Офіційна ініціатива Хабаду, спрямована на поширення звичаю запалювання суботніх та святкових свічок серед жінок і дівчат єврейського народу.🕯️ Історія кампаніїМівца «Нерот Шабат Кодеш» був проголошений Любавичським Ребе у 1974 році (5734) як один із десяти центральних проєктів (мівцоім).Головне завдання — пробудити й зміцнити участь кожної єврейської жінки та кожної дівчинки в запалюванні свічок, щоб примножити світло у світі — духовне й матеріальне ✨.Ребе неодноразово наголошував: у сучасному світі, наповненому тривогою, напругою та духовним мороком, навіть одна свічка здатна принести в дім мир і благословення.📜 Причини проголошення мівцаЛюбавичський Ребе розглядав заповідь запалювання свічок як особливий засіб:🕊️ зміцнення миру в родині✨ збільшення духовного світла🌿 виховання майбутніх поколінь у атмосфері святостіРебе підкреслював: жінка — «світло дому», і саме їй доручена ця важлива місія.Тому потрібна широка кампанія, яка дасть змогу кожній єврейській жінці відчути свою роль в освітленні світу.📅 Початок кампаніїІніціативу було офіційно оголошено в бесіді Ребе 24 елула 5734 року.Відтоді Ребе доручив хасидам розвивати:● розповсюдження свічок● пояснення сенсу міцви● організацію допомоги жінкам, які починають дотримуватися традиціїРебе також зауважив, що кампанія охоплює не лише суботні, але й святкові свічки.🌸 Дівчатка і вихованняОсоблива увага у кампанії приділяється дівчаткам.Ребе навчав, що дівчинка має починати запалювати свою свічку з віку усвідомленості — зазвичай із трьох років.Це дає дитині:🌸 відчуття значущості🌸 розуміння святості Шабату🌸 особисту участь у примноженні світла 🌟Дівчинка запалює свою свічку перед матір’ю, аби та могла спостерігати й допомогти.🚗🌍 Розвиток і масштаби діяльностіПісля проголошення ініціативи волонтерська діяльність стала інтенсивною й глобальною.Щоп’ятниці активістки Хабаду вирушають до:🛍️ торгових центрів🏥 лікарень🎒 шкіл та дитячих закладів🏘️ житлових районівВони роздають набори свічок, пояснюють час запалювання та значення міцви.В Ізраїлі в межах організації «Неші у-Бнот Хабад» діє спеціальний відділ, що займається:● виробництвом наборів● логістикою поширення● навчальними матеріалами● програмами для шкіл та семінарійЗа даними організації, лише за один рік (наприклад, 2019) було поширено понад 1,2 мільйона наборів в Ізраїлі, не враховуючи приватні ініціативи.🙏 Духовні аспектиРебе пояснював, що запалювання свічок пов’язане з:🕊️ принесенням миру до дому✨ посиленням духовного світла🌼 можливістю особистої молитви жінки🏠 створенням атмосфери святості в оселіПеред запалюванням жінка традиційно дає монету в цдаку — це додає діянню елемент милосердя й доброти. джерело: 📖 Любавичський календар https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

7 кіслева 3321 року (603 рік до н.е.) — Цар Йегоякам спалив сувій з текстом жалобного плачу «Ейха».Книга «Ейха» (Плач Їірміягу), в якій оплакується руйнування Храму, була продиктована пророком Їірміягу своєму учневі Баруху бен Нерії і за традицією читається в день 9 ава.7 кіслева 3765 року (4 рік н.е.) — Смерть Ѓордуса (Ірода).Цього дня помер один з найжорстокіших і найкривавіших царів в єврейській історії. У Талмуді сказано, що цей день був оголошений святковим.джерело: chabad.odessa

Кожного четверга в Центральній синагозі Києва відбуваються особливі уроки для вірян "золотого віку" по тижневому розділу Тори, які проводить капелан Збройних сил України Давид Мільман. Ці уроки є надзвичайно важливими та необхідними для нашої громади.Заняття з Тори допомагають вірянам поглиблювати свої знання про святі тексти, розуміти їхній глибокий зміст та застосовувати в повсякденному житті. Особливо цінно, що ці уроки проводяться для людей "золотого віку", які мають великий життєвий досвід та мудрість.Під керівництвом капелана Давида Мільмана віряни мають можливість не лише вивчати Тору, але й обговорювати важливі духовні та життєві питання, ділитися своїми думками та отримувати підтримку від громади. Це сприяє зміцненню духовних зв'язків, створенню атмосфери єдності та взаємної підтримки.Такі уроки є важливим елементом духовного збагачення та розвитку, допомагають зберігати традиції та передавати їх наступним поколінням. Запрошуємо всіх вірян "золотого віку" приєднатися до цих занять і разом поглиблювати свої знання про Тору.

«Мій батько говорив, що читання “Шма” перед сном — це невелика подоба сповіді “Відуй”, яку промовляють перед смертю. Однак у другому випадку людина назавжди йде “з ярмарку”, і завершені її справи, про які сказано: “…сьогодні, щоб виконувати їх”.А під час щоночного читання “Шма” —" ярмарок" ще в розпалі, і все ще можна чогось досягти».джерело: chabad.org

🌟 Машпія — це хасид і духовний наставник, людина з досвідом та хасидським вогнем, яка служить прикладом і спрямовує інших у духовному житті.❓ Що він робить?🗣 Проводить фарбренгени, пояснює хасидські ідеї, надихає, підтримує, допомагає зростати в духовній роботі та зміцнювати зв’язок із Ребе.📚 Часто машпія також веде уроки з Хасидуту.❓ Навіщо потрібен особистий машпія?🧭 Ребе вчив: кожному потрібен свій духовний порадник — «Асe леха рав» (зроби собі вчителя).Машпія допомагає:• розібратися в духовних питаннях,• ухвалювати правильні рішення в повсякденному житті,• побачити картину ширше й об’єктивніше.❓ Що Ребе говорив про машпіім?🔥 У 5737 році (1977) Ребе постановив: у кожній хасидській громаді має бути машпія.Ребе пояснював їхні обов’язки:— надихати на добро й святість,— зміцнювати заняття Торою,— займатися поширенням юдаїзму,— бути адресою для поради в питаннях Авойди та Мівцоім.❓ Яка головна відповідальність машпія?⚡️ Пробуджувати людей довкола, не давати впасти в байдужість чи пасивність.📌 У 5747 році (1987) Ребе додав: машпія має слідкувати, щоб хасидські звичаї дотримувалися на практиці.❓ А що відбувається на фарбренгені з машпія?🎶 Це не лекція. Це жива хасидська атмосфера:нігуни, відверта розмова, натхнення та взаємний вплив.Машпія допомагає учасникам взяти «пойнт» усередину — у власну духовну роботу.📖 Любавичський календарджерело:https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

📜 Спільний Сувій Тори — для єднання народу ІзраїлюЛюбавичський Ребе розпочав кампанію написання спільного свитка Тори, щоб кожен єврей міг бути пов’язаний із самою сутністю Тори — не лише через вивчення, але й через належність до конкретної літери у свитку.Важливо підкреслити, що ця акція проводиться окремо від Свитка Тори для дітей, який є самостійним проєктом.✨ Глибокий зміст і мета кампаніїТора порівнює єврейський народ із свитком: кожна літера — як окрема єврейська душа.Якщо навіть одна буква відсутня або пошкоджена — увесь свиток вважається неповним.Так і народ Ізраїлю: істинна мета — щоб кожен єврей був включений, пов’язаний і займав своє унікальне місце.Написання спільного Сефер Тори:посилює єдність народу,приносить духовний захист,є джерелом благословень,зміцнює зв’язок кожного єврея з коренем його душі.Ребе неодноразово підкреслював, що участь у цій кампанії приносить особливі заслуги і впливає на обставини як громади, так і кожної людини.📝 Як відбувається участь?Кожен охочий отримує власну букву у свитку — за символічну суму, щоб участь була доступною для всіх.Після реєстрації букви розподіляються сертифікованими соферами.Учасник отримує:📄 персональний сертифікат,🔠 вказівку своєї букви та її розташування, духовний зв’язок з призначеною для нього частиною Тори.Буква не обирається випадково — вона розподіляється у точному порядку, щоб свиток був написаний правильно від початку до кінця.📍 Де пишуть свиток і що відбувається далі?Свиток пишеться досвідченими соферами на спеціально підготовленому пергаменті, з дотриманням усіх суворих законів написання священних текстів.Після завершення планується урочисте завершення роботи та доставка свитка до Ізраїлю, де він буде розміщений як символ єдності всього народу.🔗 Реєстрація для отримання букви у свитку: https://share.google/8siYWwuAzR4twhh6q джерело: https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 

📌5 кіслева 5392 року (18 листопада 1631 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу рабі Шмуеля-Еліезера Ейдельса.Рабі Шмуель-Еліезер (Маѓаршо) народився в 1555 році в Познані, в знатній рабинській родині, а його тестем був позненський рабин рабі Моше Ашкеназі Гальперін — один з найбільших авторитетів того часу. Протягом 20 років рабі Маѓаршо очолював познацьку єшиву, а витрати на її утримання оплачувала його теща Едель, так що глава єшиви став відомий єврейському світу під тещиним «ім'ям».Після її смерті Маѓаршо обійняв посаду глави рабинського суду в місті Хелм (відомому в єврейському фольклорі своїми «хелмськими мудрецями»), потім очолював рабинати Любліна і Острога.Рабі Шмуель Едельс користувався величезним авторитетом в єврейському світі і його збірка коментарів «Хідушей Ґалахот» стала невід'ємною частиною будь-якого видання Талмуда. Крім цього, він був відомий добротою і безкорисливим бажанням допомогти ближньому — численні історії та легенди, що прославляли доброту Едельса і зроблені ним чудеса, ходили по Польщі та Україні ще за його життя. На косяку дверей його будинку (згорів у 1889 році) був написаний вірш з книги Йова: «Мандрівник не ночував на вулиці, і двері мої відкривав я подорожньому» — девіз, яким рабі керувався протягом усього життя.📌5 кіслева 5564 року (19 листопада 1803 року) — Весілля ребе Цемах Цедека і ребецн Хаї-Мушки.Третій Любавицький ребе, рабі Менахем-Мендл (ребе Цемах Цедек) був сином рабі Шолома Шахно і дочки Алтер ребе ребецн Двори-Леї. Рано осиротілий малюк виховувався в будинку діда, який бачив у ньому майбутнього наступника. У 1803 році у віці 14 з половиною років Менахем-Мендл одружився з Хаєю-Мушкою, дочкою другого Любавицького ребе рабі Дов-Бера (Мітелер ребе).Весілля відбулося в містечку Ляди, де тоді проживала сім'я Алтер ребе.джерело: chabad.odessa

Молодь провела Авдалу, вдихнула аромат благовоній і м’яко перейшла від Шабату до нового тижня, залишаючи в собі тихий відголос духовності та зосередженості.Потім відбувся майстер-клас з ароматерапії: говорили про запахи, що сприяють зібраності й внутрішньому спокою. Згадали царя Давида, чия поезія та музика відкривали серце до молитви, і почули історії про Бааль Шем Това — про простоту, щирість і Б-жественну присутність у буденних миттєвостях ✨Дякуємо всім, хто долучився.Ще більше змістовних подій — у Jewish Youth Kyiv! більше фото: https://www.facebook.com/Jewish.Youth.Kyiv  

Свято Хануки традиційно пов’язують зі світлом — світлом мудрості, віри та духовної стійкості. Але саме в ханукальному контексті мудреці неочікувано називають грецьку державу «темрявою». Чому культура, що поклонялася гармонії та красі, постає протилежністю світла?Щоб зрозуміти цей парадокс, важливо розрізняти два види краси. В єврейській традиції краса — це не зовнішня прикраса, а вираження внутрішньої досконалості. Талмуд розповідає про незвичайне сяйво, що emanувало від раббі Йоханана: світло його обличчя було не фізичною особливістю, а результатом духовної величі. Мудрість і чистота душі змінюють людину настільки, що це відображається навіть у її зовнішності. Такий світ — свідчення гармонії духу й тіла.Однак тілесна краса сама по собі може ввести в оману. Як зазначає цар Шломо, «принада оманлива, а краса суєтна», — якщо вона не пов’язана з моральною глибиною. Саме в цьому грецька культура розійшлася з єврейським поглядом: звеличуючи тіло й форму, вона відокремила красу від духовності. Естетика, позбавлена внутрішнього змісту, перетворюється на темряву — вона засліплює, але не освітлює шлях.Ханука нагадує про цю різницю. В історії свята зіткнулися два розуміння прекрасного: зовнішня гармонія та внутрішня цілісність. Маккавеї боролися не проти мистецтва й не проти краси, а проти світогляду, у якому матеріальне оголошено головним. Їхня перемога — це перемога світла мудрості над блиском форми.Ханукальні свічки символізують справжнє світло — світло, що народжується з олії, традиційно пов’язаної з мудрістю. Воно тихе, не осліплююче, але вперто пробиває темряву. Це світло, яке не доводить свою силу гучними заявами, а розкривається у постійності й глибині.Святкуючи Хануку, ми вчимося заново розуміти красу: прагнути не тієї, що минає, а тієї, що преображає; будувати гармонію не лише в тілі, а й у дусі. І тоді світло Хануки стає не просто пам’яттю про диво, а напрямком, у якому триває духовний шлях людини.джерело: toldot.com

ДІМ, СПОВНЕНИЙ КНИГАМИ — «ЯВНЕ ВЕ-ХАХАМЕА» (Явне та її мудреці)Кампанія «Байт мале сфорім» була проголошена Ребе у 5734 році.Її мета — щоб у кожному єврейському домі було якнайбільше святих книг, наповнюючи оселю світлом Тори.🔹 Звідки походить вислів «дім, повний книг»У мідрашах сказано, що Корах запитував Моше: «Якщо в домі багато сувоїв (книг), чи потрібна йому мезуза?»Ребе використав цей образ, щоб підкреслити важливість наповнення дому книгами, якими дійсно користуються.🔹 Як Ребе представив кампаніюУ Парашат Насо 5734 року Ребе закликав кожного розширити свою домашню бібліотеку:Хумаш, Сідур, Тегілім, Танія, книги з хасидуту, Шульхан Арух тощо.А на Сімхат Тора 5735 Ребе додав другу частину — «Явне ве-хахамеа» (Явне — місто, в якому після зруйнування Другого Храму містився центр мудреців Тори — і його мудреці): не лише мати книги, але й проводити вдома уроки Тори.Так дім перетворюється на Явне, «сповнений книг» — місце, що підносить і зміцнює духовність.🔹 Практичні вказівкиРебе пояснював, що слово «мале» — «повний» слід розуміти буквально: книги мають стояти на всіх відповідних стінах дому (окрім туалету та подружньої спальні).Головне — щоб книги були в користуванні, а не просто стояли за склом.🔹 Три книги за вказівкою Ребе РаяцаКожен хасид повинен мати:• «Кетер Шем Тов»• «Ор Тора»• «Танія»І не переплітати їх разом.🔹 Після перемоги в «справі про книги»Ребе перевидав книгу «Дерех Емуна», зробив її доступною і сам навчав із неї на фарбренгенах.Пізніше Ребе закликав посилювати вивчення Тори та додавати нові святі книги вдома і в бібліотеках.🔹 5752 рікРебе наголосив, що кожен може брати участь у «визволенні книг» — купуючи нові книги та додаючи їх до свого «дому, сповненого книг».📖 Любавичський календарджерело:https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

4 кіслева 3412 року (349 рік до н.е.) — Візит делегації вавилонських євреїв до пророка Зхарьї.До цього часу будівля Храму була зведена, але оздоблювальні роботи у внутрішніх приміщеннях тривали (і тривали ще два роки), тому всіх цікавило: ставитися до цього як до початку нової епохи чи як до короткого епізоду. Цього дня євреї Вавилону, які прибули до Єрусалиму, звернулися до пророка Зхарьї з питанням про дотримання посту 9 ава. Ці події описані в Танахі, в книзі пророка Зхарьї в розділах 7 і 8, і там же пророк передбачив, що в майбутньому, після приходу Мошіаха, всі пости будуть замінені святами.джерело: chabad.odessa

Для багатьох, хто робить перші кроки в релігійному житті, вибір кипи несподівано перетворюється на непросте питання. У магазинах можна знайти найрізноманітніші варіанти — тканинні й в’язані, великі й маленькі, чорні, білі та кольорові. Здається, ніби за кожним видом стоїть окреме правило. Але чи справді форма або стиль мають значення і чи існує «правильна» кипа?З точки зору єврейського закону, головне — щоб голова була покрита. Матеріал, колір чи дизайн не визначають ступінь релігійності й не змінюють змісту заповіді. Кипа насамперед слугує нагадуванням про присутність Всевишнього та знаком пошани перед Небом. Людина, яка приймає рішення носити її регулярно, вже робить важливий крок.Втім на практиці кипа часто відображає культурні особливості різних течій в юдаїзмі. Так склалося історично: одні групи надавали перевагу чорним тканинним кипам, інші — в’язаним, треті — яскравішим або більшим моделям. Тому в певних громадах той чи інший стиль почав сприйматися як частина «форми». Це не правило закону, а вираження традиції конкретної спільноти.Якщо людина живе там, де майже немає релігійних євреїв, питання вибору спрощується: підійде будь-яка кипа, яка зручна та подобається. Але якщо поруч є громада, яку планують відвідувати, інколи варто зважати на місцеві звичаї — це допомагає легше влитися в колектив і почуватися природніше.При цьому важливо пам’ятати: відмінності між групами в юдаїзмі не скасовують спільної основи — віри в Єдиного Б-га та дотримання Тори. Кипа не розділяє людей, а навпаки — об’єднує тих, хто прагне жити духовним життям.Універсальним варіантом часто вважають просту чорну кипу — її надягають і ті, хто носить кипу щодня, і ті, хто робить це лише за нагоди. Але остаточний вибір завжди залишається за людиною. Головне — щоб головний убір допомагав відчувати зв’язок із духовним коренем і нагадував про прагнення йти шляхом Тори.джерело: https://toldot.com