Нам здається, що ми недостатньо хороші, недостатньо сильні, недостатньо талановиті. Ми порівнюємо себе з іншими, помічаємо лише власні недоліки й забуваємо, що кожна річ, кожна людина та кожен етап життя мають свій час і своє призначення.Іноді те, що здається слабкістю, згодом стає нашою силою. Те, що виглядає непотрібним, виявляється незамінним. А те, що сьогодні здається глухим кутом, може стати початком чогось значно більшого.Ці ілюстрації нагадують про просту, але важливу істину: не поспішайте ставити на собі крапку . Можливо, зараз ви ще не бачите свого зростання, своєї цінності чи свого місця, але це не означає, що їх немає.Будьте терплячими до себе. Найкращі розділи вашої історії ще попереду. ❤️

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай.........

Шабат — 5 Тамуза 5786 року📖 Айом-йом на ШабатОдного разу під час особистої аудієнції (єхідут) наш Старий Учитель (Алтер Ребе — рабі Шнеур-Залман із Ляд) запитав одного зі своїх найближчих і найвидатніших хасидів про його справи.Хасид почав нарікати, що повністю розорився й утратив усе своє майно.На це Алтер Ребе відповів:«Від тебе вимагається, щоб ти освітлював своє оточення Торою та служінням серця (молитвою). А засоби до існування й усі інші твої потреби — це те, що зобов’язаний дати тобі Всевишній. Виконуй те, що покладено на тебе, а Б-г виконає те, що покладено на Нього».📖 Любавицький календар

📌5 тамуза 3332 року (429 рік до н.е.) — Видіння пророком Єхезкелем Меркави (Б-жественної колісниці).Цього дня у пророка Єхезкеля, першого з пророків, які пророкували поза межами Ерец-Ісраель, було видіння Б-жественної колісниці (маасе меркава), опис якої є алегорією духовної структури цього світу.📌5 тамуза 5046 року (29 червня 1286 року) — Арешт рабі Меїра з Ротенбурга.Рабі Меїр бен Барух, відомий як Маѓарам, був неперевершеним авторитетом для європейських євреїв XIII століття. Після сходження у 1286 році на німецький престол Рудольфа I Габсбурга на євреїв країни було накладено додатковий податок, який одночасно змінював статус німецького єврейства, перетворюючи їх і все їхнє майно на особисту власність імператора. Відповіддю на це став масовий вихід євреїв з Німеччини. Провідником цього виходу став рабі Меїр, який був заарештований і ув’язнений. Оскільки влада вимагала як викуп величезну суму (рівну сумі податку), рабі Меїр заборонив громаді викупляти себе, щоб не створювати прецедент і запобігти здирництву з боку влади (у Талмуді сказано, що якщо за полоненого вимагають суму, значно більшу за розумні межі, викуповувати його не можна, щоб не спокушати викрадача легким заробітком). Рабі Меїр помер у в’язниці у 1293 році, але його останки не видавали для поховання аж до 1307 року, коли євреї викупили їх за велику суму.

📖 ВступНаша тижнева глава розповідає про пісню синів Ізраїлю — «Тоді заспівав Ізраїль» — як подяку Всевишньому за те, що Він урятував їх від ворогів, які чатували в ущелинах скель біля русла річки Арнон, маючи намір знищити народ.Всевишній зблизив дві гори одна до одної, і вони розчавили ворогів, які опинилися між ними.Подібний прояв вдячності ми знаходимо й після дива розсічення Червоного моря (Ям Суф). Тоді сини Ізраїлю також прославили Всевишнього піснею: «Тоді заспівав Моше та сини Ізраїлю».🤔 ЗапитанняПостає запитання: чому саме після цих двох чудес сини Ізраїлю вважали за потрібне заспівати пісню?Адже протягом усього шляху від Виходу з Єгипту й до цього моменту відбулося безліч інших чудес, за які вони не співали хвали.💡 ВідповідьНа відміну від усіх інших чудес, ці два випадки вирізнялися особливим способом спасіння: в обох ситуаціях синам Ізраїлю не довелося зробити абсолютно нічого, щоб перемогти своїх ворогів.Біля русла Арнону Всевишній знищив ворогів без будь-якого попереднього відома самих євреїв. Так само і під час розсічення Червоного моря їм не потрібно було воювати з єгиптянами, як сказано: «Г-сподь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій».У цих двох чудесах особливо яскраво проявилася ніжна любов Всевишнього до народу Ізраїлю. Тому й народ, зі свого боку, відповів на цю любов щирою взаємною любов'ю — через пісню.📌 УрокКожен єврей повинен усвідомлювати виняткову любов, яку Всевишній має до нього, і щиро дякувати Йому за це.(За матеріалами «Лікутей Сіхот», том 23, стор. 179.)📖 Любавицький календар

П’ятниця, переддень ШабатуТижнева глава: в Ізраїлі — «Хукат», у діаспорі — «Корах». 5755 (1995) — відійшов у Вічність машпія рабин Мендл Футерфас — один із головних діячів, які організували виїзд євреїв із Радянського Союзу у 5706 (1946) році, один із засновників установ Хабаду в Лондоні та машпія єшиви «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді. Айом-йомНавіть коли лише один хасид або один учень спрямовує своє серце, розум і душу до Тори та її зміцнення, він творить справжні дива у великому місті в усіх його справах. І це відбувається надприродним шляхом — завдяки заслугам праотців світу.

📌4 тамуза 4931 року (9 червня 1171 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Яаківа бен Меїра (рабейну Там).Рабі Яаків бен Меїр — онук великого коментатора Тори рабі Шломо-Іцхака (Раші), розпочав своє навчання під керівництвом батька, рабі Меїра бен Шмуеля, і старшого брата, рабі Шмуеля бен Меїра, відомого під акронімом Рашбам.Рабі Яаків відомий як рабейну (наш учитель) Там (від слова «там» — цілісний, той, у кого немає недоліків. Тора називає нашого праотця Яаківа — іш там, досконала людина, праведник). Рабейну Там був визнаний найвидатнішим єврейським ученим свого покоління, і до нього прибували учні з таких віддалених від Франції місць, як Богемія і Росія. Разом із кількома мудрецями того періоду (серед них другий зять Раші рабі Єѓуда бар Натан (Ріван), онуки Раші — Рашбам і Рівам (рабі Іцхак бен Меїр), і правнук Рі га-Закен) він брав участь у створенні великого зведення доповнень до коментарів Раші до Талмуду. Ця праця отримала назву «Тосафот» («Доповнення»), а самих учених називають тосафістами.Одне з найвідоміших рішень рабейну Тама — «тфілін рабейну Там»: за думкою рабі Яаківа (думкою, заснованою на давній традиції), розташування уривків усередині коробочок тфілін дещо відрізняється від загальноприйнятого (відомого як «тфілін Раші»). Обидві ці традиції дуже давні, і під час археологічних досліджень у Хірбет-Кумрані (так звані сувої Мертвого моря) були знайдені обидва варіанти тфілін.Рабі Яаків жив у містечку Рамрю, де знаходилася єшива, яку він і очолював, а на життя заробляв наданням позик і виноробством. Це змушувало його підтримувати контакти з французькою знаттю і владою, з якими в нього були численні конфлікти.Під час Другого хрестового походу у 1146 році рабі Яаків, будучи заможним виноторговцем, постраждав від погромників: його дощенту пограбували, завдали п’ять глибоких ножових поранень і напевно вбили б, якби поруч дивом не опинився один лицар, який особисто знав рабейну Тама і цінував його праведність. Лицар відбив його від розлюченого натовпу і вивів у безпечне місце. Мудрець був врятований, після чого залишив Рамрю і перебрався до Труа.📌4 тамуза 5565 року (1 червня 1805 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Пінхаса бен Цві-Гірш га-Леві Гурвіца.Рабі Пінхас народився в українському містечку Чортків і разом зі своїм братом, майбутнім рабі Шмуелем-Шмельке з Нікольсбурга (див. 2 іяра), навчався спочатку у свого батька, рабі Цві-Гірша, а потім у нехасидській («литовській») єшиві, але після поїздки до Межирича і зустрічі з Магідом — рабі Дов-Бером — брати стали його відданими учнями і послідовниками.Спочатку рабі Пінхас був помічником рабинів у Віткові та Леховиці, але у 1772 році він отримав почесне запрошення очолити єшиву у Франкфурті-на-Майні. Доброзичливий і м’який рабі Пінхас користувався любов’ю і повагою всіх мешканців міста, зокрема й неєвреїв. У Франкфурті рабі Пінхас прожив 33 роки, аж до самого відходу з цього світу.Рабі Пінхас вів активну боротьбу з «батьком реформізму» Мойсеєм (Моше) Мендельсоном, зокрема всіляко противився задуманому ним перекладу Танаха німецькою мовою (сам Мендельсон розглядав це як перший крок на шляху до асиміляції євреїв).Син рабі Пінхаса, рабі Цві Гурвіц, відомий як рабі з Франкфурта.📌4 тамуза 5579 року (27 червня 1819 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Естер-Мір’ям, доньки другого Любавицького ребе, рабі Дов-Бера (Мітелер ребе).У 1990 році на любавицькому єврейському кладовищі була знайдена жерстяна пластинка з частково пошкодженим написом. Із неї випливало, що ребецн Естер-Мір’ям померла ще за життя батька (до імені Мітелер ребе додані слова «нехай продовжаться його роки», які використовують лише з іменами живих людей).Цікаво, що до цього моменту ніхто не знав (точніше, не пам’ятав) про існування у Мітелер ребе доньки Естер-Мір’ям.джерело: chabad.odessa

📰 15 січня 2026 року The Jerusalem Post опублікував репортаж журналіста Майкла Старра про єврейських військовослужбовців, які продовжують воювати в лавах Збройних сил України, тоді як увага світових медіа дедалі частіше перемикається на інші конфлікти.Головна думка матеріалу проста: війна не зникла лише тому, що перестала бути головною темою новин. Для українських військових вона триває щодня. Серед тих, хто вже четвертий рік захищає Україну, — багато євреїв. 🎖️ Командир дрон-розвідки: «Воювати за свою країну»Один із героїв репортажу — Моше Бізсемов, командир групи розвідувальних дронів із Миколаєва. Він служить в українській армії з 2018 року. Його контракт мав завершитися у квітні 2022-го, але після початку повномасштабного вторгнення він вирішив залишитися.Під час боїв багато його побратимів потрапили в полон у Маріуполі, а частина з них досі не повернулася додому.На запитання, чому він продовжив службу, Бізсемов відповідає коротко:«Воювати за свою країну».Попри поранення і право на почесне звільнення, він повернувся до підрозділу дрон-розвідки. 🚑 Водій БМП, який зупинивсяДругий герой — Андре Чернецький, водій бойової машини піхоти, який двічі воював під Бахмутом.Повертаючись із бойового завдання, він побачив українського військового, затиснутого під уламками будівлі. За правилами бронемашина не мала права зупинятися, але Чернецький наказав зупинитися.Він витягнув пораненого з-під завалу, ризикуючи життям усього екіпажу.Говорячи про свою єврейську ідентичність, Чернецький каже:«Якщо ти представляєш свій народ — ти маєш тримати планку ще вище».Він тричі був поранений, але продовжує воювати, щоб ніхто не зміг сказати, що євреї не захищали Україну. ⚖️ Не всі пішли на фронтАвтор не ідеалізує ситуацію. У репортажі прямо зазначено: серед єврейських громадян України, як і серед інших, були ті, хто уникав мобілізації.Водночас представники єврейських громад наголошують, що євреїв у ЗСУ значно більше, ніж може здаватися, просто багато хто не бере активної участі в громадському житті. 🕯️ Ціна війниУ матеріалі згадуються історії загиблих єврейських військових.Серед них — Цві-Гірш (Гриша) Звергазда, який мріяв відкрити кошерний ресторан в Одесі, учитель школи Хабаду Андрій Коровський, що після поранення повернувся на фронт і помер від серцевого нападу, а також український актор і телеведучий Максим Неліпа, який загинув у бою.За оцінками представників єврейських громад, із 2022 року у війні загинули від 100 до 200 єврейських захисників України. 🤝 Підтримка громадЄврейські громади допомагають організовувати поховання відповідно до єврейської традиції, підтримують родини загиблих та читають кадиш.Окремо у репортажі розповідається про військових капеланів, які спілкуються з військовими, підтримують їх духовно та психологічно,  допомагають тим, хто переживає найважчі моменти війни. 📖 Чому цей репортаж важливийДля багатьох за межами України війна поступово перестає бути головною темою новин.Для тих, хто сьогодні тримає оборону, вона триває щодня.Історія єврейських військових ЗСУ — це історія про відповідальність, пам'ять і вибір. Про людей, життя яких поєднало Україну та Ізраїль.Такі репортажі важливі не лише як журналістські матеріали. Вони зберігають імена, факти й голоси людей, які сьогодні пишуть історію України. 🔗 Оригінал репортажу The Jerusalem Post від 15 січня 2026 року — за посиланням нижче.https://www.jpost.com/international/internationalrussia-ukraine-war/article-883460

Для хасидів Хабаду ця дата має особливе значення.3 Тамуза 5687 року (1927) розпочалося визволення Йосеф Іцхак Шнеєрсон з радянського ув'язнення. За відданість Торі, збереження єврейської освіти та боротьбу за право євреїв жити єврейським життям він був засуджений до смертної кари. Проте Всевишній змінив хід подій, і саме цього дня розпочався шлях до його повного звільнення.Через багато десятиліть, 3 Тамуза 5754 року (1994), цього світу залишив Менахем Мендл Шнеєрсон.У хасидській традиції цей день є не лише днем пам’яті. Він нагадує нам про слова мудреців: «Праведники навіть після своєї смерті називаються живими», адже їхнє вчення, їхні добрі справи та їхній духовний вплив продовжують жити серед нас.3 Тамуза — це день роздумів, вивчення Тори, читання Тегілім, благодійності та прийняття добрих рішень. День, коли кожен може запитати себе: що я можу зробити сьогодні, щоб додати у світ більше світла, добра та святості?Нехай заслуги праведників допомагають нам, а їхнє вчення надихає нас йти шляхом Тори та заповідей.

📌3 тамуза 2488 року (1237 рік до н.е.) — Єгошуа бін Нун зупинив у небі Сонце і Місяць.Щоб євреї могли продовжити битву з ворогами — жителями Гівона і вразити їх, провідник євреїв Йегошуа бін Нун звернувся до Всевишнього з проханням зупинити сонце над Гівоном і місяць над долиною Аялон. У результаті сонце безперервно світило 36 годин.📌3 тамуза 5611 року (3 липня 1851 року) — Велика пожежа в Любавичах.У повністю дерев’яних Любавичах пожежі траплялися неодноразово, але 3 тамуза сталася одна з найсильніших пожеж в історії містечка. Тоді згорів будинок третього Любавицького ребе рабі Менахема-Мендела (ребе Цемах-Цедек), а також будинки його синів.📌3 тамуза 5687 року (3 липня 1927 року) — День звільнення рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц, шостий Любавицький ребе) з Шпалерної в’язниці.Цей день хасиди називають «початком Визволення». Заарештований 15 сівана ребе Раяц був спочатку засуджений до смертної кари, але, завдяки зусиллям пана Мордехая Дубіна і доктора Ускера Когана — депутатів латвійського і німецького парламентів, а також представниці «Червоного Хреста» в СРСР Катерини Пешкової (дружини Максима Горького), вирок було замінено на 10-річне заслання на Соловки. Після цього, завдяки клопотанням пані Пешкової, він знову був змінений — цього разу на 3 роки перебування в Костромі.📌3 тамуза ребе Раяц у супроводі молодшої доньки Хаї-Мушки і двох хасидів — старшого зятя рава Шмар’ягу Гурар’є і рава Еліягу Алтгойза — вирушив до Костроми.📌3 тамуза 5754 року (12 червня 1994 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела Шнеєрсона, сьомого Любавицького Ребе.Відхід із цього світу на 93-му році життя одного з найвидатніших мудреців і лідерів нашого покоління породив чимало запеклих суперечок і навіть спекуляцій як серед його прихильників, так і серед його противників. Утім, його заслуги настільки великі й незаперечні, що у 2000 році за результатами інтернет-опитувань він був названий найвидатнішим євреєм століття, що відходило. джерело: chabad.odessa

⛽ Дизель з Ізраїлю знову прямує до України: Хайфа повертається в паливну логістику після дворічної паузи🚢 У другій половині червня Україна очікує близько 30 тисяч тонн дизельного пального з ізраїльської Хайфи. Це перша пряма поставка після перерви, що тривала з квітня 2024 року.За інформацією Enkorr, паливо буде доставлене п'ятьма танкерними партіями з терміналу нафтопереробного заводу Bazan Group у Хайфі.🇺🇦 Чому це важливо для України🔹 Україна отримує додаткові 30 тис. тонн дизеля — стратегічного ресурсу для транспорту, аграрного сектору, промисловості, генераторів і військової логістики.🔹 Відновлення прямих поставок означає розширення маршрутів імпорту та зменшення залежності від окремих напрямків.🔹 До цього ізраїльський дизель також надходив в Україну, але через румунський порт Констанца. Тепер маршрут знову став прямим.🇮🇱 Чому це важливо для Ізраїлю⚓ Хайфа знову підтверджує свою роль одного з ключових енергетичних і логістичних центрів країни.Нафтопереробний завод Bazan Group, потужністю майже 10 млн тонн нафти на рік, залишається важливим учасником міжнародного ринку навіть попри складну безпекову ситуацію в регіоні.🤝 Повернення прямих поставок демонструє, що економічні зв'язки між Ізраїлем та Україною продовжують працювати не лише на рівні дипломатії, а й у практичній площині.💰 Що з цінами?Фахівці ринку зазначають, що ізраїльське паливо за кінцевою вартістю буде приблизно таким самим, як і дизель із Греції.Тож ця поставка навряд чи призведе до помітного здешевлення пального на АЗС, але допоможе зберегти стабільність ринку та забезпечити українських імпортерів ще одним надійним джерелом постачання.📈 Що це означаєПовернення прямих поставок із Хайфи — це не лише історія про пальне.Це приклад того, як навіть в умовах війни дві країни продовжують підтримувати економічні зв'язки. Україна отримує ще один надійний канал постачання стратегічного ресурсу, а Ізраїль підтверджує свою роль важливого партнера в міжнародній енергетичній логістиці.🔗 Джерело: https://nikk.agency/uk/dizel-z-izrailju-znovu-jde/

Відповідає: рабин Шауль-Айзек АндрущакЗапитання:Чи є для жінки вступ до шлюбу чимось обов’язковим? І чи вважається гріхом шлюб без кохання, чи, навпаки, це є проявом смирення та послуху?Відповідь:Вступ до шлюбу не є для жінки обов’язком. Однак з цілої низки причин він є дуже бажаним. Звісно, ні в якому разі не ціною особистого щастя, душевного спокою тощо.Що стосується шлюбу з кохання, то це складне питання. Важливо розуміти, що шлюб з кохання — це ідеал дуже конкретної культури, норм і уявлень якої тією чи іншою мірою дотримуються лише десятки мільйонів людей із понад семи мільярдів наших сучасників. І ці мільйони — переважно люди, далекі від серйозного ставлення до віри в Б-га.Хоча, дякувати Б-гу, коло віруючих людей, для яких романтика у стосунках має значення, зростає. Але загалом юдаїзм принаймні більше говорить про виховання почуттів у шлюбі, ніж про шлюб, заснований на почуттях.Коротко кажучи, шлюб без кохання точно не вважається гріхом. Але він також не є якимось особливим духовним подвигом чи особливо бажаним варіантом.Юдаїзм забороняє (!) укладення шлюбу під примусом будь-якої зі сторін. Наречена повинна погоджуватися вийти заміж. Кандидат у чоловіки має бути їй приємним і не викликати негативних почуттів чи неприязні, інакше в майбутньому це може призвести до порушення заповіді: «Люби ближнього свого».Власне, церемонія одруження є публічним вираженням згоди жінки вийти заміж за чоловіка, який робить їй цю пропозицію. Якщо нею, серед іншого, керує любов до цього чоловіка — що може бути краще?Але якщо жінка шукає у шлюбі чогось іншого — стабільності, материнства, виконання релігійного обов’язку тощо — то і це зовсім не погано. А кохання цілком може народитися вже в самому шлюбі, особливо якщо над цим працювати.І, звичайно, дуже багато залежить від конкретних обставин кожної ситуації.