Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай.........

📌28 сівана 5701 року (23 червня 1941 року) — Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (майбутній Ребе) і його дружина ребецн Хая-Мушка прибули до США. Перед початком Другої світової війни сім'я майбутнього Ребе жила у Франції, однак у 1940 році країна була окупована нацистами і залишатися там було неможливо. Ребе Раяц (рабі Йосеф-Іцхак), який жив у США, доклав чимало зусиль, щоб домогтися для Менахема–Мендла і його дружини дозволу на виїзд з Франції та на в'їзд до Сполучених Штатів. Його було отримано лише влітку 1941 року. Шлях до США був нелегким і пролягав через Іспанію та Португалію. 23 червня 1941 року сім'я Шнеєрсон прибула до США. У Європі вже другий день тривала Велика Вітчизняна Війна. джерело: chabad.odessa 

📖 ПередісторіяНаша тижнева глава розповідає про дванадцятьох розвідників, яких Моше послав до Обіцяної землі. Їхнім завданням було оглянути країну та з'ясувати, якими шляхами її найкраще завоювати.Однак, повернувшись, розвідники принесли тривожні й негативні звістки. Вони посіяли серед народу страх, позбавили людей надії увійти до Землі Ізраїлю та спричинили паніку. У результаті через це малодушність увесь народ був покараний довгими роками мандрів пустелею, а самі розвідники зазнали суворого покарання за поширення лихої слави про землю. 🤔 ЗапитанняНа перший погляд це здається несправедливим. Адже Моше сам попросив їх оглянути землю, і вони, по суті, сумлінно виконали доручення! Чому ж їх покарали за передачу правдивої інформації? Хіба вони винні в тому, що мешканці тієї землі справді були могутніми велетнями? 💡 ВідповідьМісія, яку Моше поклав на них, не полягала в тому, щоб оцінювати, чи варто взагалі туди йти. Якщо Всевишній наказав увійти до цієї землі, жодних сумнівів щодо цього бути не могло. Завдання розвідників було суто тактичним: з'ясувати, як саме зробити завоювання найпростішим і найефективнішим.Коли ж вони почали висловлювати власні судження, ставлячи під сумнів саму можливість виконання Б-гом Своєї обіцянки, вони зрадили своєму статусу посланців і проявили невіру. Вони перестали бути виконавцями волі Всевишнього та перетворилися на радників, які сумніваються. 📌 Урок для життяЦей принцип стосується і нашого повсякденного життя, і виконання заповідей. Коли перед нами постають перешкоди та труднощі, важливо пам’ятати: якщо Всевишній доручає або наказує щось зробити — це неодмінно можливо здійснити. Наше завдання — не оцінювати шанси на успіх Б-жественного задуму, а шукати шляхи для його втілення. (За матеріалами «Лікутей Сіхот», том 13, стор. 39.) джерело: 📖 Любавицький календар.

В Ізраїлі читають тижневу главу «Корах», а в діаспорі — «Шлах».Субота, 28 Сівана 5786 року🔹 5656 (1896) рік — було укладено заручини (договір про заручини — Тнаїм) між Ребе Йосефом-Іцхаком (Ребе Раяцом) і Нехамою Діною.🔹 5701 (1941) рік — Сьомий Любавицький Ребе та його дружина, ребецн Хая-Мушка Шнеєрсон, прибули до США з Європи в результаті рятувальної операції.🔹 5707 (1947) рік — ребецн Хана Шнеєрсон прибула з Франції до Нью-Йорка у супроводі свого старшого сина — Ребе, який спеціально прилетів до Парижа, щоб привезти її.🔹 5751 (1991) рік — Ребе роздав спеціальний збірник (кунтрес) «Ковец 28 Сівана — 50 років», присвячений п'ятдесятиріччю свого спасіння та прибуття до США.Айом-Йом«Написано: “І благословить тебе Г-сподь, Б-г твій, у всьому, що ти робитимеш”. Людина повинна лише створити “посудину” для свого прожитку й докласти всіх зусиль, щоб ця посудина була чистою від будь-якої вади, домішки чи обману, тобто щоб усе велося суворо відповідно до законів Тори. Тоді ця посудина стане гідною Вищого благословення, яке проявиться у двох речах: у щедрому достатку та в тому, що цей достаток буде використаний на правильні й добрі справи».джерело: 📖 Любавицький календар.

✈️ Операція «Порятунок дітей Ірану»: Таємний вихідНаприкінці 1978 року в Ірані розгорялося полум’я ісламської революції. Для процвітаючої єврейської громади Персії земля почала буквально горіти під ногами. Радикальні гасла Хомейні не залишали ілюзій: дітей потрібно було рятувати, доки кордони не зачинилися назавжди. Саме в цей критичний момент під особистим керівництвом Любавицького Ребе розгорнулася одна з найвражаючих і найзасекреченіших рятувальних операцій в історії Хабаду.🕵️‍♂️ Молоді посланці та крик про допомогуУсе почалося, коли до Тегерана прибули молоді рабини Герцль Ілуліан та Шолом-Бер Єхт. Ситуація на вулицях стрімко погіршувалася, спалахували протести. Побачивши посланців, головний рабин іранських євреїв Єгуда Азрахіан звернувся до них із відчайдушним проханням:«Знайдіть спосіб вивезти дітей із країни, майбутнє якої занурюється в темряву!»До місії негайно долучився ще один активіст — Йосеф-Іцхак Райтшик. Діючи без бюджетів і розвиненої інфраструктури, вони розпочали термінову реєстрацію дітей та молоді віком від 8 до 30 років. Через Рим до Нью-ЙоркаПерші групи ще встигли вилетіти до США прямими рейсами, але невдовзі натовп спалив американське консульство в Тегерані. Прямий шлях було відрізано.Організатори розробили обхідний маршрут: дітей почали вивозити до Європи за тимчасовими італійськими візами.У Римі біженців зустрічав представник Ребе — рабин Біньямін Городецький. Саме там сталося справжнє диво: американський консул в Італії, глибоко зворушений трагедією дітей, порушив суворі інструкції. Він особисто зібрав сотні виснажених підлітків в одній залі та оформив їм документи для в’їзду до США всього за дві години. Королівський прийом у Краун-ГайтсЗагалом з Ірану вдалося евакуювати понад 1200 дітей.Колосальну роботу з їхнього прийому в Нью-Йорку взяв на себе батько Шолом-Бера — легендарний рабин Яаков Єгуда Єхт. Щоб розмістити таку кількість людей, він купував нові будівлі, розширював навчальні приміщення в закладах «Адар га-Тора» та «Махон Хана», а також закликав мешканців Краун-Гайтс відчинити двері своїх домівок.Багато хасидських сімей прийняли східних юнаків і дівчат як рідних. Рабин Єхт занурився в астрономічні борги, але Ребе благословив його на цю святу місію та запевнив, що всі фінансові зобов’язання будуть погашені.🌾 «Іншалла!» та рис на пасхальному століРебе особисто контролював навіть найдрібніші деталі побуту дітей, наполягаючи на шанобливому ставленні до їхніх традицій.Особливо яскраво це проявилося під час Песаха. Попри суворий звичай Хабаду не вживати кітнійот (бобові та рис), Ребе категорично розпорядився готувати для іранських дітей традиційний рис, наголосивши:«Не смійте змінювати звичаї їхніх батьків».Більше того, Ребе попросив рабина Єхта принести йому вісім порцій марору саме зі столів іранських вихованців.У святкову ніч Ребе особисто прийшов до дітей на пасхальний седер. Наприкінці своєї промови він запитав перекладача, як перською мовою буде слово «Амен». Той згадав вислів «Іншалла» («якщо буде воля Всевишнього»).Коли Ребе завершив благословення, сотні дитячих голосів радісно вигукнули:«Іншалла!»На що Ребе з усмішкою відповів:«Амен» — у східній, сефардській вимові.🎁 Подарунки від Ребе та РебецнНа Пурим 1979 року Ребе повністю оплатив із власних коштів великі святкові кошики з солодощами («мішлоах манот») для кожної дитини, а його дружина, ребецн Хая-Мушка, особисто стежила за їхнім наповненням.Подарунки були настільки великими, що маленьким дітям доводилося допомагати нести їх із дому Ребе.Під час святкової трапези в синагозі 770 Ребе посадив іранських юнаків на почесні місця, підняв із ними келих «Лехаїм» і попросив заспівати.Молоді люди виконали сефардський гімн «Ігдаль Елогім Хай», а Ребе енергійними рухами рук захопив увесь зал, після чого всі разом заспівали марш «Мі-Міцраїм Геалтану».Сьогодні більшість учасників того легендарного виходу стали успішними громадянами, які живуть у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку. Вони створили прекрасні сім’ї, але назавжди зберегли в серцях пам’ять про дивовижний порятунок, який вирвав їх із вируючої революції буквально за мить до закриття кордонів.📸 На фото: іранські діти в Краун-Гайтс.📖 Любавицький календар.

З точки зору юдаїзму, Музей «Башта Давида» — це не просто музей, а місце, де можна буквально доторкнутися до історії Єрусалима та єврейського народу. Він розташований у стародавній цитаделі біля Яффських воріт Старого міста й розповідає про понад 4000 років історії Єрусалима.📌Чому це місце важливе для євреїв?У юдейській традиції Єрусалим — це не просто столиця. Це місто, яке обрав Всевишній для Храму, місце присутності Шхіни (Божественної присутності) та духовний центр єврейського народу.📌Музей показує:період Першого Храму;період Другого Храму;руйнування Єрусалима;вигнання та повернення євреїв;відродження сучасного Ізраїлю.📌Чи справді це «Башта Давида»?Тут є цікавий історичний нюанс. Сама фортеця не була побудована царем Давидом. Назва виникла значно пізніше через помилкове ототожнення цього місця з палацом Давида. Сьогодні назва «Башта Давида» стала історичною і символічною.«Хранитель Святого міста»Таку назву іноді використовують щодо музею, оскільки він стоїть на варті пам'яті Єрусалима. Протягом століть фортеця охороняла вхід до міста, а сьогодні охороняє його історію. Це місце зберігає сліди різних епох — від біблійних часів до сучасності.📌Погляд юдаїзмуУ традиційному юдаїзмі цінність цього місця полягає не в самій будівлі, а в тому, що вона нагадує про: царя Давида, який зробив Єрусалим столицею; Бейт аМікдаш (Святий Храм); безперервний зв'язок єврейського народу з Єрусалимом;надію на майбутнє Відкуплення та відбудову Храму.Тому для релігійного єврея відвідання Башти Давида — це не просто екскурсія. Це можливість побачити, як через тисячоліття зберігалася пам'ять про місто, про яке тричі на день згадують у молитвах: «І до Єрусалима, міста Твого, повернися з милосердям».

✨ Наша Громада завжди відкрита для тих, хто прагне більше дізнатися про єврейську історію, традиції та духовну спадщину.На звернення Територіального центру соціального обслуговування Голосіївського району міста Києва ми із задоволенням відгукнулися та провели екскурсію Центральною синагогою для підопічних центру — людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, малозабезпечених громадян та осіб з інвалідністю.Гості мали можливість ознайомитися з історією синагоги, дізнатися більше про єврейські традиції, побачити молитовну залу та поставити запитання, які їх цікавили.Ми щиро радіємо кожній такій зустрічі, адже вона допомагає будувати взаєморозуміння, руйнувати стереотипи та відкривати красу багатовікової єврейської спадщини для всіх охочих.Дякуємо Територіальному центру соціального обслуговування Голосіївського району за співпрацю та довіру. Сподіваємося на нові зустрічі! 🤝💙   

Сьогодні 26 Сівана 5786 рокуАйом-Йом«І зійшли вони живими в безодню» — тобто навіть у безодні (Шеолі) вони вважають себе живими.Благословення, приховане в словах «зійшли живими в безодню», подібне до долі синів Кораха, які не загинули: для них було створене особливе місце, де вони змогли здійснити тшуву — повернення до Всевишнього. Адже сила тшуви діє лише доти, доки людина жива.Саме в цьому й полягає благословення: щоб навіть у найглибшому падінні людина залишалася духовно живою і не втрачала можливості виправити свій шлях та повернутися до Всевишнього. джерело: 📖 Любавицький календар

📌26 сівана 3875 року (115 рік н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) і кідуш га-Шем (мученицька смерть заради збереження єврейства) рабі Хананьї бен Традьона. Рабі Хананья жив у Сіхіні, де очолював єшиву і бейс-дін (єврейський суд). Його сестрою була мудра жінка Брурія — дружина рабі Меїра Баал га-Нес , єдина згадана на ім'я в Талмуді жінка. Рабі Хананья був єдиним страченим у цей день, і оскільки йому ставили у провину навчання Торі, то кат, обгорнувши його тіло сувоєм Тори, підпалив його. Для того щоб продовжити муки рабі Хананьї, злодії обклали ділянку серця шматками вовни, змоченими у воді. Коли полум'я охопило тіло мудреця, його учні вигукнули: «Рабі, що ви бачите?» І мудрець відповів: «Я бачу сувій, охоплений вогнем, і букви, що злітають у небеса».📌26 сівана приблизно 3800–3850 року (I століття н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йонатана бен Узіеля. Рабі Йонатан був одним з учнів рабі Гілеля. У Талмуді говориться, що у Гілеля було 80 учнів, 30 з яких були гідні того, щоб на них спочивала Шхіна (Б-жественна присутність) як на Моше-рабейну, 30 гідні того, щоб заради них, як заради Єгошуа бін Нуна, зупинилося сонце, і ще 20 були людьми середніх обдарувань. Найбільшим з них був рабі Йонатан бен Узіель — коли він навчав Тори, птахи, що пролітали над ним, падали, опалені полум'ям; наймолодшим з учнів був рабі Йоханан бен Закай. Рабі Йонатан переклав Тору і книги пророків на арамейську мову (загальнопоширену мову того часу). У Талмуді сказано, що він мав намір перекласти на арамейську мову і третю частину Танаху — Писання, однак голос з небес сказав: «Досить». Рабі Йонатан похований в Ерец-Ісраель, у Галілеї, поруч із селищем Міцпе-Амука. Народна традиція вважає, що молитви Всевишньому про пошук для себе пари особливо ефективні біля могили рабі Йонатана бен Узіеля.джерело: chabad.odessa

Цей особливий захід символічно збігся із завершенням сезону жіночої спільноти «Шаарей Нашим», подарувавши всім учасницям ще одну теплу та незабутню зустріч.Жінки та дівчата провели чудовий день у дружній і затишній атмосфері. Гості із захопленням слухали виступи конкурсанток, щиро вболівали за кожну учасницю та підтримували їх гучними оплесками. Кожен виступ був наповнений талантом, натхненням і любов’ю до єврейської музичної спадщини.Окрім концертної програми, на гостей чекали смачні частування, тепле спілкування та цікавий майстер-клас, який подарував багато позитивних емоцій і гарний настрій.Захід пройшов по-справжньому душевно — з піснями, усмішками, новими враженнями та відчуттям єдності. Саме такі зустрічі наповнюють серця теплом, зміцнюють дружбу та залишають після себе світлі спогади.Дякуємо всім, хто став частиною цього прекрасного свята!