«Ухиляйся від зла й чини добро; шукай миру та прагни його».¹Баал-Шем-Тов пояснював:«Кожна матеріальна річ, дозволена Торою, містить у собі елементи добра і зла.² Її матеріальний бік — це зло, а Б-жественна життєва сила, яка оживляє фізичне, — це добро.Користуючись чимось матеріальним, людина повинна “ухилятися від зла”, тобто не прагнути фізичної насолоди, яку несе в собі матеріальна річ, і “чинити добро” — прагнути отримати живлення та підтримку від Б-жественної життєвої сили, укладеної в цій речі.“Шукай миру та прагни його” означає, що той, хто “ухиляється від зла й чинить добро”, повинен шукати й знаходити засіб, за допомогою якого встановлюється “мир”³ між матеріальним і Б-жественною життєвою силою, що його оживляє».

📜 Праця Моше над перекладом Тори 📖 ВступНа початку нашого розділу розповідається, що незадовго до вступу єврейського народу в Землю Ізраїлю Моше-Рабейну переклав Тору сімдесятьма мовами світу. 🤔 ЗапитанняЧого саме прагнув досягти Моше цим перекладом і чому він зробив це саме тоді? 💡 ВідповідьПояснення криється у глибокому духовному принципі: якщо ми хочемо щось змінити в матеріальному світі, спочатку необхідно здійснити цю дію в її духовному корені — у Вищих світах. І лише після цього закладений потенціал спускається в нашу фізичну реальність.Так само єврейський народ перед входом у Святу Землю мав завоювати її у семи народів, які там жили. У духовному сенсі ці сім народів уособлювали й охоплювали всі сімдесят народів світу. Щоб перемогти їх у матеріальному світі, спочатку потрібно було здобути перемогу на духовному рівні.Саме в цьому полягав сенс перекладу Тори сімдесятьма мовами перед входом у Землю Ізраїлю: це було духовне визволення іскор святості, прихованих серед усіх сімдесяти народів світу.Лише після того, як Моше закоренив Тору в мовах і культурах цих народів на духовному рівні, євреї змогли здобути реальну перемогу у фізичному світі. 📌 Урок для насЖиття кожного з нас у всіх його подробицях нерозривно пов’язане з Торою. Усі події — як радісні, так і ті, що вимагають подолання труднощів, — безпосередньо залежать від того, наскільки ми дотримуємося її мудрості.Коли людина має особистий, відчутний зв’язок із Торою — наприклад, придбавши власну літеру у сувої Тори, — вона привертає у своє повсякденне життя потужний потік благословення як у духовному, так і в матеріальному! За матеріалами бесіди Любавицького Ребе до розділу «Ваера», 5730 (1970) року. 📖 джерело: Любавицький календар

Шабат Хазон — це субота перед постом Дев’ятого Ава. Свою назву вона отримала від перших слів суботньої Гафтари — «Хазон Ішаягу», що означає «Видіння Ішаягу». Цей Шабат завжди припадає на читання тижневого розділу Тори «Дварім».Хоча ці дні вважаються жалобними через руйнування Храму, у хасидизмі Шабат Хазон розкривається як надзвичайно піднесений, світлий і радісний день.👁️ Головна таємниця цього ШабатуВеликий праведник рабі Леві-Іцхак із Бердичева пояснював, що слово «Хазон» натякає на дивовижну духовну подію. Цього Шабату згори показують душі кожного єврея Третій Храм.Щоб зрозуміти, навіщо це потрібно, наводять прекрасну притчу.Уявіть батька, який пошив своєму синові гарний одяг, але дитина через необережність його порвала. Батько пошив другий, однак син знову його зіпсував. Тоді батько приготував третій — найкращий одяг, але не віддав його синові одразу. Натомість він лише зрідка показує його дитині, щоб пробудити в ній дбайливе ставлення і палке бажання виправитися, стати слухняною та нарешті отримати цей безцінний подарунок.Перший і другий одяг — це зруйновані Перший і Другий Храми. Третій одяг — майбутній Третій Храм, який стоятиме вічно. У Шабат Хазон Б-г показує його нашій душі, щоб запалити в наших серцях щире прагнення до добра, духовного зростання та довгоочікуваного Визволення.Це видіння дарується кожному єврею — навіть тому, хто далекий від віри. Воно непомітно змінює людину на краще. А щоб відчути його сильніше, цього дня особливо корисно вивчати закони, пов’язані з улаштуванням Храму.🍷 Особливі звичаї цього дняУ Шабат суворо заборонено сумувати та дотримуватися жалоби. Любавицький Ребе наголошував, що цього Шабату потрібно радіти, смачно їсти й пити навіть більше, ніж в інші суботи року, щоб засвідчити нашу довіру до Всевишнього й уникнути навіть найменшого натяку на смуток.У Хабаді цього Шабату моляться у звичайному радісному настрої, не переходячи на сумний наспів, як це заведено в деяких інших громадах.У ці дні прийнято вивчати закони будівництва Храму й проводити святкові завершення вивчення трактатів Талмуду — сіюм, що приносить додаткову радість.Після завершення Шабату, коли здійснюють Гавдалу, вино або виноградний сік із келиха прийнято давати випити маленькій дитині, яка вже розуміє значення благословень, але ще надто мала, щоб сумувати через руйнування Храму.👑 Історії та події різних років у РебеУ 1956 році, після тяжкої трагедії у школі Кфар-Хабада, Ребе направив до Ізраїлю групу своїх посланців, щоб підтримати людей і зміцнити їхній дух. Їхній перший Шабат на Святій Землі припав саме на Шабат Хазон.У Кфар-Хабаді зібралося багато гостей, а в повітрі панувало таке надзвичайне піднесення, що один із приїжджих, який не належав до хасидів, здивовано сказав: радість хасидів у Шабат Хазон сильніша, ніж на Сімхат Тора.У 1970 році, у розпал Війни на виснаження, Ребе просто під час фарбренгену доручив хасидам вирушити на всі військові позиції — від Суецького каналу до Голанських висот. Вони мали передати солдатам благословення від Ребе, підняти за них «лехаїм» і запропонувати їм накласти тфілін.У 1986 році цього Шабату Ребе проголосив надзвичайно важливе правило: кожна людина повинна обрати собі особистого духовного наставника — машпіа, до якого завжди можна звернутися за порадою та підтримкою.У 1991 році піст Дев’ятого Ава припав на Шабат, тому його перенесли на неділю. Ребе присвятив свої бесіди тому, що сам факт перенесення посту доводить: ми маємо силу скасувати його назавжди з приходом Машіаха.Настрій був настільки святковим і піднесеним, що хасиди до останньої миті вірили: піст узагалі не розпочнеться, адже Храм буде відбудований саме цього дня.📖 Любавицький календар ()

Сьогодні — 3 Менахем-Ава 5786 рокуПереддень Шабату. Шабат Хазон. Тижневий розділ Тори — «Дварім».Айом-йомІз бесід мого батька, учителя і Ребе [Рашаба]:«Коли прийде Машіах — незабаром, у наші дні, амен, — тоді тужитимуть за днями вигнання (галуту). І тоді стане гірко на душі: чому ж ми не займалися духовним служінням (аводою)? Тоді люди відчують великий біль через те, що цього служіння бракувало.Нині ж дні вигнання — це час праці й духовного служіння, щоб підготуватися до приходу Машіаха незабаром, у наші дні, амен».Шабат, 4 Менахем-Ава 5786 рокуАйом-йом«Навіть докладаючи найбільших зусиль, неможливо заробити ані на один цент більше від того, що визначив Всевишній: що така-то людина заробить саме стільки.Потрібно робити все необхідне в межах природного порядку речей, але слід пам’ятати, що вся ця праця — лише другорядне (тафель), а благословення Б-га, благословенний Він, — головне (ікар).Цього благословення удостоюються тоді, коли поводяться так, як належить єврею: моляться разом із громадою — у міньяні, якнайкраще дотримуються Шабату (бе-гідур), ретельно стежать за кашрутом і навчають синів у богобоязливих учителів (меламедів)». джерело: Любавицький календар

3 ава 5408 року (22 липня 1648 року) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) внаслідок кідуш га-Шем (мученицької смерті в ім’я Всевишнього) рабі Шимшона бен Песаха з Острополя.Єврейський хроніст Натан із Ганновера розповідає: «І був серед них (жителів Полонного) чоловік розумний і проникливий, Б-жественний кабаліст на ім’я Шимшон з Острополя, до якого щодня з’являвся ангел-вісник і навчав його таємної мудрості… І сказав ангел-вісник Шимшону ще задовго до катастрофи, щоб євреї взяли на себе велике покаяння, аби пом’якшити фатальний вирок небес. І проповідував він багато разів у синагозі, закликаючи народ до покаяння, — і справді було велике покаяння в усіх містах, але було вже пізно, бо вирок уже був підписаний». Коли козаки увірвалися до міста, рабі Шимшон, знаючи, що порятунку немає, зібрав євреїв у синагозі, де всі вони загинули, освятивши Його Ім’я.Нащадками рабі Шимшона були знаменитий дотепник, «єврейський Ходжа Насреддін», Гершеле з Острополя, а також рабі Яаков-Йосеф бен Цві га-Коѓен Кац із Полонного — найстарший із учнів засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това.

Сьогодні, 16 липня, у межах репатріаційних заходів до України «НА ЩИТІ» повернули 501 полеглого оборонця, чиї останки, за інформацією російської сторони, належать українським Захисникам.За кожним таким поверненням - складна багаторівнева робота людей і державних структур, об’єднаних спільною місією: повернути полеглих додому, а їхнім родинам - дати довгоочікувану відповідь.До проведення репатріаційних заходів залучені Генеральний штаб Збройних Сил України, Об’єднаний центр при Службі безпеки України, Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та інші складові сектору безпеки й оборони України. Сприяння також надає Міжнародний Комітет Червоного Хреста.Важливу місію у цьому процесі виконують пошукові групи Гуманітарного проєкту Збройних Сил України «НА ЩИТІ», діяльність яких координує Центральне управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України. Під загрозою ударів безпілотників, дистанційного мінування та ворожих обстрілів вони продовжують працювати у складних і небезпечних районах. Бо для тих, хто віддав життя за Україну, дорога додому не може залишитися незавершеною.Після завершення репатріаційних заходів розпочинається наступний етап. Силами та засобами Об’єднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України під загальною координацією Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗС України буде забезпечено транспортування репатрійованих останків до визначених установ для проведення необхідних експертних досліджень та ідентифікації.Ми продовжуємо боротьбу за кожне ім’я. Бо війна не завершується для родини, доки її Захисник не повернувся додому. Саме тому ця місія триває, щоб кожен воїн знайшов дорогу додому, а кожне ім’я було встановлене та гідно вшановане. Вічна пам’ять полеглим Захисникам і Захисницям України. Щирі співчуття рідним та близьким. джерело: GeneralStaff.ua

Улітку 1929 року сталася дивовижна подія. Шостий Любавицький Ребе — раббі Йосеф Іцхак Шнеєрсон (Ребе Раяц) — прибув до Ерец-Ісраель. Це був перший в історії випадок, коли Ребе ХАБАДу особисто відвідав Святу Землю. Його приїзд став великим святом для всіх місцевих євреїв.❓ Чому Ребе вирішив вирушити в подорож?Радянська влада змусила Ребе залишити СРСР, після чого він оселився в Латвії. Ребе дуже сумував за молитвами біля могил своїх великих предків — попередніх очільників ХАБАДу, які залишилися в Росії. Оскільки він більше не міг молитися там, Ребе вирішив вирушити до Святої Землі, щоб помолитися у святих місцях.Отримати необхідні для подорожі документи допомогли відомі рабини того часу — рабин Авраам Іцхак Кук і рабин Йосеф Хаїм Зонненфельд.🚂 Дорога до Святої ЗемліІз Риги Ребе їхав потягом через Німеччину й Австрію, а в Італії сів на корабель. Спочатку він прибув до Єгипту, а звідти потягом дістався Святої Землі.🏰 У ЄрусалиміНа вокзалі Ребе влаштували урочисту зустріч, після чого він одразу вирушив до Єрусалима.Уже першого дня Ребе відвідав Стіну Плачу. Пізніше він написав у своєму щоденнику, що в ті години забув про всі труднощі й почувався найщасливішою людиною.У Єрусалимі Ребе зустрівся з великими мудрецями Тори. Головний рабин Ерец-Ісраель, рабин Авраам Іцхак Кук, був настільки радий бачити Ребе, що навіть промовив благословення «Шеехеяну».🏔️ Подорож на північРебе вирушив на північ Ерец-Ісраель, щоб помолитися у святих місцях Галілеї. У Цфаті він молився біля могили великого Арізаля. Ребе розповідав, що в ту мить цілковито забув про повсякденні турботи.У Мероні, глибокої ночі, він молився біля могили автора книги «Зоар» — раббі Шимона бар Йохая. У Тверії Ребе відвідав могили великого мудреця Рамбама та перших хасидських учителів.🚪 Особливий візит до ХевронаУ ті роки мусульманська влада не дозволяла євреям заходити всередину Печери Праотців — Меарат а-Махпела. Проте для Ребе зробили виняток. У цьому йому допоміг місцевий єврейський банкір, який мав добрі зв’язки.Арабські наглядачі зустріли Ребе біля входу й дали йому спеціальні шкіряні підошви, щоб він міг не роззуватися. Так Ребе зміг увійти всередину й помолитися біля гробниць праотців Авраама, Іцхака та Яакова.🌊 Зустріч із тисячами людей у Тель-АвівіУ Тель-Авіві на Ребе чекала надзвичайно урочиста зустріч. Увечері біля його готелю зібрався величезний натовп — близько восьми тисяч людей! Усі хотіли побачити Ребе, і він вийшов до них на балкон.Ребе також зустрівся з представниками міської влади, відвідав синагоги та кілька приватних осель.💔 Прощання і сумні звісткиПровести Ребе на вокзал прийшли тисячі людей. Він стояв на підніжці вагона, махав усім рукою, давав поради та благословляв на прощання.Однак на зворотному шляху, вже на кораблі, Ребе дізнався страшну новину: у Хевроні та Єрусалимі почалися заворушення й погроми. Він так тяжко переживав за постраждалих, що від горя в нього сильно заболіли нирки. На щастя, на тому самому кораблі плив відомий лікар із Єрусалима, який допоміг Ребе одужати.🕯️ Пам’ять про подорожЦя подорож стала легендарною. Сьогодні багато шкіл і таборів ХАБАДу повторюють цей маршрут: відвідують ті самі міста, щоб докладно дізнатися, як відбувалася перша історична подорож Любавицького Ребе Святою Землею.📸 На фото: оголошення від імені Головного рабинату Ерец-Ісраель із закликом зустріти Ребе Раяца після його прибуття до Єрусалима. Джерело: Любавицький календар. 

У ніч проти 16 липня російські війська протягом 20 хвилин випустили по Києву 10 балістичних ракет із комплексів С-400. Перші вибухи пролунали майже одразу після оголошення повітряної тривоги.Наразі відомо про двох загиблих і шістьох поранених.Серед постраждалих — 16-річний хлопець.Висловлюємо щирі співчуття родинам і близьким загиблих.Молимося за якнайшвидше та повне одужання всіх постраждалих. 

Сьогодні 2 Менахем-Ава 5786 року📌 5689 (1929) року — Ребе Раяц прибув із тижневим візитом до Ерец-Ісраель.📌 5733 (1973) року — почалося відродження громади ХАБАДу в Цфаті з прибуттям туди посланника Ребе — рабина Ар’є Лейба Каплана.Айом-йом«Вказівка для всіх: починають накладати тфілін за два місяці до бар-міцви. Спочатку — без благословення, а через кілька тижнів — із благословенням». Джерело: Любавицький календар.

2 ава 5689 року (2 серпня 1929 року) — візит шостого Любавицького ребе, рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц), на Святу Землю.Під час поїздки ребе Раяц разом із рабі Шмуелем Гурар’є, чоловіком своєї старшої доньки, провів два тижні в Ерец-Ісраель, відвідавши Єрусалим, Афулу, Тверію, Цфат, Мерон, Хеврон, Тель-Авів, Бней-Брак і Петах-Тікву.Під час відвідування Хеврона ребе Раяц, звичайно, захотів побувати в печері Махпела — місці поховання наших праотців і праматерів. У ті роки євреям і християнам, як «невірним», був заборонений вхід до мечеті, розташованої саме над внутрішньою печерою з могилами патріархів (Махпела сама є печерою, але всередині неї є ще одна печера, звідси і назва — «подвійна»). Проте хевронським євреям вдалося домогтися для Ребе та його супроводу права відвідати мечеть, і ребе Раяцу навіть дозволили пройти через вхід, який називався «Ворота Яакова» (у ті роки євреям прохід через нього був категорично заборонений).Усе це стало можливим завдяки організаторові візиту — рабі Еліезеру-Дану Слоніму, який тоді був керівником банку в Хевроні.джерело: chabad.odessa

Місяць Ав, який у єврейській традиції прийнято називати Менахем-Ав, займає особливе місце в календарі. Якщо вести відлік від Виходу з Єгипту, як велить нам Тора, то це п’ятий місяць року. Він дивовижним чином поєднує в собі найрізноманітніші переживання єврейської душі — від глибокої скорботи до найбільшої надії та радості.Перша половина місяця сповнена законами жалоби, адже саме в цей час ми згадуємо про руйнування двох Храмів у Єрусалимі. Проте друга половина місяця повністю змінює свій настрій і стає періодом радості, який веде нас до свята 15 ава (Ту бе-Ав) — одного з найрадісніших днів єврейського календаря.📂 Таємниця назви місяця та його сузір’яСузір’я цього місяця — Лев. Хоча єврейський народ стоїть вище впливу зірок, ми використовуємо ці знаки, щоб розкривати святість у матеріальному світі.Назва Менахем-Ав перекладається як «Батько-Утішитель». У складні дні ми просимо Творця втішити нас після всіх випробувань, які випали на долю нашого народу.Кабала пояснює різницю між поняттями Батька і Матері, допомагаючи краще зрозуміти будову людської душі.Образ Матері пов'язаний із розрадою. Мати втішає дитину, допомагаючи пережити біль, хоча сама подія вже відбулася і її неможливо змінити.Образ Батька, навпаки, символізує абсолютне милосердя. Це настільки велика духовна сила, що вона здатна не лише полегшити біль, а й виправити ситуацію від самого кореня, перетворивши навіть найважчі події на джерело світла.📈 Духовне піднесення крок за крокомДуховний шлях людини протягом цього місяця будується поступово — від нижчого до вищого.На початку місяця ми стикаємося зі смутком і відчуттям втрати. Потім знаходимо сили для розради, осмислення та зміцнення віри. А наприкінці піднімаємося до найвищого рівня милосердя, коли навіть труднощі минулого перетворюються на добро.Назва Менахем-Ав залишиться актуальною і в майбутньому, коли прийде Машіах. Саме тоді велике світло Божественної Мудрості поєднається з Розумінням, дозволяючи матеріальному світові прийняти це розкриття.📚 Традиція щоденного вивчення ТориУ Талмуді сказано, що з настанням місяця Ав необхідно зменшувати радість. Мудреці пояснюють ці слова глибше: ми повинні зменшувати не радість, а смуток цього місяця, наповнюючи його правильною, дозволеною та святою радістю.Щоб підтримати єврейський народ у цей непростий час, Любавицький Ребе запровадив особливий звичай: щодня, з 1 по 15 ава, проводити Сіюм — урочисте завершення вивчення одного з трактатів Талмуду.Радість від завершення вивчення Тори є заповіддю і повністю дозволена навіть у дні жалоби. Такі зібрання зміцнюють дух і стають ще одним кроком на шляху до відбудови Храму.👥 Як правильно проводити такі зібранняЛюбавицький Ребе дуже просив, щоб у цих зібраннях брало участь якомога більше людей — чоловіків, жінок і дітей.Головне правило — пояснення Тори має бути простим, доступним і зрозумілим для кожного, навіть для людини, яка випадково приєдналася до зустрічі.Сьогодні такі заходи часто транслюються онлайн. Їх супроводжують закликами робити добрі справи, давати цдаку та зміцнювати любов до ближнього.🏛 Чому саме трактат «Тамід»?Для проведення Сіюмів особливо підходить трактат Талмуду «Тамід». Він короткий і відносно простий, тому його можна завершувати знову і знову протягом цих днів.Крім того, цей трактат присвячений служінню у Святому Храмі. Вивчаючи його саме в період жалоби за Храмом, ми не лише здобуваємо знання, а й духовно наближаємо його відновлення, відбудовуючи його насамперед у власних серцях.📖 Джерело: Любавицький календар.

📌1 ава 1657 року (2104 рік до н. е.) — води всесвітнього Потопу почали спадати.У цей день у раніше безкрайньому океані з’явилися перші острівці суші. Вершини гір, які раніше були приховані шаром води у 15 амот (11 метрів), піднялися над водою, і це стало остаточним підтвердженням завершення Потопу.📌1 ава 2487 року (1273 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященника Аѓарона, брата Моше-рабейну та пророчиці Мір’ям.Аѓарон — перший коѓен га-гадоль (первосвященник) Храму і великий миротворець, пішов із цього світу у віці 123 років. Його йорцайт описаний у Торі, і це єдина в цій книзі згадка такого роду.Великий кабаліст Арізаль (рабі Іцхак Лурія Ашкеназі) говорив, що у попередньому житті Аѓарон був Араном, братом Авраѓама. У пізніші часи його душа поверталася в тілі пророка Яавеца (він же — суддя Отніель бен Кеназ), судді і пророка Толи бен Пуа, пророка Шмуеля, Авії, сина царя Йеровама, первосвященника Урії, убитого царем Єгоякимом (як відплата за те, що Аѓарону вдалося уникнути смерті під час виготовлення Золотого тельця), і в пророка Захарію. Душа ж дружини Аѓарона, Елішеви, згодом втілилася в душі Бат-Шеви, дружини царя Давида і матері царя Шломо.Нащадки Аѓарона — коѓени (носії прізвищ Кац, Коган, Каганов, Коѓен, Раппопорт тощо) — єдині, хто мав право здійснювати жертвоприношення в Храмі.📌1 ава 2516 року (1244 рік до н. е.) — йорцайт (річниця відходу з цього світу) первосвященника Елазара бен Аѓарона, племінника Моше-рабейну та пророчиці Мір’ям.Елазар був третім із чотирьох синів первосвященника Аѓарона. Двоє старших синів Аѓарона — Надав і Авіѓу — померли, і після відходу з цього світу батька Елазар сам став первосвященником. Дружиною Елазара була донька Путіеля, одного з керівників коліна Йосефа. А син Елазара — той самий Пінхас, про якого йдеться в однойменному розділі тижневої Тори.Наші мудреці кажуть, що перша з книг Пророків — книга Єгошуа — була розпочата самим Єгошуа бін-Нуном, але завершена і відредагована вона була Елазаром і Пінхасом.