*3 нісана 5655 року (28 березня 1895 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Леві-Іцхака Слоніма, сина ребецн Менухи-Рахель, дочки Мітлер Ребе.Рабі Леві-Іцхак, онук другого Любавицького ребе, народився в Любавичах у 1883 році і у віці 12 років разом із родиною поїхав до Ерец-Ісраель.Довгі роки рабі Леві-Іцхак був главою єврейської громади Хеврона, а також очолював хасидів Хабаду на Святій Землі. Кілька разів він їздив до Росії, щоб побачитися з четвертим і п’ятим Ребе — рабі Шмуелем (ребе Маѓараш) і рабі Шоломом Дов-Бером (ребе Рашабом).Похований могилою своєї матері рабі Леві-Іцхак у Хевроні, поруч із, ребецн Менухи-Рахель.

Мить, коли здригнулася земля в  ростові  У ніч на виході суботи, коли за стінами дому лютували голод і громадянська війна, у скромному житлі в ростові-на-дону розігралася драма, що змінила хід єврейської історії. Це була мить, про яку говорять: «Полонений Ковчег Завіту» — відхід із цього світу П’ятого Любавицького Ребе, Рашаба (раббі Шолом-Дов-Бера), засновника легендарної єшиви «Томхей Тмімім» і людини, яка стала залізною скелею на шляху комуністичних декретів.📜 Ростов: остання цитадельІсторія цього розділу почалася у 1916 році. Через наближення фронтів Першої світової війни Ребе Рашаб був змушений залишити містечко Любавичі й оселитися в ростові. Чотири роки життя в цьому місті були сповнені нестатків, епідемій і переслідувань з боку більшовиків. Хасидський двір звузився, хасиди насилу проривалися крізь кордони, але світло Тори продовжувало горіти — нехай і за зачиненими дверима.🩺 «Легка інфлюенца», що стала буреюУ четвер, 21 адара 5680 (1920) року, Ребе виглядав незвично слабким. Лікар, доктор Ланда, намагався заспокоїти близьких: «Це лише легка інфлюенца». Але на виході суботи Ребе стало гірше.Цілий тиждень найкращі професори ростова боролися за його життя. Професор Завадський діагностував важкий тиф. Лікарі призначали банки, ін’єкції, скликали консиліуми… Та хасиди бачили інше. В останню суботу обличчя Ребе раптово спалахнуло, а погляд став глибоким і пронизливим, як у миті найвищого духовного піднесення. Лікарі, перевіряючи пульс, дивувалися: за законами природи життя в тілі вже не було, але свята душа продовжувала його утримувати.💬 Останнє наставлення: «Розум! Розум!»У суботу о десятій вечора Ребе Рашаб відкрив очі й подивився на свого єдиного сина — майбутнього Ребе Раяца. Його голос прозвучав чітко й ясно:«Я відходжу на Небо, а рукописи залишаю вам. Візьміть мене до залу (де проходили аудієнції), і будемо разом».Побачивши, як син зблід від потрясіння, Ребе суворо повторив: «Етпаалут? (Емоції?) — Мохін! Мохін! (Розум! Розум!)». Це був його останній заповіт: лідер має зберігати ясність мислення й владу розуму над почуттями навіть у найтемніші години.💧 Дві сльози прощанняО другій годині ночі Ребе промовив Авдалу над чашкою кави — так само, як більш ніж за сто років до нього це зробив Алтер Ребе перед своїм відходом. Потім він поклав руки на голову сина й онучок, благословивши їх батьківським благословенням.О четвертій ранку 2 нісана в тиші кімнати пролунав розпачливий крик Раяца: «Тате! Тате!» (Батьку!). Ребе востаннє відкрив очі, подивився на сина — і дві сльози скотилися по його обличчю. У цю мить його чиста душа повернулася до Творця.🏗️ Нічний порятунок святиніІсторія «Огелю» (склепу) Ребе Рашаба в ростові — це справжній детектив віри. У 1939 році радянська влада вирішила знести старе кладовище під забудову. Група відданих хасидів під покровом ночі, за таємними вказівками з-за кордону, здійснила неможливе.Після посту й очищення вони таємно перенесли святі останки на нове кладовище. Щоб влада не знайшла місце, хасиди насипали поруч ще шість хибних пагорбів, а саму могилу залишили без пам’ятника — лише маленьке дерево слугувало орієнтиром. Лише у 1989 році над місцем спочинку був зведений той Огель, який ми знаємо сьогодні.🕯️ Міньян праведниківСтарі хасиди згадують, що Ребе не пішов сам. У той страшний рік один за одним відійшли десять його видатних учнів і соратників — «міньян» великих душ, серед яких були легендарні наставники «Томхей Тмімім». Здавалося, Ребе забрав із собою найкращих, щоб продовжити служіння у вищих світах.Сьогодні Огель у Ростові — це не просто пам’ятник. Це місце, де й досі звучить обіцянка Ребе: «Будемо разом». Місце, де кожен єврей може знайти відповіді на свої запитання.📖 Любавицький календар

📖 ПередмоваНаш тижневий розділ починається словами «Ваїкра ель Моше» (І звернувся Б-г до Моше). Зверніть увагу на сувій Тори: літера א (Алеф) у слові «Ваїкра» написана незвично маленькою.З іншого боку, в книзі Диврей а-Ямім, у слові «Адам», літера א — навпаки, надзвичайно велика.🤔 ПитанняЧому в одному випадку ми «зменшуємо» літеру, а в іншому — «збільшуємо»? Який урок закладено в цій особливості написання?💡 ВідповідьЦі дві літери символізують два фундаментальні стани людини:Маленька «Алеф» (Ваїкра): коли Б-г звертається до Моше, він максимально зменшує своє «я». Це урок бітулю (самоскасування). Перед Творцем людина має усвідомлювати свою скромність, відкинувши его та особисті амбіції.Велика «Алеф» (Адам): коли йдеться про створення світу і місце людини в ньому, літера зростає. Це вчить нас: щодо навколишнього світу людина повинна «збільшити» свою присутність. Вона має усвідомлювати свою значущість і відповідальність.📌 Урок для життяЄврей має вміти поєднувати ці дві протилежності:Перед Б-гом: повна скромність. Мої бажання і моє «его» — другорядні перед волею Творця.Перед світом: жодної хибної скромності. Не можна казати: «Хто я такий, щоб щось змінювати?». Навпаки — потрібно діяти сміливо, впливати на оточення і наповнювати цей світ святістю.(За матеріалами бесіди Ребе, 4 Адара II 5741 р.)📖 Любавицький календар

📌2 нісана 5680 року (21 березня 1920 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) п’ятого Любавицького Ребе — рабі Шолома Дов-Бера (ребе Рашаба).Після відходу у 1882 році з цього світу його батька, четвертого Любавицького ребе, рабі Шмуеля, ребе Рашаб очолив рух Хабад. За 38 років свого керівництва він написав і виголосив понад 2000 майморим (хасидських проповідей) і заснував унікальну систему єшив «Томхей тмімім», що поєднували вивчення «тіла» Тори (Танах, Талмуд і законодавство) з «душею» (кабала).Перша світова війна змусила ребе разом із усією родиною евакуюватися з білоруських Любавичів, а революція та громадянська війна змушували їх рухатися дедалі далі на південний схід. Великий мудрець і вчений відійшов із цього світу на виході суботи, тижневої глави «Ваїкра», у перший день тижня (неділю) о пів на четверту ранку.Сталося це в Ростові-на-Дону, і всі євреї міста брали участь у його похороні. Ребе був похований на старому ростовському кладовищі. У 1940 році влада захотіла знести старе кладовище, і могилу ребе довелося перенести на нове кладовище. джерело: chabad.odessa

Нісан — весняний місяцьНісан — один з небагатьох місяців, згаданих в Тора за назвою. Бог називає його «Ходеш ха-Авив» — «Місяць весни». Необхідність забезпечення того, щоб Нісан завжди припадав на весну, є основою досить заплутаного єврейського календаря, включаючи незвичайну систему високосних років.Це перший місяць єврейського календаря«Цей місяць буде першим у вас серед місяців», — говорить Бог Моше. Цікаво, що перший Нісан — це лише одна з чотирьох «голов року», перелічених у Талмуді; так само до них відноситься, наприклад, перше Тишрея, відоме у всьому світі як Рош ха-Шана, єврейський новий рік.Б-г вивів нас з ЄгиптуПісля 210 років страждань в єгипетському рабстві Всевишній звільнив Свій народ. Це сталося в місяці Нісан. Згідно з Мідрашем, Моше сказав людям: «Подивіться на доброту і турботу, якими Всевишній оточує вас, виводячи вас з Єгипту в комфортний за погодою місяць, коли немає ні спеки, ні холоду, ні дощу».У повний місяць Нісана починається ПесахСвято Песах, яке щороку відзначається на пам'ять виходу з Єгипту, починається 15-го Нісана. Мабуть, це найбільш відоме єврейське свято. На самому початку проводиться особливий традиційний вечір — Седер — під час якого їдять мацу і марор (гіркі трави), п’ють чотири келихи вина і розповідають захоплюючу історію чудесного Виходу.Це також і ім’яЦікаво, що Нісан — це один з двох єврейських місяців, назви яких можуть використовуватися як імена. Окрім того, що ім’я Нісан вже давно досить поширене серед чоловіків, в сучасному івриті стали популярними імена Авів і Авіва. Інший місяць, на честь якого називають дітей — це Сіван, таке ім’я в Ізраїлі часто дають дівчатам. Забавний факт: Песах — єдине єврейське свято, назва якого також використовується як (чоловіче) ім’я.Місяць чудесСлово «нес» означає «чудо», тому Нісан часто називають місяцем чудес через схожість у написанні цих слів. Деякі раввіни говорили, що побачити «Нісан» у сні віщує людині в майбутньому «чудеса чудес».повний текст на нашому сайті: https://jewishukraine.info/

Ребецн Шейна — дружина другого очільника любавицького руху, Мітлер Ребе (Раббі Дов-Бера), і невістка засновника Хабаду — Алтер Ребе. Вона є ключовою постаттю в історії династії Шнеєрсонів, матір’ю та бабусею видатних жінок і майбутніх лідерів руху. 🏛️💎🧬 ПоходженняРебецн Шейна народилася в родині хасида раббі Яакова, який жив у містечку Яновичі. Раббі Яаков був «меламедом» (учителем дітей) і відданим послідовником Алтер Ребе. Родина жила в крайній нужді; у раббі Яакова було п’ятеро дочок, і він дуже хвилювався за їхнє майбутнє, адже через бідність ніхто не хотів до них свататися. 🏚️📦💍 СватанняЗгідно з хасидським переданням, історія її шлюбу почалася з того, що раббі Яаков під час аудієнції («єхідут») у Алтер Ребе поскаржився на неможливість зосередитися на молитві через тривогу за дочок. 🕍🙏Алтер Ребе відповів:«Я породичаюся з тобою, і завдяки цьому всі хасиди теж захочуть стати твоїми родичами».Алтер Ребе запропонував цей союз своєму синові — майбутньому Мітлер Ребе. Син, бажаючи почути глибокі духовні настанови («маамарім»), які його батько виголошував лише на весіллях членів родини, попросив пришвидшити процес. Таким чином, у 1788 році (5548), у віці 14 років, Шейна стала дружиною Раббі Дов-Бера.Після цього шлюбу, як і передбачав Алтер Ребе, інші доньки меламеда також вийшли заміж за шанованих хасидів, серед яких були раббі Ісраель Шац і раббі Шмар’я Берлін. 🤝✨🏡 Роль у родині та виховання онуківРебецн Шейна була відома своєю активною роллю в житті родини. У її домі виховувалися онучки — Ривка і Гітель, доньки її доньки Хаї-Сари.🕊️ Сватання Ребе МаарашаПісля смерті Ребецн Штерни (дружини Четвертого Ребе), Ребецн Шейна проявила ініціативу, щоб зміцнити внутрішньосімейні зв’язки. Вона відправила посланця до свого зятя, Ребе Цемах Цедека, з проханням посватати одну з онучок, які виросли в її домі, за його сина. У результаті цього наполягання майбутній Ребе Маараш одружився з Ребецн Ривкою. ✉️❤️✨ Благословення у день весілляОдин із найзначущіших епізодів в історії Хабаду пов’язаний із благословенням, яке Ребецн Шейна дала своєму онуку в день його весілля. Цемах Цедек наказав синові-жениху піти на кухню і отримати благословення від бабусі Шейни, яка готувала святкову трапезу.Ребецн Шейна спершу відмовила, сказавши, що благословить його пізніше під хупою. Однак Цемах Цедек наполіг:«Повернися до неї і вимагай, щоб вона благословила тебе саме зараз».Побачивши таку наполегливість, Ребецн Шейна омочила руки, поклала їх на голову онука і промовила:«Нехай буде воля Всевишнього, щоб усі сили, які я успадкувала від свого чоловіка [Мітлер Ребе], спочили на твоїй голові».👨‍👩‍👧‍👦 Родина та нащадкиРебецн Шейна була матір’ю двох синів і восьми (за іншими джерелами — дев’яти) дочок, більшість із яких стали дружинами видатних лідерів єврейського народу того часу: 🌳🍎Доньки:✡️ Ребецн Хая-Мушка Шнеєрсон — дружина Третього Любавицького Ребе, Цемах Цедека.🕍 Ребецн Менуха Рахель Слонім — легендарна постать, яка переїхала до Хеврону і стала духовним лідером громади.📜 Ребецн Двора Леа Тверська — дружина Раббі Яакова Ісраеля з Черкас.🕯️ Ребецн Сара Дербаремдикер — невістка Раббі Леві Іцхака з Бердичева.🖊️ Ребецн Бейла Валс — дружина Раббі Єкутіеля Залмана Валса.🍷 Ребецн Браха — дружина Раббі Йони з Житомира.🧺 Хая Сара — мати Ребецн Ривки (дружини Ребе Маараша).🌸 Естер Мір’ям і Штерна Фрейда.Сини:🎓 Раббі Менахем Нахум.📖 Раббі Барух Шмуель.🌅 Відхід із цього світуТочні дати народження і відходу Ребецн Шейни не зафіксовані в офіційних документах. Проте її спадщина зберігається в хасидській традиції як приклад праведної жінки, чия віра й рішучість заклали підмурок процвітання династії Шнеєрсонів. 🕊️🕯️📸 На фото: могили Любавицьких ребецн в Оелі в Любавичах після реставрації джерело: 📖 Любавицький календар 

📌1 нісана (3761 рік до н.е.) — Створення людини.У Талмуді наводяться дві думки щодо часу створення Всевишнім людини. На думку рабі Еліезера, світ був створений у місяці тішрей, і Адам з Хавою (Євою) були створені 1 тішрея. На думку рабі Йошуа, світ був створений у місяці нісан, який Тора називає першим із місяців. Хасидські мудреці пояснюють цю суперечність так: фізичне тіло людини було створене в тішреї (див. 1 тішрей), але задум створення людини з’явився в нісані.📌1 нісана 1948 року (1813 рік до н.е.) — День народження нашого праотця Авраѓама.📌1 нісана 2048 року (1713 рік до н.е.) — День народження нашого праотця Іцхака.📌1 нісана 2108 року (1653 рік до н.е.) — День народження нашого праотця Яакова.📌1 нісана 2123 року (1638 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашого праотця Авраѓама.📌1 нісана 2228 року (1533 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашого праотця Іцхака.📌1 нісана 2255 року (1506 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашого праотця Яакова.У Талмуді сказано, що всі троє наших праотців народилися і відійшли з цього світу в місяці нісан. Усі вони були поховані в «місті Патріархів» Хевроні, у печері Махпела, яку Авраѓам купив у місцевих жителів за 400 великих торгових шекелів (за сучасними цінами — понад 100 мільйонів доларів).📌1 нісана 2448 року (1313 рік до н.е.) — Перша заповідь.📌1 нісана, за два тижні до Виходу з Єгипту, Моше і Аѓарон отримали від Всевишнього інформацію про устрій єврейського календаря і першу заповідь, яка наказувала починати відлік місяців з нісана, а початок кожного місяця визначати за народженням нового місяця.📌1 нісана 2449 року (1312 рік до н.е.) — Завершено будівництво Переносного Храму (Мішкану) і розпочато його освячення.Протягом наступних 12 днів глави 12 колін приносили жертви Всевишньому (першим приніс жертву глава коліна Йеѓуди Нахшон бен Амінадав). Аѓарон і його сини почали свою службу в Храмі як коѓени.📌1 нісана 2449 року (1312 рік до н.е.) — Смерть синів Аѓарона Надава і Авіѓу.У той самий день, під час принесення жертв у Переносному Храмі (Мішкані), загинули сини Аѓарона Надав і Авіѓу. «І взяли сини Аѓарона, Надав і Авіѓу, кожен свою кадильницю, і поклали на них вогонь, і поклали на нього куріння; і принесли вони перед Г-сподом чужий вогонь, якого Він не наказував їм» (Шміні 10:1–2).Смерть двох видатних людей того покоління — Надава і Авіѓу — відкрила для народу ще одну особливість Мішкану: перебування в місці, де з особливою силою розкривається Б-жественна Присутність, вимагає від людини найвищого ступеня відповідальності.Видатний кабаліст рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (Арізаль) говорив, що Надав і Авіѓу мали душі дуже високого рівня, і після їхньої смерті ці душі були даровані синові Елазара (і онукові Аѓарона) Пінхасу, який згодом урятував народ. Надалі душі Надава і Авіѓу належали таким видатним людям, як пророк Еліяѓу (Ілля-пророк), пророк Шмуель (Самуїл), пророк Еліша, цар Юдеї Хізкіяѓу, рабі Матітьяѓу бен Йоханан (батько братів Маккабі і перший керівник повстання), рабі Акав’я бен Махалалель, рабі Йоханан бен Закай, рабі Аківа, рабі Абайє (один із укладачів Талмуду) та інші.джерело: chabad.odessa

26 березня о 18:00 — вечір, коли простір наповниться історіями, фарбами і пам’яттю, що говорить крізь покоління.У галереї «Скрипаль на даху» відкриваються одразу дві нові виставки —«Моя Агада» Ірини Климової та Ігоря Глухенькогота фотовиставка Сергія Удовіка «Наступного року в Єрусалимі!».Це не просто експозиції.Це — подорож: від тексту до образу, від символу до відчуття.Тут можна не лише дивитися, а й слухати внутрішній голос історії, який звучить тихо, але впевнено.А вже 22 березня — запрошуємо на події в межах виставкового простору:о 14:00 — фінісаж «Квіткова ретроспектива»о 15:00 — лекція Ірини Климової «Сторінки єврейської історії та культури».📍 Київ, вул. Шота Руставелі, 13Галерея «Скрипаль на даху» Іноді достатньо зробити крок — і ти вже всередині історії. 

Сьогодні ввечері настає Рош Ходеш місяця Нісан. Рош Ходеш Нісана завжди триває один день, а сам місяць завжди повний, тобто має 30 днів.Нісан у Торі називається «початком місяців» і «першим місяцем». Перше Нісана також вважається Новим роком царів, адже від нього ведеться відлік років правління. Першим місяцем Нісан є у відліку, прийнятому в Торі, а якщо рахувати від Тішрея — то це сьомий місяць.Також у Торі Нісан називається «Ходеш га-Авів», тобто місяць весни. Саме слово «нісан» має вавилонське походження, але також пов’язане з весною — воно споріднене зі словом «ніцан» (брунька, бутон), яке згадується в «Пісні пісень»: «Бутони (ніцанім) з’явилися на землі» (Шир га-Ширім 2:12).Увесь місяць Нісан вважається особливим, сприятливим часом, і з ним пов’язані певні традиції, що надають йому напівсвяткового характеру. У Нісані ми відзначаємо день народження Глави нашого покоління, Сьомого Любавицького Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона — 11 Нісана, а також день народження його батька, рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, який був головним рабином Єкатеринослава-Дніпропетровська у 1909–1939 роках — 18 Нісана.Але головна подія Нісана — це, безумовно, свято Песах, свято виходу з Єгипту, із зовнішнього й внутрішнього рабства, свято Визволення. Песах починається в середині місяця, у повню, ввечері «чотирнадцятого дня весняного місяця Нісана». Песах триває 8 днів, перші два й останні два дні мають статус «йом тов», і протягом усього свята діють особливі закони, передусім пов’язані із забороною на квасне.До кінця місяця Нісан слід промовити особливе благословення на квітучі дерева, висловивши подяку Всевишньому за оновлення природи.Нехай цей місяць принесе вам світло оновлення, внутрішню свободу і спокій серця. Нехай у ваших домівках панують радість, мир і благословення, а кожен день наповнюється добрими новинами та світлими подіями.

Кожного четверга в Центральній синагозі Києва відбуваються особливі уроки для вірян "золотого віку" по тижневому розділу Тори, які проводить капелан Збройних сил України Давид Мільман. Ці уроки є надзвичайно важливими та необхідними для нашої громади.Заняття з Тори допомагають вірянам поглиблювати свої знання про святі тексти, розуміти їхній глибокий зміст та застосовувати в повсякденному житті. Особливо цінно, що ці уроки проводяться для людей "золотого віку", які мають великий життєвий досвід та мудрість.Під керівництвом капелана Давида Мільмана віряни мають можливість не лише вивчати Тору, але й обговорювати важливі духовні та життєві питання, ділитися своїми думками та отримувати підтримку від громади. Це сприяє зміцненню духовних зв'язків, створенню атмосфери єдності та взаємної підтримки.Такі уроки є важливим елементом духовного збагачення та розвитку, допомагають зберігати традиції та передавати їх наступним поколінням. Запрошуємо всіх вірян "золотого віку" приєднатися до цих занять і разом поглиблювати свої знання про Тору

У кожен із перших тринадцяти днів нісана прийнято читати уривок із Тори, який розповідає про жертвоприношення, що його приносив глава одного з колін Ізраїлю саме в цей день. Річ у тім, що 1-го нісана, майже через рік після виходу з Єгипту, почалося освячення переносного Храму — Мішкану, збудованого за вказівками Моше-рабейну і за настановами, отриманими ним безпосередньо від Всевишнього. Освячення тривало 12 днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з колін Ізраїлю.На згадку про це прийнято протягом цих 12 днів читати уривки з Тори, у яких перелічуються жертвоприношення глав дванадцяти колін Ізраїлю.Так, 1-го нісана читають від слів «І було в той день, коли закінчив Моше зводити Шатро одкровення…» до кінця переліку жертвоприношень Нахшона бен Амінадава з коліна Йеѓуди («Насо», 7:1–17);2-го нісана читають уривок, що починається словами «У другий день…» («Насо», 7:18–23) про приношення Натаниеля бен Цуара з коліна Іссахара;3-го нісана — «третій день…» («Насо», 7:24–29) і т. д.Кожного дня після читання відповідного уривка додають такий текст:«Нехай буде угодно Тобі, Г-сподь, Б-г мій і Б-г батьків моїх, щоб освятити сьогодні, з великої милості Твоєї, святі душі, що оновлюються, немов птахи, і воркують, прославляють і моляться за святий народ Ізраїлю. Владико світу, введи і піднеси цих святих птахів у святе місце, як сказано: “око не бачило Б-га, крім Тебе”… Нехай буде угодно Тобі, Г-сподь, Б-г мій і Б-г батьків моїх, щоб, якщо я, раб Твій, з коліна (називають коліно, глава якого приносив у цей день приношення; у перший день говорять “з коліна Йеѓуди”), прочитав у Торі Твоїй розділ сьогоднішнього предводителя (коліна), то нехай освятять мене всі святі іскри і все святе світло, що міститься в цьому коліні, щоб розуміти й осягати Тору Твою і зі страхом перед Тобою виконувати волю Твою всі дні життя мого — я, і нащадки мої, і нащадки нащадків моїх навіки віків, омен».Читають цей уривок усі, у тому числі левіти й коѓени (хоча глава коліна Леві не брав участі в освяченні жертовника), тому що, згідно з Кабалою, цей текст стосується всіх єврейських душ.13-го нісана читають завершальну частину розділу «Насо», починаючи зі слів «Ось — освячення жертовника», у якій підбивається підсумок усім здійсненим жертвоприношенням, а потім читають перші чотири вірші наступного розділу «Беѓаалотха», де йдеться про храмову Менору — на честь коліна Леві, яке не брало участі в жертвоприношеннях під час освячення Мішкану. А ось уривок «Нехай буде угодно Тобі…» у цей день не читають.ЦЕЙ МІСЯЦЬ — ПЕРШИЙ ДЛЯ ВАС«Цей місяць вам — початок місяців», — сказано в Торі. Це означає, що всі інші місяці повинні відраховуватися від нісана, тому місяць тішрей, у який починається відлік нового річного циклу, — місяць сьомий, а перший — нісан.Чому так? До того як єврейський народ вийшов із єгипетського рабства, час відраховували від створення світу, від моменту його оновлення після Потопу за днів Ноаха (так, наприклад, у Торі сказано: «Шему було сто років, коли він народив Арпашхада, через два роки після Потопу»), від народження Авраѓама, від дня, коли Всевишній уклав із ним союз — брит бейн ѓа-бетарім (наприклад: «після закінчення чотирьохсот тридцяти років, у цей самий день…»). Але після того, як євреї вийшли з Єгипту вільним народом, вони почали відраховувати час від дня визволення, адже день визволення важливіший, ніж день народження чи будь-яка інша подія. Про це й говорять слова Тори: «Цей місяць вам — початок місяців».Мудреці, пояснюючи цю зміну системи відліку, розповідають притчу про царя. Коли в нього народився син, він оголосив день його народження щорічним святом. Але потім цей син потрапив у полон до ворогів і провів у них багато років, після чого день, коли він нарешті звільнився, цар оголосив новим великим святом.Так і в нас — до того як євреї потрапили до Єгипту, вони відраховували час від початку свого вигнання й поневолення (від дня укладення брит бейн ѓа-бетарім, коли було визначено, що рабство триватиме чотириста років). Після того як вони прийшли до Єгипту, були поневолені, стали свідками чудес, здійснених для них Всевишнім, і вийшли на свободу, точка відліку стала іншою, як і сказано в Торі: «Цей місяць вам — початок місяців».БІРКАТ ЃА-ІЛАНОТУ нас із друзями… пардон, у нашого народу є звичай — дякувати Всевишньому за все. До числа «всього» входять і квітучі дерева, тож існує спеціальне благословення, яке вимовляють лише раз на рік і тільки тоді, коли вперше бачать дерево, що розквітає. Рамбам пише: «Кожен, хто в місяці нісан бачить квітучі дерева з набухлими бруньками, повинен вимовити таке благословення: “Борух Ато А-дой-ной Е-ло-ѓей-ну, Мелех ѓо-ойлом, ше-лой хісар бе-оломей клюм у-воро вей брійейс тейвейс ве-ілонейс тейвейс, ле-ейонейс боѓем бней одом” (“Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар Всесвіту, Який створив досконалий світ (дослівно: «світ, не позбавлений нічого» — прим.) і створив у ньому прекрасні створіння та прекрасні дерева для насолоди ними синів людських”)».Це благословення можна вимовити й пізніше, не в нісані, але вже в light-версії, без згадування імені й титулу Всевишнього.Що необхідно пам’ятати — це благословення не промовляють у суботу і свята, а в будні його вимовляють лише на плодові дерева (при цьому в полі зору того, хто говорить, має бути не менше двох квітучих дерев), і до дерев, що не дають їстівних плодів, воно не стосується. При цьому ці дерева мають бути не орла, тобто старші за три роки.

🕯 Ребецн Стерна: жінка, яка стояла біля витоків Хабаду(Дружина Альтер Ребе — засновника хасидизму Хабад) 📜 Знатне походження і доленосний союзСтерна народилася у Вітебську в родині раббі Єгуди Лейба Сегала — одного з найшанованіших і найбагатших старійшин громади. Вона була нащадком у восьмому поколінні знаменитого Мааріля Сегала — великого законодавця ашкеназьких традицій. Її мати, пані Бейла, виховувала доньку в дусі глибокої віри та гідності.12 Менахем-Ава 5520 (1760) року Стерна вийшла заміж за юного генія — раббі Шнеура Залмана. Тоді він ще не був відомий як «Альтер Ребе». Родина нареченої бачила в ньому блискучого знавця Талмуду, але не здогадувалася про його прихильність до хасидизму. 🔥 Випробування вірності: проти всього світуКоли стало відомо, що Шнеур Залман став учнем Магіда з Межиріча, вибухнув скандал. У ті часи хасидів переслідували. Багаті батьки Стерни, побоюючись за репутацію та майбутнє, поставили доньці ультиматум: розлучення або позбавлення спадщини.Стерна твердо відмовилася. Вона побачила в чоловікові світло, якого не бачили інші, і обрала залишити розкіш батьківського дому, щоб розділити з ним роки крайньої нужди — аби він міг іти своїм духовним шляхом.Дивовижний переказ:Розповідають, що іноді, коли Стерна в серці ображалася на чоловіка через їхню бідність, вона хворіла три дні. Коли вона запитала Ребе, чи він гнівається на неї, той відповів:«Я зовсім не серджуся. Якби я хоч трохи гнівався, ти б хворіла дев’ять днів, а не три».Це підкреслювало їхній глибокий духовний зв’язок. 🍯 Диво народження синівПротягом 14 років після весілля у подружжя народжувалися лише доньки (серед них — праведна Двора Лея). Подружжя дуже прагнуло синів. Коли вони звернулися до Магіда з Межиріча, він порадив:«Будьте особливо уважні до заповіді гостинності (ахнасат орхім)».Відтоді їхній дім став відкритим для кожного подорожнього. За вказівкою Магіда, протягом усієї наступної вагітності ребецн Стерна щовечора пила склянку молока з медом. Невдовзі у них народилися три сини, які стали великими мудрецями:Раббі Дов-Бер (Мітлер Ребе) — майбутній наступник батька.Раббі Хаїм Авраам.Раббі Моше. 🛡 Мудрість і стійкість перед небезпекоюРебецн Стерна була справжнім «щитом» для Альтер Ребе. Коли вони жили в Ліозно і до їхнього дому почали приходити тисячі хасидів, Ребе у великому смиренні впав на підлогу й вигукнув:«Що вони знайшли в мені? Навіщо вони приходять?»Стерна підійшла до нього і мудро сказала:«Вони приходять не до тебе особисто. Вони приходять до учня великого Магіда, щоб ти відкрив їм його вчення».Після цих слів Ребе заспокоївся і почав приймати людей.Найбільш героїчним моментом стала історія його першого арешту. Коли солдати прийшли за Ребе, він сховався. Офіцери вимагали від Стерни видати його. Коли вона відмовилася, один із солдатів з такою силою вдарив її по обличчю, що вибив два передні зуби. Стерна не промовила жодного слова — давши чоловікові час підготуватися до випробування. ✨ Останні роки в ЛюбавичахПісля відходу Альтер Ребе у 5573 (1812) році ребецн Стерна переїхала до Любавичів. Там вона жила в домі свого онука — Цемах Цедека (раббі Менахема-Мендла). Вона фактично виростила його, замінивши йому матір (Двора Лея пішла з життя молодою). Цемах Цедек глибоко шанував бабусю, і вона удостоїлася бачити його на чолі покоління.Ребецн Стерна прожила довге життя, хоча точні дати її народження і відходу залишилися невідомими. Вона стала символом того, що за кожним великим лідером стоїть жінка, чия тиха молитва і незламна стійкість тримають на собі цілий світ.📸 На фото: старий Оель Любавицьких ребецн у Любавичахджерело: 📖 Любавицький календар