Технологія — це сучасні вдосконалення, які допомагають людині легше виконувати складні завдання. У хасидському вченні пояснюється: технології дані людині для того, щоб вона могла краще служити Всевишньому.📘 Технологія в ТоріПоява нових технологій породжує нові питання в Галахі.Наприклад: чи може людина, перебуваючи на Місяці, сказати Кідуш левана — благословення місяця?Ребе навчає, що завдяки технологіям відкриваються нові аспекти Тори, які раніше неможливо було осягнути.Так виконується вірш:«הליכות עולם לו» — «шляхи світу — Йому»,про який мудреці сказали:«אל תקרי הליכות אלא הלכות» — «не читай “шляхи”, а читай “закони”».Тобто розвиток світу приводить до нових розкриттів Галахи.🌅 Кінець вигнання — розкриття мудростіРабі Шимон бар-Йохай пише в Зоарі:«…у шістсотому році шостого тисячоліття відкриються брами вищої мудрості і джерела нижчої мудрості…»Йдеться про 5600 рік від створення світу (1840 р.).У цей період:з’являється Баал Шем Тов (1734 р.),народжується Алтер Ребе (1745 р.),починається промислова революція.Ребе пояснює:«отверстия небес» — мудрість Тори,«глибини землі» — мудрості народів світу.І обидві дані для підготовки світу до епохи Машиаха.✨ Ставлення Ребе до технологійРебе не відкидав технології, а навчав використовувати їх для святості — як золото, з якого можна зробити і «золотого тельця», і Скинію.Наприкінці 1980-х у 770 проходили дитячі ханукальні зібрання, трансляції яких велися через супутник — satellite.У 1992 році Ребе сказав:«Оскільки все, що створив Всевишній у Своєму світі, створено лише заради Його слави…»Отже, мета всіх наукових досягнень — примножувати славу Творця, якщо їх використовують для святості.Ребе також наголошував: за допомогою технологій можна поширювати пірсумей нісса — розголошення чудес — по всьому світу.Водночас Ребе неодноразово говорив, що існують технології (наприклад, телевізор), у яких хорошого майже немає, і їх потрібно повністю усунути з дому.🛠 Різні технології📻 РадіоОдне з перших засобів, яке почали використовувати хасиди.Передачу «Уроки з Тані» записували завчасно, текст подавали Ребе, і він робив виправлення.🛰 СупутникРебе пояснював: дії єврея впливають на весь світ.Технології допомагають зрозуміти цю зв’язність навіть на великих відстанях.🌐 ІнтернетПідсилює і добро, і зло.Його слід використовувати тільки для святості.🤖 Штучний інтелектСлужить поширенню хасидських матеріалів.Наприклад, проєкт JEM — інтерактивний доступ до архівів Ребе.📸 На фото: Ребе дивиться трансляцію з усього світу на Chanuka Live, 1992 рік. джерело: 📖 Любавицький календар: https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

12 кіслева 5334 року (7 листопада 1573) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо бен Єхіеля Лурії (Маѓаршал або Рошаль)Рабі Шломо народився на початку XVI століття в Познані. Рано осиротівши, він виховувався у дідуся з боку мами, ерудованого талмудиста Іцхака Клойбера, а потім навчався у рабина Острога і глави місцевої єшиви рабина Калонімуса Хаберкастна, на дочці якого і одружився. Уже в молодості Маѓаршал прославився вченістю (найвідомішою з його праць стала збірка коментарів до Талмуду «Ям шель Шломо» («Соломонове море»)), і багато рабинів, у тому числі зарубіжні, почали звертатися до нього з питань єврейського законодавства. Його рішення визнавалися більшістю авторитетів, з якими він листувався, хоча надзвичайною твердістю у відстоюванні своєї думки і різкими судженнями, як про сучасників, так і про попередників, Маѓаршал нажив багато ворогів.Рабі Шломо Бен Єхіель Лурія пішов з цього світу в 1573 році в польському місті Люблін. Його нащадки відомі нам під прізвищем Рошаль.12 кіслева 5759 року (1 грудня 1998 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йосефа-Іцхака Кацена, «батька єврейського Інтернету».Рабі Кацен народився в 1954 році в родині рабі Залмана і ребецн Шифри-Шули, які втекли до Америки від жахів сталінських таборів і нацистських концтаборів. Юнаком він залишив рідний Клівленд і відправився до Нью-Йорка, де почав працювати в штаб-квартирі Хабада.Рабі Йосеф-Іцхак всіляко намагався поставити сучасні технології на службу ідішкейту. У 1988 році він залучив тисячі людей до мережі Фідонет — попередника сучасного Інтернету. Він переклав у цифровий вигляд тисячі єврейських книг, створивши тим самим першу в світі віртуальну єврейську бібліотеку. А з часом, у міру розвитку Інтернету, рабі Казен створив сайт , ставши «батьком єврейського Інтернету».Рабі Йосеф-Іцхак пішов з цього світу у віці 44 років і був похований на кладовищі Old Montefiore в Квінсі, поблизу місця спочинку Ребе.джерело: chabad.odessa

📌📋 Базові правила поведінки у випадку потрапляння під завали. (не дай Б-же!)Ворожа держава посилила авіаобстріли українських міст і сіл. Ворог усе частіше прицільно б'є по житлових кварталах, медичних закладах, укриттях та об'єктах критичної інфраструктури. Під руїнами будинків опиняються цілі родини. Саме тому кожен українець має знати базові правила поведінки у випадку, якщо ви або ваші близькі потрапили під завали. Ці знання можуть врятувати життя ще до приїзду надзвичайників, а також полегшать їм роботу під час пошуково-рятувальних робіт.☝️📋 Поради від ДСНС та медичного батальйону «Госпітальєри», перевірені в умовах реальних рятувальних операцій, про базові правила поведінки у випадку потрапляння під завали:📌 Якщо ви опинилися під завалами.Пам’ятайте: ваше головне завдання – допомогти рятувальникам знайти вас. Для цього використовуйте будь-які доступні способи: кричіть, стукайте по металевих чи бетонних конструкціях, свистіть, використовуйте світло (наприклад, ліхтарик або екран телефону).Під час спеціальних «хвилин тиші» вся рятувальна техніка припиняє роботу, аби вловити будь-які звуки з-під завалів. Саме в ці хвилини ваші сигнали можуть стати шансом на порятунок. Якщо ви маєте змогу – не припиняйте подавати звуки в цей період.У жодному разі не використовуйте сірники чи запальнички, адже це може призвести до вибуху або пожежі через можливі витоки газу. Уникайте будь-яких спроб самостійно розбирати уламки – це може спричинити обвал всієї конструкції.Якщо вам вдалося вибратися самостійно – огляньте себе на наявність травм. За можливості надайте першу допомогу собі або іншим постраждалим.📌 Дії при затисненні кінцівок.Буває, що під завалами людину затискає уламками конструкцій. Якщо кінцівку можна легко вивільнити – робіть це дуже обережно. Однак якщо кінцівку затиснуло серйозно, і для звільнення потрібна допомога інших людей чи спецзасобів, категорично не можна робити це самостійно без попереднього накладання турнікета. Адже ви можете пошкодити великі судини, що призведе до масивної кровотечі.Особливо небезпечною є ситуація, коли кінцівка перебуває під тиском понад 2 години. Тривале стискання призводить до зупинки кровообігу в тканинах, і там накопичуються токсини. Якщо різко зняти тиск – ці токсини потрапляють у кров, що може спровокувати гостру ниркову недостатність, серцеві порушення й навіть смерть.У таких випадках турнікет слід накладати вище місця стиснення (на 5–8 см, не на суглоб). Обов’язково позначте час накладання – для цього використовуйте водостійкий маркер. Знімати турнікет має лише кваліфікований медик!📌 Як зберегти тепло і уникнути переохолодження.Навіть при плюсовій температурі ризик переохолодження залишається високим, особливо якщо людина має поранення або втратила багато крові. Організм втрачає здатність самостійно підтримувати температуру, що може призвести до тяжких наслідків: порушення роботи серця, гіпоксії, порушень свідомості та зупинки згортання крові.Щоб уникнути переохолодження, використовуйте все доступне для збереження тепла – ковдри, термоковдри, одяг, рушники. Особливо важливо утеплити ділянки грудної клітки, шиї та голови – саме ці зони втрачають найбільше тепла.Не лягайте на бетон чи землю – обов’язково підкладіть щось під себе.Не вживайте алкоголь – він створює ілюзію тепла, але насправді прискорює охолодження організму.Що варто мати біля ліжка на випадок нічного обстрілу.📌 Обстріли часто трапляються вночі, коли у вас немає часу на збори. Усі речі мають лежати в зоні швидкого доступу:✅ аптечка (турнікети, кровоспинні бинти, бандажі, ножиці, термоковдри, маркер);✅ ліхтарик;✅ пляшка з водою;✅ павербанк;✅ свисток.❗️ І найголовніше: не покладайтеся лише на прочитані інструкції. Запишіться на практичні курси з домедичної допомоги – саме відпрацьовані навички допомагають діяти правильно під час стресових ситуацій!📌 Більше інформації - на Довідка.інфо: https://dovidka.info/

У неділю, 30 листопада, в арт-просторі «Скрипаль на даху» відбувся вечір пам’яті видатної міжнародної діячки та Прем’єр-міністра Держави Ізраїль — Ґолди Меїр.Захід організувала Жіноча єврейська організація Шаарей Нашим.Особливим акцентом програми стала лекція Альберта Фельдмана — засновника арт-простору та Україно-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Ґолди Меїр, митця, візіонера й дослідника, автора понад десяти її портретів.Після лекції гості переглянули фільм «Ґолда» (2023) — стрічку, присвячену ролі Прем’єр-міністра в подіях Війни Судного дня 1973 року, коли питання існування Ізраїлю стояло особливо гостро.Київські корені ҐолдиЦікавий історичний факт: Ґолда Меїр народилася у Києві 3 травня 1898 року — в той самий рік, коли була відкрита Центральна Хоральна синагога Києва (синагога Бродського).Ґолда (дівоче прізвище Мабович) виросла у бідній єврейській родині неподалік Бесарабського ринку. Початок ХХ століття був для євреїв у Києві небезпечним часом, і родина жила між злиднями та страхом. У 1906 році, рятуючись від погромів, Мабовичі емігрували до США.Саме в Києві в серці маленької Ґолди зародилися перші думки про майбутню єврейську державу. У США вона сформувалася як особистість, а у 1921 році переїхала до Палестини (Британський мандат), де разом із чоловіком працювала в кібуцах і поступово розпочала свій державотворчий шлях.Лідерка, що формувала історіюЛідерка, що формувала історіюҐолда Меїр:• діячка Єврейського агентства;• підписант Декларації незалежності Ізраїлю (1948);• міністр закордонних справ;• у 1969 році — Прем’єр-міністр Держави Ізраїль.Під час Війни Судного дня її складні, часто непопулярні рішення допомогли Ізраїлю вистояти у критичний момент.Влучні слова Ґолди Меїр«Людина завжди може зробити трохи більше, ніж учора здавалося межею її можливостей».«Песимізм — це розкіш, яку євреї не можуть собі дозволити». 

Сьогодні перший день зими, бажаємо всім, щоб вона принесла тільки приємні моменти, затишок та спокій в родинному колі 🤍ㅤ

У Хабаді слово «сіха» (שיחה — бесіда) означає усний виступ Ребе — пояснення, натхнення, роз’яснення з Хасидуту, тижневої глави, єврейського життя, як загальних, так і особистих тем.Сіха зазвичай була більш «доступною» за стилем, ніж глибокий маамар. Ребе говорив живо, звертаючись безпосередньо до людей, торкаючись і духовних понять, і актуальних подій.🟦 Сіхот Раші — שיחות רש״יЦе особливий цикл виступів Ребе, у яких він пояснює коментарі Раші до тижневої глави.Головна ідея: показати, що Раші завжди тлумачить простий зміст тексту (пшат), і кожне його слово має точний, вивірений сенс.«Сіхот Раші» стали надзвичайно популярними, адже Ребе розкриває глибину навіть у найпростішому рядку Хумаша. У багатьох аспектах це створило унікальний метод вивчення Тори.🟦 «Лікутей Сіхот» — ליקוטי שיחות«Лікутей Сіхот» — багатотомне зібрання сіхот Ребе, відредагованих і підготовлених до друку.Більшість томів подані у формі:🔵 пояснення тижневої глави🔵 ідей з Хасидуту🔵 деталей єврейського закону🔵 пояснень щодо свят🔵 глибоких статей про служіння ВсевишньомуКожна сіха подана як ясний і логічний текст, що поєднує хасидизм і пшат на найвищому рівні — фірмовий стиль Ребе.🟦 «Двар Малхут» — דבר מלכותНазва «Двар Малхут» зазвичай стосується сіхот, які Ребе виголосив і відредагував у 1991–1992 роках (5751–5752).Ці сіхот вважаються особливо значущими, адже вони:🔵 говорять про актуальність Геули (визволення)🔵 розкривають глибокі ідеї царственності Машіаха🔵 містять практичні настанови щодо поширення світла, Тори й ХасидутуУ багатьох хабадських громадах прийнято щотижня вивчати «Двар Малхут».📸 На фото: Любавичський Ребе тримає в руках книгу «Двар Малхут»📖 Любавичський календарджерело:https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

З віком звикаєш до досить вузького кола людей, яких вважаєш своєю зграєю.З кимось вас пов’язують нитки спільної пам’яті, пройдених доріг, випадлих молочних зубів.З іншими — радість знати одне одного ще за почерком, за партою, за кривим росчерком у зошиті в клітинку, де поля — під лінійку, а мрії — під копірку; і мине ще багато років, перш ніж вас рознесе в різні боки, але ви все одно залишитесь тими, ким були «до» — живими, смішними, ніжними, безпричинно щасливими, безумовно коханими, беззбройними, чистими.З третіми — познайомилися зовсім недавно, вже після тридцяти, сорока, але якось одразу ґрунтовно й прицільно: схожі шрами, досвід, погляди на життя, цілі та відчуття плеча поруч.У цих зв’язках і у цих людях цінуєш і бережеш не гучність імені й не кількість сторінок у пошуковій видачі, а міцне знання, що з ними не потрібно брехати. Підлаштовуватися під їхнє уявлення про тебе, боятися з нього випасти, не дотягнути — що відклеїться вус, заблищить на спеці ніс, з’їсться помада і некрасиво розмажеться туш, прости Господи, по нижній повіці.Я завжди дуже чітко розрізняю для себе, з ким — про роботу, пироги й книжки, а перед ким — вивернутися навиворіт; до кого — приповзти з видертим клаптем шерсті, попросити пожаліти.Дуже відчувається, для кого ти — статичний образ, щасливий і сильний (який має з реальною тобою вкрай мало спільного), а хто — готовий приймати тебе і в горі, і в радості, і в залишках, і в солодощах, і в нестерпній легкості — та в невимовній тяжкості буття.Це — безпечні люди.Люди, які знають ціну довірі й болю, мовчанню й активним діям, словам і вчинкам, доречним у конкретний момент.Люди, при думці про яких не стає нудно від заздалегідь відомої реакції, роками розіграної як по нотах: хмикнути, скривитися, перейти в повчання, закотити очі.Таким, із останніх, простіше не сказати, ніж потім пояснювати, продираючись крізь докори, немов через розарій, щохвилини зупиняючись, щоб перевести дух, не зірватися від роздратування, повиймати голки.Ти живеш один раз, і одного дня тобі вже не потрібно, щоб хтось постійно вказував, що ти робиш не так — навіть із найсвітліших намірів.Подібна «доброта» гірша за найтоксичніший розчинник — вона не дає жодних опор, а тільки розхитує та заважає; звуковими перешкодами врізається у твій ефір, чіпко тримає за ногу почуттям провини й силками «треба».«Слухай сюди, слухай мене, я тобі кажу як краще, і щоб перед людьми не соромно було» — і всередині миттєво вмикається заглушливий «білий шум», і так шкода часу, витраченого намарно.Дякую, не треба — не треба такої доброти, такої нав’язливої пелени порад з усього світу, замшелого досвіду з простроченим терміном придатності, посилань на великі книги та авторів ні про що.Ми втрачаємо такт і забуваємо, що якщо не питають, не просять — то й твої оцінки не потрібні, тому що ситуація, в якій інші варяться, має з тобою так мізерно мало спільного: якщо ти в щось сам не вклався — чи то грошима, чи іншими ресурсами, і особливо якщо не ризикував чимось для тебе важливим, не ставив на кін, не проходив разом із тим, кому радий, крізь тягар шаленої відповідальності й стресу, то не треба лізти за святковий стіл без запрошення, тягнутися руками до найсолодшої булки.А потім казати: «ой, як смачно, але могло б бути й смачніше, запам’ятай, Марфо: будеш наступного разу працювати з тістом — клич мене».Як я вже колись писала:«У тебе є час і право відчувати те, що ти відчуваєш, якими б “незручними” чи “некрасивими” ці почуття не були.Ніхто не може казати тобі “розслабся”, доки сам не напружився так само. Не вліз у твою шкуру.Ти, і тільки ти знаєш, чого тобі варте те, що відбувається, яких сил».«Хочеш мені допомогти — скажи, що ти через це вже проходив і вижив. Або просто підійди й обійми мене, але не знецінюй мій біль своїм “ой та годі”».Безпечні люди — ті у твоєму колі, з ким розмови — не спаринг на рингу і не інтелектуальні ігри «на слабо», не словесний пінг-понг «ну давай, здивуй мене, переверш».Усе це може бути, але в ті спокійні й ситі часи, коли тобі в кайф, і сил пожартувати та покепкувати більш ніж достатньо.Але коли не смішно, а темно, і незрозуміло, що за вікном, і не зоряне небо — ти йдеш не за блиском ялинкової мішури, а за тим, що підтримає і наповнить; до тих, хто вислухає й зрозуміє, а головне — знає: все мине, не завжди безслідно, але —«Ти точно впораєшся, я тобі кажу. А поки — іди сюди, дай я тебе обійму. Обійму, моя хороша, — і подую…»Автор: Ольга Примаченко

аамар Хасидут»?У хасидизмі Хабад існує особлива форма духовного вчення — Маамар Хасидут.Це не звичайна лекція. Хасиди вважають, що коли Ребе проголошує маамар, він розкриває найглибші Божественні ідеї.🎵 Як починається маамар?Перед початком хасиди співають особливу мелодію — нігун підготовки.Під час маамара всі стоять — це знак пошани й святості моменту.Іноді Ребе починав маамар несподівано, без мелодії.🧠 Про що говорять у маамарах?✨ Є два основні напрями:1️⃣ Маамарей аскала — філософські та духовні теми.Пояснюються високі поняття:— душа— духовні рівні— внутрішні сили людини— сенс творення2️⃣ Маамарей авойда — робота над собою.Про те, як застосовувати хасидут у реальному житті:— як пробудити любов до Б-га— як боротися з лінню та страхами— як розвинути радість— як зміцнити характерНасправді обидва напрями переплітаються:у філософії завжди є практичний висновок, а в «роботі над собою» — глибока ідея.🌍 Маамари «для очищення повітря»У кожного Ребе був маамар, який час від часу повторювали, щоб «очищати повітря світу» — так це пояснюється в хасидській традиції.Ці маамари хасиди слухали раз на кілька років.📣 Що таке «Хазарат Да”х»?Старий хабадський звичай:після того як хасиди чули маамар від Ребе, вони переказували його в різних містах і громадах.Сьогодні маамари повторюють:— у суботу вдень після молитви мінха,— на хасидських зібраннях (фабренгенах),— у особливі дні та свята.🖨️ Публікація маамарів сьогодніМаамари друкують у книгах, збірниках, архівах.Існують сучасні проєкти, які пояснюють їх простою мовою, щоб кожен міг зрозуміти хасидут.🎯 Головне в одному реченніМаамар Хасидут — це серце хабадської духовної традиції, що допомагає зрозуміти Б-га, світ і самого себе.📸 На фото: Любавичський Ребе проголошує маамар.📖 Любавичський календар https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.Це не просто хвилина мовчання.Це наш обов’язок.Це людяність.Живі — завдяки тим, кого втратили...........

Наші дати:📌9 кіслева 5534 року (24 листопада 1773 року) — День народження рабі Дов-Бера (Мітелер ребе), другого Любавицького ребе.Протягом 14 років, що минули з моменту весілля, у Алтер ребе народжувалися лише дочки, тож, приїхавши до Межерича до свого вчителя рабі Дов-Бера (Межерицький магід), він попросив у нього благословення на народження сина.Перед своїм відходом із світу Магід викликав до себе Алтер ребе і сказав: «<…> Син народиться у тебе, і назвеш ти його моїм ім'ям». І через рік у місті Ліозно у Алтер ребе народився син, якого назвали на честь вчителя.Після відходу з цього світу свого батька рабі Шнеура-Залмана (Алтер ребе (Старий ребе)) рабі Дов-Бер очолив Хабад і став відомий як Мітелер ребе (Середній ребе). У 1813 році він оселився в білоруському містечку Любавичі, яке на 102 наступні роки перетворилося на хабадську столицю.📌9 кіслева 5588 року (28 листопада 1827 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Дов-Бера (Мітелер ребе), другого Любавицького ребе.Мітелер ребе одного разу сказав хасидам: «Моєму батькові було 54 роки, коли він вдруге був забраний до Петербурга. З Небес йому запропонували на вибір: страждання або відхід зі світу. Він вибрав страждання і, очевидно, залишив мені другий вибір...»Дійсно, Мітелер ребе пішов зі світу в день, коли йому виповнилося 54 роки, і в той же день він був похований на кладовищі українського міста Ніжин.Того року день 10 кіслева, день його першого звільнення, який мав бути святом, перетворився на день жалоби для хасидів.📌9 кіслева 5598 року (7 грудня 1837 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше Шапіро зі Славути.Рабі Моше був сином рабі Пінхаса з Кореця — відомого хасидського цадика, учня Баал Шем-Това і Межерицького магіда, і володів відомою в єврейському світі друкарнею (заснованою ще його батьком).Славутська друкарня відрізнялася високою якістю роботи, і тут друкувалися багато знаменитих єврейських видань. Так, написана Алтер ребе книга «Танія» вперше була надрукована саме в Славуті, на знак визнання заслуг рабі Пінхаса. У 1835 році між славутською і віленською (вільнюською) єврейськими друкарнями почалася суперечка за право видання Вавилонського Талмуда і господарі звернулися до рабинського суду. Судді не змогли дійти згоди, в обговорення було залучено понад 100 рабинів Польщі, Німеччини та Австрії, і в підсумку право видання отримала Вільно.Конфлікт, що супроводжувався доносами, привернув увагу влади. Недоброзичливці звинуватили господарів славутської друкарні у вбивстві звільненого за пияцтво і недбалість друкаря (насправді він повісився на горищі) і їх визнали винними. Рабі Моше помер у московській в'язниці, а його сини були засуджені до покарання батогом і відправлені на багаторічне заслання до Сибіру.джерело: chabad.odessa

На початку розділу Тора говорить: «І вийшов Яаков з Беер-Шеви й пішов у Харан».Цей рух — не просто географічний перехід, а ключ до розуміння місії Яакова і, ширше, місії кожного єврея.Беер-Шева — це символ порядку, святості, духовної ясності.Харан — місце гніву, спотворення й прихованості.Та саме туди Яаков має вирушити. Замість того щоб залишатися у безпечній реальності, він іде туди, де панує морок. Бо саме з мороку можна підняти те світле, що не розкривається в готовій святості.У дорозі Яаков зупиняється «в тому місці» і бачить сон про драбину, що поєднує землю й небо.Цей образ передає саму суть його місії: людина стоїть «внизу», у матеріальному світі, але її завдання — зв’язати низ із висотою, піднести реальність, а не тікати від неї.Ангели, які піднімаються й спускаються, відображають постійний рух: праця людини підноситься вгору, а зверху приходить нова сила, що допомагає просуватися далі.У Харані Яаков проводить довгі роки в домі Лавана — людини, яка зовні усміхається, але всередині сповнена хитрості та нечистоти.Саме там розкривається неймовірна сила Яакова: зберегти чистоту й принципи серед тиску, сумнівів і підступності. Більше того — не лише зберегти себе, а й перетворити середовище, «зібрати багатство» — ті священні іскри, які можна підняти тільки в складному місці.Коли Яаков залишає Харан, він виходить звідти вже іншим: створивши сім’ю, заклавши фундамент майбутнього Ізраїлю та перетворивши чужу землю на джерело благословення.Ребе наголошує: історія Яакова — це модель для кожного єврея.Іноді життя виводить нас із нашої духовної «Беер-Шеви» — спокою й усталеності — та скеровує у власний «Харан». Але цей «вихід у світ» завжди має мету: розкрити Боже світло саме там, де його не видно, і перетворити темряву на місце одкровення.У цьому й полягає шлях Яакова — і шлях кожного з нас: не уникати світу, а освітлювати його.📖 Любавичський календар https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 

Вчора на Хрещатику відбулося прощання з Беньяміном Ашером, позивний «Немо» — євреєм і громадянином Угорщини, який добровільно став до лав 3-ї ОШБр і віддав життя за Україну.Разом із патьком та побратимами на церемонії були присутній Головний рабин України Моше Реувен Асман, капелан Давид Мільман та представники Громади.Ми вшанували людину, яка прийшла захищати нашу землю не заради слави чи вигоди, а з почуття справедливості й відповідальності.Барух Даян га-Емет. Благословен Праведний Барух Даян га-Емет. Благословен Суддя Праведний ……Світла і благословенна пам’ять Беньяміна Ашера!