російський FPV-дрон атакував автомобіль головного рабина Херсона, коли той з родиною був усерединіУвечері четверга, 17 липня, російські війська атакували FPV-дроном автомобіль головного рабина Херсона Йосефа Вольфа.Про це повідомив Головний рабин України Моше Реувен Асман.https://www.facebook.com/chiefrabbiua“Дрон поцілив у машину на в’їзді у Херсон, у момент удару рабин, його дружина і маленька дочка перебували в машині. Безпілотник влетів у машину на дуже великій швидкості! Слава Б-гу, вони не постраждали! Це дуже велике диво!” – зазначив він.

22 тамуза 5552 року (12 липня 1792 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо бен Меїра ѓа-Леві Сегаль з Карліна.Рабі Шломо був другом і спочатку однокласником, а потім найближчим учнем засновника карлінської хасидської династії рабі Аѓарона бен Яакова Перлова (Аѓарон Великий). Після відходу з цього світу рабі Аѓарона карлінські хасиди залишилися без ребе. Рабі Шломо наполегливо відмовлявся зайняти цю посаду і розповідають, що знадобилося втручання вчителя, рабі Аѓарона, який з'явився рабі Шломо уві сні і порадив йому все-таки погодитися на посаду.Рабі Шломо переїхав до містечка Людомир (нині Володимир-Волинський) і 1792 року загинув під час погрому, влаштованого польськими повстанцями, які боролися проти Російської імперії. Його наступником на посаді карлінського ребе став син рабі Аѓарона рабі Ашер, який переїхав до містечка Столін. А хасиди з тих пір почали називатися карлін-столинськими.джерело: chabad.odessa

Вавилонський полон. На чужій земліБільшість поневолених євреїв опинилася у Вавилонському полоні. Попри те, що їм загрожувала серйозна небезпека — вони жили серед народів з чужими віруваннями і могли перейняти їхні звичаї — саме це вигнання стало початком духовного відродження нашого народу.Вавилонська імперія була величезною: вона простягалася від Перської затоки до Середземного моря, і всі народи, які входили до її складу, багато в чому збагатили її. Вавилонські мудреці нібито мали владу над надприродними силами, а вавилонська армія перемагала в багатьох війнах. І ось у центрі цієї великої країни опинився маленький народ, принесений сюди з берегів Середземного моря.Вигнанці, відірвані від рідної землі, ставили собі болючі запитання:«За що ми були вигнані? Хто поверне нас додому?»«Може, справді праві були вавилонські мудреці, які прославляли своїх богів? Може, саме вони допомогли їм підкорити інші народи?»Ці думки були дуже небезпечними. Адже євреї могли розчинитися серед інших народів і зникнути — не виконавши великої місії, покладеної на них на Сінаї.Але пророки врятували народ від цієї загрози. Саме ті пророки, яких ще нещодавно вигнанці не хотіли слухати, — ті, хто застерігав їх, коли вони ще жили на своїй землі. Тепер, коли всі їхні передбачення здійснились, вигнанці почали з особливою надією вслухатися у слова про майбутнє визволення, сказані пророком Ішаягу (Ісаєю) та іншими. Якщо збулися пророцтва про зруйнування Храму, сказані за 130 років до того, то збудуться й слова про визволення.Підтримка духу вигнанцівНадію і віру євреїв Вавилонії зміцнювали слова пророка Єрміягу, який задовго до руйнування Храму застерігав їх не поклонятися чужим богам:Бо звичаї народів — марнота:бо зрубують дерево в лісі,обробляє його рукою майстер;прикрашає сріблом і золотом,прибиває цвяхами, молотком, щоб не хиталося.Вони — як опудала в гарбузовому полі,не можуть говорити,носять їх, бо не можуть іти.Не бійтеся їх: не можуть вони ні зашкодити,ані добро зробити.(Єрміягу 10:4–6)А далі пророк проголошує:Немає подібного до Тебе, Господи!Великий Ти, і велике Ім’я Твоє у силі.Хто ж не боятиметься Тебе, Царю народів?Адже серед усіх мудреців народів і в усіх царствах немає такого, як Ти…Не такий, як вони, Той, Хто — частка Яакова, бо Він створив усе, а Ізраїль — Його спадщина.Ім’я Його — Господь Цваот.(Єрміягу 10:6–7)У Вавилонському полоні з’явилися і лжепророки, які давали хибні надії, запевняючи, що вигнання буде коротким і що скоро всі повернуться на батьківщину. Вони радили не будувати домів і не садити виноградників. Але пророк Єрміягу говорив навпаки:«Будуйте доми й живіть у них, насаджуйте сади й споживайте плоди їх.»(Єрміягу 29:6)І додав:«Бо пророкують вони вам неправду в Ім’я Моє — Я не посилав їх, — говорить Господь.Коли ж мине сімдесят років Вавилону, згадаю про вас і виконаю добре Своє слово — поверну вас на це місце.»(Єрміягу 29:10–11)Пророцтва про визволення зміцнювали дух народу й дарували надію.На згадку про страшні дні, які пережив народ, пророки встановили чотири пости:10 тевета — день початку облоги Єрусалима Навуходоносором17 тамуза — день, коли були порушені мури святого міста9 ава — день зруйнування Храму3 тішрея — день убивства ҐедаліїПророцтво Єзекіїля (Єхезкеля)До євреїв, які перебували у Вавилонському вигнанні, Всевишній послав Свого пророка — Єзекіїля бен Бузі, із роду священників (коенів). Єзекіїль викривав гріхи народу, але водночас підтримував і утішав:«Не впадайте у відчай, — казав він, — бо Свята Земля належить не тим, хто вас вигнав, а вам, нащадкам Яакова. Ви повернетесь додому й розкаєтесь у скоєному.»Так говорить Господь Б-г:Хоча Я вигнав їх серед народів і розсіяв по країнах,та став для них малим святинником у землях, куди вони прибули.І зберу Я вас з народів,і поверну з країн, у яких ви були розсіяні,і дам вам землю Ізраїлю.І прийдете туди,і усунете з неї всі мерзоти її та всі гидоти її…Щоб вони ходили за Моїми заповідями,дотримувались уставів Моїх і виконували їх.І будуть вони Моїм народом, а Я буду їхнім Б-гом.(Єзекіїль 11:16–17, 20)Єзекіїль передрікав захоплення Єрусалима Навуходоносором, але також пророкував, що настане день, коли вигнанці повернуться. Вони не лише відновлять місто — вони збудують новий Храм.Навіть у час вигнання пророк не полишав свою місію. Він продовжував вселяти у серця народу надію. У своєму відомому пророцтві про «висохлі кості», які покриваються плоттю й оживають, він передав бачення воскресіння Ціону з попелу:Я пророкував, як Він мені звелів, —і ввійшов у них дух життя,і вони ожили,і стали на ноги свої — надзвичайно велике військо.І сказав Він мені: Сину людський!Ці кості — увесь дім Ізраїля. Вони кажуть:«Висохли наші кості, надія наша зникла…»Так сказав Господь Б-г:Ось Я відкриваю ваші могили,і виведу вас, народе Мій, із могил ваших.І вкладу в вас Дух Мій — і ви оживете.І дам вам спокій на вашій землі.І пізнаєте, що Я — Господь, сказав це і зроблю.(Єзекіїль 37:11–14)Як і його попередники, Єзекіїль пророкував не лише визволення з Вавилонського полону, а й велике, повне Відкуплення. Серед вигнанців був іще один великий духовний наставник — Барух бен Нерія, учень пророка Єрміягу. Він навчав своїх численних послідовників любові до Тори.Царський двірУ Вавилонії вигнанці почали нове життя. Їхнє соціальне становище було цілком задовільним. Вони переважно жили в містах, користувалися громадянськими правами, хоча й залишалися особливими через свою віру. Місцева влада не чинила тиску на релігійну приналежність, бо величезна імперія включала десятки народів із різними віруваннями, і кожному дозволяли певну автономію у внутрішніх справах, вимагаючи лише сплати податків.Навуходоносор наказав відібрати синів знатних родин різних народів — зокрема й єврейських — щоб навчати їх при царському дворі протягом трьох років, готуючи до служби в державному управлінні. Так четверо юнаків — Даниїл, Хананья, Мішаель та Азар’я — почали своє навчання при дворі.За наказом царя їм приносили страви та вино з царського столу. Але юнаки не захотіли осквернятися некошерною їжею і вином і попросили дозволу споживати лише овочі та воду. Царський слуга боявся порушити наказ, але погодився спробувати — лише на десять днів. Коли цей термін минув, він побачив, що юнаки залишились здоровими та міцними, і дозволив їм далі харчуватись кошерно.По завершенні трьох років навчання Даниїла та його товаришів представили Навуходоносору. Вони дуже сподобалися цареві. Але особливу милість здобув Даниїл — після того, як розтлумачив цареві сон.Навуходоносор бачив у сні величезного ідола, що стояв на ногах, зроблених частково з заліза, а частково з глини. Потім камінь відірвався від гори, влучив у ноги ідола — і розбив його. Прокинувшись, цар забув сам сон, але вимагав від мудреців не тільки тлумачення, а й нагадати йому сам зміст сну. Ніхто не міг цього зробити. Але Всевишній відкрив Даниїлу і сам сон, і його значення.Зміст пророцтва був таким: одне царство повстане проти іншого, і після численних війн виникне нове царство, яке стоятиме вічно.Упевнившись у надзвичайних здібностях Даниїла, Навуходоносор підніс його над усіма своїми міністрами. А троє його товаришів — Хананья, Мішаель та Азар’я — теж отримали високі посади.Долина ДураП’янкий від власних перемог, Навуходоносор уявив себе божеством, гідним найвищих почестей. У пориві гордині він звелів у долині Дура встановити величезного золотого ідола й наказав усім мешканцям імперії поклонитися йому. Тих, хто відмовиться, чекала смерть у розпеченій печі.Усі народи, що жили на території Вавилонії, виконали царський наказ. Лише Хананья, Мішаель та Азар’я — нащадки знатних єврейських родів, які служили при дворі, — відмовились. Вони з гідністю та відвагою залишилися стояти, не бажаючи вклонятися ідолу, готові загинути в ім’я Єдиного Б-га.Навуходоносор наказав кинути їх до палаючої печі. Але сталося чудо: вогонь не нашкодив їм, і вони вийшли неушкодженими. Це справило величезне враження на царя й його вельмож. Вони визнали велич Істинного Б-га й під страхом смерті заборонили будь-кому зневажати Його Ім’я.Цей випадок став символом незламної вірності євреїв Всевишньому та Його Торі. Саме тому під час селіход ми молимося:«Той, Хто відповів Хананьї, Мішаелю та Азар’ї, коли вони взивали до Нього з палаючої печі, — нехай відповість і нам!»Після цього чуда Навуходоносор ще більше звеличив трьох юнаків і з повагою ставився до єврейського народу.далі будеджерело:https://toldot.com/

21 тамуза 5396 року (24 липня 1636 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Еліягу Баал Шем-Това з Вормса.Життя рабі Еліягу, який очолював союз ністарім (прихованих праведників), було оповите таємницями. За одними даними, його звали рабі Еліягу бен Моше Лоанц і він був онуком знаменитого діяча єврейської громади рабі Йосельмана з Росхейма, за іншими — його батьком був єврей з Іспанії рабі Йосеф Йозпа.Краківська громада запросила відомого іспанського кабаліста і мудреця рабі Йосефа оселитися в їхньому місті, коли йому було вже за 50. Він не був одружений і вів усамітнене життя, присвячуючи весь свій час молитвам і навчанню. Тут він прожив ще 30 років, коли пророк Еліяѓу, який навчав рабі Йосефа таємницям Тори, передав йому наказ одружитися з молодою вдовою нещодавно вбитого купця, для того, щоб привести в світ нову душу, яка допоможе єврейському народу.Через півроку рабі Йосеф з'явився перед бейс-діном (єврейським судом) і оголосив про свій намір одружитися з цією жінкою. Вдова, почувши про це, заплакала, тому що, як виявилося, їй вже кілька разів з'являвся уві сні покійний батько, який благословляв її на шлюб з рабі Йосефом.Через рік, в 1555 році у молодої пари народився хлопчик, якого назвали Еліяѓу (на честь пророка). З двох років і до самої бар-міцви Еліяѓу навчався під керівництвом батька, але за два тижні до бар-міцви рабі Йосеф покинув цей світ. Через кілька тижнів хлопчик повідомив мамі, що хоче покинути рідний дім.Наступні 40 років його життя оповиті таємницею — невідомо, де він жив і чого навчався, але коли він з'явився у Вормсі, то був уже одружений, мав дітей і був відомий як рабі Еліяѓу Баал Шем-Тов. Він організував групу ністарім — прихованих праведників-кабалістів, які мандрували з міста в місто, допомагаючи євреям. Після рабі Еліягу цю групу очолив рабі Баал Шем із Замостя, після рабі Адам Баал Шем із Ропшиц, а після рабі Адама керівником став засновник хасидизму рабі Ісраель Баал Шем-Тов.Рабі Еліягу прожив у Вормсі понад 30 років. Тут він організував єшиву, з якої вийшло безліч блискучих учнів. Після переїзду рабі Еліягу до Праги в 1624 році, єшива також перемістилася туди. Одним з його учнів був відомий рабин рабі Йом-Тов Ліпман Геллер.chabad.odessa

1. Після зруйнування Храму. Виконання пророцтвЗадовго до того, як народ Ізраїлю оселився на своїй землі, Всевишній послав Своїх пророків, аби вони застерегли синів Ізраїлю від майбутніх лих. Пророцтва, записані в Торі та книгах Пророків, здійснилися. На горі Сінай Всевишній застерігав: якщо заповіді не будуть дотримуватись, народ буде суворо покараний:…І будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти……І зроблю міста ваші пустелею, і опустошу святині ваші……А вас розпорошу між народами й оголю меча за вами, і буде земля ваша спустошена, а міста ваші — руїною.(Ваїкра 26–27)Пророцтво пророка Міхи, сказане за 140 років до зруйнування Храму, повністю справдилось:…Єрусалим стане руїною, а гора Дому Г-споднього — заросте лісом.(Міха 3:12)Здійснилось і пророцтво пророка Єрміягу:Бачу я землю — і ось: пустка й хаос…Бачу я: родючий край став пустелею, а всі його міста зруйновані…(Єрміягу 4:26)Юдея, залишившись беззахисною, не змогла протистояти вторгненню сусідніх народів. Аммонітяни та моавітяни напали зі сходу, філістимляни — із заходу, самаритяни — з півночі. Зрештою війська вавилонського воєначальника Невузарадана зруйнували Храм і взяли народ у полон.Майже все населення Юдеї було виведене до Вавилонії. На батьківщині залишилась лише невелика громада. Невузарадан призначив правителем Юдеї Ґедалію бен Ахікама — одного з праведників свого покоління, чий батько свого часу врятував пророка Єрміягу від переслідування. Ґедалія доклав чимало зусиль для відновлення Єрусалима та об’єднання народу, й біженці почали поступово повертатися до Юдеї.Те, чого не могли зрозуміти багато з тих, хто вижив — чому Всевишній так вчинив зі Святою Землею, і що стало причиною її руйнування, — зрозумів Невузарадан. Він визнав пророцтва Єрміягу — посланця Всевишнього, що передбачив жахи, які впали на цю землю. Тому він зняв з пророка кайдани й дарував йому повну свободу. Але Всевишній сказав пророку: «Повернись до Ґедалії бен Ахікама», — і Єрміягу оселився в твердині, де жив Ґедалія.Проте мир, що випав на долю невеликої частини тих, хто залишився на батьківщині, був недовгим. Цар аммонітян прагнув остаточно знищити Юдею й послав Ішмаеля бен Натанію вбити Ґедалію. Один з колишніх міністрів Юдеї, Йоханан бен Кореах, застеріг Ґедалію про небезпеку, але той не повірив і не дослухався. Ішмаель із десятьма поплічниками прийшов до Ґедалії начебто з мирною місією. Вони сіли за спільну трапезу, а потім убили його й примусили його послідовників піти з ними до аммонітян. Це вбивство позбавило євреїв останньої надії залишитися на рідній землі й було сприйняте як завершення трагедії руйнування Храму й державності.На згадку про це вбивство для всіх наступних поколінь був установлений день жалоби — піст Ґедалії, який припадає на 3 тішрея.До ЄгиптуУ день убивства Ґедалії Йоханан бен Кореах та його воїни не перебували у твердині. Дізнавшись про трагедію, вони вступили в бій з убивцями й звільнили захоплених послідовників Ґедалії. Ішмаель і його прибічники втекли.Сподвижники Ґедалії, боячись помсти з боку вавилонського царя, вирішили тікати до Єгипту. Пророк Єрміягу застерігав їх від цього кроку, кажучи, що Всевишній змилосердиться над ними, захистить від гніву Навуходоносора, і вони зможуть мирно жити в Юдеї. Єрміягу також попереджав: якщо вони не виконають Волі Творця, нещастя спіткає їх саме в Єгипті.Однак Йоханан бен Кореах і його воїни не дослухались до пророцтва й вирушили до Єгипту разом з іудейськими біженцями, силоміць узявши із собою Єрміягу та його учня Баруха. Вони сподівались на захист фараона і не повірили пророцтву про те, що фараона буде переможено.Оселившись у Єгипті, біженці почали вклонятися чужим богам. Навіть у вигнанні вони не слухали пророка й не зважали на його застереження.Минуло кілька років — у Єгипті спалахнули заворушення. Фараона вбили, і Навуходоносор скористався цим — він напав на Єгипет і розгромив його, як і передрікав Всевишній через пророків Єрміягу та Єхезкеля.У цих битвах загинула більшість іудейських біженців. Лише небагатьом вдалося врятуватись — серед них були пророк Єрміягу та його вірний учень Барух бен Нерія. Навуходоносор узяв їх у полон і переселив до Вавилону, де вони й завершили своє життя.(продовження буде)джерело: https://toldot.com

Кожна справжня молитва — це крок разом із Б-гом у творенні нового дня. Іноді здається, що молитва — це щось особисте, тихе, внутрішнє. Але насправді в цю мить людина стає частиною чогось надзвичайно великого.Кожне слово, сказане від серця, поєднує землю з небом.Ти не просто молишся — ти допомагаєш світові триматися, рухатися, жити.Ти стаєш учасником творіння, спільником Б-га, Який щодня продовжує будувати цей світ через нас.Навіть якщо тобі здається, що ти просто шепочеш слова — вони змінюють реальність: і всередині тебе, і назовні.Чудового дня й добрих молитов нам усім! ✨

❗️Зеленський підписав Закон про множинне громадянство, — Верховна РадаЩо передбачає Закон:▪️ Визнається належність до громадянства двох і більше країн.▪️ Це дозволено, якщо громадянин України набуває громадянство країни зі спеціального списку, який визначає Кабінет Міністрів (з урахуванням членства в ЄС та санкцій проти РФ).▪️ Іноземець із такої країни може отримати українське громадянство.▪️ Нові громадяни повинні складати іспити — без пільг.▪️ Іноземці, які служать у ЗСУ під час війни, можуть претендувати на громадянство після 1 року служби.

Щоранку на платформі в Аушвіці єврейський скрипаль Елі Вайс піднімав смичок, поки з товарних вагонів виходили люди.Наказом СС він мав грати, поки сім’ї гнали на смерть.Музика маскувала жах. Втихомирювала плач. Заглушувала крики.Одного крижаного ранку, коли сніг падав мовчазними пластівцями, Елі заграв їдишську колискову — ту саму мелодію, що колись співали дітям… яких уже не було.Наступного дня зник і сам Елі.Залишилась тільки його скрипка — напівзасипана в снігу.Один із в’язнів, ризикуючи життям, сховав її під дошками підлоги.Через роки, після звільнення, інструмент знову з’явився на світ — мовчазний струнами, але гучний своєю історією.Сьогодні скрипка Елі зберігається за склом у музеї.Мовчазна. Понівечена. Пам’ятна.Музика не врятувала його.Але досі говорить за нього.Він грав для приречених.А ми тепер пам’ятаємо — за нього.

"На урочистому заході присвяченому - Дню Української Державності, Президент Володимир Зеленський, в присутності всіх ключових державних діячів та шановних гостей - вручив мені орден «За заслуги» ІІ ступеня!Дякую, Пане Президенте, Дякую Українському народу!Світло Переможе темряву!Слава Україні!" https://www.facebook.com/chiefrabbiua?localeСлава Всевишньому!З глибокою радістю та щирою гордістю вітаємо Вас із високою державною нагородою – орденом «За заслуги» ІІ ступеня!Для всієї нашої громади це не просто подія — це момент великої шани й визнання того шляху, яким Ви ведете нас уже багато років. Ваше серце, наповнене любов’ю до людей, Ваша самопожертва, сила духу й віра у добро — надихають нас щодня.Ця нагорода — не лише про Вас. Вона про всіх нас. Про світло, яке Ви щедро даруєте, про єдність, яку Ви будуєте, про Україну, яку Ви щиро любите.Ми пишаємося тим, що маємо такого рабина. Дякуємо за все, що Ви робите. І хай Всевишній пошле Вам міцного здоров’я, радості, миру та багато років служіння — з любов’ю, силою й благословенням.З гордістю, вся Ваша громада.

*19 тамуза 5625 року (6 липня 1865 року) — День народження рабі Шнеура-Залмана-Аѓарона (рабі Раза) — старшого сина четвертого Любавицького ребе рабі Шмуеля (ребе Маѓараш).Рабі Шнеур-Залман-Аѓарон народився 19 тамуза і був названий на честь засновника руху Хабад — Алтер ребе (рабі Шнеур-Залман) і дідуся по маминій лінії рабі Аѓарона Александрова зі Шклова.У родині третього Любавицького ребе Цемах-Цедека (рабі Менахем-Мендл), який був тоді главою Хабаду, існував звичай — даючи дитині ім'я, їй одразу ж давали скорочене ім'я-абревіатуру (ви вже зустрічали такі: Раяц, Рамбам, Рашаб, Раші...). Юний Шнеур-Залман-Аѓарон отримав ім'я Раза, причому ребе Цемах-Цедек процитував головну кабалістичну книгу «Зоѓар»: «До разу тміра» (в перекладі з арамейської — «це велика таємниця»).Коли Разу виповнилося три роки, ребе Цемах-Цедек захотів влаштувати його заручини (шидух) зі своєю онукою, дочкою рабі Ісраеля-Ноаха (рабі Райян). Почувши про намір ребе, майбутній тесть висловив побоювання — мовляв, дитина занадто мала і невідомо ким виросте. А раптом він не зможе вчитися як слід?Почувши це, ребе Цемах цедек сказав: «Він не буде в змозі вчитися? Ну, вже більше тебе він знатиме точно!» Між іншим, ребе Райян був відомим знавцем кабали і хасидизму і найосвіченішим сином Цемах-Цедека.*19 тамуза 5640 року (28 червня 1880 року) — День введення в союз Авраѓама-авіну (обрізання) Йосефа-Іцхака Шнеерсона, майбутнього шостого Любавицького ребе.

Шановні віряни — наша велика, єдина родино!У День української державності ми з гордістю згадуємо величну історію українського народу — історію, що триває понад тисячу років і засвідчує незламну силу, прагнення до свободи та гідності.Україна є нашою домівкою. Вона — не просто країна, де ми живемо. Вона — місце, де народжуються наші діти, лунають молитви, запалюються свічки надії. Місце, яке ми разом боронимо — незалежно від національності, мови чи віри.Сьогодні, в час війни, ця земля єднає всіх: християн, мусульман, юдеїв, людей релігійних і світських. Ми — один народ у багатьох проявах, згуртований болем і надією, підтримкою й спільною боротьбою. Разом ми тримаємося — у волонтерських центрах і шпиталях, у бомбосховищах і на фронті, в синагогах, церквах і мечетях, у кожній родині, яка не втратила віру.Наша єврейська громада — невід’ємна частина українського суспільства. Ми живемо цією землею, її болем і надією, її піснею й молитвою. Ми молимося за мир для України, за перемогу життя над смертю, світла над темрявою.Нехай ця держава, збудована на тисячолітній традиції, вистоїть і зміцниться. І нехай кожен, хто з любов’ю тримає Україну в серці, відчує силу єдності, гідності та надії.З вірою в перемогу й майбутнє!💙💛

⚡️Українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС на тих самих умовах, що й удома, — ШмигальЗ 1 січня більше не потрібно буде купувати місцеві SIM-картки чи платити за дзвінки та інтернет за захмарними тарифами.