Не вийшло?Значить, зараз не час або це не ваше. А якщо не ваше - попереду є щось краще. І дуже часто саме так і стається. Щось не склалося?Можливо, це вберегло вас від більших труднощів. Іноді відмова - це теж форма захисту. Розчарування - це теж результат.Воно допомагає зрозуміти, куди більше не варто повертатися. Втрата - не завжди про мінус.Іноді вона звільняє місце для чогось нового, важливого і потрібного. Не прийняли, не підтримали, не обрали?Це не про вас - це про інших. Те, що ваше, вас не омине. Інколи внутрішній спокій приходить не тоді, коли все складається, а тоді, коли ми починаємо інакше на це дивитися.джерело: HealthPsychologyU

*2 іяра 5548 року (9 травня 1788 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела з Вітебська.Рабі Менахем-Мендл був улюбленим учнем Межерицького магіда (рабі Дов-Бер) — учня засновника хасидизму рабі Баал Шем-Това і єдиним учнем Магіда, якому довелося зустрітися з Баал-Шемом. Менахем-Мендлу на той час було одинадцять років, він уже здобув славу блискучого талмудиста, і сам рабі Дов-Бер представив його Бешту. Баал-Шем, оточений своїми послідовниками, пильно поглянув на хлопчика і почав розповідати йому історію. Деякі з присутніх її одразу ж забули, а від решти вислизнув її потаємний зміст, і лише маленький Менахем-Мендл запам’ятав притчу в усіх подробицях і зрозумів її значення, бо це була історія його життя від першого до останнього дня. Почесті, труди, хвороби, розчарування, радості, прикрощі, паломництво до Святої Землі — все було там. Згодом, щоразу, коли його здоров’я турбувало друзів, він заспокоював їх: «Не хвилюйтеся, мені ще належить пройти половину або чверть шляху».Лідером хасидів він став таким чином: Магід, приймаючи делегацію своїх прихильників із Вітебська, передав їм пояс і посох. І те, і інше слід було вручити якомусь раби Менахем-Мендлу, що мешкав у їхньому місті. Повернувшись додому, мандрівники почали шукати цього щасливчика, але марно — у Вітебську не було рабина Менахема-Мендла. Вони старалися настільки, що запитували навіть перехожих, і, нарешті, якась обшарпана жінка сказала їм: «Я знаю тільки одного Менахема-Мендла — мого власного зятя». Стрімголов кинулися вони до неї додому, і, не кажучи ні слова, вручили йому пояс Магіда. Менахем-Мендл прийняв їх, і в ту ж мить відвідувачі побачили, що він став іншою людиною (Прим. взагалі-то рабі Менахем-Мендл був зятем одного з мінських багатіїв, і той навіть збирався будувати для нього синагогу та єшиву, яку той міг би очолити, але обурені його хасидськими звичаями, мінські міснагдім домоглися його вигнання. Тож він цілком міг бути обідраним, але навряд чи у вигнання пішла й його теща).Цю чуйну стриману людину любили і представники вищого суспільства, і мешканці міських околиць. У своєму заповіті Магід призначив рабі Менахема-Менделя своїм спадкоємцем, який мав очолити рух після його сина. Усі листи, написані учнями Магіда, рабі Менахем-Мендель підписував першим…У 1777 році рабі Менахем-Мендл разом з Альтер-ребе їздив до Вільно, щоб переговорити з головним противником хасидизму — Віленським гаоном, але, на жаль, ця місія закінчилася невдачею. Того ж року рабі Менахем-Мендель приймає рішення переїхати з групою хасидів до Землі Ізраїлю і навесні на чолі групи з 300 хасидів прибуває до Ерец-Ісраель. Спочатку вони оселилися в Цфаті, але турки й араби переслідували їх доти, доки вони не залишили місто й не переїхали до Тверії.Труднощі тогочасного життя на Святій Землі дали про себе знати і, через 10 років рабі Менахем-Мендл з Вітебська покинув цей світ. Перед самою смертю учні запитали його, поруч з ким він хоче бути похований, адже багато хто хоче бути похованим біля праведників. Рабі з подивом відповів їм: «Що за дивне запитання? Мені буде добре лежати поруч із кожним євреєм. Дай Б-г, щоб жоден єврей не соромився мене, так само як я не соромлюся жодного єврея».

📌 Іяр — вавилонська назва місяця, який у Торі зветься просто «другим», адже йде одразу після Нісана — першого місяця року. У Танаху він згадується як «місяць Зів» (Млахім I, 6:1), тобто «місяць сяйва»: сонце вже світить на повну силу, але ще не обпалює, як улітку. В арамейському перекладі Танаху, освяченому традицією, його також називають «місяцем бруньок» — часом зародження й розквіту.Саме в цьому місяці євреї, які вийшли з Єгипту, досягли своєї справжньої висоти — очистилися від недоліків і стали гідними прийняти ТоруІяру відповідає сузір’я Тельця (івритом — Шор, бик) — тварини, що живиться травою. В Ерец-Ісраель це останній місяць, коли ще достатньо зелені, і бик може вільно пастися на луках.У єврейській традиції сказано: в Іярі хвороби легше піддаються лікуванню, ніж у будь-який інший час. Адже саме тоді почав падати ман — «хліб сильних», що не спричиняв жодних недуг. Відтоді Іяр зберіг цю цілющу силу. На це натякає й сама назва місяця: її букви утворюють початкові літери фрази «Я — Г-сподь, Цілитель твій».📌 Новомісяччя Іяру завжди триває два дні, оскільки попередній місяць, Нісан, має 30 днів: його останній день стає першим днем новомісяччя. Сам Іяр завжди налічує 29 днів і вважається неповним місяцем.У рік Виходу з Єгипту Новомісяччя Іяру припало на Шабат. Тоді Ізраїль перебував у місцевості Мара, де Всевишній звершив диво — перетворив гірку воду на питну. За Його словом Моше кинув у воду гірке дерево — і вона стала солодкою. Тоді народ зрозумів: ні гірке, ні солодке не є такими самі по собі — усе визначається волею Всевишнього.У Торі сказано: «Там Він установив йому закон і суд, і там випробував його» (Шмот 15:25). Саме в цей день Всевишній відкрив Ізраїлю частину Тори: закони Шабату, закони про Червону Корову та основи громадянського права. Ці заповіді, як і чудо з водою, виходять за межі звичної логіки — і саме тому відкривають глибину Б-жественної мудрості.✨ Бажаємо гарного, мирного та здорового місяця Іяр! Нехай у ньому буде світло, що лікує, спокій, що огортає, і сили йти вперед із вірою.

Слід сказати, що Тора вибрала іншу назву на додаток до звичайного імені, тому що хоче передати нам певне послання, Слово ходеш походить від ходаш — «новий», що символізує оновлення. Тобто, коли приходить Рош-Ходеш, з'являється щось нове вже не те, що було раніше. Попередній місяць зник, а тепер зароджується новий.Ребе додає, що це також виявляється у повсякденному житті єврея."Ізраїль подібний до Місяця і вважає за Місяцем" (Талмуд, трактат "Сукка", 29а), що означає, що ми повинні бути схожими на Місяць, і, оскільки Місяць оновлюється щомісяця, те саме має відбуватися з народом Ізраїлю. Ми повинні оновлюватись і просуватися вперед, і для цього недостатньо робити те саме, що й минулого місяця.Тому ми повинні використовувати сили, які ми отримуємо від виконання заповіді Рош-Ходеш, і виправляти те, що минулого місяця ми хотіли виправити, але не змогли."Нехай у кожного з нас, з Б-жою допомогою, в новому місяці дістане на це сил!Гарного, здорового веселого та мирного місяця Іяр!!

*1 іяра 2449 року (1272 р. до н. е.) — з волі Всевишнього Моше, Агарон і дванадцять глав колін перерахували єврейський народ, причому кожен єврей був зарахований до певного роду та родини. На той момент всі без винятку євреї точно знали свій родовід аж до своїх предків — синів праотця Яакова. Цього ж дня в Марі сталося диво з гіркою водою. Всевишній показав Моше-рабейну (Мойсею) дерево і наказав кинути його в гірку воду, і вода стала солодкою.*1 іяра 2928 року (832 р. до н. е.) — цар Шломо (Соломон) почав будувати перший Єрусалимський Храм.*1 іяра керівники єврейського народу, які повернулися з вавилонського вигнання, приступили до відновлення Єрусалимського Храму.джерело: chabad.odessa

Запрошуємо до галереї «Скрипаль на даху»:▫️ Виставка «Орнамент крихкості» Лариси Філіппенкової14 квітня – 14 травняЗустріч з авторкою — 20 квітня о 18:00▫️ Лекційний цикл «Сторінки єврейської історії та культури»Ірина Климова19 квітня о 15:00▫️ Фінісаж виставки «Моя Агада»Зустріч із мисткинею Іриною Климовою19 квітня о 14:30Місце: галерея «Скрипаль на даху», Київ, вул. Шота Руставелі, 13

Любавицький Ребе в одній зі своїх бесід пояснює, що новомісяччя – це особливе свято для євреїв. Народи світу мають день відпочинку, подібний до Суботи, — п'ятниця для мусульман і неділя для християн. Свята теж відзначаються не лише народом Ізраїлю, наприклад, у нас є Рош ГаШоно, а інших — Новий рік… Проте немає у світі країни, в якій відзначався б перший день кожного місяця тільки тому, що це початок місяця. Тільки євреї особливо відзначають та святкують Рош-Ходеш. Цікаво відзначити: у Танасі ми виявимо неодноразові свідчення того, що свого часу Рош-Ходеш був таким самим святковим днем, як Субота та інші свята, хоча Тора не вимагає, щоб цей день був вихідним, і не встановлює заборони на певні види робіт. Але від пророків ми дізнаємося, що насправді в Рош-Ходеш, як і в Суботу, не торгували на ринку і не працювали в полі.Наприклад, у Бафторі Махар — ходеш («Завтра — місяць»), яку читають у синагогах цього Шабоса, день перед новомісячним називається «днем діянь», тобто просто — «робочий день». Йонатан сказав Давидові: «Завтра початок нового місяця, і про тебе спитають, бо зайнятим буде місце твоє. А на третій день... приходь на те саме місце, де ти ховався в будній день...» (Шмуель I, 20: 18, 19). Тут йдеться про переддень новомісяччя, і з цього зрозуміло, що сам день Рош-Ходеш був неробочим.Крім того, багато євреїв дотримуються звичаю влаштовувати трапезу новомісяччя і, як радив Любавичський Ребе, проводити цього дня фарбренгени.Ребе каже, що на івриті є два слова зі значенням "місяць". Яреах позначає Місяць, супутник нашої планети. Інше слово — ходеш, вжите в цій цитаті: «Цей місяць для вас голова місяців, перший він у вас із місяців року» (Шмойс, 12: 2).далі буде........

Завтра (1 Іяра) хасиди Хабаду по всьому світу відзначатимуть скорботну й водночас героїчну дату — 70-ту річницю теракту в Кфар-Хабаді. Ця подія, що увійшла в історію як «Бійня в Яд а-Хамішa», стала одним із найтяжчих випробувань для молодого ізраїльського поселення, але саме вона визначила його майбутнє.🌑 Ніч, коли згасло світло11 квітня 1956 року (ніч на 1 Іяра 5716). У невеликій будівлі професійного училища («Бейт Сефер ла-Мелаха») в Кфар-Хабаді тривала вечірня молитва Маарів. Близько 50 учнів і їхні наставники молили молитву «Аміда».Раптом у дверях з’являються три постаті — терористи-федаїни. Тишу молитви розривають автоматні черги. Один з учнів, Ашер Кадош, починає викидати дітей через вікна, рятуючи їхні життя. Інший учень, Моше Шапіра, встигає вирвати пробки з електрощита, щоб повна темрява завадила вбивцям прицілюватися.Коли світло знову загорілося, відкрилася страшна картина. На підлозі, в калюжах крові, лежали тіла наставника Сімхи Зільберштрома та п’ятьох учнів: Нісима Асіса, Моше Перца, Шломо Мізрахі, Альберта Едрі й Амоса Узана.📜 «Ні кроку назад»: відповідь РебеПоселення занурилося в глибоку кризу. Страх скував мешканців: багато хто думав залишити Кфар-Хабад. Але відповідь Сьомого Любавицького Ребе була твердою й безкомпромісною: «Іш баль язуз мі-мекомо» — жодна людина не зрушить зі свого місця.Ребе не лише втішав — він закликав до дії. Його девізом стали слова: «Там, де проявилася якість Суду (Гвура), тепер має проявитися якість Милосердя (Рахамім)».Ребе вимагав:Не тікати, а будувати. Розширювати поселення, зводити нові будівлі.Збільшити світло. У відповідь на вбивство була заснована друкарня «Яд а-Хамішa» («Пам’ять п’ятьох») — щоб друкувати книги Тори там, де пролилася кров.Живий зв’язокРебе відправив до Ізраїлю спеціальну делегацію з 11 своїх посланців (шлухім), щоб піднести дух хасидів. Це стало безпрецедентною подією для того часу.✨ «Ваїдом Аарон» — мовчання і діяНа святі Шавуот того року Ребе вперше публічно заговорив про трагедію. Він сказав вражаючі слова:«Багато хто намагається пояснити це високими поняттями… Але насправді це не пояснення. Про Аарона сказано: “І мовчав Аарон”. Є речі, які неможливо осягнути людським розумом. Але одне безсумнівно: з цього виросте подвійне спасіння».📸 Спадщина в кадрахНа архівних фото того часу ми бачимо сильні моменти:Головні рабини Ізраїлю, Іцхак Нісім, розглядають молитовник, залитий кров’ю.Закладення першого каменя друкарні через 30 днів після теракту, де були присутні тисячі людей, включно з міністрами та депутатами Кнесету.Кожній дитині, що вижила, Ребе надіслав книгу «Танія» з особистим присвяченням, перетворюючи їхню травму на місію.🛡 Урок для нас сьогодніІсторія 1956 року — це ДНК Хабаду. Коли ворог намагається залякати й зруйнувати, відповіддю хасида стає ще більше творення. Сьогодні, через 70 років, на місці того маленького училища стоять великі інституції, а Кфар-Хабад став світовим центром поширення єврейства.🕯 Пам’ятаємо загиблих. Продовжуємо їхній шлях. «Ве-хай ба-гем» — і живи ними!📖 Любавицький календар 

📖 ВступНа початку глави «Тазрія» Тора описує закони цараат — духовного недугу, що вражав шкіру людини за гріх лихослів’я (лашон а-ра). Процес був таким: людина приходила до Мудреця-експерта, який визначав природу плями. Але остаточний вердикт — «Нечистий!» — мав виголосити саме Коен. Лише після слів Коена людина залишала межі поселення.🤔 ЗапитанняЧому Тора довірила це рішення саме Коену? Хіба не логічніше було б залишити останнє слово за Мудрецем, який глибше розбирається в законах? І більше того: чому Коен, чия сутність — нести святість і благословення, бере на себе роль того, хто оголошує людину «нечистою»?💡 ВідповідьКоен — це «людина милосердя» (іш а-хесед). Його головна місія — любити єврейський народ і благословляти його з любов’ю.Стан людини, ураженої цараат (мецора), був надзвичайно тяжким: вона ставала вигнанцем, залишала родину й друзів, їй заборонялося перебувати навіть поруч з іншими нечистими людьми.Лише той, хто щиро любить людину, хто по-справжньому співпереживає її болю і відчуває її страждання як власні, має право винести такий суворий вирок.📌 Урок для насПерш ніж осудити іншого за те, що він (як нам здається) недостатньо дотримується заповідей або поводиться неправильно, навіть найвеличнішому «мудрецю» варто перевірити себе: «Чи люблю я цю людину?»Судити можна лише з простору любові та співчуття.На основі бесіди Любавицького Ребе(«Лікутей Сіхот», т. 27, с. 103)📖 Любавицький календар

Сьогодні 30 Іяра 5786 року. 15-й день Омера, 1-й день Рош Ходеш, канун Шабату. Тижнева глава — Тазрія-Мецора.📌 1 Іяра 5716 (1956) року — сталося вбивство у професійному училищі (Бейт-Сефер ле-Мелаха) в Кфар-Хабаді.📌 1 Іяра 5736 (1976) року — Ребе обрав перші шість із «Дванадцяти віршів» і попросив, щоб кожна єврейська дитина вивчила їх напам’ять і повторювала в будь-який час.Фарбренгени під час третьої трапези, у Шабат Мевархім, у святкові дні календаря Хабаду («Йомей де-пагра»), а також у Рош Ходеш — мають проходити в синагозі.Фарбренген «Мелаве Малка», своєю чергою, має відбуватися в домівках членів громади (Анаш).📖 Любавицький календар ((https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 ))

Познайомтеся з людиною, чиїми очима ми бачимо тисячі моментів із життя Ребе — р. Леві-Іцхак (Леві-Іче) Фрейдін (1921–1992).Він був не просто фотографом, а справжнім «придворним літописцем» двору Любавицького Ребе, який залишив після себе десятки тисяч знімків і безцінні години відеохроніки.📜 Шлях із СРСР до «770»Леві-Іцхак народився в містечку Постави (Віленська губернія) в родині рабина. Пройшов Другу світову війну в лавах Радянської армії, де через любавицьких хасидів почав повертатися до своїх коренів. На жаль, у 1942 році вся його родина загинула від рук нацистів.Після репатріації до Ізраїлю у 1975 році (5736) він уперше приїхав до Ребе на місяць Тішрей із власною камерою. З цього моменту розпочалася його унікальна місія.🎥 Особливе ставлення РебеФрейдін удостоївся знаків уваги, що виходили за межі звичайного:З гумором: одного разу в 1976 році, коли Леві-Іцхак ліг на землю, щоб впіймати найкращий ракурс для фото «Кідуш Левана», Ребе усміхнувся й сказав:«Запишіть, що ви зробили це фото лежачи». Згодом Ребе особисто підписав цей знімок.Захист: коли він уперше намагався знімати «Кос шель Браха», учні хотіли йому завадити, але Ребе особисто втрутився й попросив залишити фотографа в спокої.Попутник: Ребе не раз зупиняв автомобіль, щоб дати Фрейдіну зробити чіткий кадр, а іноді навіть запрошував його їхати разом — від дому до «770».🧔 «Божественний образ»Ребе особисто вплинув на те, щоб Леві-Іцхак відростив бороду. Коли у 1983 році він приїхав із бородою, Ребе подякував йому словами:«Дякую, що приїхали і з інструментами (камерами), і з образом Б-га (целем Елокім — натяк на бороду)».🎞️ СпадщинаФрейдін мав глибоке хасидське відчуття. Він відмовлявся фотографувати людей у момент, коли вони проходили повз Ребе, якщо бачив, що вони думають про «гарний кадр» більше, ніж про саму мить зустрічі з праведником.Після його відходу 29 Нісана 5752 року (1992), його величезний архів був викуплений організацією JEM. Сьогодні майже кожне якісне відео чи фото Ребе 70–80-х років — це плід його самовідданої праці.Світла пам’ять майстру, який подарував нам можливість бачити Ребе сьогодні! 🕯️джерело: 📖Любавический Календарь (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Сьогодні ввечері розпочинається Рош Ходеш Іяр.(Рош Ходеш триває 2 дні — у п’ятницю та Шабат).Не забудьте про вставки на Рош Ходеш.Ходеш тов!Нехай у цьому місяці ми удостоїмося повного зцілення та визволення з приходом праведного Машіаха! АМЕН!