Підготовка до святаПесах – це свято Виходу з Єгипту. У 2026 році його відзначають з 1 по 9 квітня (за межами Ізраїлю).У дні Песаха ми святкуємо звільнення від рабства – як фізичного, так і духовного. Саме свято триває тиждень, але підготовка до нього зазвичай починається задовго до його настання.Все, що піддається бродінню, наприклад заквашене тісто, називається хамец. Його заборонено не лише вживати, але й зберігати у своєму володінні протягом усіх днів Песаха.До хамецу належать:*хліб,*печиво,*макаронні вироби,*квас,*парфуми (якщо вони настоєні на спирті із злаків) та інші продукти.Єдиний хлібний виріб, дозволений у Песах, – це маца, яку виготовляють із суворим дотриманням єврейських законів.Вживання маци у перші два пасхальні вечори – це заповідь.Заборона на вживання хамецу настає вранці, ще напередодні свята. За законом, хамец заборонений навіть у найменшій кількості, тому не можна вживати жодні продукти, суміші чи напої, що містять хоча б частку хамецу.Крім того, не можна навіть користуватися предметами, що містять хамец, наприклад, клейстером на основі борошна.Щоб уникнути випадкових порушень, найкращий спосіб – купувати продукти з маркуванням «Кошерно на Песах» та печаткою рабина.До святкового кошика можна включати: вино, м’ясні та молочні продукти, спеції та приправи, безалкогольні напої – за умови, що вони мають печатку рабина та позначку «Кошерно на Песах».далі буде.........

Іноді ми стаємо емоційною губкою.Вбираємо настрій партнера. Напругу клієнта. Тривогу мами. Роздратування колеги.І наприкінці дня не розуміємо — а де в цьому всьому я?Бути чутливою — це не слабкість.Але коли немає меж, чутливість перетворюється на виснаження.Що допомагає перестати «вбирати» все підряд?🔹 Визначити джерело емоцій.Запитати себе: це точно моє? Чи я зараз реагую на чужий стан?🔹 Дати собі час на емоційне розвантаження.Тиша. Рух. Дихання. Пауза між подіями. Нервовій системі потрібно відновлення.🔹 Навчитися регулювати емоції, а не пригнічувати їх.Помічати, називати, проживати — замість накопичувати.🔹 Встановлювати чіткі межі.Я можу співчувати, але не зобов’язана рятувати.Я можу слухати, але не повинна брати на себе відповідальність за почуття іншого.У гештальт-підході ми часто говоримо про контакт і межу контакту.Здоровий контакт — це коли я з тобою, але не замість себе.Питання для саморефлексії:— У яких ситуаціях я найчастіше «переповнююся»?— З ким мені найскладніше зберігати межі?— Що допомагає мені повертатися до себе?Можливо, бути чутливою — це твоя сила.Головне — навчитися не розчинятися в інших.джерело: InstitutPsihoterapiiResurs

Історія життя рабина Йекутиеля Залмана Валлеса — це міст між двома світами хасидизму.В історії хасидизму є імена, що стають живими ланками між найвеличнішими школами думки. Раббі Йекутиель Залман Валлес (1795–1867) — саме така постать. Син рабина Йосефа Сімхи Бунима та онук «заступника народу Ізраїлю» — святого праведника Ребе Леві Іцхака з Бердичева, він увійшов у саме серце родини Шнеєрсонів. 💍 Весілля, що увійшло в історіюЗима 1808 року (тиждень глави Бешалах). Місто Ляди стає центром тяжіння всього хасидського світу. Саме тут відбувається знакова подія: юний Йекутиель Залман бере шлюб із донькою Мітлер Ребе (другого очільника Хабаду, раббі Дов-Бера).Сам Ребе Леві Іцхак із Бердичева подолав довгий шлях до Ляд, щоб вшанувати весілля свого онука. Кульмінацією урочистості став виступ засновника Хабаду — Алтер Ребе, який виголосив глибокий філософський маамар «Ані єшена ве-лібі ер» («Я сплю, але серце моє не спить»). Згодом цей текст став класикою вчення Хабад і увійшов до книги «Лікутей Тора». 🧩 Загадка імені: Ривка чи Бейла?Історики й досі ведуть дискусії щодо особи дружини рабина Йекутиеля. В архівах бібліотеки «Агудат Хасидей Хабад» та в листах того часу згадується ім’я Ребецн Ривка. Водночас у генеалогічних списках («Шалшелет а-їхус») вона записана як Ривка Бейла.Існує гіпотеза, що після смерті Ривки Йекутиель Залман міг одружитися з її сестрою Бейлою. Додаткові запитання викликають записи з Бердичева 1858 року, де його дружиною зазначена якась Йохевед. Очевидно, життєвий шлях рабина був сповнений не лише духовних пошуків, а й сімейних змін. 🏛 Спадщина і вічний спочинокРаббі Йекутиель Залман відійшов у світ істини в середу, 29 адара II 5624 (1864) року (за іншими даними — 1867). Його життєвий шлях завершився там, де билося серце руху — він був похований у Любавичах. На його надгробку лаконічно зазначено ім’я батька: «Йосеф Буним».Його діти продовжили зміцнювати зв’язок між Любавичами та Бердичевом:Рав Леві Іцхак Залмансон — став зятем великого Цемах Цедека та очолив єшиву у Велижі.Марта Фрейда — стала дружиною раббі Ісраеля Ноаха з Ніжина (сина Цемах Цедека).Син Пінхас Аарон — залишився хранителем традицій у Бердичеві.Ця історія — не просто хронологія подій, а свідчення того, як любов і родинні зв’язки поєднали дві потужні гілки єврейського духу, створивши фундамент, на якому хасидизм стоїть і донині. джерело: 📖 Любавицький календар

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.Це не просто хвилина мовчання.Це наш обов’язок.Це людяність.Живі — завдяки тим, кого втратили...........

*3 нісана 5655 року (28 березня 1895 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Леві-Іцхака Слоніма, сина ребецн Менухи-Рахель, дочки Мітлер Ребе.Рабі Леві-Іцхак, онук другого Любавицького ребе, народився в Любавичах у 1883 році і у віці 12 років разом із родиною поїхав до Ерец-Ісраель.Довгі роки рабі Леві-Іцхак був главою єврейської громади Хеврона, а також очолював хасидів Хабаду на Святій Землі. Кілька разів він їздив до Росії, щоб побачитися з четвертим і п’ятим Ребе — рабі Шмуелем (ребе Маѓараш) і рабі Шоломом Дов-Бером (ребе Рашабом).Похований могилою своєї матері рабі Леві-Іцхак у Хевроні, поруч із, ребецн Менухи-Рахель.

Мить, коли здригнулася земля в  ростові  У ніч на виході суботи, коли за стінами дому лютували голод і громадянська війна, у скромному житлі в ростові-на-дону розігралася драма, що змінила хід єврейської історії. Це була мить, про яку говорять: «Полонений Ковчег Завіту» — відхід із цього світу П’ятого Любавицького Ребе, Рашаба (раббі Шолом-Дов-Бера), засновника легендарної єшиви «Томхей Тмімім» і людини, яка стала залізною скелею на шляху комуністичних декретів.📜 Ростов: остання цитадельІсторія цього розділу почалася у 1916 році. Через наближення фронтів Першої світової війни Ребе Рашаб був змушений залишити містечко Любавичі й оселитися в ростові. Чотири роки життя в цьому місті були сповнені нестатків, епідемій і переслідувань з боку більшовиків. Хасидський двір звузився, хасиди насилу проривалися крізь кордони, але світло Тори продовжувало горіти — нехай і за зачиненими дверима.🩺 «Легка інфлюенца», що стала буреюУ четвер, 21 адара 5680 (1920) року, Ребе виглядав незвично слабким. Лікар, доктор Ланда, намагався заспокоїти близьких: «Це лише легка інфлюенца». Але на виході суботи Ребе стало гірше.Цілий тиждень найкращі професори ростова боролися за його життя. Професор Завадський діагностував важкий тиф. Лікарі призначали банки, ін’єкції, скликали консиліуми… Та хасиди бачили інше. В останню суботу обличчя Ребе раптово спалахнуло, а погляд став глибоким і пронизливим, як у миті найвищого духовного піднесення. Лікарі, перевіряючи пульс, дивувалися: за законами природи життя в тілі вже не було, але свята душа продовжувала його утримувати.💬 Останнє наставлення: «Розум! Розум!»У суботу о десятій вечора Ребе Рашаб відкрив очі й подивився на свого єдиного сина — майбутнього Ребе Раяца. Його голос прозвучав чітко й ясно:«Я відходжу на Небо, а рукописи залишаю вам. Візьміть мене до залу (де проходили аудієнції), і будемо разом».Побачивши, як син зблід від потрясіння, Ребе суворо повторив: «Етпаалут? (Емоції?) — Мохін! Мохін! (Розум! Розум!)». Це був його останній заповіт: лідер має зберігати ясність мислення й владу розуму над почуттями навіть у найтемніші години.💧 Дві сльози прощанняО другій годині ночі Ребе промовив Авдалу над чашкою кави — так само, як більш ніж за сто років до нього це зробив Алтер Ребе перед своїм відходом. Потім він поклав руки на голову сина й онучок, благословивши їх батьківським благословенням.О четвертій ранку 2 нісана в тиші кімнати пролунав розпачливий крик Раяца: «Тате! Тате!» (Батьку!). Ребе востаннє відкрив очі, подивився на сина — і дві сльози скотилися по його обличчю. У цю мить його чиста душа повернулася до Творця.🏗️ Нічний порятунок святиніІсторія «Огелю» (склепу) Ребе Рашаба в ростові — це справжній детектив віри. У 1939 році радянська влада вирішила знести старе кладовище під забудову. Група відданих хасидів під покровом ночі, за таємними вказівками з-за кордону, здійснила неможливе.Після посту й очищення вони таємно перенесли святі останки на нове кладовище. Щоб влада не знайшла місце, хасиди насипали поруч ще шість хибних пагорбів, а саму могилу залишили без пам’ятника — лише маленьке дерево слугувало орієнтиром. Лише у 1989 році над місцем спочинку був зведений той Огель, який ми знаємо сьогодні.🕯️ Міньян праведниківСтарі хасиди згадують, що Ребе не пішов сам. У той страшний рік один за одним відійшли десять його видатних учнів і соратників — «міньян» великих душ, серед яких були легендарні наставники «Томхей Тмімім». Здавалося, Ребе забрав із собою найкращих, щоб продовжити служіння у вищих світах.Сьогодні Огель у Ростові — це не просто пам’ятник. Це місце, де й досі звучить обіцянка Ребе: «Будемо разом». Місце, де кожен єврей може знайти відповіді на свої запитання.📖 Любавицький календар

📖 ПередмоваНаш тижневий розділ починається словами «Ваїкра ель Моше» (І звернувся Б-г до Моше). Зверніть увагу на сувій Тори: літера א (Алеф) у слові «Ваїкра» написана незвично маленькою.З іншого боку, в книзі Диврей а-Ямім, у слові «Адам», літера א — навпаки, надзвичайно велика.🤔 ПитанняЧому в одному випадку ми «зменшуємо» літеру, а в іншому — «збільшуємо»? Який урок закладено в цій особливості написання?💡 ВідповідьЦі дві літери символізують два фундаментальні стани людини:Маленька «Алеф» (Ваїкра): коли Б-г звертається до Моше, він максимально зменшує своє «я». Це урок бітулю (самоскасування). Перед Творцем людина має усвідомлювати свою скромність, відкинувши его та особисті амбіції.Велика «Алеф» (Адам): коли йдеться про створення світу і місце людини в ньому, літера зростає. Це вчить нас: щодо навколишнього світу людина повинна «збільшити» свою присутність. Вона має усвідомлювати свою значущість і відповідальність.📌 Урок для життяЄврей має вміти поєднувати ці дві протилежності:Перед Б-гом: повна скромність. Мої бажання і моє «его» — другорядні перед волею Творця.Перед світом: жодної хибної скромності. Не можна казати: «Хто я такий, щоб щось змінювати?». Навпаки — потрібно діяти сміливо, впливати на оточення і наповнювати цей світ святістю.(За матеріалами бесіди Ребе, 4 Адара II 5741 р.)📖 Любавицький календар

📌2 нісана 5680 року (21 березня 1920 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) п’ятого Любавицького Ребе — рабі Шолома Дов-Бера (ребе Рашаба).Після відходу у 1882 році з цього світу його батька, четвертого Любавицького ребе, рабі Шмуеля, ребе Рашаб очолив рух Хабад. За 38 років свого керівництва він написав і виголосив понад 2000 майморим (хасидських проповідей) і заснував унікальну систему єшив «Томхей тмімім», що поєднували вивчення «тіла» Тори (Танах, Талмуд і законодавство) з «душею» (кабала).Перша світова війна змусила ребе разом із усією родиною евакуюватися з білоруських Любавичів, а революція та громадянська війна змушували їх рухатися дедалі далі на південний схід. Великий мудрець і вчений відійшов із цього світу на виході суботи, тижневої глави «Ваїкра», у перший день тижня (неділю) о пів на четверту ранку.Сталося це в Ростові-на-Дону, і всі євреї міста брали участь у його похороні. Ребе був похований на старому ростовському кладовищі. У 1940 році влада захотіла знести старе кладовище, і могилу ребе довелося перенести на нове кладовище. джерело: chabad.odessa

Нісан — весняний місяцьНісан — один з небагатьох місяців, згаданих в Тора за назвою. Бог називає його «Ходеш ха-Авив» — «Місяць весни». Необхідність забезпечення того, щоб Нісан завжди припадав на весну, є основою досить заплутаного єврейського календаря, включаючи незвичайну систему високосних років.Це перший місяць єврейського календаря«Цей місяць буде першим у вас серед місяців», — говорить Бог Моше. Цікаво, що перший Нісан — це лише одна з чотирьох «голов року», перелічених у Талмуді; так само до них відноситься, наприклад, перше Тишрея, відоме у всьому світі як Рош ха-Шана, єврейський новий рік.Б-г вивів нас з ЄгиптуПісля 210 років страждань в єгипетському рабстві Всевишній звільнив Свій народ. Це сталося в місяці Нісан. Згідно з Мідрашем, Моше сказав людям: «Подивіться на доброту і турботу, якими Всевишній оточує вас, виводячи вас з Єгипту в комфортний за погодою місяць, коли немає ні спеки, ні холоду, ні дощу».У повний місяць Нісана починається ПесахСвято Песах, яке щороку відзначається на пам'ять виходу з Єгипту, починається 15-го Нісана. Мабуть, це найбільш відоме єврейське свято. На самому початку проводиться особливий традиційний вечір — Седер — під час якого їдять мацу і марор (гіркі трави), п’ють чотири келихи вина і розповідають захоплюючу історію чудесного Виходу.Це також і ім’яЦікаво, що Нісан — це один з двох єврейських місяців, назви яких можуть використовуватися як імена. Окрім того, що ім’я Нісан вже давно досить поширене серед чоловіків, в сучасному івриті стали популярними імена Авів і Авіва. Інший місяць, на честь якого називають дітей — це Сіван, таке ім’я в Ізраїлі часто дають дівчатам. Забавний факт: Песах — єдине єврейське свято, назва якого також використовується як (чоловіче) ім’я.Місяць чудесСлово «нес» означає «чудо», тому Нісан часто називають місяцем чудес через схожість у написанні цих слів. Деякі раввіни говорили, що побачити «Нісан» у сні віщує людині в майбутньому «чудеса чудес».повний текст на нашому сайті: https://jewishukraine.info/

Ребецн Шейна — дружина другого очільника любавицького руху, Мітлер Ребе (Раббі Дов-Бера), і невістка засновника Хабаду — Алтер Ребе. Вона є ключовою постаттю в історії династії Шнеєрсонів, матір’ю та бабусею видатних жінок і майбутніх лідерів руху. 🏛️💎🧬 ПоходженняРебецн Шейна народилася в родині хасида раббі Яакова, який жив у містечку Яновичі. Раббі Яаков був «меламедом» (учителем дітей) і відданим послідовником Алтер Ребе. Родина жила в крайній нужді; у раббі Яакова було п’ятеро дочок, і він дуже хвилювався за їхнє майбутнє, адже через бідність ніхто не хотів до них свататися. 🏚️📦💍 СватанняЗгідно з хасидським переданням, історія її шлюбу почалася з того, що раббі Яаков під час аудієнції («єхідут») у Алтер Ребе поскаржився на неможливість зосередитися на молитві через тривогу за дочок. 🕍🙏Алтер Ребе відповів:«Я породичаюся з тобою, і завдяки цьому всі хасиди теж захочуть стати твоїми родичами».Алтер Ребе запропонував цей союз своєму синові — майбутньому Мітлер Ребе. Син, бажаючи почути глибокі духовні настанови («маамарім»), які його батько виголошував лише на весіллях членів родини, попросив пришвидшити процес. Таким чином, у 1788 році (5548), у віці 14 років, Шейна стала дружиною Раббі Дов-Бера.Після цього шлюбу, як і передбачав Алтер Ребе, інші доньки меламеда також вийшли заміж за шанованих хасидів, серед яких були раббі Ісраель Шац і раббі Шмар’я Берлін. 🤝✨🏡 Роль у родині та виховання онуківРебецн Шейна була відома своєю активною роллю в житті родини. У її домі виховувалися онучки — Ривка і Гітель, доньки її доньки Хаї-Сари.🕊️ Сватання Ребе МаарашаПісля смерті Ребецн Штерни (дружини Четвертого Ребе), Ребецн Шейна проявила ініціативу, щоб зміцнити внутрішньосімейні зв’язки. Вона відправила посланця до свого зятя, Ребе Цемах Цедека, з проханням посватати одну з онучок, які виросли в її домі, за його сина. У результаті цього наполягання майбутній Ребе Маараш одружився з Ребецн Ривкою. ✉️❤️✨ Благословення у день весілляОдин із найзначущіших епізодів в історії Хабаду пов’язаний із благословенням, яке Ребецн Шейна дала своєму онуку в день його весілля. Цемах Цедек наказав синові-жениху піти на кухню і отримати благословення від бабусі Шейни, яка готувала святкову трапезу.Ребецн Шейна спершу відмовила, сказавши, що благословить його пізніше під хупою. Однак Цемах Цедек наполіг:«Повернися до неї і вимагай, щоб вона благословила тебе саме зараз».Побачивши таку наполегливість, Ребецн Шейна омочила руки, поклала їх на голову онука і промовила:«Нехай буде воля Всевишнього, щоб усі сили, які я успадкувала від свого чоловіка [Мітлер Ребе], спочили на твоїй голові».👨‍👩‍👧‍👦 Родина та нащадкиРебецн Шейна була матір’ю двох синів і восьми (за іншими джерелами — дев’яти) дочок, більшість із яких стали дружинами видатних лідерів єврейського народу того часу: 🌳🍎Доньки:✡️ Ребецн Хая-Мушка Шнеєрсон — дружина Третього Любавицького Ребе, Цемах Цедека.🕍 Ребецн Менуха Рахель Слонім — легендарна постать, яка переїхала до Хеврону і стала духовним лідером громади.📜 Ребецн Двора Леа Тверська — дружина Раббі Яакова Ісраеля з Черкас.🕯️ Ребецн Сара Дербаремдикер — невістка Раббі Леві Іцхака з Бердичева.🖊️ Ребецн Бейла Валс — дружина Раббі Єкутіеля Залмана Валса.🍷 Ребецн Браха — дружина Раббі Йони з Житомира.🧺 Хая Сара — мати Ребецн Ривки (дружини Ребе Маараша).🌸 Естер Мір’ям і Штерна Фрейда.Сини:🎓 Раббі Менахем Нахум.📖 Раббі Барух Шмуель.🌅 Відхід із цього світуТочні дати народження і відходу Ребецн Шейни не зафіксовані в офіційних документах. Проте її спадщина зберігається в хасидській традиції як приклад праведної жінки, чия віра й рішучість заклали підмурок процвітання династії Шнеєрсонів. 🕊️🕯️📸 На фото: могили Любавицьких ребецн в Оелі в Любавичах після реставрації джерело: 📖 Любавицький календар 

📌1 нісана (3761 рік до н.е.) — Створення людини.У Талмуді наводяться дві думки щодо часу створення Всевишнім людини. На думку рабі Еліезера, світ був створений у місяці тішрей, і Адам з Хавою (Євою) були створені 1 тішрея. На думку рабі Йошуа, світ був створений у місяці нісан, який Тора називає першим із місяців. Хасидські мудреці пояснюють цю суперечність так: фізичне тіло людини було створене в тішреї (див. 1 тішрей), але задум створення людини з’явився в нісані.📌1 нісана 1948 року (1813 рік до н.е.) — День народження нашого праотця Авраѓама.📌1 нісана 2048 року (1713 рік до н.е.) — День народження нашого праотця Іцхака.📌1 нісана 2108 року (1653 рік до н.е.) — День народження нашого праотця Яакова.📌1 нісана 2123 року (1638 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашого праотця Авраѓама.📌1 нісана 2228 року (1533 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашого праотця Іцхака.📌1 нісана 2255 року (1506 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашого праотця Яакова.У Талмуді сказано, що всі троє наших праотців народилися і відійшли з цього світу в місяці нісан. Усі вони були поховані в «місті Патріархів» Хевроні, у печері Махпела, яку Авраѓам купив у місцевих жителів за 400 великих торгових шекелів (за сучасними цінами — понад 100 мільйонів доларів).📌1 нісана 2448 року (1313 рік до н.е.) — Перша заповідь.📌1 нісана, за два тижні до Виходу з Єгипту, Моше і Аѓарон отримали від Всевишнього інформацію про устрій єврейського календаря і першу заповідь, яка наказувала починати відлік місяців з нісана, а початок кожного місяця визначати за народженням нового місяця.📌1 нісана 2449 року (1312 рік до н.е.) — Завершено будівництво Переносного Храму (Мішкану) і розпочато його освячення.Протягом наступних 12 днів глави 12 колін приносили жертви Всевишньому (першим приніс жертву глава коліна Йеѓуди Нахшон бен Амінадав). Аѓарон і його сини почали свою службу в Храмі як коѓени.📌1 нісана 2449 року (1312 рік до н.е.) — Смерть синів Аѓарона Надава і Авіѓу.У той самий день, під час принесення жертв у Переносному Храмі (Мішкані), загинули сини Аѓарона Надав і Авіѓу. «І взяли сини Аѓарона, Надав і Авіѓу, кожен свою кадильницю, і поклали на них вогонь, і поклали на нього куріння; і принесли вони перед Г-сподом чужий вогонь, якого Він не наказував їм» (Шміні 10:1–2).Смерть двох видатних людей того покоління — Надава і Авіѓу — відкрила для народу ще одну особливість Мішкану: перебування в місці, де з особливою силою розкривається Б-жественна Присутність, вимагає від людини найвищого ступеня відповідальності.Видатний кабаліст рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (Арізаль) говорив, що Надав і Авіѓу мали душі дуже високого рівня, і після їхньої смерті ці душі були даровані синові Елазара (і онукові Аѓарона) Пінхасу, який згодом урятував народ. Надалі душі Надава і Авіѓу належали таким видатним людям, як пророк Еліяѓу (Ілля-пророк), пророк Шмуель (Самуїл), пророк Еліша, цар Юдеї Хізкіяѓу, рабі Матітьяѓу бен Йоханан (батько братів Маккабі і перший керівник повстання), рабі Акав’я бен Махалалель, рабі Йоханан бен Закай, рабі Аківа, рабі Абайє (один із укладачів Талмуду) та інші.джерело: chabad.odessa

26 березня о 18:00 — вечір, коли простір наповниться історіями, фарбами і пам’яттю, що говорить крізь покоління.У галереї «Скрипаль на даху» відкриваються одразу дві нові виставки —«Моя Агада» Ірини Климової та Ігоря Глухенькогота фотовиставка Сергія Удовіка «Наступного року в Єрусалимі!».Це не просто експозиції.Це — подорож: від тексту до образу, від символу до відчуття.Тут можна не лише дивитися, а й слухати внутрішній голос історії, який звучить тихо, але впевнено.А вже 22 березня — запрошуємо на події в межах виставкового простору:о 14:00 — фінісаж «Квіткова ретроспектива»о 15:00 — лекція Ірини Климової «Сторінки єврейської історії та культури».📍 Київ, вул. Шота Руставелі, 13Галерея «Скрипаль на даху» Іноді достатньо зробити крок — і ти вже всередині історії.