Звільнення — не лише з Єгипту, а й із власних внутрішніх межГлава «Бо» розповідає про кульмінацію Виходу з Єгипту — останні кари, заповідь Песаха та саме звільнення єврейського народу. Та, як підкреслює Ребе, Тора ніколи не говорить лише про минулу історію — вона звертається до людини кожного покоління.🔑 «Єгипет» як духовне обмеженняСлово «Міцраїм» (Єгипет) походить від кореня «мейцар» — тіснота, обмеження.У духовному сенсі Єгипет — це стан, коли тваринна душа сковує й затемнює Б-жественну душу, не даючи їй повністю розкритися.Вихід з Єгипту — це процес звільнення від внутрішніх обмежень: звичок, страхів, інерції мислення, які заважають людині служити Всевишньому з радістю та повнотою.🌙 Звільнення починається в темрявіБільшість кар відбувалися вдень, але сам Вихід стався вночі. Ребе пояснює:справжня сила єврейського народу — в умінні перетворювати темряву на світло, а не лише уникати темряви.Саме в найтемніший момент розкривається вищий Б-жественний світ, який не залежить від стану світу.🫓 Маца — символ внутрішньої простотиМаца, яку євреї їли під час виходу з Єгипту, — це «хліб віри».Вона символізує бітуль — внутрішню скромність і самовідданість, коли людина звільняється від «роздутого его» й відкриває в собі Б-жественний початок.Без цього неможливе справжнє звільнення.🚀 Вихід з Єгипту — щодняРебе наголошує:заповідь «пам’ятати Вихід з Єгипту» означає, що щодня людина має виходити зі свого особистого «Єгипту», піднімаючись на новий духовний щабель.Так ми наближаємо остаточне визволення, коли зникнуть усі обмеження — як зовнішні, так і внутрішні.🕊️ Нехай глава «Бо» дасть кожному з нас сили вийти за власні межі й розкрити Б-жественне світло у своєму житті. ШАББАТ ШАЛОМ джерело: 📖 Любавичський календар

Особливий лист, написаний Любавичським Ребе про те, як відзначати йорцайт його тестя — Ребе РАЯЦа — 10 ШватаРош-Ходеш Шват 5711 р.Бруклін, Нью-ЙоркНашим хасидам (אנ״ש), учням «Тмімім» і всім, хто пов’язаний або належить до мого вчителя й тестя, Ребе (РАЯЦа), хай буде благословенна пам’ять праведника,нехай Всевишній оберігає їх і дарує їм життя.Мир і благословення!У відповідь на численні запитання щодо детального порядку дня десятого Швата — дня йорцайту мого вчителя й тестя, Ребе, — пропоную такий розпорядок:У святу суботу, що передує йорцайту, слід постаратися отримати алію до Тори.Якщо кількості алійот недостатньо — можна читати Тору в кількох приміщеннях, але не збільшувати кількість викликаних.Слід подбати, щоб мафтиром був найшанованіший із присутніх — за згодою більшості міньяну — або за жеребом.Заздалегідь обрати тих, хто вестиме молитви в день йорцайту; бажано розподілити: один — Маарів, другий — Шахаріт, третій — Мінха, щоб більше хасидів удостоїлися цієї честі.Запалити свічку, яка горітиме всі двадцять чотири години. Якщо можливо — воскову.Під час молитов мають горіти п’ять свічок.Після молитви (вранці — після читання Тегілім) той, хто веде молитву, вивчає (і завершує) 24-й розділ трактату «Келім» і 7-й розділ трактату «Мікваот». Потім промовляє мішну «Раббі Хананья бен Акашья…». Пошепки — кілька рядків із «Танії», після чого — кадиш д’рабанан.Після молитви Маарів — повторюють напам’ять частину маамару «Баті ле-Ґані». Якщо немає того, хто знає напам’ять — вивчають за книгою. Так само після ранкової молитви, а завершують після Мінхи.Вранці перед молитвою — вивчити один розділ «Танії». Так само — після молитви Мінха.Вранці перед молитвою кожен дає пожертву на справи, пов’язані з Ребе РАЯЦем, — за себе і за кожного члена сім’ї. Так само — перед Мінхою.Після ранкової молитви й повторення хасидського вчення кожен пише листа Ребе. Ті, хто удостоївся бути на єхідуті або хоча б бачити обличчя Ребе РАЯЦа, нехай під час написання листа уявлять себе такими, що стоять перед ним. Потім вкласти лист між сторінками маамару, кунтресу або книги його вчення й надіслати (якщо можливо — того ж дня), щоб його прочитали на його оелі.Протягом доби — вивчати розділи Мішни за літерами його імені.Протягом доби — провести хасидський фарбренген.Виділити час, щоб розповісти членам сім’ї про Ребе РАЯЦа та про його служіння впродовж усього життя.Протягом доби — відвідати синагоги та доми вивчення міста (тим, хто для цього підходить), повторити там вислів або навчання з його вчення, пояснити його любов до кожного єврея, повідомити й роз’яснити його постанови щодо щоденного читання Тегілім, вивчення Хумаша з Раші, а в належних місцях — також вивчення «Танії» за річним розкладом. Якщо можливо — у форматі фарбренгена.Протягом доби — відвідати (тим, хто здатен на це) місця зібрання релігійної молоді, а також, за можливості й мирними шляхами, — і молодь, яка поки що не є релігійною; пояснити їм особливу любов Ребе РАЯЦа до них, його вимоги, надію та впевненість у них, що зрештою вони виконають свою місію зі зміцнення юдаїзму й поширення Тори з запалом, енергією та живістю, притаманними молодості.Зрозуміло, що якщо умови не дозволяють, можна продовжити все перелічене в дні, близькі до йорцайту, особливо в наступну суботу.Нехай Всевишній прискорить прихід нашого Визволителя, і нехай пробудяться та заспівають ті, хто лежить у поросі, і наш — Ребе РАЯЦ — серед них, сповістить нам дива та поведе нас шляхом, що піднімається до Дому Б-га.📖 Любавичський календар

*5 швата 5665 року (12 січня 1905 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йегуди-Арьє-Лейба Алтера з Гура.Рабі Йегуда, другий ребе гурських хасидів, народився у Варшаві. Його батько, рабі Авраѓам-Мордехай пішов з цього світу, коли дитині було всього 8 років, тому він виховувався в будинку дідуся, рабі Іцхака-Меїра Ротенберга Алтера, шурина і кращого учня рабі Менахема-Мендла з Коцка. Від дідуся, який присвячував навчанню 18 годин на день, онук перейняв старанність, а також титул: рабі Іцхак-Меїр, який жив у польському містечку Гура-Кальварія (також відомому як Нови Єрузалем), був першим Гурським ребе.У 1870 році, хоча і без особливого бажання, він став главою гурських хасидів. Рабі Йеѓуда відігравав активну роль у громадському житті польського єврейства і під його впливом польський хасидизм відмежувався від сіонізму. Назва його головної праці, книги «Сфат емет» («Мова істини») стала, як це часто бувало, його другим ім'ям, хоча сама назва з'явилася вже після його відходу з цього світу (син рабі, готуючи книгу до видання, вибрав для неї таку назву).Під керівництвом його сина, рабина Авраѓама-Мордехая Алтера, рух дуже сильно виріс — у його рядах налічувалося понад 100 тисяч хасидів. Більшість з яких було знищено нацистами, а самому рабину Авраѓаму вдалося врятуватися буквально дивом. На згадку про загиблих він відновив і оживив рух, і в даний час це один з найпотужніших хасидських рухів у світі з центром в Єрусалимі.джерело: chabad.odessa

Рабби Исраэль Абуцхейра, известный как Баба Сали, — великий праведник и каббалист, раввин и ав-бейт-дин. Он находился в особо тёплой и глубокой связи с Любавичским Ребе и с ведущими хасидами ХАБАДа в Марокко, Эрец-Исраэль и Франции. 👶 Происхождение Родился 1 тишрея 5650 (1889) в городе Риссани (Марокко). Сын рабби Масуда Абхацеры, внук великого каббалиста рабби Яакова Абухацеры — «Абир Яаков». После убийства дяди, рабби Давида Абуцхейры הי״ד, стал раввином и ав-бейт-дином(главой раввинестического суда) города Арфуд. 🤝 Баба Сали и ХАБАД В Арфуде началась его тесная связь с ХАБАДом. Вместе с посланником Ребе рабби Шломо Матусовым он участвовал в создании хабадских учебных заведений и спасении еврейских детей от ассимиляции. С этого времени установилась прочная связь между Баба Сали, ХАБАДом и Любавичским Ребе. ✉️ Связь с Любавичским Ребе Баба Сали состоял в переписке с Ребе. В одном из писем Ребе называет его: «Опорой Торы, светочем света, одним из “бней алия”» и возлагает на него миссию укрепления духовности выходцев из Марокко и защиты еврейского воспитания. По совету Ребе Баба Сали отказался от эмиграции в США и остался в Эрец-Исраэль, как общинный лидер, за которым идут тысячи. 📣 Поддержка дел Ребе Баба Сали активно поддерживал инициативы Ребе: Мивца тфилин, Мивца нерот Шаббат, борьбу за закон «Кто такой еврей», а также Свиток Торы для детей Израиля. 💬 Воспоминания Он с особым почтением относился к Ребе. Услышав, что хасиды называют Ребе Машиахом, сказал с восхищением: «Истахель коль ши!» — “Ему всё подходит, он всего достоин”. 🕊️ Уход Скончался 4 швата 5744 (1984). После его ухода Любавичский Ребе направил семье письмо с глубокими словами утешения и признания величия Баба Сали. 📖Любавический календарь (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)🕯️ Раббі Ісраель Абуцхейра — Баба Салі(1889–1984)Раббі Ісраель Абуцхейра, відомий як Баба Салі, — великий праведник і кабаліст, рабин та ав-бейт-дін (голова рабинського суду). Він перебував у винятково теплій і глибокій духовній взаємодії з Любавицький Ребе та з провідними хасидами ХАБАД у Марокко, Ерец-Ісраель і Франція.👶 ПоходженняНародився 1 тішрея 5650 року (1889) у місті Ріссані (Марокко).Син раббі Масуда Абуцхейри, онук великого кабаліста раббі Яакова Абуцхейри — «Абір Яаков».Після вбивства дядька, раббі Давида Абуцхейри הי״ד, став рабином і ав-бейт-діном (головою рабинського суду) міста Арфуд.🤝 Баба Салі та ХАБАДСаме в Арфуді розпочався його тісний зв’язок із ХАБАДом. Разом із посланцем Ребе, раббі Шломо Матусовим, він брав участь у створенні хабадських навчальних закладів і в порятунку єврейських дітей від асиміляції. Відтоді встановився міцний зв’язок між Баба Салі, ХАБАДом і Любавицьким Ребе.✉️ Зв’язок із Любавицьким РебеБаба Салі перебував у листуванні з Ребе. В одному з листів Ребе називає його«опорою Тори, світильником світла, одним із бней алія»та покладає на нього місію зміцнення духовності вихідців із Марокко й захисту єврейського виховання.За порадою Ребе Баба Салі відмовився від еміграції до США й залишився в Ерец-Ісраель як громадський лідер, за яким ідуть тисячі.📣 Підтримка справ РебеБаба Салі активно підтримував ініціативи Ребе:міцва тфілін, міцва суботніх свічок, боротьбу за закон «Хто є євреєм», а також проєкт «Сувій Тори для дітей Ізраїлю».💬 СпогадиВін із особливою пошаною ставився до Ребе. Почувши, що хасиди називають Ребе Машіахом, із захопленням сказав:«Істахель коль-ші!» — «Йому все личить, він усього гідний».🕊️ ВідхідПомер 4 швата 5744 року (1984).Після його відходу Любавицький Ребе надіслав родині листа з глибокими словами втіхи та визнання величі Баба Салі. джерело: 📖 Любавицький календар

Сьогодні — 4 Швата 5786 року.📌 День відходу з цього світу рабина Ісраеля Абуцери, більш відомого як Баба Салі.Айом Йом«Єгипет» — Міцраїм — від слова мейцарім, тобто «обмеження», «тіснота».Єгипетське вигнання в духовному сенсі —це стан, коли тваринна душа обмежує й приховує Б-жественну душу настільки, що Б-жественна душа ніби стискається, перебуває в малості та прихованні.Вихід з Єгипту —це усунення обмеження й перепони:коли розум у мозку осяює серце й приводить до добрих якостей та добрих вчинків у реальному житті.📖 Любавицький календар 

День Соборності України — це державне свято, яке відзначають 22 січня.Що саме відзначаютьЦього дня вшановують Акт Злуки 1919 року — об’єднанняУкраїнська Народна Республіка таЗахідноукраїнська Народна Республікав одну соборну українську державу.Чому це важливоСоборність означає єдність українських земель і народу — не лише територіальну, а й духовну, культурну та історичну. Це символ прагнення українців жити в єдиній, незалежній державі.Як відзначаютьофіційні заходи й покладання квітів;тематичні уроки та події;символічні «ланцюги єдності» (традиція, започаткована у 1990 році).Коротко22 січня — день, коли ідея «разом і неподільні» стала державною реальністю.Свято нагадує: сила України — в єдності. 

*4 швата 5570 року (9 січня 1810 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама Каліскера.Рабі Авраѓам був однією з найбільш суперечливих постатей серед хасидських лідерів третього покоління (тобто учнів Межерицького магіда рабі Дов Бера, учня засновника хасидизму рабі Баал Шем-Това).У юності він навчався разом з Віленським гаоном рабі Еліягу бен Шломо-Залманом. Віленський гаон очолив противників хасидизму, а рабі Авраѓам приєднався до хасидів і увійшов до числа учнів Межерицького магіда. Після його відходу з цього світу в 1772 році багато хто з переслідувачів хасидизму переключилися безпосередньо на рабі Авраѓама, який більше за інших висміював інтелектуальну еліту і громадських лідерів (до речі, не шкодував він і деяких хасидських лідерів). У 1777 році рабі Авраѓам у числі 300 хасидів (на чолі з рабі Менахемом-Менделом з Вітебська) переїхав до Ерец-Ісраель.Рабі Нахман з Брацлава під час візиту до Ерец-Ісраель зустрічався з ним і навіть подружився, називаючи рабі Авраѓама «найдосконалішим праведником, якого я зустрічав», а рабі Нахман рідко про когось так говорив.Похований рабі Авраѓам у Тверії.джерело: chabad.odessa

Існує поширена думка, ніби до віри приходять лише через слабкість або життєві невдачі. Однак єврейська філософія дивиться на це інакше: віра — не втеча від розуму, а його продовження.Єврейська традиція ніколи не протиставляла віру й мислення. Ще праотець Авраам дійшов ідеї Єдиного Творця не через одкровення, а через самостійний аналіз світу. Спостерігаючи порядок, гармонію та закономірність у природі, він зробив висновок, що світ має Господаря. Більше того, він був готовий іти проти всього свого оточення заради істини. Недарма його називають «іврі» — тим, хто перейшов на інший бік. Це прагнення до пошуку правди закладене в єврейському народі як духовна спадщина.В юдаїзмі віра — це не відмова від запитань, а готовність ставити їх чесно. Там, де розум може перевірити, — він перевіряє: історію, традицію, безперервність передачі Тори, здійснення пророцтв. Там, де перевірка неможлива, починається віра, заснована на довірі до джерела. Саме так влаштоване знання в будь-якій сфері життя: ми довіряємо лікарям, ученим, свідкам минулого, не перевіряючи все особисто.Віра впливає і на якість життя. Людина, яка визнає Творця, живе не в хаосі випадковостей, а у світі сенсу й мети. Вона розуміє, що не все залежить лише від неї, і тому не руйнується через невдачі та не озлоблюється через успіхи інших. Така віра формує відповідальність, внутрішню свободу й здатність до морального зростання.Важливо й інше: порожнечі не буває. Заперечуючи Б-га, людина все одно в щось вірить — в ідеології, у науку як абсолют, у гроші, у саму себе. Різниця лише в тому, усвідомлює вона це чи ні. Юдаїзм пропонує віру, перевірену тисячоліттями роздумів, суперечок, книг, запитань і відповідей.Віра в Б-га — це не відмова від розуму, а вибір шукати істину глибше за звичний комфорт. І для тих, хто справді шукає, цей шлях залишається відкритим.

Сьогодні Наші Мобільні Центри Незламності «Міцватанки» працюють за кількома адресами, а саме Гарматна 32/22 (правий берег Києва) та Олени Пчілки 2 (лівий берег Києва)Якщо вам треба зігрітися у теплому приміщенні, напитись гарячого чаю або зарядити гаджети - з радістю допоможемо!

Вам потрібно носити 4 шари одягу, якщо у вашій квартирі 10°C: це — дві пари шкарпеток, теплий светр або куртка, плед чи спальник, — ВВС з посиланням на МОЗТакож категорично не рекомендують пити алкоголь, щоб зігрітися. Вживання спиртного тільки збільшує ризик переохолодження.

«Тора Ор» — збірник хасидських маамарів Алтер Ребе, засновника хасидизму ХаБаД. Маамари були зібрані, відредаговані та підготовлені до друку його онуком — Ребе Цемах Цедеком.Книга містить маамари до тижневих розділів Тори з книг Берешит і Шмот. Другий том цього корпусу було надруковано під назвою «Лікутей Тора».Ці книги стали одними з найважливіших праць хасидизму ХаБаД. Прийнято щотижня вивчати маамари, пов’язані з тижневим розділом Тори; такий порядок навчання отримав назву «хасидська тижнева глава». Ребе неодноразово підкреслював, що цей вид вивчення не є додатком, а становить основу внутрішнього розуміння Тори та має особливу силу в наближенні Визволення.📜 Як створювався і видавався цей трудУ листі з нагоди першого видання Ребе Цемах Цедек писав:«Книга “Тора Ор”, надрукована нині… містить більшість маамарів і дерушим з 5556 року (תקנ״ו) до кінця 5572 року (תקע״ב), багато з яких сам наш Ребе уважно переглянув, відредагував і дав своє святе схвалення на їх друк. Книга включає два розділи».Спочатку планувалося надрукувати обидва томи одночасно, однак через доноси та подальше закриття єврейських друкарень у Росії було видано лише перший том. Лише згодом, у תר״ח (1848 році), в Житомирі побачив світ другий том — «Лікутей Тора».У наступних виданнях до книги були додані примітки, покажчики та джерела, багато з яких були підготовлені й відредаговані самим Ребе, що значно поглибило та систематизувало вивчення.📖 Місце в ученні ХаБаД і порядок вивченняРебе називав «Тора Ор» і «Лікутей Тора» «Усною Торою хасидизму», наголошуючи, що саме в них розкривається внутрішній вимір Письмової Тори. Маамари цих книг не призначені лише для обраних — Ребе наполягав, щоб їх вивчав кожен, на своєму рівні.Навіть якщо зміст здається складним, Ребе зазначав, що маамари необхідно вивчати хоча б поверхово, а за можливості — заглиблюватися. Він також підкреслював, що перша частина маамара містить основну ідею всього викладу, тому особливо важливо опанувати принаймні її.В останні роки Ребе знову наголошував, що постійне вивчення «хасидської тижневої глави» — з «Тора Ор» і «Лікутей Тора» — є одним із дієвих засобів прискорення істинного й повного Визволення. джерело: 📖 Любавицький календар

Питання «хто створив зло?» неминуче постає перед кожним, хто замислюється над вірою. Якщо Всевишній — абсолютне добро, як сказано в Тегілім, то як узагалі можливе зло у світі? Рабин Реувен Куклін пояснює: Б-г створив усе існуюче — і добро, і зло. Але сенс зла принципово відрізняється від того, як ми звикли його сприймати.Рамхаль у книзі Даат Твунот пише, що зло — це особлива, цілковито нова реальність. До сотворення світу вона не мала жодного аналога, адже в Самому Всевишньому немає ані найменшого натяку на зло. Водночас у Своїй безмежній силі Б-г здатний створити навіть те, що Йому протилежне. Це не суперечність, а прояв Його абсолютної влади.Зло було створене не як самостійна цінність і не як рівний супротивник добра. Його мета — дати людині свободу вибору. Без можливості обрати зло людина була б запрограмована на добро й позбавлена справжньої відповідальності. Свобода вибору передбачає ризик, внутрішню боротьбу й можливість помилки. Саме в цьому просторі вибору людина стає людиною.З погляду Тори, зло не є кінцевою метою. Воно тимчасове й призначене для подолання. Пророк Єшаягу передає слова Всевишнього: «Я творю світло і створюю темряву… Я, Господь, чиню все це». Навіть те, що ми називаємо злом, перебуває в межах Божественного задуму й служить вищій меті.Віленський Гаон пояснює, що слова Тори «дуже добре» означають не просто наявність добра, а досконале добро. Світ, у якому існує зло, але воно підпорядковане вищому плану й зрештою буде усунене, — глибший і завершеніший, ніж світ без вибору й боротьби.Для ноахідів цей підхід особливо важливий: він вчить бачити у світі не хаос, а сенс. Зло існує для того, щоб людина могла свідомо обрати добро. І саме цей вибір робить добро справжнім, а людину — відповідальною й гідною нагороди.