🌍 Подорож до Ребе — шлях духовного зв’язкуПодорож до Ребе здавна займає особливе місце в житті хасидів. Це не просто візит чи паломництво — це акт глибокого зв’язку, іткашрут (התקשרות), внутрішньої єдності з лідером покоління. Для хасида приїзд до Ребе — можливість оновитися, отримати духовне наставлення й натхнення, своєрідний «заряд сил» на цілий рік.Ще з часів Баал-Шем-Това поїздка до цадика розглядалася як природний крок на шляху хасида. Вона зміцнює віру, допомагає окреслити напрями духовної праці та відчути єдність із громадою. Як говорив сам Ребе, зустріч із наставником здатна змінити людину, створюючи в ній «новий стан» і посилюючи прагнення до служіння Всевишньому.🕯 Час і традиціїГоловний час для таких подорожей — місяць Тішрей, коли хасиди прагнули зустріти Новий рік і свята в місці, яке називали «домом нашого життя». Згодом до цього додалися й інші важливі дати: Кінус ашлухім (з’їзд посланців), 10–11 Швата — річниця початку керівництва Ребе, 22 Швата — день відходу з цього світу Ребецн Хаї Мушки, Шавуот та інші дати, пов’язані з історією хасидизму. Кожна поїздка несла глибокий духовний зміст: зміцнення громади й підтримку духовної праці.🎒 Підготовка до подорожіНе менш важливою є внутрішня підготовка. Перед поїздкою хасиди посилюють вивчення хасидського вчення, беруть участь у фарбренгенах, здійснюють доброчинні справи й допомагають іншим. Такий підхід дозволяє «привезти до Ребе» не лише себе, а й плоди власних зусиль, посилюючи духовну віддачу та взаємозв’язок із наставником.🔥 Духовний вплив поїздкиПеребування у Ребе має тривалий вплив. Воно зміцнює рішучість у духовній праці, допомагає зберегти відчуття єдності та дає сили продовжувати місію на своєму місці. Водночас підкреслюється, що сама поїздка не є самоціллю. Важливо «розпакувати» отримані враження й застосувати їх на практиці — в навчанні, поведінці, стосунках із людьми та служінні Всевишньому.🎶 Нігуни дороги й поверненняПодорож знайшла відображення й у хасидській музиці. Особливі нігуни передають очікування зустрічі, радість перебування й легкий смуток розлуки, водночас даруючи надію на скору зустріч. Ці мелодії супроводжують хасидів у дорозі та допомагають зберігати духовний зв’язок на відстані.🌿 Подорож як шлях усередину себеДля хасида дорога до Ребе — це не просто переміщення в просторі, а мандрівка всередину власної душі. Це мить зупинки й внутрішнього слухання, коли людина отримує напрям і повертається до життя з новими силами, готова до служіння Всевишньому та виконання покладеної на неї місії.📸 На фото: хасиди їдуть до Ребе. Малюнок: реб Зельман Клейман.джерело: 📖 Любавицький календар

✨ Жіноча спільнота «Шаарей Нашим» запрошує єврейських жінок! ✨📅 22 січня — 4 швата — четвер 📍 Місце: Центральна синагога Києва, кафе “Бейт Йегуда”о 17:00У програмі зустрічі:🍞 Відділення та випікання хал📔 Лекція на тему: «Людина — як дерево польове»☕ Пригощення✨ На вас чекає тепла й затишна зустріч у колі однодумниць: разом виконаємо заповідь відділення хали, послухаємо змістовну лекцію на тему «Людина — як дерево польове», а також насолодимося смачними частуваннями.Кількість місць обмежена. благодійний внесок 100 грн. Попередній запис обов’язковий

1 швата 2488 року (1312 рік до н.е.) — Моше починає повторювати Тору.Цього дня, перебуваючи біля кордонів Ерец-Ісраель, Моше збирає народ і починає переказувати євреям закони, отримані від Всевишнього. Цей урок, що став основою останньої книги Тори — книги «Дварим», тривав 37 днів і завершився 7 адара, в день відходу Моше з цього світу.Наші мудреці порівнюють день 1 швата з днем Дарування Тори. Хоча, як відомо, Тора і заповіді були дані Всевишнім єврейському народу 6 сивана, 1 швата в серцях синів Ізраїлю ніби відкриваються нові джерела Тори.джерело: chabad.odessa

🌙 Рош Ходеш Шват — це не лише початок нового місяця в єврейському календарі, а й особливий час пробудження. Пробуджується природа 🌱, а разом із нею — внутрішня духовна енергія, що приносить у наше життя глибший сенс і оновлення.Шват — одинадцятий місяць єврейського календаря — пов’язаний із символікою зростання, оновлення та сили Тори 📖. Це місяць зі своїми унікальними традиціями, історіями й уроками, здатними надихнути кожного з нас.🌳 Духовна природа місяця ШватУ єврейській традиції кожен місяць має власний духовний характер. Шват асоціюється з деревами, корінням і плодючістю. Саме в середині цього місяця, 15 Швата, ми відзначаємо Ту Бі-Шват — «Новий рік дерев» 🍎🍊.Це день, коли ми радіємо плодам Землі Ізраїлю, саджаємо дерева й замислюємося над власним духовним зростанням: чи міцне наше коріння і які плоди ми приносимо 🌾.✨ Любавицький Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон неодноразово наголошував: Ту Бі-Шват — це час внутрішнього підсумку. Час поставити собі запитання:як я зростаю?що я віддаю світові?які плоди приносять мої вчинки, слова й служіння Вс-вишньому?📜 Історичний вимір ШватаОдна з найглибших подій цього місяця — перший день Швата, коли Моше Рабейну почав виголошувати свої останні настанови єврейському народові. Це сталося в сороковий рік мандрів пустелею, напередодні входу до Землі Ізраїлю 🏜️➡️🌍.Ці слова, записані в книзі «Дварім», стали не просто прощальною промовою, а концентратом духовної мудрості й життєвих орієнтирів, актуальних у всі часи.Моше закликав пам’ятати заповіді Тори, жити відповідно до її цінностей і зберігати зв’язок із Вс-вишнім за будь-яких обставин 🤍. Це нагадування і для нас: вірність своїм цінностям — основа справжнього зростання.🌱 Уроки місяця ШватШват навчає: життя — це процес постійного зростання.Як дерева, ми маємо:— укорінюватися в традиції 🌳— живитися «водою Тори» 💧— приносити добрі плоди у вигляді добрих справ, навчання й служіння Вс-вишньому ✨Любавицький Ребе закликав використовувати Шват як місяць поглиблення зв’язку з Торою: більше вчитися, більше вдумуватися, більше діяти. Саме так життя наповнюється світлом і змістом 🕯️.🕊️ Як відзначити Рош Ходеш Шват🙏 Молитва і вдячність — читання «Галель» і «Мусаф» як подяка за новий місяць.📖 Вивчення Тори — роздуми над книгою «Дварім» і вченням Ребе про Шват.🍇 Підготовка до Ту Бі-Шват — плоди Землі Ізраїлю, святковий стіл, розмови з дітьми про сенс і символіку цього дня.✨ Місяць Шват приносить нам можливість оновлення, глибшого зв’язку з Творцем і людьми поруч, а також усвідомлення власної ролі у світі.Нехай він стане для кожного з нас часом зростання, світла й благословення 🌟вдосконалювати себе.Уроки місяця ШватШват нагадує нам про те, що життя — це постійне зростання. Як і дерева, ми маємо укріплювати своє коріння в традиціях, пити «воду Тори» та прагнути приносити добрі плоди у вигляді добрих справ, навчання та служіння Вс-вишньому.Любавічеський Ребе закликав кожного з нас використовувати місяць Шват для того, щоб поглибити зв’язок із Торою, більше часу присвячувати вивченню її мудрості та виконанню заповідей. Саме через ці дії ми можемо зробити своє життя значущим і наповненим світлом.Як святкувати Рош Ходеш ШватМолитва та благословення. У Рош Ходеш прийнято читати додаткову молитву «Галель» і «Муссаф», висловлюючи вдячність Вс-вишньому за дар нового місяця.Вивчення Тори. Почніть місяць із вивчення текстів, пов’язаних із книгою «Дварім», та думок Ребе про значення місяця Шват.Підготовка до Ту Бі-Шват. Плануйте участь у святкуванні, купуйте плоди Землі Ізраїлю, готуйте святкові страви й обговорюйте з дітьми символіку цього дня.Місяць Шват приносить із собою можливість для оновлення, глибшого зв’язку з Творцем і оточуючими, а також усвідомлення своєї ролі у світі. Нехай цей місяць стане для кожного з нас часом духовного зростання та благословення! ‍

І чому важливо називати їх горем.Так склалося, що слово «горе» розуміють виключно як реакцію на смерть. Але таке вузьке трактування не дозволяє нам побачити весь спектр людського досвіду, який створює й провокує стан горя. Ось чотири типи горя, які ми можемо переживати і які не пов’язані зі смертю.1. Втрата ідентичності: втрата ролі чи відчуття приналежності.Наприклад:Людина, що проходить через розлучення, відчуває втрату статусу «подружжя».Жінка, яка подолала рак грудей і після подвійної мастектомії переживає втрату відчуття себе як жінки.Батько чи мати дорослих дітей, які переживають синдром «порожнього гнізда» і втрату ролі батьків у її прямому значенні.Людина, яка втратила чи змінила роботу, переживає втрату своєї ідентичності.Людина, яка покинула релігійну групу, відчуває втрату приналежності до спільноти.Коли людина втрачає свою первинну ідентичність, вона тужить за частиною себе. Ми сумуємо за тим, ким були, і зрештою мусимо створити нову історію свого життя, яка включатиме й цю втрату. Іноді ідентичність здається вкраденою, як у випадку з людиною, яку поставили перед фактом розлучення, чи як із раком грудей. Тоді горе посилюється відчуттям втрати контролю. В інших випадках людина сама обирає змінити ідентичність — наприклад, змінити роботу чи залишити релігійну групу. Хоча такий варіант може виглядати простішим, він теж наповнений суперечливими почуттями: адже людина ніби сама вирішила піти від того, за чим буде тужити. Через це може виникати відчуття, що «немає права» сумувати за втратою ідентичності, бо рішення було власним.2. Втрата безпеки: втрата відчуття фізичного, емоційного й психічного благополуччя.Наприклад:Люди, які пережили фізичне, емоційне чи сексуальне насильство і намагаються повернути собі безпеку в щоденному житті.Сім’ї, які мають фінансові чи житлові труднощі й відчувають себе на межі виживання, незахищеними та нестабільними.Діти розлучених батьків, які сумують за «цілісною» сім’єю (навіть якщо не можуть цього усвідомити чи назвати).Члени спільноти, які зіткнулися з насильством усередині неї та втратили відчуття стабільності й безпеки.Людина, яка дізналася про зраду партнера, може втратити емоційне відчуття безпеки у стосунках.На базовому рівні ми очікуємо, що будемо почуватися в безпеці у власному домі, у спільноті та у стосунках. Втрата цього відчуття — у фізичному сенсі (після «злому» дому чи тіла) чи в емоційному (після зради) — здатна перетворити весь світ людини на небезпечне місце. Симптомами цього можуть бути надмірна тривожність навіть без явної загрози або, навпаки, нечутливість до того, що відбувається навколо. Часто для тих, хто страждає від ПТСР, ці стани чергуються. Людям, які пережили травму, насильство чи нестабільність, дуже складно відновити відчуття внутрішньої безпеки, навіть коли все зовні стабілізувалося. Горе від втрати безпеки додається до завдання зцілення і стає ще однією ділянкою, яку потрібно вибудовувати заново.3. Втрата автономності: втрата можливості керувати власним життям і необхідними справами.Наприклад:Людина з дегенеративним захворюванням, яка тужить за втраченими фізичними чи розумовими здібностями.Літня людина, яка вже не може самостійно про себе дбати і сумує через власне згасання (часто це супроводжується й втратою ідентичності як значущого члена суспільства).Людина, яка переживає фінансову кризу, втрачає відчуття незалежності й змушена покладатися на інших.Цей тип горя торкається самої суті людської потреби керувати своїм тілом і життям. Втрата автономності провокує відчуття втрати контролю й загрожує цілісності «Я». У випадках хвороби чи обмежених можливостей це відчувається на кожному кроці: втрата незалежності та здатності функціонувати самостійно приносить сильний біль. Людина, яка зазнала серйозних фінансових втрат, також може відчувати глибоку втрату й жити з почуттям провалу чи відчаю. Завданням стає оплакати втрати й переосмислити себе в нових умовах.4. Втрата мрій та очікувань: зустріч із нездійсненними надіями.Наприклад:Людина чи пара, які стикаються з безпліддям.Студент-відмінник, який намагається знайти своє місце у «реальному світі».Людина, чия кар’єра зовсім не відповідає її очікуванням.Людина, чиє співтовариство раптово почало підтримувати політичні ідеї, з якими вона не погоджується.Цей тип горя супроводжується глибоким відчуттям дезорієнтації. Багато хто з нас живе з відчуттям, що ми знаємо, як улаштований світ, і приблизно уявляємо, що нас чекає попереду. Коли ж реальність розбиває наші очікування, ми можемо відчувати сильне горе й глибоку несправедливість. Люди, які борються за зачаття, чи студенти, що не можуть знайти себе, часто переживають почуття невдачі, яке тільки підсилює біль втрати. У такі моменти легко почати порівнювати своє життя з життям інших. А несподівані політичні зміни можуть призвести до втрати звичної реальності й до відчуття повної дезорієнтації в тому, як працює світ.Повернути слову «горе» його місцеВтрата ідентичності, безпеки, автономності та надій — усі ці втрати можуть призводити до відчуття горя. Образи скорботи та горювання можуть допомогти нам пройти період хаосу з тією ж делікатністю, яку ми даруємо тим, хто втратив близьких. Людина, яка горює, має право на співчуття, гнів, смуток, заціпеніння, дезорієнтацію та нелінійний процес зцілення з «відкатами» назад.Слово «горе» одночасно делікатно описує внутрішню реальність і легітимізує цей процес для інших. І хоча багато хто проживає життєві невдачі та трагедії у формі горювання, інші відчувають, що «не мають права» на це слово.Тож я даю вам дозвіл.Ви можете горювати.Ви можете тужити.Ваша втрата — справжня.Текст – Сара Епштейн.Переклад – Юлія Лапіна

Кампанія з видання книги «Танія» — це всесвітня ініціатива, започаткована на прохання Любавицького Ребе, спрямована на друк книги «Танія» в кожному можливому місці на землі.Мета кампанії — наповнити кожен куточок світу світлом вчення хасидизму й тим самим підготувати світ до приходу Машиаха.Станом на 5785 рік (2026 р.) книга «Танія» була видана майже у 9 000 виданнях у різних країнах світу, перекладена одинадцятьма мовами та вважається другою єврейською книгою у світі за кількістю видань — після Танаха.🕰 Історія кампанії23 ава 5738 року, під час фарбренгена Шабат Мевархім, Ребе дав вказівку: до 18 елула надрукувати книгу «Танія» в усіх країнах, де вона ще не видавалася.Роком пізніше, 2 тевета 5739 року, Ребе повідомив, що в більшості країн світу, де є євреї — і навіть там, де живе лише один єврей, — книга «Танія» вже була надрукована.1 тевета 5744 року, на з’їзді «Цівот Ашем», Ребе знову закликав друкувати «Танію» в кожному місці, де вона ще не була видана, і встановив кілька термінів завершення кампанії в тому ж році: кінець Хануки, 24 тевета (йорцайт Алтер Ребе), Пурім Катан і Пурім.3 швата 5744 року Ребе особливо наголосив на необхідності «посилених зусиль з видання книги “Танія” в кожному місті й містечку, де живуть євреї». Після цього по всьому світу були створені групи друкарів, і книга почала виходити сотнями й тисячами примірників.До 5744 року існувало лише 201 видання «Танії».До 11 нісана того ж року було надруковано тисячне видання, а до переддня Рош га-Шана 5745 року — вже двотисячне.У наші дні кількість видань перевищила вісім тисяч.Серед місць друку — країни третього світу, арабські держави, Антарктида і навіть гора Еверест.🌍 Організація виданьЦентралізацію дозволів на друк здійснював рав Шалом Якобсон із Краун-Гайтс. Саме в нього отримували дозвіл і номер конкретного видання. Після його відходу цим займається його син — рав Шмуель Якобсон.В Ерец-Ісраель координацією друку займається р. Еліезер бен Ефраїм (Реховот).Одним із провідних діячів кампанії був рав Лейбл Зайєнц із Бразилії, який присвятив цій справі свої сили й кошти. Тисячі видань вийшли за його ініціативи та за його підтримки, за що він удостоївся численних заохочень від Ребе.📜 Вказівки Ребе щодо друкуРебе дав низку чітких інструкцій щодо видання книги «Танія»:● Друк має здійснюватися виключно з дозволу видавництва «Кеот» — власника авторських прав.● Необхідно узгоджувати наклад кожного видання.● Мінімальний наклад — 100 примірників.● Майже всі примірники мають залишатися на місці друку; лише кілька надсилаються до бібліотеки Ребе та в приватні зібрання.● Одразу після друку слід вивчати книгу з «свіжих аркушів»; якщо цього не було зроблено, Ребе вимагав повернутися на місце друку й провести вивчення.В окремих випадках Ребе давав лехаїм для повторного фарбренгена на місці видання.Заборонено друкувати «Танію» з комерційною метою або для фінансування установ.✨ Духовна мета кампаніїІдея друку «Танії» в кожному місці ґрунтується на відомій відповіді Машиаха Баал-Шем-Тову: визволення прийде через поширення джерел хасидизму.Книга «Танія» є «писаною Торою хасидизму». Її друк у кожному місці наближає Геулу, особливо з огляду на те, що Алтер Ребе розкрив хасидизм в інтелектуальній формі — як підготовку світу до майбутнього визволення.Ребе виділяв три особливі заслуги друку «Танії»:— це не «вода з джерела», а саме джерело;— участь у друці пробуджує інтерес до книги та її вивчення;— окрім думки й мови (вивчення), потрібна і дія — сам друк книги.📘 «Танія» на базах ЦАХАЛЗа вказівкою Ребе книга «Танія» була надрукована на десятках баз ЦАХАЛ. Під час Війни Судного дня Ребе розпорядився друкувати «Танію» та молитовники в районі Фаїда за Суецьким каналом і роздавати їх солдатам.Під час Першої ліванської війни Ребе закликав друкувати «Танію» в Тирі, Бейруті та інших місцях Лівану, і навіть виголосив спеціальну промову, коли книга лежала на столі, як свідчення просування ЦАХАЛ.У листах і бесідах Ребе підкреслював особливу значущість книги для солдатів, рекомендував дарувати «Танію» відзначеним військовослужбовцям і розміщувати її в клубах та бібліотеках баз.🕯 Наші дніПід час війни «Залізні мечі» рав Езер бен Ефраїм разом із групою євреїв надрукував книгу «Танія» в місцях трагедій — Беері, Зікім, на базі Шура та в інших точках, пов’язаних із масовими вбивствами, здійсненими ХАМАС (ימ״ש).📖 Любавицький календар

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай.

Зародження Місяця буде у неділю 18 січня/29 теветао 15 годині 06 хв.та 11 частинРош Ходеш Шват 1 день у понеділок 19 січня/1 шватЄ звичай у цей Шабат перед ранковою молитвою Шахаріт прочитати всю книгу Тегілім.Читання Тегіліма з міньяном відбудеться 17 січня/28 тевета у Центральній синагозі Києва о 8:30.Шабат Шалом, здорового та спокійного, місяця ШВАТ!!!

*28 тевета 3680 року (81 рік до н. е.) — Вигнання садукеїв із Сангедріну.Рабі Шимону бен Шетаху вдалося вивести цдукім (садукеїв) — послідовників секти, яка заперечувала Усну Тору і авторитет мудреців, зі складу вищого єврейського законодавчого органу Сангедріну. До певного моменту садукеї становили в Сангедріні більшість, проте рабі Шимону вдалося здобути перемогу за допомогою прушим (фарисеїв), які зберегли вірність Торі.*28 тевета 5640 року (12 січня 1880 року) — День народження ребецн Хани, матері Ребе.Ребецн Хана народилася в Миколаєві, її батьком був рабин Миколаєва рабі Меїр-Шломо Яновський, а матір'ю — ребецн Рохл, дочка рабі Іцхака Пушніча, рабина міста Добрянка. У 1900 році вона вийшла заміж за рабина Леві-Іцхака Шнеерсона і в 1902 році у них народився первісток Менахем-Мендл (наш нинішній Ребе). джерело: chabad.odessa

🕯 Чому Моше ставить запитання «чому?»📖 Праотці пройшли важкі випробування, але не ставили запитань Всевишньому.Моше ж вигукує: «Чому Ти заподіяв зло цьому народові?» — і на це приходить відповідь:«Ім’ям Г-вая (чотирибуквенним Ім’ям Б-га) Я їм не відкривався».🧠 Різниця — у шляху служіння.Праотці служили Б-гу через якості душі: любов, страх, милосердя.Ці сили вміють приймати й вірити навіть без пояснень.Моше — це хохма, свята мудрість, тому саме він запитує і прагне розуміння.🌟 Але перед розкриттям Імені Г-вая навіть розум має навчитися самоусуненню й прийняттю волі Всевишнього, так само, як це роблять мідот — якості душі.Коли приходить найвище Б-жественне розкриття, і розум повинен схилитися в прийнятті.📌 Урок для кожного єврея.Потрібно поєднувати розум і почуття, високе і просте: вчитися, виконувати заповіді з трепетом і простотою — і разом будувати єдність народу Ізраїлю.🤝 Ця сила дана нам через Моше Рабейну — і вона наближає Геулу, в наші дні.Шаббат Шалом📖 Любавицький календар 

*27 тевета 5648 року (11 січня 1888 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шимшона-Рафаеля Гірша.Рабі Шимшон-Рафаель народився в Гамбурзі в 1808 році і був головним рабином князівства Ольденбург, Емдена, Моравії та Австрійської Сілезії, Франкфурта-на-Майні. Під час революції 1848–49 рр. він був обраний до австрійського рейхстагу і став головою комітету з боротьби за громадянські та політичні права євреїв Моравії.Він жив у роки, коли ідеї руху «Просвіти» і реформаторства, що закликали євреїв до асиміляції, все сильніше опановували німецьких євреїв. Спеціально для них рабі Гірш видав «19 листів про іудаїзм» і книгу «Хорев, або Етюди про обов'язки Ізраїлю в діаспорі», що роз'яснювали моральні принципи іудаїзму. Ці праці заклали основи неоортодоксальної течії в іудаїзмі.У своїй діяльності рабі Гірш прагнув реалізувати принцип Тора ім дерех-ерец, що став девізом очолюваної ним громади, — поєднання релігійних приписів з участю в житті навколишнього неєврейського суспільства. джерело: chabad.odessa