У ніч на 17 червня (із 20.00 16 червня) противник атакував 472 засобами повітряного нападу:- 440 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Курськ, Шаталово, Орел, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – рф., близько 280 із них – "шахеди";- 2 аеробалістичними ракетами Х-47М2 "Кинджал" із повітряного простору Тамбовської обл. - рф;- 16 крилатими ракетами Х-101 із літаків стратегічної авіації з повітряного простору Саратовської обл. – рф;- 4 крилатими ракетами "Калібр" із акваторії Чорного моря;- 9 керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із літаків тактичної авіації із повітряного простору Бєлгородської та Брянської областей;- 1 протирадіолокаційною ракетою Х-31П.Основний напрямок удару – місто Київ!

Гриміло, вибухало, земля здригалася під ногами. Було страшно — по-справжньому. За себе. За близьких. За всіх, хто поруч і далеко.Дякуємо Всевишньому за Його захист. За те, що тримає над нами Свій щит, навіть коли небо розривається. За те, що дає силу — вистояти, зберегти, не зламатися.Ми глибоко співчуваємо всім, кого ця ніч торкнулася болем.Молимося за одужання поранених, за сили для рідних, за розраду тим, хто постраждав. Поділяємо ваш біль. Він — наш спільний.Нехай кожна наступна ніч буде тихою!Нехай кожен день наближає нас до миру!І нехай наші серця залишаються живими, навіть коли світ темніє.Б-же, бережи нас і далі!Амен!

El Al оголошує про відкриття реєстрації на репатріаційні рейси для пасажирів, які застрягли за кордоном після закриття повітряного простору Ізраїлю через скасування рейсів.«На цей момент El Al формує список напрямків і обсяг рейсів, які буде дозволено виконати в межах цього плану», — йдеться в офіційній заяві компанії. «Мета реєстрації — встановити місцезнаходження наших клієнтів у світі та відповідно сформувати розклад рейсів».У компанії підкреслюють: «Порядок реєстрації на сайті не має значення, адже пріоритетність пасажирів визначатиметься за датою їхнього початкового рейсу».🔗 Детальніше тут:El Al відкриває реєстрацію на зворотні рейси для пасажирів, які залишилися за кордономhttps://www.timesofisrael.com/.../el-al-opens.../

У ліцеї «Міцва 613» пролунав останній дзвоник — символ завершення ще одного етапу шкільного життя. Радість і хвилювання переплелися в очах учнів, батьків і вчителів. Позаду — роки навчання, відкриттів, спільних свят і духовного зростання. Попереду — нові виклики, мрії та дороги.Ми пишаємося кожним учнем, який з гідністю пройшов шлях Тори та наук, зберігаючи цінності, що закладено в серце з першого класу.Слова вдячності — нашим педагогам, які не лише навчають, а й виховують, підтримують, надихають. Дякуємо батькам — за довіру, любов і партнерство.Бажаємо випускникам не забувати, звідки вони вийшли, і з гордістю нести далі світло заповідей, знань та добра.📖 «Дерева життя вона для тих, хто тримається за неї, і щасливі ті, хто її підтримує» (Мішлей 3:18).Нехай цей останній дзвоник стане початком нової, світлої сторінки у вашому житті.Ліцей «Міцва 613» — більше ніж школа. Це родина. Це шлях. Це місія.

*20 сівана 4931 року (26 травня 1171) — Кривавий наклеп у Блуа (Франція).Рабі Йосеф ѓа-Коѓен записав у своїй книзі «Емек ѓа-баха» історію єврейських погромів в епоху хрестових походів, починаючи з 4846 року (1096), де розповів про жахливу долю єврейської громади міста Блуа. Ось що він пише:«Один чоловік, єврей, повів свою конячку на водопій і зустрів там іншого чоловіка, неєврея. Єврей злякався, бо побачив, як неєврей топить неєврейського юнака. Неєврей також злякався, прийшов до свого пана і сказав йому: «Я бачив єврея, який кинув у воду маленького хлопчика, який завдавав неприємностей євреям — і повідомляю тобі про це». За наказом лиходія-господаря були заарештовані рабі Єхіель бен Давид і рабі Єкутіель бар Єгуда, коґени, учні рабейну Шмуеля, а також рабі Єгуда бен Аґарон. Потім лиходії розпалили багаття, закололи мечами зв'язаних євреїв і кинули їхні тіла у вогонь — але вони не згоріли! Були вбиті й інші євреї, заарештовані разом з ними, всього тридцять одна людина, душі покинули їхні тіла, але тіла не згоріли у вогні багаття! Ці євреї померли на багатті зі словами «Алейну лешабейах» («Наш обов'язок — славити Володаря світу») на устах, і душі їх піднеслися на небо.Ці люди стояли перед вибором: перейти в християнство або зійти на багаття, але всі вони залишилися вірними Всевишньому. Їх піддали жорстоким тортурам, сподіваючись таким чином схилити до віровідступництва. Вони відмовилися від пропозицій ворогів і всіляко підтримували один одного.Їхні тіла кинули в багаття, але вони не згоріли, хоча душі залишили їх. Коли необрізані побачили, що їхні тіла не згорають, вони були вражені і сказали один одному: «Безсумнівно, ці люди — святі, і все, що сталося — перст Всевишнього».На згадку про жертв наклепу рабі Яаков бен Меїр (рабейну Там) і найвидатніші з єврейських мудреців Франції проголосили 20 сивана днем посту.*20 сівана 5409 року (31 травня 1649 року) — Початок немирівського погрому.У 1648-1649 роках банди Богдана Хмельницького, хай будуть прокляті їхні імена, знищили в Україні сотні громад і багато десятків тисяч євреїв. Наступного року рабини і громадські діячі, які входили до вищого законодавчого єврейського органу Польщі — «Ради чотирьох земель» — зібралися під час Люблінського ярмарку і оголосили 20 сивана днем жалоби за загиблими єврейськими громадами, а також днем пам'яті двох мучеників — рабі Єхіеля Міхаля з Немирова і рабі Шимшона бен Песаха з Острополя, вбитих саме в цей день.Було встановлено, що всі чоловіки віком від вісімнадцяти років і старше та всі жінки віком від п'ятнадцяти років зобов'язані постити в цей день так, як постять у дні громадських постів. Постанова стосувалася тільки євреїв Польщі, але рада литовських громад, яка керувала єврейськими громадами тієї частини Литви, яка не входила до польського королівства, також погодилася з цією постановою і заборонила литовським євреям протягом трьох років одягати багатий одяг.*20 сівана 5662 року (25 червня 1902 року) — Розташована в Любавичах єшива «Томхей тмімім» була закрита за розпорядженням влади.Заснована в 1897 році єшива служила надійним заслоном новим віянням — асиміляції та «просвіті», що поширювалися серед євреїв, що викликало ненависть прихильників цих віянь — маскилім. Саме вони доклали чималих зусиль для того, щоб домогтися її закриття.У 1902 році їхні зусилля увінчалися успіхом, проте рабі Йосеф-Іцхак (Ребе Раяц), який керував єшивою, не здався і незабаром то в одному, то в іншому місті Росії, Польщі, а потім і всього світу, почали відкриватися нові єшиви, які теж називалися «Томхей тмімім». chabad.odessa

Дві ночі поспіль іранський режим навмисно завдає ударів по ізраїльських будинках, школах і лікарнях, прагнучи якомога більшої кількості жертв серед мирного населення.Ізраїль завдає ударів по ядерних об’єктах, військових базах та лідерах військової машини іранського режиму, а не по мирних жителях.Одна сторона б’є по невинних людях. Інша — захищає їх.IsraelinUkraine

Чому ми не можемо сказати «ні?»Причин може бути багато. Наведемо декілька з них. Перш за все, вплив батьків та їхнє виховання. Вони можуть вмовляти, змушувати щось виконувати, не брати до уваги думку дитини про те чи інше. Якраз ігнорування думки, яке супроводжується фразами «ти ще малий/мала, ти нічого не розумієш, ми дорослі, ми знаємо краще, твоєї думки ніхто не питав», тощо, найбільше впливає на дитину. У неї тоді формується недовіра до себе, своїх думок і особливо рішень. Також одним з важелів впливу є нав’язування почуття провини за свої власні рішення.Створюється такий ланцюг: батьки кажуть щось робити так – дитина не згідна і робить по-своєму – батьки звинувачують її – у дитини виникає почуття провини й вона далі зробить так, як хочуть батьки. Цей ланцюг потім переноситься у дорослому віці на різні стосунки.Подібним чином на дитину можуть впливати вчителі та інші значимі дорослі. У початковій школі для школяра найголовнішим стає вчитель і його думка надзвичайно цінується дітьми. Якщо він/вона нав’язує свої думки, свої способи вирішення завдань, ситуацій і не дає простору для дитини, у неї не буде навички робити це самостійно.Далі, у підлітковому віці з’являються компанії однолітків. У них діти пробують різноманітну поведінку, проявляють і досліджують себе і свої характери. Тут важливо зауважити, що для підлітка думка навколишніх є дуже важливою. Тому, коли в компаніях щось вимагають зробити, часто стараються продавити захист, наприклад, розвести «на слабо». Іноді підлітки попадаються на таке, іноді опираються. Найгірший сценарій, якщо в погоні за симпатіями інших підліток весь час виконує, що від нього хочуть. Від нього згодом вимагають все більше і більше, поки не настане сильна подія, дуже важлива, де принципово сказати «так чи ні». Якщо дитина прийме рішення не на свою користь, це може зламати її і далі по життю вона буде робити те, що хочуть від неї інші.Як навчитися говорити «ні»Є декілька порад, які допоможуть це зробити. Однак для того, щоб вони спрацювали, потрібно не просто їх прочитати, а перетворити в звичку. Перш за все, слухайте себе, свої емоції та відчуття. Відмічайте, що і як на вас впливає, які прохання викликають сильний спротив і чому. Довіряйте собі. Ніхто, крім вас самих, не може вирішувати, що вам робити. Відштовхуйтесь від своїх відчуттів, вони допоможуть зрозуміти, чого вам хочеться.Робіть, що захочете. Дуже банальна порада і в голові зразу звучить «ех, та це й так ясно», але повірте, ми мало робимо з того, чого насправді хочемо. Якщо в вас з цим немає проблем – чудово, якщо є – починайте з маленьких кроків. Маленькі покупки, смачна їжа після роботи чи зустріч з хорошою людиною дадуть вам сил на більше. 

*17 сівана 1656 року (2105 рік до н.е.) — Ноїв ковчег причалює до гори Арарат.Через сім місяців після початку Всесвітнього Потопу і через 17 днів після того, як вода, що покривала землю, пішла на спад, ковчег з Ноєм, його родиною і всіма тваринами, що перебували там, підійшов до вершини гори Арарат.*17 сівана 5632 року (23 червня 1872 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Аѓарона бен Ашера (Аѓарон II) з Карліна.Рабі Аѓарон був онуком рабі Аѓарона «Великого» з Карліна, першого карлінського ребе і сином рабі Ашера, другого карлінського ребе. У 26 років він став карлінським ребе, увійшовши в історію під ім'ям рабі Аѓарона II. Саме за його часів карлінський хасидизм досяг свого розквіту і тоді ж з'явилися найвідоміші карлінські наспіви і пісні.У 1867 році рабі Аѓарон переїхав до містечка Столін і з цього моменту рух отримав назву «карлін-столинський хасидизм».Як і його батько, рабі Ашер, рабі Аѓарон всіляко підтримував хасидів, які оселилися в Ерец-Ісраель. В даний час карлін-столинський хасидизм — досить впливовий і динамічний хасидський рух, основні центри якого знаходяться в Єрусалимі і Тверії (Ізраїль), Брукліні (США). Є карлін-столинські хасиди і в Україні (в Києві та Львові).chabad.odessa

Хала — не просто хліб. Це запах Шабату, жіноча молитва, і давній обряд, що бере початок ще з часів Храму. У центрі історії — родина Мендель і хліб, який готують не лише для столу, а й для душі. Дві хали — як знак віри, витривалості та надії. Ми побуваємо в синагозі, на домашній кухні, де готується хала, та в глибині традицій, які передаються через руки, пісні й тепло печі. Цей епізод — про духовність, яка закладена у кожному шматочку хліба. І про те, як вона живе в Україні досі. «Наш хліб» — це культурний документальний проєкт Суспільного, що акцентує на праві національних спільнот і корінних народів зберігати, плекати та розвивати свою ідентичність. У центрі уваги — не лише традиція, а й діалог про співіснування, взаємну повагу та культурне різноманіття в межах України. Кожна серія проєкту присвячена окремій спільноті, що мешкає в Україні: болгари, кримські татари, євреї та надазовські греки. Через традиційні рецепти, обрядовість, родинні історії та свідчення носіїв культури автори показують, як хліб стає частиною повсякденного життя та релігійних або святкових практик. Він допомагає зберігати мову, віру і зв’язок із рідною землею — особливо в умовах історичних втрат та переселень.https://www.youtube.com/watch?v=x1PawBanqkE

*16 сівана 5573 року (14 червня 1813 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) дочки Алтер ребе ребецн Фрейди.Ребецн Фрейда була чудовою і дуже розумною жінкою. Алтер ребе дуже любив свою дочку, давав їй уроки хасидуту (хасидської філософії) і часто говорив, що її душа належить до «алма дедухра» (чоловічого світу), але чомусь Всевишній вирішив помістити її в тіло жінки. Навіть брат Фрейди, майбутній глава хасидів, рабі Дов-Бер (Мітелер ребе), коли хотів з'ясувати якесь питання щодо хасидизму, звертався саме до неї, а вона вже запитувала вчителів.Ребецн Фрейда народилася в 1763 році і пішла з цього світу через півроку після смерті батька, оточена любов'ю і повагою. Ребецн Фрейда була похована поруч з Алтер ребе на єврейському кладовищі в Гадячі (Полтавська область).*16 сівана 5669 року (5 червня 1909 року) — день народження рабі Ісраеля-Арьє-Лейба Шнеерсона, молодшого брата Ребе.Рабі Ісраель теж народився в Миколаєві і з дитинства відрізнявся величезною любов'ю до навчання, і для того, щоб нагодувати його, матері (ребецн Хані) доводилося, в буквальному сенсі цього слова, силою відтягувати сина від книг.

У Книзі Рут (3:17) сказано, що Боаз дав Рут шість колосків ячменю. За поясненням Талмуда (трактат «Сангедрін» 93а), цей вчинок мав символічний зміст: він натякав на те, що від Рут вийдуть шість праведників, кожен із яких буде благословенний шістьма благословеннями.Маараль із Праги (рабі Єгуда Лейб бар-Бецалель) у книзі «Нецах Ісраель» пояснює: Боаз обрав число шість не випадково. На івриті ця цифра позначається буквою «вав» (ו) — прямою вертикальною лінією, що символізує спад Б-жественного впливу згори донизу. Це не просто цифра — це канал благословення.Ця ж ідея висловлена у мідраші «Шмот Раба» (1:8): в Єгипті жінки народжували по шість дітей за раз — ознака Б-жественного благословення. Маараль підкреслює: демографічний вибух серед євреїв в Єгипті був не природним, а надприродним — результатом Небесної підтримки. Саме тому чисельність євреїв у пустелі трималась на рівні близько 600 000 — шестизначне число, що починається з цифри «6».Цікавий штрих: гематрія (числове значення) імені Рут (רות) — 606. Якщо додати до цього число 7, яке символізує сім заповідей синів Ноаха (які вона дотримувалась як праведна неєврейка), отримаємо 613 — загальну кількість заповідей Тори. Таким чином, Рут своїм вибором увійшла до народу Ізраїлю й об'єднала в собі і коріння, і вершини святості. Інакше кажучи, благословення вже жило в ній — і передалося її нащадкам, включно з царем Давидом та Машиахом.А як щодо трьох шісток — числа 666? В юдаїзмі це зовсім не «число звіра», як трактують його в інших культурах. Навпаки — в єврейській традиції це число пов’язане з благословенням! Так, гематрія виразу «Меа Шеарім» (מאה שערים) — «сто воріт», «в сто крат» — дорівнює 666.Цей вислів узятий із книги Берешит (26:12): «І сіяв Іцхак на тій землі, і зібрав того року в сто крат (меа шеарім) — так благословив його Г-сподь».Інакше кажучи, 666 — це код Б-жественного достатку й успіху, знак благословення, коли небесний вплив відкривається у повній силі — через «сто воріт» духовного багатства.toldot.com

*15 сівана 2196 року (1565 рік до н.е.) — День народження Єгуди.*15 сівана 2315 року (1466 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Єгуди.Єгуда — родоначальник відповідного колена був четвертим сином нашого праотця Яакова і його дружини Леї.Єгуду завжди відрізняли лідерські якості (зокрема саме він вмовив братів не вбивати Йосефа, а продати в рабство і він же, згодом, зіграв провідну роль в процесі примирення). Коли перед смертю Яаков благословляв своїх синів, нащадкам Єгуди було передбачено лідерське становище «не відійде скіпетр від Єгуди і законодавець від стегон його».У Єгуди було п'ятеро синів — Ор, Онан, Шела і близнюки Перец і Зерах, які і поклали початок коліну Єгуди, найчисленнішому з усіх колін. Нащадком Переца був цар Давид, який поклав початок єдиній легітимній єврейській правлячій династії. Мошіах також буде нащадком Давида.Після смерті сина Давида — Шломо — єдине єврейське царство розкололося на дві частини. Північне, під владою якого перебували 10 колін, отримало назву Ізраїль, південне (зі столицею в Єрусалимі) — Юдея (насправді там жили представники не тільки колена Єгуди, але й нечисленного колена Шимона і деяка кількість левітів, які не мали своєї долі і служили в Храмі)).Хоча коліно Єгуди історично володіло невеликою територією в центрі країни, з часом назва Юдея поширилася на всю Ерец-Ісраель (при створенні держави Ізраїль також дискутувалося питання, як назвати нове державне утворення — Ізраїль чи Юдея). Крім того, назва «іудей», що раніше була назвою вихідців з відповідного коліна, з часом стала синонімом слова «єврей» (так само, як і єврейська релігія отримала назву «іудаїзм»).Єгуда прожив 119 років і покинув цей світ, коли євреї жили в Єгипті.*15 сівана 5665 року (18 червня 1905 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шмуеля-Бецалеля Шефтеля (Рашбац), вчителя і наставника шостого Любавицького ребе, рабі Йосефа-Іцхака.Вперше рабі Рашбац, уродженець міснагедського містечка (тобто містечка, де жили противники хасидизму) прибув до Любавичів недільного дня 1 адара 5608 (1848) року. За наступні майже шість десятиліть Рашбац став не просто прихильником хасидських ідей, а одним з найвидатніших хасидів третього Любавицького ребе, рабі Менахема-Мендела (ребе Цемах-Цедек), а також одним з найвидатніших хасидів четвертого і п'ятого ребе, відповідно рабі Шмуеля (ребе Маѓараш) і рабі Шолом-Дов-Бера (ребе Рашаб).*15 сівана 5687 року (15 червня 1927 року) — Шостий Любавицький ребе, рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) був заарештований і поміщений до Шпалерної в'язниці.Це сталося в ніч з вівторка на середу, з 14 на 15 червня. Ребе Раяц у своїй квартирі на Моховій, 22, тільки-но закінчив прийом останніх відвідувачів, які бажали особисто поспілкуватися з ним (така особиста аудієнція називається на івриті йехідус). Останні відвідувачі прийшли о 23.00, тому лише близько опівночі ребе зміг прочитати вечірню молитву «Маарів», обмити руки і сісти разом з усією родиною за вечірню трапезу. Але... ледь минуло кілька хвилин після опівночі, як пролунав дзвінок у двері. Двері відчинили і в кімнату увірвалися люди з вигуками «Це ГПУ! Хто тут Шнеерсон?»Очолювали «операцію» з арешту Ребе два євреї — Нахмансон і Лулов — вихідці з хасидських сімей, які, на жаль, опустилися до рівня прислужників зла.*15 сівана 5695 року (16 червня 1935 року) — Шостий Любавицький ребе, ребе Раяц, переїжджає до польського міста Отвоцьк.Після висилки з Радянського Союзу Ребе оселився в столиці незалежної Латвії — Ризі. У 1932 році він залишає місто і відправляється до столиці Польщі — Варшави, а в 1935 році ребе Раяц переїжджає звідти до розташованого неподалік невеликого містечка Отвоцьк.chabad.odessa