Напередодні Рош Ходеш ШватПочаток місяця Шват – чудовий час для молитов про все, що стосується сім'ї!Шват, як “воруш” – коліно (Ізраїлю), сім'я, клан. До того ж це місяць плодів! Так що молитви про народження дітей, хороші стосунки в сім'ї та знаходження своєї пари ДУЖЕ вітаються 🙂☝Шват – це новий початок, не проґавте!“При Цадик” зц”л, рів Цадок аКоен міЛюблін, пише: тим, хто хоче знайти свою пару, або молиться, щоб хтось із близьких знайшов – це час прохань про “найзатриманіших” шидухів.👉І навіть не тільки сам Рош Ходеш, а також увесь цей тиждень.Пояснює “При Цадік”: Жили-були 7 сестер, дочок Ітро, немолодих та незаміжніх. Ніхто не хотів на них одружитися, бо їхній батько залишив ідолопоклонство. І ось, з'являється Моше, захищає їх від пастухів та допомагає начерпати води. Дочки кажуть батькові: “Єгиптянин врятував нас від пастухів. Він ще начерпав нам води. ”Слово “начерпав” (дала) повторюється двічі. На івриті "ледалот" означає начерпати та врятувати. Від слова "длі" - мазаль місяця Шват (Водолій).Згодом Ітро віддає свою дочку Ціпору за дружину Моше. А після неї, виходять заміж та інші сестри.Пояснює “При Цадик”, що після зимової убогості (далуть – від того самого кореня), приходить Шват, місяць процвітання, розвитку та удачі (мазаль від слова “лінзоль” – витікати). Тож будьте готові до приємних сюрпризів!Всім гарного та родючого місяця!

До кого молиться єврей?Чи можна Його описати? Чи має Він ім’я?Ні, немає опису, за допомогою якого можна було б уявити Його, немає імені, яке дозволило б осягнути Його.Навіть займенник «Він» містить у собі занадто багато, немовби Він міг би бути кимось стороннім, відсутнім або присутнім.Навіть визначення «Нескінченне Світло» не зовсім точне, адже це ніби обмежує Його лише світлом.Але Він – не світло. Він – Джерело світла.У Джерелі всього світла немає ні відсутності, ні присутності, ні буття, ні небуття.Є лише «Ти». Тут, зараз, відомий усім істотам.І водночас – за межами будь-якого пізнання.Це справді незбагненно, можливо, навіть зухвало, але ми, слабкі смертні створіння, звертаємося до небес і за межі небес та промовляємо: «Ти».Як писав рабі Йосеф-Іцхак із Любавичів:Ти – Той, про Кого знають усі.Ти – Той, на Кого всі покладають свою надію.Ти – Той, до Кого всі звертаються у своїх молитвах.Ти – Той, Кого не знає і не осягає жодне створіння чи еманація.І тому ми молимося лише до Тебе, бо тільки Ти, Незбагненний, відомий усім.(Рабі Цві Фріман)

29 тевета 5766 року (29 січня 2006 року) — Йорцайт (річниця виходу з цього світу) старшого кабаліста нашого часу рава Іцхака Кадурі.Коли раву Кадурі було 16 років, старий рав Йосеф-Хаїм, відомий як Бен-Іш-Хай, найбільший сефардський рабин XIX століття, благословив Кадурі на довге життя. Благословення збулося — рав Іцхак Кадурі, якого називали «старшим кабалістом», жив у трьох століттях. Ніхто не знає, скільки років насправді було раву Кадурі. Одні кажуть, що 106, інші — 113.Рав Іцхак прибув до Еретц-Ісраель з Багдада в 1911 році і вже тоді вважався генієм. У 1922 році він почав навчатися в єшиві «Порат Йосеф» в Єрусалимі під керівництвом легендарних кабалістів, серед яких був рав Йєгуда Педайя та рав Ефраім Коґен. Серед інших його вчителів були голова єшиви «Порат Йосеф» рав Езра Атія, рав Мансур Бен-Шимон та рав Салман Еліґяу. Потім рав Кадурі навчався у рава Йєгуди Хадая в єшиві кабалістів «Бейт-Ель» в Єрусалимі, в районі Макор-Бару. Він мав феноменальну пам'ять і за свідченнями близьких знав весь Вавилонський Талмуд на пам'ять. Рав Кадурі жив у бухарському кварталі Єрусалима, де і заснував єшиву «Нахалат Іцхак».Родичі та близькі рава Кадурі говорять, що він був одним із небагатьох відомих кабалістів, які використовували «практичну кабалу». Від великих кабалістів минулого покоління він навчився мистецтву написання амулетів, які допомагали людям зцілитися, позбутися безпліддя та приносити удачу. Проте старший кабаліст ніколи не практикував найбільш небезпечні види кабали, такі як заклинання демонів та злих духів.Для широкої публіки особисте життя рава Кадурі залишалося таємницею — він вів скромне життя, наповнене навчанням і молитвою, заробляючи на життя переплетенням книг.У день похорону віддати останню шану великому кабалісту прийшли більше 300 тисяч осіб!

Гуманітарний центр допомоги Анатевка  розподіляє тонни продуктів тим, чиї серця наповнені болем і хто найбільше потребує підтримки. Малі громади України, внутрішньо переміщені особи, багатодітні сім’ї та люди похилого віку знаходять у нашій допомозі  не лише їжу, а й частинку тепла, турботи й надії.Це більше, ніж просто допомога — це акт милосердя, який торкається душі й дає віру у краще завтра. Виконуючи цю величну міцьву, ми не тільки втамовуємо голод, а й підтримуємо тих, хто втратив опору, даруючи їм відчуття, що вони не залишені наодинці зі своїм болем.

Наш волонтерський хаб у єврейському  містечку Анатевка, продовжує активно допомагати лікарням Київської областіВідвантажили Ізраїльську гуманітарну зокрема: милиці, ходунки, ролятори, сечозбірники та багато іншого. В основному усе те, чого дуже потребують поранені та постраждалі від бойових дійСпільними зусиллями, завдяки підтримці наших партнерів ми доводимо, що добро завжди Перемагає зло!

 Єврейське містечко Анатевка – це справжня казка для дітей і дорослих. Наше містечко перетворюється на місце, де панує радість, сміх та безтурботні дні.Для дітей у нас завжди знайдуться веселі розваги та цікаві заняття. Вони грають у різноманітні ігри,  влітку плавають у басейні і насолоджуються компанією один одного. Кожен день наповнений пригодами, новими знаннями та незабутніми враженнями.Та не лише про дітей ми піклуємося. У Анатевці особлива увага приділяється нашим стареньким. Ми дбаємо про їхнє здоров'я та комфорт, організовуючи харчування, медичний нагляд, забезпечуючи необхідними ліками та підтримуючи їх у повсякденному житті. Вони завжди можуть розраховувати на нашу допомогу та підтримку.Анатевка – це місце, де кожен відчуває себе частиною великої родини, де кожен день дарує нові радощі та можливості для розвитку. Запрошуємо всіх відчути атмосферу нашого містечка, де кожен знайде своє щастя та затишок.

Літній відпочинок в Анатевці – це не лише час для розваг та відпочинку, але й чудова можливість для поглиблення своїх знань та духовного зростання. У нашому єврейському містечку мешканці насолоджуються теплими днями, проводячи час на свіжому повітрі та беручи участь у різноманітних програмах.Водночас, ми не забуваємо про важливість навчання та саморозвитку.Жителі містечка мають можливість відвідувати молитви, лекції, вивчати традиції та історію нашого народу, брати участь у заняттях з єврейської культури та духовності, а також неформально спілкуватися з Головним рабином України та Києва Моше Реувеном Асманом, який щодня відвідує Анатівку.Анатівка – це місце, де кожен може знайти баланс між відпочинком і навчанням, де панує атмосфера гармонії та спільності. Літній сезон у нашому містечку наповнений радістю, знаннями та новими відкриттями.

 В Анатевці переселенці знайшли не лише безпечний притулок, але й можливості для розвитку свого бізнесу та особистих навичок.Наприклад, родина з Херсона завдяки підтримці Єврейської громади змогла перевезти своє швейне обладнання. Сьогодні вони не лише виконують замовлення та розвивають власну справу в спеціально облаштованому для них цеху, а й надають роботу іншим переселенцям. Ті, хто має досвід у столярній справі, створюють сувеніри та атрибутику, відкриваючи нові можливості для творчості та заробітку.Завдяки турботі Головного рабина України та Києва Моше Реувена Асмана, переселенці отримали не лише житло й підтримку в працевлаштуванні, а й знайшли справжню родину, де кожен піклується про іншого. Анатевка стала для них осередком нових можливостей, надії та стабільності.

В Анатевці створено простір безпеки для найменших та всіх мешканців містечка – побудовано сучасне бомбосховище відповідно до всіх відповідних норм і стандартів Міністерства освіти, Міністерства оборони та інших державних органів.  Воно слугує захистом для дітей школи та садочка, а також для всіх жителів громади. Це важливий крок, який дозволяє забезпечити безперервність навчання та виховання дітей навіть у складних умовах війни.Бомбосховище стало місцем, де кожен відчуває себе захищеним, особливо ті, хто вже пережив жахи війни. Це не просто укриття, а символ турботи та віри в майбутнє. Анатевка продовжує стояти на сторожі людських цінностей, даючи кожному тут шанс на безпеку та новий старт. 

Запрошуємо єврейських жінок 30 січня/1 швата о 17:00у кафе "Бейт Єгуда" на Афрашат Хала.Попередній запис обов'язковий!

Сьогодні, у день читання Тори, в Центральній синагозі Києва відбулася молитва, присвячена вшануванню пам’яті мільйонів безневинних жертв Голокосту. Ця особлива молитва нагадує нам про страшні сторінки історії, які ніколи не повинні повторитися.Голокост — це не лише трагедія єврейського народу, а й усього людства. Пам’ять про ті часи є нашим моральним обов’язком. Вона змушує нас цінувати життя, протидіяти ненависті та працювати заради того, щоб жоден народ більше не зазнав такого горя.Ми віримо, що пам'ять і молитва дають силу зберігати єдність і протистояти будь-яким проявам зла. Нехай світло наших молитов стане символом надії, миру та справедливості.  Пам’ятаємо. Шануємо. Не забуваємо.

У колекції Меморіального центру https://babynyar.org/ua/library- понад 32 000 фото, що документують ключові моменти історії українського і єврейського народів. З деякими, особливо цінними, хочемо познайомити вас. Це – знімки з Козеницького гетто (Польща).До початку Другої світової війни в Козеніце мешкало близько 5 тисяч євреїв. Під час вторгнення в Польщу у вересні 1939 року німці загнали 2 тисячі євреїв в невелику місцеву церкву, де багато хто з них помер від задухи. Восени 1940 року нацисти створили у місті гетто – на території трьох вулиць з усього п'ятнадцяти.Вже у вересні 1942-го в результаті переміщення євреїв з інших містечок їхня чисельність у Козеницькому гетто суттєво зросла. 27 вересня нацисти відправили 8000 євреїв до табору смерті Треблінка, де їх вбили після прибуття. Решту мешканців Козеницького гетто (70–120 осіб) наприкінці грудня 1942 року депортували до трудових таборів._______________Ми збираємо та зберігаємо матеріали про людей, які жили до, під час і після Другої світової війни в Україні та Східній Європі, зокрема про трагедію Бабиного Яру і єврейське життя того періоду. Якщо у вас є фото, документи чи речі, пов’язані з цими подіями, ми радо оцифруємо чи приймемо їх до колекції.