Ця ніч була довгою і страшною. Ворог знову атакував мирне місто, забираючи людські життя, залишаючи біль, сльози та зруйновані долі.На жаль, є загиблі та постраждалі.Щирі співчуття родинам і близьким тих, хто сьогодні втратив найдорожчих людей. Неможливо знайти слова, які могли б полегшити цей біль. Разом з вами сумуємо і поділяємо вашу скорботу.Молимося за поранених, за тих, хто чекає звісток про рідних, за рятувальників і медиків, які, не шкодуючи сил, допомагають людям.Окрема подяка нашим захисникам і захисницям, воїнам ППО, які цієї ночі знову стояли між ворогом і мирними людьми. Завдяки вам врятовано безліч життів. Дякуємо за вашу мужність, відданість і захист.Бережімо одне одного. Підтримуймо тих, кому сьогодні особливо важко.Нехай Вс-вишній береже Київ, Україну та всіх, хто переживає ці важкі дні! 

15 червня о 18:00 у галереї «Скрипаль на даху» відбудеться відкриття виставки Ольги Петрової — художниці, мистецтвознавиці та дослідниці культури.Експозиція «Збираючи образи та сенси» представляє живопис як особливий простір пам’яті, культурних зв’язків і пошуку смислів. У роботах авторки органічно поєднуються традиція і сучасність, особистий досвід і філософське осмислення світу.Виставка запрошує глядачів до розмови про культуру як живу тканину, що поєднує минуле і сьогодення, особисте й універсальне. У час фрагментарності та швидкоплинності мистецтво Ольги Петрової нагадує про цілісність культури та здатність людини знаходити сенс у її безперервному русі.📅 15 червня 2026 року🕕 18:00📍 Галерея «Скрипаль на даху»Вхід з вулиці Еспланадна, 24Вхід вільний.

Легендарний кантор, який підкорив серця двох Любавицьких РебеЙосеф (Йоселе) Розенблат (1882–1933) — легендарний кантор (хазан) і композитор зі світовим ім’ям, чий голос і сьогодні вважається еталоном канторського мистецтва. Проте мало хто знає про його особливий духовний зв’язок із рухом ХАБАД.🌟 Зустріч із Шостим Любавицьким РебеУ 1930 році (5690 році за єврейським календарем), під час історичного візиту Шостого Любавицького Ребе, Ребе Раяца (рабина Йосефа Іцхака Шнеєрсона), до США, відбувся святковий фарбренген на честь Сімхат Бейт га-Шоєва.Йоселе Розенблата запросили на цю зустріч як почесного гостя. У розпал фарбренгену великий кантор почав співати оригінальні хабадські нігуни просто перед Ребе.📰 Із репортажу того часуРедактор газети «Дер Морген Журнал» Давид-Лейб Меклер так описував цей момент:«Йоселе співав із таким глибоким почуттям і душею, як уміє лише він один. Але здавалося, що справжні хабадські нігуни, які йшли із самого серця, змусили збліднути навіть його власну майстерність...»📻 Особливе ставлення Сьомого РебеСьомий Любавицький Ребе, як відомо, дуже вимогливо ставився до музики й надавав перевагу виключно автентичним хабадським мелодіям, що несуть у собі особливу святість.Однак для Йоселе Розенблата було зроблено виняток: час від часу Ребе слухав записи його співу, віддаючи шану неймовірній щирості та душевній чистоті його виконання. 🎶 Дуже радимо послухати його записи. джерело: 📖 Любавицький календар.

Іноді почуття провини — це спосіб, яким інша людина утримує контроль, близькість або владу у стосунках. Маніпулятивна вина рідко звучить прямо.📌Вона приходить через фрази:«після всього, що я для тебе зробив»,«ти мене засмучуєш»,«нормальні діти так не поводяться»,«якби ти любила — ти б…»І тоді людина починає жити у постійному внутрішньому конфлікті:між своїми потребами й страхом когось розчарувати.Так формується звичка брати відповідальність не лише за себе,а й за чужі емоції, очікування, образи та незадоволення.📌Але важливо розрізняти:вина — це не завжди показник того, що ти справді зробив щось погане.Іноді це лише показник того, що ти вийшов із ролі, яка була зручною для інших.Коли людина починає ставити межі, відмовляти, обирати себе, не рятувати всіх навколо — у системі, де вона звикла бути “зручною”, це часто викликає напругу.І саме тоді їй можуть повертати провину як спосіб повернути її назад у старий сценарій.📌У гештальт-підході є важливе розуміння:почуття провини нерідко виникає на межі контакту, де людина зраджує себе заради збереження стосунків — або навпаки, ризикує втратити прихильність, залишаючись собою.Тому дорослішання психіки — це не про те, щоб ніколи не відчувати вину.📌А про здатність перевіряти:це справді моя відповідальність?чи це чужі почуття, які мене навчили нести замість когось?Бо там, де закінчується хронічна вина, дуже часто починається жива зустріч із собою.джерело: InstitutPsihoterapiiResurs

📖 ВступНаша тижнева глава називається «Корах» і розповідає про суперечку Кораха та його громади з Моше-рабейну. Вони виступили проти того, щоб Моше й Аарон були провідниками народу Ізраїлю, і вимагали священства (кегуни) також для себе. Як сказано в їхньому зверненні:«Адже вся громада — усі святі... Чому ж ви підноситеся над громадою Господа?»Їхній виступ був розцінений як бунт проти Самого Всевишнього, і вони зазнали суворого покарання: земля розверзла свої уста й поглинула їх, їхні родини та все їхнє майно.🤔 ЗапитанняІснує відоме правило, встановлене нашими мудрецями (Хазаль):«Ім’я нечестивих нехай згниє».Не слід називати дитину ім’ям злочинця чи нечестивця, та й загалом згадувати його без потреби.Якщо так, то чому наша глава названа ім’ям «Корах» — людини, яка виступила проти Моше та Всевишнього?💡 ВідповідьІстина полягає в тому, що саме прагнення Кораха було правильним і гідним.Корах та його громада палко бажали удостоїтися Первосвященства — найвищого рівня святості, якого може досягти єврей.Таке прагнення є правильним і бажаним для кожного єврея.Однак їхній вчинок — заперечення рішення Всевишнього, Який обрав Аарона Первосвященником, а Моше — лідером народу, — був абсолютно неприйнятним.📌 Урок для насКожен єврей має перейняти від Кораха його прагнення досягати найвищих щаблів святості.Водночас необхідно засвоїти урок із того, що сталося, коли він пішов проти волі Всевишнього, і всіляко остерігатися подібного.За матеріалами «Лікутей Сіхот», том 18, стор. 207.джерело: Любавицький календар 

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай.........

📌28 сівана 5701 року (23 червня 1941 року) — Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (майбутній Ребе) і його дружина ребецн Хая-Мушка прибули до США. Перед початком Другої світової війни сім'я майбутнього Ребе жила у Франції, однак у 1940 році країна була окупована нацистами і залишатися там було неможливо. Ребе Раяц (рабі Йосеф-Іцхак), який жив у США, доклав чимало зусиль, щоб домогтися для Менахема–Мендла і його дружини дозволу на виїзд з Франції та на в'їзд до Сполучених Штатів. Його було отримано лише влітку 1941 року. Шлях до США був нелегким і пролягав через Іспанію та Португалію. 23 червня 1941 року сім'я Шнеєрсон прибула до США. У Європі вже другий день тривала Велика Вітчизняна Війна. джерело: chabad.odessa 

📖 ПередісторіяНаша тижнева глава розповідає про дванадцятьох розвідників, яких Моше послав до Обіцяної землі. Їхнім завданням було оглянути країну та з'ясувати, якими шляхами її найкраще завоювати.Однак, повернувшись, розвідники принесли тривожні й негативні звістки. Вони посіяли серед народу страх, позбавили людей надії увійти до Землі Ізраїлю та спричинили паніку. У результаті через це малодушність увесь народ був покараний довгими роками мандрів пустелею, а самі розвідники зазнали суворого покарання за поширення лихої слави про землю. 🤔 ЗапитанняНа перший погляд це здається несправедливим. Адже Моше сам попросив їх оглянути землю, і вони, по суті, сумлінно виконали доручення! Чому ж їх покарали за передачу правдивої інформації? Хіба вони винні в тому, що мешканці тієї землі справді були могутніми велетнями? 💡 ВідповідьМісія, яку Моше поклав на них, не полягала в тому, щоб оцінювати, чи варто взагалі туди йти. Якщо Всевишній наказав увійти до цієї землі, жодних сумнівів щодо цього бути не могло. Завдання розвідників було суто тактичним: з'ясувати, як саме зробити завоювання найпростішим і найефективнішим.Коли ж вони почали висловлювати власні судження, ставлячи під сумнів саму можливість виконання Б-гом Своєї обіцянки, вони зрадили своєму статусу посланців і проявили невіру. Вони перестали бути виконавцями волі Всевишнього та перетворилися на радників, які сумніваються. 📌 Урок для життяЦей принцип стосується і нашого повсякденного життя, і виконання заповідей. Коли перед нами постають перешкоди та труднощі, важливо пам’ятати: якщо Всевишній доручає або наказує щось зробити — це неодмінно можливо здійснити. Наше завдання — не оцінювати шанси на успіх Б-жественного задуму, а шукати шляхи для його втілення. (За матеріалами «Лікутей Сіхот», том 13, стор. 39.) джерело: 📖 Любавицький календар.

В Ізраїлі читають тижневу главу «Корах», а в діаспорі — «Шлах».Субота, 28 Сівана 5786 року🔹 5656 (1896) рік — було укладено заручини (договір про заручини — Тнаїм) між Ребе Йосефом-Іцхаком (Ребе Раяцом) і Нехамою Діною.🔹 5701 (1941) рік — Сьомий Любавицький Ребе та його дружина, ребецн Хая-Мушка Шнеєрсон, прибули до США з Європи в результаті рятувальної операції.🔹 5707 (1947) рік — ребецн Хана Шнеєрсон прибула з Франції до Нью-Йорка у супроводі свого старшого сина — Ребе, який спеціально прилетів до Парижа, щоб привезти її.🔹 5751 (1991) рік — Ребе роздав спеціальний збірник (кунтрес) «Ковец 28 Сівана — 50 років», присвячений п'ятдесятиріччю свого спасіння та прибуття до США.Айом-Йом«Написано: “І благословить тебе Г-сподь, Б-г твій, у всьому, що ти робитимеш”. Людина повинна лише створити “посудину” для свого прожитку й докласти всіх зусиль, щоб ця посудина була чистою від будь-якої вади, домішки чи обману, тобто щоб усе велося суворо відповідно до законів Тори. Тоді ця посудина стане гідною Вищого благословення, яке проявиться у двох речах: у щедрому достатку та в тому, що цей достаток буде використаний на правильні й добрі справи».джерело: 📖 Любавицький календар.

✈️ Операція «Порятунок дітей Ірану»: Таємний вихідНаприкінці 1978 року в Ірані розгорялося полум’я ісламської революції. Для процвітаючої єврейської громади Персії земля почала буквально горіти під ногами. Радикальні гасла Хомейні не залишали ілюзій: дітей потрібно було рятувати, доки кордони не зачинилися назавжди. Саме в цей критичний момент під особистим керівництвом Любавицького Ребе розгорнулася одна з найвражаючих і найзасекреченіших рятувальних операцій в історії Хабаду.🕵️‍♂️ Молоді посланці та крик про допомогуУсе почалося, коли до Тегерана прибули молоді рабини Герцль Ілуліан та Шолом-Бер Єхт. Ситуація на вулицях стрімко погіршувалася, спалахували протести. Побачивши посланців, головний рабин іранських євреїв Єгуда Азрахіан звернувся до них із відчайдушним проханням:«Знайдіть спосіб вивезти дітей із країни, майбутнє якої занурюється в темряву!»До місії негайно долучився ще один активіст — Йосеф-Іцхак Райтшик. Діючи без бюджетів і розвиненої інфраструктури, вони розпочали термінову реєстрацію дітей та молоді віком від 8 до 30 років. Через Рим до Нью-ЙоркаПерші групи ще встигли вилетіти до США прямими рейсами, але невдовзі натовп спалив американське консульство в Тегерані. Прямий шлях було відрізано.Організатори розробили обхідний маршрут: дітей почали вивозити до Європи за тимчасовими італійськими візами.У Римі біженців зустрічав представник Ребе — рабин Біньямін Городецький. Саме там сталося справжнє диво: американський консул в Італії, глибоко зворушений трагедією дітей, порушив суворі інструкції. Він особисто зібрав сотні виснажених підлітків в одній залі та оформив їм документи для в’їзду до США всього за дві години. Королівський прийом у Краун-ГайтсЗагалом з Ірану вдалося евакуювати понад 1200 дітей.Колосальну роботу з їхнього прийому в Нью-Йорку взяв на себе батько Шолом-Бера — легендарний рабин Яаков Єгуда Єхт. Щоб розмістити таку кількість людей, він купував нові будівлі, розширював навчальні приміщення в закладах «Адар га-Тора» та «Махон Хана», а також закликав мешканців Краун-Гайтс відчинити двері своїх домівок.Багато хасидських сімей прийняли східних юнаків і дівчат як рідних. Рабин Єхт занурився в астрономічні борги, але Ребе благословив його на цю святу місію та запевнив, що всі фінансові зобов’язання будуть погашені.🌾 «Іншалла!» та рис на пасхальному століРебе особисто контролював навіть найдрібніші деталі побуту дітей, наполягаючи на шанобливому ставленні до їхніх традицій.Особливо яскраво це проявилося під час Песаха. Попри суворий звичай Хабаду не вживати кітнійот (бобові та рис), Ребе категорично розпорядився готувати для іранських дітей традиційний рис, наголосивши:«Не смійте змінювати звичаї їхніх батьків».Більше того, Ребе попросив рабина Єхта принести йому вісім порцій марору саме зі столів іранських вихованців.У святкову ніч Ребе особисто прийшов до дітей на пасхальний седер. Наприкінці своєї промови він запитав перекладача, як перською мовою буде слово «Амен». Той згадав вислів «Іншалла» («якщо буде воля Всевишнього»).Коли Ребе завершив благословення, сотні дитячих голосів радісно вигукнули:«Іншалла!»На що Ребе з усмішкою відповів:«Амен» — у східній, сефардській вимові.🎁 Подарунки від Ребе та РебецнНа Пурим 1979 року Ребе повністю оплатив із власних коштів великі святкові кошики з солодощами («мішлоах манот») для кожної дитини, а його дружина, ребецн Хая-Мушка, особисто стежила за їхнім наповненням.Подарунки були настільки великими, що маленьким дітям доводилося допомагати нести їх із дому Ребе.Під час святкової трапези в синагозі 770 Ребе посадив іранських юнаків на почесні місця, підняв із ними келих «Лехаїм» і попросив заспівати.Молоді люди виконали сефардський гімн «Ігдаль Елогім Хай», а Ребе енергійними рухами рук захопив увесь зал, після чого всі разом заспівали марш «Мі-Міцраїм Геалтану».Сьогодні більшість учасників того легендарного виходу стали успішними громадянами, які живуть у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку. Вони створили прекрасні сім’ї, але назавжди зберегли в серцях пам’ять про дивовижний порятунок, який вирвав їх із вируючої революції буквально за мить до закриття кордонів.📸 На фото: іранські діти в Краун-Гайтс.📖 Любавицький календар.