1. Сіван — третій місяць єврейського календаряОскільки в Торі першим місяцем року названо весняний місяць Нісан, Сіван вважається третім місяцем єврейського календаря. А якщо рахувати від місяця Тішрей (Рош га-Шана — єврейський Новий рік), що припадає на осінь, то Сіван — це дев’ятий місяць.2. Вперше назва цього місяця згадується в книзі ЕстерЯк і назви інших місяців у сучасному єврейському календарі, "Сіван" походить з часів Вавилонського вигнання.Вперше це ім’я зустрічається в Книзі Естер, де говориться про царський указ, написаний:«…у третьому місяці, тобто в місяці Сіван, на двадцять третій день…» (Естер 8:9).3. Час дарування ТориУ перший день третього місяця після Виходу з Єгипту наші предки дісталися гори Синай. Шість днів по тому Всевишній зійшов на гору і дарував народу Ізраїлю Десять заповідей.Цей час був вибраний не випадково:Тора має три частини (Тора, Пророки, Писання);євреї поділяються на три групи (когани, левіти та Ісраель);Моше був третім серед дітей своїх батьків (після Мір’ям і Аарона);і на підготовку до Одкровення було виділено три дні, коли чоловіки й жінки мали жити окремо.4. У Сівані святкують ШавуотШавуот — річниця Синайського Одкровення — святкується 6-го Сівана (а в діаспорі — також і 7-го). Це через 50 днів після свята Песах.Обряди Шавуоту:нічне вивчення Тори,читання Десяти заповідей у синагозі,святкова молочна трапеза,молитва Ізкор (помінальна).5. Сезон збирання пшениціУ Землі Ізраїлю Сіван — це час жнив. У часи Храму євреї приносили у Шавуот хлібні жертви з нового пшеничного врожаю, а також бікурім — перші плоди та зерно, дякуючи Б-гу за щедрість.6. Знак зодіаку — БлизнюкиПісля Овна і Тельця Близнюки (івритом «теомім») — перший знак зодіаку, що символізує людину.Мудреці пояснюють, що це ідеальний знак для місяця дарування Тори — адже тільки людина здатна співати хвалу та радіти цьому одкровенню.повний текст читайте на нашому сайті: https://jewishukraine.info/post/306

Рош Ходеш СіванУ переддень Рош Ходеш Сіван прийнято читати особливу молитву за дітей, складену Шла а-Кодошем — великим знавцем Тори, кабалістом рабином Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіцем.Протягом майже 400 років євреї в усьому світі читають «Тфіла а-Шла» — особливу й потужну молитву за захист і духовний добробут дітей.Шла а-Кодош писав:«Найбільш відповідний час для цієї молитви — Ерев Рош Ходеш Сіван, адже саме цього місяця Всевишній дав нам Свою Тору, і саме тоді ми були названі Його дітьми».Переддень Рош Ходеш Сіван також відомий як Йом Кіпур Катан.Шла а-Кодош вчить, що саме цього дня за стародавнім звичаєм ми звертаємося до Творця з особливою молитвою, в якій просимо, аби наші діти та діти наших дітей у всі покоління прямували шляхом Тори.Текст цієї молитви дійшов до нас завдяки раббі Шабтаю Сойферу з Премишлян. На зібранні Чотирьох Земель у 1614 році йому — як видатному учневі раббі Мордехая Яфе (автора «Левушим») — було доручено перевидати Сідур (молитовник). На той час у багатьох перевиданнях накопичилися численні помилки, і саме йому було доручено впорядкувати тексти молитов.У виданому ним Сідурі 1618 року поставили свої підписи такі авторитети, як Мааршо, Шла а-Кодош, Бах та інші. Раббі Шабтай не вносив нічого нового — він лише виправляв і ретельно перевіряв автентичність текстів, що сягали часів Великого зібрання.Серед цих молитов була й та, що сьогодні відома як «Тфіла а-Шла».Традиція промовляти цю молитву в канун місяця Сіван належить самому Шла а-Кодошу. Ось його слова:«Серце моє підказує мені, що найкращий час для цієї молитви — переддень місяця Сіван, бо саме цього місяця нам була дарована Тора. І завдяки тому, що ми її прийняли, нас називають “синами Всесильного Б-га”. Було б правильно, щоб у цей день обоє батьків постили, пробудили свої серця до тшуви, перевірили, чи всі закони в їхньому домі дотримуються як слід, зокрема ті, що стосуються сімейної чистоти, і дали цдаку гідним бідним у цей день».Мішна Брура (47:10) пише, що ця молитва має стати звичною для нас, щоб ми постійно молилися до Творця про те, щоб наші діти вивчали Тору, стали праведниками, розвинули в собі риси, гідні звання «людини».Про це варто пам’ятати і під час виголошення благословення «Агава Раба», і коли ми читаємо ранкове благословення на Тору — «і ми, і нащадки наші».Шла а-Кодош написав про це у своїй книзі «Шней Лухот га-Брит», назва якої і дала йому прізвисько «Шла» (абревіатура назви книги), а «а-Кодош» — «святий».Перед молитвою прийнято давати цдаку, після чого запалюють пам’ятну свічку в честь праведника — рабі Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіца (Шла а-Кодоша).*Тфіла а-Шла: אַתָּהּ הוּא יְיָ אֱלֹהֵינוּ עַד שֶׁלֹּא בָּרָאתָ הָעוֹלָם, וְאַתָּהּ הוּא אֱלֹהֵינוּ מִשֶּׁבָּרָאתָ הָעוֹלָם, וּמֵעוֹלָם וְעַד עוֹלָם אַתָּה אַל. וּבָרָאתָ עוֹלָמְךָ בְּגִין לְאִשְׁתְּמוֹדַע אֱלָהוּתָךְ בְּאֶמְצָעוּת תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה כְּמוֹ שֶׁאָמְרוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה. “בְּרֵאשִׁית”, בִּשְׁבִיל תּוֹרָה וּבִשְׁבִיל יִשְׂרָאֵל, כִּי הֵם עַמְּךָ וְנַחֲלָתְךָ אֲשֶׁר בָּחַרְתָּ בָּהֶם מִכָּל הָאֻמּוֹת, וְנָתַתָּ לָהֶם תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה, וְקֵרַבְתָּם לְשִׁמְךָ הַגָּדוֹל. וְעַל קִיּוּם הָעוֹלָם וְעַל קִיּוּם הַתּוֹרָה בָּא לָנוּ מִמְּךָ יְיָ אֱלֹהֵינוּ שְׁנֵי צִוּוּיִים. כָּתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “פְּרוּ וּרְבוּ”, וְכָתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “וְלִמַּדְתֶּם אוֹתָם אֶת בְּנֵיכֶם”, וְהַכַּוָּנָה בִּשְׁתֵּיהֶן אֶחָת, כִּי לֹא לְתֹהוּ בָרָאתָ כִּי אִם לָשֶׁבֶת, וְלִכְבוֹדְךָ בָּרָאתָ, יָצַרְתָּ אַף עָשִׂיתָ, כְּדֵי שֶׁנִּהְיֶה אֲנַחְנוּ וְצֶאֱצָאֵינוּ וְצֶאֶצָאֵי כָּל עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאֵל יוֹדְעֵי שְׁמֶךָ וְלוֹמְדֵי תּוֹרָתֶךָ. וּבְכֵן אָבוֹא אֵלֶיךָ יְיָ מֶלֶךְ מַלְכֵי הַמְּלָכִים, וְאַפִּיל תְּחִנָּתִי, וְעֵינַי לְךָ תְּלוּיוֹת עַד שֶׁתְּחָנֵּנִי וְתִשְׁמַע תְּפִלָּתִי לְהַזְמִין לִי בָּנִים וּבָנוֹת, וְגַם הֵם יִפְרוּ וְיִרְבּוּ הֵם וּבְנֵיהֶם וּבְנֵי בְּנֵיהֶם עַד סוֹף כָּל הַדּוֹרוֹת לְתַכְלִית שֶׁהֵם וַאֲנִי וַאֲנַחְנוּ כֻּלָּנוּ יַעַסְקוּ בְּתוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה לִלְמֹד וּלְלַמֵּד לִשְׁמֹר וְלַעֲשׂוֹת וּלְקַיֵּם אֶת כָּל דִּבְרֵי תַּלְמוּד תּוֹרָתְךָ בְּאַהֲבָה, וְהָאֵר עֵינֵינוּ בְּתוֹרָתֶךָ וְדַבֵּק לִבֵּנוּ בְּמִצְווֹתֶיךָ לְאַהֲבָה וּלְיִרְאָה אֶת שְׁמֶךָ. אָבִינוּ אָב הָרַחֲמָן, תֵּן לְכֻלָּנוּ חַיִּים אֲרֻכִּים וּבְרוּכִים, מִי כָמוֹךָ אָב הָרַחֲמִים זוֹכֵר יְצוּרָיו לְחַיִּים בְּרַחֲמִים, זָכְרֵנוּ לְחַיִּים נִצְחִיִּים כְּמוֹ שֶׁהִתְפַּלֵּל אַבְרָהָם אָבִינוּ “לוּ יִחְיֶה לְפָנֶיךָ”, וּפֵרְשׁוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה, “בְּיִרְאָתֶךָ”. כִּי עַל כֵּן, בָּאתִי לְבַקֵּשׁ וּלְחַנֵּן מִלְּפָנֶיךָ שֶׁיְּהֵא זַרְעִי וְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם זֶרַע כָּשֵׁר, וְאַל יִמָּצֵא בִי וּבְזַרְעִי וּבְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם שׁוּם פְּסוּל וָשֶׁמֶץ, אַךְ שָׁלוֹם וֶאֱמֶת וְטוֹב וְיָשָׁר בְּעֵינֵי אֱלֹהִים וּבְעֵינֵי אָדָם, וְיִהְיוּ בַּעֲלֵי תוֹרָה, מָארֵי מִקְרָא, מָארֵי מִשְׁנָה, מָארֵי תַלְמוּד, מָארֵי רָזָא, מָארֵי מִצְוָה, מָארֵי גוֹמְלֵי חֲסָדִים, מָארֵי מִדּוֹת תְּרוּמִיּוֹת, וְיַעַבְדוּךָ בְּאַהֲבָה וּבְיִרְאָה פְּנִימִית, וְלֹא יִרְאָה חִיצוֹנִית. וְתֵן לְכָל גְּוִיָּה וּגְוִיָּה מֵהֶם דֵּי מַחְסוֹרָהּ בְּכָבוֹד, וְתֵן לָהֶם בְּרִיאוּת וְכָבוֹד וְכֹחַ, וְתֵן לָהֶם קוֹמָה וְיֹפִי וְחֵן וָחֶסֶד, וְיִהְיֶה אַהֲבָה וְאַחֲוָה וְשָׁלוֹם בֵּינֵיהֶם, וְתַזְמִין לָהֶם זִוּוּגִים הֲגוּנִים מִזֶּרַע תַּלְמִידֵי חֲכָמִים מִזֶּרַע צַדִּיקִים, וְגַם הֵם זִוּוּגָם יִהְיוּ כְּמוֹתָם כְּכָל אֲשֶׁר הִתְפַּלַּלְתִּי עֲלֵיהֶם, כִּי זִכָּרוֹן אֶחָד עוֹלֶה לְכָאן וּלְכָאן. אַתָּה יְיָ יוֹדֵעַ כָּל תַּעֲלוּמוֹת, וּלְפָנֶיךָ נִגְלוּ מַצְפּוּנֵי לִבִּי, כִּי כַוָנָתִי בְּכָל אֵלֶּה לְמַעַן שִׁמְךָ הַגָּדוֹל וְהַקָּדוֹשׁ וּלְמַעַן תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה. עַל כֵּן עֲנֵנִי יְיָ עֲנֵנִי בַּעֲבוּר הָאָבוֹת הַקְּדוֹשִׁים אַבְרָהָם יִצְחָק וְיַעֲקֹב, וּבִגְלָלָם תּוֹשִׁיעַ בָּנִים לִהְיוֹת הָעֲנָפִים דּוֹמִים לְשָׁרְשָׁם, וּבַעֲבוּר דָּוִד עַבְדֶּךָ רֶגֶל רְבִיעִי בַּמֶּרְכָּבָה, הַמְּשׁוֹרֵר בְּרוּחַ קָדְשֶׁךָ. שִׁיר הַמַּעֲלוֹת אַשְׁרֵי כָּל יְרֵא ה’ הַהֹלֵךְ בִּדְרָכָיו. יְגִיעַ כַּפֶּיךָ כִּי תאֹכֵל אַשְׁרֶיךָ וְטוֹב לָךְ. אֶשְׁתְּךָ כְּגֶפֶן פֹּרִיָּה בְּיַרְכְּתֵי בֵיתֶךָ בָּנֶיךָ כִּשְׁתִלֵי זֵיתִים סָבִיב לְשֻׁלְחָנֶךָ. הִנֵּה כִי כֵן יְבֹרַךְ גָּבֶר יְרֵא ה’. יְבָרֶכְךָ ה’ מִצִּיּוֹן וּרְאֵה בְּטוּב יְרוּשָׁלָיִם כֹּל יְמֵי חַיֶּיךָ. וּרְאֵה בָנִים לְבָנֶיךָ שָׁלוֹם עַל יִשְׂרָאֵל. אָנָּא יְיָ שׁוֹמֵעַ תְּפִלָּה, יְקֻיַּם בָּנוּ הַפָּסוּק. וַאֲנִי זֹאת בְּרִיתִי אוֹתָם אָמַר יְיָ רוּחִי אֲשֶׁר עָלֶיךָ וּדְבָרַי אֲשֶׁר שַׂמְתִּי בְּפִיךָ לֹא יָמוּשׁוּ מִפִּיךָ וּמִפִּי זַרְעֲךָ וּמִפִּי זֶרַע זַרְעֲךָ אָמַר יְיָ מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם. יִהְיוּ לְרָצוֹן אִמְרֵי פִי וְהֶגְיוֹן לִבִּי לְפָנֶיךָ יְיָ צוּרִי וְגוֹאֲלִי:  * Транслітерація:  «Ата hу Адо-най Элоhэйну ад шело барата hа-олам, вэ-ата Адо-най Элоhэйну ми-ше-барата hаолам, у-мэ-олам вэ-ад олам Ата Эль, у-варата оламха бэ-гин ле-hиштмода Элоhутха бэ-эмцаут Торатха hа-кдоша кмо ше-омру работэйну зихронам ливраха, “Бэрэшит”, бишвиль Тора у-вишвиль Исраэль, ки hэм амха вэ-нахалатха ашер бахарта ба-hэм ми-коль hа-умот, вэ-натата ла-hэм Торатха hа-кдоша, вэ-кэравтам ле-Шимха hа-гадоль. Вэ-аль киюм hаолам вэ-аль киюм hа-Тора ба лану мимха Адо-най Элоhэйну шнэй цивуим, катавта бэ-Торатха “пру у-рву”,вэ-катавта бэ-Торатха “Вэ-лимадтэм отам эт бнэйхэм”, вэ-hакавана би-штэйэм ахат, ки ло ла-тоhу барата ки им лашевет, вэ-ли-хводха барата яцарта аф асита, кдэй ше-ниhйе анахну вэ-цеэцаэну вэ-цээцаэй коль амха бейт Исраэль йодэй Шмэха вэ-ломдэй Торатэха. У-вхэн аво элеха Адо-най Мэлех малхэй hамлахим, вэ-апиль тхинати, вэ-эйнай леха тэлуйот ад ше-тэханэни вэ-тишма тфилати леhазмин ли баним у-ванот вэ-гам hэм ифру вэ-ирбу hэм у-внэйhэм у-внэй внэйhэм ад соф коль hа-дорот летахлит шеhэм ва-ани кулану яаску бэ-Торатха hакдоша лилмод у-леламэд лишмор вэ-лаасот у-лекайем коль диврэй талмуд Торатэха бэ-аhава, вэ-hаэр эйнэну бэ-Торатэха вэ-дабэк либэйну бэ-мицвотэха ле-аhава у-ле-ира эт Шмэха. Авину ав hарахаман, тэн ле-хулану хаим аруким у-врухим, ми камоха ав hарахамим зохэр йецурав ле-хаим бэ-рахамим, зохрэну ле-хаим ницхиим, кмо ше-hитпалель Авраhам авину “лу Ишмаэль ихье лефанэха” у-фершу работэйну зихронам ливраха “бэ-иратэха”. Ки аль кен, бати левакеш у-леханэн милефанэха ше-йеhэ зари вэ-зэра зари ад олам зэра кашер, вэаль имацэ ви у-вэ-зари у-вэ-зэра зари ад олам шум псуль ва-шемец, ах шалом вэ-эмет вэ-тов вэ-яшар бэ-эйнэй Элоhим у-вэ-эйнэй адам, вэ-иhйю баалей Тора, марэй Микра, марэй Мишна, марэй Талмуд, марэй раза, марэй мицва, марэй гомлей хасадим, марэй мидот трумийот, вэ-яавдуха бэ-аhава у-вэ-ира пнимит, вэло ира хицонит, вэ-тэн лехоль гвия у-гвия мэhэм дэй махсора бэ-хавод, вэ-тэн лаhэм бриют вэ-хавод вэ-хоах, вэ-тэн лаhэм кома вэ-йофи вэ-хэн вэ-хэсед, вэ-иhйе аhава вэ-ахава вэ-шалом б-эйнэйhэм, вэ-тазмин лаhэм зивугим hагуним ми-зэра талмидэй хахамим, ми-зэра цадиким, вэгам зивугам иhйю хемотам кехоль ашер hитпалалти алейhэм, ки зикарон эхад оле лехан у-лехан. Ата Адо-най йодэа коль таалумот, у-лефанэха ниглу мацпунэй либи, ки хаванати бэхоль эле лемаан Шимха hа-гадоль вэ-hа-кадош у-лемаан Торатха hа-кдоша, аль кен анэни Адо-най анэни баавур hаавот hакдошим Авраhам Ицхак вэ-Яаков, у-виглалам тошиа баним лиhйот hа-анафим домим ле-шоршам, у-вэ-авур Давид авдэха рэгель рвии ба-мэркава, hа-мэшорэр бэ-руах кодшеха. Шир hамаалот ашрей коль йерэ Адо-най hаhолех би-драхав: ягиа капэха ки тохэль ашреха вэ-тов лах: иштэха ке-гэфен пория бэ-яркетэй вейтэха банэха ки-штилей зэйтим савив ле-шулханэха: hинэ хи хэн йеворах гавэр йерэ Адо-най: йеварэхэха Адо-най ми-цийон у-ръэ бэ-тов Йерушалаим коль йемэй хайеха: у-ръэ ваним леванэха шалом аль Исраэль. Ана Адо-най шомэа тфила йекуям бану hа-пасук ва-ани зот брити отам амар Адо-най рухи ашер алеха у-дэворай ашер самти бэ-фиха ло ямушу ми-пиха у-ми-пи зараха у-ми-пи зэра зараха амар Адо-най мэ-ата вэ-ад олам. Иhйью ле-рацон имрэй фи вэ-hэгьон либи лефанэха, Адо-най цури вэ-гоали».  Молитва про нащадків і ТоруТи, Г-осподи, Б-же наш, був ще до створення світу,і Ти, Б-же наш, не змінився й після створення світу,і з віку в вік Ти — Б-г.І Ти створив Свій світ, щоб усі пізнали, що Ти — Б-г,з Твоєї святої Тори, як сказали наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять:«На початку…» — заради Тори і заради Ізраїлю.Бо вони — народ Твій і спадок Твій.Ти вибрав їх з-поміж усіх народів і дарував їм Свою святу Торута наблизив їх до Свого великого Імені.Аби світ існував і Тора зберігалася,Ти, Г-осподи, Б-же наш, дав два веління:сказано в Твоїй Торі — «Плодіться і розмножуйтеся»,і сказано — «Навчайте цьому своїх дітей».І сенс обох — один:що Ти створив світ не дарма,а для наповнення і заселення,і задля Своєї слави Ти створив, утворив і влаштував його,щоб ми, і діти наші, і діти дітей народу Твого, дому Ізраїля,знали Ім’я Твоє і вивчали Твою святу Тору.Тому я звертаюсь до Тебе, Б-же, Царю царів,і молю, й очі мої звернені до Тебе,поки не зглянешся на мене і не почуєш молитви моєї:пошли мені синів і дочок,і щоб вони також плодилися і розмножувалися —вони, їхні діти і діти дітей їхніх — у всі покоління.Аби вони, і я, і всі ми присвячували себе Твоїй святій Торі —вивчали й навчали, зберігали і виконували всі слова Твого вчення з любов’ю.Просвіти очі наші Твоєю Торою,і пригорни серце наше до Твоїх заповідей —щоб любити Ім’я Твоє й тремтіти перед ним.Авіну, Батьку милосердний, даруй нам усім довге й благословенне життя.Хто як Ти — милостивий, пам’ятаєш про Свої створіння і даруєш їм життя?Згадай нас і даруй нам життя —як молився наш праотць Авраам:«О, коли б Ішмаель жив перед Тобою…»,і наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять, тлумачили: «у трепеті Твоєму».Тому я прийшов просити й молитися перед Тобою,щоб потомство моє і потомство потомства мого було навіки кошерним,і щоб не було в мені, чи в моєму потомстві, чи в потомках моїх потомківані вади, ані ганьби,а тільки мир і істина, доброта і прямота — в очах Г-спода і людей.Нехай вони будуть обізнані в Торі:знають Письмо, знають Мішну, знають Талмуд, знають Таємне,додержуються заповідей, чинять милосердя,мають шляхетні якості,і нехай служать Тобі з любов’ю та внутрішнім трепетом, а не тільки зовнішнім.Даруй кожному з них усе необхідне для гідного життя:здоров’я, гідність, силу, статність, красу, привабливість, милість.Нехай буде між ними любов, братерство і мир.Пошли їм гідну пару — з роду мудреців Тори, з роду праведників,і щоб самі вони були гідними чоловіками й жінками,бо прошу одне і те саме і для синів, і для дочок.Ти, Б-же, знаєш усі таємниці,і відкрито перед Тобою те, що на серці моєму:усе це я прошу заради великого і святого Імені Твогоі заради Твоєї святої Тори.Тож відповідай мені, Б-же, — відповідай заради святих праотців:Авраама, Іцхака і Яакова,і заради них урятуй синів —щоб гілки були як коріння.І заради Давида, раба Твого,четвертої опори Божественного Престолу,співця, наділеного святим духом Твоїм.Пісня підняття (Шир Гамаалот):Блаженний кожен, хто боїться Г-спода, хто йде Його шляхами.Ти будеш їсти плоди праці рук твоїх — блаженний ти, і добре тобі буде.Дружина твоя — немов виноградна лоза, плідна у твоєму домі.Сини твої — немов саджанці оливи навколо столу твого.Ось так буде благословенний той, хто боїться Г-спода.Нехай благословить тебе Г-сподь із Ціону,і побачиш добробут Єрусалима у всі дні життя твого.І побачиш дітей дітей своїх.Мир над Ізраїлем!Благаю Тебе, Б-же, що чуєш молитви,нехай здійсниться в мені те, що сказано у вірші:«І Мій завіт з ними — каже Г-сподь:Дух Мій, який на тобі, і слова Мої, які Я вклав у вуста твої,не зникнуть з уст твоїх,і з уст нащадків твоїх,і з уст нащадків їхніх — каже Г-сподь — відтепер і навіки!»https://silatehilim.com/ 

У переддень Рош Ходеш Сіван прийнято читати особливу молитву за дітей, складену Шла а-Кодошем — великим знавцем Тори, кабалістом рабином Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіцем.Протягом майже 400 років євреї в усьому світі читають «Тфіла а-Шла» — особливу й потужну молитву за захист і духовний добробут дітей.Шла а-Кодош писав:«Найбільш відповідний час для цієї молитви — Ерев Рош Ходеш Сіван, адже саме цього місяця Всевишній дав нам Свою Тору, і саме тоді ми були названі Його дітьми».Переддень Рош Ходеш Сіван також відомий як Йом Кіпур Катан.Шла а-Кодош вчить, що саме цього дня за стародавнім звичаєм ми звертаємося до Творця з особливою молитвою, в якій просимо, аби наші діти та діти наших дітей у всі покоління прямували шляхом Тори.Текст цієї молитви дійшов до нас завдяки раббі Шабтаю Сойферу з Премишлян. На зібранні Чотирьох Земель у 1614 році йому — як видатному учневі раббі Мордехая Яфе (автора «Левушим») — було доручено перевидати Сідур (молитовник). На той час у багатьох перевиданнях накопичилися численні помилки, і саме йому було доручено впорядкувати тексти молитов.У виданому ним Сідурі 1618 року поставили свої підписи такі авторитети, як Мааршо, Шла а-Кодош, Бах та інші. Раббі Шабтай не вносив нічого нового — він лише виправляв і ретельно перевіряв автентичність текстів, що сягали часів Великого зібрання.Серед цих молитов була й та, що сьогодні відома як «Тфіла а-Шла».Традиція промовляти цю молитву в канун місяця Сіван належить самому Шла а-Кодошу. Ось його слова:«Серце моє підказує мені, що найкращий час для цієї молитви — переддень місяця Сіван, бо саме цього місяця нам була дарована Тора. І завдяки тому, що ми її прийняли, нас називають “синами Всесильного Б-га”. Було б правильно, щоб у цей день обоє батьків постили, пробудили свої серця до тшуви, перевірили, чи всі закони в їхньому домі дотримуються як слід, зокрема ті, що стосуються сімейної чистоти, і дали цдаку гідним бідним у цей день».Мішна Брура (47:10) пише, що ця молитва має стати звичною для нас, щоб ми постійно молилися до Творця про те, щоб наші діти вивчали Тору, стали праведниками, розвинули в собі риси, гідні звання «людини».Про це варто пам’ятати і під час виголошення благословення «Агава Раба», і коли ми читаємо ранкове благословення на Тору — «і ми, і нащадки наші».Шла а-Кодош написав про це у своїй книзі «Шней Лухот га-Брит», назва якої і дала йому прізвисько «Шла» (абревіатура назви книги), а «а-Кодош» — «святий».Перед молитвою прийнято давати цдаку, після чого запалюють пам’ятну свічку в честь праведника — рабі Йешаягу бен Авраам га-Леві Гурвіца (Шла а-Кодоша).*Тфіла а-Шла: אַתָּהּ הוּא יְיָ אֱלֹהֵינוּ עַד שֶׁלֹּא בָּרָאתָ הָעוֹלָם, וְאַתָּהּ הוּא אֱלֹהֵינוּ מִשֶּׁבָּרָאתָ הָעוֹלָם, וּמֵעוֹלָם וְעַד עוֹלָם אַתָּה אַל. וּבָרָאתָ עוֹלָמְךָ בְּגִין לְאִשְׁתְּמוֹדַע אֱלָהוּתָךְ בְּאֶמְצָעוּת תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה כְּמוֹ שֶׁאָמְרוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה. “בְּרֵאשִׁית”, בִּשְׁבִיל תּוֹרָה וּבִשְׁבִיל יִשְׂרָאֵל, כִּי הֵם עַמְּךָ וְנַחֲלָתְךָ אֲשֶׁר בָּחַרְתָּ בָּהֶם מִכָּל הָאֻמּוֹת, וְנָתַתָּ לָהֶם תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה, וְקֵרַבְתָּם לְשִׁמְךָ הַגָּדוֹל. וְעַל קִיּוּם הָעוֹלָם וְעַל קִיּוּם הַתּוֹרָה בָּא לָנוּ מִמְּךָ יְיָ אֱלֹהֵינוּ שְׁנֵי צִוּוּיִים. כָּתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “פְּרוּ וּרְבוּ”, וְכָתַבְתָּ בְּתוֹרָתְךָ “וְלִמַּדְתֶּם אוֹתָם אֶת בְּנֵיכֶם”, וְהַכַּוָּנָה בִּשְׁתֵּיהֶן אֶחָת, כִּי לֹא לְתֹהוּ בָרָאתָ כִּי אִם לָשֶׁבֶת, וְלִכְבוֹדְךָ בָּרָאתָ, יָצַרְתָּ אַף עָשִׂיתָ, כְּדֵי שֶׁנִּהְיֶה אֲנַחְנוּ וְצֶאֱצָאֵינוּ וְצֶאֶצָאֵי כָּל עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאֵל יוֹדְעֵי שְׁמֶךָ וְלוֹמְדֵי תּוֹרָתֶךָ. וּבְכֵן אָבוֹא אֵלֶיךָ יְיָ מֶלֶךְ מַלְכֵי הַמְּלָכִים, וְאַפִּיל תְּחִנָּתִי, וְעֵינַי לְךָ תְּלוּיוֹת עַד שֶׁתְּחָנֵּנִי וְתִשְׁמַע תְּפִלָּתִי לְהַזְמִין לִי בָּנִים וּבָנוֹת, וְגַם הֵם יִפְרוּ וְיִרְבּוּ הֵם וּבְנֵיהֶם וּבְנֵי בְּנֵיהֶם עַד סוֹף כָּל הַדּוֹרוֹת לְתַכְלִית שֶׁהֵם וַאֲנִי וַאֲנַחְנוּ כֻּלָּנוּ יַעַסְקוּ בְּתוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה לִלְמֹד וּלְלַמֵּד לִשְׁמֹר וְלַעֲשׂוֹת וּלְקַיֵּם אֶת כָּל דִּבְרֵי תַּלְמוּד תּוֹרָתְךָ בְּאַהֲבָה, וְהָאֵר עֵינֵינוּ בְּתוֹרָתֶךָ וְדַבֵּק לִבֵּנוּ בְּמִצְווֹתֶיךָ לְאַהֲבָה וּלְיִרְאָה אֶת שְׁמֶךָ. אָבִינוּ אָב הָרַחֲמָן, תֵּן לְכֻלָּנוּ חַיִּים אֲרֻכִּים וּבְרוּכִים, מִי כָמוֹךָ אָב הָרַחֲמִים זוֹכֵר יְצוּרָיו לְחַיִּים בְּרַחֲמִים, זָכְרֵנוּ לְחַיִּים נִצְחִיִּים כְּמוֹ שֶׁהִתְפַּלֵּל אַבְרָהָם אָבִינוּ “לוּ יִחְיֶה לְפָנֶיךָ”, וּפֵרְשׁוּ רַבּוֹתֵינוּ זִכְרוֹנָם לִבְרָכָה, “בְּיִרְאָתֶךָ”. כִּי עַל כֵּן, בָּאתִי לְבַקֵּשׁ וּלְחַנֵּן מִלְּפָנֶיךָ שֶׁיְּהֵא זַרְעִי וְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם זֶרַע כָּשֵׁר, וְאַל יִמָּצֵא בִי וּבְזַרְעִי וּבְזֶרַע זַרְעִי עַד עוֹלָם שׁוּם פְּסוּל וָשֶׁמֶץ, אַךְ שָׁלוֹם וֶאֱמֶת וְטוֹב וְיָשָׁר בְּעֵינֵי אֱלֹהִים וּבְעֵינֵי אָדָם, וְיִהְיוּ בַּעֲלֵי תוֹרָה, מָארֵי מִקְרָא, מָארֵי מִשְׁנָה, מָארֵי תַלְמוּד, מָארֵי רָזָא, מָארֵי מִצְוָה, מָארֵי גוֹמְלֵי חֲסָדִים, מָארֵי מִדּוֹת תְּרוּמִיּוֹת, וְיַעַבְדוּךָ בְּאַהֲבָה וּבְיִרְאָה פְּנִימִית, וְלֹא יִרְאָה חִיצוֹנִית. וְתֵן לְכָל גְּוִיָּה וּגְוִיָּה מֵהֶם דֵּי מַחְסוֹרָהּ בְּכָבוֹד, וְתֵן לָהֶם בְּרִיאוּת וְכָבוֹד וְכֹחַ, וְתֵן לָהֶם קוֹמָה וְיֹפִי וְחֵן וָחֶסֶד, וְיִהְיֶה אַהֲבָה וְאַחֲוָה וְשָׁלוֹם בֵּינֵיהֶם, וְתַזְמִין לָהֶם זִוּוּגִים הֲגוּנִים מִזֶּרַע תַּלְמִידֵי חֲכָמִים מִזֶּרַע צַדִּיקִים, וְגַם הֵם זִוּוּגָם יִהְיוּ כְּמוֹתָם כְּכָל אֲשֶׁר הִתְפַּלַּלְתִּי עֲלֵיהֶם, כִּי זִכָּרוֹן אֶחָד עוֹלֶה לְכָאן וּלְכָאן. אַתָּה יְיָ יוֹדֵעַ כָּל תַּעֲלוּמוֹת, וּלְפָנֶיךָ נִגְלוּ מַצְפּוּנֵי לִבִּי, כִּי כַוָנָתִי בְּכָל אֵלֶּה לְמַעַן שִׁמְךָ הַגָּדוֹל וְהַקָּדוֹשׁ וּלְמַעַן תּוֹרָתְךָ הַקְּדוֹשָׁה. עַל כֵּן עֲנֵנִי יְיָ עֲנֵנִי בַּעֲבוּר הָאָבוֹת הַקְּדוֹשִׁים אַבְרָהָם יִצְחָק וְיַעֲקֹב, וּבִגְלָלָם תּוֹשִׁיעַ בָּנִים לִהְיוֹת הָעֲנָפִים דּוֹמִים לְשָׁרְשָׁם, וּבַעֲבוּר דָּוִד עַבְדֶּךָ רֶגֶל רְבִיעִי בַּמֶּרְכָּבָה, הַמְּשׁוֹרֵר בְּרוּחַ קָדְשֶׁךָ. שִׁיר הַמַּעֲלוֹת אַשְׁרֵי כָּל יְרֵא ה’ הַהֹלֵךְ בִּדְרָכָיו. יְגִיעַ כַּפֶּיךָ כִּי תאֹכֵל אַשְׁרֶיךָ וְטוֹב לָךְ. אֶשְׁתְּךָ כְּגֶפֶן פֹּרִיָּה בְּיַרְכְּתֵי בֵיתֶךָ בָּנֶיךָ כִּשְׁתִלֵי זֵיתִים סָבִיב לְשֻׁלְחָנֶךָ. הִנֵּה כִי כֵן יְבֹרַךְ גָּבֶר יְרֵא ה’. יְבָרֶכְךָ ה’ מִצִּיּוֹן וּרְאֵה בְּטוּב יְרוּשָׁלָיִם כֹּל יְמֵי חַיֶּיךָ. וּרְאֵה בָנִים לְבָנֶיךָ שָׁלוֹם עַל יִשְׂרָאֵל. אָנָּא יְיָ שׁוֹמֵעַ תְּפִלָּה, יְקֻיַּם בָּנוּ הַפָּסוּק. וַאֲנִי זֹאת בְּרִיתִי אוֹתָם אָמַר יְיָ רוּחִי אֲשֶׁר עָלֶיךָ וּדְבָרַי אֲשֶׁר שַׂמְתִּי בְּפִיךָ לֹא יָמוּשׁוּ מִפִּיךָ וּמִפִּי זַרְעֲךָ וּמִפִּי זֶרַע זַרְעֲךָ אָמַר יְיָ מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם. יִהְיוּ לְרָצוֹן אִמְרֵי פִי וְהֶגְיוֹן לִבִּי לְפָנֶיךָ יְיָ צוּרִי וְגוֹאֲלִי:  * Транслітерація:  «Ата hу Адо-най Элоhэйну ад шело барата hа-олам, вэ-ата Адо-най Элоhэйну ми-ше-барата hаолам, у-мэ-олам вэ-ад олам Ата Эль, у-варата оламха бэ-гин ле-hиштмода Элоhутха бэ-эмцаут Торатха hа-кдоша кмо ше-омру работэйну зихронам ливраха, “Бэрэшит”, бишвиль Тора у-вишвиль Исраэль, ки hэм амха вэ-нахалатха ашер бахарта ба-hэм ми-коль hа-умот, вэ-натата ла-hэм Торатха hа-кдоша, вэ-кэравтам ле-Шимха hа-гадоль. Вэ-аль киюм hаолам вэ-аль киюм hа-Тора ба лану мимха Адо-най Элоhэйну шнэй цивуим, катавта бэ-Торатха “пру у-рву”,вэ-катавта бэ-Торатха “Вэ-лимадтэм отам эт бнэйхэм”, вэ-hакавана би-штэйэм ахат, ки ло ла-тоhу барата ки им лашевет, вэ-ли-хводха барата яцарта аф асита, кдэй ше-ниhйе анахну вэ-цеэцаэну вэ-цээцаэй коль амха бейт Исраэль йодэй Шмэха вэ-ломдэй Торатэха. У-вхэн аво элеха Адо-най Мэлех малхэй hамлахим, вэ-апиль тхинати, вэ-эйнай леха тэлуйот ад ше-тэханэни вэ-тишма тфилати леhазмин ли баним у-ванот вэ-гам hэм ифру вэ-ирбу hэм у-внэйhэм у-внэй внэйhэм ад соф коль hа-дорот летахлит шеhэм ва-ани кулану яаску бэ-Торатха hакдоша лилмод у-леламэд лишмор вэ-лаасот у-лекайем коль диврэй талмуд Торатэха бэ-аhава, вэ-hаэр эйнэну бэ-Торатэха вэ-дабэк либэйну бэ-мицвотэха ле-аhава у-ле-ира эт Шмэха. Авину ав hарахаман, тэн ле-хулану хаим аруким у-врухим, ми камоха ав hарахамим зохэр йецурав ле-хаим бэ-рахамим, зохрэну ле-хаим ницхиим, кмо ше-hитпалель Авраhам авину “лу Ишмаэль ихье лефанэха” у-фершу работэйну зихронам ливраха “бэ-иратэха”. Ки аль кен, бати левакеш у-леханэн милефанэха ше-йеhэ зари вэ-зэра зари ад олам зэра кашер, вэаль имацэ ви у-вэ-зари у-вэ-зэра зари ад олам шум псуль ва-шемец, ах шалом вэ-эмет вэ-тов вэ-яшар бэ-эйнэй Элоhим у-вэ-эйнэй адам, вэ-иhйю баалей Тора, марэй Микра, марэй Мишна, марэй Талмуд, марэй раза, марэй мицва, марэй гомлей хасадим, марэй мидот трумийот, вэ-яавдуха бэ-аhава у-вэ-ира пнимит, вэло ира хицонит, вэ-тэн лехоль гвия у-гвия мэhэм дэй махсора бэ-хавод, вэ-тэн лаhэм бриют вэ-хавод вэ-хоах, вэ-тэн лаhэм кома вэ-йофи вэ-хэн вэ-хэсед, вэ-иhйе аhава вэ-ахава вэ-шалом б-эйнэйhэм, вэ-тазмин лаhэм зивугим hагуним ми-зэра талмидэй хахамим, ми-зэра цадиким, вэгам зивугам иhйю хемотам кехоль ашер hитпалалти алейhэм, ки зикарон эхад оле лехан у-лехан. Ата Адо-най йодэа коль таалумот, у-лефанэха ниглу мацпунэй либи, ки хаванати бэхоль эле лемаан Шимха hа-гадоль вэ-hа-кадош у-лемаан Торатха hа-кдоша, аль кен анэни Адо-най анэни баавур hаавот hакдошим Авраhам Ицхак вэ-Яаков, у-виглалам тошиа баним лиhйот hа-анафим домим ле-шоршам, у-вэ-авур Давид авдэха рэгель рвии ба-мэркава, hа-мэшорэр бэ-руах кодшеха. Шир hамаалот ашрей коль йерэ Адо-най hаhолех би-драхав: ягиа капэха ки тохэль ашреха вэ-тов лах: иштэха ке-гэфен пория бэ-яркетэй вейтэха банэха ки-штилей зэйтим савив ле-шулханэха: hинэ хи хэн йеворах гавэр йерэ Адо-най: йеварэхэха Адо-най ми-цийон у-ръэ бэ-тов Йерушалаим коль йемэй хайеха: у-ръэ ваним леванэха шалом аль Исраэль. Ана Адо-най шомэа тфила йекуям бану hа-пасук ва-ани зот брити отам амар Адо-най рухи ашер алеха у-дэворай ашер самти бэ-фиха ло ямушу ми-пиха у-ми-пи зараха у-ми-пи зэра зараха амар Адо-най мэ-ата вэ-ад олам. Иhйью ле-рацон имрэй фи вэ-hэгьон либи лефанэха, Адо-най цури вэ-гоали».  Молитва про нащадків і ТоруТи, Г-осподи, Б-же наш, був ще до створення світу,і Ти, Б-же наш, не змінився й після створення світу,і з віку в вік Ти — Б-г.І Ти створив Свій світ, щоб усі пізнали, що Ти — Б-г,з Твоєї святої Тори, як сказали наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять:«На початку…» — заради Тори і заради Ізраїлю.Бо вони — народ Твій і спадок Твій.Ти вибрав їх з-поміж усіх народів і дарував їм Свою святу Торута наблизив їх до Свого великого Імені.Аби світ існував і Тора зберігалася,Ти, Г-осподи, Б-же наш, дав два веління:сказано в Твоїй Торі — «Плодіться і розмножуйтеся»,і сказано — «Навчайте цьому своїх дітей».І сенс обох — один:що Ти створив світ не дарма,а для наповнення і заселення,і задля Своєї слави Ти створив, утворив і влаштував його,щоб ми, і діти наші, і діти дітей народу Твого, дому Ізраїля,знали Ім’я Твоє і вивчали Твою святу Тору.Тому я звертаюсь до Тебе, Б-же, Царю царів,і молю, й очі мої звернені до Тебе,поки не зглянешся на мене і не почуєш молитви моєї:пошли мені синів і дочок,і щоб вони також плодилися і розмножувалися —вони, їхні діти і діти дітей їхніх — у всі покоління.Аби вони, і я, і всі ми присвячували себе Твоїй святій Торі —вивчали й навчали, зберігали і виконували всі слова Твого вчення з любов’ю.Просвіти очі наші Твоєю Торою,і пригорни серце наше до Твоїх заповідей —щоб любити Ім’я Твоє й тремтіти перед ним.Авіну, Батьку милосердний, даруй нам усім довге й благословенне життя.Хто як Ти — милостивий, пам’ятаєш про Свої створіння і даруєш їм життя?Згадай нас і даруй нам життя —як молився наш праотць Авраам:«О, коли б Ішмаель жив перед Тобою…»,і наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять, тлумачили: «у трепеті Твоєму».Тому я прийшов просити й молитися перед Тобою,щоб потомство моє і потомство потомства мого було навіки кошерним,і щоб не було в мені, чи в моєму потомстві, чи в потомках моїх потомківані вади, ані ганьби,а тільки мир і істина, доброта і прямота — в очах Г-спода і людей.Нехай вони будуть обізнані в Торі:знають Письмо, знають Мішну, знають Талмуд, знають Таємне,додержуються заповідей, чинять милосердя,мають шляхетні якості,і нехай служать Тобі з любов’ю та внутрішнім трепетом, а не тільки зовнішнім.Даруй кожному з них усе необхідне для гідного життя:здоров’я, гідність, силу, статність, красу, привабливість, милість.Нехай буде між ними любов, братерство і мир.Пошли їм гідну пару — з роду мудреців Тори, з роду праведників,і щоб самі вони були гідними чоловіками й жінками,бо прошу одне і те саме і для синів, і для дочок.Ти, Б-же, знаєш усі таємниці,і відкрито перед Тобою те, що на серці моєму:усе це я прошу заради великого і святого Імені Твогоі заради Твоєї святої Тори.Тож відповідай мені, Б-же, — відповідай заради святих праотців:Авраама, Іцхака і Яакова,і заради них урятуй синів —щоб гілки були як коріння.І заради Давида, раба Твого,четвертої опори Божественного Престолу,співця, наділеного святим духом Твоїм.Пісня підняття (Шир Гамаалот):Блаженний кожен, хто боїться Г-спода, хто йде Його шляхами.Ти будеш їсти плоди праці рук твоїх — блаженний ти, і добре тобі буде.Дружина твоя — немов виноградна лоза, плідна у твоєму домі.Сини твої — немов саджанці оливи навколо столу твого.Ось так буде благословенний той, хто боїться Г-спода.Нехай благословить тебе Г-сподь із Ціону,і побачиш добробут Єрусалима у всі дні життя твого.І побачиш дітей дітей своїх.Мир над Ізраїлем!Благаю Тебе, Б-же, що чуєш молитви,нехай здійсниться в мені те, що сказано у вірші:«І Мій завіт з ними — каже Г-сподь:Дух Мій, який на тобі, і слова Мої, які Я вклав у вуста твої,не зникнуть з уст твоїх,і з уст нащадків твоїх,і з уст нащадків їхніх — каже Г-сподь — відтепер і навіки!»https://silatehilim.com/ 

Друзі, наближається особливий Шабат — Шабат глави «Бемідбар». У цей день, під час «Раава де-Раавін» (часу найвищого благовоління Всевишнього перед завершенням Шабату), ми маємо особливий звичай, встановлений Ребе.📜 Історія звичаюУ 1986 році (5746 р.) Ребе звернувся з щирим проханням: зробити цей Шабат символом єдності єврейського народу.Оскільки Шабат «Бемідбар» — це субота, коли ми благословляємо місяць Сіван і готуємося до дарування Тори, надзвичайно важливо відтворити ту атмосферу, яка панувала біля гори Синай:«Як одна людина з одним серцем».👥 Що ми робимо?Ребе запропонував організовувати цього дня хасидські фарбренгени під гаслом:«Як добре і як приємно сидіти братам разом!»Програма зустрічі проста й глибока:• Спільний фарбренген — адже сказано, що «преломлення хліба зближує серця».• Слова Тори — обговорення тем любові до ближнього (Агават Ісраель) та єдності народу.• Взаємна підтримка — кожен має підтримати й надихнути свого друга (а жінки — подругу) на добрі справи та зміцнення зв’язку між нами.🎯 МетаЗібратися всім разом — «і старий, і малий, сини й доньки» — щоб наповнити світ енергією єдності. Коли ми єдині внизу, Всевишній відкриває Свої благословення згори.📍 Де б ви не були цього Шабату — організуйте невелику зустріч, скажіть «Лехаїм» і додайте у світ тепла та єдності!Шабат Шалом!джерело:  Любавицький календар

 43-й день відліку Омера."У тридцятиденний період жалоби після кончини Алтер Ребе, в одному з нічних видінь, у яких він являвся Цемах Цедек, він промовив йому маамар «Ал шлоша дварім аолам омед».Завершивши маамар, Алтер Ребе сказав: «Якщо від чоловіка першим виходить сім’я — вона (жінка) народжує дівчинку» — це про твою матір¹; «якщо ж від жінки першою виходить сім’я — вона народжує хлопчика» — це про тебе»."chabad.org

За кілька днів ми відзначатимемо Рош Ходеш Сіван — початок особливого місяця, сповненого глибокого змісту, історії та традицій.Ходеш Тов! Нехай цей місяць буде світлим, вдалим і мирним.

Відповідь:Спостерігаючи за навколишнім світом, людина часто стикається з парадоксом: багатство нерідко зосереджується в руках людей, далеких від духовності та дотримання релігійних законів. Це породжує закономірні питання про Б-жественну справедливість.Передусім важливо визнати: задум Всевишнього вищий за наше сприйняття. Як сказано у пророка Йешаягу: «Мої думки — не ваші думки». Ми бачимо лише фрагмент реальності, тоді як Творець судить кожного, виходячи з його особистого потенціалу та унікальних обставин. Неможливо однозначно визначити, хто є «праведником», а хто «грішником», не знаючи всієї глибини людського життя і тих внутрішніх боротьб, які веде людина.Традиція вчить розрізняти наявність грошей і сам стан багатства. У трактаті «Піркей Авот» сказано: «Хто багатий? Той, хто радіє своїй частці». Гроші — лише інструмент. Можна володіти мільйонами, але жити в постійному страху, конфліктах і незадоволеності, що фактично робить людину бідною. І навпаки — той, хто цінує те, що має, володіє внутрішнім спокоєм і щастям, які неможливо купити.Іноді великі гроші посилаються людині як випробування або, за словами царя Шломо (Коелет), як «багатство, що зберігається на шкоду своєму власнику». Історія знає чимало прикладів, коли статки ставали причиною падіння, ув’язнення або глибокої депресії.Існує і глибший аспект. Згідно з Торою, Всевишній абсолютно справедливий і не залишається в боргу ні перед ким. Якщо людина, яка загалом веде неправильний спосіб життя, зробила хоча б кілька добрих вчинків, вона має отримати за них винагороду.Для праведника нагорода часто відкладається на Майбутній світ — щоб бути вічною і досконалою.Для грішника Всевишній може «виплатити» винагороду тут, у матеріальному світі — через гроші й успіх, щоб повністю розрахуватися з ним ще за життя. У такому випадку багатство виявляється не благословенням, а способом завершити всі рахунки на землі.Важливо пам’ятати: матеріальний достаток — це насамперед відповідальність. Це ресурс, даний Б-гом для того, щоб робити світ кращим, допомагати тим, хто потребує, і підтримувати справедливість. Успіх інших не має збивати нас зі шляху. Справжня мета життя — не накопичення цифр на рахунку, а вибудовування правильних стосунків із Б-гом і людьми.Матеріальне благополуччя приходить і відходить за волею Провидіння, але духовні здобутки залишаються з людиною назавжди. Справжня віра — у розумінні того, що все, дане нам Всевишнім — від шматка хліба до великого багатства — надане саме в тій мірі, яка необхідна для виконання нашої унікальної місії на землі.джерело: https://toldot.com/

42-й день відліку Омера."Мій батько розповідав, що чув від свого батька від імені Цемах Цедек, що Алтер Ребе називав себе сином Межерічський Магід і внуком Баал-Шем-Тов.¹"

41-й день відліку Омера.Заповіді «Напоумлюй ближнього свого»¹ передують слова «Не май ненависті до брата свого» — і це є передумовою для напоумлення. Тора продовжує: «…і не понесеш за нього гріха», адже якщо напоумлення не принесло результату, ти, безумовно, несеш за це відповідальність, бо твої слова не йшли від серця. 

Відповідь:Традиція благословення коенів, відома як «Біркат коенім» або «Несіат капаїм» (піднесення долонь), є однією з найвищих частин молитви. Попри те, що після руйнування Храму багато храмових ритуалів було припинено, ця заповідь і далі виконується нащадками Аарона, нагадуючи про прямий зв’язок між Творцем і Його народом. Особливе положення пальців коенів — це не просто естетичний жест, а складний духовний механізм, що поєднує норми Галахи, натяки Мідрашу та найглибші таємниці Кабали.Центральне пояснення специфічного розташування пальців міститься в коментарях до «Пісні над піснями» (Шир а-Ширім). Фраза «зазиряє крізь решітки» тлумачиться мудрецями як опис того, як Всевишній дивиться на громаду Ізраїлю крізь пальці коенів у момент благословення. Щоб відтворити ці «решітки», коени розводять пальці так, щоб на кожній руці утворилося по два «вікна» (між мізинцем і безіменним, а також між середнім і вказівним), а п’яте утворюється з’єднанням великих пальців обох рук. Число п’ять тут не випадкове: воно відповідає літері «гей», яка часто є символом Божественної Присутності.Кабалістична традиція, викладена в книзі «Зоар», вчить, що в момент благословення на кінчиках пальців коенів перебуває Шхіна — явлена присутність Б-га. Руки служителів стають своєрідними «антенами» або святими посудинами. Рабейну Йона зазначає, що розчепірені пальці нагадують крила шестикрилих ангелів (серафимів), яких бачив пророк Йешаягу. Таким чином, коени на землі уподібнюються ангелам на небесах, виконуючи волю Творця. Інші коментатори, зокрема Маарі Абуав, зазначають, що вигини та проміжки між пальцями утворюють обриси Імені Всевишнього «Шадай», що ніби «закарбовує» печать святості над головами тих, хто молиться.Використання таліта, яким коени накривають голову й руки, має дві мети. По-перше, це нагадування про храмову службу: у Храмі коени вимовляли Ім’я Творця у його справжньому звучанні (Шем а-Мефораш), і концентрація святості була настільки великою, що дивитися на руки коенів було небезпечно для зору й душі. По-друге, це допомагає уникнути «відволікання думки» (есех а-даат). Якщо людина почне розглядати руки коена або стежити за його рухами, вона втратить внутрішню зосередженість, необхідну для прийняття благословення.Важливо розуміти, що згідно з Галахою, коени не є «авторами» благословення — вони лише посередники. У Мідраші «Бемідбар Рабба» сказано, що коли євреї запитали, чому їм потрібне благословення людей, а не Самого Б-га, Він відповів: «Я стою за ними». Саме тому коени повертаються обличчям до народу, але вкриваються талітом — вони ніби приховують себе, щоб залишити нас наодинці з Творцем.Цей обряд — живе свідчення того, що навіть у сутінках вигнання Божественне світло продовжує проникати в наш світ крізь вузькі «решітки» людського служіння, даруючи мир, захист і милість кожному, хто відкриває своє серце.джерело: https://toldot.com/