Традиційне вітання в Рош а-Шана - "Шана това!" (שנה טובה), що означає «Гарного року!» Часто до цього додається "у-метука" (ומתוקה) - "і солодкого". Рош а-Шана святкується протягом 2 днів. Хоча до більшості єврейських свят додатковий день додається лише за межами Землі Ізраїлю, в діаспорі, це єдине свято, коли по всьому світу, включаючи Ізраїль, він відзначається цілих 2 дні. Перший день Рош а-Шана може припадати лише на 4 дні тижня: понеділок, вівторок, четвер чи суботу, і ніколи на неділю, середу чи п'ятницю.1. У перекладі з івриту назва свята означає не Новий рік, а Глава Року. Рош а-Шана не просто знаменує початок нового календарного циклу, і в тому, що він стоїть на чолі решти свят року, міститься глибокий зміст, тому що він дуже багато визначає в нашому житті. Подібно до того, як голова людини (а точніше, її мозок) повідомляє всьому тілу, що воно має робити, наша поведінка в Рош а-Шана, а головне, протягом усього попереднього року має далекосяжні наслідки.2. Час Вищого Суду Рош а-Шана не схожий на свята інших народів, якими починається рік. Для нас це не час подарунків та веселих сюрпризів та не радість від збирання врожаю, а час Вищого Суду. Відповідно до єврейської традиції, саме у Рош а-Шана визначається вирок кожній живій істоті на весь наступний рік. На шальки терезів не багато немало наші життя і смерть і все, що з цим пов'язано. У книзі Зоар говориться, що Рош а-Шана – час, коли наш найлютіший ворог Сатан отримує у Всемогутнього повноваження обвинувача — прокурора. Проте Мішна називає Рош а-Шана Йом Тов (свято).3. Чому нас судятьЧому початок місяця Тішрей був пов'язаний з Вищим Судом? Причина криється в гріху Адама і Хави, які порушили заборону Б-га, не є плодами Древа Пізнання. Варто було Адаму з'їсти шматочок цього плода – і в його серці виник поганий потяг (Раші, Берешит, 2:25), якого не було і не могло бути до цього моменту. З того часу з власної волі він міг приносити зло чи добро, як собі, так і іншим (Рамбан, Берешит 2:9), керуючись любов'ю чи ненавистю. А спочатку він діяв відповідно до своєї природи і призначення, виконуючи волю Всевишнього на кшталт того, як це роблять, наприклад, небесні світила. Усвідомивши зміни у своєму духовному стані, Адам та Хава навіть спробували сховатися від Всевишнього серед дерев Райського Саду (Берешит, 3:8). І того ж дня, коли їх створив, Бог судив людей за порушення завіту (Санедрін, 38б). Так Рош а-Шана став часом Божественного Суду на всі покоління.4. Навіщо?Каббала вчить, що Б-г створив цей світ, щоб розкрити в ньому своє добро, проте те, що людині важко, боляче, неприємно, зазвичай вважає поганим. Але хіба гіркі ліки, хвороблива медична процедура чи операція погані, якщо допомагають вилікуватись від смертельної хвороби? Крім того, непрості життєві ситуації збагачують наш життєвий досвід, допомагаючи виробити нові важливі для життя якості, розкрити та задіяти той дорогоцінний потенціал, який іншим шляхом не отримати. Як пояснюють наші мудреці, сенс Вищого Суду в Рош-а-Шана саме в тому, щоб здійснився задум Творця дати нам максимальне добро. Звичайно, максимальне не в нашому розумінні (як, наприклад, знайти скарб та купити «Бентлі» або щоб на старості років виросли нові зуби), а в розумінні Всевишнього – насамперед добро щодо нашої душі та її досконалості. Пише Рамхаль (Даат Твунот): щоб удостоїтися такого добра, необхідно, щоб людина отримала його не даремно, як «хліб сорому», а заслугу виконаних заповідей і добрих справ. Інакше кажучи, щоб одержуване нами добро було повним і істинним, воно має прийти до нас за Законом, тобто за Судом, а не просто так.5. Свято і Суд, радість і страхЗ одного боку, ми знаємо, що про нас дбає сам Цар царів, а з іншого — нам страшно, бо саме з любові до нас Батько може бути нещадним до наших недоліків. Так Рош а-Шана є поєднанням свята і Суду одночасно, і цілісність цього добра в тому, що воно приходить до нас не як подачка, а як те, що нами заслужено і, можливо, навіть вистраждане. Зоар повідомляє, що суд першого і другого дня не однаковий: першого дня Рош а-Шана відбувається «важкий суд», а другого — «м'який суд». Досить поширений звичай першої ночі не спати, присвятивши цей час навчанню, щоб максимально пом'якшити суд другого дня. Навіть якщо свято випало на Шабат, коли післяполудневий сон вважається відмінним проведенням часу, ми все одно намагаємося не дрімати, щоб жодного дорогоцінного моменту не витратити на щось приземлене. Талмуд стверджує, що якщо хтось спить на початку року — у свято Рош а-Шана, його щастя також «засинає».по матеріала сайту: /imrey.org/ 

Наші дати:25 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) — Перший день Творіння.Взагалі-то це умовне 25 число. На той момент жодного елула ще не було (тобто був, але суто теоретично, у задумах Всевишнього). Однак, оскільки літочислення починається з 1 числа місяця тішрей, а цей день був шостим днем Творіння, то можна ризикнути присвоїти першому дню відповідний день місяця.Цього дня була створена реальність, час, матерія, світло і темрява. Не так уже й мало для першого дня…25 елула 3426 року (335 рік до н.е.) — Відбудовані стіни Єрусалима.Кріпосні стіни, що оточували місто, лежали в руїнах 88 років, з моменту руйнування Єрусалима і Першого Храму вавилонянами. Їхнє відновлення було справою рук Нехемії — одного з лідерів євреїв, які повернулися з вавилонського вигнання. Нехемія обіймав важливу і почесну посаду при дворі перського царя Артахшасти, однак добровільно повернувся до Ерец-Ісраель відроджувати країну. Під його керівництвом стіна, що оточувала Єрусалим, була відбудована менш ніж за два місяці, всього за 52 дні (при тому, що єрусалимці працювали через день, почергово виконуючи ролі будівельників і охоронців, що відбивали набіги сусідніх народів).25 елула 3862 року (27 серпня 102 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Елазара бен Шимона.Рабі Елазар бен Шимон був сином найбільшого кабаліста, рабі Шимона бар Йохая. Разом із батьком рабі Елазар 13 років переховувався від римлян у печері, разом із ним вивчав Тору і осягав таємниці Кабали. Рабі Шимон одного разу сказав, що якщо покласти на одну шальку терезів усіх мудреців світу, а на другу — його сина Елазара, то Елазар переважить усіх. Агада розповідає, що Моше мав пророчий дар, і йому було відомо, що в далекому майбутньому, через тисячу років, у великого мудреця на ім'я Шимон буде син Елазар. І от одного зі своїх синів Моше назвав Елазаром, на честь ще не народженого мудреця.25 елула 5546 року (18 вересня 1786 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Іхіеля-Міхла зі Злочева.Як часто траплялося, батько Іхіела-Міхла, рабі Іцхак із Дрогобича, був завзятим противником хасидизму (був, поки не зустрівся з рабі Баал Шем-Товом). Рабі Іхіель-Міхл був одним із відданих учнів засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това, а потім і Межиріцького магіда, і героєм багатьох чудесних історій про нього та його вчителів. Йому належить авторство відомого нігуна, який так і зветься «Реб Міхл зі Злочева». Сам реб Міхл одного разу сказав, що якщо людина, яка потрапила в біду, співатиме цю пісню, то він докладе всіх зусиль, щоб врятувати її. Хоча, додавав реб Міхл, це не скасовує обов'язку просити про порятунок Б-га.Серед учнів рабі Міхла найбільшу відомість здобули рабі Авраѓам-Єгошуа Ѓешель з Апти (Аптер ребе) і рабі Мордехай із Несвіжа.25 елула 5505 року (22 вересня 1745 року) — Введення в союз Авраама-авіну Шнеура-Залмана Шнеєрсона.Майбутній засновник руху Хабад увійшов у союз Авраама-авіну (тобто був підданий обрізанню) на восьмий день, як і належить за законами Тори. Тоді власне він і отримав своє ім'я — Шнеур-Залман.джерело: chabad.odessa

Сорінка психолога: У важкі часи ми шукаємо те, що допоможе не зламатися. Для багатьох такою опорою стає гумор. Жарти — це не легковажність, не уникання серйозності, а спосіб психіки витримати надмірне напруження.Коли ми жартуємо, ми не заперечуємо біль — ми даємо йому форму, яку можна витримати. Сміх вивільняє напругу, повертає відчуття контролю, дає змогу побачити ситуацію під іншим кутом. І навіть якщо довкола складно, на кілька секунд у мозку активуються ділянки, що відповідають за радість, полегшення, надію.Гумор — це частина нашої психологічної імунної системи. Він не вирішує проблеми, але допомагає дожити до моменту, коли ми знову будемо мати сили їх вирішувати.Тому сміймося там, де можемо. Бо це — не втеча. Це — опора.І пам’ятай: якщо ти ще здатен жартувати — ти ще здатен боротися.джерело: InstitutPsihoterapiiResurs

Готуємось до стята: 🍎Рош hа Шана (Новий рік) – важливе свято . Саме тому він наповнений усіякими символами, знаками, сгулотами та багато іншого.📌Шофар (баранячий ріг)Звук шофара, схожий на плач дитини, символізує крик єврейської душі, звернений до Вс-вишнього📌Яблуко з медомСимволізує побажання солодкого нового року.📌ГранатУ гранаті 613 зернят - кількість заповідей в іудаїзмі.📌Голова рибиРиба - символ достатку та зростання, родючості.📌МоркваМи просимо Вс-вишнього збільшити наші заслуги і знищити негативні укази, спрямовані на нас.📌Цибуля порейМи просимо Вс-вишнього знищити всіх наших ворогів.📌БурякМи просимо Вс-вишнього прибрати наших ворогів.📌ФінікиМи просимо Вс-вишнього знищити всіх наших ненависників.📌Кругла халаКоло символізує цілісність, яку ми бажаємо собі та всьому народові Ізраїлю.по матеріалас сайту: toldot.com

Історія та сенс святаУ день Рош га-Шана – єврейський Новий рік (1–2 тішрей, у 2026 році припадає на 11-12 вересня) – проголошується царство Б-га над усім світом.У цей день був створений праотець людства – Адам. І того ж дня він порушив заборону та був вигнаний з Едену. Це був перший суд над людиною. Відтоді щороку Всевишній судить світ і визначає долю людей та народів на прийдешній рік. Свічки та благословенняУ переддень свята запалюють святкові свічки до заходу сонця та промовляють благословення:...леадлік нейр шель йойм азікоройн...шеехеяну, векийману, веігияну лізман азе ПривітанняПісля вечірньої молитви Маарів вітають один одного словами:«Лешана това тіктатев ве техатем» (жінці кажуть: «Лешана това тіктатві ве техатмі») – «Хай ти будеш записаний на добрий рік, і хай цей запис буде скріплений печаткою!» Святкова трапезаПід час вечері дотримуються символічних звичаїв: Хала вмочується в мед. Яблуко з медом і слова: «Нехай буде воля Твоя, щоб рік був добрим і солодким!» Баранча чи риб’яча голова – щоб бути головою, а не хвостом. Гранат – щоб заслуг було багато, як зернят у гранаті. Морква, буряк та інші овочі з добрими асоціаціями. Риба – щоб множилися, як риби в морі. Уникають кислого, гіркого, гострого та горіхів (гематрія слова «горіх» = «гріх»). Суд і серйозність дняУ Рош га-Шана Всевишній визначає долю кожного. Тому це день надії й молитви, а не розваг.Не сплять вдень.Приділяють час молитві, Торі та Тегілім.Прийнято утримуватися від подружньої близькості.Не курять. Заповідь шофараНайважливіша заповідь – слухати звук шофара.Перед трубленням промовляють благословення: «...повелів нам слухати звук шофара» і Шеехеяну.Всі відповідають: АМЕН!У Мусафі трублять разів.Якщо перший день припадає на Шабат – шофар чують тільки у другий день. Обряд ТашліхУ перший день після полудня (якщо це Шабат – у другий) відбувається обряд Ташліх: Читають молитви, звернені до «тринадцяти мір Милосердя».Символічно «витрушують» гріхи біля водойми.Вода символізує милосердя, а риба – плодючість і життєву силу. Другий день Рош га-ШанаДругий день має той самий статус, що й перший.Увечері знову запалюють свічки після появи зірок.Прийнято мати нову річ (одяг чи плід), щоб промовити Шеехеяну. Символіка назви«Рош га-Шана» дослівно означає «голова року».Так само, як від голови залежать усі функції тіла, від поведінки людини в Рош га-Шана залежить увесь наступний рік.джерело: chabad.org

У книзі «Айом-йом» на 24 Елула записано:«Були часи, коли кожен вислів сприймали як настанову, а все побачене — як дороговказ у служінні та керівництво до дії».Ці слова нагадують: духовне знання не повинно залишатися лише гарною думкою. Почуте має торкнутися серця, побачене — стати уроком, а усвідомлене — втілитися в конкретному вчинку. Мудрість набуває справжньої цінності лише тоді, коли змінює наше життя. Особливо глибоко ця настанова звучить наприкінці місяця Елул — у дні духовного підсумку та підготовки до Рош га-Шана. Це час запитати себе: що я почув і зрозумів протягом року — і що з цього стало моєю дією?Про книгу «Айом-йом»«Айом-йом» — щоденний хасидський календар, назва якого означає «Сьогодні — день». Узимку 1942 року Шостий Любавицький Ребе, рабі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, доручив своєму зятю — майбутньому Сьомому Любавицькому Ребе, рабі Менахему-Мендлу Шнеєрсону, — укласти збірку хасидських висловів, учень і звичаїв, упорядкованих за днями єврейського року. Кожен запис у ній — коротка духовна настанова на день. «Айом-йом» не просто дає знання, а допомагає побачити, як учення хасидизму має проявлятися в молитві, служінні Всевишньому, ставленні до людей і щоденних учинках.Адже справжня настанова — це не та, яку ми лише запам’ятали, а та, після якої почали жити трохи інакше.

Щодня о 9:00 Україна зупиняється на хвилину.У цій тиші ми вшановуємо пам’ять військових і цивільних, дорослих і дітей — усіх, кого забрала російська війна.Це хвилина нашого спільного болю, шани та обіцянки пам’ятати.Зупинімося разом. Схилімо голови.Пам’ятаємо кожного.

📖 ВступУ шабат перед Рош га-Шана ми читаємо розділ Тори «Ніцавім», у якому Всевишній укладає союз з усім єврейським народом без винятку — від найвищих очільників («голови ваші») до найпростіших трудівників («ті, хто черпає вашу воду»).І відразу впадає в око парадокс: з одного боку, текст говорить про абсолютну, монолітну єдність — усі стоять, наче одна людина. А з іншого — тут-таки докладно перелічує всі суспільні щаблі та відмінності.🤔 ЗапитанняЯк поєднати гостру потребу стати частиною загальної єдності, у якій стираються будь-які межі, зі збереженням особистої неповторності та індивідуальної ролі кожного?💡 ВідповідьУвесь секрет міститься у словах: «перед Б-гом, Всесильним вашим». Коли єднання ґрунтується на зв’язку зі Всевишнім, який пронизує всю сутність людини, особисті відмінності не роз’єднують, а навпаки — зливаються в гармонійне ціле.І найголовніше: слова «Ви стоїте» — це не просто красивий заклик, а непохитна реальність! У кожному з нас закладені величезні сили, часом приховані навіть від нас самих, щоб вистояти перед будь-якими труднощами та виконати своє призначення.📌 УрокУвійдімо в новий рік із твердим рішенням: розкрити свої приховані сили, наполегливо виконувати власну місію і — найголовніше — йти пліч-о-пліч у справжній єдності. Саме так ми наближаємо довгоочікуване Визволення!За матеріалами «Лікутей Сіхот», т. 9, с. 462.📖 Любавицький календар 

Коли читають Сліхот у 2026 році?Сліхот — це особливі молитви про прощення й милосердя, які допомагають підготуватися до Рош га-Шана та Йом Кіпуру.За ашкеназьким звичаєм:Перші Сліхот завжди читають у ніч після завершення шабату.До Рош га-Шана має бути щонайменше чотири дні читання Сліхот. Тому, якщо перший день свята припадає на понеділок або вівторок, їх починають читати на тиждень раніше.Перші Сліхот читають після халаханічної півночі. У наступні дні їх зазвичай читають рано-вранці, перед ранковою молитвою.У шабат Сліхот не читають.Напередодні Рош га-Шана читають особливі Сліхот, призначені саме для цього дня. 

Наближається особливий час, коли повітря буквально сповнене трепету, очікування та глибокого внутрішнього світла, — період Сліхот, який у хасидизмі відкривається величним Шабатом Сліхот.🕯️ Що таке Сліхот у хасидизмі?Сліхот — це не просто звичні слова каяття, а потужний поштовх до пробудження душі напередодні Нового року — Рош га-Шана. У хасидизмі цей період проживають із надзвичайною глибиною.Як пояснював Цемах Цедек, до Рош га-Шана наше служіння Всевишньому виражається через мовлення — щиру молитву та прохання про прощення. Натомість у сам Рош га-Шана та Йом Кіпур головний акцент переходить на рівень думки й внутрішнього споглядання.Цікава деталь: Ребе Хабаду, як і хасиди, не читали Сліхот упродовж Десяти днів каяття, адже після Рош га-Шана настає час конкретних учинків і практичного виправлення. Проте весь попередній тиждень сповнений напруженої духовної праці.🍷 Фарбренген перед Сліхот: вогонь радості та підготовкиОсобливою частиною цього вечора є хасидський фарбренген перед першими Сліхот, які читають у моцаей шабат — після завершення шабату.Хасиди збиралися за спільним столом ще до настання ночі, щоб запалити свої серця. У Любавичах розповідали, що після фарбренгену на нічні Сліхот хасиди приходили буквально погойдуючись, переповнені святим натхненням, яке залишалося після палкого хасидського зібрання та щирого «лехаїм!».Ця радість не суперечить трепету — навпаки, хасидська радість руйнує всі перешкоди, перетворюючи страх перед Судом на глибоку довіру й любов до Творця.🔥 Атмосфера Любавичів: як це було в минулі часиІз записів у «Лікутей Дібурім» та «Сефер га-Сіхот» до нас дійшли живі картини тих днів.Передчуття в повітрі. Уже в ніч проти п’ятниці перед Шабатом Сліхот сон тікав від очей. Думки про Суд і безмежне милосердя Всевишнього не давали спокою, спонукаючи душу шукати опори.Рання міква. Ще до світанку в суботу всі поспішали до мікви. Занурення перетворювалося на суворий внутрішній суд над собою: чи справді ця вода змиває колишні помилки разом зі щирим каяттям — чи людина залишається такою, як була?Тегілім із глибини серця. Дорогою до синагоги було чути голоси простих євреїв і ремісників, які читали псалми з таким внутрішнім вогнем, якого не почуєш жодного іншого дня року.Коротка суботня трапеза. За столом Ребе Рашаба трапеза цього шабату була помітно коротшою, ніж зазвичай: кожна хвилина була пронизана передчуттям Днів трепету.📜 Традиції та закони Сліхот, які живуть і сьогодніЧас початку. Перші Сліхот починають читати в моцаей шабат, одразу після півночі. У синагозі Любавицького Ребе, у 770, це відбувалося о першій годині ночі.Потрійний союз — навчання, цдака та молитва. Перед початком Сліхот вивчають уривок із Тори, наприклад хасидський маамар Алтер Ребе «Леха А-шем га-цдака», а також дають цдаку.Одяг. Ребе виходив на Сліхот у суботньому святковому вбранні.Нігуни. Перші нічні Сліхот відкривають легендарним нігуном «Арба Бавот» — «Чотири строфи», а завершують бадьорим і теплим наспівом «Рахмана де-аней», ритм якого Ребе незмінно підтримував оплесками.Нехай цей тиждень принесе кожному з нас духовне оновлення, добрий і солодкий рік та остаточний добрий запис у Книзі Життя!📖 Любавицький календар

Переддень шабату. Тижневий розділ Тори «Ніцавім–Ваєлех», шабат мевархім і шабат СліхотПро шабат мевархім — тут https://jewishukraine.info/post/1533/ Три додаткові псалми на місяць Елул: 64–66«Айом-Йом»Хасидизм вимагає, щоб перед тим, як робити комусь зауваження чи докоряти, спочатку «обрізали нігті» — тобто не кололи й не ранили словом. Адже «нечисті кліпот чіпляються за нігті», і кожен укол чи різкість є проявом «кліпи» — оболонки — та «сітра ахра» — темної сторони.А після обрізання нігтів необхідно омити руки. Внутрішній зміст цього омовіння, згідно з потаємним ученням Тори, докладно пояснюється як сходження й поширення світла розуму — мохін — у царину емоційних якостей — мідот. Любавицький календар

22 елула 5177 року (3 вересня 1417 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Яакова Моліна (скорочено Мааріль), прозваного «батьком ашкеназських звичаїв».Рабі Яаков, який народився 1365 року, був найкращим учнем рабі Меїра з Відня і вважається найбільшим законодавчим (ѓалахічним) авторитетом усього європейського (ашкеназського) єврейства тієї доби.До цього часу в равинів з'явилися дві «наукові школи» — ашкеназька і сефардська (німецька та іспанська) — які використовували різні методики для прийняття законодавчих рішень. Обидві методики ґрунтувалися на традиціях, отриманих ланцюжком поколінь, і рабі Мааріль прославився як ревний захисник і хранитель ашкеназьких традицій, включно навіть із найменш значними звичаями, наприклад, такими як мелодії святкових молитов.23 елула 1656 року (2105 рік до н.е.) — Голуб приносить у дзьобі оливкову гілку.На 301-й день Всесвітнього Потопу Ноах вдруге відправляє голуба на розвідку. Цього разу голуб літав цілий день і лише надвечір повернувся з оливковою гілочкою в дзьобі. З цього Ноах зрозумів, що вода пішла на спад, якась рослинність уже підноситься над водою, тож скоро можна буде завершувати плавання.23 елула 5697 року (30 серпня 1937 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Меїра-Шломо Яновського.Рабі Меїр-Шломо Яновський — батько ребецн Хани і дідусь нашого Ребе, відомий мудрець, знавець Тори і хасидизму. Його дідусь, мудрець і праведник рабі Авраѓам-Давид Лавут, автор книги «Шаар ѓа-колель», був рабином міста Миколаєв, і після його відходу з цього світу рабі Меїр-Шломо отримав пропозицію обійняти цю посаду.джерело: chabad.odessa