Зараз у мережі шириться інформація: «Станцію Арсенальна збудували у 1960 році на глибині 105,5 м як укриття для партійної верхівки».Звучить інтригуюче. Але давайте розберемося, що з цього — правда, а що більше схоже на міф.✅ Факт: Станція «Арсенальна» дійсно відкрилась у 1960 році й залишається найглибшою у світі — 105,5 метрів.Її глибина пов’язана передусім із рельєфом місцевості поблизу Дніпра, а не лише з потребами безпеки.🤫 Міф чи правда? Версія про бункер для партійної верхівки не має офіційного підтвердження, але виглядає цілком правдоподібною. Поруч — урядовий квартал, Кабмін, Верховна Рада, завод «Арсенал». Кажуть, є навіть закриті тунелі та аварійні виходи…☢️ Також згадують, що «Арсенальна» могла витримати ядерний удар до 40 кт. Це неофіційна інформація, але в СРСР метро справді будували з урахуванням можливості його використання як сховища в разі надзвичайної ситуації.📦 І ще трохи «легенд» — про спецархіви, резервні гілки, секретні кімнати. Чи правда це? Можливо. А можливо — просто красива міська легенда. А ви як думаєте — це просто зручна станція метро чи щось більше?

Багато людей стикаються з тривожними пророцтвами про майбутнє — наприклад, з «передбаченнями Ванги», в яких ідеться про світову війну, владу мусульман і знищення народів Європи. Такі сценарії викликають страх і невпевненість. Але що говорить про це єврейська традиція?Насамперед варто розуміти: Тора — це не збірник пророцтв. У П’ятикнижжі немає детальних передбачень подій — є лише опис духовних законів: як доля єврейського народу залежить від його поведінки. Сказано: «Якщо будете йти за Моїми законами — отримаєте благословення, якщо ні — накажу». Усе просто й зрозуміло. Влада над майбутнім дана нам.У книгах Пророків, особливо у Даниїла, Єзекіїля та в Зоарі, справді згадується про важкі часи перед приходом Машіаха. Наприклад, йдеться про війну між нащадками Ішмаеля та Есава — арабським і західним світами. Але навіть ці пророцтва не є абсолютними: вони залежать від поведінки людства загалом і єврейського народу зокрема. Чи наблизимо ми Геулу добрими вчинками — чи затягнемо прихід Машіаха, посилюючи страждання.Що ж до людей на кшталт Ванги — єврейський підхід до їхніх слів обережний. Після зруйнування Храму пророцтво пішло з цього світу (Бава Батра 12б). Пророцтво може бути дане лише великим праведникам, які досягли повної святості, або у виняткових випадках — дітям і людям із психічними розладами, і то в неясній, символічній формі.Якщо вас тривожить доля світу — займіться тим, що справді може змінити вашу особисту долю й наблизити спасіння: вивченням Тори, виконанням заповідей, добром до людей. Не страх, а віра й дія — ось відповідь єврейської традиції на будь-які «пророцтва». джерело: https://toldot.com

26 тамуза 5519 року (23 липня 1759 року) — перемога Баал Шем-Това над франкістами під час диспуту у Львові.У херсонській генізі (сховище єврейських текстів, яке є при кожній синагозі, куди поміщаються непридатні тексти святих книг. Оскільки в листах євреї постійно цитували святі тексти, то в генізи потрапляла і велика кількість побутових паперів. Найбільш відомі каїрська геніза, де прекрасно збереглися документи за майже 1000 років життя єгипетської єврейської громади, і досліджена на початку XX століття херсонська геніза, де було знайдено багато хасидських документів), так ось, в херсонській генізі було виявлено лист, в якому розповідалося про заснування рабі Ісраелем Баал Шем-Товом звичаю святкування дня перемоги над франкістами.Франкісти були послідовниками Якова Франка, одного з учнів лжемесії Шабтая Цві. Після того як Шабтай Цві прийняв іслам, Франк почав проповідувати щось подібне і за час свого життя встиг перейти з іудаїзму спочатку в іслам, звідти в католицьку віру, а після збирався перейти і в православ'я. Серед іншого Франк проповідував занурення в безодню гріха, щоб якомога швидше переповнилася чаша терпіння і Мошіах вже прийшов і т.д.17 липня 1759 року у Львові, з ініціативи франкістів і католицького архієпископа Львова, відбувся диспут між ними і нормальними євреями. З нашого боку брали участь сорок рабинів, серед яких був і рабі Баал-Шем Тов. Оскільки перемога в диспуті означала поразку католицької церкви і могла спричинити погіршення становища польських євреїв, більшість рабинів не бажали брати участі в диспуті, бажаючи лише одного — щоб франкісти якомога швидше залишили іудаїзм. З цим не погоджувався лише Баал Шем Тов, який говорив, що «поки уражений член ще пов'язаний з тілом, залишається хоч якась надія коли-небудь його вилікувати; коли ж його відрізали, він вже пропав назавжди».Після закінчення диспуту священики зажадали, щоб франкісти хрестилися, що й було зроблено, причому нові «поляки» змінили не тільки віру, а й імена, а в багатьох випадках і прізвища. Ну а потім, ці прізвища, як і належить, стали гордістю Польщі та Росії — Бжезинські, Крисинські, Ясинські, Маєвські, Піотровські, Зелінські. Зокрема мати великого польського поета Адама Міцкевича походила з родини Маєвських і він сам ніколи цього не забував.chabad.odessa

Начальник Генштабу ЦАХАЛу під час візиту до сектора Гази випадково зустрів свого сина — танкіста.Кілька хвилин — побачити, обійняти, сказати щось коротке. Потім знову — кожен до свого обов’язку......... Так виглядає війна, коли вона поруч..........джерло: VestyIsrael

📌від перехрестя з провулком Надії Світличної до перехрестя з вул. Вересневою;📌від перехрестя з вул. Дегтярівською до перехрестя з вул. Митрофана Довнар-Запольського;📌від перехрестя з вул. Січових Стрільців до перехрестя з вул. Лукʼянівською.

У Дарницькому районі Києва "шахед" впав на території дитсадкаНа місці виникла пожежа. Повибивало вікна, пошкоджено фасади, а також одне з крил закладу. Навколо, в житлових будинках теж вибито вікна 

Ми не відміняємо урок.Ми не зупиняємо навчання.Ми не дозволяємо темряві диктувати наше світло.Сьогодні, після ночі обстрілів, ми знову збираємось на урок з Головним рабином України Моше Реувеном Асманом — продовжити вивчення маамару Любавичського Ребе «Насато лерияхо нес леітносес» — «Ти підняв прапор для тих, хто боїться, щоб зміцнити дух!»Це — наша відповідь на терор.Це — наш шлях зцілення.Це — доказ: нас не зламати і не залякати.Ми стоїмо. Ми вчимося. Ми ростемо.Разом — із Творцем. Разом — як громада.Якщо в тебе є єврейське коріння — і ти шукаєш нові знання, підтримку й силу — мерщій до нас!

Якщо Храмова гора — це наше святе місце, і на ній колись стояв Храм, то чому б не зруйнувати те, що стоїть там сьогодні, і не звести свій Храм заново? Однак єврейська традиція дивиться на це питання набагато глибше.Навіть якщо мечеті на Храмовій горі будуть усунуті, і територія звільниться, ми не можемо просто так почати будівництво. Храм — це не просто споруда, яку можна звести за кресленням. Це надзвичайно святе місце, куди заборонено входити в стані ритуальної нечистоти. А сьогодні ми всі ритуально нечисті, бо стикалися з мертвими, були на кладовищах або перебували під одним дахом із тілом померлого. Від цієї нечистоти очищує лише попіл червоної корови — а його зараз у нас немає.Існують закони, за якими за певних умов можна приносити жертви навіть у стані нечистоти. Але для цього необхідне суворе дотримання багатьох умов: наявність коена (священнослужителя) з достовірним родоводом, його облачення у спеціальний одяг, який точно відповідає опису в Торі, наявність первосвященника (коен гадоль) з вісьмома предметами одягу. Ми не впевнені ні у точному вигляді цих предметів, ні у тому, які саме камені повинні бути в нагруднику (хошен).До того ж, ми не знаємо з абсолютною точністю навіть місця розташування жертовника. У Талмуді розповідається, що під час будівництва Другого Храму Всевишній послав трьох пророків, які свідчили з приводу спірних питань. Без таких свідчень ми не маємо права діяти.Якщо ж порушити ці умови і почати служіння в Храмі, це не буде виконанням заповіді, а стане тяжким гріхом, за який передбачене карет (духовне відсічення).Тому, за думкою мудреців Тори, ми не будуємо Храм силою і не руйнуємо чужі споруди. Ми чекаємо того моменту, коли Всевишній Сам відкриє шлях — як це вже бувало в минулі часи. І ми віримо, що це обов’язково станеться.джерело: https://toldot.com

Народження Місяця 🌑 відбудеться у п’ятницю, 25 липня / 9 тамуза, о 10:42 та 5 частин.Рош Ходеш триватиме один день — наступного Шабату.Бажаємо здорового, спокійного та радісного місяця Менахем-Ав!

 Момент, коли щось чи хтось перестає відповідати нашим очікуванням, може здаватися болісним. Але саме в ці миті розчарування ми починаємо бачити реальність ясніше.Це ніби зняти окуляри з рожевими скельцями: спершу все виглядає надто різко, але з часом — чітко. Розчарування може бути болісним, але воно також дає шанс побачити те, чого ми раніше не помічали. Іноді саме тоді ми починаємо переосмислювати свої потреби, цінності, стратегії, вибори.Це — не помилка. Це — етап. Частина шляху, яка відкриває нові горизонти. Питання для саморефлексії:У чому я зараз відчуваю розчарування?Що це говорить мені про мої очікування або потреби?Які нові можливості може приховувати цей досвід?InstitutPsihoterapiiResurs

*23 тамуза 5330 року (26 липня 1570 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) одного з найвидатніших середньовічних кабалістів рабі Моше бен Якова Кордоверо (Рамак).Місце його народження невідоме, а родина, судячи з прізвища, походила з Іспанії. Вчителями Моше були рабі Йосеф Каро — автор книги «Шулхан арух», кодексу життєвих норм єврея, і рабі Шломо Алькабец — відомий кабаліст, автор суботнього гімну «Леха доді».Рабі Моше був одним з 4 мудреців, удостоєних у 1538 році смихи (свідоцтва про посвячення в рабини) від знаменитого рабі Яакова Бейрава. Решта троє — автор «Шульхан аруха» рабі Йосеф Каро, рабі Моше з Трані і рабі Йосеф Сагіс.Рабі Моше був даяном (суддею громади) і главою єшиви в Цфаті, і серед його учнів був великий кабаліст рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (Арізаль). За своє недовге життя рабі Моше створив кілька монументальних праць, причому його перший і найвідоміший твір, «Пардес римонім» («Гранатовий сад»), був написаний ним у 27 років.Інші відомі твори рабі Моше — «Еліма раббаті» («Великий Елім»), «Ор якар» («Дорогоцінне світло») — невиданий досі великий коментар до «Зоару» (основної книги кабали), а також вступ до кабали «Ор неерав» («Вечірнє світло») і коментар до П'ятикнижжя «Сефер герушин» («Книга вигнань»).джерело: chabad.odessa