• Кожен день місяця елул (крім Шабату і останнього дня місяця) сурмлять в шофар (баранячий ріг), закликаючи до каяття• При написанні листа або при зустрічі з кимось прийнято на закінчення благословляти один одного побажанням "Ктіва Вахатіма Това!", Що означає: "Щоб тобі на новий рік був винесений і затверджений добрий вердикт!" Тобто треба повинен на початку або наприкінці листа вказати, що він бажає адресату знайти милість і благословення Небес, щоб він був виправданий в День Суду, благополучно вписаний в Книгу Життя і удостоївся остаточного доброго підпису.• Баал-Шем-Тов встановив звичай читати три додаткових псалми кожного дня, починаючи з 1-го елула аж до Йом-Кіпуру. У перший день прочитують псалми 1-3, у другий - 4-6 і т.д., а в Йом-Кіпур прочитують 36 псалмів, що залишилися, і тим самим завершують всю книгу.• Будучи місяцем самоперевірки, елул - це хороший час, щоб віддати тфілін і мезузи на перевірку досвідченому сойферу (переписувачу священних сувоїв) і упевнитися в їх кошерності. Все, що вимагає виправлення, негайно виправляється.• Протягом останнього тижня елул, в дні, що передують Рош-ГаШана, читають Сліхот ("молитви каяття") Перший раз - опівночі на виході Шабату, а в інші дні - рано вранці. джерело:http://www.tureizahav.lviv.ua/ 

З початком місяця Елул!Місяць Елул це час оновлення, прощення й повернення до себе та до Вс-вишнього. 

1 елула 2448 року (1313 рік до н.е.) — Третє сходження Моше на гору Синай.Рано вранці Моше піднявся на гору Синай, несучи з собою кам'яні плити, щоб Всевишній міг заново написати на них Десять заповідей.На вершині гори Всевишній дозволив Моше побачити Його спину, але не обличчя (що великий мудрець і коментатор рабі Моше бен Маймон (Рамбам) інтерпретував як вказівку на можливість сприйняття матеріальності Всевишнього, але не Його сутності) і, поставивши тим самим, перешкоду для людських можливостей пізнання Бога. І там же на вершині Синаю Всевишній розкрив Моше тринадцять атрибутів Б-жественного милосердя.Це було третє за рахунком, в період дарування Тори, 40-денне перебування Моше на горі Синай. Моше залишався на горі 40 днів, до 10 тишрея (Йом Кіпур), весь цей час намагаючись домогтися у Всевишнього повного прощення для єврейського народу, який, поклоняючись золотому тельцю, порушив умови союзу, укладеного біля гори Синай.Прощення було отримано, і з цього часу місяць елул отримав назву місяця «Б-жественного милосердя і прощення».chabad.odessa

НАШІ ДАТИ30 менахем-ава 2448 року (1313 рік до н.е.) — Моше вирубав другі скрижалі.В останній день місяця ав фМоше, за вказівкою Всевишнього, вирізав дві скрижалі, які представляли собою кам'яні куби розміром 6 x 6 x 6 тфахім (тобто майже півметра в довжину, ширину і висоту). Вони повинні були виступити в якості заміни двом попереднім, виготовленим самим Всевишнім, на яких Він написав 10 заповідей і які Моше розбив за 42 дні до цього, побачивши євреїв, які поклонялися золотому тельцю.chabad.odessa

У понеділок починаємо читати по 3 псалми Тегілім після молитви шахарит щодня до Йом кіпур.(1 Елул з 1-3 псалом, 2 Елул з 4-6 псалом і т.д.)Цей звичай базується на Мідраші, котрий пояснює перші слова цього псалма: "Вс-вишній - моє світло й спасіння моє". Мідраш стверджує, що слова "світло моє" відносяться до Рош-ГаШана, а слова "спасіння моє" - до Йом-Кіпуру. А слова "бо Він сховає мене в кущах Своїх", що йдуть далі, нагадують про свято Сукот. Згідно зі звичаєм, встановленим Арі, слід читати цей Псалом після ранкової і післяполуденної молитов.У деяких єврейських громадах прийнято читати псалми в синагогах після завершення молитви у переповненому залі - десять або більше того - в кожній громаді відповідно до її звичаю.Сенс цього звичаю - нагадати собі і іншим про наближення Дня Суду, про те, що необхідно готуватися до нього, зробити тшуви і просити милосердя у Всевишнього.За давнім звичаєм, в кожен з днів елулу в синагогах проголошується: "Поверніться, діти-відступники" (Йірмеягу, 3,14). 

Часом ми звикаємо гнатися за «правильним» — бути зручними, подобатися, досягати, «працювати над собою», але не для себе. А може, варто зупинитися?Може, варто:▪︎Робити з любові, а не з обов'язку.▪︎Обійняти себе, а не звинувачувати.▪︎Подобатися собі, а не всім.▪︎Бути собі цілістю, а не шукати половинку.▪︎Дозволити собі бути неідеальним.▪︎Бути собою — не в майбутньому, а вже зараз.Цей світ не чекає від тебе досконалості. Він чекає тебе справжнього. джерело: InstitutPsihoterapiiResurs

Згідно з традицією, елул, останній місяць єврейського календаря - це час самоаналізу і підведення підсумків, час, щоб осмислити скоєні вчинки і оцінити духовне зростання, досягнуте протягом року, що минає. Це час для підготовки до Днів Трепету - Рош-ГаШана і Йом - Кіпуру, які наближаються.Будучи "місяцем Б-жественного милосердя", елул є найбільш сприятливим часом для тшуви (каяття, або буквально "повернення") , молитви і доброчинності, а також для особливого прояву агават-Ісроель (любові до євреїв). Адже саме в цей місяць року подібними справами набагато легше досягти істотних результатів у роботі над собою і в наближенні до Творця.Перші букви слів Шир ГаШирім - "Я належу своєму коханому і коханий мій належить мені" (לי ודודי לדודי אני) - на івриті утворюють слово "елул" (אלול). Адже саме в цьому місяці єврейський народ зміцнюється в каятті у гріхах і наближається до свого коханого - Вс-вишнього. І сам Він простягає йому руку і наближає його до Себе.Всі чотири (в оригіналі) слова цієї фрази закінчуються на букву י (йуд). Вчетверена гематрія букви йуд дорівнює сорока, що відповідає сороковинам, призначеним для каяття - дням між Рош-Ходеш Елул і Йом-Кіпуром.Слід зазначити, що арамейською слово "елул" того ж кореня, що й слово, що означає пошук або уважне вивчення чого-небудь. Так, наприклад, слова Тори: "Щоб вони освоїли землю Кнаан" (Бемідбар, 13,1), переводяться на арамейська мова фразою, де слову "освоїли" відповідає слово "віалелун". Адже в тому й полягає призначення місяці елул, що в дні його ми вдивляємося всім своїм єством в вчинки, скоєні протягом року, згадуємо всі свої гріхи - щоб викорінити їх зі свого серця і повернутися до Вс-вишнього.джерело:http://www.tureizahav.lviv.ua/

Від імені нашої Громади щиро вітаємо з Днем Незалежності України!У цей особливий день ми разом із усім українським народом відчуваємо гордість і вдячність за право жити на вільній землі. Євреї України — невід’ємна частина великої спільноти, яка розділяє радощі й випробування, мрії та надії нашої країни.Нехай Всевишній благословить Україну миром, єдністю та світлим майбутнім для всіх її дітей.

Дорогі друзі! З наступаючим Днем Прапора!Синь неба й золото пшениць — кольори, що тримають у серці силу і надію України.Хай наш синьо-жовтий завжди нагадує: ми разом, ми сильні, ми Україна.

*29 менахем-ава 5572 року (7 серпня 1812 року) — Через війну з Наполеоном Алтер ребе залишає місто Ляди.Після вторгнення Наполеона в Росію, Алтер ребе висловив думку, що хоча в разі перемоги Наполеона матеріальне становище євреїв стане легшим, їх духовний стан погіршиться — помножаться спотворення віри і відмова від неї. Виходячи з цього, Алтер ребе зробив все, що було в його силах, для того, щоб надати допомогу російській армії і, наприклад, 12 тамуза 5572 року (28 червня 1812 року), коли армія Наполеона вторглася в Росію, Алтер ребе послав кількох своїх хасидів як шпигунів у військо Наполеона, давши вказівку зайняти різні посади у французькій армії.Алтер ребе написав лист-звернення до всіх євреїв Росії і просив їх про те, щоб вони підтримали російську державу своїм майном, роботою і всім, що у них було. Лист закінчувався словами: «Не падайте духом і не надавайте значення тимчасовим перемогам ненависника, бо повна перемога буде на боці царя Росії».Алтер ребе не хотів залишати Ляди, проте коли наполеонівське військо підступило до кордонів міста, Алтер ребе, його домашні та ще близько трьохсот хасидських сімей поспішно втекли з міста. Перед від'їздом ребе наказав забрати з собою всі домашні речі, включаючи ліжка і столи, старі і застарілі речі — спалити. Коли обоз вже від'їхав на деяку відстань від міста, Алтер ребе наказав повернутися і перевірити, чи не залишилося там будь-яких предметів або одягу (дійсно, там знайшли пару старих домашніх капців). Після цього Алтер ребе наказав спалити будинок.Зайнявши Ляди, Наполеон особисто відправився до будинку Алтер ребе. Побачивши, що будинок горить, він наказав гасити пожежу, але полум'я було таким сильним, що підійти до будинку не вдавалося. Зрозумівши, що жодної речі з будинку врятувати не вдасться, Наполеон звернувся до жителів Ляд і попросив їх доставити йому будь-яку річ Алтер ребе: монету, посуд або щось подібне, пообіцявши тому, хто принесе її, величезну винагороду. Всі взялися за пошуки, але нічого не знайшли.Сто сорок днів Алтер ребе, а з ним триста сімей, блукали в супроводі російських солдатів, поки не дійшли до села Пена, де змогли спокійно зупинитися. Там же вони дізналися, що слова Алтер ребе збулися, і війська Наполеона почали зазнавати поразок.Коли Алтер ребе залишив Ляди, Хабад переніс свою столицю в Любавичі, де оселився Мітелер ребе.*29 менахем-ава 5742 року (18 серпня 1982) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Еліезера-Зісе Португала (Скуленер Ребе).Рабі Еліезер-Зісе (Лейзер-Зіше) Португала народився в 1898 році в прикордонному бессарабському містечку Скуляни (тепер — Скулени Унгенського району Молдови) в родині скулянського рабина реб Ісраеля-Авраѓама (Ісрул-Аврум) Португала, автора трактату «Шем в'шеаріс Ісроел». Батько був хасидом Бухушського ребе — рабі Ісраеля-Шулема-Йосефа Фрідмана і Садагурського ребе — рабі Мордехая-Йосефа Фрідмана.Деякий час Еліезер-Зісе жив при дворі Штефанештського Ребе — рабі Матесла з Ружинської (Садагурської) династії, учнем якого (а також і Бухуського Ребе) він себе вважав все життя. Тут же подружився з іншим хасидом Штефанештського Ребе, майбутнім Рибницьким Ребе Хаїмом-Занвлом Абрамовичем. Завдяки неабияким здібностям після смерті батька, у віці 17 років був призначений рабином Скуляном. У 1930-ті роки рабин Португал переїхав до Чернівців до двору Садагурського Ребе — рабі Авраѓама-Янкова Фрідмана. Під час Великої Вітчизняної війни був депортований румунськими окупаційними властями до чернівецького гетто, потім до Трансністрії.Після звільнення разом з єдиним сином повернувся до Чернівців і в 1945 році виїхав до Бухареста, де відкрив притулок для осиротілих під час війни єврейських дітей. У 1959 році рабі Португал був заарештований разом із сином за звинуваченням у шпигунстві на користь Ізраїлю та США, але через рік, після міжнародного втручання, звільнений і навесні 1960 року виїхав до США. Тут він оселився в Брукліні, де заснував міжнародну мережу релігійних шкіл і благодійності «Хесед ле-Аврум».Рабі Португал став хасидським ребе (Першим Скулянським ребе) в середині 1960-х рр., коли йому було вже за 60. При цьому він продовжував свою благодійну діяльність до самої смерті і написав безліч хасидських мелодій для власної династії. У 1973 році він допоміг влаштуватися в Брукліні своєму давньому другові Рибницькому Ребе рабі Хаїму-Занвлу, який незадовго до того покинув Рибницю.Рабі Еліезер-Зісе Португал помер у 1982 році і був похований в єврейському поселенні Монсі, штат Нью-Йорк. Новим Скулянським Ребе став його єдиний син реб Ісраель-Авраѓам. Тепер представники нової скулянської хасидської династії проживають у Брукліні, Монсі та Монреалі.джрело: chabad.odessa