Завтра (1 Іяра) хасиди Хабаду по всьому світу відзначатимуть скорботну й водночас героїчну дату — 70-ту річницю теракту в Кфар-Хабаді. Ця подія, що увійшла в історію як «Бійня в Яд а-Хамішa», стала одним із найтяжчих випробувань для молодого ізраїльського поселення, але саме вона визначила його майбутнє.🌑 Ніч, коли згасло світло11 квітня 1956 року (ніч на 1 Іяра 5716). У невеликій будівлі професійного училища («Бейт Сефер ла-Мелаха») в Кфар-Хабаді тривала вечірня молитва Маарів. Близько 50 учнів і їхні наставники молили молитву «Аміда».Раптом у дверях з’являються три постаті — терористи-федаїни. Тишу молитви розривають автоматні черги. Один з учнів, Ашер Кадош, починає викидати дітей через вікна, рятуючи їхні життя. Інший учень, Моше Шапіра, встигає вирвати пробки з електрощита, щоб повна темрява завадила вбивцям прицілюватися.Коли світло знову загорілося, відкрилася страшна картина. На підлозі, в калюжах крові, лежали тіла наставника Сімхи Зільберштрома та п’ятьох учнів: Нісима Асіса, Моше Перца, Шломо Мізрахі, Альберта Едрі й Амоса Узана.📜 «Ні кроку назад»: відповідь РебеПоселення занурилося в глибоку кризу. Страх скував мешканців: багато хто думав залишити Кфар-Хабад. Але відповідь Сьомого Любавицького Ребе була твердою й безкомпромісною: «Іш баль язуз мі-мекомо» — жодна людина не зрушить зі свого місця.Ребе не лише втішав — він закликав до дії. Його девізом стали слова: «Там, де проявилася якість Суду (Гвура), тепер має проявитися якість Милосердя (Рахамім)».Ребе вимагав:Не тікати, а будувати. Розширювати поселення, зводити нові будівлі.Збільшити світло. У відповідь на вбивство була заснована друкарня «Яд а-Хамішa» («Пам’ять п’ятьох») — щоб друкувати книги Тори там, де пролилася кров.Живий зв’язокРебе відправив до Ізраїлю спеціальну делегацію з 11 своїх посланців (шлухім), щоб піднести дух хасидів. Це стало безпрецедентною подією для того часу.✨ «Ваїдом Аарон» — мовчання і діяНа святі Шавуот того року Ребе вперше публічно заговорив про трагедію. Він сказав вражаючі слова:«Багато хто намагається пояснити це високими поняттями… Але насправді це не пояснення. Про Аарона сказано: “І мовчав Аарон”. Є речі, які неможливо осягнути людським розумом. Але одне безсумнівно: з цього виросте подвійне спасіння».📸 Спадщина в кадрахНа архівних фото того часу ми бачимо сильні моменти:Головні рабини Ізраїлю, Іцхак Нісім, розглядають молитовник, залитий кров’ю.Закладення першого каменя друкарні через 30 днів після теракту, де були присутні тисячі людей, включно з міністрами та депутатами Кнесету.Кожній дитині, що вижила, Ребе надіслав книгу «Танія» з особистим присвяченням, перетворюючи їхню травму на місію.🛡 Урок для нас сьогодніІсторія 1956 року — це ДНК Хабаду. Коли ворог намагається залякати й зруйнувати, відповіддю хасида стає ще більше творення. Сьогодні, через 70 років, на місці того маленького училища стоять великі інституції, а Кфар-Хабад став світовим центром поширення єврейства.🕯 Пам’ятаємо загиблих. Продовжуємо їхній шлях. «Ве-хай ба-гем» — і живи ними!📖 Любавицький календар 

📖 ВступНа початку глави «Тазрія» Тора описує закони цараат — духовного недугу, що вражав шкіру людини за гріх лихослів’я (лашон а-ра). Процес був таким: людина приходила до Мудреця-експерта, який визначав природу плями. Але остаточний вердикт — «Нечистий!» — мав виголосити саме Коен. Лише після слів Коена людина залишала межі поселення.🤔 ЗапитанняЧому Тора довірила це рішення саме Коену? Хіба не логічніше було б залишити останнє слово за Мудрецем, який глибше розбирається в законах? І більше того: чому Коен, чия сутність — нести святість і благословення, бере на себе роль того, хто оголошує людину «нечистою»?💡 ВідповідьКоен — це «людина милосердя» (іш а-хесед). Його головна місія — любити єврейський народ і благословляти його з любов’ю.Стан людини, ураженої цараат (мецора), був надзвичайно тяжким: вона ставала вигнанцем, залишала родину й друзів, їй заборонялося перебувати навіть поруч з іншими нечистими людьми.Лише той, хто щиро любить людину, хто по-справжньому співпереживає її болю і відчуває її страждання як власні, має право винести такий суворий вирок.📌 Урок для насПерш ніж осудити іншого за те, що він (як нам здається) недостатньо дотримується заповідей або поводиться неправильно, навіть найвеличнішому «мудрецю» варто перевірити себе: «Чи люблю я цю людину?»Судити можна лише з простору любові та співчуття.На основі бесіди Любавицького Ребе(«Лікутей Сіхот», т. 27, с. 103)📖 Любавицький календар

Сьогодні 30 Іяра 5786 року. 15-й день Омера, 1-й день Рош Ходеш, канун Шабату. Тижнева глава — Тазрія-Мецора.📌 1 Іяра 5716 (1956) року — сталося вбивство у професійному училищі (Бейт-Сефер ле-Мелаха) в Кфар-Хабаді.📌 1 Іяра 5736 (1976) року — Ребе обрав перші шість із «Дванадцяти віршів» і попросив, щоб кожна єврейська дитина вивчила їх напам’ять і повторювала в будь-який час.Фарбренгени під час третьої трапези, у Шабат Мевархім, у святкові дні календаря Хабаду («Йомей де-пагра»), а також у Рош Ходеш — мають проходити в синагозі.Фарбренген «Мелаве Малка», своєю чергою, має відбуватися в домівках членів громади (Анаш).📖 Любавицький календар ((https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 ))

Познайомтеся з людиною, чиїми очима ми бачимо тисячі моментів із життя Ребе — р. Леві-Іцхак (Леві-Іче) Фрейдін (1921–1992).Він був не просто фотографом, а справжнім «придворним літописцем» двору Любавицького Ребе, який залишив після себе десятки тисяч знімків і безцінні години відеохроніки.📜 Шлях із СРСР до «770»Леві-Іцхак народився в містечку Постави (Віленська губернія) в родині рабина. Пройшов Другу світову війну в лавах Радянської армії, де через любавицьких хасидів почав повертатися до своїх коренів. На жаль, у 1942 році вся його родина загинула від рук нацистів.Після репатріації до Ізраїлю у 1975 році (5736) він уперше приїхав до Ребе на місяць Тішрей із власною камерою. З цього моменту розпочалася його унікальна місія.🎥 Особливе ставлення РебеФрейдін удостоївся знаків уваги, що виходили за межі звичайного:З гумором: одного разу в 1976 році, коли Леві-Іцхак ліг на землю, щоб впіймати найкращий ракурс для фото «Кідуш Левана», Ребе усміхнувся й сказав:«Запишіть, що ви зробили це фото лежачи». Згодом Ребе особисто підписав цей знімок.Захист: коли він уперше намагався знімати «Кос шель Браха», учні хотіли йому завадити, але Ребе особисто втрутився й попросив залишити фотографа в спокої.Попутник: Ребе не раз зупиняв автомобіль, щоб дати Фрейдіну зробити чіткий кадр, а іноді навіть запрошував його їхати разом — від дому до «770».🧔 «Божественний образ»Ребе особисто вплинув на те, щоб Леві-Іцхак відростив бороду. Коли у 1983 році він приїхав із бородою, Ребе подякував йому словами:«Дякую, що приїхали і з інструментами (камерами), і з образом Б-га (целем Елокім — натяк на бороду)».🎞️ СпадщинаФрейдін мав глибоке хасидське відчуття. Він відмовлявся фотографувати людей у момент, коли вони проходили повз Ребе, якщо бачив, що вони думають про «гарний кадр» більше, ніж про саму мить зустрічі з праведником.Після його відходу 29 Нісана 5752 року (1992), його величезний архів був викуплений організацією JEM. Сьогодні майже кожне якісне відео чи фото Ребе 70–80-х років — це плід його самовідданої праці.Світла пам’ять майстру, який подарував нам можливість бачити Ребе сьогодні! 🕯️джерело: 📖Любавический Календарь (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Сьогодні ввечері розпочинається Рош Ходеш Іяр.(Рош Ходеш триває 2 дні — у п’ятницю та Шабат).Не забудьте про вставки на Рош Ходеш.Ходеш тов!Нехай у цьому місяці ми удостоїмося повного зцілення та визволення з приходом праведного Машіаха! АМЕН!

📌29 нісана 5380 року (2 травня 1620 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма бен Йосефа Віталя.Один із найвидатніших кабалістів усіх часів народився в місті Цфат. Навчався кабалі у великого кабаліста рабі Моше Кордоверо, а потім став найближчим учнем великого кабаліста рабі Іцхака Лурії Ашкеназі (Арізаль), який стверджував, що його учень володіє частинками душі рабі Аківи та царя Хізкіягу, а також великого мудреця епохи Талмуда рабі Меїра Баал га-Нес (рабі Меїр-Чудотворець).Арізаль викладав своє вчення усно, і саме рабі Хаїм записав його у вигляді збірки «Ец га-хаїм» («Дерево життя») — на думку вчителя, саме його сприйняття було найбільш адекватним. І лише йому Арізаль передав свої обширні знання практичної кабали. Після відходу Арізаля з цього світу рабі Хаїм очолив цфатських кабалістів, і його зв'язок з учителем не перервався. Арізаль протягом 20 років майже щоночі приходив до учня уві сні, навчаючи його найпотаємнішим таємницям Тори. Потім він з'являвся йому раз на місяць, а згодом — раз на три місяці.За бажанням рабі Хаїма майже всі його рукописи були поховані разом з ним у місті Дамаск (Сирія), проте через рік кабалісти рабі Авраам Азулай та Яаков Цемах під час кабалістичних медитацій отримали від нього дозвіл розкрити його могилу та забрати рукописи. джерело: chabad.odessa

28 НісанаТринадцятий день відліку Омера.Хасиди запитали Алтер Ребе: «Яке служіння є вищим — виконання заповіді любити Всевишнього чи виконання заповіді любити євреїв?»Він відповів, що любов до Всевишнього і любов до євреїв разом викарбувані в душі кожного єврея — а саме на рівнях «нешама», «руах» і «нефеш» (рівні єврейської душі). Прямо сказано в Писанні (Малахі 1:2): «Я полюбив вас, — говорить Всевишній». Звідси випливає, що вищим є виконання заповіді любові до євреїв — «любити те, що любить Улюблений».Примітки:У листі, з якого взято наведене вище вчення (том 3, с. 425), описується фарбренген хасидів, на якому був присутній Мітелер Ребе. Під час фарбренгену один із хасидів підняв келих і сказав: «Нехай Б-г допоможе мені здобути справжню любов до Нього!»Невдовзі після цього Мітелер Ребе підняв свій келих і сказав: «Нехай Б-г допоможе мені здобути щиру любов до мого брата-єврея!»Суперечки серед хасидів про те, яке служіння є більш піднесеним, тривали кілька тижнів. Зрештою вони звернулися з цим питанням до Алтер Ребе, який і дав наведений вище відповідь.джерело:https://moshiach.ru/yom-yom.php

Вчора, 27 нісана/ 14 кітня представники Громади щиро привітала Кузьменко Фаїну Яківну з поважним ювілеєм — 80-річчям.Це особлива дата, за якою стоїть ціле життя — сповнене досвіду, мудрості, тепла й людяності. Фаїна Яківна — людина, поруч із якою відчувається щирість, доброта і внутрішня сила.У цей день ми мали нагоду особисто висловити слова вдячності, подарувати увагу та розділити радість цієї події. Нехай здоров’я буде міцним, серце — спокійним, а кожен день приносить світло, турботу близьких і тиху радість.З ювілеєм! Мазаль Тов! До 120!

Уявіть собі: весна 1991 року. Бруклін. Ребе, який десятиліттями вів єврейський народ через найскладніші випробування, виходить до своїх послідовників після вечірньої молитви. Але замість звичних настанов лунають слова, які й сьогодні, через 35 років, змушують серце битися швидше.Це була «відомa сиха» 28 Нісана 5751 року (1991) — момент, коли відповідальність за долю світу була офіційно передана кожному з нас.📉 «Незбагненно!» — біль і крик серцяРебе почав свою промову з вражаючого зізнання. Попри всі дива того часу, він висловив глибокий біль через те, що світ і досі не досяг досконалості:«Як це можливо, що попри все, що сталося і відбувається, Визволення (Геула) досі не настало в реальності? Це абсолютно незбагненно!»Його критика була спрямована на байдужість. Він дивувався, як люди можуть спокійно лягати спати, знаючи, що світ усе ще сповнений темряви:«Коли збираються разом десять євреїв… і водночас вони не “здіймають шум”, щоб вимагати негайного приходу Машіаха! Для них здається цілком допустимим, не дай Б-г, що він не прийде цієї ночі, не прийде завтра або післязавтра!»⚡️ Головне доручення: «Зробіть усе, що у ваших силах!»Ребе прямо сказав, що він зробив усе, що міг, і тепер ця робота на наших плечах. Це не просто прохання лідера — це передача відповідальності:«Що ще я можу зробити? Усе, що було зроблено досі, не привело до кінцевого результату, адже ми все ще у вигнанні. Єдине, що мені залишилося зробити — це передати цю справу вам».Після цього пролунали слова, які стали девізом для цілого покоління:«Зробіть усе, що у ваших силах, щоб привести Визволення негайно, прямо зараз!»💡 Що це означає для нас сьогодні?Багато хто тоді запитував: «Що саме нам робити? Ми ж просто люди». Пізніше Ребе пояснив, що шлях до мети лежить через:Усвідомлене вивченняМи маємо вивчати Тору, особливо ті розділи, де йдеться про майбутній світ і Визволення. Це змінює наше мислення і допомагає бачити світ інакше.Щирість, а не звичкаКоли ми просимо про зміни, це не повинно бути формальністю. Ми маємо справді цього хотіти.Особисту ініціативуРебе сказав: «Нехай серед вас знайдеться один, двоє чи троє, які складуть план — що і як робити».«Я своє зробив — відтепер робіть ви»Ці слова — не привід для відчаю, а найвищий рівень довіри. Ребе вірив, що наше покоління має достатньо сил, щоб завершити розпочате. Кожна добра справа, кожна хвилина вивчення і кожен акт допомоги іншому — це той самий крок, який наближає нас до досконалого світу.📢 Поділіться цим дописом! Сьогодні відповідальність за ГЕУЛУ в цьому світі лежить на кожному з нас. джерело: 📖 Любавицький календар

Історія Хабаду сповнена не лише глибокої філософії, а й драматичних поворотів. Сьогодні зануримося в історію рабі Аарона Алеві Горовіца зі Страшеле (1766–1828) — людини, яку Алтер Ребе називав «правою рукою» і «своїм оком».🌟 Виховання в домі РебеРабі Аарон потрапив до Алтер Ребе ще підлітком. Його відданість була феноменальною: він перебував поруч із Алтер Ребе понад 30 років, фактично живучи в його домі як син.Інтелект: Уже до 13 років він досконало володів вченням Арізаля.Визнання: Алтер Ребе говорив про нього: «Він дорогий мені, як син», а Цемах Цедек згодом називав його розум «Божественним інтелектом». Саме рабі Аарону доручали навчати старших, досвідчених хасидів, тоді як Міттелер Ребе (син Алтер Ребе) займався молоддю.⚡️ Велика суперечка: Розум проти ПочуттяПісля відходу Алтер Ребе у 1812 році в хасидському світі стався розкол. Частина хасидів пішла за Міттелер Ребе до Любавичів, а частина — за рабі Аароном до Страшеле.У чому була суть конфлікту?Це була суперечка не за владу, а за спосіб служіння Б-гу:Любавичі (Міттелер Ребе): Проповідував внутрішнє зосередження. Молитва має бути тихою, інтелектуальною, «всередині розуму». Зовнішні прояви почуттів вважалися зайвими.Страшеле (рабі Аарон): Наполягав, що усвідомлення величі Всевишнього має приводити до екстазу (хітпаалут). Його молитви супроводжувалися гучними вигуками та рухами. Він казав: «Як можна осягнути безкінечність і залишитися спокійним?»📖 Літературна спадщина: ключ до “Танії”Рабі Аарон залишив після себе монументальні праці, які сьогодні вивчаються з благоговінням:«Шаарей га-Їхуд ве-га-Емуна» — детальне пояснення основ єдності Б-га.«Аводат га-Леві» — глибокі бесіди на Тору та свята.Його стиль вирізняється вражаючою ясністю: він умів пояснювати найскладніші концепції кабали просто і зрозуміло, не втрачаючи глибини.🏮 Історія про розірвану хусткуДвоє відданих хасидів Міттелер Ребе боялися потрапити під вплив рабі Аарона через його неймовірну харизму. Прийшовши на весілля, де він виступав, вони домовилися: якщо один відчує, що його «затягує» в екстаз рабі Аарона зі Страшеле, інший має сильно смикнути за спільну хустку.Під час проповіді рабі Аарон почав говорити про любов до Творця так палко, що обидва хасиди одночасно смикнули хустку в різні боки, намагаючись «врятувати» один одного. Хустка розірвалася, і в цей момент вони зрозуміли, що обидва вже підкорені його вченню. Пізніше Міттелер Ребе, дізнавшись про це, з сумом і гумором зауважив: «Ну що ж, у мене стане одним багатієм менше» (натякаючи на соціальний статус тих, хто перейшов).🏛 Спадщина і сучасний поглядПісля смерті рабі Аарона та його сина більшість хасидів Страшеле повернулися до Любавичів. Однак Любавицькі Ребе завжди ставилися до книг рабі Аарона з великою повагою.Сьомий Ребе неодноразово згадував, що в книгах зі Страшеле є унікальні пояснення, яких немає більше ніде. Він особисто закликав хасидів брати на себе відповідальність за перевидання цих праць, називаючи їх «святая святих».Сьогодні могила рабі Аарона в селі Страшеле (Білорусь) знову стала місцем паломництва, а його книги переживають нову хвилю популярності серед тих, хто шукає в юдаїзмі не лише закон, а й живий вогонь душі.«Хасид — це той, чиє нутро палає вогнем прагнення до Божественності, але зовні він залишається стриманим і розсудливим». — рабі Аарон зі Страшеле📖 Любавицький календар

28 нісана 2488 року (1273 рік до н. е.) — Завоювання Єрихону.Першим містом Ерец-Ісраель, яке впало перед євреями, був Єрихон — потужна фортеця. Протягом семи днів євреї обходили навколо міських стін із Ковчегом Завіту, а потім когени затрубили в шофар, народ закричав, і від цього крику та звуків шофара впали стіни міста.28 нісана 5751 року (11 квітня 1991 року) — Звернення Ребе.Цього вечора Ребе виступив з промовою перед хасидами, в якій говорив про Визволення та прихід Месії. Зокрема, він сказав:«… у зв’язку з тією увагою, яка в ці дні приділяється Визволенню, неминуче постає питання: «Чому ж, незважаючи на всі ці знамення, Месія досі не прийшов?» Пояснити це неможливо.Незрозуміло й інше: чому щоразу, коли десять (і в багато разів більше, ніж десять) євреїв збираються разом у дні, коли могло б настати Визволення, вони не нарікають і не висловлюють своє обурення з такою силою, яка змусила б Месію прийти негайно? Невже вони можуть змиритися з тим, що Месія, не дай Боже, можливо, не прийде ні сьогодні, ні завтра, ні післязавтра.На жаль, євреї вигукують: «Ад матай?» (доки нам залишатися у вигнанні?) лише тому, що їм так веліли. Якби цими словами вони висловлювали і своє справжнє бажання, і вимогу, то Месія напевно вже прийшов би.Що ще я можу зробити, щоб спонукати весь єврейський народ у повний голос вимагати Визволення і таким чином дійсно наблизити прихід Месії? Все, що було зроблено досі, не привело до реальних результатів, бо ми, як і раніше, у вигнанні. Більше того, ми перебуваємо ще й у внутрішньому вигнанні щодо нашого служіння Б-гу!Мені залишилося тільки одне — передати це завдання у ваші руки. Відтепер ви повинні зробити все можливе, щоб Месія прийшов сьогодні ж, зараз же! <…> Я зробив усе, що міг! Відтепер ви повинні зробити все, що у ваших силах». джерело: chabad.odessa

🔍 Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вводить пряму кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму. Документ набуває чинності символічно — саме в день, коли в Ізраїль відзначають День пам’яті жертв Голокосту. Верховна Рада України ухвалила цю норму ще у 2022 році, але остаточний підпис глава держави поставив лише зараз.Поправки до Кримінального кодексу остаточно переводять антисемітизм із категорії загальних правопорушень у розряд кримінальних злочинів. Покарання чітко залежить від обставин справи. За базові прояви суд може призначити штраф, обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років.Насильство, обман, погрози або використання службового становища автоматично обтяжують статтю — винним загрожує від двох до п’яти років ув’язнення. Максимальне покарання у вигляді восьми років позбавлення волі застосовується до організованих груп і в разі, якщо дії спричинили тяжкі наслідки. джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4112300-v-ukraini-zaprovadili-kriminalne-pokaranna-za-proavi-antisemitizmu.html