Що таке Ту бі-Шват?
Свята
Кожен рік має чотири дні, які є його «початками». Це 1-е Нісана, 1-е Елула, 1-е Тишрея і 15-е Швата — Ту бі-Шват (Ту бі-Шват на івриті буквально — 15-е Швата; числове значення єврейських букв тет і вав — «ту» — п’ятнадцять).1-е Нісана є початком року з точки зору підрахунку років царювання царів Ізраїлю, а також порядку свят у році.1-е Елула — початок року з точки зору віку домашніх тварин.Як відомо, кожна десята з народжених у цьому році кошерних для їжі домашніх тварин передавалася до Храму; ця десятина називалась маасер бгема. Усі тварини, які народились до 1-го Елула, належали до одного року, і маасер від них мав бути відокремлений окремо; всі тварини, народжені після 1-го Елула, належали до іншого року, і їх маасер вже був десятиною наступного року.Тварини, народжені до 1-го Елула, не могли бути передані до Храму, щоб викупити тварин, народжених після цієї дати — і навпаки.1-е Тишрея — початок року, що є Днем Суду для всього світу; цього дня виноситься рішення про те, кому буде продовжено життя на ще один рік. Крім того, 1-е Тишрея — початок року з точки зору підрахунку років шміти («саббатичних років», коли землю заборонено обробляти, а плоди, що ростуть на ній, підлягають особливому обробленню) і йовеля («п’ятдесятого року», коли, зокрема, рабів випускали на свободу, а землі, відібрані за борги, повертали їхнім початковим власникам), а також орлів (трирічного терміну, протягом якого заборонено використовувати плоди молодого дерева) і маасерот, що стосуються овочів і зернових культур.Ту бі-Шват — це «Новий рік дерев», початок року з точки зору відділення маасерот від плодів фруктових дерев.Маасерот (частини врожаю, що передаються до Храму, священникам-коганам, левітам, бідним і т.д.) відокремлювались по-різному в різні роки. В перший, другий, четвертий і п’ятий роки, рахуючи від останньої шміти, відокремлювався маасер шені («друга десятина» — десята частина врожаю, яку потрібно було з’їсти в Єрусалимі під час свят); в третій і шостий роки — маасер оні («десятина бідняка», яку потрібно було передати бідним). Все це — не рахуючи труми (частини врожаю, що передавалась коганам) і маасер рішон («першої десятини», що передавалась левітам).Оскільки (так само як і в разі з маасер бгема) плоди, що належать до одного року, не можуть «вноситись» за рахунок врожаю іншого року, необхідно визначити, який день є початком року для підрахунку маасерот плодів фруктових дерев. Тора визначила, що у них є свій власний «Новий рік» — Ту бі-Шват.Плоди фруктових дерев, що зав’язались до Ту бі-Швата, вважаються плодами цього року. Плоди, що зав’язались після Ту бі-Швата, будуть вважатися плодами наступного року. Зав’яззю Талмуд вважає плід, що ще не досяг третини свого нормального розміру.Наші мудреці встановили 15-е Швата як «Новий рік дерев», оскільки до цього дня зазвичай випадає велика частина річної норми опадів, і на деревах встигають зав’язатись плоди; тому плоди, що зав’яжуться після цього дня, стануть як би «окремим благословенням».Земля до Ту бі-Швату вже збагачена дощами і зимовим відпочинком, тому це найкращий час для посадки дерев.