Наступного дня після завершення свята Рош а-Шана встановлено громадський піст — Піст Гедалії. Його запровадили пророки на згадку про трагічні події, що сталися невдовзі після зруйнування Першого Храму — третього тішрея 3340 року від створення світу.Гедалію бен Ахікама, якого Навуходоносор призначив очолити громаду євреїв, що залишилися в Землі Ізраїлю, підступно вбив Ішмаель бен Нетанія. Разом із Гедалією загинули тисячі євреїв, а ті, хто вижив, були змушені піти у вигнання. Так було знищено останній на той історичний момент осередок єврейського життя у Святій Землі.У звичайні роки постять третього тішрея. Якщо ж цей день припадає на шабат, піст переносять на наступний день.Згідно з основним законом, у Піст Гедалії заборонено лише їсти та пити. Дехто, як додаткове обмеження, уже з вечора утримується від намащування тіла, подружньої близькості — крім ночі, на яку припадає занурення в мікву, — миття, за винятком випадку, коли піст припадає на переддень шабату, а також від танців, веселощів і слухання музики.У Піст Гедалії дозволено купувати нові речі, але не ті, на які потрібно промовляти благословення «Шеехеяну»:«Благословенний Ти, Г-сподь, Б-г наш, Царю Всесвіту, Який дав нам дожити, зберіг нас і привів до цього часу».Причина полягає в тому, що цей день є часом жалоби. Тому ввечері, перед початком посту, коли їсти ще дозволено, не слід куштувати плід, якого ще не їли в цьому сезоні й на який потрібно промовляти благословення «Шеехеяну».Заборона їсти та пити набирає чинності з настанням світанку — «амуд га-шахар». В Ізраїлі це приблизно за 72 хвилини до сходу сонця, а за іншими думками — за 90 хвилин.Якщо людина ввечері лягає спати, це розглядається як мовчазне прийняття посту. Тому жінка, яка планує прокинутися й поїсти або попити до настання амуд га-шахар, має чітко вирішити це для себе — хоча б подумки — ще до того, як лягти спати. Інакше їсти після пробудження буде заборонено. На думку ашкеназьких знавців Галахи, у крайньому разі можна дозволити пити.Хворі, вагітні та жінки, які годують грудьми, а також породіллі протягом тридцяти днів після пологів звільняються від посту. Жінка, яка не постить, повинна обмежитися простою їжею.Ті, кому дозволено їсти й пити, можуть робити це звичайним способом і не зобов’язані вживати їжу чи напої малими порціями.Жінці, якій необхідно пити, але яка може обійтися без їжі, дозволено пити, проте заборонено їсти. І навпаки: якщо їй необхідно їсти, але немає потреби пити, дозволено їсти, але заборонено пити.Доки немає потреби в їжі чи питті, жінка зобов’язана постити. Відтоді, як хвора відчула поліпшення і піст більше не може зашкодити її здоров’ю, вона повинна продовжити постити.Зрозуміло, що перед постом кожна жінка, яка сумнівається, чи дозволено їй постити, повинна з’ясувати це питання з рабином. У кожній окремій ситуації закон може бути іншим, тому не можна покладатися на рекомендації, які рабин дав іншим людям, навіть якщо обставини на перший погляд здаються подібними.Усі рішення мають ухвалюватися відповідно до вказівок лікаря та рабина. Безпідставний дозвіл їсти або пити є порушенням посту, а неправомірна заборона їсти чи пити — порушенням заповіді про збереження життя і здоров’я.Людина, яка їсть і п’є під час посту, оскільки цього вимагає Закон, виконує важливу заповідь Тори.Якщо лікар вважає, що хворому немає потреби їсти чи пити, але сам хворий відчуває, що їжа або пиття йому необхідні, він повинен їсти й пити. Винятком є ситуація, коли, на думку лікаря, вживання їжі чи напоїв становить загрозу для життя хворого.Жінка, якій під час посту необхідно прийняти ліки, що за смаком вважаються їжею або напоєм, повинна порадитися з рабином, чи дозволено їй це з огляду на стан здоров’я.Ліки, які явно не вважаються їжею чи напоєм, під час посту приймати дозволено. Проте спочатку слід постаратися не запивати їх водою. Якщо ж ліки необхідно запити, варто використати напій із гірким смаком — наприклад, дуже міцний настій ромашки, який є достатньо гірким і водночас не шкодить здоров’ю.Перед постом дозволено приймати спеціальні засоби, призначені для полегшення посту. Але як діяти, якщо такий засіб потрібно прийняти другого дня Рош а-Шана або в шабат, після якого одразу починається піст? Адже лікуватися в шабат і свята заборонено, як і готуватися в ці дні до буднів.До настання першого дня Рош а-Шана потрібно змішати цей засіб із їжею або розчинити в напої, які з’їдять чи вип’ють другого дня Рош а-Шана або в шабат.Обов’язок постити набирає чинності для хлопчика з тринадцяти років, а для дівчинки — з дванадцяти. Починаючи з дев’ятирічного віку, дітей поступово привчають постити протягом певного часу, переносячи їхні приймання їжі на пізнішу годину, ніж зазвичай. У Піст Гедалії дітей не слід пригощати солодощами.Під час громадських постів не чистять зуби. Той, хто відчуває значний дискомфорт, якщо не почистить зуби, може прополоскати рот або навіть почистити зуби звичайним способом, уважно стежачи, щоб не проковтнути жодної краплі води. Дозволено також користуватися спеціальним ополіскувачем для рота, оскільки він непридатний для пиття.Піст Гедалії припадає на один із Десяти днів каяття, протягом яких читають особливі покаянні молитви — Сліхот.Під час Мінхи — денної молитви — ашкеназі замість «Шалом рав» промовляють «Сім шалом». У молитві «Аміда», у благословенні «Шомеа тфіла», кожна жінка, яка постить, читає «Анейну» — спеціальну вставку для громадського посту. Представниці сефардських громад читають її під час Шахаріту та Мінхи, а ашкеназі — лише під час Мінхи.Піст завершується з виходом зірок. Жінка, якій важко чекати на повернення чоловіка із синагоги, може почати їсти й пити одразу після виходу зірок. джерело: Імрей Ноам

Коли наближається Рош а‑Шана, ми зупиняємося, замислюємося й відкриваємо простір для нового початку. 🍎🍯Це свято приходить не лише зміною дати в календарі. Воно приходить звуком шофара, смаком яблука з медом і тихою надією, яку кожен із нас бере із собою в новий рік.У ці святкові дні ми особливо відчуваємо, як багато означають прості речі: коли рідні поруч, коли в домі спокійно, коли є кому простягнути руку й з ким розділити радість. 🏡🤝Від щирого серця вітаємо всіх, хто сьогодні святкує разом із нами, хто поділяє наші цінності, підтримує нашу Громаду та залишається поруч у добрі й непрості часи. 💛🕊️ Нехай 5787 рік стане роком миру й життя, повернення та відновлення, добрих звісток і здійснених молитов. Нехай у наших серцях буде більше світла, у домівках — тепла, а між людьми — людяності, довіри та любові.🙏 Нехай Всевишній запише та скріпить печаткою кожного з нас у Книзі життя — на добрий, мирний і солодкий рік! Ваша Єврейська громада 

14. Більш тривала молитваРанкова молитва в Рош а-Шана значно довша за звичайну святкову, що в основному викликано додатковою літургією при повторенні Аміди кантором. Більша її частина покладена на музику, молитва поетична, а, крім того, багато уривків є віршами-акроніми, де кожен новий рядок починається з наступної літери івритського алфавіту. До речі, для тих, хто прагне вивчити Аміду напам'ять, це гарна допомога.15. Читання ТориУ Рош а-Шана, як першого дня, так і другого, ми читаємо уривки з Тори про життя праотця Іцхака: — першого дня — про те, що Всевишній виконав бажання праматері Сари і після довгих років бездітності нарешті послав їй сина Іцхака; — другого дня — про Акедат Іцхак (див. п. 10).16. Порятунок від гріхівУ перший день Рош а-Шана - якщо він випав не на Шабат, - євреї, що дотримуються після денної трапези, йдуть до річки або іншої водойми (яка поповнюється джерелами) і читають особливу молитву, в якій згадуються слова пророка Міхи: « І Ти вкинеш у глибини моря всі їхні гріхи». При цьому прийнято символічно витрушувати кишені, що говорить про наше гаряче бажання звільнитися від усіх гріхів, включаючи гріх першої людини Адама. Така процедура називається ташлих, і одне з пояснень, у зв'язку з чим вона з'явилася, пов'язане з коронацією Царя всього світу в Рош а-Шана. Це з давньою традицією, коли церемонія зведення царя на престол проводилася біля водойми, річки чи джерела, що символізувало добрі побажання, зокрема довгого правління. Проголошуючи Всевишнього царем у день Рош а-Шана, стоячи біля водоймища, ми визнаємо Його царську владу та залежність від Його царського милосердя. Як сказано в книзі пророка Йешаяу: «Бо Господь – Суддя наш, Господь – наш законодавець, Господь – Цар наш, Він спасе нас» (33:22).17. Особливий настрійОтже, ми тепер знаємо, що Рош а-Шана є часом Суду над світом, і кожна жива істота проходить перед Богом, а Він визначає його долю, якою їй бути надалі. І все-таки, незважаючи на всю серйозність того, що відбувається, це час спокійної впевненості та оптимізму. Адже якщо Всевишній створив нас і продовжує підтримувати наше існування, Він знає, любить нас і бажає лише найкращого. У це особливе свято ми демонструємо Йому свою любов у відповідь, віру, довіру, сподіваючись на Нього. Найвищий рівень служіння Творцеві в радості. Це те, що свято Рош а-Шана має на увазі насамперед. Постанова Шулхан Арух говорить: «Їдять і п'ють, і радіють, і не постять у Рош а-Шана ... і нехай перебуде страх перед Господом на їхніх обличчях» (597:1). У книзі пророка Нехем'ї Езра а-Софер наказує євреям не плакати і не засмучуватися в Рош а-Шана: «І день цей святий перед Господом нашим; і не засмучуйтесь, бо радість Господня – ваша опора» (8:10).18. Всього 4 нових рокиУ трактаті Рош а-Шана йдеться про те, що насправді ми маємо чотири «нові роки» — «чотири періоди, коли судиться світ»: Песах – це час суду для злаків, Ацерет (Шавуот) – день суду для плодів дерев, і ще прийнято вважати, що день суду щодо наших успіхів у Торі. У Рош а-Шана перед Всевишнім проходять усі мешканці землі. А Суккот – час суду щодо води (звідси радісне свято виливу води). Ми не дуже відчуваємо, що Песах і Шаву від часу суду, але в Суккот є день Ошана Раба, особливі молитви якого допомагають нам відчути атмосферу суду. У всіх цих святах у тій чи іншій мірі є поєднання радості та тривоги.по матеріала сайту: /imrey.org/

Якщо Рош га-Шана починається ввечері в п’ятницю, під час запалювання свічок до заходу сонця промовляють два благословення:1. На запалювання свічок Шабату та Рош га-Шана:בָּרוּךְ אַתָּה אֲדֹנָי אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ לְהַדְלִיק נֵר שֶׁל שַׁבָּת וְשֶׁל יוֹם הַזִּכָּרוֹןБарух Ата Адонай, Елоѓейну Мелех га-олам, ашер кідшану беміцвотав вецивану легадлік нер шель Шабат ве-шель Йом га-Зікарон.2. Благословення «Шеехеяну»:בָּרוּךְ אַתָּה אֲדֹנָי אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, שֶׁהֶחֱיָנוּ וְקִיְּמָנוּ וְהִגִיאַנוּ לַזְּמַן הַזֶּהБарух Ата Адонай, Елоѓейну Мелех га-олам, шеехеяну векієману вегіґіану лазман газе.

📌29 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) — П'ятий день Творіння.Цього дня були створені комахи і мешканці морів, у тому числі й морські чудовиська на кшталт Лівьятана, а також птахи. Того ж дня вони отримали благословення Всевишнього «Плодіться і розмножуйтеся». На відміну від живих істот, рослинний світ, створений днем раніше, не отримав особливого благословення, тому що для успішного визрівання плодів щоразу потрібна молитва людини.📌29 елула 5549 року (20 вересня 1789) — День народження рабі Менахема-Менделя (Цемах-Цедека).Він народився напередодні свята Рош ѓа-Шана в родині Шолом-Шахно і Двори-Леї, другої доньки Алтер ребе. Ім'я дитина отримала на честь рабі Менахема-Мендла з Городка, який пішов із цього світу 1 ияра 5548 року (8 травня 1788 року).Після народження дитини її дідусь, Алтер ребе, передав батькам відріз полотна, що зберігався в нього, для того, щоб у нього загорнули дитину після її першого купання, точнісінько так само, як він зробив це після народження свого сина Дов-Бера (Мітелер ребе).Рано осиротівши — мати померла в 1792 році (див. 3 тішрея), а батько в 1800 році, — він виховувався в домі діда, який одразу звернув увагу на надзвичайні здібності онука і бачив у ньому майбутнього ребе. Освіту рабі Менахем-Мендл здобув під керівництвом діда (окрім цього він додатково вивчав математику з астрономією) і з ранньої юності почав писати хасидські твори. Загалом ним було написано понад 48 тисяч сторінок! А один із творів — збірник відповідей на запитання, вирішень проблем і талмудичних новел «Цемах цедек» («Паросток благочестя»), як це часто траплялося в єврейських громадах, став власним ім'ям самого автора.Ребе Цемах Цедек багато зробив для поліпшення економічного становища хасидів і для зміцнення руху Хабад. Йому вдалося домовитися з главою Воложинської єшиви рабі Іцхаком бен Хаїмом Воложинером і припинити взаємні нападки хасидів і міснагдім (противників хасидизму). Крім того, ним була куплена одна з будівель Єрусалима, де тепер розміщується синагога і єшива «Цемах цедек» (після захоплення в 1948 році арабськими військами Єврейського кварталу і його майже повного руйнування, ця будівля була однією з небагатьох уцілілих).Ребе Цемах-Цедек боровся проти системи кантоністів (насильницька віддача маленьких єврейських дітей до російської армії) і запропонованої царським урядом реформи єврейської освіти. Це не минуло йому даремно, і загалом його заарештовували 22 рази!______________________________________________________________________   🍎📖   __________________________________________________________________________________________________📌1 тішрея  (3760 до н.е.) — Шостий день Творіння. Створення Адама і Хави (Єви). Перше гріхопадіння.Цього дня були створені всі земні тварини. Того ж дня за образом і подобою Б-жою був створений перший чоловік Адам (єврейська традиція (точніше, каббала) розрізняє двох Адамів: Адам ѓа-Рішон — «Перший Адам (тобто до створення Хави)» і просто Адам), а з його ребра була створена його дружина і супутниця Хава (Єва). Люди отримали благословення-побажання: «Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і підкоряйте її, і володарюйте над рибою морською і над птахом небесним, і над усякою твариною, що повзає по землі!»Ось приблизна хронологія подій цього дня:У першу годину цього дня у Всевишнього визріло рішення, у другу годину Він радився з ангелами, у третю — зібрав порох, з якого було створено тіло Адама. У четверту годину Він окреслив його контур, у п'яту створив його тканини, а в шосту годину Він надав Адамові форми і поставив його на ноги. У сьому Він вдихнув у нього душу, у восьму ввів його в Ган-Еден (рай), у дев'яту наклав заборону на плоди дерева пізнання. На жаль, у десяту годину Адам порушив цю заборону, за що в одинадцяту годину був суджений, а в дванадцяту — прощений Всевишнім. Власне, за виявлену свавільність і невиконання наказу Всевишнього Адам і Хава мали бути негайно вигнані з райського саду, але Всевишній пожалів їх і залишив у раю на час сьомого дня, тобто суботи.До речі, плід Дерева Пізнання Добра і Зла був будь-чим (є чотири думки з цього приводу), але точно не яблуком.Перебуваючи в райському саду, Адам не відпочивав, а працював, і робота його полягала в догляді за садом. Звісно, жодних сапок, секаторів і розпилювачів діоксинів Адам не використовував. Він просто молився і просив Всевишнього, щоб той посилав дощ у потрібний час і потрібне місце саду і щоб Він благословив прийдешній урожай. Просив — цвіло, не просив — усе занепадало. Ось таким було садово-паркове мистецтво першого дня Творіння.📌1 тішрея 1565 року (2105 рік до н.е.) — Третій виліт голуба з Ноєвого ковчега.На 307-й день Потопу Ноах втретє випустив голуба з ковчега (два попередні польоти див. 17 і 23 елула). Голуб не повернувся (це був не поштовий голуб), і Ноах зрозумів, що води Потопу відступили і земля почала підсихати. Того ж дня Ноах зняв дах ковчега, але й сам Ноах із родиною і всі інші мешканці ковчега залишалися на ньому ще 57 днів, до 27 хешвана, поки вони не переконалися, що поверхня Землі висохла остаточно, і коли Всевишній наказав їм вийти з ковчега і почати знову заселення землі.📌1 тішрея 2084 року (1677 рік до н.е.) — Зв'язування Іцхака.📌1 тішрея 2084 року (1677 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) дружини Авраама і матері Іцхака Сари.Це було останнім, десятим за рахунком, випробуванням Авраама — згідно з вказівкою Всевишнього він мав принести в жертву свого улюбленого сина Іцхака. Авраам послухався Всевишнього і відвів Іцхака на гору Морія (Храмова гора в Єрусалимі), де зв'язав його і поклав на жертовник. Однак Всевишній, побачивши, що Авраам готовий іти до кінця у виконанні Його вказівок, проявив милосердя і скасував наказ. А замість Іцхака в жертву був принесений баран, який опинився поряд (традиція стверджує, що він був створений наприкінці шостого дня Творіння, спеціально для цієї мети).Того ж дня, у віці 127 років пішла з цього світу дружина Авраама і мама Іцхака — Сара, яка входить до числа трьох праматерів єврейського народу. Традиція стверджує, що померла вона від того, що їй з'явився Сатан (сатана) і оголосив, що її Авраам повів Іцхака для принесення його в жертву, але жертвопринесення не відбулося. Сара, вирішивши, що Іцхак просто виявився недостойним (жертва — хлібна, плодова, м'ясна повинна відповідати вельми суворим вимогам чистоти), дуже засмутилася і померла від розриву серця. Похована вона була в Хевроні, в печері Махпела, там же, де спочивають Адам, Хава, Авраам, Іцхак і його дружина Рівка, Яаков і його дружина Леа.📌1 тішрея 2229 року (1532 рік до н.е.) — Йосеф вийшов з в'язниці.Після 12 років ув'язнення молодший син Яакова, Йосеф, вийшов з в'язниці, куди він був ув'язнений за неправдивим звинуваченням. З цього моменту почалася його запаморочлива кар'єра, що привела його до другої за значущістю посади в державі.📌1 тішрея 5507 року (15 вересня 1746 року) — «Піднесення душі» «підняття душі» засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това (Бешта) і його зустріч із Мошиахом.У листі до свого шваґра рабі Гершона Кутовера рабі Бешт писав: «У Рош ѓа-Шана 5507 року, як відомо тобі, сім разів здійснював я «підняття душі» і бачив речі чудесні в цьому видінні, чого не бачив я досі, з дня, коли осягнув я моє розуміння… <…> …І підіймався я з одного ступеня на інший, доки не увійшов я до палацу Мошиаха… <…> …І запитав я Мошиаха: «Коли прийдеш, Господарю?» І відповів він: «Коли поширяться твої джерела назовні (тобто, коли учення хасидизму стане надбанням світу)!».📌1 тішрея 5684 року (11 вересня 1923 року) — Розпочато традицію даф йомі — щоденного вивчення одного аркуша Талмуду.Даф йомі («щоденний аркуш» (іврит, на їдиш — блат Гемора) — запропонований рабі Меїром Шапіро з Любліна порядок вивчення Талмуду, за якого всі євреї у світі щодня вивчають ту саму сторінку Талмуду. На вивчення кожної сторінки відводиться один день, і в такому темпі всі 2711 сторінок Талмуду «проходять» за 7 років і 5 місяців. Розпочато вивчення було 1 тішрея 5684 року, а поточний, 14-й цикл, завершиться 7 червня 2027 рокуджерело:chabad.odessa

Галерея «Скрипаль на даху» запрошує 24 вересня о 18:00 на відкриття виставки Олександри Король «Саквояж спогадів».Кожне життя має свій набір речей — не обов’язково цінних чи помітних, але таких, що разом утворюють особливий, упізнаваний світ.Олександра Король відтворює ці світи в мініатюрі — з інтер’єрів, фігур, предметів і найдрібніших деталей, кожна з яких ніби залишена тут невипадково.Її роботи хочеться не лише розглядати, а й читати. І що довше вдивляєшся, то важче зрозуміти: це вже чиясь історія чи та, яку ми щойно вигадали самі?📅 Відкриття: 24 вересня о 18:00📅 Виставка триватиме: з 24 вересня до 13 жовтня📍 Галерея «Скрипаль на даху»Київ, вул. Шота Руставелі, 13Вхід із вул. Еспланадної.

П’ЯТНИЦЯ11 ВЕРЕСНЯ (29 ЕЛУЛА)8:00 — ШахарітАтарат Недарім після Шахаріт19:03 — Запалювання святкових та шабатних свічок19:15 — МінхаПісля молитви урок із Рабином19:55 — Маарів та зустріч суботи20:20 — ТрапезаШАБАТ12 ВЕРЕСНЯ (1 ТІШРЕЯ)9:15 — Урок із Рабином10:00 — ШахарітПісля трапези урок для жінок з Рабаніт13:00 — Трапеза18:45 — Мінха20:06 — Маарів та вихід суботи20:30 — ТрапезаНЕДІЛЯ13 ВЕРЕСНЯ (2 ТІШРЕЯ)09:15 — Урок з Рабином(перед Шахаріт)10:00 — Шахаріт13:00 — Трапеза18:45 — Мінха19:00 — Ташлих20:06 — Маарів (вихід йом това)Шана това уметука!Доброго і солодкого року!

Напередодні Рош аШана прийнято розривати дані протягом року обіти, щоб постати перед судом Всевишнього очищеними від тяжкого гріха: невиконаних обітниць (у тому числі просто забутих і тому, що залишилися невиконаними). Ця церемонія відбувається після завершення ранкової молитви.Оскільки дані нами обіти можуть бути розірвані тільки знавцем Тори, необхідно вирушити до нього і розповісти, які обітниці були взяті нами на себе, і пояснити, що якби ми знали, що не зможемо їх виконати (або існує інша причина, через яку ми каємося) в їх прийнятті) - то не стали б брати їх на себе. Тоді знавець Тори каже нам тричі: «Ти відпускається». Суть цього відпущення в тому, що ці обітниці визнаються даними помилково.Прохання про розірвання обітниці необхідно вимовити перед трьома людьми (або більше). Бо хоча рабин — знавець Тори в принципі має право розривати обітниці одноосібно, то це право мають і три простих єврея. А в наш час ми вважаємо, що жодна людина не має права розривати обітниці одноосібно.На практиці напередодні Рош аШана роблять так: кожна людина обирає для себе трьох інших і каже їм, що вона кається у всіх обітницях, прийнятих ним протягом року. Вони відповідають йому: «Тобі відпускається».Існує формула цієї церемонії, яка наводиться у молитовниках. У цій формулі докладно викладено всі проблеми, пов'язані з обітницями, та спосіб їх розірвання.джерело: https://toldot.com/

10. Круглий хлібТрадиційне частування Рош а-Шана – прекрасна здобна хала круглої форми. Вважається, що круглий хліб у це свято символізує повний річний цикл — цілий рік. Протягом усього свята після Кідуша, яким розпочинаються святкові застілля, ми традиційно кажемо благословення на 2 круглі хали. Часто їх роблять із додаванням родзинок, що передбачає побажання солодкого нового року. А щоб додати солодощі, перш ніж відкусити хліб, ми вмочуємо шматочок хали в мед, а не в сіль, як це робиться в інші свята та в Шабаті (у Суккот продовжують макати хліб у мед, за винятком останнього дня свята).11. Сіманім:👉яблуко з медом – раз… У перші, вечірні, трапези кожного з 2 днів свята після благословення на хліб, перш ніж перейти до основних закусок та страв, святкуючі з'їдають так звані сіманім – трохи певних фруктів та овочів, які символізують наші прохання до Б-га щодо благополуччя нового року. Найпоширеніші з сіманім – це яблуко з медом, голова риби та зерна граната. Вмочивши яблуко в мед (іноді в густий цукровий сироп), перед тим, як його з'їсти, вимовляють прохання про добрий і солодкий рік.12. 👉Два - «на чолі, а не в хвості» Чому в Рош а-Шана прийнято з'їдати шматочок голови риби? Ця незвичайна святкова страва говорить про наше бажання бути серед передових людей, а не аутсайдерами. Перед тим, як з'їсти шматочок голови риби, ми просимо Б-га допомогти нам бути «головою, а не хвостом». Деякі громади вважають за краще подавати голову барана, що теж доречно, оскільки нагадує історію Акедат Іцхак (жертви Іцхака). У трактаті Рош а-Шана написано: чому шофар зроблений із рога барана? Щоб нагадати про заслуги Іцхака, якого вели на заклання, але замість нього на жертву було принесено овен. У Талмуді сказано: «Коли ви трубите в водій з рога барана, це означає, що ви самі пов'язали себе переді Мною, як Іцхак». Йдеться про лагідність і смирення, які необхідні, щоб приймати волю Царя царів. У чому полягала велич Іцхака? Він прийняв волю Творця, яку відкрив йому батько (з Іцхаком Він тоді ще не говорив) з максимальною смиренністю. У цьому полягало велике випробування Іцхака.13.👉 Три – зернятка граната Як згадувалося вище, один із симанім – це зерна граната. Вони уособлюють бажання мати безліч заслуг – стільки ж, як зернят у гранаті. Поширена думка, ніби у кожному гранаті 613 зерен, що відповідає загальній кількості заповідей Тори. Однак досі ніхто це не підтверджував емпірично (досвідченим шляхом).по матеріала сайту: /imrey.org/

Місяць Тішрей у 770 — духовний центр усього хасидського світу. Тисячі хасидів залишають домівки, роботу й звичний затишок, щоб зустріти головні свята року поруч із Ребе. Це не просто подорож, а духовна потреба: можливість оновити душу, набратися сил і отримати благословення на весь новий рік.Нижче — прості відповіді на найважливіші запитання про цю традицію.🧳 Запитання та відповіді про поїздку до Ребе❓ Навіщо хасиди їздять до Ребе?💡 Головна мета — наблизитися до Ребе та зміцнити духовний зв’язок із ним. Приїжджаючи до свого вчителя, людина відсторонюється від повсякденної метушні, впорядковує думки й отримує потужний заряд духовних сил, який допомагає долати труднощі протягом усього наступного року.❓ Чому саме місяць Тішрей такий важливий?💡 Тішрей — початок нового року, час, коли визначається доля людини на наступні дванадцять місяців. Рош га-Шана перекладається як «голова року», а голова має перебувати у святому місці. Протягом усього місяця в 770 тисячі людей моляться, вивчають бесіди Ребе, навчаються разом і, звісно, говорять «лехаїм». Усе це дає потужний духовний поштовх на цілий рік.❓ Коли ще, крім Тішрея, їздять до Ребе?💡 Хасиди намагаються приїжджати й в інші особливі дні: на Міжнародний з’їзд посланців Ребе — Кінус га-Шлухім, що відбувається наприкінці осені, на Юд Шват, свято Шавуот, коли рабини можуть залишити свої громади, а також на 19 Кіслева чи з нагоди важливих родинних подій, наприклад бар-міцви.❓ Що роблять хасиди під час поїздки?💡 Дні минають надзвичайно насичено. Головне — молитви в синагозі 770, навчання, слухання виступів Ребе та написання особистих листів із проханнями про благословення й допомогу.Важливою частиною перебування є хасидські зібрання — фарбренгени, під час яких співають нігуни, говорять «лехаїм» і беруть на себе добрі рішення, щоб змінитися на краще.❓ Чи потрібно заздалегідь готуватися до поїздки?💡 Так. Ребе навчав, що вирушати в таку поїздку без підготовки не можна. До неї готуються духовно: вивчають книги з хасидизму, дають цдаку, а перед від’їздом збираються разом із родиною або громадою, щоб належним чином налаштуватися.❓ Чи існують певні правила й обмеження?💡 Так, є кілька важливих умов:Жодних непосильних боргів. Не можна брати великі позики, не маючи можливості їх повернути.Мир у родині. Одружений чоловік має отримати згоду дружини. Перед від’їздом заведено подарувати їй гарний подарунок — бажано золоту прикрасу — на знак вдячності за те, що вона бере на себе турботи про дім.Відповідальність. Поїздка не повинна завдавати шкоди родині чи створювати серйозні проблеми на роботі.❓ Що робити, якщо немає грошей на поїздку?💡 У громадах створюють спеціальні фонди та проводять розіграші квитків, щоб допомогти тим, хто не може самостійно оплатити подорож. Також можна скористатися коштами благодійної десятини — маасеру, якщо їх було відкладено заздалегідь.Ребе зазначав, що той, хто допомагає іншій людині зібрати гроші на дорогу, певною мірою також стає учасником цієї поїздки.❓ Що потрібно зробити одразу після повернення?💡 Треба «розпакувати валізи» не лише вдома, а й у власній душі. Не можна залишити все пережите та відчуте в літаку. Повернувшись, слід принести тепло, натхнення й добрі рішення у своє повсякденне життя: стати уважнішим до близьких, робити більше добра й наповнювати кожен день змістом.📖 Історія з життя: навіщо потрібна ця поїздка?Один хасидський машпіа пояснював значення поїздки за допомогою історії про бідного хасида-рибалку.Море постійно штормило, але хасид-рибалка щороку, попри нестачу грошей, плив до свого Ребе. Сусіди насміхалися:— Навіщо витрачати гроші на дорогу, якщо вдома борги?Хасид відповідав:— Увесь рік я боюся потонути у хвилях життєвих проблем. Моє вітрило рветься, а компас збивається з курсу. Поїздка до Ребе — не розвага. Це можливість зайти до тихої гавані, де я можу полагодити човен, замінити вітрила й набрати свіжої води на весь наступний рік. Без цього я просто не виживу. джерло: 📖 Любавицький календар 

28 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) — Четвертий день Творіння.Цього дня Всевишній створив небесні світила і зорі. Спочатку були створені два рівновеликі світила — нічне і денне, однак, як розповідають перекази, місяць обурився і заявив, що двом рівним світилам бути неможливо — одне неодмінно має бути більшим. Його бажання було виконане, і його розміри були зменшені.джерело: chabad.odessa

Зберігайте новий графік роботи та курсування поїздів метро, що пов’язано зі скороченням тривалості комендантської години — всі станції підземки працюватимуть на одну годину довше в режимі пасажирських перевезень.  Просять звертати увагу саме на час закриття станції на вхід, а не на розклад руху окремих поїздів. Графік роботи сформований таким чином, щоби пасажири, які зайшли на станцію перед її закриттям, могли доїхати до будь-якої іншої станції метрополітену.