❗️Зеленський підписав Закон про множинне громадянство, — Верховна РадаЩо передбачає Закон:▪️ Визнається належність до громадянства двох і більше країн.▪️ Це дозволено, якщо громадянин України набуває громадянство країни зі спеціального списку, який визначає Кабінет Міністрів (з урахуванням членства в ЄС та санкцій проти РФ).▪️ Іноземець із такої країни може отримати українське громадянство.▪️ Нові громадяни повинні складати іспити — без пільг.▪️ Іноземці, які служать у ЗСУ під час війни, можуть претендувати на громадянство після 1 року служби.

Щоранку на платформі в Аушвіці єврейський скрипаль Елі Вайс піднімав смичок, поки з товарних вагонів виходили люди.Наказом СС він мав грати, поки сім’ї гнали на смерть.Музика маскувала жах. Втихомирювала плач. Заглушувала крики.Одного крижаного ранку, коли сніг падав мовчазними пластівцями, Елі заграв їдишську колискову — ту саму мелодію, що колись співали дітям… яких уже не було.Наступного дня зник і сам Елі.Залишилась тільки його скрипка — напівзасипана в снігу.Один із в’язнів, ризикуючи життям, сховав її під дошками підлоги.Через роки, після звільнення, інструмент знову з’явився на світ — мовчазний струнами, але гучний своєю історією.Сьогодні скрипка Елі зберігається за склом у музеї.Мовчазна. Понівечена. Пам’ятна.Музика не врятувала його.Але досі говорить за нього.Він грав для приречених.А ми тепер пам’ятаємо — за нього.

"На урочистому заході присвяченому - Дню Української Державності, Президент Володимир Зеленський, в присутності всіх ключових державних діячів та шановних гостей - вручив мені орден «За заслуги» ІІ ступеня!Дякую, Пане Президенте, Дякую Українському народу!Світло Переможе темряву!Слава Україні!" https://www.facebook.com/chiefrabbiua?localeСлава Всевишньому!З глибокою радістю та щирою гордістю вітаємо Вас із високою державною нагородою – орденом «За заслуги» ІІ ступеня!Для всієї нашої громади це не просто подія — це момент великої шани й визнання того шляху, яким Ви ведете нас уже багато років. Ваше серце, наповнене любов’ю до людей, Ваша самопожертва, сила духу й віра у добро — надихають нас щодня.Ця нагорода — не лише про Вас. Вона про всіх нас. Про світло, яке Ви щедро даруєте, про єдність, яку Ви будуєте, про Україну, яку Ви щиро любите.Ми пишаємося тим, що маємо такого рабина. Дякуємо за все, що Ви робите. І хай Всевишній пошле Вам міцного здоров’я, радості, миру та багато років служіння — з любов’ю, силою й благословенням.З гордістю, вся Ваша громада.

*19 тамуза 5625 року (6 липня 1865 року) — День народження рабі Шнеура-Залмана-Аѓарона (рабі Раза) — старшого сина четвертого Любавицького ребе рабі Шмуеля (ребе Маѓараш).Рабі Шнеур-Залман-Аѓарон народився 19 тамуза і був названий на честь засновника руху Хабад — Алтер ребе (рабі Шнеур-Залман) і дідуся по маминій лінії рабі Аѓарона Александрова зі Шклова.У родині третього Любавицького ребе Цемах-Цедека (рабі Менахем-Мендл), який був тоді главою Хабаду, існував звичай — даючи дитині ім'я, їй одразу ж давали скорочене ім'я-абревіатуру (ви вже зустрічали такі: Раяц, Рамбам, Рашаб, Раші...). Юний Шнеур-Залман-Аѓарон отримав ім'я Раза, причому ребе Цемах-Цедек процитував головну кабалістичну книгу «Зоѓар»: «До разу тміра» (в перекладі з арамейської — «це велика таємниця»).Коли Разу виповнилося три роки, ребе Цемах-Цедек захотів влаштувати його заручини (шидух) зі своєю онукою, дочкою рабі Ісраеля-Ноаха (рабі Райян). Почувши про намір ребе, майбутній тесть висловив побоювання — мовляв, дитина занадто мала і невідомо ким виросте. А раптом він не зможе вчитися як слід?Почувши це, ребе Цемах цедек сказав: «Він не буде в змозі вчитися? Ну, вже більше тебе він знатиме точно!» Між іншим, ребе Райян був відомим знавцем кабали і хасидизму і найосвіченішим сином Цемах-Цедека.*19 тамуза 5640 року (28 червня 1880 року) — День введення в союз Авраѓама-авіну (обрізання) Йосефа-Іцхака Шнеерсона, майбутнього шостого Любавицького ребе.

Шановні віряни — наша велика, єдина родино!У День української державності ми з гордістю згадуємо величну історію українського народу — історію, що триває понад тисячу років і засвідчує незламну силу, прагнення до свободи та гідності.Україна є нашою домівкою. Вона — не просто країна, де ми живемо. Вона — місце, де народжуються наші діти, лунають молитви, запалюються свічки надії. Місце, яке ми разом боронимо — незалежно від національності, мови чи віри.Сьогодні, в час війни, ця земля єднає всіх: християн, мусульман, юдеїв, людей релігійних і світських. Ми — один народ у багатьох проявах, згуртований болем і надією, підтримкою й спільною боротьбою. Разом ми тримаємося — у волонтерських центрах і шпиталях, у бомбосховищах і на фронті, в синагогах, церквах і мечетях, у кожній родині, яка не втратила віру.Наша єврейська громада — невід’ємна частина українського суспільства. Ми живемо цією землею, її болем і надією, її піснею й молитвою. Ми молимося за мир для України, за перемогу життя над смертю, світла над темрявою.Нехай ця держава, збудована на тисячолітній традиції, вистоїть і зміцниться. І нехай кожен, хто з любов’ю тримає Україну в серці, відчує силу єдності, гідності та надії.З вірою в перемогу й майбутнє!💙💛

⚡️Українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС на тих самих умовах, що й удома, — ШмигальЗ 1 січня більше не потрібно буде купувати місцеві SIM-картки чи платити за дзвінки та інтернет за захмарними тарифами.

У одному містечку жив хлопчик на ім’я Давид. Неподалік від його дому росло величезне старе дерево. Воно стояло на краю поля — криве, місцями сухе, але щоразу навесні пускало молоді зелені листочки.Місцеві діти сміялися з дерева:— Подивіться, яке воно старе й потворне! Ні нормальної тіні, ні плодів!Тільки Давид любив приходити до нього. Він сідав поруч, торкався кори й казав:— Ти мені подобаєшся. Не знаю чому. Просто з тобою добре.Рік за роком хлопчик дорослішав: став юнаком, а потім — дорослим чоловіком. А дерево все стояло на своєму місці: взимку — голе, навесні — зелене.Якось на село обрушився сильний ураган. Багато молодих дерев було зламано, дахи знесено, комори зруйновано.Коли все вщухло, Давид вийшов надвір і побачив: старе криве дерево стоїть неушкоджене.Він підійшов, сів біля його коріння, як у дитинстві, й усміхнувся:— Тебе врятувало коріння, правда ж? Воно не дуже гарне. Але зате — глибоке.Ось так і в житті: перемагає не завжди найвищий чи найсильніший. Перемагає той, у кого є коріння — віра, доброта, стійкість. Навіть якщо їх не видно.

За нормальних умов людина, яка відчуває якісь психічні труднощі чи проблеми, звертається за допомогою до кваліфікованого психолога, який допомагає їй впоратись з ними. Проте мільйони українців не мають можливості зробити це, або ж сеанси у спеціаліста є недостатніми для того, щоб повністю подолати симптоми посттравматичного стресу чи депресії. Саме тому дуже актуальною сьогодні є психологічна самодопомога під час війни. Вона полягає у виконанні певних вправ та технік, а також у дотриманні режиму та інших важливих моментів, які у комбінації допомагають стабілізувати стан психіки та віднайти емоційну і психічну рівновагу.*Психологічні вправи та технікиНавіть під час війни люди можуть почуватись по-різному у різний час. Інколи вони доволі спокійні та розважливі, а інколи їх накриває паніка, сильний страх або відчай. У такі критичні моменти психологи рекомендують певні техніки, як фізіологічного, так і психологічного характеру. Вони ефективно зміщують фокус уваги, дають можливість заспокоїтись та налаштуватись на більш позитивний лад.Якщо ви відчуваєте сильне розгублення, страх чи тривогу, вам потрібно віднайти точку опори. І зробити це рекомендовано буквально. Відшукайте стіл, стілець чи стіну, на які ви можете спертись. Постарайтесь зосередити увагу на цьому предметі як на своєрідній опорі, відчуйте її силу та стійкість.Зняти напругу у тілі допоможе звичайний самомасаж. Його варто використовувати для розслаблення затиснутих мʼязів.Прийти у себе можна і з допомогою простеньких фізичних вправ. Це може бути присідання, махи руками або навіть почергове напруження та розслаблення певних груп мʼязів.Гарний ефект для заспокоєння дають дихальні вправи. Постарайтесь в такі моменти максимально зосередити свою увагу саме на диханні. Робіть глибокий вдих через ніс, затримуйте подих на 4 секунди та повільно видихуйте. Повторюйте цю вправу аж поки не відчуєте, що ваш стан нормалізувався.Самопідтримку може забезпечити і ваша уява. Якщо ви відчули страх чи тривожність, заплющте очі та постарайтесь викликати в уяві образ безпечного місця. Це може бути якийсь спогад з дитинства чи просто уявне місце, головне, щоб саме у вас воно асоціювалось з безпекою та комфортом. Постарайтесь затримати в уяві цей образ, подумки перенесіться у вказану локацію, загадайте думки та почуття, які вона у вас викликає. Дана вправа дуже проста, проте ефект вона насправді дає досить потужний. *Як покращити свій психологічний стан під час війни?Перманентний стрес — це одна із особливостей воєнного часу. І практично немає людей, які б не відчули цього на собі. Оскільки адаптація до стресу відбувається поступово, важливо допомогти собі впоратись із напругою, підвищеною тривожністю та іншими подібними проблемами. Зробити це може кожен, достатньо внести деякі зміни до звичного способу життя.Насамперед психологи рекомендують впровадити у свою рутину певні ритуали. Наприклад, прогулянка перед сном, або щодення читання книги наодинці. Такі прості прийоми допомагають відчути, що незважаючи на війну, у життя є місце приємним моментам, і що не слід відмовляти собі у маленьких задоволеннях.Психологічний стан добре відновлюється під час перебування на природі чи під час спілкування із тваринами. Тому при кожній можливості вирушайте на прогулянку хоча б у найближчий парк. Якщо у вас немає домашнього улюбленця, то можна провідувати притулки для тварин, тим більше, що їм завжди необхідна волонтерська допомога.*Психологічна самодопомога під час війни також передбачає створення навколо себе безпечного середовища, звісно, наскільки це можливо в таких умовах. Причому йдеться також і про коло людей, з якими ви відчуваєте себе комфортно, можете довірити їм свої найпотаємніші думки. Такі нехитрі методи обовʼязково покращать ваше самопочуття та допоможуть віднайти ґрунт під ногами. А це саме те, що дуже необхідно усім нам у ці непрості часи.https://arpp.com.ua/

Проміжок між 17 Тамуза і 9 Ава називається днями «Бейн а-Мецарім» — що буквально означає «між тіснинами», тобто час найбільших трагедій в історії єврейського народу. У ці дні були зруйновані обидва Храми — святині Ізраїлю.На згадку про ці події наші мудреці (благословенна їхня пам’ять) встановили особливі закони трауру. Деякі з них починають дотримуватися вже з 17 Тамуза.З настанням місяця ава додаються нові заборони та звичаї.Особливі приписи стосуються дня 9 Ава, коли було зруйновано обидва Храми.Сам піст 9 Ава — найсуворіший із траурних постів.Існують також окремі приписи для 10 Ава, коли Єрусалим ще продовжував горіти.З 17 Тамуза:1. ⚠️ Період небезпеки– Уникають тілесних покарань для дітей і учнів.– Не варто відвідувати потенційно небезпечні місця: пляжі, походи, басейни.– З 10:30 до 16:30 не рекомендується перебувати на самоті у безлюдних місцях.– Операції й медичні втручання, які не є терміновими, бажано відкласти до після 9 ава.– Вважається, що це невдалий час для пошуку житла, але це обмеження необов’язкове до місяця ава.2. 💍 Весілля та музика– Ашкеназам заборонено одружуватись із 17 Тамуза, сефарди переважно дотримуються цього з місяця ава.– Ашкеназам дозволено бути присутніми на сефардських весіллях.– Знайомства (шидух) та заручини (ерусін) дозволені, навіть з трапезою.– Заборонено слухати музику, влаштовувати танці. Заборона поширюється як на живу музику, так і на записи.– Пісні без музичного супроводу дозволені, але краще не співати для розваги.– Духовний спів, що веде до єднання з Творцем — дозволений.– Дітям спів не заборонено.– Уроки музики як джерело доходу — дозволені.3. 🍽️ Святкові трапези– Дозволені трапези з нагоди обрізання, бар-міцви, викупу первістка, новосілля, завершення трактату.– Весільна трапеза дозволена лише тим, хто одружився до 17 Тамуза.– Музичний супровід під час трапез — небажаний.4. ✨ Благословення «Шеехеяну»– З 17 Тамуза не прийнято промовляти благословення «Шеехеяну» («Що дав нам дожити до цього часу») на нові речі або плоди.– Дозволено сказати «Шеехеяну» на плід, якого потім уже не буде.– У місяць ав і в суботи цього періоду — благословення дозволене (але за Арізалем — небажане).– На заповіді (обрізання, міква, викуп первістка) — дозволено благословляти.– Якщо хтось випадково почав благословення — дозволяється завершити його.– Благословення «Га-Гомель» і «Атов ве-аметів» — дозволені в місяць ав.5. 🏗️ Будівництво та ремонт– Не починають побілку, фарбування, ремонт чи посадку декоративних рослин — якщо в цьому немає нагальної потреби.6. ✂️ Стрижка та гоління– Ашкеназам заборонено стригтись і голитись із 17 Тамуза.– У більшості сефардських громад це заборонено лише з початку місяця ав або з тижня, на який припадає 9 ава.– Заборона поширюється на чоловіків і жінок, на все волосся, включаючи перуки (їх можна розчісувати, але не стригти).– Якщо вуса або борода заважають їсти чи пити — можна підстригти.– Для медичних цілей (наприклад, перед операцією) стрижка дозволена.– Той, чий особистий траур завершився після 17 Тамуза, і хто не мав змоги постригтись раніше, може зробити це після завершення трауру.Обрізання:– Батькам, моелю та сандаку дозволено стригтись напередодні дня обрізання.– Якщо обрізання відбувається у тиждень 9 ава — за деякими думками, навіть їм це заборонено.– Якщо 9 ава випадає на суботу й переноситься — теж діють обмеження.Бар-міцва:– Хлопчикові, в якого бар-міцва в цей період — за деякими думками, дозволено стригтись; за іншими — ні.– У тиждень 9 ава стрижка заборонена.Діти:– За одними думками, дітям стригтись теж заборонено; інші дозволяють до 6 років.– У тиждень 9 ава — стрижка заборонена.– Перше підстригання халаке — дозволене, якщо воно не припадає на тиждень 9 ава.7. 🛍️ Покупки– З 17 Тамуза не купують речей, які викликають особливу радість.– Придбання побутового одягу (нижня білизна, шкарпетки тощо) — дозволене до початку місяця ава.Усі ці закони та звичаї набувають чинності з вечора після 16 Тамуза.🕊️ Нехай буде воля Всевишнього, щоб Храм незабаром був відбудований, а дні скорботи перетворилися на дні радості та свят! джерело: https://toldot.com

Шановні читачі!Ми не працюємо в Шабат ( з п'ятниці 18:00 до неділі 10:00)В зазначений часМи не відповідаємо на ваші повідомлення та дзвінки! Переконливо просимо НЕ писати коментарі на наших сторінках, та не відправляти запити у Шабат!Шабат Шалом!Миру та злагоди всім нам!

*16 тамуза 2448 року (1312 рік до цієї ери) — Виготовлено золотого тельця.*16 тамуза 2448 року (1312 рік до цієї ери) — Йорцайт (річниця загибелі) Хура бен Калева.Шістнадцяте тамуза 2448 року від Створення Світу було 40-м днем процесу отримання Тори на горі Синай. Народ з нетерпінням чекав повернення Моше-рабейну (Мойсея) з гори Сінай. Але, коли всупереч обіцянкам, глава народу до призначеного часу не повернувся (насправді євреї помилилися в розрахунках, і 40-м мав виявитися наступний день), то ті, хто стояв біля Сінаю, схвилювалися і помчали до Аѓарона з вимогою виготовити їм того, хто буде втілювати Б га. Це не було створенням нового Б жества, як помилково зображують цю подію. Євреї не намагалися знайти нового Б га, вони намагалися виготовити собі якесь Його втілення, яке буде виступати перед Ним в якості повноважного посла єврейського народу.Хур, син пророчиці Міріам (сестри Моше) і Калева, сина Йефуне (голови племені Йеѓуди) намагався напоумити людей і був розірваний натовпом. Аѓарон здався і відлив із золота фігуру бика.джерело: chabad.odessa 

Сімнадцяте Тамуза — єврейський піст, установлений на згадку про руйнування Храму. В історії єврейського народу 17 Тамуза — день жалоби та нещасть. У Талмуді перелічено п’ять лих, що сталися в цей день.Одне з них, описане ще в П’ятикнижжі, в книзі Шмот (Вихід), за традицією відбулося саме 17 Тамуза — Моше-рабейну розбив Скрижалі Заповіту, побачивши золотого тельця, якого зробили наші предки в пустелі.17 Тамуза воїни вавилонського царя Невухаднецара проломили міську стіну, а через три тижні, 9 ава, сталася трагічна розв’язка подій: Храм було підпалено.Піст починається з ранкового світанку та проходить за правилами, як інші громадські пости. Він є першим днем періоду «Бейн а-Мецарім» — трьох тижнів жалоби.