15 тамуза 5503 року (7 липня 1743) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) відомого мудреця-кабалиста рабі Хаїма бен Атара, автора книги коментарів до Тори «Ор ѓа-Хаїм».Рабі Хаїм народився в Марокко, жив і навчався в Алжирі, Італії, Ерец-Ісраель (Акко і Єрусалимі (там він оселився за рік до смерті)).Про його святість і велич розповідають безліч історій. Відомо, наприклад, що під час своєї, на жаль, невдалої подорожі до Ерец-Ісраель засновник хасидизму рабі Ісраель Баал-Шем-Тов мав намір зустрітися з рабі Хаїмом бен Атаром, щоб спільними зусиллями привести Мошіаха і сприяти остаточному звільненню.

Розважальні заходи:Заборонені розважальні події, такі як музичні концерти, танці, співи та інші види розваг. Покупки:Прийнято утримуватись від купівлі речей, які викликають особливу радість. Водночас придбання повсякденних речей, що не мають великого значення, дозволяється до початку місяця ава. Стрижка та гоління:Існує звичай утримуватись від стрижки й гоління в дні посту. Благословення на новий одяг і плоди:Не промовляють благословення «Шеехеяну» на новий одяг або плоди нового врожаю, якщо з цим пов’язана особлива радість від покупки чи першого вживання. Деякі обмеження щодо їжі та напоїв:Хоча піст 17 Тамуза вважається помірним, деякі релігійні люди утримуються від певних продуктів, як-от м’ясо, вино чи солодощі — особливо в період «Дев’яти днів», що передують 9 ава. Заборона на купання, прання та покупку нового одягу:У період «Дев’яти днів» деякі утримуються від купання, прання та придбання нового одягу, за винятком нагальних випадків.Винятки: Обрізання, бар-міцва, викуп первістка, новосілля:Святкові трапези з цих нагод, як правило, не підпадають під заборону на розважальні події. Вагітні, жінки, що годують, і хворі:Їм дозволено їсти й пити в обсязі, необхідному для збереження здоров’я. Трапези, пов’язані з виконанням заповіді:На таких трапезах дозволено вживати м’ясо, вино, а також співати пісні. Скуштування їжі перед Шабатом:Дозволено пробувати їжу, приготовлену для Шабату, навіть якщо вона містить м’ясо чи вино. Продаж м’яса:М’ясникам і власникам ресторанів дозволяється продавати м’ясо, оскільки воно може бути потрібне для дозволених цілей. Святкові трапези:Під час трапез, пов’язаних із заповіддю, дозволено співати, вживати м’ясо та вино. Важливо пам’ятати:Мета посту 17 Тамуза — не лише утримання від їжі та пиття, а й роздуми над трагедіями, що спіткали єврейський народ, та прагнення до духовного виправлення.У період «Трьох тижнів», а особливо під час «Дев’яти днів» перед 9 ава, рекомендується проявляти стриманість і уникати надмірних радощів.Усі обмеження й заборони слід дотримуватись з повагою й усвідомленням їхнього змісту.

 💔Вночі місто знову втратило своїх мешканців внаслідок російських ударів, – МВС.Пошкодження зафіксували у 8 районах міста – постраждали будинки, лікарні, школи, магазини, транспорт.У Подільському районі загинули дві жінки – 68-річна киянка та 22-річна капрал поліції, яка працювала у поліції метрополітену.

У світі шпигунства є безпілотники, супутники й кіберзброя. Але іноді найнебезпечнішою зброєю… є жінка.Знайомтесь: Кетрін Перес Шакед — агентка Моссаду, яка сколихнула Іран зсередини й ззовні. Француженка за походженням, навчена провідною розвідкою Ізраїлю, вона була направлена на одну з найсміливіших місій в історії сучасного шпигунства.Два роки тому Моссад запустив «Операцію Іран». Мета? Проникнення в військову еліту та ядерну програму Ірану. Для цього потрібна була не просто шпигунка — а людина, здатна зачарувати, обдурити й зникнути. І цією людиною стала Кетрін.Після інтенсивної підготовки вона прибула до Ірану під вигаданим ім’ям — духовної європейки, яка нібито «знайшла спокій» у шиїтському ісламі. Вона перейняла місцеві звичаї, мову та релігійні ритуали. Її маскування було бездоганним.Вона почала з малого — налагоджувала зв’язки з дружинами високопосадовців іранської армії. Її ввічливість і щирий інтерес підкорили їх. Чаювання переростали у запрошення. Запрошення — у дружбу. Незабаром вона отримала доступ до домівок найвпливовіших людей країни.І саме тоді… розпочалася справжня операція.Всередині цих будинків її ніхто не підозрював. Поки служби безпеки ретельно сканували телефони й електронну пошту, Кетрін з посмішкою проходила повз — фотографувала схеми, креслення й особисті розклади. Всі матеріали вона передавала безпосередньо в Моссад.Вона не просто збирала інформацію. Вона закладала фундамент для війни.І в ніч на 12 червня 2025 року все зійшлося.Ізраїль завдав неочікуваного авіаудару по Ірану — цілеспрямовано по військових базах, секретних бункерах та ядерних дослідницьких центрах. Але це були не випадкові удари — кожен удар був хірургічно точним… і смертельним.Серед загиблих:• 8 старших генералів• 7 провідних атомних науковців• 3 високопосадовці розвідкиКожен із них несвідомо впустив Кетрін у свій дім.Іран був приголомшений. Перш ніж встигли відреагувати, їхнє вище командування вже зникло. Коли їхні власні служби безпеки розпочали розслідування, вони нарешті вийшли на неї — не через технології, а завдяки старим фотографіям з родинних заходів. Ось вона — усміхнена, поряд із тими, кого допомогла знищити.Але коли вони зрозуміли, хто вона… її вже не було.Її обличчя висіло на плакатах по всьому Тегерану. Її ім’я пошепки згадували в армійських колах, як легенду-привида. Але вона зникла. Одні кажуть — утекла через гори. Інші — що Моссад вивіз її під глибоким прикриттям.Якою б не була правда, одне відомо точно:Кетрін Перес Шакед змінила правила гри.Без куль, без бомб — лише краса, розум і сміливість — вона допомогла викрити найретельніше приховувані таємниці Ірану.Іран назвав це «найруйнівнішим витоком інформації в історії своєї розвідки».А світ?Він ніколи не забуде жінку, яка проникла до Ірану…і розірвала його зсередини. 

У центральній синагозі України пройшов Фарбренген на честь 12 Тамуза - дня визволення шостого Любавицького Ребе Йосефа Іцхака! Ви можете запитати, а шо за день визволення? Шо за Фарбренген? Розповідаємо!Євреї по всьому світу святкують 12 Тамуза, як день великого Дива та милосердя Всевишнього! Бо у цей день в 1927 коли радянська влада, засудила Йосефа Іцхака до розстрілу, просто за те, що він був релігійним євреєм, та навчав Торі та заповідям інших.Його довго мучили допитами, щоб він написав зізнання у тому, що він «ворог народу», але не змогли зламати міцний дух шостого Любавицького Ребе й вирішили, розстріляти його. Але під тиском Світової спільноти та Дивом Всевишнього, Йосефа Іцхака відпустили! Це був перший в історії подібний прецедент, тому ми і відзначаємо цей деньФарбренген - це хасидське застілля, яке окрім смачної їжі та напоїв (бо коли голодний, дуже тяжко розмовляти на великі духовні теми) наповнене кабалістичною складовою, завдяки  який проводив йогоТож, якщо ви маєте єврейське коріння, й вам цікаво долучитись до буремного життя нашої громади, пишіть у повідомлення!

Після того, як ми пояснили https://jewishukraine.info/post/435, що юдаїзм ґрунтується на знанні, а не на сліпій вірі, важливо зрозуміти слова пророка Хавакука, який говорить (2:4): «…а праведник вірою своєю буде жити».На перший погляд, може здатися, що віра — це велика основа в житті праведників?Проте таке питання виникає лише в тих, хто недостатньо знайомий зі святим (єврейським) мовленням.У цьому вірші використано слово емуна, яке в сучасному івриті помилково пов’язують із поняттям «віра» (наприклад, словник Евен-Шошана пояснює емуну як «стан душі віруючої людини»).Однак у святій мові слово емуна означає здатність покладатися на когось, довіряти.Тому й говорить Мішна у «Піркей Авот» (2:4):«Не покладайся (аль таамін, від слова емуна) на себе до дня своєї смерті».Із цих слів Мішни видно, що емуна — це саме довіра, здатність покладатися на іншого.У такому значенні слово емуна використовується й у всіх інших місцях Танаху та в словах мудреців. Саме в цьому сенсі вживає його й пророк Хавакук, коли каже, що «праведник житиме вірою своєю».Це означає: оскільки людина знає, що Всевишній любить її, — вона має покладатися на Всевишнього, довіряти Йому, розуміючи, що все, що Він посилає — на краще.І саме це — велика основа в житті людини: здатність покладатися на Всевишнього.Віленський Гаон у своєму коментарі до книги Мішлей пише:*«Головна умова, на якій була дана Тора Ізраїлю, — щоб вони покладалися на Всевишнього… Бо основа всього — повна довіра до Всевишнього, і це є основою всіх заповідей».по матеріалам сайту: https://imrey.org/

Питання:Шановний рабине! Я бачив єврейські тексти, надруковані як стандартними друкованими та рукописними літерами, так і «шрифтом Раші». Чи могли б ви пояснити походження цього особливого шрифту? Невже сам Раші мав власний стиль письма?Відповідь:Ім’я Раші — одного з найвідоміших коментаторів Святого Письма та Талмуду — є абревіатурою від раббі Шломо Іцхакі (1040–1105 рр. н.е.). Його праці без перебільшення є головними коментарями до Тори, якими користуються й донині.Переважна більшість видань Тори на різних мовах виходить разом із класичними коментарями Раші. В єврейських виданнях ці коментарі зазвичай друкуються особливим шрифтом, який візуально відрізняється від стандартного й отримав назву «шрифт Раші».Проте вас може здивувати, що сам Раші ніколи цим шрифтом не користувався.📜 Походження шрифту РашіПерш ніж зануритися в історію цього шрифту, варто зазначити: окрім кількох букв (наприклад, א, ב, צ, ש), шрифт Раші дуже схожий на звичайні друковані єврейські літери.До XV століття всі єврейські книги, включно з Торою й коментарями, ретельно переписувалися вручну. Але після винаходу друкарського верстата Йоганном Гутенбергом, євреї — як народ книги — одразу почали використовувати новий спосіб поширення своїх текстів.Перша надрукована єврейська книга — це Тора, яка вважається виданням Гутенберга, хоча точна дата її друку невідома.Перше ж датоване єврейське видання — це коментар Раші до Хумаша, надрукований 5 лютого 1475 року сефардським євреєм Авраамом Гартоном в італійському місті Реджо-ді-Калабрія.Особливістю цього видання було використання нового шрифту, заснованого на вже існуючому сефардському напіврукописному почерку.(Цікаво, що це не було перше друковане видання Раші: у 1469–1472 роках троє братів — Овадья, Менаше і Біньямін — у Римі також видали його коментар до Тори, але їхні книги були недатовані.)Спочатку коментарі Раші виходили як окремі збірки без тексту Тори. Але згодом, коли друкували такі видання, як Мікраот Гдолот (Тора з кількома коментарями), видавці вирішили: текст Тори слід друкувати класичним квадратним шрифтом, а коментарі — окремим, тобто шрифтом Раші, щоб полегшити читання й орієнтацію.Саме тому цей шрифт став асоціюватися з коментарями Раші, хоч автор і не мав до нього прямого стосунку.✒️ Чому використовували шрифт Раші?Окрім візуального розмежування між Торою та коментарями, були й інші причини популярності шрифту Раші:Компактність.Шрифт Раші займає менше місця, ніж стандартний. Це дозволяло помістити більше тексту на сторінці — що було особливо цінно в часи, коли папір і друк були дорогими.Менший рівень святості.Оскільки цей шрифт був створений штучно в середньовіччі, вважалося, що він не має тієї ж святості, що й «священний» шрифт, який використовувався для Тори. Тому його часто застосовували для друку рабинських праць.Недопустимість зловживання священним шрифтом.Класичний квадратний шрифт, схожий на той, що використовується в сувоях Тори, не дозволялося застосовувати для буденних текстів. Шрифт Раші — завдяки візуальній відмінності — був дозволеним.Однак з часом деякі мудреці наполягали на тому, щоб усі тексти, включаючи коментарі, друкувалися звичайним квадратним шрифтом, аби зробити їх доступнішими для широкого кола читачів.📚 У висновокГоворячи про Раші, важливо згадати, що ребе Йосеф Іцхак Шнеєрсон радив кожному щодня вивчати відповідну частину тижневої глави Тори разом із коментарем Раші.Кожна глава Тори поділена на сім частин — по одній на кожен день тижня, і пояснення Раші мають стати невід’ємною частиною щоденного навчання.Коментарі Раші особливі тим, що пояснюють простий зміст тексту Тори настільки доступно, що його може зрозуміти навіть п’ятирічна дитина, і водночас вони слугують основою для багатьох глибших інтерпретацій.Коментарі Раші є підґрунтям і для галахічних, і для каббалістичних творів. Тому не дивно, що саме цей шрифт, яким друкуються коментарі до Тори, увійшов в історію як «шрифт Раші».Примітки:Докладніше про це читайте в статті «Папа Римський, який дозволив видати Талмуд».«Раші: коментар і простий зміст», Бібліотека Пенсильванського університету, онлайн-виставка юдаїки (станом на 28 червня 2017 р.).Маген Авраам, Орах Хаїм, 334:17; див. також Ігрод Кодеш, т. 18, с. 177, і Шулхан Менахем, т. 5, с. 214, прим. 13.Див. Торат Менахем, 5749, т. 3, с. 101, цит. у Шулхан Менахем, т. 5, с. 215.Джерело: https://imrey.org/

Кожного четверга в Центральній синагозі Києва відбуваються особливі уроки для вірян "золотого віку" по тижневому розділу Тори, які проводить капелан Збройних сил України Давид Мільман. Ці уроки є надзвичайно важливими та необхідними для нашої громади.Заняття з Тори допомагають вірянам поглиблювати свої знання про святі тексти, розуміти їхній глибокий зміст та застосовувати в повсякденному житті. Особливо цінно, що ці уроки проводяться для людей "золотого віку", які мають великий життєвий досвід та мудрість.Під керівництвом капелана Давида Мільмана віряни мають можливість не лише вивчати Тору, але й обговорювати важливі духовні та життєві питання, ділитися своїми думками та отримувати підтримку від громади. Це сприяє зміцненню духовних зв'язків, створенню атмосфери єдності та взаємної підтримки.Такі уроки є важливим елементом духовного збагачення та розвитку, допомагають зберігати традиції та передавати їх наступним поколінням. Запрошуємо всіх вірян "золотого віку" приєднатися до цих занять і разом поглиблювати свої знання про Тору.

Піст 17 Тамуза — один із чотирьох постів, встановлених на згадку про руйнування Храму. Інші три — це піст Ґедальї (3 тішрея), піст 10 тевета та 9 ава.Сумний піст 17 Тамуза пов’язаний із подіями, що відбулися під час вавилонської облоги Єрусалима: 10 тевета цар Навуходоносор II (Невухаднецар) розпочав облогу міста, а 17 Тамуза його воїни проламали міську стіну. Саме це стало початком кінця єврейської державності.Через три тижні, 9 ава, трагедія досягла кульмінації: Храм було підпалено.Піст 17 Тамуза відкриває траурний період у єврейському календарі, який триває три тижні — до 9 ава. Ці дні називаються тридцятниця "Бейн а-Мецарім" — буквально: між тіснинами, оскільки цей період лежить між двома траурними постами — 17 Тамуза та 9 ава.📜 П’ять трагедій 17 ТамузаУ єврейській історії 17 Тамуза — день багатьох лих. У трактаті Тааніт (Талмуд) згадуються п’ять трагедій, що сталися в цей день:Моше-рабейну розбив Скрижалі Заповіту, коли побачив, що євреї створили золотого тельця в пустелі.Під час облоги Єрусалима (згідно з Рамбамом — перед зруйнуванням Першого Храму) було припинено щоденну жертву "тамід", оскільки неможливо було доставити тварин для жертвоприношень. Це стало ознакою неминучої катастрофи.У книзі пророка Єрміягу (гл. 52) розповідається, що 9 Тамуза під час облоги Першого Храму було пробито стіну міста, але в епоху Другого Храму те саме сталося 17 Тамуза.Апостомос, намісник царя Антіоха, спалив сувій Тори, розуміючи, що найвірніший спосіб підкорити євреїв — це знищити їхнє духовне надбання. Це стало початком переслідувань єврейського народу та передумовою повстання Маккавеїв.Цього ж дня в Храмі було встановлено ідола.За однією версією, це сталося в епоху Другого Храму — знову ж таки вчинок Апостомоса.За іншою (Ієрусалимський Талмуд), це зробив цар Менаше, який правив в епоху Першого Храму. Він увійшов в історію як той, хто «залив Єрусалим невинною кров’ю» та займався ідолопоклонством, перевершивши у цьому всіх своїх попередників.Цікаво, що цар Менаше був сином царя Хізкіягу, одного з найсвітліших правителів Юдеї.У Вавилонському Талмуді (трактат Брахот) розповідається, що Хізкіягу не хотів одружуватися, знаючи пророчо, що його син буде нечестивцем. Проте пророк Єшаягу докорив йому й нагадав, що потрібно виконати заповідь «плодіться й розмножуйтеся». Зрештою Хізкіягу одружився, і народився Менаше.Менаше справді наробив багато лиха, проте згодом зробив тшуву (розкаявся) — і Всевишній, як каже Талмуд, відкрив для нього «потаємні ворота» на небо, через які він увійшов до раю…джерело: https://toldot.com/

13 тамуза 5687 року (13 липня 1927 року) — Ребе Раяц отримує свідоцтво про звільнення.13 тамуза, після отримання свідоцтва про звільнення Ребе, безліч людей зібралося в будинку, де він жив на фарбренген.Наступного дня, об 11 годині ранку, у супроводі двох посланців від єврейської громади міста, Ребе залишив Кострому вільним громадянином і в п'ятницю, 15 тамуза, прибув до Ленінграда. У місті він залишався лише кілька днів, оскільки «євсекція» і ДПУ не заспокоїлися і знову погрожували арештом. Виходу не було і, залишивши Ленінград, Ребе оселився в підмосковному селі Малаховка.джерело: chabad.odessa

Попри складну безпекову ситуацію, пов’язану з війною та терористичними загрозами, Тель-Авів посів 4-те місце у світовому рейтингу технологічних екосистем, згідно з дослідженням Startup Genome.Із загальною капіталізацією, що оцінюється у 235 мільярдів доларів, вагомою присутністю на глобальному ринку та масштабними угодами з продажу технологічних компаній, Тель-Авів упевнено увійшов до когорти лідерів поруч із Нью-Йорком і Лондоном.Дане досягнення вкотре засвідчило стійкість та інноваційну спроможність Держави Ізраїльджерело: IsraelinUkraine