності.У цій виставці долоня говорить мовою кольору, знаків і тиші.Вона тримає пам’ять, благословення і надію.📅 28 грудня 2025 — 5 січня 2026📍 Артпростір «Скрипаль на даху»вул. Шота Руставелі, 13Живопис, у якому кожна лінія — як дотик.Кожна робота — як знак, що залишається з вами.Приходьте побачити.І відчути.

26 кіслева 4959 року (27 листопада 1198 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама бен Давида з Поскьєра.Рабі Авраѓам бен Давид, відомий під акронімом Раавад I (Раавад II жив у тому ж районі в той же час) народився в місті Нарбонні південнофранцузької провінції Прованс. Уже в юності він очолив єшиву в сусідньому місті Нім, яка в роки його керівництва стала провідним єврейським навчальним закладом Провансу. Пізніше він відкрив у місті Поскьє академію, де оплачував навчання нужденних студентів зі своєї кишені.Раавад здобув популярність своїми критичними творами (ѓасагот), спрямованими проти праць Рамбама. Крім того, Раавад відомий як знавець Кабали — його перу належать коментарі до кабалістичного твору «Сефер Йецира» («Книга Творіння»).

Запрошуємо на запалювання Ханукії у Бабиному Яру20 грудня / 30 Кіслева (субота) о 18:30Місце: площа біля Менори, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», вул. Юрія Іллєнка 48БХанука — це свято світла, яке долає темряву. Ханукальна свічка є символом надії, стійкості та віри у перемогу добра навіть у найскладніші часи.Її запалення у Бабиному Яру, місці трагедії, пам’яті та молитви, має особливо глибокий сенс. Це наш спільний знак того, що морок ніколи не здолає світло, а пам’ять і життя перемагають забуття.Організатори: Єврейська громада, Офіс Головного рабина України та Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

✨ Жіноча спільнота «Шаарей Нашим» запрошує єврейських жінок! ✨📅 18 грудня— 28 кіслева— четвер 📍 Місце: Центральна синагога Києва, кафе “Бейт Йегуда”о 17:00У програмі зустрічі:🍞 Відділення та випікання хал📖 Змістовна лекція на тему Рош Ходеш Тевет👋 Привітання від рабаніт Хани Азман☕ Пригощання🙋‍♀️ Вікторина🎁 Конкурси✨ На вас чекає тепла й затишна зустріч у колі однодумниць: разом будемо відділяти та випікати хали, слухати змістовну лекцію до Рош Ходеш Тевет, насолоджуватися частуванням, брати участь у вікторині та святкових конкурсах.кількість місць обмежена. благодійний внесок 100 грн. попередній запис обов’язковийТелефон +38(093) 770 33 33 Рахель

14 грудня / 24 кіслевау Бабиному Яру, біля Менори, було запалено першу свічку Хануки.Тут тиша має пам’ять.Тут земля знає і темряву, і біль, і втрати.Саме тому світло, запалене в цьому місці, звучить особливо — не гучно, але глибоко.Вже другий рік поспіль ми запалюємо першу ханукальну свічку саме тут.Бо Ханука — це не втеча від темряви, а відповідь на неї.Світло, яке не стирає пам’ять, а освітлює шлях уперед.Одна свічка.Мало світла — і безмежний сенс.Пам’ятаємо. Несемо світло. Живемо.

🕎 Ханукія Ребе РаяцаХанукія Ребе Раяца збереглася до наших днів.Вона належить до типу «зі спинкою» — тобто це пласка ханукія з декоративною пластиною позаду свічок.✨ На «спинці» видно рельєф старовинної круглої менори, виконаний вручну.Саме такі ханукії були поширені серед багатьох цадиків Східної Європи.📸 Знімок, що став легендоюІснує рідкісна й дуже відома фотографія: Ребе Раяц сидить біля входу до свого кабінету поруч зі своєю ханукією.На фото видно: ханукія стоїть на низькому столику, на ній — запалені свічки, а задня пластина з менорою чітко виділяється.Цей знімок став історичним свідченням того, якою ханукією користувалися наші Ребе.🕎 Ханукія РебеРебе зазвичай запалював просту ханукію-планку, виготовлену з алюмінію, зі «спинкою» позаду.Попри простоту, ханукія прикрашена:⭐️ Маген-Давидом,🦁 двома левами,📜 Скрижалями Заповіту.🎁 За деякими джерелами, Ребе отримав цю ханукію від свого тестя — Ребе Раяца — і тому користувався саме нею.Інші стверджують, що Ребе придбав її сам ще на початку свого перебування у США.Обидві версії сходяться в одному:👉 Ребе був дуже прив’язаний до цієї ханукії й запалював її багато років.📍 Де Ребе запалював ханукію?У домі — біля дверей між вітальнею та маленькою кімнатою-кухнею.З 1990 року (5750) — у своєму кабінеті в 770, на стільці, поставленому в дверному прорізі навпроти мезузи.Рідко Ребе користувався іншою ханукією без спинки — зазвичай тоді, коли запалював ханукію в бібліотеці.🕎 Золота ханукія Ребе — унікальний випадокСеред усіх ханукій Ребе є одна особлива й надзвичайно рідкісна — золота ханукія, якою Ребе скористався лише один раз.✨ Коротка історіяУ 5738 році Ребе отримав у подарунок розкішну ханукію з чистого золота від Реб Аарона Кляйна.На основі ханукії вигравірувано фразу:«Я запалив світло для Машіаха».Ця ханукія вирізняється:напівкруглими гілками,значною вагою та масивністю,багатою ручною гравіровкою,ексклюзивним художнім виконанням,рідкісністю використання — Ребе запалив її лише один раз у своєму кабінеті.💫 Саме через свою урочистість і зв’язок з ідеєю Машіаха ця ханукія отримала особливу увагу серед хасидів.🕎 Ханукія з Ніжина — весільний подарунокУ Ребе була ще одна особлива ханукія — ханукія Ребе Ісроеля Новха з Ніжина,яку він отримав як весільний подарунок від дідуся ребецн Хаї Мушки — рабина Авраама Шнеєрсона.Ця ханукія має історичну, родинну й духовну цінність — вона поєднує Ребе з попередніми поколіннями родини Шнеєрсонів.🕎 Золота ханукія в 770У великій залі 770 встановлено велику ханукію, створену за зразком Храмової Менори та вкриту чистим золотом.Її виготовив художник і хасид Реб Гіршл Пакер у 5743 році.🔥 Перше запалювання відбулося в шосту ніч Хануки 5743 року.Спочатку місце шамаша було розташоване під кутом, і Ребе наказав не ставити туди свічку, щоб не створювалося враження Храмової Менори (семи свічок). Згодом шамаш підняли вище.Цю ханукію прийнято запалювати восковими свічками, а не олійними, щоб не обтяжувати працівників синагоги.Протягом багатьох років ханукію запалював відомий хазан Реб Моше Талішевський. джерело: 📖 Любавицький календар  

25 кіслева 41 року (3720 рік до н.е.) — Вбивство Каїном Ѓевеля.Цього дня сталося перше, і, на жаль, не останнє в історії вбивство. Цього дня старший із синів Адама і Хави (Єви) Каїн вбив свого молодшого брата Ѓевеля (Авеля).25 кіслева 2449 року (1312 рік до н.е.) — завершено будівництво Переносного Храму (Мішкана).Виготовлення храмового начиння, полотнищ і елементів конструкції було повністю завершено 25 кіслева, проте Мішкан ще не був готовий «до здачі в експлуатацію». Елементи переносного Храму були вже готові, але Мішкан ще не був зібраний. Лише через 3 місяці, 25 адара відбулося «тренування», коли протягом тижня конструкцію щодня збирали і розбирали. Служба в Переносному Храмі почалася 1 нісана.Наші мудреці кажуть, що 25-й день місяця кіслев отримав «компенсацію» 12 століть по тому, коли Маккавеї, які вигнали з Єрусалиму загарбників, почали церемонію освячення Храму саме в цей день.25 кіслева 3241 року (520 рік до н.е.) — Освячення Ґейхала Другого Храму.Після повернення євреїв з вавилонського полону вони взялися відновлювати зруйнований Храм. Цього дня було освячено Ґейхал Другого Храму — будівлю, в якій знаходилася Свята Святих.25 кіслева 3597 року (165 рік до н. е.) — Початок освячення Храму після перемоги над військами Антіоха IV.Відразу ж після перемоги над греко-сирійцями і вигнання їх з Єрусалиму, брати Маккабі приступили до очищення території Храму. І ось, 25 кіслева всі «ремонтно-відновлювальні» роботи були завершені, і євреї приступили до церемонії освячення Храму. Про те, що при цьому сталося — читайте тут.За однією з думок, цей день був першим днем ханукального дива.25 кіслева 5665 року (3 грудня 1904 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма-Хізкіяѓу Медіні.Рабі Хаїм-Хізкіяѓу народився в Єрусалимі і вже в юності став відомий як видатний знавець Тори. Довгі роки він був рабином у різних містах Туреччини, а потім повернувся до Єрусалиму. Після цього рабі Хаїм став головою рабинського суду в Хевроні і головою місцевої єшиви. Протягом багатьох років рабі Медіні був одним з найвидатніших законознавців сефардської громади того часу (його перу належить 20-томна галахічна енциклопедія «Сдей Хемед») і користувався повагою не тільки серед євреїв, але і серед арабів, які вважали його святим. Після його відходу з цього світу вони навіть спробували викрасти його тіло, щоб перепоховати в мечеті, але, на щастя, ця спроба закінчилася невдачею.джерело: chabad.odessa

24 кіслева 5052 року (15 грудня 1291 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Авраѓама бен Шмуеля Абулафії.Рабі Авраѓама Абулафію вважають одним з найвидатніших кабалістів середньовіччя. Він народився в Сарагосі (Іспанія). У віці 20 років він відправився в Ерец-Ісраель, де намагався знайти міфічну річку Самбатіон, за якою живуть загублені десять колін Ізраїлевих. У 40 років Абулафія, переконаний у тому, що володіє пророчим даром, вирушив до Риму, щоб розкрити перед папою Миколою III всю міру страждань єврейського народу і переконати главу церкви полегшити долю євреїв. Микола засудив Абулафію до спалення, проте вирок не був виконаний через смерть папи. Абулафія з великою впевненістю пророкував прихід Мошіаха в 1290 році і багато хто вірив цьому, збираючись переселитися до Святої землі. джерело: chabad.odessa

Іноді ми переживаємо втрати так, ніби світ більше не виросте новим. Ніби все, що опадає, забирає частину нас назавжди.Але природа нагадує інше: навіть дерева стикаються зі втратою — вони щороку відпускають те, що вже завершило свій цикл. Вони сумують мовчки, стоячи відкритими до вітрів і змін.І водночас — вони знають, що це не кінець. Що у них є здатність до відновлення, до нових листків, нових гілок, нового дихання світу.Ми, як і дерева, можемо втрачати. Але в нас є сила, яка росте всередині.Сила, що дозволяє відпускати, проживати, зцілюватися і знову розкриватися назустріч життю.Ніяка зима не триває вічно. І жодна втрата не забирає нашу здатність жити далі.джерело: InstitutPsihoterapiiResurs

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.Це не просто хвилина мовчання.Це наш обов’язок.Це людяність.Живі — завдяки тим, кого втратили...........