Єврейська традиція говорить, що у восьмий день Песаха в нашому світі найсильніше розкривається сяйво світла Мошиаха. На честь цього цього дня влаштовують "сеудат Мошіах" ("трапезу Мошіаха"), під час якої, як і під час седера, випивають 4 келихи вина.📌"Сеудат Мошіах" відбудеться у Центральній синагозі Києва 9 квітня/22 нісана після Мінхи

Ізкор – це поминальна молитва, яку читають чотири рази на рік: в останній день Песаха, у Швуес (за межами Ерец-Ісраель – у другий день свята), у Йом Кіпур і в Шміні-Ацерет.Ізкойр – це особлива молитва, в якій той, хто молиться, просить Всевишнього дати душі померлого спокій, світле світло і місце серед душ праведників, а також проголошує свій намір зробити пожертвування на згадку про душу покійного.Слова Ізкора, що містять обіцянку благодійності, слід сприймати цілком серйозно: обіцянка має бути виконана після свята (адже у свято, згідно з єврейським Законом, не можна платити гроші). Якщо людина не збирається жертвувати, їй краще утриматися від обіцянки; у такому разі не слід вимовляти фразу, де йдеться про пожертвування.Згідно зі звичаєм більшості громад, ті, у кого живі обоє батьків, під час читання Ізкора виходять із залу синагоги. В Ізкойрі згадують єврейське ім'я покійного і єврейське ім'я його матері, якщо, зрозуміло, воно відоме. Якщо воно невідоме або якщо у покійного не було єврейського імені, його поминають тим ім'ям, яким зазвичай називали за життя.Замовити молитву у Центральній синагозі Києва можна за телефоном 063.770.04.43 Залман

📌21 нісана 2447 року (1314 рік до н. е.) — Моше залишає Мід’ян.Через сім днів після бесіди з Всевишнім, який з'явився йому в палаючому кущі, Моше погоджується на запропоноване йому завдання — визволити євреїв з рабства. Заручившись згодою свого тестя Ітро, він садить на осла свою дружину та дітей і вирушає до Єгипту, щоб сказати фараону: «Відпусти мій народ».📌21 нісана 2448 року (1313 рік до н. е.) — Розділення Чермного моря.Через сім днів після Виходу євреї опинилися в пастці, затиснуті з одного боку єгиптянами, які переслідували їх, і водами Чермного моря («Ям Суф» на івриті) з іншого.Всю ніч вогняний стовп перебував між євреями та єгиптянами, а коли світало, Всевишній наказав Моше: «Веди людей вперед!».Першим у воду увійшов Нахшон бен Амінодав з колін Єгуди. Вода відступила, і євреї перейшли море, немов по суші. Коли ж єгиптяни кинулися за ними навздогін, морські води повернулися до свого звичайного стану, потопивши єгиптян, а євреї, які дивом врятувалися, співали на березі «Пісню моря».📌22 нісана 5608 року (25 квітня 1848 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Іцхака Каліша з Ворки.Рабі Іцхака привів до хасидизму його батько рабі Шимон Каліш. Його вчителями були рабі Давид з Лелова, рабі Яаков Іцхак га-Леві Горовиц (Провидець з Любліна), рабі Сімха-Бунем з Пшисхи та його син Авраам-Моше. Після їхньої смерті він обрав собі новим наставником рабі Менахема-Мендела з Коцька (Коцкер ребе) і подружився з його учнями рабі Іцхаком-Меїром з Гура та рабі Ханохом-Енохом з Олександрова. Після смерті Авраама-Моше Іцхак оселився в Пшисці і став визнаним керівником місцевих хасидів, але через деякий час переїхав до невеликого містечка Варка (біля Варшави). Тут навколо нього зібралося безліч послідовників, і з-поміж його учнів вийшло 114 (!) хасидських ребе. Рабі Іцхак доклав багато зусиль для скасування примусового призову молодих євреїв на військову службу (кантоністи) та заборони носити традиційний єврейський одяг, однак ці зусилля не увінчалися успіхом.📌23 нісана 5340 року (8 травня 1580 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Моше з Трані (Га-Мабіт).Рабі Моше був сином знаменитого мудреця рабі Йосефа з грецького містечка Трані. У 16 років він переїхав до Ерец-Ісраель і оселився в Цфаті. Він почав навчатися в знаменитій єшиві рабі Яакова Бейрава і став одним із чотирьох учнів, які отримали сміху (свідоцтво про посвячення в рабини) від рабі Яакова. Решта троє — автор «Шульхан-Аруха» рабі Йосеф Каро, знаменитий кабаліст рабі Моше Кордоверо та рабі Йосеф Сагіс.Незабаром рабі Моше (відомий як Га-Мабіт за назвою однієї зі своїх книг) сам почав викладати. Зі стін його єшиви виходили знамениті вчені, а найбільші мудреці Цфату визнавали авторитет рабі Моше, радившись з ним з питань єврейського закону.джерело: chabad.odessa

Буває: закрутився, забув, заснув — і ось, ланцюжок днів перервався. Що робити, якщо один день рахунку Омера пропущено? Рав Бенціон Зільбер пояснює галахічний бік питання, спираючись на класичні суперечки мудреців:Існує думка автора «Алахот Гдолот», що всі 49 днів рахунку — це одна велика заповідь. Пропустив ланку — розірвав увесь ланцюг. Але автори «Тосафот» із цим не погоджуються: кожен день — це окрема міцьва.Ми дотримуємося думки «Тосафот» і продовжуємо рахувати далі! Однак, щоб не промовляти благословення (браху) даремно (з урахуванням думки «Алахот Гдолот»), «Шулхан Арух» постановляє: рахувати потрібно, але вже без виголошення брахи.Якщо вам усе ж хочеться «зарахувати» благословення, попросіть того, хто рахує вчасно, мати вас на увазі під час виголошення його брахи (або уважно слухайте кантора в синагозі).Головна порада рава Бенціона Зільбера: «Продовжуйте рахувати далі з радістю і працюйте над своїм духовним зростанням». Помилка — це не привід кидати розпочате, а можливість проявити наполегливість. джерело: toldot.com

У перші 7 днів Песаха в Хабаді маца не повинна контактувати з водою (жодних кнейдлах). Є побоювання, що крихта борошна всередині маци могла не пропектися і стане хамецом.Але на 8-й день (за межами Ізраїлю) хасиди навмисно їдять «мокру» мацу, щоб показати: це була лише добровільна строгість.джерело: 📖 Любавический Календарь 

❗️росія масовано атакувала шахедами Одесу та вбила 3 людей, з яких одна дитина — посеред багатоповерхівки утворилася діра від прямого прильоту дрона. Внаслідок численних влучань виникли масштабні пожежі і руйнування, відомо, що повністю згорів дитячий садок. Також зафіксовано значні руйнування та пошкодження будівель і автомобілів.

📖 Напередодні Песаха особливо гостро відчувається цінність кожної деталі у виконанні заповідей. Але були часи, коли кашрут вимагав не просто старання, а справжньої самопожертви. Історія рабина Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Любавицького Ребе, — яскраве свідчення того, як одна людина, маючи непохитну віру, змогла змінити реальність навколо себе.🔥 Підготовка до Песаха у рабина Леві-Іцхака Шнеєрсона починалася задовго до самого свята — фактично за цілий рік. Це був надзвичайно складний ланцюг дій, у якому не існувало «дрібниць»: пошук відповідної пшениці, суворий контроль за жнивами, правильне зберігання зерна, постійний нагляд за процесом помелу, підготовка млинів і заміна обладнання, контроль транспортування борошна і, зрештою, організація самої випічки. Усе це відбувалося в умовах радянської дійсності, де будь-яка релігійна діяльність могла завершитися арештом.💧 Рівень його обережності та строгості вражає. Одного разу під час перевезення борошна поїзд проїхав під мостом, з якого в один із вагонів потрапили краплі води. Дізнавшись про це, рабин негайно постановив, що весь цей вагон непридатний для випікання маци. Власники вантажу намагалися заперечити — адже йшлося про великі збитки. Але рабин був непохитний: або вони підкоряються його рішенню, або він заборонить використання всієї партії. У підсумку їм довелося поступитися.⚔️ Іншого разу лише одна крапля води потрапила на мішок із борошном. Для когось це здалося б дрібницею, але не для нього. Рабин особисто прийшов до пекарні, розрізав мішки, знищив сита й заборонив використання всієї партії. Ніхто не наважився йому заперечити.⚖️ Та сама принциповість проявилася, коли власники млина хотіли використати старе сито через неможливість придбати нове. Попри великі витрати, рабин категорично відмовився дати дозвіл без повної заміни обладнання. Зрештою, власники підкорилися — інакше їхню продукцію просто перестали б купувати.😤 Але для рабина було важливе не лише дотримання закону, а й внутрішня сила людини. Одного разу до нього прийшов єврей, який цілий день простояв у черзі на випікання маци й боявся, що його сім’я залишиться без їжі на Песах. У відповідь рабин несподівано сказав: «Ну і що, якщо залишишся без маци?» Почувши це, чоловік обурився і заговорив різко. Тоді рабин усміхнувся й сказав: «Тепер ти отримаєш свою чергу. Саме такої відповіді я чекав». Він цінував живу віру, внутрішній біль і справжню рішучість.🏛 І все ж найвражаючіший поворот стався згодом. Рабин Леві-Іцхак Шнеєрсон дійшов до найвищих ешелонів радянської влади й домігся неймовірного: держава не лише дозволила випікати мацу, а й зобов’язала виконувати всі вимоги кашруту, які він встановить. Він склав чіткі інструкції, поставив своїх наглядачів на млинах і в пекарнях — і влада підкорилася.🌍 Того року Дніпропетровськ став єдиним містом у всьому радянському союзі, де мацу пекли відкрито й із дотриманням усіх суворих вимог. Звідти мацу відправляли в різні куточки країни, і євреї знали: на цю мацу можна покластися.⛓️ Однак сам рабин Леві-Іцхак Шнеєрсон майже не встиг скористатися плодами своєї праці. Незадовго до Песаха його було заарештовано. Одним із обвинувачень було те, що він відкрито заявляв: маца, яка не відповідає законам Тори, є хамецом і заборонена. Він пішов у заслання, але не відступив від своїх принципів.🕊 Згодом Любавицький Ребе, розповідаючи про це, підкреслював важливий урок: не кожна людина має протистояти великій системі. Але кожен зобов’язаний уміти протистояти самому собі — своєму страху, сумнівам, внутрішньому опору. Коли людина стоїть твердо, з усвідомленням, що Всевишній поруч із нею, — навіть найпотужніші сили світу можуть відступити.✨ Песах — це не лише визволення з зовнішнього рабства, а й свобода бути вірним істині.Нехай цей Песах буде по-справжньому кошерним, радісним і наповненим внутрішньою силою йти до кінця — так, як це робили наші праведники.джерело: 📖 Любавицький календар

Сьогодні — 19 нісана 5786 року, 4-й день ОмераАйом-йом🌙 «Чим відрізняється ця ніч?»Мій дід і вчитель (Маараш) пояснював знайомі слова Аґади крізь призму майбутнього Визволення:«Чим відрізняється ця ніч…» — під «ніччю» мається на увазі вигнання (Галут). Чим же нинішнє, останнє вигнання відрізняється від усіх попередніх?💧 «В усі ночі ми не занурюємо навіть одного разу…»Слово «занурювати» (матбілін) вказує на очищення й «відшліфування» душі. У попередніх вигнаннях очищення не було завершеним, адже за ними приходили нові мандри.«…а в цю ніч — двічі»: після останнього вигнання відбудеться повне очищення — і тіла, і розкриття самої сутності душі.🍞 «В усі ночі ми їмо квасне або мацу…»Раніше, навіть після визволення, наше служіння Всевишньому було подвійним: у нас жила і Божественна душа (маца — скромність і анулювання «я»), і тваринна душа (хамец — его та гординя).«…у цю ніч — лише маца»: після останнього вигнання дух нечистоти остаточно залишить світ, і в нас не залишиться місця для егоїзму.🌿 «В усі ночі ми їмо зелень…»Слово «зелень» натякає на блідість обличчя від ревнощів (кіна). У попередніх вигнаннях існувала різна ревність — навіть «ревність мудреців» (заздрість до знань іншого).«…у цю ніч — лише гіркі трави (марор)»: після фінального Галута залишиться тільки найвища «ревність» — коли кожен праведник «обпікатиметься» величчю іншого, прагнучи ще більшого світла і близькості до Творця.🍷 «В усі ночі ми їмо і сидячи, і возлягаючи…»«Їжа» — це насолода від духовних розкриттів. Хтось досягав лише зовнішньої насолоди («сидячи»), а хтось — глибокої, сутнісної («возлягаючи»).«…у цю ніч ми всі возлягаємо»: після останнього вигнання кожен єврей удостоїться найвищої, сутнісної насолоди від близькості до Всевишнього.📖 Любавицький календар

Дарування Тори відбулося через 49 днів після свята Песах. Ці 49 днів називаються днями Сфірат а-Омер. У книзі Ваїкра (23:15) сказано: «І відлічуйте собі… від дня принесення вами омера підношення».Омер — це міра об’єму. Євреї приносили омер ячменю, починаючи з післяобіднього приношення другого дня Песаха. Після цього вони відлічували кожен із семи тижнів — 49 днів, після чого на п’ятдесятий день святкували Шавуот — день дарування Тори на горі Синай.Навіть після руйнування Першого і Другого Храмів ця традиція збереглася. Починаючи з другої ночі Песаха, ми щодня ведемо відлік усіх 49 днів. Наприкінці вечірньої молитви промовляємо благословення і називаємо, який це день рахунку.Ці 49 днів символізують очікування євреями отримання Тори.Правило «семи тижнів» поширюється і на ширший сенс — від Сотворення світу до дарування Тори. Цей період розкривається через множення 7 на 7:Перший етап — 7 днів створення світу.Другий — 7 тижнів Омера (50 днів).Третій — 7×50 = 350 днів (умовний рік).Четвертий — семирічний цикл шміти.П’ятий — 7×7 років плюс ювілейний рік (50 років).Шостий — 7 ювілеїв (350 років).Сьомий — 49 ювілеїв (2450 років).Саме у 2450 році від Сотворення світу Ізраїль отримав Тору.У дні Сфірат а-Омер читають 67-й псалом і молитву «Ана Бехоах». Цей псалом говорить про зібрання вигнанців і майбутнє визволення. Його будова унікальна: у ньому 49 слів і 49 букв у центральному вірші — відповідно до 49 днів рахунку.Тому його часто зображають у формі храмової Менори.Число 49 також відповідає 49 рівням нечистоти, до яких опустилися євреї в Єгипті. Кожен день Омера — це очищення однієї сходинки.Подібно до того, як у Всевишнього є сім нижніх сфірот, душа людини також має сім якостей (мідот). Через відлік Омера ми очищаємо ці якості.Менора символізує людину:Тора — це світло, душа — олива, тіло — ґніт. Разом вони створюють світильник, що наповнює світ світлом Всевишнього.Читаючи 67-й псалом і уявляючи Менору, ми пробуджуємо милосердя Творця.Молитва «Ана Бехоах» складається з 42 слів, що формують Ім’я Всевишнього. Кожен день Омера пов’язаний із певним словом цієї молитви.Чому жінки не рахують Омер (за кабалістичним поясненням)У Зоарі пояснюється, що дні Омера — це процес очищення, подібний до стану жінки після очищення. Ці дні належать до «світу чоловічого начала», тому заповідь рахунку Омера покладена саме на чоловіків.джерело: https://silatehilim.com/

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай. Вшановуй пам’ять загиблих:воїнів, дітей, мирних людей.Тих, кого більше немає поруч.Але хто назавжди з нами — в серці.Це не просто хвилина мовчання.Це наш обов’язок.Це людяність.Живі — завдяки тим, кого втратили...........

Шановні віряни!Вітаємо вас із великим святом Песах! Це свято визволення наших предків із єгипетського рабства, яке нагадує нам про важливість свободи, гідності та віри в Б-га. Песах — це час очищення, оновлення і глибоких роздумів. Нехай цей святковий період наповнить ваші серця радістю, миром і благословенням.Святкуючи Песах, ми не лише згадуємо великі чудеса, які сталися з нашими предками, а й молимося за визволення та благополуччя для всіх нас. Нехай цей Песах стане для кожного з нас не лише святом свободи, а й нагодою для духовного зростання і вдячності за дари життя.Бажаємо вам щасливого і благословенного святкування, наповненого світлом і надією. Нехай смак маци та святкові традиції принесуть радість у ваші домівки, а віра і глибока єврейська традиція стануть на допомогу в кожному дні. Песах кошер ве самеах!

Вітаємо вас із великим святом Песах! Це свято визволення наших предків із єгипетського рабства, яке нагадує нам про важливість свободи, гідності та віри в Б-га. Песах — це час очищення, оновлення і глибоких роздумів. Нехай цей святковий період наповнить ваші серця радістю, миром і благословенням.Святкуючи Песах, ми не лише згадуємо великі чудеса, які сталися з нашими предками, а й молимося за визволення та благополуччя для всіх нас. Нехай цей Песах стане для кожного з нас не лише святом свободи, а й нагодою для духовного зростання і вдячності за дари життя.Бажаємо вам щасливого і благословенного святкування, наповненого світлом і надією. Нехай смак маци та святкові традиції принесуть радість у ваші домівки, а віра і глибока єврейська традиція стануть на допомогу в кожному дні.Песах кошер ве самеах!