ЛИСТ ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ ДО ВСІХ ЄВРЕЇВ НАПЕРЕДОДНІ ЙОМ-КІПУРУ 5732 (1971) РОКУДо всіх синів і дочок Ізраїлю, де б вони не перебували, — благословення та побажання здоров’я і миру!У Рош га-Шана всі ми, євреї, прийняли на себе «іго Царства Небесного», щоб це рішення розкрилося згодом у кожному дні нового року. Про це сказано в молитві: «Розкрий Славу Царства Твого нам!»З одного боку, сказано: «Ви стоїте сьогодні всі разом…» — усі євреї в день Рош га-Шана разом постають перед Творцем, перебуваючи в стані повної єдності душ. З іншого боку, далі у фразі підкреслюється неоднорідність цього «разом»: відмінність рівнів між «вашими головами» і «вашими водоношами».Попри видиме протиріччя, сказане відображає особливий рід єдності євреїв («кома шлема»), подібний до цілісності тіла, в якому голова, руки, ноги виконують різні функції і нерівні за значенням, але водночас складають єдине ціле й доповнюють одне одного до повноти.У дні, що поєднують Рош га-Шана з Йом-Кіпуром, я хочу пригадати слова Алтер Ребе. Іноді, говорив він, п’ята виконує роль провідника — і тоді голова змушена йти за нею.На матеріальному рівні ми бачимо: хоча функцією голови є керувати тілом, саме ноги переносять тіло, включно з головою, з місця на місце. Усе в цьому світі віддзеркалює реалії світу духовного. Важливо зрозуміти: як же стається так, що ноги ведуть голову, і що це означає у духовному сенсі? Основна відмінність провідників народу, мудреців (на духовному рівні), — розум, здатність до усвідомленого служіння. «Водоноші» ж виконують механічну роботу, і в духовних термінах їх служіння можна описати як виконання обов’язку без зайвого мудрування. Як же може «водоноша» стати на місце «голови народу» — ще й так, що «голови народу» йтимуть за ним?І ще одне питання. Всевишній виявив Свою Волю в заповідях. Чи може, в принципі, єврей точно і в усіх деталях виконати Волю Всевишнього?Часом можливості людини настільки обмежені, що навіть така велика сила, як самопожертва, не допомагає: з самопожертви можна стрибнути з даху на землю, але навіть той, хто готовий віддати життя, не може застрибнути назад на дах.Коротка відповідь на ці питання:У виконанні заповідей діяння є головним. З іншого боку, величезною цінністю є і почуття, і та духовна праця, яка втілена в практичному виконанні заповідей. Парадоксальним чином, саме відчуваючи обмеженість своїх можливостей, неспроможність виконати Волю Всевишнього навіть ціною самопожертви, єврей через почуття гіркоти й незадоволеності може дійти до такої глибокої єдності з Всевишнім, Торою і заповідями, якої неможливо досягти жодним іншим шляхом. У такому випадку він не лише не отримує покарання за невиконану заповідь, але й, більше того, отримує нагороду за щире бажання її виконати.І що ще важливіше — душа єврея завдяки глибині пережитого наближається до досконалості, недосяжної для тих, хто осягає Всевишнього лише розумом.Так «водоноша» стає вищим за «голову», веде «голову» за собою. Справжній біль серця за невиконану заповідь (один із найважливіших аспектів тшуви) надає особливої висоти єврейській єдності.

📸 Сьогодні в нашій громаді відбулася особливий урок- Шлях повернення: від Капарот до Йом КіпуруГоловний рабин України та Києва Моше Реувен Асман провів урок для чоловіків нашої громади на тему обряду Капарот та святості Йом Кіпуру.Це була унікальна можливість отримати глибокі знання, які допомагають не лише зрозуміти сенс обрядів, а й відчути їхній духовний зміст у нашому повсякденному житті. 🙏 Нехай ці уроки стануть джерелом сили та натхнення для кожного з нас у дні роздумів, очищення та повернення до Вс-вишнього.

*8 тішрея 2935 року (826 рік до н.е.) — Початок свят, присвячених завершенню будівництва Храму.Двотижневими святкуваннями відзначив цар Шломо (Соломон) завершення будівництва Храму в місті Єрусалимі, який протягом 410 років (аж до його руйнування вавилонянами) залишався центром національного і духовного життя єврейського народу. А почалися урочисті церемонії 8 тишрея.*8 тішрея 5552 року (13 жовтня 1791 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Боруха, батька Алтер ребе.Рабі Борух в юності багато подорожував Європою, навчаючись у різних єшивах і у різних рабинів. Однак, незважаючи на велику вченість, він ретельно приховував її (розповідають, що він був членом союзу ністарім — праведних мудреців-кабалістів, які потайки подорожували єврейськими містечками і в разі необхідності приходили місцевим жителям на допомогу). Після одруження рабі Борух оселився в Ліозно (Білорусь). Там у нього народилося четверо синів, один з яких, Шнеур-Залман (відомий нам як Алтер ребе), став засновником руху Хабад.На схилі років рабі Борух знову відправився в подорожі і останнім своїм місцем проживання обрав угорське містечко Соліш (тепер воно знаходиться у нас в Україні, в Закарпатській області, і називається Виноградів). У 1791 році рабі Борух пішов з цього світу і був похований на кладовищі Соліша.джерело:chabad.odessa

📖 Йом Кіпур — День Спокути — найважливіше свято в юдейському календарі.▪️ Період Десяти Днів каяття починається з Рош га-Шана і досягає свого піку на Йом Кіпур.▪️ Це день викуплення гріхів, які людина вчинила проти Б-га.▪️ Суд починається на Рош га-Шана, а остаточний вирок виноситься на Йом Кіпур.🚫 Заборони Йом КіпуруУ цей день ми утримуємося від:1️⃣ Їжі та пиття.2️⃣ Купання.3️⃣ Використання косметичних масел.4️⃣ Ношення шкіряного взуття.5️⃣ Подружньої близькості.📜 Тора каже (Ваїкра 16:31):«Щоб упокорювали ви душі свої…»🌿 Духовний зміст🔹 Йом Кіпур — день, коли людина відходить від повсякденності й присвячує всі сили душі очищенню та каяттю.🔹 Мета — спокутувати гріхи минулого року й піднятися на новий, вищий духовний рівень. 📖 Сефер а-Хінух (заповідь 313) пояснює:«Б-жа доброта полягає в тому, що Він виділив один день у році, коли люди можуть спокутувати свої гріхи через каяття.Тому нам наказано постити: їжа, питво й інші насолоди тягнуть до матеріального та заважають душі шукати істину.Цей день дано для зміцнення душі, аби вона стала гідною отримати прощення Вс-вишнього».

Дорогі друзі!До свята Сукот ви можете замовити Арба Мінім (чотири види рослин).Для цього заповніть форму за посиланням: Заповнити форму:https://forms.gle/nMFHYjS6DfswvvtF6Або телефонуйте: 097-12-111-33 (Адам).

Наближається одне з найважливіших єврейських свят - Йом Кіпур (Судний день) - день покаяння і посту, коли, згідно з релігійною традицією, підводиться підсумок всього попереднього року і виноситься вирок на новий рік.Закони Йом Кіпура⚖️☝️Усі закони Йом Кіпура починають діяти з початком заходу сонця 1 жовтня/9 тішрея.☝️Йом Кіпур - день суворого посту; у цей день заборонено митися та користуватися косметикою, а також носити шкіряне взуття, т.к. вона є символом розкоші.☝️Якщо досвідчений лікар вважає, що хворому небезпечно постити, він повинен підкоритися і перервати піст, дотримуючись вказівок рабина.☝️Прийнято цього дня одягатися у білий одяг, який символізує чистоту від гріхів. Євреї як би уподібнюються безгрішним янголам, яким не треба ні їсти, ні пити, ні дбати про своє тіло.☝️Прийнято проводити Йом Кіпур у синагозі, тому що молитви займають майже весь день. Цього дня читається поминальна молитва Ізкор.

ЙОМ КІПУР – День Спокути – найважливіше свято в році. Період десяти днів – Десяти Днів каяття – починається з Рош Хашана і досягає свого піку на Йом Кіпур. Це день викуплення гріхів, які людина здійснила проти Б-га. Суд починається на Рош-а-Шана, і заключний вирок оголошується Йом Кіпур. На Йом Кіпур ми утримуємося від задоволення основних людських потреб та бажань:1.ЇЖИ І ПИТТЯ.2.КУПАННЯ.3.ВИКОРИСТАННЯ КОСМЕТИЧНИХ МАСЕЛ.4.НОШЕННЯ ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ.5.ПОДРУЖНОЇ БЛИЗЬКОСТІ.Тора каже нам (Ваїкра (Левіт) 16:31): "Щоб упокорювали Ви душі свої..."Цього дня людина має відійти від повсякденної рутини і присвятити всі сили своєї душі очищенню, щоб спокутувати гріхи, здійснені за минулий рік, і розкаятися. Переживання заспокоєння совісті є метою, мета - досягнення нового, вищого духовного рівня. Сефер А-Чинух (заповідь 313) пояснює: "Джерело цієї заповіді єдино той, що Б-жа доброта до людства лежить у ній. Він виділяє один день у році, в який вони повинні спокутувати свої гріхи через каяття.Отже, нам було наказано постити в цей день, оскільки їжа, питво та інші фізичні насолоди тягнуть нас до матеріальних речей і заважають душі в пошуках правди. Ніхто не повинен поставати перед Б-жим судом з їжею і питтям... тому, для користі людини в цей день зміцнити свою душу, щоб вона стала гідною отримати прощення Господа"..........

Ізкор (або Азкарат-Нешамот), поминальна молитва за померлих, вимовляється в синагогах чотири рази на рік після читання Тори у святкові дні: в Йом-Кіпур, Шміні-Ацерет, в останній день свята Песах і в другий день свята Шавуот. Головним поминанням є те, що відбувається в Йом-Кіпур, оскільки цей день - день викуплення як для живих, так і для мертвих.Головна частина молитви Ізкор - обіцянка, що дається про себе, зробити після свята пожертву на честь покійного. Даючи цдоку, ми фізично робимо добру справу в цьому матеріальному світі - те, що сам померлий вже зробити не в змозі. Тим не менше, коли це робиться кимось на згадку про нього, душа його отримує додаткову заслугу і духовне піднесення.

Ця субота після Рош га-Шана і перед Йом Кіпур називається Шабат (Т)шува (від слів із гафтари: «Шува, Ісраель, ад Адоная Елоеха» — «Повернись, Ізраїлю, до Г-спода, Б-га твого»). Ребе пояснює, що ця субота має особливу гідність: з одного боку, вона є частиною Десяти днів каяття, коли кожен єврей може наблизитися до Б-га; з іншого боку, це Шабат, а Шабат приносить радість і насолоду, і в ньому немає місця для смутку. З цього випливає урок: робота над тшувою в цей Шабат має бути саме в атмосфері радості, а не лише в розбитості серця. Людина розмірковує, як повернутися до Б-га, але робить це з радістю від того, що їй дана можливість наблизитися і повернутися. І ще Ребе говорить, що в Шабат (Т)шува є особлива сила — зміцнитися у добрих рішеннях, як у питаннях Тори та молитви, так і в заповідях, що стосуються стосунків між людьми. Ця сила походить від поєднання двох гідностей: Шабата і тшуви.Шабат шаломджерело: (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

🕯️Особливий звичай — запалювати додатково до суботніх свічок і «свічку тшуви» напередодні суботи (Т)шува.🕯️У «Сефер а-Мінгаґім» зазначено, що сімейна традиція любавичських Ребе — у переддень суботи Тшува запалювати особливу свічку, «свічку тшуви».7-й Любавицький Ребе говорив, що ця традиція стосується кожного єврея.🕯️З розповідей Ребе Раяца (6-го Ребе) відомо, що було прийнято готувати кілька гнітів в одній свічці — по одному для кожного члена сім’ї.А якщо такої можливості не було, то свічку ділили на частини і під час запалювання вголос згадували імена всіх членів сім’ї.🕯️Пізніше, у «Сіхот Кодеш», зазначено, що за хабадським звичаєм потрібно запалити три свічки напередодні суботи Тшува.Ці три свічки символізують три напрямки служіння Творцеві: «відвернись від зла», «твори добро» і «шукай миру». Так чинив і сам Ребе. джерело: https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8

10 Днів каяття.☝Рекомендується цими днями суворо виконувати ті деталі законів Тори, у яких єврейський закон дозволяє іноді допускати послаблення. Наприклад, той, хто протягом усього року їсть хліб, випечений булочником-неєвреєм, протягом Десяти днів каяття має їсти лише хліб, випечений євреєм.Логіка тут проста: адже ми цими днями просимо Вс-вишнього, щоб Він зробив для нас більше, ніж ми заслуговуємо, - так і нам слід робити для Вс-вишнього більше, ніж цього вимагає буква закону.👉Сліхот Поста Гдальї наведені не у сидурі (як сліхот інших постів), а у збірці сліхот, які читають напередодні Рош аШана. Оскільки в Пост Гдальї сліхот читають не до молитви "Шахаріт", а в середині її - в "Тахануні", то пропускають частину, аналогічну сліхот перед Рош аШана, і читають лише ті частини, які аналогічні відповідним частинам сліхот для інших постів.👉А саме: не читають "Ашрей", весь розділ після першого "Кадіша" (цитати з Танаха про велич і милосердя Вс-вишнього), "Слах лану", піют "Аз терем", "Ель ерех апаїм", сповідь у гріхах ("Ашамну" "), 6-й розділ книги Тегілім разом із вступом до неї ("Вайомер Давид..."), а наприкінці "Тахануна" читають повний текст "Авіну, малкейну" з деякими змінами спеціально для Десяти днів каяття, після чого хазан вимовляє "Хаці-кадіш" (а не "Кадіш шалем", як у сліхот перед Рош-Ашана).