📌29 адара 5626 року (16 березня 1866 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо га-Коѓена з Радома.Його вчителями були рабі Аѓарон з Кутно та рабі Авраѓам з Петрикува, а сам він був хасидом рабі Меїра з Апти, рабі Фішеле зі Стрикова і рабі Йеѓошуа з Пшедбужа. У 1843 році рабі Шломо став рабином у містечку Радом, яке перетворилося на один із провідних центрів хасидизму з тисячами послідовників.Останній радомський ребе загинув разом зі своїм зятем у Варшавському гетто.📌29 адара 5627 року (11 березня 1861 року) — Йорцайт рабі Йекутиеля Залмана Волеса, зятя другого Ребе — рабі Дов-Бера (Мітлер Ребе).Рабі Йекутиель, онук знаменитого рабі Леві-Іцхака з Бердичева, був одружений з ребецн Бейлою, дочкою Мітлер Ребе. Їхнє весілля відбулося в містечку Жлобин, розташованому на півдорозі між рідними містами нареченого і нареченої — Бердичевом і Лядами. У хасидських майсах ця подія увійшла як «Велике весілля в Жлобині».джерело: chabad.odessa

Напередодні Рош Ходеш Нісан у Музеї Шолом-Алейхема відбулася особлива зустріч — «Дружина рабина». Саме тут нині триває фотовиставка, присвячена 60-річчю Головного рабина України Моше Реувена Асмана.Захід, організований жіночою організацією «Шаарей Нашим», об’єднав жінок у теплій і довірливій атмосфері — навколо розмови про віру, родину та внутрішню силу.Почесною гостею стала Хана Асман — дружина Головного рабина України, доктор філософії з педагогічних наук, Мати-героїня. Це була жива, щира розмова — про життєвий шлях, випробування війни, цінність миру, силу віри та щоденний вибір, який формує дім і підтримує людину.Після розмови зустріч природно перейшла у невимушене спілкування за солодким частуванням — у простір відкритості, підтримки й тепла.Цей вечір став тихим, але глибоким нагадуванням про роль жінки — як опори родини, носія віри та світла, яке не згасає навіть у непрості часи для України та Ізраїлю.   

У найближчі дні ми розпочинаємо публікацію серії особливих матеріалів, присвячених великим жінкам в історії Хабаду — праведним ребецн, чия святість і самовідданість є прикладом для всіх нас.Що на вас чекає:● Глибокі нариси про життя та духовну спадщину дружин і матерів наших Ребе.● Вражаючі історії їхньої відданості єврейському народу.● Публікація рідкісних фотографій, багато з яких ви побачите вперше. Ці світлини дозволяють по-новому відчути образи цих незвичайних жінок.Запрошуємо разом із нами доторкнутися до живої історії та знайти натхнення в їхній святості.Нехай заслуги цих праведниць оберігають усіх нас! (Зхутам Таген Алейну) 🕯🕯🕯🕯🕯На цьому рідкісному фото — ребецн Ривка, дружина Ребе Маараша. Окрема подяка Аарону Брусиловському за змістовний та важливий матеріал, опублікований на Telegram-каналі. Любавицький календар 

*28 адара приблизно 3900 року (II століття) — Скасування заборони на обрізання та дотримання шабату.У часи складання Талмуду в цей день святкували скасування декрету римської влади, який забороняв обрізання та дотримання суботи. Декрет було скасовано завдяки зусиллям рабі Йеѓуди бен Шаммуа та його соратників.*28 адара 5701 року (27 березня 1941 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше Орнштейна, зятя четвертого Ребе — рабі Шмуеля (ребе Маѓараш).Рабі Моше Орнштейн був одружений з дочкою Ребе Маѓараша Хаєю-Мушкою і був власником одного з найбільших цукрових заводів у Росії. Російська революція змусила його зайнятися іншим бізнесом і переїхати до польського міста Отвоцк, де він провів останні десятиліття життя. На початку Другої світової війни і вторгнення німецьких військ до Польщі рабі Моше захворів і не зміг уникнути переслідувань нацистів. джерело: chabad.odessa

💔 Росіяни цілеспрямовано скинули авіабомбу на дітей, які намагалися сховатися від смерті.Минуло чотири роки від одного з найжахливіших злочинів цієї війни.16 березня 2022 року окупанти завдали удару авіабомбою по Драматичному театру в Маріуполі.Перед будівлею театру великими літерами було написано слово «ДЕТИ».Його було видно навіть із неба. Але це не зупинило російських злочинців.Бомба впала просто в центр глядацької зали Маріупольського театру — місця, яке стало прихистком для сотень мирних людей, серед яких було багато дітей.Точну кількість загиблих досі важко встановити. За різними оцінками, того дня обірвалися життя від 300 до 600 людей.Вічна пам’ять невинно вбитим.Ми пам’ятаємо.І світ має пам’ятати.

У світі Хабаду молитва ніколи не була просто «виконанням обов’язку». Це була Авода — непроста, але натхненна праця очищення серця. І головним інструментом у цій праці завжди був нігун — священний наспів, здатний висловити те, для чого словам бракує сили.Ми зібрали для вас унікальні свідчення про те, як молилися великі вчителі й прості хасиди, перетворюючи звичайну кімнату на резонатор Божественної присутності.🕯 Обличчя, що палає вогнем: реб Хаїм АвраамРеб Хаїм Авраам, син Алтер Ребе (засновника Хабаду), був відомий своєю феноменальною зосередженістю. Один із хасидів так описував свою першу зустріч із ним у Любавичах (літо 1843 року):«Я стояв приголомшений. Він сидів із щільно заплющеними очима, а його обличчя буквально палало. Кожне слово молитви він вимовляв так, ніби зважував дорогоцінне каміння. І час від часу з його грудей виривався наспів — “Нігун полах клійот ва-лев” (мелодія, що розтинає нутро й серце). Це було настільки потужно, що я затремтів від побаченого». 🚒 Молитва, яку не зупинила пожежаРабі Аарон із Кременчука (онука Алтер Ребе) мав тонкий, музичний голос. Про його глибоке занурення в молитву ходили легенди.Одного разу в його домі спалахнула пожежа. Навколо кричали люди, виносили меблі, сусіди намагалися загасити полум’я. У цей час рабі Аарон був замкнений у своїй кімнаті. Коли полум’я вже підступало, люди виламали двері й буквально на руках винесли його через вікно.Найдивовижніше — він не перервав молитву ні на мить. Лише закінчивши «Аміду», він розплющив очі, озирнувся навколо й щиро здивовано запитав:«Де я і що тут відбувається?»Настільки глибоко він перебував в іншому світі. 🎼 Анатомія нігуна: три сходинки духуП’ятий Любавицький Ребе (Рашаб) часто молився під старовинний наспів, що складався з трьох частин — «бавот». Кожна частина — це окремий етап сходження душі.Нижня сходинка:Глибоке інтелектуальне зосередження. Музика передає процес занурення в таємницю.Середня сходинка:Емоційний вибух — радість і трепет від усвідомлення близькості Творця.Найвища сходинка:«Кесуф» — невгамовна жага й туга душі за нескінченним світлом, бажання повністю розчинитися в Б-зі.Свідки розповідали, що коли Ребе співав цю мелодію під час ранкової молитви, його протяжний голос проникав у найпотаємніші куточки сердець усіх присутніх — і люди плакали та змінювалися на краще. 💧 Нігун як шлях до поверненняРеб Гершон Бер із Погара, один зі старих хасидів, зі сльозами згадував:«Перші хасиди Алтер Ребе приходили до справжньої віри саме через музику. Наспіви діяли на них сильніше, ніж найглибші лекції. Нігун відкривав їхні зачерствілі серця».Сам реб Гершон журився, що не вміє співати, вважаючи це своїм «покаранням», адже мелодія — це найкоротший шлях від земного до небесного. Настанова для насМолитва з нігуном — це не естетика. Це спосіб пробити стіну буденності. Навіть якщо у вас немає голосу рабі Аарона, тихий і щирий наспів може змінити весь внутрішній настрій вашого дня. джерело: 📖 Любавицький календарь 

Хроніка подій, передвістя та віра хасидів у 5752 (1992) році.Події 27 Адара I 5752 року стали одним із найдраматичніших моментів в історії Хабаду. У цей день, під час перебування в Оелі (місці упокоєння попереднього Ребе), Любавицький Ребе переніс інсульт. Ця подія докорінно змінила життя 770 і формат спілкування Ребе зі світом на наступні два роки.🔍 Знаки й підготовка: що передувало події?За кілька місяців до 27 Адара хасиди помічали незвичну поведінку Ребе, яку згодом тлумачили як підготовку:🔹 «Бітуль бе-шишім»Із початку місяця Адар Ребе майже щовечора виголошував бесіди (сіхот), закликаючи до безмежної радості. Він підкреслював, що у високосний рік (60 днів Адара) усе негативне скасовується за принципом «бітуль бе-шишім» — розчинення в шістдесяти.🔹 Загадкові словаВ останню суботу (глава Ваякгель) Ребе говорив про тимчасове зниження:«На мить Я залишив тебе», — яке потрібне лише для того, щоб за ним настав колосальний і вічний підйом.🔹 Порядок у кабінетіРебе почав активно впорядковувати свій кабінет: повертав книги до бібліотеки, спалював записки, що накопичилися за роки, і прискорював видання раніше неопублікованих праць.🔹 Про 770Ребе попросив свого секретаря таємно «продати» будинок і все, що в ньому. Але згодом додав:«Нехай усе залишається так до приходу Мошиаха. А коли настане день розширення й перебудови — нехай не шкодують грошей і роблять усе як слід».📅 Той самий день: 27 АдараНапередодні, у неділю 26 Адара, під час роздачі доларів Ребе раптом запитав:«Наскільки довга черга?»Увечері того ж дня Ребе викликав доктора Фельдмана. Лікар виявив нездужання і попросив Ребе наступного дня не їхати до Оеля. Відповідь Ребе була короткою:«А що скажуть хасиди?»У понеділок в Оелі стався напад. Коли звістка дійшла до Брукліна, тисячі людей попрямували до 770. Увечері, коли прийшла новина про покращення стану, зал вибухнув танцями під нігун «Дер Ребе із гезунт» («Ребе здоровий»).🏗 Епоха «Балкона» і зв’язок через тишу (5752–5754)З 1992 по 1994 рік формат спілкування змінився. Ребе більше не виголошував публічних бесід, але його присутність відчувалася ще сильніше.🏛 Архітектурні зміниУ головному залі 770 збудували спеціальну молитовну кімнату та знаменитий Балкон, щоб Ребе міг бачити громаду й брати участь у молитвах.🕊 Чудеса й відповідіРебе продовжував відповідати на запитання хасидів рухом голови. Відомі випадки, коли він передбачав безпеку під час радіаційної аварії під Петербургом і урагану в Маямі — просто кивнувши на знак відсутності небезпеки.🎶 «Йехі Адонейну»У цей період Ребе активно заохочував спів проголошення:«Йехі Адонейну Морейну ве-Рабейну Мелех а-Мошиах ле-олам ва-ед».Хасиди вірили: фізична слабкість — лише частина процесу розкриття Мошиаха.🕰 Останні митіВостаннє широка публіка бачила Ребе на балконі 14 Хешвана 5754 року (жовтень 1993). Після цього Ребе перестав виходити до громади.(стаття про 14 Хешвана на нашому каналі тут)Один із секретарів згадував, що одного разу Ребе виглядав дуже схвильованим. Лікар запитав його:«Чи турбується Ребе про те, що буде з хасидами й інститутами Хабаду в майбутньому?»Ребе ствердно кивнув головою.🕯 Спадщина віриПопри біль і труднощі тих років, віра хасидів у пророцтво Ребе про близьке Визволення (Геулу) не ослабла. Ребе обіцяв:«Буде зцілення в радості й співі».І сьогодні тисячі хасидів у всьому світі живуть в очікуванні здійснення цієї обіцянки."יחי אדוננו מורנו ורבינו מלך המשיח לעולם ועד!"📸 На фото: 27 Адара 5752 року, за кілька годин до серцевого нападу.📖 Любавицький календар 

📌27 адара 3363 року (397 рік до н.е.) — Загибель Цидкіяѓу, останнього царя Юдеї.Цидкіяѓу був останнім царем з дому Давида, який правив в Ерец-Ісраель (наступним буде вже Мошіах). Він зійшов на престол у 434 році до н.е., після того як Навуходоносор відвів у Вавилон його племінника, царя Йехонію. У 425 році до н.е. Цидкіяѓу підняв повстання проти Вавилона, і Навуходоносор обложив Єрусалим (див. 10 тевета). Влітку 423 року до н.е. він прорвав міську стіну (див. 17 тамуза), зруйнував Перший Храм (9 ава) і відвів багато євреїв у Вавилон.Розповідають, що цар утік з Єрусалима через печеру, яка тягнулася аж до Єрихона, проте, переслідуючи оленя, що забіг до табору, вавилоняни дісталися виходу з печери саме в той момент, коли втікач вийшов з неї. Сини Цидкіяѓу були вбиті на його очах, після чого його самого осліпили й у кайданах відправили до Вавилонії.Цидкіяѓу перебував у полоні до смерті Навуходоносора (див. 25 адара) у 397 році до н.е. 27 адара син Навуходоносора звільнив Цидкіяѓу і Йехонію, але того ж дня Цидкіяѓу помер.📌27 адара I 5752 року (3 березня 1992 року) — Хвороба Ребе.У цей день Ребе молився на могилі свого тестя, шостого Любавицького ребе рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц), коли з ним стався інсульт. У цей же день, два роки по тому, стався повторний інсульт, і через три місяці, 3 тамуза, він пішов із цього світу.джерело: chabad.odessa

Емоційна прив’язаність — це та невидима нитка, яка тримає нас поруч із тими, хто для нас важливий.Це більше, ніж кохання чи симпатія.Це — відчуття “я можу тобі довіряти”, “ти поряд, коли мені страшно”, “я не один/одна”.🧶 Коли прив’язаність безпечна:– ми можемо бути вразливими, не боячись втрати– конфлікти — це не кінець, а можливість краще зрозуміти одне одного– з’являється опора: всередині й між нами⚠️ Але коли прив’язаність травмована — ми можемо:– триматися за стосунок навіть у шкоді– боятись бути покинутими й надмірно контролювати– або навпаки — відсторонюватись, щоб не допустити болюПрив’язаність — це не вирок.Це простір, який можна зцілювати.Через терапію. Через новий досвід близькості. Через ніжність до себе й іншого.Бо бути поруч — це навичка, яка виростає в безпечному ґрунті.А яким для тебе був досвід прив’язаності? джерело: InstitutPsihoterapiiResurs

Усе, що є святим для народу Б-га Авраама і становить основу дому Ізраїлю — створення та виховання праведного покоління, кашрут у харчуванні, піднесена чиста святість Шабату — було довірено великим і грізним Б-гом єврейським жінкам, щоб вони зберігали це й удосконалювали.Жінка, яка виконує свій обов’язок і своє призначення в житті сім’ї, у веденні дому, у вихованні в дусі Тори, — про таку жінку сказано:«Мудрість жінки будує її дім».

📌18 адара-II 5630 року (21 березня 1870 року) — Йорцайт рабі Ханоха-Геноха з Олександрова.Рабі Ханох-Генох га-Коѓен був учнем рабі Сімхи-Бунема з Пшисхи, рабі Менахема-Мендела з Коцка та рабі Іцхака-Меїра Алтера (рабі Хідушей га-Рім).Коли олександровський рабин рабі Хідушей га-Рім відійшов у вічність, жителі міста звернулися до його онука, гурського ребе рабі Єгуди-Лейба, з проханням очолити громаду. Той вважав себе недостойним цієї честі й тому послав туди свого помічника — рабі Ханоха-Геноха. І лише через чотири роки після його смерті, дослухавшись до прохань хасидів, він очолив гурський рух.📌18 адара 5650 року (10 березня 1890 року) — Йорцайт одного з великих мудреців свого покоління, рабі Авраѓама Довида Лавута, прадіда нашого нинішнього Ребе.Народжений у колонії Романівка поблизу Херсона та багато років проживши в Миколаєві, рав Лавут відомий як автор книги «Кав накі» — фундаментальної праці, присвяченої одному з найскладніших розділів єврейського права — питанню правильного оформлення розлучень.

*25 адара 3364 року (397 рік до н.е.) — Смерть вавилонського правителя Навуходоносора.Цього дня помер Навуходоносор (івритом — Навухаднецар, вавилоняни називали його Набукудуріуссур), правитель Вавилонської імперії, який 26 роками раніше захопив Єрусалим і зруйнував Перший Храм.*25 адара 5525 року (18 березня 1765 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама-Гершона Кутовера, шурина рабі Баал Шем-Това.Ще живучи в містечку Окуп, рабі Ісраель Баал Шем-Тов став членом таємного союзу кабалістів-ністарим (тобто «прихованих праведників»). Тоді йому було 14 років, але вже до 18 років він відігравав помітну роль серед нистарим, хоча зовні нічим не вирізнявся серед інших євреїв. Досягнувши 18-річчя, рабі Ісраель вирушив до Бродів, де заробляв навчанням маленьких дітей. Потім він одружився з дочкою купця, рабі Авраѓама, однак син купця, рабин містечка Броди, спочатку вкрай прохолодно зустрів шурина, який виглядав повним невігласом і зовсім не бажав учитися (рабі Гершон намагався підучити його в єврейських науках, але шурин виявився зовсім «нездатним» до навчання). Відносини між двома родичами не складалися, і рабі Гершон навіть запропонував сестрі поїхати з Бродів, щоб не ганьбити його родичем-невігласом і ледарем.Молоде подружжя поїхало, однак коли рабі Баал Шем-Тов відкрився і почав поширювати хасидизм, рабі Гершон став одним із найвірніших і найвідданіших його учнів.Згодом рабі Гершон разом із групою хасидів переїхав до Ерец-Ісраель, оселившись у Хевроні та в Єрусалимі.*25 адара 5661 року (16 березня 1901 року) — День народження дружини Ребе, ребецн Хаї-Мушки.Вона народилася у білоруському містечку Бабиновичі неподалік від тодішньої хабадської «столиці» — Любавичів і була другою дочкою попереднього, шостого, Ребе — рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц) та онукою п’ятого Ребе — рабі Шолом-Дов-Бера (ребе Рашаб). За проханням діда, ребе Рашаба, дівчинку назвали Хаєю-Мушкою на честь прапрабабусі, дружини третього Ребе — рабі Менахема-Мендела (відомого як ребе Цемах Цедек).Ребецн Хая-Мушка була вірною помічницею Ребе. Її відрізняли висока вченість у Торі та гострий розум, але найбільше люди цінували її тонке почуття гумору і тепле ставлення до всіх навколо.