Роздача «Леках» у переддень Йом-Кіпуру 🍯У хасидських громадах Хабад прийнято просити й отримувати «леках» (медівник) у переддень Йом-Кіпуру. Сенс цього звичаю: якщо людині судилося протягом року просити допомоги в інших — цим вона нібито виконує свій «вирок» заздалегідь, і решта року проходить для неї в солодощах і благословенні.Нер а-Хаїм (свічка життя) 🕯️У Хабад прийнято, щоб одружені чоловіки запалювали в синагозі особливу свічку, яка називається «Нер а-Хаїм», як засіб для довголіття.Традиція трьох тарілок супу на завершальній трапезі 🍲Існував звичай їсти три тарілки супу на завершальній трапезі. Якщо часу замало, то бажано додати хоча б три ложки супу, символізуючи цю традицію.Благословення хасидів і учнів єшивиПісля молитви Мінха в переддень Йом-Кіпуру Ребе благословляв усіх хасидів, а потім давав окреме особливе благословення учням єшиви — безпосередньо перед молитвою «Коль Нідрей» (першою молитвою в Йом-Кіпур).Читання Тегілім увесь день 📖У Хабад прийнято читати Псалми (Тегілім) протягом усього святого дня (окрім часу молитви), щоб у синагозі безперервно звучав потік Псалмів.Кітель (білий халат) і ґартель (молитовний пояс) РебеРебе молився в Йом-Кіпур у кітелі, зробленому з сорочки Ребе Мараша, яка одягається через голову, а не як звичайна сорочка, та з ґартелем Ребе Цемах-Цедека.Підняття до Тори в Мінху на «Мафтір Йона»У Хабад існує звичай, що Ребе піднімається до читання «Мафтір Йона». Це єдиний день у році, коли він піднімається до Тори не на Шахаріт, а саме на Мінху.Молитва Маарів після святаПрийнято молитися Маарів після посту, одягненими в кітель і таліт, але вже зі шляпою на голові.Авдала і Кідуш Левана (благословення Місяця)Ребе здійснював Авдалу та змінював тканинне взуття на шкіряне у своєму кабінеті, і лише після цього виходив для виголошення Кідуш Левана.Йом-Кіпур 5734 — Війна Судного дняУ цей день розпочалася війна «Судного дня». За кілька місяців до неї Ребе попереджав про необхідність зміцнюватися в Торі, молитві та вихованні дітей, пояснюючи, що саме з цього приходить сила «перемагати ворога». Після початку війни його слова сприймалися як пророцтво.джерело: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 )

Дорогі захисники й захисниці України! У цей особливий день ми схиляємо голови перед вашою мужністю. Ви стоїте на варті життя, свободи та майбутнього нашого народу. Ваш подвиг — це не лише сила зброї, а й сила духу, віри й любові до своєї землі.Нехай Всевишній береже кожного з вас, дарує здоров’я, відвагу та мир у серці. Нехай молитви всього народу стануть для вас щитом, а добрі справи — світлом у найтемніші години.Ми молимося за вас і віримо: «Господь — сила моя і щит мій» (Тегілім 28:7).Нехай повернеться кожен додому з перемогою й благословенням.АМЕН! 

Напередодні Йом Кіпуру, Головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман роздав леках вірянам нашої Громади з благословенням на гарну печатку в книзі життя та добрий і солодкий рік. Нехай цей древній звичай принесе кожному з нас благословення, єдність і мир у новому році.

📌10 тішрея 2083 року (1677 рік до н.е.) — День народження нашої праматері Рівки, дружини Іцхака.Цього дня в місті Падан-Арам (нинішня Сирія) у чоловіка на ім'я Бетуель народилася дочка Рівка (Ревекка), яка стала дружиною нашого праотця Іцхака (Ісаака) і матір'ю близнюків Якова та Есава.Рівка — поряд із Сарою, Леєю і Рохл (Рахель) є однією з чотирьох праматерів єврейського народу. Вона, як Сара і Лея, похована в Хевроні, в печері Махпела, поруч зі своїм чоловіком Іцхаком.📌10 тішрея 2449 року (1311 рік до н.е.) — Єврейський народ отримує другі скрижалі. День прощення.Це сталося через 82 дні після того, як народ Ізраїлю, знехтувавши умовами щойно укладеного біля гори Синай союзу, почав споруджувати золоту фігуру тельця. Після того як Моше 40 днів випрошував на горі Синай прощення для всього народу, лише після цього йому було повідомлено, що Всевишній прощає свій народ і дає йому на знак примирення другі скрижалі, замість розбитих після гріха із золотим тельцем.📌10 тішрея 3894 року (134 рік) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) і кідуш ѓа-Шем (мученицька смерть заради збереження єврейства) рабі Аківи бен Йосефа.Кілька днів тому (5 тишрея) рабі Аківа був заарештований за доносом якогось Папаса бен Йеѓуди, оскільки, всупереч забороні, він продовжував навчати євреїв Торі. Смерть рабі Аківи була болісною: кати здерли з нього шкіру залізними граблями. Сам же рабі Аківа в цей момент голосно читав слова «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїль...»), втішаючи своїх учнів тим, що він, нарешті, отримав можливість повною мірою продемонструвати свою любов до Всевишнього.📌10 тішрея приблизно 3900-4000 роки (150-160 рр.) — Заборона обрізання імператором Адріаном.Римський імператор Адріан, роздратований повстанням Бар-Кохби і опором, який євреї чинили його спробам запровадити в Іудеї культ божественного себе (за традицією римські імператори вважалися божественними), взявся за викорінення іудаїзму. Основну небезпеку він бачив у вивченні Тори, дотриманні шабату і обрізанні (бріт-міла). Що сталося з тими, хто навчав Торі, добре видно на прикладі рабі Аківи, а ось обряд бріт-міла був оголошений каліцтвом, за яке людей саджали до в'язниці, а також страчували. Звичайно, у Адріана нічого не вийшло, час все розставив на свої місця, але осад, як то кажуть, залишився...📌10 тішрея 5734 року (2 жовтня 1973 року) — Напад арабських армій на Ізраїль і початок Війни Судного Дня.Початок бойових дій армії Сирії та Єгипту приурочили до Йом-Кіпуру, дня, який більшість євреїв (у тому числі й солдатів) проводить у синагогах, а отже армія перебуває в «розібраному» стані (приблизно так і сталося — практично всі військовослужбовці були у відпустці). Однак у ті роки практично всі громадяни Ізраїлю відзначали Йом-Кіпур і провести мобілізацію не склало труднощів — всіх чоловіків можна було знайти в синагогах. І оскільки в цей день звичайний рух транспорту припинявся, то дороги були вільні і військовослужбовці змогли швидко дістатися до бойових позицій.Війна, як ви пам'ятаєте, закінчилася черговою поразкою арабських армій, хоча провальний початок війни позначився і Армія оборони Ізраїлю зазнала дуже великих втрат — загинуло понад 2000 солдатів.📌10 тішрея 5716 року (26 вересня 1955 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Єгуди-Лейба Ашлага.Рабі Ашлаг (також відомий під ім'ям ѓа-Сулам, за назвою своєї основної праці) був одним з найбільших кабалістів останніх поколінь. Він народився в 1886 році в Польщі і з дитинства дивував оточуючих своїми здібностями. Пізніше він став хасидом рабі Меїра-Шалома з Калуша, а також часто бував у Бельзі (місто у Львівській області. Не плутайте з містом Белц (Бєльці), яке в Молдові), у Белзер ребе рабі Іссахара-Дова Рокеаха.Будучи зовсім молодим, він перебрався до Варшави, де став рабином однієї з громад (незважаючи на поважну посаду, він жив дуже бідно, тому свої праці писав на клаптиках паперу). У Варшаві рабі Ашлаг продовжив займатися Кабалою і тут у нього з'явився вчитель (сам рабі Йеѓуда-Лейб говорив, що вчитель заборонив розкривати його ім'я, але «в миру» він був відомим варшавським бізнесменом)З 1922 року рабі Ашлаг з родиною переїхав до Єрусалиму. Тут вони жили в маленькій кімнаті в мансарді будинку, що стояв у вузькому провулку біля Стіни плачу.Останнє десятиліття рабі Єгуда-Лейб провів у Бней-Браці та Тель-Авіві. Саме тут він закінчив свою головну працю — книгу «Га-Сулам (Сходи)» (аж 21 том!) — повний і прокоментований переклад книги «Зоар» на іврит (в оригіналі книга написана арамейською мовою).

*ПЕРЕДДЕНЬ ЙОМ КІПУРА: МАЛКОЙСПеред денною молитвою напередодні свята прийнято приймати на себе 39 ударів (малкойс), що спонукають до каяття. Той, хто приймає удари, підперезується поясом (гартл) і нахиляється (або стає на коліна), звертаючись обличчям на північ. Той, хто б'є, бере в руки ремінець тфілін і легенько (прихильників маркіза де Сада просять не турбуватися) б'є по підставленій спині: по правому плечу, лівому плечу і по нижній частині спини, повторюючи це 13 разів. Під час кожного удару і той, хто б'є, і той, хто приймає, кажуть: «І він Милосердний пробачить злодіяння і не погубить того, хто згрішив, як не раз вже відвертав гнів Свій від грішника, і не обрушить на нього всю свою лють» (Ве-Ѓу Рахум йехапер овон вело яшхіт веѓірба леѓашив апо вело йор коль хамото). Цю фразу, в якій 13 івритських слів, повторюють три рази.*ПЕРЕДДЕНЬ ЙОМ КІПУРА: ЛЕЙКАХНапередодні Йом Кіпура прийнято просити у друзів або членів сім'ї лейках (медовий пиріг), а потім їсти його, бажаючи один одному «Лешана това у-метука!» («Доброго і солодкого року!»).Сенс цієї традиції — в символічному побажанні: якщо нам в наступному році і доведеться простягати руку за милостинею, то нехай нам зможуть допомогти не сторонні люди, а близькі (щоб не довелося соромитися), і вже якщо нам доведеться просити, то нехай це буде лейках, тобто не шматок хліба, необхідний для виживання, а медовий пиріг — річ явно не першої необхідності.У хасидських громадах існує традиція просити лейках у рабина громади. В Одесі попросити (і отримати!) шматок лейках можна буде 1 жовтня після закінчення ранкової молитви у рабина Авраѓама Вольфа.*ПЕРЕДДЕНЬ ЙОМ КІПУРА: ЛЕБЕДИКЕ ЛІХТКожен одружений чоловік повинен взяти з собою до синагоги свічку, яка горить 24 години (таку свічку можна придбати в крамниці єврейських товарів при синагозі). Ця свічка називається «лебедике ліхт» («свічка життя»). Її не прийнято запалювати самому — потрібно віддати її співробітникам синагоги, щоб вони запалили її. Крім того, кожен, хто читає «Ізкойр», повинен запалити поминальну свічку у себе вдома.*ПЕРЕДДЕНЬ ЙОМ КІПУРА: СЕУДА МАФСЕКЕТМетою посту в Йом Кіпур є зовсім не бажання заморити людину голодом, а намір не відволікати її від думок про каяття, тому перед Йом Кіпуром рекомендується добре поїсти. З цією метою після денної молитви «Мінха» влаштовують святкову і дуже рясну трапезу (кажуть, що той, хто напередодні Йом Кіпура добре поїв, ніби двічі провів Йом Кіпур, адже ситий шлунок не відволікає власника від думок про Головне).А ближче до вечора влаштовують роздільну трапезу (сеуда мафсекет), тобто трапезу, що відокремлює звичайний день від посту. Ця трапеза повинна складатися тільки з легких, добре перетравлюваних страв. У неї не включають рибу, часник, гострі і солоні страви, алкоголь і м'ясо (саме шматкове м'ясо, тому що є традиція в цій трапезі їсти «креплах» — щось на зразок пельменів з меленим курячим м'ясом; символічна страва, де «біле закриває червоне» (тобто тісто прикриває м'ясо. Біле символізує «хесед», милосердя, а «червоне» — «дін», справедливий суд. Відповідно, креплах символізує нашу надію на те, що милосердя все-таки візьме гору, і ми отримаємо не по заслугах, а з жалю…)).А безпосередньо перед постом рекомендується випити 1-2 літри (5-6 чашок) гарячого і дуже солодкого чаю — для того, щоб підвищити рівень цукру в крові. Тоді піст буде легко переноситися, і так роблять у багатьох єврейських сім'ях, в яких піст — багаторічна традиція.Після цієї трапези батьки благословляють своїх дітей такими словами: «Нехай Бог удостоїть тебе стати таким, як Ефраїм і Менаше» (хлопчиків) або «... як Сара, Рівка, Рахіль і Лея» (дівчаток).*ПЕРЕДДЕНЬ ЙОМ КІПУРА: БІРКАТ ЃА-БАНІМУ деяких громадах «біркат ѓа-банім» — благословення дітей здійснюють перед кожним шабатом. Але в громадах Хабада це прийнято робити тільки напередодні Йом Кіпура, відразу ж після роздільної трапези «сеуда мафсекет». Батько кладе обидві руки на голову дитини і кажесинові: Єсімхо Е-лой-гім ке-Ефраїм вехі-Менаше! (« Нехай Бог удостоїть тебе стати таким, як Ефраїм і Менаше»),дочці: Єсімех Е-лой-ѓім ке-Соро, Рівка, Рохель ве-Лея! («Нехай Бог удостоїть тебе стати такою, як Сара, Рівка, Рахіль і Лея»).Потім вимовляється текст благословення коѓена: «Вайдабер А-дой-ной ель Мойше леймойр. Дабейр ель Аѓаройн веель бонов леймойр, кой севораху ес бнэй Ісроэл, омойр лоѓэм: «Йеворехэхо А-дой-ной вейішмерехо. Йоейр А-дой-ной понов ейлехо віхунеко. Ісо А-дой-ной понов ейлехо вейосейм лехо шолом. Весому ес шмі аль бней Ісроел ваані аворахем» («І Г-сподь сказав Моше наступне: «Скажи Аѓарону і дітям його: «Так благословляйте синів Ізраїля, кажіть їм: «Благословить тебе Г-сподь і охороняє тебе. І буде прихильний до тебе Г-сподь і помилує тебе. Буде прихильний до тебе Г-сподь і пошле тобі мир». І благословлять вони ім'ям моїм синів Ізраїля, а Я благословлю їх!»).Після цього можна додати дитині добрі побажання від себе.*БЛАГОСЛОВЕННЯ ПРИ ЗАПАЛЮВАННІ СВІЧОК У ЙОМ КІПУР1. Борух Ато А-дой-ной, Е-лой-ѓей-ну, Мелех ѓо-Ойлом, ашер кідешону, беміцвойсов вецівону леѓадлік нейр шель Йойм-ѓа-Кіпурім! (Благословенний ти, Господи, Боже наш, Цар Всесвіту, що освятив нас Своїми заповідями і наказав нам запалювати свічку на честь суботи і Йом Кіпура!)2. Борух Ато А-дой-ной, Е-лой-ѓей-ну, Мелех ѓо-Ойлом, шеѓэхейону, вэкиймону веѓигийону лізман ѓазэ! (Благословенний ти, Господи, Боже наш, Цар Всесвіту, який дарував нам життя і підтримував його в нас, і дав нам можливість дожити до цього часу!)*ЙОМ КІПУРЗазвичай слово «Йом Кіпур» перекладають як «Судний день», (наприклад «Війна Судного дня»), але як ми з вами вже з'ясували, Судним є зовсім інший день, точніше дні. Всевишній судить цей світ 1 і 2 тишрея в дні Рош ѓа-Шана, а потім, оскільки, якщо судити по справедливості, то для кожного з нас вирок виявиться несумісним з життям, нам дається час на виправлення. Протягом цих днів покаяння (ті самі «Грізні дні» або «Дні трепету») ми намагаємося все-таки пробудити милосердя Всевишнього і благаємо його дарувати нам життя. І, судячи з демографічних зведень (заторів і громадського транспорту в години «пік»), нам поки це вдається. Так що Йом Кіпур це не «Судний день», а скоріше «День розгляду Вищим судом касаційної скарги». Або, якщо хочете, можна перекладати цю назву як «День Спокути».До речі, оскільки в цей день відбувається затвердження вироку, то побажання добра на наступний рік виглядає трохи інакше: «Гмар хатіма това!» (дослівно це перекладається як «Доброї остаточної печатки!», а значить це приблизно наступне «Нехай остаточний варіант вироку (доброго вироку), який буде тобі винесений, буде скріплений печаткою (на знак підтвердження того, що рішення незмінне)». Як бачите, на івриті не набагато коротше. Тому іврит можна вивчити хоча б тільки за це...)Ще одна назва свята — «шабат шабатон», «субота субот», тому що цей день скасовує навіть суботні правила (наприклад, у суботу не постяться, за винятком Йом Кіпура).Крім звичайних суботніх заборон, на кшталт заборон на роботу, вмикання-вимикання вогню і світла, використання грошей тощо, на час Йом Кіпура діють п'ять додаткових заборон:• на їжу і пиття;• на вмивання (навіть холодною водою. Тільки після відвідування туалету омивають кінчики пальців);• на використання парфумів;• на інтимну близькість;• на носіння шкіряного взуття. Одягають туфлі з гуми, пластику або тканини. Підійде і шкірозамінник, але бажано, щоб нешкіряне походження було помітно, тому ганчіркові туфлі кращі.Ще одна п'ятірка, пов'язана з цим святом — п'ять молитов цього дня: Маарів (ввечері; початок свята), Шахаріт (ранкова), Мусаф (додаткова ранкова), Мінха (денна) і Неіла (передвечірня; завершальна цього дня).У Йом Кіпур прийнято одягати білий одяг, подібний до того, що носять ангели, які служать Всевишньому. Найчастіше поверх одягу одягають білий халат-кітл.Ще що потрібно пам'ятати: в цей день прощають гріхи тільки по відношенню до Б-га. Провини, вчинені по відношенню до людей, можуть пробачити тільки вони.І останнє зауваження: десятиденний термін для виправлення Всевишній відпускає тільки для євреїв (у Нього з нами особливі рахунки). Іншим народам для виправлення дається три тижні, аж до дня Ѓошана-раба (21 тишрея).*ПЕРШИЙ ВИНОС СВИТКА ТОРИ І «МАФТІР ЙОНА»Вперше сувій Тори виносять під час вечірньої молитви «Маарів» (цього року — 1 жовтня). Під час ранкової молитви «Шахаріт» до читання Тори викликають сім осіб, а під час денної — трьох, останній з яких читає всю книгу Йони (Мафтір Йона).Традиційно вважається (і підтверджується на практиці), що перший винос сувою і виклик до читання мафтір Йона сприятливо позначаються на здоров'ї всієї родини і фінансовому благополуччі, тому за право винести сувій або брати участь у читанні мафтіра проводяться торги. Цієї честі удостоюються люди, які заплатили (тобто передали на благодійні потреби громади) максимальну суму.*МОЛИТВА «ІЗКОР»Ізкор — це поминальна молитва, яка читається чотири рази на рік: в останній день Песаха, в Швуес (за межами Ерец-Ісраель, тобто у нас — у другий день свята), в Йом Кіпур і в Шміні Ацерет.Ізкор — це особлива молитва, в якій молиться просить Всевишнього дати душі померлого спокій, Божественне світло і місце серед душ праведників, а також проголошує свій намір зробити пожертву в пам'ять про душу покійного.Слова Ізкойра, що містять обіцянку благодійності, повинні сприйматися абсолютно серйозно: обіцянка повинна бути виконана після свята (адже в свято, згідно з єврейським Законом, не можна платити гроші). Якщо людина не збирається жертвувати, їй краще утриматися від обіцянки; в такому випадку не слід вимовляти фразу, де йдеться про пожертвування.Згідно зі звичаєм більшості громад, ті, у кого живі обоє батьків, під час читання Ізкойра виходять із зали синагоги. В Ізкойрі згадують єврейське ім'я покійного і єврейське ім'я його матері, якщо, зрозуміло, воно відоме. Якщо воно невідоме або якщо покійний не мав єврейського імені, його згадують тим ім'ям, яким зазвичай називали за життя. Текст Ізкойра наведено в молитовнику (махзорі) на Йом Кіпур, який можна взяти в синагозі.*ТРАПЕЗА ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ЙОМ КІПУРАІснує традиція після закінчення Йом Кіпура влаштовувати святкову трапезу, під час якої їдять креплах і вмочують хліб у мед. Традиція говорить, що участь у такій трапезі благотворно позначається на фінансових справах учасникіджерело: chabad.odessa

🍽️ Перша трапеза — 6.10.25 ⏰ 19:30 (вечірня трапеза у 🌿 суці)🍽️ Друга трапеза — 7.10.25 ⏰ 13:00 (денна трапеза у 🌿 суці)🍽️ Третя трапеза — 8.10.25 ⏰ 13:00 (денна трапеза у 🌿 суці)🍽️ Четверта трапеза — 13.10.25 ⏰ 19:30 (вечірня трапеза у 🌿 суці)🍽️ П'ята трапеза — 14.10.25⏰ 19:00 (вечірня трапеза у 🕍 ВМЗ)🕊️ Для участі необхідно зареєструватися за посиланням:https://forms.gle/osjFgRgUorgpeegr7 на ті трапези, які Ви бажаєте відвідати.⚠️ Попередній запис обов’язковий! ✅ХАГ СУКОТ САМЕАХ!

Той, хто хоче виконувати заповіді якнайретельніше, вже протягом Десяти днів каяття купує етрог, лулав і адас для арбаа мінім (див. нижче, 128:1), щоб перед Йом-Кіпуром йому була зарахована ще одна заслуга - підготовка до виконання цієї важливої ​​заповіді.В усі дні між Рош-Ашана та Йом-Кіпуром у "Шахаріт" та "Мінху" наприкінці "Тахануна" читають повний текст "Авіну, малкейну" перед відкритим арон кодешем, за винятком "Мінхі" у п'ятницю та молитов у суботу (Шабат) тшува) і напередодні Йом-Кіпура (оскільки "Авіну, малкейну" не читають у дні, коли не говорять "Таханун").Субота між Рош аШана та Йом-Кіпуром має дві назви.*Перше – Шабат шува – вона отримала за першими словами "афтари", яку читають у цей день: Шува, Ісраель! ("Повернися, Ізраїлю!") (Ошеа, 14:2).* Друге - Шабат тшува, тому що ця субота - один із Десяти днів каяття. Друга назва натякає на те, що хоча в суботу не читають молитов, в яких ми згадуємо про наші гріхи, проте цієї суботи необхідно здійснювати тшуву, тільки особливу, "суботню тшуву", тобто прагнути піднятися на вищий духовний рівень не з прірви гріха, а вже у сфері святості.Є звичай запалювати перед настанням Шабат тшува особливу свічку, яка горить цілу добу, - щоб нам світило "світло тшуви".Для читання "афтари" в Шабат тшува викликають найшанованішу людину в громаді. У "Мінху" читають "Цідкатха", навіть якщо наступний день - переддень Йом-Кіпура. Під кінець цієї суботи не читають "Вії ноам" і т. д., за винятком випадку, коли Йом-Кіпур збігається з наступною суботою.Не прийнято освячувати місяць до кінця Йом-Кіпуру - хіба що погода вселяє побоювання, що в ніч після Йом-Кіпуру зробити це не вдасться.

ЛИСТ ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ ДО ВСІХ ЄВРЕЇВ НАПЕРЕДОДНІ ЙОМ-КІПУРУ 5732 (1971) РОКУДо всіх синів і дочок Ізраїлю, де б вони не перебували, — благословення та побажання здоров’я і миру!У Рош га-Шана всі ми, євреї, прийняли на себе «іго Царства Небесного», щоб це рішення розкрилося згодом у кожному дні нового року. Про це сказано в молитві: «Розкрий Славу Царства Твого нам!»З одного боку, сказано: «Ви стоїте сьогодні всі разом…» — усі євреї в день Рош га-Шана разом постають перед Творцем, перебуваючи в стані повної єдності душ. З іншого боку, далі у фразі підкреслюється неоднорідність цього «разом»: відмінність рівнів між «вашими головами» і «вашими водоношами».Попри видиме протиріччя, сказане відображає особливий рід єдності євреїв («кома шлема»), подібний до цілісності тіла, в якому голова, руки, ноги виконують різні функції і нерівні за значенням, але водночас складають єдине ціле й доповнюють одне одного до повноти.У дні, що поєднують Рош га-Шана з Йом-Кіпуром, я хочу пригадати слова Алтер Ребе. Іноді, говорив він, п’ята виконує роль провідника — і тоді голова змушена йти за нею.На матеріальному рівні ми бачимо: хоча функцією голови є керувати тілом, саме ноги переносять тіло, включно з головою, з місця на місце. Усе в цьому світі віддзеркалює реалії світу духовного. Важливо зрозуміти: як же стається так, що ноги ведуть голову, і що це означає у духовному сенсі? Основна відмінність провідників народу, мудреців (на духовному рівні), — розум, здатність до усвідомленого служіння. «Водоноші» ж виконують механічну роботу, і в духовних термінах їх служіння можна описати як виконання обов’язку без зайвого мудрування. Як же може «водоноша» стати на місце «голови народу» — ще й так, що «голови народу» йтимуть за ним?І ще одне питання. Всевишній виявив Свою Волю в заповідях. Чи може, в принципі, єврей точно і в усіх деталях виконати Волю Всевишнього?Часом можливості людини настільки обмежені, що навіть така велика сила, як самопожертва, не допомагає: з самопожертви можна стрибнути з даху на землю, але навіть той, хто готовий віддати життя, не може застрибнути назад на дах.Коротка відповідь на ці питання:У виконанні заповідей діяння є головним. З іншого боку, величезною цінністю є і почуття, і та духовна праця, яка втілена в практичному виконанні заповідей. Парадоксальним чином, саме відчуваючи обмеженість своїх можливостей, неспроможність виконати Волю Всевишнього навіть ціною самопожертви, єврей через почуття гіркоти й незадоволеності може дійти до такої глибокої єдності з Всевишнім, Торою і заповідями, якої неможливо досягти жодним іншим шляхом. У такому випадку він не лише не отримує покарання за невиконану заповідь, але й, більше того, отримує нагороду за щире бажання її виконати.І що ще важливіше — душа єврея завдяки глибині пережитого наближається до досконалості, недосяжної для тих, хто осягає Всевишнього лише розумом.Так «водоноша» стає вищим за «голову», веде «голову» за собою. Справжній біль серця за невиконану заповідь (один із найважливіших аспектів тшуви) надає особливої висоти єврейській єдності.

📸 Сьогодні в нашій громаді відбулася особливий урок- Шлях повернення: від Капарот до Йом КіпуруГоловний рабин України та Києва Моше Реувен Асман провів урок для чоловіків нашої громади на тему обряду Капарот та святості Йом Кіпуру.Це була унікальна можливість отримати глибокі знання, які допомагають не лише зрозуміти сенс обрядів, а й відчути їхній духовний зміст у нашому повсякденному житті. 🙏 Нехай ці уроки стануть джерелом сили та натхнення для кожного з нас у дні роздумів, очищення та повернення до Вс-вишнього.

*8 тішрея 2935 року (826 рік до н.е.) — Початок свят, присвячених завершенню будівництва Храму.Двотижневими святкуваннями відзначив цар Шломо (Соломон) завершення будівництва Храму в місті Єрусалимі, який протягом 410 років (аж до його руйнування вавилонянами) залишався центром національного і духовного життя єврейського народу. А почалися урочисті церемонії 8 тишрея.*8 тішрея 5552 року (13 жовтня 1791 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Боруха, батька Алтер ребе.Рабі Борух в юності багато подорожував Європою, навчаючись у різних єшивах і у різних рабинів. Однак, незважаючи на велику вченість, він ретельно приховував її (розповідають, що він був членом союзу ністарім — праведних мудреців-кабалістів, які потайки подорожували єврейськими містечками і в разі необхідності приходили місцевим жителям на допомогу). Після одруження рабі Борух оселився в Ліозно (Білорусь). Там у нього народилося четверо синів, один з яких, Шнеур-Залман (відомий нам як Алтер ребе), став засновником руху Хабад.На схилі років рабі Борух знову відправився в подорожі і останнім своїм місцем проживання обрав угорське містечко Соліш (тепер воно знаходиться у нас в Україні, в Закарпатській області, і називається Виноградів). У 1791 році рабі Борух пішов з цього світу і був похований на кладовищі Соліша.джерело:chabad.odessa

📖 Йом Кіпур — День Спокути — найважливіше свято в юдейському календарі.▪️ Період Десяти Днів каяття починається з Рош га-Шана і досягає свого піку на Йом Кіпур.▪️ Це день викуплення гріхів, які людина вчинила проти Б-га.▪️ Суд починається на Рош га-Шана, а остаточний вирок виноситься на Йом Кіпур.🚫 Заборони Йом КіпуруУ цей день ми утримуємося від:1️⃣ Їжі та пиття.2️⃣ Купання.3️⃣ Використання косметичних масел.4️⃣ Ношення шкіряного взуття.5️⃣ Подружньої близькості.📜 Тора каже (Ваїкра 16:31):«Щоб упокорювали ви душі свої…»🌿 Духовний зміст🔹 Йом Кіпур — день, коли людина відходить від повсякденності й присвячує всі сили душі очищенню та каяттю.🔹 Мета — спокутувати гріхи минулого року й піднятися на новий, вищий духовний рівень. 📖 Сефер а-Хінух (заповідь 313) пояснює:«Б-жа доброта полягає в тому, що Він виділив один день у році, коли люди можуть спокутувати свої гріхи через каяття.Тому нам наказано постити: їжа, питво й інші насолоди тягнуть до матеріального та заважають душі шукати істину.Цей день дано для зміцнення душі, аби вона стала гідною отримати прощення Вс-вишнього».