Ми згадуємо тих, хто віддав життя, щоб ми могли жити. Тих, хто не злякався, не відступив, не промовчав. Хто став між нами та ворогом – назавжди.Кожне імʼя – це чиясь втрата, чиясь любов, чиясь незагойна рана. Вічна пам'ять, вічна слава героям

5 елула 5537 року (7 вересня 1777 року) — Перша хасидська алія. Прибуття хасидів в Ерец-ІсраельУ місяці адар цього року група хасидів на чолі з учнями Межерицького Магіда — рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська, рабі Авраамом з Каліска і рабі Ісраелем з Полоцька рушили з Росії до Ерец-Ісраель. На початку шляху до них приєднався Алтер ребе. Його учні просили, щоб він не залишав їх, однак він відповів їм словами мудреців: «Твоє життя — перш за все».Алтер ребе разом з рідними та братами вирушили в дорогу і дісталися до Могильова, що стоїть на березі Дністра, поруч із тодішнім турецьким кордоном. Тут рабі Менахем-Мендл з Вітебська протягом трьох тижнів вмовляв Алтер ребе не залишати євреїв Білорусії та Литви і нарешті домігся його згоди. Решта сіли на кілька кораблів і вирушили в дорогу. Під час подорожі буря потопила один з кораблів. З 80 хасидів врятуватися вдалося лише 30. Але, нарешті, після довгої подорожі 5 елула мандрівники зійшли на Святу землюСпочатку вони оселилися в Цфаті, проте труднощі життя в цьому місті змусили їх перебратися в місто Тверія на березі озера Кінерет.

28 серпня 2014 року став переломним і трагічним днем у боях за Іловайськ.Після двотижневих запеклих боїв українські війська та добровольчі батальйони зайняли частину міста і готувалися розвивати наступ. Але саме цього дня ситуація різко змінилася. Російські регулярні війська, які вторглися на територію України, разом із бойовиками так званої «ДНР» замкнули місто у подвійне кільце. Єдина дорога для відступу — траса Кутейникове–Старобешеве — була перерізана. Українські частини опинилися в пастці. Командні пункти були розбиті, зв’язок у багатьох підрозділах втрачено. Добровольчі батальйони й армійські частини вели хаотичні бої, намагаючись утримати позиції й врятувати поранених. Попри надзвичайну мужність воїнів, сили були нерівні. Російська армія застосовувала важку техніку, артилерію й системи залпового вогню, що посилило трагедію.Вже ввечері 28 серпня стало зрозуміло: українське угруповання в Іловайську відрізане від основних сил. Це був початок катастрофи, яка наступного дня обернулася розстрілом колон у «зеленому коридорі». Загалом під час боїв за Іловайськ Україна втратила понад тисячу воїнів — загиблими, пораненими, полоненими й зниклими безвісти.Сьогодні, 28 серпня, давайте згадаємо цей день і кожного, хто тоді опинився в тому пеклі… Їхній подвиг — це приклад відваги й жертовності, який неможливо забути.Вічна пам’ять загиблим героям.Честь і шана живим.джерело: kenguru.plus

Світла пам'ять загиблим, швидке одужання пораненим.Нехай Вс-вишній зміцнить рідних у час тяжкої втрати.

Понівечені будинки й автівки — мовчазні свідки ворожої жорстокості.Та люди тримаються, підтримують одне одного й продовжують жити. 

3 елула 5695 року (1 вересня 1935 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраама-Іцхака га-Коена Кука.Рав Авраѓам-Іцхак Кук народився в Латвії, в місті Даугавпілс (тоді Грива) і навчався в знаменитій Воложинській єшиві, після закінчення якої був рабином міст Жеймяліс (Литва) і Бауска (Латвія). Прибувши до Ерец-Ісраель, він очолив громаду Яффи, а під час Першої світової війни, яка застала його в Англії, рав Кук став рабином однієї з лондонських громад. Після повернення в Ерец-Ісраель за часів британського мандатного управління країною він став главою релігійних сіоністів Святої землі і в 1920 році став першим головним ашкеназьким рабином Ерец-Ісраель.Перу видатного філософа і містика рава Кука належить безліч книг і статей, а його самого вважають батьком-засновником руху релігійного сіонізму.

Сьогодні відбулося урочисте відкриття будинку «Дім Матітьягу», який збудував головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман на честь свого сина Матітьягу (Антона), що загинув, захищаючи Україну.На події були присутні високопосадовці, посли різних країн, військові захисники України, капелани, представники релігійних і духовних напрямків та громадські діячі.Цей дім став можливим завдяки підтримці добродійників і, зокрема, фонду «Керен Яєль».Він уже відкрив двері для своїх перших мешканців — людей і сімей, які втратили все через війну, розв’язану росією.Рав Моше Асман не зупиняється у добрих справах, адже війна триває і потреба в допомозі залишається великою.

2 елула 5315 року (19 серпня 1555 року) — Завершено написання книги «Шулхан арух».Звід життєвих норм і правил поведінки євреїв «Шулхан арух» (назва перекладається як «Накритий стіл») був написаний великим мудрецем рабі Йосефом Каро (1488-1575) в 1555 році в Цфаті (Ерец-Ісраель). Вперше книга була надрукована у Венеції в 1565 році.

• Кожен день місяця елул (крім Шабату і останнього дня місяця) сурмлять в шофар (баранячий ріг), закликаючи до каяття• При написанні листа або при зустрічі з кимось прийнято на закінчення благословляти один одного побажанням "Ктіва Вахатіма Това!", Що означає: "Щоб тобі на новий рік був винесений і затверджений добрий вердикт!" Тобто треба повинен на початку або наприкінці листа вказати, що він бажає адресату знайти милість і благословення Небес, щоб він був виправданий в День Суду, благополучно вписаний в Книгу Життя і удостоївся остаточного доброго підпису.• Баал-Шем-Тов встановив звичай читати три додаткових псалми кожного дня, починаючи з 1-го елула аж до Йом-Кіпуру. У перший день прочитують псалми 1-3, у другий - 4-6 і т.д., а в Йом-Кіпур прочитують 36 псалмів, що залишилися, і тим самим завершують всю книгу.• Будучи місяцем самоперевірки, елул - це хороший час, щоб віддати тфілін і мезузи на перевірку досвідченому сойферу (переписувачу священних сувоїв) і упевнитися в їх кошерності. Все, що вимагає виправлення, негайно виправляється.• Протягом останнього тижня елул, в дні, що передують Рош-ГаШана, читають Сліхот ("молитви каяття") Перший раз - опівночі на виході Шабату, а в інші дні - рано вранці. джерело:http://www.tureizahav.lviv.ua/ 

З початком місяця Елул!Місяць Елул це час оновлення, прощення й повернення до себе та до Вс-вишнього. 

1 елула 2448 року (1313 рік до н.е.) — Третє сходження Моше на гору Синай.Рано вранці Моше піднявся на гору Синай, несучи з собою кам'яні плити, щоб Всевишній міг заново написати на них Десять заповідей.На вершині гори Всевишній дозволив Моше побачити Його спину, але не обличчя (що великий мудрець і коментатор рабі Моше бен Маймон (Рамбам) інтерпретував як вказівку на можливість сприйняття матеріальності Всевишнього, але не Його сутності) і, поставивши тим самим, перешкоду для людських можливостей пізнання Бога. І там же на вершині Синаю Всевишній розкрив Моше тринадцять атрибутів Б-жественного милосердя.Це було третє за рахунком, в період дарування Тори, 40-денне перебування Моше на горі Синай. Моше залишався на горі 40 днів, до 10 тишрея (Йом Кіпур), весь цей час намагаючись домогтися у Всевишнього повного прощення для єврейського народу, який, поклоняючись золотому тельцю, порушив умови союзу, укладеного біля гори Синай.Прощення було отримано, і з цього часу місяць елул отримав назву місяця «Б-жественного милосердя і прощення».chabad.odessa

НАШІ ДАТИ30 менахем-ава 2448 року (1313 рік до н.е.) — Моше вирубав другі скрижалі.В останній день місяця ав фМоше, за вказівкою Всевишнього, вирізав дві скрижалі, які представляли собою кам'яні куби розміром 6 x 6 x 6 тфахім (тобто майже півметра в довжину, ширину і висоту). Вони повинні були виступити в якості заміни двом попереднім, виготовленим самим Всевишнім, на яких Він написав 10 заповідей і які Моше розбив за 42 дні до цього, побачивши євреїв, які поклонялися золотому тельцю.chabad.odessa