🕍 У Центральній синагозі Києва неділю люблять і діти, і дорослі. До звуків молитви додаються дитячий гомін і сміх — у JFuture Brodsky School знову зустрілися друзі.🍕 Цього разу почали зі сніданку з піцою. Далі був урок англійської, а на музичному занятті звучали скрипка й клавішні. Діти створювали цукерки у грі, а ще мали окреме заняття про комп’ютерні ігри.💛 За одну неділю можна спробувати стільки різного, що в кожного знайдеться своя улюблена частина дня. А за спільним сніданком і грою легше познайомитися. І як приємно батькам, коли дорогою додому дитина вже питає, коли знову побачить нових друзів.📩 Якщо ваша дитина ще не була в JFuture Brodsky School, запрошуємо познайомитися. Напишіть нам у приватні повідомлення — розповімо, як долучитися до недільних зустрічей.

У Києві оновлюють порядок проїзду мостами між берегами, — МВС▪️Міст Патона: з 07:00 до 10:00 три смуги в напрямку Правого берега, з 16:00 до 20:00 - Лівого▪️Північний міст: вантажівки скеровуватимуть через Подільський, рух громадського транспорту поновлюють▪️Південний міст: вантажівки з Лівого берега направлятимуть через Дарницький. Для легкових авто обмежень немає рух контролюватиме поліція

Ще вчора в Нью-Йорку завершився Всесвітній з’їзд посланців Хабаду (Кінус га-Шлухім). Тисячі рабинів з усіх куточків світу зібралися разом, щоб обійнятися, поділитися досвідом і набратися сил. Їхня місія — нести єврейське тепло, допомогу й турботу в кожен куточок світу.А сьогодні серце стискається від болю. Ми згадуємо страшну трагедію в Мумбаї та святих посланців, які до останнього подиху служили людям.💔 Як усе починалося і що сталосяУ 2004 році до Індії приїхало молоде подружжя — рабин Габріель-Ноах (Габі) та його дружина Рівка (Рівкі) Ольцберг. Вони відкрили Бейт-Хабад, куди міг завітати кожен — і турист із наплічником, і підприємець у відрядженні, і місцевий мешканець. Кожного зустрічали як рідного. Тут можна було зігрітися за гарячою їжею, почути добре слово, долучитися до уроку Тори й отримати підтримку в скрутну хвилину.Згодом гостей стало так багато, що 2007 року Бейт-Хабад переїхав до п’ятиповерхової будівлі «Наріман-хаус». Там облаштували синагогу, бібліотеку та кімнати для гостей.У середу ввечері, 28 Хешвана 5769 року (26 листопада 2008 року), мирне життя обірвав жорстокий напад. Озброєні терористи увірвалися до Бейт-Хабаду й захопили людей у заручники.Облога тривала до п’ятниці, 1 Кіслева. У ті страшні дні загинули рабин Габі та його дружина Рівкі, яка була на п’ятому місяці вагітності. Разом із ними загинули їхні гості, які приїхали у справах і на навчання, — реб Бен-Ціон Кроман, реб Лейбуш Тейтельбаум, Йохевед Орпаз і Норма Шварцблат-Рабинович.Дивом урятувався дворічний син посланців, маленький Мойші. Його няня Сандра Самуель почула плач дитини, підбігла до нього, підхопила на руки й винесла з будівлі під кулями, ризикуючи власним життям.✨ Диво серед руїн і повернення до життяКоли індійський спецназ звільнив будівлю, перед очима відкрилася страшна картина. Вибухи зруйнували стіни, і всюди виднілися сотні слідів від куль. Серед руїн дивом уцілів портрет Любавицького Ребе, що висів у центрі квартири.Терористи хотіли знищити цей дім і посіяти страх. Та вже 2014 року відновлений Бейт-Хабад у Мумбаї знову відчинив двері для гостей. Четвертий поверх зі слідами від куль зберегли таким, яким він був після нападу. Він став меморіалом.Родина й рух Хабад продовжили справу Габі та Рівкі. На їхню честь відкрили нові центри, серед них — «Бейт Габі і Рівкі» в Афулі. Сотні хлопчиків і дівчаток у різних країнах отримали імена Габріель-Ноах і Рівка.💡 Урок для кожного з насІсторія Габі та Рівкі зберігає пам’ять про трагедію й нагадує про їхню любов до людей і стійкість.Зло руйнує, а добро відбудовує й перемагає. Перед темрявою палиці та зброя безсилі. Вона відступає лише перед світлом.Найкраще, що ми можемо зробити в пам’ять про загиблих, — продовжити їхню справу своїми вчинками.Допомогти тому, кому зараз важко.Запалити шабатні свічки.Накласти тфілін або прочитати ще один розділ Тегілім.Зробити маленьку добру справу просто зараз.Поки ми робимо добро й підтримуємо одне одного, наше світло не згасне.🕯 Нехай пам’ять про них буде благословенною!Нехай якнайшвидше прийде Машіах, і ми зустрінемося з ними у відбудованому Храмі у святому Єрусалимі. джерело: 📖 Любавицький календар

📌 5769 (2008) року в Домі Хабаду в Мумбаї (Індія) стався жорстокий теракт. Загинули посланці Ребе — рабин Габріель-Ноах і його дружина Рівка Ольцберг, а також четверо єврейських гостей Дому Хабаду.Айом-йом«Спільне читання псалмів (Тегілім) — святе служіння. Неможливо описати, наскільки велика заслуга тих, хто бере в ньому участь, і яку велику духовну радість (нахат руах) це приносить Небесам. Про це йдеться у святих книгах, а дещо з цього викладено у збірці “Постанова про спільне читання Тегілім” [Збірник листів, 1].Щасливі ви, народе Ісраеля! Завдяки цьому ви, ваші дружини, ваші сини й доньки — нехай Б-г дарує їм життя! — будете благословенні міцним здоров’ям і достатком. І завдяки вам усі громади Ісраеля, що живуть у вашому чистому таборі, разом з усіма нашими братами, синами Ісраеля, отримають порятунок в усьому, чого потребують, — і в матеріальному, і в духовному».📖  Любавицький календар

Іноді це запитання зупиняє нас ще до першого кроку: висловити власну думку, спробувати щось нове, відмовити чи здійснити давній задум. Бажання отримати схвалення, страх критики або небажання конфліктувати можуть змушувати нас відкладати важливе.Потребувати підтримки — природно. Та коли чужі оцінки починають керувати нашими рішеннями, варто повернути увагу до власних цінностей. Ось кілька орієнтирів, які можуть у цьому допомогти.🧭 1. Визначайте, що для вас важливоЗапитуйте себе: «Чого я хочу? Чому це має для мене значення? Чи відповідає це моїм цінностям?» Що краще ми розуміємо себе, то легше ухвалювати рішення, за які готові відповідати.🌱 2. Зміцнюйте самоповагуПомічайте свої зусилля, маленькі перемоги й те, чого вже навчилися. Давайте собі право помилятися та пробувати знову. Ваша цінність не залежить від чужого схвалення, кількості досягнень чи порівнянь з іншими.🌦️ 3. Пам’ятайте: чужі оцінки можуть змінюватисяНа думки людей впливають їхній досвід, настрій, очікування та обставини. Тому навіть щире схвалення не завжди буде постійним. Прислухайтеся до інших, залишаючи місце для власного розуміння ситуації.🤝 4. Обирайте, до чиїх слів прислухатисяОсобливу вагу можуть мати поради тих, хто знає вас, бажає вам добра й говорить із повагою: близьких, друзів, наставників. Водночас кожне стороннє зауваження не потребує вашого виправдання чи зміни рішення.⏳ 5. Помічайте, що відкладаєте через страх осудуЯку можливість ви не наважуєтеся використати? Яку розмову уникаєте? Який талант залишаєте нерозкритим? Подумайте, який невеликий крок можете зробити вже зараз, навіть якщо хвилювання ще залишається.🔎 6. Перевіряйте свої припущенняІноді нам здається, що всі помічають кожну нашу помилку. Та люди часто зайняті власними справами й переживаннями. Запитайте себе: «Я знаю, що мене засуджують, чи лише припускаю це?»💬 7. Розрізняйте корисний зворотний зв’язок і знеціненняКонкретне, доброзичливе зауваження може допомогти щось побачити й виправити. Образи та приниження не зобов’язують вас змінювати себе. Дозвольте собі обміркувати почуте, перш ніж приймати його близько до серця.🛡️ 8. Відстоюйте особисті межіГоворити спокійно й упевнено — навичка, яку можна розвивати. Наприклад: «Дякую, я почула вашу думку. Моє рішення інше» або «Я не хочу це обговорювати». Ви можете бути ввічливими й водночас берегти власні межі.🎯 9. Повертайтеся до своєї метиНагадуйте собі, заради чого ви дієте та яку користь це може принести вам і людям поруч. Чітке розуміння мети допомагає зберігати напрямок, навіть коли хтось із вашим вибором не погоджується.✨ Почути себе буває непросто. Почніть із маленького рішення, яке відповідає вашим цінностям, — і дайте собі підтримку, якої так чекаєте від інших.Джерело: InstitutPsihoterapiiResurs.

"Роздвоєння особистості"«І сказав їй Б-г: “Два народи в утробі твоїй, і два народи з лона твого розійдуться; і один народ буде сильнішим за інший…”» (Берешит, 25:23). 👥 Сини Рівки, брати-близнюки Яаков та Есав, символізують дві душі та їхні протилежні прагнення, присутні в кожному євреєві. У кожному з нас є внутрішній Яаков — наша Б-жественна душа з її духовними прагненнями, а також внутрішній Есав — наша тваринна душа з її матеріалізмом та егоїстичними інтересами. Коли в нас утверджується Б-жественна душа, вона послаблює матеріалістичні схильності тваринної душі. ✨ Те, як Б-жественна душа долає тваринну, подібне до того, як світло перемагає темряву. Щоб розсіяти темряву, світлу не потрібно активно на неї тиснути: темряву не розганяють палицею — вона просто перестає існувати в присутності світла.Так само, щойно ми — вивчаючи Тору та виконуючи заповіді — дозволяємо святості нашої Б-жественної душі розкритися й засяяти, егоїзм нашої тваринної душі зникає.¹ 📚 Примітки¹ «Сефер га-маамарім 5691», с. 328.джерело: chabad.org

📖 Айом-йомПоняття Б-жественного провидіння передбачає не лише те, що воно керує кожним рухом усіх створінь, є їхньою життєвою силою та підтримує існування всього створеного, а й більше: кожен окремий рух кожного створіння пов’язаний із загальною метою Творіння… Так, через поєднання й об’єднання всіх окремих дій досягається вища мета, закладена у Творінні.Вдумайтеся: якщо навіть коливання травинки відбувається з волі Б-жественного провидіння та має значення для досягнення мети Творіння, то тим паче це стосується людства загалом та Ізраїлю — «народу, наближеного до Нього»¹ — зокрема!Примітки:¹ Тегілім, 148:14.Джерело: chabad.org

«Кожна річ має свою мету. І кожна мета має ще вищу мету. І так — дедалі вище й вище. Кінцева ж мета всього сущого — блаженство Олам га-Ба, Прийдешнього світу, заради якого було створено все»(«Лікутей Моаран», 18).Людині неможливо осягнути це повною мірою. Та у шабат світло Олам га-Ба сходить до нас — і ми також можемо його відчути. Якщо захочемо.Доброго й світлого шабату! 

📖 ВступНаша тижнева глава називається «Хаєй Сара» («Життя Сари»). Однак саме в ній розповідається про смерть Сари, придбання Авраамом ділянки землі для її поховання, а також про одруження її сина Іцхака. Там само описується, як Іцхак продовжив шлях своєї матері, наслідуючи її добрі справи.🤔 ЗапитанняЧому глава, яка розповідає про смерть Сари та події після її відходу з цього світу, називається «Життя Сари»?І головне, з огляду на те, що назва глави завжди відображає суть усіх описаних у ній подій, — як ця назва передає зміст усієї глави?💡 ВідповідьУчення хасидизму пояснює: істинний сенс життя праведника — у його вічності.Головний доказ вічності цього життя виявляється саме після його відходу. Коли ми бачимо, що його шлях добра і святості продовжується з тією самою силою тут, у матеріальному світі, — це й свідчить про вічність його життя. Тоді можна впевнено сказати: це справді істинне, вічне життя праведника.Коли Іцхак продовжив шлях своєї матері у власних вчинках, він наочно виявив вічність її життя — «Хаєй Сара».📌 Урок для насКоли ми йдемо шляхом праведника й продовжуємо його спадщину, втілюються в життя слова Талмуду: «Як нащадки його живі, так і він живий».(На основі «Лікутей Сіхот», том 15, с. 156)📖 Любавицький календар

У кожному місяці є особлива субота — Шабат Мевархім, коли єврейський народ благословляє настання нового місяця.Це благословення — не просто традиція. Саме цього дня через наші молитви, читання Тегілім і добрі рішення ми притягуємо благословення та силу Всевишнього на всі дні майбутнього місяця. Виняток — Шабат перед Рош га-Шана.У цю суботу сам Всевишній благословляє місяць Тішрей, і саме в цьому благословенні міститься сила, яка дає нам можливість благословляти всі інші місяці року. Любавицький Ребе Раяц встановив особливий порядок цього дня: Зранку збираються в синагозі. Читають увесь Тегілім. Протягом години вивчають хасидизм. Потім моляться. Після молитви проводять фарбренген — хасидське зібрання, на якому приймають добрі рішення та зміцнюються в служінні Всевишньому.Ребе підкреслював, що читання Тегілім цього дня стосується не лише самої людини, а й її дітей та онуків.Ребе часто говорив, що коли прийде Машіах, він запитає кожного:«На скількох євреїв ти вплинув, щоб вони читали Тегілім у Шабат Мевархім?» Чому саме Шабат Мевархім?Тому що Шабат — це день, коли розкривається найвище благословення, а читання Тегілім перед молитвою стає тією посудиною, через яку духовна сила сходить на весь майбутній місяць. Навіть якщо Рош Ходеш припадає на Шабат, благословення нового місяця промовляють попередньої суботи, адже сила для нового місяця приходить саме від попереднього Шабату. Шабат Мевархім — це день радості, єдності та внутрішнього оновлення.Це можливість не лише попросити благословення, а й самому стати джерелом світла та добра для всього майбутнього місяця. Джерело: Любавицький календар.

Історія Хабаду складається не лише з глибоких маамарім і відкриттів у Торі, а й із доль людей, чия відданість родині та єврейському народові стала прикладом справжньої самопожертви. Однією зі зворушливих сторінок цієї історії є життя р. Менахема-Менделя Горнштейна — зятя Шостого Любавичського Ребе (Ребе Раяца) та чоловіка ребецин Шейни. Походження та молоді рокиМенахем-Мендель народився 1905 року (18 Нісана 5665 року) в Анніполі. Його родина поєднувала великі династії:Його батько, р. Моше Горнштейн, був одним із найшанованіших хасидів Боянського двору.Його мати, ребецин Хая-Мушка, була дочкою Четвертого Любавичського Ребе — Ребе Магараша.Дитинство Менахема-Менделя минуло в Анніполі. У 1922 році родина переїхала до Варшави, а згодом — до Отвоцька. Історичне весілляУ травні 1932 року (18 Іяра 5692 року) відбулися заручини р. Менахема-Менделя з молодшою дочкою Ребе Раяца, ребецин Шейною. З цієї нагоди Ребе Раяц виголосив відомий маамар «Шир га-маалот ле-Давид».Весілля відбулося 10 Сівана 5692 року в містечку Ландварово. Через суворі візові обмеження того часу місцем святкування довелося обрати залізничну станцію. Під час святкової трапези великий гаон р. Хаїм-Озер Гродзенський натхненно танцював разом із Ребе Раяцом. Паризький період і родинаУзимку 1933 року подружжя переїхало до Парижа. У цей період р. Менахем-Мендель протягом чотирьох років навчався в університеті. У Парижі він багато спілкувався з майбутнім Сьомим Любавичським Ребе.Власних дітей подружжя не мало, проте взяло на виховання осиротілого племінника — Яакова-Йосефа Ліса, який зростав у їхньому домі як рідний син. Велика самопожертваЗгодом подружжя повернулося до Польщі. Коли 1939 року почалася війна, батько Менахема-Менделя був тяжко хворий. Р. Менахем-Мендель мав можливість залишити Польщу й урятуватися, але категорично відмовився покинути хворого батька. Він доглядав його до самої смерті у 1941 році. Після цього виїхати з окупованої Європи стало неможливо. Трагедія в ТреблінціРебе Раяц намагався врятувати дочку та зятя, передавши їм візи до Італії. Подружжя дісталося Неаполя, але морське сполучення зі США припинилося, і їм довелося повернутися до Польщі.Восени 1942 року р. Менахема-Менделя, його дружину Шейну та його матір Хаю-Мушку відправили до табору смерті Треблінка. Збереглися свідчення в’язня Мордехая Унрада, який вижив: 14 Елула 5702 року матір Менахема-Менделя забрали до газових камер. На другий день Рош га-Шана 5703 року така сама доля спіткала його дружину Шейну. 25 Хешвана 5703 року р. Менахем-Мендель Горнштейн не повернувся з роботи — його вивезли на знищення. Милосердна таємницяЩоб уберегти серце Ребе Раяца від страшного удару, близькі приховували від нього правду. Лише наприкінці 1950 року, після відходу Ребе Раяца з цього світу, Сьомий Любавичський Ребе офіційно опублікував історію їхньої загибелі, увічнивши пам’ять про них.Нехай пам’ять про них буде благословенна.на фото  лист, який Ребе Раяц надіслав хасидам з нагоди весілля своєї дочки з р. Менахемом-Менделем Горнштейном. Любавичський календар

👑 Царське володінняІз праць Любавичського Ребе; короткий адаптований викладПісля смерті праматері Сари Авраам вирішив придбати для її поховання ділянку землі в Хевроні, яка згодом стала місцем родинної усипальниці. Для цього він звернувся до Ефрона, який запропонував передати йому печеру для поховання та прилегле поле в безоплатне користування. Однак Авраам наполягав саме на купівлі цієї території, не бажаючи отримати її задарма. Зрештою Ефрон запросив захмарну ціну, проте угоду було укладено, й Авраам сплатив обумовлену суму.📜 «І стало (буквально — “піднялося”) поле Ефрона… власністю Авраама», — розповідає далі Тора. Використовуючи давню метафору, коментатори пояснюють: цю історію можна порівняти з угодою купівлі-продажу між царем і підданим. Поле піднеслося у своєму статусі, перейшовши з володіння звичайної людини у царську власність.Коли людина купує в ближнього якусь річ, придбане майно зберігає певний зв’язок із попереднім власником. Ми завжди можемо сказати: колись ця річ належала такій-то людині. Але коли угода відбувається між царем і підданим, із придбанням майна його зв’язок із продавцем — у цьому випадку підданим — остаточно обривається. Адже вся держава та її жителі разом зі своєю власністю перебувають під владою царя й можуть розпоряджатися майном лише завдяки наданому їм праву.👑 Саме про це йдеться на початку глави «Хаєй Сара». Купівля земельної ділянки, яку здійснив Авраам, — це перехід власності з володіння приватної особи у володіння царя. Так наш праотець позбавив Ефрона можливості претендувати на це майно, немов воно ніколи йому й не належало.Тепер стає зрозуміло, чому Авраам так наполягав саме на купівлі цієї ділянки. Він прагнув остаточно розірвати будь-який зв’язок цієї землі з Ефроном, її попереднім власником, оскільки хотів стати її беззаперечним і одноосібним господарем.🕍 Наші мудреці кажуть: «Є три місця у світі, право на володіння якими ніхто не може оскаржити». Одне з них — усипальниця Сари та наших праотців, інші — Храмова гора й могила Йосефа у Шхемі. Ці місця відрізняються від інших тим, що навіть після руйнування Храму вони не втратили своєї святості.✨ Могила Сари — це перше місце в Землі Ізраїлю, яке беззаперечно належить єврейському народові. Воно є джерелом духовної сили та впевненості в тому, що вся Свята Земля залишатиметься в руках народу Ізраїлю до самого приходу Машиаха. джерело: chabad.org