Історія магазину «Зінгер» у Києві.Магазин «Зінгер» у Києві був частиною всесвітньо відомої компанії Singer, яка спеціалізувалася на виробництві швейних машин. У кінці XIX — на початку XX століття ця компанія відкривала свої представництва в різних містах світу, включаючи Київ.Будівля магазину «Зінгер» у Києві була зведена в початку XX-го століття та розташовувалася на одній із центральних вулиць міста. Ця споруда вражала архітектурою та стильним оформленням вітрин, що відповідало іміджу компанії.Магазин виконував дві функції:Продавали швейні машини Singer – як для домашнього використання, так і для швейного виробництва.Надавали сервісне обслуговування – клієнти могли ремонтувати свої машинки та купувати запчастини.Після більшовицького заколоту влада націоналізувала власність іноземних компаній, включаючи магазини «Зінгер». Внаслідок цього магазин закрили, а його приміщення передали під інші потреби.Однак самі швейні машинки «Зінгер» ще довго залишалися популярними в совку, оскільки були дуже надійними. Навіть сьогодні їх можна знайти у старих будинках і музеях.Цікаві факти:Київський магазин «Зінгер» був частиною розгалуженої мережі, подібні магазини також були в Одесі та Варшаві.Будівля київського магазину мала вишуканий архітектурний стиль у стилі модерн.Частина приміщень «Зінгера» у Києві збереглася до наших днів, хоча їхнє первісне призначення давно змінилося.

Трапеза Мошиаха: завершення Песаха світлом майбутнього визволенняЗасновник хасидизму, рабі Ісраель Бааль Шем Тов, запровадив традицію особливої, третьої трапези, яка завершує останній день Песаха. Вона отримала назву Трапеза Мошиаха. Бааль Шем Тов навчав, що цей день осяяний світлом майбутнього визволення, і тому його двері залишалися відчиненими настіж – кожен, хто проходив повз, міг приєднатися до святкової трапези.Через сім поколінь, на початку ХХ століття, до цієї традиції додали ще один звичай, що уподібнює Трапезу Мошиаха до пасхального седера. Трапеза розпочинається після денної молитви Мінха, і під час неї випивають чотири келихи вина – як нагадування про чотири келихи, якими, за словами пророків, Всевишній втішить народ Ізраїлю після остаточного та повного визволення (Геули).Сенс цієї трапези – зробити ідею приходу Мошиаха та майбутнього визволення частиною себе, щоб це відчуття стало таким же природним, як їжа, що стає плоттю і кров’ю людини.Якщо перші дні Песаха пов’язані з виходом із Єгипту, що стало початком нового етапу в історії людства, то останній день свята символізує майбутнє визволення, яке відбудеться з приходом Мошиаха. Саме тому звичай пити чотири келихи вина, що символізують майбутню Геулу, виконують у завершальні години Песаха.Любавичський Ребе, рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон, закликав усіх євреїв дотримуватися цієї традиції та брати участь у Трапезі Мошиаха.  

Ізкор (або Азкарат-Нешамот) — поминальна молитва за померлих, яка читається в синагогах чотири рази на рік після читання Тори у святкові дні: у Йом-Кіпур, Шміні-Ацерет, в останній день свята Песах і на другий день свята Шавуот. Найголовніше поминання відбувається саме в Йом-Кіпур, адже цей день — день спокути як для живих, так і для померлих.Головна частина молитви Ізкор — це обіцянка, яку людина дає подумки зробити пожертву після свята на честь покійного. Даючи цдоку (милостиню), ми втілюємо добро у цьому матеріальному світі — те, що сам померлий уже зробити не може. Але якщо це робиться в його пам’ять, його душа отримує додаткову заслугу і духовне піднесення.Згідно зі звичаєм, під час читання молитви Ізкор ті, в кого обоє батьків живі, повинні вийти із зали синагоги. Той, у кого хтось із батьків помер менш як рік тому, залишається в синагозі, але не читає Ізкор за цю особу.

Дні Холь аМоеду наповнені святістю і повністю належать Всевишньому. Назва Холь аМоед — «будні (хол) свята (моед)» — означає тільки, що ці дні поступаються за своєю святістю першому та сьомому дню (Песаха), які є святковими (йом шов). В іншому ж вони є моед — святом.У Талмуді, в трактатах Псахім і Макоїт, зазначено, що той, хто нехтує днями Холь аМоеду, підлягає суворому покаранню. Рабі Шешет навчав: «Той, хто нехтує святами (моадим), подібний до того, хто займається ідолопоклонством. Адже в Тора сказано: “Богів литих не виготовляй собі” (Шмот, 34:17), і відразу після цього: “Свято маци святкуй”» (Шмот, 34:18).Раші пояснює, що слова рабі Шешета стосуються днів Холь аМоеду. Нехтування ними може виражатися в виконанні забороненої роботи або в небажанні організувати ці дні святковими трапезами.Оскільки дні Холь аМоеду ніби «окреслені» святковими днями, вони також називаються мікра кодеш — «священна подія». У ці дні, як і в святкові, приносилася спеціальна жертва Мусаф.Ось що сказано про святість днів Холь аМоеду в книзі «Йесод ве-шореш га-авода»:«Кожен з нас повинен шанувати святість цих днів, освячувати їх з радістю та організовувати в них святкові трапези — як у йом тов. Інакше ми будемо схожі на ідолопоклонників, які відкинули всю Тору, як сказано в Талмуді: “Той, хто нехтує святами, встановленими Всевишнім, не має частки в майбутньому світі, навіть якщо він є знавцем Тори та здійснив багато добрих справ”. Тому ми повинні ставитися до всіх святкових днів з особливим пошануванням. Нагорода за виконання цієї заповіді є більшою, ніж покарання за її порушення. Повертаючись додому в цей день, ми зобов’язані голосно проголосити: Моадім ле-симха («свята — до радості») — так само, як у йом тов. Це також частина освячення свята-моеда. Ті, хто вітають знайомих в дні Холь аМоеду так, як у будні, виявляють зневагу до свята. Існує чудовий звичай запалювати свічки ввечері в Холь аМоеду — так само, як у йом тов. Цей звичай широко поширений у всіх західних єврейських громадах.Ми вже писали, що той, хто запрошує бідняка до свого святкового столу, отримує велику нагороду від Всевишнього. Це в повній мірі стосується днів Холь аМоеду. Великою є значущість заповіді дарувати радість біднякові. Багато хто виконує її саме в Холь аМоед, організовуючи в кожен день його святкову трапезу для бідних. Це чудовий спосіб освятити Холь аМоед. Тому, хто так поступає, Всевишній завжди посилає достаток, щоб він міг і надалі радіти біднякам.

Омер відраховується щовечора після заходу сонця, починаючи з другого вечора свята Песах і до ночі перед святом Шавуот.Забули відрахувати Омер увечері? Відрахуйте наступного дня, але без благословення. Наступні вечори продовжуйте рахувати з благословенням, як зазвичай.Благословення слід вимовляти лише в тому випадку, якщо жодного дня не було пропущено; якщо ви пропустили хоча б один із попередніх днів, поточний день рахуйте, але вже без благословення.БОРУХ АТО АДОЙ-НОЙ ЕЛЕЙ-ЕЙНУ МЕЛЕХ ООЙЛОМ АШЕР КИДЕШОНУ БЕМІЦВОЙСІВ ​​ВЕЦИВОНУ АЛЬ СФІРАС АОЙМЕР.БЛАГОСЛОВНИЙ ТИ, ГОСПОДЬ, Б-Г НАШ, ВОЛОДИКА ВСЕСВІТНОГО, ЩО ОСВЯТИВ НАС СВОЇМИ ЗАПОВЕДЯМИ І ДАВ НАМ ПОВІД ПРО РАХУНКУ ДНІВ ОМЕРУ!Почніть тут, якщо ви рахуєте не вночі, а вдень, або якщо ви не відраховували щодня з початку цього року: Рахунок Омера вночі у Середу 16. Квітень, 2025СЬОГОДНІ ЧОТИРИ ДНІ ОМЕРУ.Він, Милосердний, відновить для нас Храмову службу на її первісному місці, незабаром, у наші дні — навіки. Амен!Хвалебний гімн, що співається з музичним супроводом:Бог помилує нас, і благословить нас, і буде вічно прихильний до нас!На землі стануть відомі Твої дороги, усі народи пізнають спасіння, яке Ти посилаєш.Будуть дякувати Тобі, Боже, племена; усі племена дякуватимуть Тобі.Будуть радіти й ликувати народи, бо Ти справедливо судиш племена, і навіки керуєш народами землі.За це дякуватимуть Тобі, Боже, усі племена.Тоді земля принесе свої плоди, і Бог — Бог наш — благословить нас.Благословить нас Бог, і тремтітимуть перед Ним усі мешканці землі.Молимо: Великою силою Своєї десниці звільни в'язнів!Прийми молитву Свого народу, укріпи нас і очисти, грізний Владико!Молимо: Всемогутній, бережи як зіницю ока тих, хто проголошує єдність Твою!Благослови їх, очисти їх, помилуй їх, постійно даруй їм милість Свою!Непохитний, Святий, з великої доброти Своєї керуй Своїм народом!Єдиний, Всевишній, звернися до Свого народу, який пам’ятає про Твою святість!Прийми нашу молитву і почуй наш крик.Ти, перед Ким відкрито все потаємне!Благословенне славне Ім’я Його Царства навіки вічні!Владико світу!Ти передав нам заповідь через Моше, Свого раба: рахувати дні Омеру — щоб очиститися від зла нашого і скверни нашої, як написано в Твоїй Торі:"І ведіть рахунок для себе, з першого дня після свята Песах — дня принесення вами Омеру ячменю: хлібної жертви вознесення. Сім повних тижнів маєте рахувати; до дня, що слідує за сьомим тижнем, рахуйте п’ятдесят днів" —щоб очистилися душі народу Твого, Ізраїлю, від своєї скверни.І тому нехай буде до вподоби Тобі, Господи, Боже наш і Боже отців наших, щоб за заслугу того, що я сьогодні рахував день Омеру, було виправлено шкоду, заподіяну мною у сфері Нецах шебе-Хесед, і щоб я був очищений, освячений найвищою святістю.І завдяки цьому нехай зійде великий світ у всі світи, і нехай будуть визволені нефеш, руах і нешама від усіх домішок і вад, і щоб ми були очищені й освячені Твоєю найвищою святістю навіки. АМЕН!

 Заборонено не тільки їсти його, але й використовувати будь-яким іншим способом. Крім того, Тора зобов'язала нас знищити хамец, що знаходиться в нашому володінні, — так, щоб його взагалі не було видно в домі.Тому перед Песахом ми зобов'язані здійснити «відміну», «анулювання» квасного — битуль хамец. Що це таке? Анулювання — це безповоротне рішення про повний відмову від квасного, яке прирівнюється до звичайного пилу. Той, хто приймає таке рішення, заявляє, що відтепер у його володінні немає квасного, а якщо воно випадково залишилося, то є просто пилом, яка не приносить ніякої користі.Як було сказано, людина, що «відмінила» весь належний їй хамец і прирівняла його до пилу, який нікому не належить, вважається виконуючою повеління про знищення хамеца. І з цього моменту вона не порушує заборони «не буде видно» («і не буде видно у тебе квасного…» Шмот 13, 7) і «не повинно бути» («Сім днів закваска не повинна знаходитися в домах ваших…» Шмот 12, 19) — навіть якщо хамец все-таки фізично знаходиться в її домі.Однак, крім анулювання квасного, мудреці встановили перевірку — бдікат хамец — щоб переконатися, що в домі дійсно не залишилось квасного.Для цього є дві причини. Перша: анулювання хамеца, свідомий відмова від нього здійснюється в думках, а не фізично. Воно має носити абсолютний характер, характер абсолютного відмови. Однак різні люди мислять по-різному, і можна припустити, що деякі з них поставляться до мисленного анулювання без достатньої серйозності або їх відмова від хамеца не буде абсолютним. Тому мудреці постановили, що мислене анулювання не буде вважатися дійсним, поки хамец не буде усунений фізично.Інша причина: протягом всього року ми безперервно користуємося квасним і звикаємо до нього; через звичку ми можемо забути про заборону і скористатися «відміненим» квасним, якщо фізично воно буде знаходитися в дні Песаха в нашому домі. Тому ми зобов'язані ретельно шукати хамец в усіх своїх володіннях і ліквідувати його фізично до того моменту, коли його заборонено буде їсти.Тому той, хто виконав повеління Тори про «відміну» квасного і постанову мудреців про бдікат хамец, не вважається порушником Закону, навіть якщо випадково в його володінні залишився хамец, про який він забув.Однак, незважаючи на це, користуватися таким квасним заборонено. Мудреці побоювались, що людина захоче залишити такий хамец у своєму володінні і після Песаха і буде стверджувати, що анулював його (Мішна Брура 448:25).Але якщо ви до Песаха здійснили продаж хамеца у рабина, то справа інша. Стандартний договір про продаж включає в себе пункт про те, що продається ВЕСЬ хамец, що знаходиться у володінні людини, навіть якщо власник забув про нього. Отже, ваше печиво було продано неєврею. Відповідно, після Песаха його дозволяється їсти.toldot.com

18 нісана 5638 року (21 квітня 1878) – День народження раббі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька нинішнього Ребе.Раббі Леві-Іцхак народився в містечку Подобрянці, неподалік від Гомеля. Його батьками були мудрець і праведник раббі Борух-Шнеур і праведна жінка – ребецн Зельда-Рахель. Ребецн Зельда була донькою раббі Залмана Хейкіна і була у родинних стосунках із третім і п'ятим Любавицькими Ребе – Ребе Цемах-Цедеком і Ребе Рашабом. Своє ім'я малюк отримав на честь дідуся по батьківській лінії – раббі Леві-Іцхака.Раббі Леві-Іцхак вирізнявся незвичайними здібностями і чудовою пам'яттю, зокрема він знав напам'ять весь Талмуд.18 нісана 5662 року (25 квітня 1902 року) – Введення Менахема-Мендела Шнеєрсона (нинішній Ребе, а тоді – восьмиденний малюк) у союз Авраѓама-авіну.Цього дня його батькові, Леві-Іцхаку, виповнилося 24 роки. Трапезу з нагоди виконання заповіді було влаштовано на другий день будніх днів свята (дні холь ѓа-моед) у домі дідуся – головного миколаївського рабина, мудреця і праведника, рабина Меїра-Шломо Яновського. В урочистостях також узяв участь і другий дідусь, раббі Борух-Шнеур.

"Що таке алеф?Точка вгорі, точка внизу і лінія між ними.Все, що ми можемо зрозуміти про Нього,це лише нескінченно мала точка вгорі.Єдиний спосіб, як ми можемо з'єднатися з Ним,це як нескінченно мала точка внизу.А що надає нам силу стати цією нульовою точкою внизу,яка резонує з нескінченною точкою вгорі?Наше благоговіння перед Ним,лінія, що з'єднує внизу згорі."Ребе Цві Фрідман

Рабі Йосеф Каро, великий складальник Шулхан Аруха, забороняє накладати тфілін в Холь аМоед. Сефардські євреї, а також ашкеназські євреї, що дотримуються сефардського обряду, слідують цьому вказівку Шулхан Аруха. До такого ж висновку приходить книга Зогар у коментарі до Пісні Пісень (на слова «Добрий запах масел твоїх» — Шир га-Шірім, 1:3). Так само поступають у всіх ашкеназських громадах Еретц-Ісраель. Однак в деяких ашкеназських громадах різних країн прийнято накладати тфілін в Холь аМоед, але без благословення. До цього висновку прийшли такі видатні авторитети, як Мордехай, Рош і Тур. Так само вчиняв і Магаріль. Всі вони спираються на відомі слова Єрусалимського Талмуда (Моед катан, 83), з яких слідує, що в часи Талмуда накладали тфілін в Холь аМоед.Рабейну Бехає вказує (у главі Ки Таво) наступний аргумент на користь думки, що наказує накладати тфілін в Холь аМоед. Наші мудреці вчать: «Літера шин, зображена на “головних” (які накладаються на голову) тфілін — це заповідь, отримана Моше на горі Синай. Числове значення літери шин — 300. Воно вказує, що слід накладати тфілін 300 днів на рік — за винятком лише субот і святкових днів. Отже, їх слід накладати і в Холь аМоед».

Запрошуємо вас долучитися до особливої завершальної події свята Песах — трапези Машіаха, яка відбудеться 20 квітня / 22 нісана у Центральній синагозі м. Києва Початок о 19:00, після молитви Мінха.Це не просто трапеза — це духовна подія, наповнена світлом віри, співами, словами Тори та надією на справжнє визволення. Участь безкоштовна, але попередня реєстрація обов’язкова. анкетаРазом зустріньмо завершення Песаху в атмосфері єдності та тепла!

17 нісана 3404 року (357 року до н.е.) – Повішення Амана.Під час вечері «в інтимній обстановці», яку цариця Естер влаштувала для царя Ахашвероша і прем'єр-міністра Амана, вона відкрила цареві своє походження і пояснила, який лиходій задумав Аман. Коли царський євнух Харвона згадав про 25-метрову шибеницю, яку Аман приготував для Мордехая, цар розпорядився повісити на ній самого Амана, тим самим відкривши євреям шлях до порятунку.

Коли вибух забирає життя невинних — це не просто трагедія, це глибока рана на тілі нашого народу. Кожна така подія — крик до Неба. Ми не маємо права мовчати. Ми схиляємо голови у молитві та плачі.Ми молимося за душі тих, хто загинув.Ми благаємо про повне зцілення для поранених.Ми просимо у Всевишнього втіхи для всіх, чиї домівки і серця стали уламками."Хто рятує одне життя — той рятує весь світ." А хто чинить зло — той знищує світ. Але ми не зламаємось. Бо ми народ, що пам’ятає біль — і перетворює його на силу добра.Суми, ми з тобою.Нехай Всевишній пошле мир нашій землі.Нехай більше не буде розбитих сердець.