Народження Місяця 🌑 відбудеться у п’ятницю, 25 липня / 9 тамуза, о 10:42 та 5 частин.Рош Ходеш триватиме один день — наступного Шабату.Бажаємо здорового, спокійного та радісного місяця Менахем-Ав!

 Момент, коли щось чи хтось перестає відповідати нашим очікуванням, може здаватися болісним. Але саме в ці миті розчарування ми починаємо бачити реальність ясніше.Це ніби зняти окуляри з рожевими скельцями: спершу все виглядає надто різко, але з часом — чітко. Розчарування може бути болісним, але воно також дає шанс побачити те, чого ми раніше не помічали. Іноді саме тоді ми починаємо переосмислювати свої потреби, цінності, стратегії, вибори.Це — не помилка. Це — етап. Частина шляху, яка відкриває нові горизонти. Питання для саморефлексії:У чому я зараз відчуваю розчарування?Що це говорить мені про мої очікування або потреби?Які нові можливості може приховувати цей досвід?InstitutPsihoterapiiResurs

Під час післяобідньої молитви Мінха ми надягаємо таліт і тфілін, читаємо розділ Ваєхаль і завершуємо гафтарою з книги пророка Ішаягу, що починається словами:«Шукайте Г-спода, коли можна знайти Його, прикликайте Його, коли Він близько» (Ішаягу 55:6) — як і в інші пости.У молитві Шмоне-Есре до благословення «Боней Єрушалаїм» («Той, Хто відбудовує Єрусалим») додається фрагмент «Нахем» — це молитва про відновлення Ціону та Єрусалиму.У благословення Шомеа тфіла («Той, Хто чує молитву») включається молитва Анейну.🔹 Чому Нахем читають у Мінху, а не в Шахаріт?Тому що саме в години післяобідньої молитви Храм було підпалено, і він горів до кінця 10 ава.Інше пояснення — вранці 9 ава ми перебуваємо в стані глибокої жалоби, подібному до того, як людина, в домі якої ще не поховали близьку людину.У цей час не приймають слів утіхи, а ось під час Мінхи — вже приймають.🔹 Особливі випадкиХворі й діти, які їдять у цей день, теж читають Нахем у Мінху.Якщо хтось забув додати Нахем, не потрібно повторювати всю молитву.📖 Завершення 9 ава🔹 Омовіння рукУвечері, після завершення посту, прийнято робити повне миття рук (нетілат ядаїм), адже зранку ми мили тільки пальці до суглобів.🔹 ГавдалаЯкщо 9 ава випадає на неділю, то після завершення посту ми завершуємо Гавдалу, яку не робили в суботу ввечері:Промовляємо благословення на виноТа благословення про відокремлення святого від буденногоНе промовляється благословення на свічку, бо воно стосується тільки завершення ШабатуНе читається благословення на пахощі, бо воно також призначене для суботи, аби підбадьорити душу, яка втратила додаткову нешама йетера («душу суботнього піднесення»)🔹 Кідуш ЛеванаБлагословення на новий місяць — Кідуш Левана — читається увечері після завершення 9 ава.🔹 Продовження обмежень до 10 аваПрийнято не митися і не стригтися до полудня 10 ава, оскільки Храм горів ще й у цей день.Деякі мудреці постили два дні поспіль — 9 і 10 ава.🔹 Виняток — п’ятниця перед ШабатомЯкщо 9 ава припадає на четвер, а 10 ава — на п’ятницю, дозволяється митися і стригтися зранку 10 ава — на честь прийдешнього Шабату.🔹 Перенесений пістЯкщо 9 ава припадає на суботу і піст переноситься на неділю (10 ава), то після завершення посту увечері не їдять м’яса і не п’ють вина, але ці заборони вже не діють наступного ранку.🕯️ Нехай пост 9 ава наблизить нас до відновлення Храму і справжньої втіхи, про яку сказано:«Хто сумує за Єрусалимом — той побачить його в радості та відбудові!»Це завершення циклу пояснень про 9 ава. Далі — шлях до надії. https://toldot.com/

Існує звичай не промовляти вранці 9 ава благословення «Той, Хто дав мені все необхідне». У такому разі це благословення читається увечері, після завершення посту, перед тим як одягають шкіряне взуття.Дехто також не промовляє благословення «Той, Хто увінчує Ізраїль славою», відкладаючи його до Мінхи, коли надягають тфілін. Проте згідно з простим звичаєм, прийнятим у більшості ашкеназьких громад, всі ранкові благословення читають як зазвичай. Під час ранкової молитви не закутуються в великий таліт (але носять малий таліт, як звичайно) і не надягають тфілін — це відкладається до Мінхи. Адже тфілін названі «нашою славою», а 9 ава слава відібрана в нас.У Книзі Ейха сказано: «Господь... виконав Своє слово» (Ейха 2:17). Армейський переклад тлумачить це як «Всевишній розірвав Свій таліт».Існує звичай надягати таліт і тфілін вдома на самоті, читати молитву Шма Ісраель, а потім іти до синагоги вже без них. Згідно з іншим звичаєм, таліт і тфілін надягають у синагозі перед Шахаріт, але знімають перед читанням Книги Ейха та Кінот. 🔹 Шахаріт 9 ава Читається звичайна буденна молитва. Кантор у повторенні Шмоне-Есре додає молитву Анейну між благословеннями Гоель Ісраель («Той, Хто визволяє Ізраїль») та Рефаейну («Зціли нас»), як у всі громадські пости. У сефардських громадах також усі молільники читають Анейну, вставляючи її в благословення Шомеа тфіла («Той, Хто чує молитву»). Оскільки 9 ава має статус моеду (особливого дня), молитву Таханун не читають. Когени не підіймаються на підвищення — ані під час Шахаріт, ані під час Мінхи. У Шахаріт не включають Псалом дня (Шір шель йом) і фрагмент «Ейн ке-Елокейну» — їх читають перед Мінхою, коли надягають тфілін. 🔹 Нахем (молитва-втіха) У деяких громадах читають Нахем вранці, іноді — лише кантор. У ашкеназьких громадах Нахем взагалі не читається в Шахаріт — тільки в Мінху. 🔹 Читання Тори До Тори викликають трьох осіб, які читають уривок із глави Веетханан про біди, що спіткають єврейський народ:«Коли ж народяться у тебе сини…» (Дварим 4:25). Як Гафтара читається уривок з книги пророка Єрміягу: «Я до кінця знищу їх…» (Єрміягу 8:13). Після Гафтари читають Кінот і Книгу Ейха (цього разу — без благословення). Потім читають Ашрей і Ува ле-Ціон, але не читають «Ламнацеах», бо 9 ава — моед. Фразу «Веані зот бріті…» («Ось Мій союз…») опускають, бо вона стосується Тори, а її цього дня не вивчають. Також, як згадувалось раніше, це зроблено, щоб не здавалося, ніби ми укладаємо союз з руйнуванням. 🔹 Звичай перед читанням ТориПерший, хто піднімається до Тори, пошепки промовляє перед благословенням:Барух Даян га-Емет (Благословенний Суддя істини) — але без згадки Імені Всевишнього і Його Царства (тобто у скороченій формі). Ці слова, за традицією, вимовляють, дізнавшись про нещастя. 🔹 Обрізання 9 аваОбрізання проводиться після читання Кінот. Малюку або його матері дають випити трохи вина.Якщо 9 ава переноситься з Шабату на неділю, батько дитини, моель і сандак (почесний свідок) влаштовують святкову трапезу після полудня і вдягають святковий одяг. 🔹 Інші звичаїПрийнято відвідувати кладовища 9 ава.Серед старожилів Єрусалима поширений звичай обходити навколо стін Старого міста, оплакуючи руйнування Єрусалима. 🔹 Цдака в дні постуПрийнято робити пожертви протягом усіх днів посту. Наші мудреці вчать, що головна нагорода за піст приходить через благодійність, яку дають у ці дні. 🔹 У наступному дописі — завершальні закони молитви 9 ава джерело: https://toldot.com/

*23 тамуза 5330 року (26 липня 1570 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) одного з найвидатніших середньовічних кабалістів рабі Моше бен Якова Кордоверо (Рамак).Місце його народження невідоме, а родина, судячи з прізвища, походила з Іспанії. Вчителями Моше були рабі Йосеф Каро — автор книги «Шулхан арух», кодексу життєвих норм єврея, і рабі Шломо Алькабец — відомий кабаліст, автор суботнього гімну «Леха доді».Рабі Моше був одним з 4 мудреців, удостоєних у 1538 році смихи (свідоцтва про посвячення в рабини) від знаменитого рабі Яакова Бейрава. Решта троє — автор «Шульхан аруха» рабі Йосеф Каро, рабі Моше з Трані і рабі Йосеф Сагіс.Рабі Моше був даяном (суддею громади) і главою єшиви в Цфаті, і серед його учнів був великий кабаліст рабі Іцхак Лурія Ашкеназі (Арізаль). За своє недовге життя рабі Моше створив кілька монументальних праць, причому його перший і найвідоміший твір, «Пардес римонім» («Гранатовий сад»), був написаний ним у 27 років.Інші відомі твори рабі Моше — «Еліма раббаті» («Великий Елім»), «Ор якар» («Дорогоцінне світло») — невиданий досі великий коментар до «Зоару» (основної книги кабали), а також вступ до кабали «Ор неерав» («Вечірнє світло») і коментар до П'ятикнижжя «Сефер герушин» («Книга вигнань»).джерело: chabad.odessa

Запрошуємо  на спільне читання  книги Тегілім  з міньяном  у Шабат 19 липня / 23 тамуза о 8:30  в Центральній синагозі Києва  📖 Читання всього Тегіліма перед молитвою Шахаріт — благословенна традиція,  напередодні нового місяця

Щоп’ятниці представники нашої громади вирушають у дорогу для виконання особливої Міцви — доставити хали та свічки тим, хто цього потребує.Це не просто випічка чи пара свічок. Це тепло традицій, відчуття єдності та гідна зустріч Шабату для тих, хто не має змоги самостійно їх придбати чи приготувати.Ми робимо це з любов’ю, турботою та вірою в те, що світло Шабату повинне наповнювати та зігрівати кожен дім.Єврейська громада — поруч. Завжди.

російський FPV-дрон атакував автомобіль головного рабина Херсона, коли той з родиною був усерединіУвечері четверга, 17 липня, російські війська атакували FPV-дроном автомобіль головного рабина Херсона Йосефа Вольфа.Про це повідомив Головний рабин України Моше Реувен Асман.https://www.facebook.com/chiefrabbiua“Дрон поцілив у машину на в’їзді у Херсон, у момент удару рабин, його дружина і маленька дочка перебували в машині. Безпілотник влетів у машину на дуже великій швидкості! Слава Б-гу, вони не постраждали! Це дуже велике диво!” – зазначив він.

22 тамуза 5552 року (12 липня 1792 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо бен Меїра ѓа-Леві Сегаль з Карліна.Рабі Шломо був другом і спочатку однокласником, а потім найближчим учнем засновника карлінської хасидської династії рабі Аѓарона бен Яакова Перлова (Аѓарон Великий). Після відходу з цього світу рабі Аѓарона карлінські хасиди залишилися без ребе. Рабі Шломо наполегливо відмовлявся зайняти цю посаду і розповідають, що знадобилося втручання вчителя, рабі Аѓарона, який з'явився рабі Шломо уві сні і порадив йому все-таки погодитися на посаду.Рабі Шломо переїхав до містечка Людомир (нині Володимир-Волинський) і 1792 року загинув під час погрому, влаштованого польськими повстанцями, які боролися проти Російської імперії. Його наступником на посаді карлінського ребе став син рабі Аѓарона рабі Ашер, який переїхав до містечка Столін. А хасиди з тих пір почали називатися карлін-столинськими.джерело: chabad.odessa

Вавилонський полон. На чужій земліБільшість поневолених євреїв опинилася у Вавилонському полоні. Попри те, що їм загрожувала серйозна небезпека — вони жили серед народів з чужими віруваннями і могли перейняти їхні звичаї — саме це вигнання стало початком духовного відродження нашого народу.Вавилонська імперія була величезною: вона простягалася від Перської затоки до Середземного моря, і всі народи, які входили до її складу, багато в чому збагатили її. Вавилонські мудреці нібито мали владу над надприродними силами, а вавилонська армія перемагала в багатьох війнах. І ось у центрі цієї великої країни опинився маленький народ, принесений сюди з берегів Середземного моря.Вигнанці, відірвані від рідної землі, ставили собі болючі запитання:«За що ми були вигнані? Хто поверне нас додому?»«Може, справді праві були вавилонські мудреці, які прославляли своїх богів? Може, саме вони допомогли їм підкорити інші народи?»Ці думки були дуже небезпечними. Адже євреї могли розчинитися серед інших народів і зникнути — не виконавши великої місії, покладеної на них на Сінаї.Але пророки врятували народ від цієї загрози. Саме ті пророки, яких ще нещодавно вигнанці не хотіли слухати, — ті, хто застерігав їх, коли вони ще жили на своїй землі. Тепер, коли всі їхні передбачення здійснились, вигнанці почали з особливою надією вслухатися у слова про майбутнє визволення, сказані пророком Ішаягу (Ісаєю) та іншими. Якщо збулися пророцтва про зруйнування Храму, сказані за 130 років до того, то збудуться й слова про визволення.Підтримка духу вигнанцівНадію і віру євреїв Вавилонії зміцнювали слова пророка Єрміягу, який задовго до руйнування Храму застерігав їх не поклонятися чужим богам:Бо звичаї народів — марнота:бо зрубують дерево в лісі,обробляє його рукою майстер;прикрашає сріблом і золотом,прибиває цвяхами, молотком, щоб не хиталося.Вони — як опудала в гарбузовому полі,не можуть говорити,носять їх, бо не можуть іти.Не бійтеся їх: не можуть вони ні зашкодити,ані добро зробити.(Єрміягу 10:4–6)А далі пророк проголошує:Немає подібного до Тебе, Господи!Великий Ти, і велике Ім’я Твоє у силі.Хто ж не боятиметься Тебе, Царю народів?Адже серед усіх мудреців народів і в усіх царствах немає такого, як Ти…Не такий, як вони, Той, Хто — частка Яакова, бо Він створив усе, а Ізраїль — Його спадщина.Ім’я Його — Господь Цваот.(Єрміягу 10:6–7)У Вавилонському полоні з’явилися і лжепророки, які давали хибні надії, запевняючи, що вигнання буде коротким і що скоро всі повернуться на батьківщину. Вони радили не будувати домів і не садити виноградників. Але пророк Єрміягу говорив навпаки:«Будуйте доми й живіть у них, насаджуйте сади й споживайте плоди їх.»(Єрміягу 29:6)І додав:«Бо пророкують вони вам неправду в Ім’я Моє — Я не посилав їх, — говорить Господь.Коли ж мине сімдесят років Вавилону, згадаю про вас і виконаю добре Своє слово — поверну вас на це місце.»(Єрміягу 29:10–11)Пророцтва про визволення зміцнювали дух народу й дарували надію.На згадку про страшні дні, які пережив народ, пророки встановили чотири пости:10 тевета — день початку облоги Єрусалима Навуходоносором17 тамуза — день, коли були порушені мури святого міста9 ава — день зруйнування Храму3 тішрея — день убивства ҐедаліїПророцтво Єзекіїля (Єхезкеля)До євреїв, які перебували у Вавилонському вигнанні, Всевишній послав Свого пророка — Єзекіїля бен Бузі, із роду священників (коенів). Єзекіїль викривав гріхи народу, але водночас підтримував і утішав:«Не впадайте у відчай, — казав він, — бо Свята Земля належить не тим, хто вас вигнав, а вам, нащадкам Яакова. Ви повернетесь додому й розкаєтесь у скоєному.»Так говорить Господь Б-г:Хоча Я вигнав їх серед народів і розсіяв по країнах,та став для них малим святинником у землях, куди вони прибули.І зберу Я вас з народів,і поверну з країн, у яких ви були розсіяні,і дам вам землю Ізраїлю.І прийдете туди,і усунете з неї всі мерзоти її та всі гидоти її…Щоб вони ходили за Моїми заповідями,дотримувались уставів Моїх і виконували їх.І будуть вони Моїм народом, а Я буду їхнім Б-гом.(Єзекіїль 11:16–17, 20)Єзекіїль передрікав захоплення Єрусалима Навуходоносором, але також пророкував, що настане день, коли вигнанці повернуться. Вони не лише відновлять місто — вони збудують новий Храм.Навіть у час вигнання пророк не полишав свою місію. Він продовжував вселяти у серця народу надію. У своєму відомому пророцтві про «висохлі кості», які покриваються плоттю й оживають, він передав бачення воскресіння Ціону з попелу:Я пророкував, як Він мені звелів, —і ввійшов у них дух життя,і вони ожили,і стали на ноги свої — надзвичайно велике військо.І сказав Він мені: Сину людський!Ці кості — увесь дім Ізраїля. Вони кажуть:«Висохли наші кості, надія наша зникла…»Так сказав Господь Б-г:Ось Я відкриваю ваші могили,і виведу вас, народе Мій, із могил ваших.І вкладу в вас Дух Мій — і ви оживете.І дам вам спокій на вашій землі.І пізнаєте, що Я — Господь, сказав це і зроблю.(Єзекіїль 37:11–14)Як і його попередники, Єзекіїль пророкував не лише визволення з Вавилонського полону, а й велике, повне Відкуплення. Серед вигнанців був іще один великий духовний наставник — Барух бен Нерія, учень пророка Єрміягу. Він навчав своїх численних послідовників любові до Тори.Царський двірУ Вавилонії вигнанці почали нове життя. Їхнє соціальне становище було цілком задовільним. Вони переважно жили в містах, користувалися громадянськими правами, хоча й залишалися особливими через свою віру. Місцева влада не чинила тиску на релігійну приналежність, бо величезна імперія включала десятки народів із різними віруваннями, і кожному дозволяли певну автономію у внутрішніх справах, вимагаючи лише сплати податків.Навуходоносор наказав відібрати синів знатних родин різних народів — зокрема й єврейських — щоб навчати їх при царському дворі протягом трьох років, готуючи до служби в державному управлінні. Так четверо юнаків — Даниїл, Хананья, Мішаель та Азар’я — почали своє навчання при дворі.За наказом царя їм приносили страви та вино з царського столу. Але юнаки не захотіли осквернятися некошерною їжею і вином і попросили дозволу споживати лише овочі та воду. Царський слуга боявся порушити наказ, але погодився спробувати — лише на десять днів. Коли цей термін минув, він побачив, що юнаки залишились здоровими та міцними, і дозволив їм далі харчуватись кошерно.По завершенні трьох років навчання Даниїла та його товаришів представили Навуходоносору. Вони дуже сподобалися цареві. Але особливу милість здобув Даниїл — після того, як розтлумачив цареві сон.Навуходоносор бачив у сні величезного ідола, що стояв на ногах, зроблених частково з заліза, а частково з глини. Потім камінь відірвався від гори, влучив у ноги ідола — і розбив його. Прокинувшись, цар забув сам сон, але вимагав від мудреців не тільки тлумачення, а й нагадати йому сам зміст сну. Ніхто не міг цього зробити. Але Всевишній відкрив Даниїлу і сам сон, і його значення.Зміст пророцтва був таким: одне царство повстане проти іншого, і після численних війн виникне нове царство, яке стоятиме вічно.Упевнившись у надзвичайних здібностях Даниїла, Навуходоносор підніс його над усіма своїми міністрами. А троє його товаришів — Хананья, Мішаель та Азар’я — теж отримали високі посади.Долина ДураП’янкий від власних перемог, Навуходоносор уявив себе божеством, гідним найвищих почестей. У пориві гордині він звелів у долині Дура встановити величезного золотого ідола й наказав усім мешканцям імперії поклонитися йому. Тих, хто відмовиться, чекала смерть у розпеченій печі.Усі народи, що жили на території Вавилонії, виконали царський наказ. Лише Хананья, Мішаель та Азар’я — нащадки знатних єврейських родів, які служили при дворі, — відмовились. Вони з гідністю та відвагою залишилися стояти, не бажаючи вклонятися ідолу, готові загинути в ім’я Єдиного Б-га.Навуходоносор наказав кинути їх до палаючої печі. Але сталося чудо: вогонь не нашкодив їм, і вони вийшли неушкодженими. Це справило величезне враження на царя й його вельмож. Вони визнали велич Істинного Б-га й під страхом смерті заборонили будь-кому зневажати Його Ім’я.Цей випадок став символом незламної вірності євреїв Всевишньому та Його Торі. Саме тому під час селіход ми молимося:«Той, Хто відповів Хананьї, Мішаелю та Азар’ї, коли вони взивали до Нього з палаючої печі, — нехай відповість і нам!»Після цього чуда Навуходоносор ще більше звеличив трьох юнаків і з повагою ставився до єврейського народу.далі будеджерело:https://toldot.com/

Увечері 9 ава читається звичайна буденна молитва Маарів. Після Шмоне-Есре читають Кадиш, а далі — Книгу Ейха (Плач Єремії) та Кінот (жалобні піснеспіви). Потім читають Веата кадош. У Кадиші, який читається після цього, не промовляють фразу «Тіткабель» («Нехай будуть прийняті їхні молитви»). Так само пропускають «Тіткабель» у Кадиші після ранкової молитви Шахаріт 9 ава, проте в післяобідній молитві Мінха ця фраза вже читається.🔹 Чому фраза «Тіткабель» виключається 9 ава?Бо в Книзі Ейха сказано: «Він не допускає молитви моєї» (Ейха 3:8). Як же тоді ми можемо промовляти: «Нехай будуть прийняті їхні молитви», коли шлях до Всевишнього ніби зачинений?У деяких громадах існує звичай все ж промовляти «Тіткабель» увечері, оскільки ця молитва йде до читання Ейхи, тобто до моменту, коли звучать слова пророка про закритий шлях молитви.🔹 Наші мудреці казали:«Коли було зруйновано Храм, Всевишній сказав ангелам: "Як чинить земний цар у час жалоби? Він гасить світильники у палаці. Так само чиню і Я". І тому сказано в Писанні: "Сонце і місяць потьмарились, зірки втратили своє світло" (Йоель 2:10)».🔹 Увечері 9 ава в синагозі:залишають лише один світильник,знімають парохет (завісу з Арон га-Кодеш),повертають її на місце наступного дня під час Мінхи.У багатьох сефардських громадах прийнято гасити основне освітлення, залишаючи тільки слабке світло. Кантор вголос рахує роки від зруйнування Храму, проголошуючи:«Цей рік — такий-то рік після зруйнування Другого Храму».Наприклад, у 5720 році (1960) проголошували: «Цей рік — 1892-й після руйнування Храму».Щоб визначити, який рік за єврейським календарем від руйнування Храму, треба до трьох останніх цифр поточного єврейського року додати 1172.🔹 Читання Книги ЕйхаУ більшості сефардських і багатьох ашкеназьких громад читають Ейху з друкованої книги — без благословення.Але в деяких ашкеназьких громадах, згідно з традицією Віленського Гаона, читають зі спеціального сувою (як Меґілат Естер) з благословенням «На читання сувою». Проте під час ранкової молитви Ейху читають вдруге — вже без благословення.🔹 Звичаї під час читання:Той, хто читає Ейху вголос, підвищує голос при слові «Ейха».Усі присутні слухають мовчки, поки кантор читає.Але коли він доходить до передостанньої фрази:«Поверни нас до Себе, Г-споди, і ми повернемось. Онови наші дні, як у давнину» (Ейха 5:21), —її промовляють уголос усі, а кантор повторює.Потім усі ще раз промовляють її разом із кантором.🔹 Якщо 9 ава починається після Шабату:У Маарів не читають фрагмент «Веїгі Ноам», бо він пов’язаний із будівництвом Храму — а ми сумуємо за його руйнуванням.Проте фрагмент «Веата кадош» читається завжди, бо світ тримається на святості Всевишнього, навіть коли ми не вивчаємо Тору.Фрази «Ува ле-Ціон ґоель» не читаються, бо визволення не приходить уночі.Не промовляють і слова «Веані зот бріті» — бо сказані 9 ава, вони ніби символізують союз з руйнуванням.Навіть той, хто перебуває в особистій жалобі, повинен прийти до синагоги і вислухати читання Книги Ейха та Кінот.🔹 У наступному дописі — про ранкові звичаї 9 ава та зміст кінот.джерело: https://toldot.com/