Тому що ключовим моментом у спасінні євреїв стала трапеза Естер, на яку вона запросила Амана й Ахашвероша. І сталося це спасіння завдяки сильному сп’янінню двох головних учасників трапези.Зараз я розповім, як це було, і ви все зрозумієте самі.Коли Ахашверош і Аман прийшли до Естер, цар сказав їй: «Ну що, Есті, давай вип’ємо!»Естер відповіла: «Звичайно, давай!»І вони стали пити. Причому цариця, схоже, пила зовсім трохи – лише для пристойності, а от два її гості прийняли так, що їм точно було мало не здавалося.Коли Естер вирішила, що настав відповідний момент, вона розповіла царю, що Аман задумав зробити з її народом.Ахашверош чесно спробував обуритися, але раптом відчув, що йому стає зовсім погано, і йому терміново потрібно вийти в сад, поки не сталося щось ганебне.Поки царя не було, Аман, хоч і був сильно п’яний і ледь пересувався, встав і спробував дійти до ложа, на якому сиділа Естер, щоб благати про пощаду.Дійти він дійшов, але втриматися на ногах не зміг і повалився прямо на царицю…І тут якраз повернувся Ахашверош, у якого вже повернулася здатність тверезо оцінювати ситуацію!А далі, як кажуть, – вже історія.Який із цього висновок?Такий, що напиватися в Пурим повинні тільки чоловіки. Адже якби Естер на своєму бенкеті пила нарівні з усіма, то, швидше за все, вона не змогла б виконати свою роль у порятунку єврейського народу, і нам не було б що святкувати. Лехаїм, Лехаїм!І, жінки, звісно, теж будуть пити – як без цього? Але потроху У Книзі Якостей сказано: Вс-вишній ЛЮБИТЬ того, хто не п’є до сп’яніння!Розкажіть друзям! Автори:Рав Ліпа Ерман і Сара Рахель

1️⃣ Кампанія «Пурім» (Мівца Пурім) 📢Головна вказівка Ребе — не святкувати наодинці. Хасиди ХаБаДу вирушають у лікарні, на військові бази й навіть до в’язниць, щоб кожен єврей міг почути Мегілу та виконати заповіді свята.2️⃣ Духовна підготовка 📖Серед хасидів прийнято вивчати глибокі хасидські вчення (маамари) Любавицьких Ребе. Вони розкривають внутрішній, духовний сенс перемоги над Аманом і зв’язку євреїв із Творцем.3️⃣ Традиційні «креплах» 🥟На Пурім прийнято їсти креплах — вареники з м’ясом усередині. Це символ «прихованого» чуда: як м’ясо сховане в тісті, так і рука Всевишнього була прихована за ланцюгом «випадкових» подій у Сувої Естер.4️⃣ Сп’яніння через Тору 🍷Ребе не радив багато пити (до 40 років), а досягати стану «ад де-ло яда» (коли стирається розмежування між «благословенний Мордехай» і «проклятий Аман») через глибоке занурення у вивчення Тори, а не через алкоголь.5️⃣ Мішлоах манот через посланця 🎁У ХаБаДі намагаються виконати заповідь буквально — передаючи подарунки (манот) другові через третю особу, «посланця». Це підкреслює особливий зв’язок і єдність між людьми.6️⃣ Махацит а-Шекель 💰У Тааніт Естер (піст перед святом) прийнято давати три монети «половинного номіналу» (наприклад, три монети по півшекеля або півдолара) на згадку про внески до Єрусалимського Храму. Прийнято давати за всю родину, а також за дітей до бар- і бат-міцви.7️⃣ Пурім ґелт 💸Як і на Хануку, на Пурім дітям дають святкові гроші. Це привчає їх до радості виконання заповідей і до того, щоб самим давати цдаку (благодійність).8️⃣ Маски й костюми 👺Переодягання нагадує, що навіть коли Всевишній «прихований» (Його Ім’я жодного разу не згадується в Мегілі), Він невидимо керує світом. Діти часто обирають образи героїв Сувою Естер або хасидських праведників.9️⃣ Радість понад межами 🚀Пурімські застілля (фарбренгени) в ХаБаДі славляться своєю енергією. Вважається, що радість цього дня «прориває всі перепони» і настільки велика, що Пурім — єдине свято, яке не буде скасоване навіть у добу Машиаха.🔟 Вище, ніж Йом Кіпур ✨У хасидизмі пояснюється, що Йом а-Кіпурім — це лише день «як Пурім» (Ке-Пурім). Пурім вищий, адже ми досягаємо святості через радість і освячення матеріального світу, а не через відмову від нього.Пурім самеах! 🥳🎉 джерело: 📖Любавический календарь

Сьогодні 13 Адара 5786 року. Піст ЕстерУ Мінху (денну молитву) не читають Таханун.Мій пан, батько, учитель і наставник сказав:«Мені ясно, що коли єврей-хасид сидить у Бейт-Мідраші (домі навчання) і вивчає або повторює вчення хасидизму публічно — це радість для предків (праведників, Ребе попередніх поколінь). І їхньої радості достатньо для нього, його дітей і внуків, щоб було даровано достаток блага — як у матеріальному, так і в духовному».«І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідим» — сама назва місця натякає, що вони «ослабили свої руки» (рифу єдейгем) у вивченні слів Тори. Коли людина виявляє слабкість у Торі — а ж бо вивчення Тори призначене для того, щоб її виконувати і дотримуватися — тоді приходить Амалек і охолоджує запал єврея.«І воював з Ізраїлем» — слово «Ісраель» є абревіатурою вислову: «Є шістдесят тисяч літер у Торі» (Йеш Шішім Рібо Отійот ла-Тора). Адже в кожного з народу Ізраїлю є своя літера в Торі, і тому серед євреїв прийнято брати участь у написанні літери в сувої Тори. Амалек прагне охолодити святість цієї Тори.Порада проти цього: «Обери нам мужів» — людей Моше (Мойсея), адже «поширення Моше відбувається в кожному поколінні» (ітпаштута де-Моше бе-холь дора), і в кожному поколінні є голови тисяч Ізраїлевих.«Вийди, воюй з Амалеком» — сказано в однині, бо Тора вічна в кожному поколінні, у будь-який час і в будь-якому місці однаковою мірою.джерело: Любавический календарь Любавицький календар

Звичай перед ПуримомПеред денним молитовним служінням Мінха у день Посту Естер (зазвичай це напередодні свята Пурим) існує цікавий звичай: давати 3 монети номіналом у половину шекеля, долара, євро або 50 копійок.При цьому промовляють: «На згадку про половину шекеля».У чому ж суть цього звичаю і чому він виконується саме в цей день?Рамо (рабі Моше Ісерліс) у кодексі законів Шульхан Арух (розділ Орах Хаїм 694:1 – закони єврейського календаря та свят) пише:«Дехто вважає, що перед Пуримом потрібно дати половину монети, яка перебуває в обігу в цьому місці та в цей час, на згадку про половину шекеля, яку давали в місяці Адар. А оскільки поняття “трума” (подаяння, пожертва) згадується у Торі тричі (в уривку про половину шекеля), потрібно дати три такі монети».Джерело заповіді в ТоріУ тижневій главі «Кі-Тіса» (Шмот, 30:12-16) сказано:«І сказав Всевишній Моше: Коли будеш злічувати синів Ізраїлю, нехай кожен дасть викуп за свою душу Всевишньому при злічуванні їх, щоб не було пошесті серед них при підрахунку. Ось що вони дадуть: кожен, хто підлягає зліченню, дасть половину шекеля, святого шекеля (де шекель = 20 гера), половину шекеля як приношення для Всевишнього. Кожен, хто досяг 20 років, дасть це приношення. Багатий не додасть, а бідний не зменшить – половину шекеля як приношення для Всевишнього, на спокуту ваших душ. І це буде синам Ізраїлю на спомин перед Всевишнім, щоб спокутувати ваші душі».Рамбам і кодекс Сефер-а-Хінух включають цю заповідь до 613 заповідей Тори. Однак, згідно з думкою інших коментаторів (наприклад, Віленського Гаона), закон про збір шекелів – це частина процесу жертвоприношень та служіння в Храмі, що був переданий від Моше усно, без прямого згадування в Письмовій Торі.

13-те адара (або 11-те, якщо 13-те припадає на Шабат) — це день посту, день Тааніт Естер. Його встановлено на згадку про те, як Мордехай, Естер і весь народ Ізраїлю постили 13-го адара — у день, коли «вороги євреїв сподівалися здолати їх, але сталося так, що самі євреї здолали своїх ворогів; і зібралися євреї у своїх містах…» (Естер, 9).Єврейський пістУ цей день сини Ізраїлю постили й просили Всевишнього про перемогу в битві зі своїми ворогами. Свого часу Моше також постив перед битвою з Амалеком. Цей піст означав, що Ізраїль сподівається перемогти не лише грубою силою, а передусім звертається з молитвою до Небес — і Небеса у Своєму милосерді дають йому силу здобути перемогу. Тому і за часів Мордехая Ізраїль постив перед тим, як вийти на бій із ворогом, який прагнув його знищити.На згадку про цей піст було встановлено на майбутні покоління Тааніт Естер — щоб ми пам’ятали: Всевишній знає, коли ми потрапляємо в біду, чує кожного, хто в пості й молитві щиро повертається до Нього, як це робили наші прабатьки в тяжкі часи.Натяк на піст 13-го адара міститься в Книзі Естер (Мегілат Естер), де сказано: «І вони встановили для себе і для своїх нащадків пости й молитви» (Естер, 9).Цей піст названо на честь Естер, бо саме вона першою почала постити і сказала Мордехаю:«Іди, збері́ть усіх євреїв, що перебувають у Шушані, і постіться за мене; не їжте й не пийте три дні, ні вночі, ні вдень; і я з моїми служницями також буду постити» (Естер, 4).Хоча Тааніт Естер встановлений на згадку про інший піст (адже триденний піст Естер і Мордехая відбувся 13-го, 14-го і 15-го нісана, одразу після того, як стало відомо, що Гаман 13-го нісана розіслав листи з наказом убивати євреїв, а ми постимо 13-го адара на згадку про піст перед битвою), проте ми називаємо його на честь Естер — на пам’ять про те, що вона першою вдалася до посту, коли народ Ізраїлю опинився в небезпеці.Існує думка, що Тааніт Естер встановлений насамперед на згадку про триденний піст 13-го, 14-го і 15-го нісана. Але оскільки ми не могли встановити щорічний піст у радісному місяці нісан — місяці Виходу з Єгипту, коли поститися загалом заборонено, — наші мудреці постановили постити 13-го адара, в день, коли євреї зібралися, щоб боротися зі своїми ворогами. І хоча Тааніт Естер є пам’яттю про триденний піст, мудреці «пом’якшили» його, встановивши лише одноденний піст.Існує також звичай, за яким деякі люди постять у перші два понеділки та перший четвер після свята Пурім — на згадку про триденний піст, оголошений Естер.Дехто постить 13-го адара не лише вдень, як переважна більшість, а й уночі — щоб Тааніт Естер нагадував нам не тільки про піст перед битвою, а й про цілодобовий триденний піст Естер.

Дорогі друзі!Пурім наближається, і ми з радістю запрошуємо вас на урочисте читання Мегілат Естер у Центральній синагозі Києва. Коли? 2 березня / 13 адара – 18:30 (вечірнє читання) 3 березня / 14 адара – 09:00 (ранкове читання)Разом згадаємо дивовижну історію порятунку єврейського народу, почуємо кожне слово з Сувою Естер і поринемо в атмосферу справжнього Пуріму! Чекаємо на вас!

У середині IV ст. до н.е. наймогутнішою державою у світі була Перська імперія, що виникла на руїнах імперії Вавилонської. Вона простягалася від Індії до Ефіопії і включала в себе також Ерец-Ісраель, єврейське населення якої було на той час нечисленним - ті, хто повернулися з вавилонського полону і заново відбудували Єрусалим. Столиця Перської імперії - Сузи (Шушан) була водночас і головним центром єврейської діаспори, і саме тут проживали герої нашої теперішньої історії - один із очільників єврейської громади Мордехай бен Яїр та його племінниця Естер.Одного разу, на бенкеті, влаштованому тодішнім перським володарем Ахашверошем, його дружина, цариця Вашті, наважилася заперечити чоловікові, і розпалений вином цар велів її стратити. Через деякий час він знову надумав одружитися і серед усіх дівчат імперії вибрав у дружини саме Естер, яка за порадою дядька приховала від чоловіка своє походження.Тим часом найбільш наближеному до Ахашвероша міністрові - Аману - вдалося переконати правителя в необхідності винищити весь єврейський народ і над євреями, що жили в імперії Ахашвероша (а на той момент там проживали всі євреї світу), нависла смертельна небезпека. Датою «остаточного вирішення єврейського питання» обрали 13 число місяця адар наступного року. Дату обирали за допомогою жереба («пур»), чому свято і отримало назву Пурим.Дізнавшись про небезпеку, що загрожує, Мордехай пішов до Естер і попросив розповісти про все царю. Естер відповіла, що без особистого дозволу владики ніхто, навіть дружина не може увійти в його кімнату (на неслухняних чекала смертна кара), а її туди вже місяць не запрошували. Але все-таки поступилася проханням дядька (тим більше, що указ наказував поголовне знищення всіх євреїв, а високе становище в Персії, як ми бачимо, нікого не рятувало). Перед тим як іти до царя непроханій Естер і Мордехай оголошують триденний піст серед єврейської громади імперії (дивно - жінка вже місяць не користується прихильністю чоловіка, тепер збирається прийти до нього щоб щось просити і замість того, щоб нафарбуватися-намаститися-відвідати солярій-фітнес-центр вона три дні поститиметься. Можете уявити собі, який вигляд має жінка після триденної нееди і непиття?) Проте піст і каяття зробили свою справу і цар приймає Естер у своїх покоях і погоджується прийти до неї ввечері на інтимну вечерю вчотирьох (він, вона, дядько Мордегай і головний міністр Аман).На бенкеті Естер розповідає чоловікові про задум Амана і про своє єврейське походження. Оскаженілий Ахашверош вибігає з її кімнати, а Аман кидається до Естер, щоб вимолити собі прощення. Випиває Аман більше, ніж слід було, і кидається до цариці не так, як годилося, тож Ахашверош, який повернувся на той момент, вирішує, що Аман мав намір зазіхнути не лише на життя цариці, а й на її честь (за поняттями Давнього Сходу, людина, що володіє конем чи дружиною царя, автоматично ставала кандидатом на престол, тож тут у наявності явний намір посісти царське місце!).Лиходія Амана було страчено, проте указ про винищення євреїв було вже підписано, а царські укази в Перській імперії зворотної сили не мали. Щоб нейтралізувати його дію, було видано інший указ, який наказував євреям захищатися, що вони і зробили.На згадку про це єврейські мудреці встановили, що 14 адара, коли євреї святкували перемогу над своїми ворогами, слід навічно зробити святом. Свято це стало називатися Пурим, а вся ця історія з усіма хитросплетіннями сюжету і хвацько закрученою інтригою, була записана в книзі Естер і в день Пурима книга Естер (взагалі-то це сувій, який на івриті називається «Мегілат Естер», «Сувій Естер») двічі прочитується за великого скупчення народу.chabad.odessa

📖 ВступНаприкінці глави Тецаве йдеться про заповідь кадіння кеторет — пахучого воскурення, яке приносили на золотому жертовнику в Мішкані.Тора згадує, що в Йом-Кіпур первосвященник окроплює жертовник кров’ю жертви, здійснюючи спокуту за гріхи народу Ізраїлю.🤔 ПитанняУ главі «Ахарай Мот» детально описана вся служба первосвященника в Йом-Кіпур.Чому ж деталь, що стосується служби цього дня, згадується саме тут — у контексті кеторет?Хіба її місце не в розділі, присвяченому безпосередньо Йом-Кіпуру?💡 ВідповідьСутність Йом-Кіпуру — розкриття найглибшої сутності єврейської душі.Кеторет також натякає на розкриття цієї внутрішньої, сокровенної точки душі. У цьому сенсі вона за своїм змістом подібна до Йом-Кіпуру.Поєднуючи ці теми, Тора навчає нас: щоденне кадіння кеторет — це своєрідний «малий Йом-Кіпур», духовна праця, яка за своєю суттю нагадує ту, що відбувається лише раз на рік.📌 Практичний висновокЖертовник кеторет особливо підкреслює зв’язок між народом Ізраїлю та Всевишнім.Подібно до того, як через нього виконувалося повеління: «І зроблять Мені Святилище, і Я перебуватиму серед них», — так і кожен єврей має прагнути, щоб Б-жественна присутність розкривалася в його власному серці.Шабат Шалом📖 Любавицький календар

Шабат, що передує святу Пурім, називається Шабат Захор («Субота пам’яті»). У працях гаонів він згадується також як «Шабат знищення Амалека». У цей день читають одну з чотирьох спеціальних глав, установлених мудрецями для місяця адар, окрім тижневої глави Тори.📖 Зміст читанняУ цей шабат читають уривок про діяння Амалека та заповідь пам’ятати його зло і стерти пам’ять про нього. Це є духовною підготовкою до знищення Амана, нащадка Амалека, про що розповідається в Мегілат Естер.⚖️ За ГалахоюДжерело особливого читання згадується в Мішні (трактат «Мегіла»).Главу «Захор» читають у суботу, найближчу до Пуріму (тобто перед 14 адара). Навіть якщо Шушан Пурім припадає на суботу, читання відбувається всюди в суботу перед «звичайним» Пурімом.У цей день виносять два сувої Тори:— з першого читають тижневу главу;— з другого — «Парашат Захор».Замість звичайної афтари читають особливу афтару про пророка Шмуеля, який отримав повеління знищити Амалека.Якщо читання пропустили, його можна надолужити до Шабату глави «Парашат га-Ходеш», але пізніше публічно вже не читають.У цей шабат не промовляють молитву «Ав га-Рахамім» перед Мусафом, проте говорять «Цідкатха» на Мінсі.📜 Галахічний статусНа відміну від інших спеціальних глав місяця адар, багато законоучителів постановили, що слухання «Парашат Захор» є заповіддю з Тори (деорайта). Тому навіть жінки та дівчата намагаються прийти до синагоги й почути це читання.Багато хто прагне слухати читання з особливо кошерного, ретельно перевіреного сувою Тори й від чтеця, який суворо дотримується точності огласовок, наголосів і кантиляції.🔥 У хасидизмі ХаБаДНаші Ребе неодноразово проводили фарбренгени та виголошували маамарим у Шабат Захор, розкриваючи внутрішній духовний сенс «знищення Амалека» — як викорінення холодності та сумніву в служінні Всевишньому.Розповідають, що хасид р. Залман Зезмер наблизився до хасидизму, побачивши, з якою глибокою внутрішньою ненавистю до Амалека р. Біньямін Клецкер слухав читання «Захор».У Шабат Захор 5632 року (1872 р.) відбулася трапеза з нагоди заручин рабаніт Двори-Леї Гінзбург. Того дня Ребе Маараш виголосив маамар, що починався словами «המגיד מראשית אחרית».Одного разу в Шабат Захор Ребе Раяц пояснив різні рівні знищення Амалека. Коли протягом тижня хасид р. Саадія Ліберов зайшов до нього на єхіду́т перед Пурімом, Ребе сказав, що якби він прийшов раніше, до Шабату, то почув би маамар про ще глибший рівень цієї праці.🏘 Історичний фактУ 5729 році (1969 р.) перша група хасидів ХаБаД прибула для поселення в Нахалат-Гар-ХаБаД (Кір’ят-Малахі) напередодні Шабату Захор. Відтоді цей день вважається датою заснування району.Шабат Захор нагадує: боротьба з Амалеком — це не лише історична пам’ять, а й внутрішня праця кожної людини — стерти холодність, сумнів і духовну байдужість. джерело: 📖 Любавицький календар

📌11 адара 5566 року (1 березня 1806 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма-Йосефа-Давида бен Іцхака-Зрах'ї Азулая.Рабі Йосеф-Давид Азулай (відомий нам під акронімом Хіда, причому ім'я «Хаїм» («життя») йому додали пізніше, в дні небезпечної хвороби) народився в 1724 році в Єрусалимі і був одним з найближчих учнів знаменитого рабі Хаїма бен Атара (Ор ѓа-Хаїм), а після його відходу з цього світу продовжив навчання у рабі Сар-Шалома Шарабі.У 1753 році рабі Хіда несподівано покинув Ерец-Ісраель. Розповідають, що причиною цього була спільна молитва рабі Сар-Шалома і його учнів: рабі Хіда і рабі Хаїма Делароза. Намагаючись вплинути на Небесний суд, вони три дні постили, а потім піднявшись на дах єшиви, занурилися в молитви. Під час молитви їм було відкрито, що хоча час Позбавлення ще не настав, їх спільна молитва все-таки здатна привести Мошіаха, але з катастрофічними для всього Всесвіту наслідками. Щоб цього не сталося, на вимогу Небесного суду їм слід було розлучитися, і один з них мав негайно покинути Ерец-Ісраель. Жереб випав на рабі Хіду.Деякий час рабі Хіда був головним рабином Каїра, але більшу частину життя він провів у подорожах по різних країнах як посланець єврейських громад Ерец-Ісраель. У 1806 році, перебуваючи в італійському місті Ліворно, рабі Хіда покинув цей світ. У 1960 році його останки були перевезені з Ліворно до Єрусалиму, і місцем його спочинку стало кладовище на горі Гар ѓа-Менухот в Єрусалимі.📌11 адара приблизно 5460-80 року (початок XVIII століття) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Еліезера-Липи Вайсблюма.Рабі Еліезер і його дружина Мірл були відомі своєю доброчесністю і милосердям. У них було семеро синів, двоє з яких здобули величезну популярність в єврейському світі — рабі Мешулам-Зуся з Аніполя і рабі Елімелех з Ліженська.📌11 адара 5583 року (19 лютого 1823 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) одного з великих мудреців свого покоління, рабі Мордехая Познера, брата засновника руху Хабад рабі Шнеура-Залмана з Ляд (Алтер ребе).

1. У середині IV ст. до н. е. наймогутнішою державою світу була Перська імперія. Вона простягалася від Індії до Ефіопії та включала також Землю Ізраїлю, єврейське населення якої тоді було нечисленним — це були ті, хто повернулися з Вавилонського вигнання й відбудували Єрусалим. Столиця імперії — місто Сузи (Шушан) — була водночас і головним центром єврейської діаспори. Правитель імперії, цар Ахашверош, зачарований красою єврейки Естер, узяв її за дружину, а її двоюрідному братові Мордехаю надав одну з найвищих посад у державі.Проте Аману, найближчому царедворцю Ахашвероша, вдалося переконати царя у необхідності знищити весь єврейський народ в один день — 13 адара наступного року. Над євреями імперії нависла смертельна загроза. Але Всевишній, з великої Своєї милості, зруйнував задум Амана й обернув його проти нього самого. За наказом Ахашвероша Аман був страчений, а євреям дозволили знищити своїх ворогів 13 адара. Відтоді Мордехай став другою після царя людиною в імперії.На згадку про це чудо мудреці Тори того покоління встановили, що 14 адара, коли євреї святкували перемогу над ворогами, навіки має бути святом. Це свято отримало назву Пурім (Естер 9:26; див. також 179:1).2. Порівнюючи Хануку з Пурімом, Любавицький Ребе, рабі Йосеф-Іцхак, зазначає, що головною причиною жорстоких переслідувань за часів Хашмонаїв було «духовне руйнування Храму» — зрада еллінізованих євреїв, які насильно насаджували грецьку культуру, філософію та релігію.У добу Мордехая та Естер загроза фізичного винищення виникла через нехтування основними заповідями Тори, від яких залежить саме існування єврейського народу (закони кашруту, чистоти сімейного життя тощо).В обох випадках спасіння прийшло завдяки жменьці євреїв, готових до самопожертви: родина Хашмонаїв очолила повстання, а Естер, Мордехай і його учні своїм прикладом спонукали народ Ізраїлю до тшуви.Різниця між чудом Хануки та Пуріма пояснюється різницею епох. За часів Хашмонаїв Земля Ізраїлю була центром народу, існували Храм і Сангедрин, тому чудо було явним, надприродним. За часів Мордехая й Естер народ перебував у вигнанні, тому чудо Пуріма було прихованим, а події розгорталися, на перший погляд, природно.Порівнюючи ці чудеса, один із найбільших авторитетів Тори — рабі Ісраель-Меїр Каган, відомий як Хафец-Хаїм (1838–1933), зробив важливий висновок: коли нас намагаються знищити духовно, як за часів Хашмонаїв, відповіддю має бути збройне повстання; але якщо загрожує фізичне знищення, як у добу Мордехая та Естер, спасіння приносять лише каяття, піст і молитва.3. Ще з часів Моше-рабейну євреї знали про велику силу посту. У час випробувань вони постили, щоб пробудити милосердя Всевишнього. З Усної Тори відомо, що під час війни з Амалеком (Шмот 17:8–16) Моше постив, а в Танаху згадується наказ царя Шауля постити всьому війську в день вирішальної битви (Шмуель I 14:24).І за часів Мордехая та Естер, коли 13 адара євреї перемогли своїх ворогів, вони постили.Тому мудреці встановили в цей день загальний піст — Піст Естер, щоб кожен єврей знав: якщо, потрапивши в біду, він щиро кається і постить, як це робили предки, — Всевишній чує його молитву.Разом із тим Піст Естер не вважається настільки обов’язковим, як чотири пости, згадані в книгах пророків. Тому від нього звільняються вагітні жінки, породіллі протягом 30 днів після пологів, матері-годувальниці, а також хворі, яким важко переносити навіть легке нездужання. Не постять і молодята, якщо піст припадає на один із семи днів після весілля («сім днів бенкету»). Усі вони «викуповують» пропущений день щедрішою цдакою.4. У Піст Естер вранці, під час молитви «Шахарит», читають сліхот і «Авіну малкейну» та роблять ті самі вставки в «Шмоне-есре», що й в інші пости (див. 117:9–11).5. За часів Храму в місяці адар кожен чоловік жертвував півшекеля для придбання громадських жертвоприношень. На згадку про це перед Пурімом дають особливу цдаку — махацит а-шекель («половина шекеля»): половину грошової одиниці, що має обіг у країні.За кожну людину дають три половинки грошової одиниці — оскільки в уривку Тори (Шмот 30:11–16) слово «трума» («пожертва») згадується тричі.Голова родини дає махацит а-шекель за кожного члена сім’ї. Найпоширеніший звичай — давати за дітей, доки вони не створять власну сім’ю. Найкращий час для цього — Піст Естер.6. Якщо в Піст Естер відбувається обрізання, святкову трапезу влаштовують уночі, після читання книги Естер. Сандак і батько немовляти можуть перервати піст удень.7. У «Маариві» 14 адара, з початком Пуріма, після «Шмоне-есре» читають книгу Естер зі свитка — «Мегіли». Прийнято вдягати святковий одяг. Дома накривають святковий стіл і запалюють свічки.8. У всіх молитвах Пуріма додають «Веаль анісім» — і в «Шмоне-есре», і в «Біркат а-мазон».9. Кожен чоловік і кожна жінка зобов’язані двічі прослухати читання Мегіли — вночі та вдень. Дітей також приводять, привчаючи до заповіді.10–18. Далі викладаються детальні закони читання Мегіли: благословення перед і після, порядок згортання свитка, місця, де прийнято робити паузи, звичай «бити Амана», необхідність уважно слухати кожне слово, правила за відсутності міньяну, особливості суботи тощо.Читання Мегіли в Пурім має особливе значення, оскільки воно замінює читання «Галеля». Тому виконання цієї заповіді не можна скасовувати.Зі зводу «Шулхан Арух», частина 1.

10 адара-II 5700 року (19 лютого 1940 року) — Початок занять в американській єшиві «Томхей Тмімім».У день приїзду рабі Йосефа-Іцхака в США він оголосив про заснування тут єшиви «Томхей-Тмімім», сказавши: «Ми, які перебуваємо тут, — точніше сказати, — занесені сюди, — занесені сюди для роботи з самопожертвою, — для того, щоб зробити Америку місцем Тори. … Через деякий час єшива «Томхей Тмімім» буде найбільшою єшивою, і її учні освітлять єврейські будинки та піднімуть дух місцевих рабинів для того, щоб ті віддали себе поширенню Тори».І дійсно, за короткий час єшива «Томхей-Тмімім» перетворилася на найбільшу єшиву США.