📅 18 вересня (четвер), 25 елул🕔 17:00На вас чекає:🍞 Випікання хал🎁 Сюрприз -створення карти бажань на новий рік🎀 Подарунки для учасниць💰 Благодійний внесок: 100 грн📌 Кількість місць обмежена. Обов’язковий попередній запис

*22 елула 5177 року (3 вересня 1417 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Яакова Моліно (скорочено Мааріль), прозваного «батьком ашкеназьких звичаїв».Рабі Яаков, який народився в 1365 році, був найкращим учнем рабі Меїра з Відня і вважається найбільшим законодавчим (галахічним) авторитетом всього європейського (ашкеназького) єврейства того часу.До цього часу у рабинів з'явилися дві «наукові школи» — ашкеназька і сефардська (німецька та іспанська) — які використовували різні методики для прийняття законодавчих рішень. Обидві методики ґрунтувалися на традиціях, отриманих по ланцюжку поколінь, і рабі Мааріль прославився як ревний захисник і хранитель ашкеназьких традицій, включаючи навіть найнезначніші звичаї, наприклад, такі як мелодії святкових молитов.джерело: chabad.odessa

✨ Художня галерея Альберта Лейзера Фельдмана "Скрипаль на даху"🖼 Дні роботи: з неділі по четвер⏰ Години роботи: 12:00 – 19:00🚪 Адреса: вул. Еспланадна, 24🎟 Вхід вільний (безкоштовний)Мистецтво, яке надихає та відкриває нові горизонти — завітайте, щоб відчути атмосферу творчості!

21 елула 5524 року (18 вересня 1764 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йонатана Айбешица з Праги.Рабі Йонатан бен Натан Ната Айбешиц (іноді зустрічається написання його прізвища як Айбенщюц, Ейбеншюц і Ейбшюц) народився в 1690 році в Кракові, в родині нащадків відомого рабина Натана Нета Шапіро (серед його нащадків рабі Пінхас з Кореця) і навчався в єшивах Польщі, Відня та Моравії. Після цього рабі Йонатан керував єшивою в Празі, був головою празького суду і рабином французького міста Мец, а також рабином «Трьох громад» — міст Альтони, Гамбурга і Вандсбека.Рабі Йонатан здобув популярність як кабаліст і блискучий оратор-проповідник, а також як один з найвидатніших талмудичних вчених свого часу, який багато зробив для розвитку пілпула, одного з методів аналізу текстів Талмуда.Рабі Йонатан пішов з цього світу в 1764 році. Похований він на знаменитому кладовищі єврейського кварталу Праги.21 елула 5699 року (5 вересня 1939 року) — Рабі Йосеф-Іцхак переїжджає з Отвоцька до Варшави.1 вересня 1939 року вторгненням німецьких військ до Польщі розпочалася Друга світова війна. Після її початку шостий Любавицький ребе рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) вирішує залишити Польщу і повернутися до Риги.21 елула (5 вересня) о 3 годині пополудні ребе Раяц залишив Отвоцьк і попрямував до Варшави. Залишаючи місто, куди він приїхав чотири роки тому, рабі Йосеф-Іцхак плакав.По дорозі до Варшави німці накрили їх своїм вогнем. Всі пасажири залишили машини, сховавшись біля краю дороги, але ребе сказав своїм домашнім, що боятися нічого, «оскільки Отець зараз працює за нас».Коли вони прибули до Варшави, з'ясувалося, що через війну неможливо виїхати до Латвії. Ребе пробув у Варшаві до 2 тевета (14 грудня), коли буквально дивом йому вдалося вирватися до Риги.21 елула 5700 року (24 вересня 1940 року) – Урочисте відкриття рабі Йосефом-Іцхаком центру руху Хабад у США.З такої нагоди, як і годиться у хасидів, був влаштований фарбренген. Штаб-квартирою руху став будинок «Севен севенті» — будівля під номером 770 на бруклінській вулиці Істерн-парквей.джерело:chabad.odessa

Буває ми настільки прагнемо зробити все ідеально, що так і залишаємося на місці. Перфекціонізм змушує відкладати дії, шліфувати деталі, будувати «правильну» конструкцію в голові — і в результаті ми не зрушуємо з місця.Але життя любить неідеальність. Криві сходинки теж ведуть угору. Спробувати, помилитися, переробити, рухатися далі — це завжди ефективніше, ніж чекати ідеального моменту чи бездоганного результату.Там, де є рух, є й досвід. А досвід завжди цінніший за фантазію про «правильно».Інколи саме «крива драбина» наближає нас до мети значно швидше, ніж бездоганний, але так і не збудований варіант.джередо: InstitutPsihoterapiiResurs

Шміні Ацерет - святковий день, який настає відразу після завершення сьомого дня свята Суккот, 22 числа єврейського місяця Тішрей.Незважаючи на те, що Шміні Ацерет впритул слідує за Суккотом, він є окремим святом.Назва свята взята зі слів Тори (Бемідбар, 29:35): «У день восьмий (шеміні) – святкове зібрання (ацерет) нехай буде у вас!»У Сукот вирішується Всевишнім, чи будуть дощі цього року рясними. Проте ми не згадуємо про дощ у своїх молитвах аж до Шеміні-Ацерет. У книзі «Зоар» сказано, що вироки остаточно запечатуються на світанку Шеміні-Ацерет.Свято Сімхат-Тора відзначає завершення циклу читання тижневих розділів Тори протягом року. У цей день ми читаємо завершальну частину Тори й знову починаємо з її першої глави.Сімхат-Тора і Шеміні-Ацерет – це одне й те саме свято. Тільки в діаспорі, де святкових днів завжди два, перший день присвячують святу Шеміні-Ацерет і молитві про дощ, а другий день – повністю Сімхат-Торі.В Ерец-Ісраель, де всі свята тривають один день, Сімхат-Тора є частиною свята Шеміні-Ацерет. У цей день дістають із ковчега всі наявні в синагозі свитки Тори та влаштовують процесію з танцями й співами, сім разів обходячи навколо підвищення зі свитками в руках. Народ радіє й веселиться упродовж усього дня – і ввечері, і вранці.«Благословення й прощення, яких прагнуть у Дні Трепету та про які просять Всемогутнього урочистою молитвою й глибоким каяттям, – сказав колись попередній Любавицький Ребе Йосеф Іцхак Шнеєрсон, – можуть бути досягнуті в Сімхат-Тора радістю, веселощами й танцями».На перший погляд, це дивує: у Сімхат-Тора євреї всього світу веселяться й танцюють зі свитками Тори, яку приписано вивчати! Але якби Сімхат-Тору відзначали вивченням чи навіть читанням Тори, це підкреслило б різницю між євреями – між ученим і невченим. Коли ж ми танцюємо зі згорнутими свитками Тори, і її зміст невидимий, тоді всі ми – від найвеличнішого до найпростішого – радіємо разом і на рівних.

Запис на святкові трапези Рош га-Шана в Центральній синагозі Києва 🕍Заповнити анкету для участі у трапезах можна за посиланням:👉 https://forms.gle/StT9VaVZZp3cyC2y9А також — в офісі синагоги (3-й поверх).Розклад роботи офісу:👉 неділя – четвер: з 10:00 до 17:00👉 п’ятниця: з 10:00 до 16:00☝️ субота: вихіднийТелефон для довідок: ☎️ (044) 235-90-82 / 83

*18 елула 5369 року (17 вересня 1609 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Єгуди-Ліви бен Бецалеля (Маѓараля) з Праги.У цей день відзначається йорцайт видатного мислителя і мудреця Тори, каббаліста і багаторічного лідера празької єврейської громади раббі Єгуди-Ліви, також відомого як Маѓараль. Раббі Єгуда був нащадком царя Давида, а серед його нащадків — засновник Хабаду Алтер ребе. Маѓараль був у хороших стосунках з німецьким імператором Рудольфом, який цінував його знання і мудрість, і раббі Єгуда неодноразово використовував цю дружбу для захисту громади від утисків. Крім того, раббі відомий тим, що створив голема (фігуру з глини, яку він оживив, використовуючи знання кабали), призначеного для захисту празьких євреїв від нерідких у ті часи погромів.Примітка: У знаменитому романі Стругацьких «Понеділок починається в суботу» є глава «Суєта навколо дивана», де активно діє диван зі знаменитим Білим тезою, що належав, як написано в книзі, придворному алхіміку імператора Рудольфа Льву Бен Бецалелю. Так ось «придворний алхімік Лев» — це і є наш раббі Йеѓуда-Ліва бен Бецалель. А як його ще могли назвати в радянській книзі на 40-му році радянської влади?*18 елула 5458 року (25 серпня 1698 року) — День народження раббі Ісраеля Баал Шем-Тов (Бешт).*18 елула 5458 року у мудреця і праведника раббі Еліезера і ребецн Сари з селища Окуп народився син.На момент народження сина його батькові було сто років, а матері — дев'яносто. Хлопчик народився незвичайним: у віці трьох місяців він уже ходив і розмовляв. Коли йому було півтора року, його батько помер, перед смертю наказавши синові, щоб той не боявся нікого, крім Всевишнього. У річницю смерті батька померла його мати, і городяни взяли сироту під свою опіку.*18 елула 5489 року (12 вересня 1729 року) — пророк Ахія з Шило відкривається Баал Шем-Тову і стає його вчителем.Сам раббі Ісраель розповідав: «...У день, коли мені виповнилося 26 років, 18 елула 5489 року, в місті Окуп, опівночі, мені відкрився мій вчитель і наставник Ахія з Шило. Перший урок був присвячений тижневій главі «Брейшит».Пророк Ахія навчався з Бештом протягом 10 років, розкриваючи йому таємниці Тори.*18 елула 5494 року (16 вересня 1734 року) — Розкриття Бешта.Через 10 років з початку навчання під керівництвом пророка Ахії і на наполегливу вимогу вчителя раббі Ісраель відкрився світу як Баал Шем-Тов (в перекладі з івриту це означає «Володар Доброго Імені», тобто знавець кабали).До цього раббі Ісраель протягом шести років відмовлявся розкриватися, за що згодом від його життєвого терміну було віднято 6 років.*18 елула 5505 року (15 вересня 1745 року) — День народження Алтер ребе.Хоча з дня весілля раббі Боруха і ребецн Рівки минуло 10 місяців, у них не було дітей і вони вирішили відправитися до Баал Шем-Това (Бешту).Щороку, у свій день народження, 18 елула, Бешт влаштовував трапезу і промовляв слова Тори. Під час трапези раббі Баал Шем-Тов сказав раббі Боруху: «Якраз до цього часу через рік ви будете обіймати сина».У середу, 18 елула 5505 року, у раббі Боруха і ребецн Рівки народився син, якого назвали Шнеур-Залман, на честь дідуся по батькові.*18 елула 5508 року (11 вересня 1748 року) — Опшерніш (перше стриження) Шнеура-Залмана (майбутній Алтер ребе) Баал Шем-Товом.Коли раббі Борух, батько Алтер ребе, приїхав до Бешту на дні Рош ѓа-Шана 5508 року, він розповів вчителю про свій намір привезти до нього сина, коли на третій день народження малюка потрібно буде вперше постригти. Раббі Бешт дав свою згоду.*18 елула 5508 року, ребецн Рівка і її своячка, ребецн Двора-Лея, разом з дитиною приїхали до Меджибожа. Бешт постриг дитину і велів жінкам відразу ж вирушати назад додому, не розмовляючи між собою про те місце, де вони побували. Всю дорогу малюк питав, що за єврей підстриг йому волосся, на що мама відповідала йому: «Це дідусь».*18 елула 5573 року (13 вересня 1813 року) — Мітелер ребе поселяється в Любавичах.Після відходу з цього світу Алтер ребе, його син — Мітелер ребе — кілька місяців провів у Кременчуці. Українські хасиди просили, щоб ребе оселився в Україні, але хасиди Білорусії також відправляли до нього делегації з проханнями оселитися серед них. Зрештою, «білоруські» взяли гору і, Мітелер ребе після свята Шавуот відправився до Білорусі.102 роки Любавичі були резиденцією чотирьох поколінь керівників Хабаду і центром хасидизму для сотень тисяч хасидів Росії та інших держав світу.*18 елула 5657 року (15 вересня 1897 року) — початок занять в єшиві «Томхей-Тмімім» в Любавичах.Як зазначалося вище, єшива «Томхей-Тмімім» була заснована 15 елула, проте, фактичний початок занять припав на 18 елула. Ось що писав про це шостий Любавицький ребе, раббі Йосеф-Іцхак: «У день Тов місяця елул (тов — «благо» (іврит), гіматрія цього слова відповідає числу 17, тобто Тов елул — 17 елула) мій батько, п'ятий Любавицький ребе, обрав 18 перших учнів і передав їх у руки відомого хасида раббі Шмуеля-Грунема Естермана з міста Зембіна, для того, щоб він навчав хасидизму.А 18 елула, під час моєї трапези «Шева брахот» (весільної трапези), тато сказав: «Сьогодні 18 елула, знаменний день, в який народилися Алтер ребе і вчитель наш, Баал Шем-Тов. І в цей святий день я засновую єшиву <...> єшиву, яка дасть учнів, що володіють самопожертвою в ім'я Тори і Служіння шляхами хасидизму...».джерело: chabad.odessa

У неділю ми нарешті відкрили новий сезон улюбленого проєкту дітлахів та їхніх батьків — JFuture Brodsky School! 🌟Цього дня у нашій синагозі панувала особлива атмосфера — радість зустрічі після літньої перерви, дзвінкий сміх дітей і щирі обійми друзів, які так скучили одне за одним.Наші учні знову зібралися разом, щоб розпочати шлях до знань, знайомств і відкриттів. Перша зустріч була не лише навчальною, а й святковою: на дітей чекала розважальна програма, ігри, багато сюрпризів і, звісно ж, смачні смаколики. 🍪🍎Особливе місце у заняттях займає знайомство з єврейськими традиціями та цінностями, які передаються з покоління в покоління. Ми вчимо дітей любити й берегти спадщину свого народу, розуміти сенс свят, молитов і заповідей, відчувати себе частиною великої історії нашого народу.Усмішки сяяли на обличчях, батьки ділилися враженнями, а дітлахи не хотіли розходитися, адже саме тут вони відчувають себе частиною великої родини.Попереду нас чекає цілий рік нових знань, духовних відкриттів і яскравих вражень. Бажаємо всім нашим учням і їхнім родинам чудового, плідного й натхненного навчально-пізнавального року! 📚✨

Про звук шофара, у який сурмлять у день Рош га-Шана, Баал-Шем-Тов одного разу розповів таку притчу.Царський син багато років провів у вигнанні, далеко від рідного дому. Коли ж нарешті повернувся — зарослий, брудний і обірваний, — ніхто не впізнав у ньому давно зниклого принца. Але коли він побачив свого батька, з його серця вирвалося волання: «Батьку! Батьку! Спаси!» Цар упізнав голос свого сина і, глибоко зворушений, поспішив йому назустріч.Так само й душа єврея перебуває у вигнанні, далеко від отчого дому. Спускаючись від Престолу Слави, вона вбирається в матеріальне тіло, грубіє і брудниться гріхами. Але в день Рош га-Шана єврейська душа запалюється пристрасним бажанням повернутися до Всевишнього і тоді промовляє з глибин серця: «Батьку! Батьку наш Небесний, спаси нас!»У цьому і полягає сенс звучання шофара — волання єврейської душі, що виходить із глибин серця. 📌Сутність воланняЯк пояснює вчення хасидизму, головний аспект волання — не його зміст, а сама його сутність, сам факт звернення. Коли людина волає, є дві сторони: саме волання і той сенс, який вона хоче передати через нього. У нашому випадку головне не значення, яке єврей вкладає у своє волання, а саме волання.З погляду сенсу та змісту можуть бути відмінності між людьми: у кожного свої слова, думки, бажання. Але з погляду сутності волання — всі рівні. Кожен звертається до Б-га і прагне повернутися до Нього. Хтось волає гучно, хтось так, що цього ніхто не чує, але всі звертаються до Творця. 📌Благословення не марнеЦе волання, яке виражається у звуці шофара, підноситься безмежно високо і приймається Всевишнім. Доказом є благословення, яке ми промовляємо в день Рош га-Шана: «Благословен Ти… що з милосердям чуєш звук шофара Свого народу Ісраїля».Адже є закон про благословення: браха промовляється лише тоді, коли є абсолютна впевненість у необхідності її сказати; коли ж є сумнів — благословення не вимовляють. Тому якщо Галаха приписує промовляти благословення, що Всевишній чує звук шофара народу Ісраїля, це свідчить про те, що цей голос справді чується і приймається Творцем.Рабі Леві-Іцхак із Бердичева наводив такий приклад. Дитина просила в батька яблуко, а той не давав. Тоді дитина швидко промовила благословення, яке потрібно сказати перед тим, як їсти плоди: «Благословен… що створює плід дерева». І батько мусив дати йому яблуко, аби благословення не було сказане намарно. Так само і єврейський народ благословляє Всевишнього, кажучи, що Він з милосердям чує звук шофара народу Ісраїля, — і Всевишній «повинен» так вчинити, щоб благословення не виявилося марним.І якщо так поводиться земний батько, людина з плоті й крові, яка не хотіла дати дитині яблуко, то тим більше так чинить Всевишній, Який бажає обдарувати єврейський народ добром щедрою рукою. Потрібно лише попросити Його про це. Тому ми можемо бути впевненими: коли ми сурмимо в шофар у день Рош га-Шана, його голос досягає Творця і приймається Ним із милосердям, і Він дарує кожному з нас «добрий і солодкий рік»!З праць Любавицького Ребе; короткий адаптований викладджерело: chabad.org

*17 елула 1656 року (2105 рік до н.е.) — Ноах відправляє на розвідку голуба.Після невдалого розвідувального польоту ворона, Ноах випустив з борту ковчега голуба. Голуб теж не знайшов місця, де міг би приземлитися, і повернувся в ковчег ні з чим, а Ноаху довелося відкласти наступну спробу на сім днів.*17 елула 5503 року (5 вересня 1743 року) — Весілля батьків Алтер ребе.Цього дня в місті Ліозно під хупу стали раббі Борух і ребецн Рівка, а рівно через два роки і один день у них народився хлопчик, якого назвали Шнеуром-Залманом.*17 елула 5747 року (11 вересня 1987 року) — Ребе закладає «наріжний камінь» для розширення «Дому ребе у Вавилоні (тобто в діаспорі)».На фарбренгені, влаштованому 4 елула того року, Ребе оголосив про необхідність будівництва нових будівель — будівель Тори, Служіння і благодійності (це алегоричне висловлювання, оскільки в трактаті «Піркей авот» сказано, що світ стоїть на трьох речах — на Торі, служінні і благодійності»). Тоді ж було прийнято рішення про будівництво нової розширеної будівлі Великої єшиви.джерело: chabad.odessa