Це ім’я добре відоме багатьом євреям, та тим, хто цінує людяність та сміливість. Митрополит Андрій Шептицький, це служитель Греко-Католицької церкви, який у часи другої Світової війни, врятував сотні єврейських дітей - ризикуючи всім, у тому числі й своїм життям. Він боровся з ненавистю та культом знищення євреїв, писав навіть листи до Папи Римського. Всім серцем ненавидів нацизм, та прекрасно розумів, до чого може привести людство ця ідеологіяНа цьому заході, ми не тільки вшанували його памʼять словами та спогадами, також ми урочисто відкрили памʼятну табличку на каштані, посадженому на його честь біля синагогиНа заході були присутні представники різних конфесій, зокрема Української греко-католицької церкви, дипломати, науковці та відомі громадські діячі. Всі, хто усвідомлює важливість постаті митрополита Шептицького, особливо в наші темні часи. 

У Дарницькому районі Києва восьмеро людей травмовані, серед них - трирічна дитина, повідомив очільник КМВА Ткаченко. Вибуховою хвилею в одному з підʼїздів житлової багатоповерхівки пошкоджені вікна з 6 по 11 поверхи, уточнив міський голова Кличко. Місто атакували російські дрони. В Нікопольському районі на Дніпропетровщині через російські удари артилерією та безпілотниками двоє людей постраждали, повідомив голова ОВА Лисак. Пошкоджені заклад освіти, житлові будинки, 3 господарські споруди та ЛЕП. Хмельниччину також атакували безпілотники - в області зафіксували збиття, інформації про поранених і пошкодження наразі немає, повідомив керівник ОВА Тюрін. У Кропивницькому, який також атакували російські дрони, працюють відповідні служби, повідомив керівник ОВА Райкович.На фото: наслідки атаки рф на Київ

🕯️ 29 липня. День пам’яті українців і українок, закатованих або загиблих у полоні.Сьогодні Україна схиляє голову перед тими, чиє життя обірвалося у неволі.Перед тими, хто зазнав нелюдських тортур.Перед тими, хто не дочекався обміну.Перед тими, кого ми не маємо права забути.Цей день приурочено до трагічної ночі 29 липня 2022 року, коли російська армія завдала удару по колонії в Оленівці, де утримували українських військовополонених.Це був злочин проти беззахисних.Це була атака на честь і гідність.Це була спроба знищити правду.🕯️ Ми пам’ятаємо.🕯️ Ми вшановуємо.🕯️ Ми боремось — і за живих, і за тих, хто навіки залишився в полоні.

Попри дуже щільну зливу, молитва та урок за розкладом! Головний Рабин України Моше Асман, під дуже смачний сніданок, розповів кілька цікавих кабалістичних підходів до життя, та дав Благословіння на успішний день!

Станція метро «Лук'янівська» з'явилася як виняток у проєкті 1986 року, коли планували лише станцію «Львівська брама».Станцію додали для пересадки на майбутню Подільсько-Воскресенську лінію. Але через важливість площі як транспортного вузла вирішили побудувати обидві.Проблемою стало розміщення вестибюля: заважав будинок №1А на вулиці Мельникова (нині — Іллєнка). Варіанти обійти його були технічно складні, тож у 1992 році будинок знесли, мешканців переселили, а аптеку й магазин «Київкниги» закрили.Спершу планували підземний вестибюль із гермозатворами — як частину системи укриттів. Але зрештою вирішили звести наземний. У ньому відкрилася Служба руху метрополітену, а згодом — перший в Україні «МакДональдз». Олег Тоцький

Довгий час багато хто з нас вчилися бути «зручними», хорошими, помічними. Часто — за рахунок себе. Ми звикли швидше помічати чужі потреби, ніж власні. І так легко втратити зв’язок із собою.Та коли ми нарешті повертаємось до себе — це не егоїзм. Це сміливість. Це визнання, що моє життя має значення. Що мої почуття, бажання й межі теж важливі.А за бажанням "виправити" або "врятувати" інших часто ховається уникнення власних рішень, страх зустрітися з болем чи відповідальністю свого шляху. Запитання для роздумів:А чого насправді хочу я?Де я переступаю через себе, щоб не бути «не таким» для інших?Що зміниться, якщо я поставлю себе на перше місце?Бути з собою — це шлях. І він вартий того, щоби ним іти.InstitutPsihoterapiiResurs

Миття для задоволенняУ період «Дев’яти днів» прийнято утримуватися навіть від миття холодною водою (Шулхан Арух, Орах Хаїм 551:16, Мішна Брура там, п. 88). Заборона стосується купання або миття з метою задоволення, однак миття з медичних причин дозволене (Мішна Брура та Шаар ха-Ціюн там, п. 94: навіть гарячою водою — дозволено). Тож, якщо людина забруднилася або спітніла, їй дозволено помитися чи прийняти душ, щоби змити бруд або піт (Йоре Деа 381:1; також Орах Хаїм 554:9; Арух га-Шульхан 551:37 тощо).Використання мила та шампунюЗаборонено використовувати мило або шампунь, митися гарячою чи теплою водою — за винятком випадків, коли це необхідно для гігієни або за медичними показаннями (Рама наприкінці 551; Мішна Брура п. 96: якщо брудний — дозволено, як і при митті для зняття бруду, зокрема Йоре Деа 381:1).Миття обличчя, рук і ступеньХоча заборонено повне миття навіть холодною водою, дозволено окремо мити обличчя, руки та ноги (Рама 551:16; Мішна Брура п. 94).КупанняКупання в період «Дев’яти днів» заборонене (Орах Хаїм 551:16; Арух га-Шульхан п. 35). Однак, якщо людина має медичні показання (наприклад, гідротерапія при паралічі), купання дозволено (Мішна Брура п. 88; Шаар ха-Ціюн п. 94).Якщо людина спітніла або забруднилася, вона може ненадовго зануритися в басейн, щоб змити піт чи бруд (так передано від рабина Моше Файнштейна зцл.; Йоре Деа 381:1; Мішна Брура 613:1 щодо Йом-Кіпуру).Миття заради виконання заповідіМиття, пов’язане із заповіддю, дозволене навіть гарячою водою — навіть у тиждень, коли припадає 9 ава (Орах Хаїм 551:16). Наприклад, жінка після завершення семи чистих днів миється як зазвичай і потім занурюється в мікву (Рама там же). Так само вона може помитися перед початком відліку семи чистих днів.Якщо занурення припадає на вечір після 9 ава, багато авторитетів вважають, що вона має помитися напередодні 9 ава, а потім ще раз — перед зануренням після 9 ава (Маген Авраам 554:10; Мішна Брура 554:18; Шах Йоре Деа 199:6, 9). Інші дозволяють митися напередодні 9 ава лише в разі складності зробити це пізніше (Хаїє Адам, Бейт Гілель, Еліяу Раба, Дерех ха-Хаїм згідно з Рама, Йоре Деа 199:4). Нігті ж краще стригти вже після 9 ава (Мацевет Моше, п. 5).Чоловіча мікваЧоловіки, які зазвичай занурюються в мікву щоп’ятниці, можуть робити це і в п’ятницю перед Шабатом Хазон — але лише в холодній воді. Проте багато авторитетів вважають, що якщо людина іноді пропускає мікву через брак часу або надто холодну воду — їй не варто занурюватися перед Шабатом Хазон (Мішна Брура 551:95; Шаар ха-Ціюн п. 98).Миття перед ШабатомЦе стосується саме занурення. Щодо миття перед Шабатом — навіть якщо людина зазвичай миє все тіло гарячою водою, перед Шабатом Хазон їй не дозволено мити все тіло навіть холодною водою (Мішна Брура п. 95). Але якщо вона звикла мити лише обличчя, руки й ноги гарячою водою — це дозволено і перед Шабатом Хазон (Мішна Брура п. 96). За деякими думками, якщо Рош Ходеш Ав припадає на п’ятницю, дозволено мити все тіло навіть гарячою водою (Мішна Брура п. 89).Хоча деякі авторитети критикують звичку митися звичайним чином перед Шабатом Хазон, інші вважають, що в сучасних умовах, коли люди звикли часто митися, дозволено митися навіть гарячою водою, якщо це звичайна п’ятнична практика (Арух га-Шульхан 551:36; зі слів рабина Моше Файнштейна у 1978 р.; так само і рабин Єгуда Ар’є Лейб Ганкін у передмові до «Нехамат Йосеф»).Використання шампуню перед ШабатомЯкщо людина щоп’ятниці миє голову гарячою водою, їй дозволено зробити це навіть у п’ятницю перед 9 ава (Рама 551:16). Однак, на думку багатьох авторитетів, заборонено використовувати мило чи шампунь.За думкою деяких рабинів (див. п. 7), якщо людина зазвичай миється в п’ятницю, їй дозволено намилювати волосся або використовувати шампунь також у Шабат Хазон.Як уже зазначалося (див. п. 2), у разі необхідності змити бруд або піт, а також із медичних причин, використання мила й шампуню дозволено навіть протягом усіх «Дев’яти днів» (Мішна Брура п. 88). джерело: https://toldot.com

*29 тамуза 4865 року (13 липня 1105 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) найвидатнішого коментатора Тори — рабі Шломо Іцхакі (Раші).Раші («Рабейну Шломо Іцхакі» — «Наш вчитель Шломо син Іцхака») народився в містечку Труа в 1040 році в поважній і шанованій єврейській родині, яка вела свій родовід через мудреців Талмуда рабі Йоханана Сандлара і Гіллеля-Старшого до царя Давида. Першим його вчителем був батько, рабі Іцхак, а потім юнак переїхав до Вормса і Майнца, де навчався під керівництвом знаменитих мудреців рабі Яакова бен Якара і Іцхака бен Йеѓуди. У 25 років, вже будучи відомим єврейським вченим, Раші повернувся в рідний Труа, де і провів все життя. Тут він заснував єшиву, яка стала головною в Північній Франції та Німеччині.У всьому єврейському світі як учні, так і вчителі сприймають його коментарі до Тори, книг пророків і Талмуду як найважливішу підмогу в розумінні цих текстів. Більш того, на коментарях Раші засновані численні праці пізніших коментаторів. Ребе у своєму циклі «Сіхот Раші» («Бесіди про коментарі Раші») неодноразово демонстрував, як просте, на перший погляд, розуміння тексту великим коментатором, насправді включає безліч рівнів розуміння і часто допомагає вирішити труднощі, що зустрічаються в тексті, а також за допомогою простих слів, взятих з мідрашів, пропонує нові інтерпретації прочитаного. Цікаво, що хоча Раші і обіймав посаду рабина Труа, але на життя він заробляв виноробством, і отже всі ці приголомшливі тексти писав у вільний час.Синів у Раші не було, але дочки володіли незвичайним для жінок знанням Талмуда і одна з них навіть допомагала батькові в складанні коментарів. Чоловіки трьох дочок Раші були видатними талмудистами, а з онуків найбільш відомі рабі Шмуель бен Меїр (Рашбам) і рабі Яаков бен Меїр Там.Останні роки життя рабейну Шломо-Іцхакі припали на період Першого хрестового походу, коли загинули багато його родичів і друзів.chabad.odessa

Після ухвалення Декларації про суверенітет тисячі людей вийшли з прапорами до Київради, попри спротив комуністів.Ввечері стяг освятили на Софійській площі. Київ став дев’ятим містом, де замайорів наш прапор.

*28 тамуза 5653 року (10 липня 1893 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Єгуди-Лейба Слоніма, сина ребецн Менухи-Рохл, дочки другого Любавицького Ребе — Мітелер ребе.Рабі Єгуда-Лейб народився в 5592 році (1832) в Любавичах і був первістком ребецн Менухи-Рохл. У 13 років він разом з батьками здійснив алію (переїхав, кажучи сучасною мовою, «на ПМЖ» в Ерец-Ісраель), причому день народження і обряд бар-міцви відзначали безпосередньо на кораблі, що плив до берегів Святої землі.У 18 років Єгуда-Лейб повернувся в Любавичі до третього Любавицького ребе — рабі Менахему-Мендлу (ребе Цемах Цедеку) і провів там деякий час, але більшу частину свого життя він прожив у Хевроні разом зі своєю матір'ю. Ребецн Менуха-Рохл (вона була відома в Хевроні як «бабуся») користувалася великою повагою і на її честь була побудована синагога і відкрита міква, а їхній будинок став хасидським центром Хеврона. За вказівкою ребе Цемах Цедека рабі Єгуда-Лейб був призначений одним з опікунів навчального центру «2Колель Хабад» і залишався на цій посаді до кінця своїх днів.Незадовго до свого відходу з життя рабі Єгуда-Лейб переїхав до Тверії. Там, у цьому місті, на кладовищі, розташованому на березі озера Кінерет, він і похований.*28 тамуза 5601 року (17 липня 1841 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Мойше Тейтельбаума з містечка Шаторальяуйхей (Угорщина).Рабі Мойше — один з учнів знаменитого хасидського цадика Яакова-Іцхака га-Леві Горовиця «ѓа-Хозе мі-Люблін» («Провидець з Любліна») і автор книги «Йісма Моше», став основоположником угорської хасидської династії, нині відомої як сатмарські хасиди.chabad.odessa