Запрошуємо до галереї «Скрипаль на даху»:▫️ Виставка «Орнамент крихкості» Лариси Філіппенкової14 квітня – 14 травняЗустріч з авторкою — 20 квітня о 18:00▫️ Лекційний цикл «Сторінки єврейської історії та культури»Ірина Климова19 квітня о 15:00▫️ Фінісаж виставки «Моя Агада»Зустріч із мисткинею Іриною Климовою19 квітня о 14:30Місце: галерея «Скрипаль на даху», Київ, вул. Шота Руставелі, 13

Любавицький Ребе в одній зі своїх бесід пояснює, що новомісяччя – це особливе свято для євреїв. Народи світу мають день відпочинку, подібний до Суботи, — п'ятниця для мусульман і неділя для християн. Свята теж відзначаються не лише народом Ізраїлю, наприклад, у нас є Рош ГаШоно, а інших — Новий рік… Проте немає у світі країни, в якій відзначався б перший день кожного місяця тільки тому, що це початок місяця. Тільки євреї особливо відзначають та святкують Рош-Ходеш. Цікаво відзначити: у Танасі ми виявимо неодноразові свідчення того, що свого часу Рош-Ходеш був таким самим святковим днем, як Субота та інші свята, хоча Тора не вимагає, щоб цей день був вихідним, і не встановлює заборони на певні види робіт. Але від пророків ми дізнаємося, що насправді в Рош-Ходеш, як і в Суботу, не торгували на ринку і не працювали в полі.Наприклад, у Бафторі Махар — ходеш («Завтра — місяць»), яку читають у синагогах цього Шабоса, день перед новомісячним називається «днем діянь», тобто просто — «робочий день». Йонатан сказав Давидові: «Завтра початок нового місяця, і про тебе спитають, бо зайнятим буде місце твоє. А на третій день... приходь на те саме місце, де ти ховався в будній день...» (Шмуель I, 20: 18, 19). Тут йдеться про переддень новомісяччя, і з цього зрозуміло, що сам день Рош-Ходеш був неробочим.Крім того, багато євреїв дотримуються звичаю влаштовувати трапезу новомісяччя і, як радив Любавичський Ребе, проводити цього дня фарбренгени.Ребе каже, що на івриті є два слова зі значенням "місяць". Яреах позначає Місяць, супутник нашої планети. Інше слово — ходеш, вжите в цій цитаті: «Цей місяць для вас голова місяців, перший він у вас із місяців року» (Шмойс, 12: 2).далі буде........

Завтра (1 Іяра) хасиди Хабаду по всьому світу відзначатимуть скорботну й водночас героїчну дату — 70-ту річницю теракту в Кфар-Хабаді. Ця подія, що увійшла в історію як «Бійня в Яд а-Хамішa», стала одним із найтяжчих випробувань для молодого ізраїльського поселення, але саме вона визначила його майбутнє.🌑 Ніч, коли згасло світло11 квітня 1956 року (ніч на 1 Іяра 5716). У невеликій будівлі професійного училища («Бейт Сефер ла-Мелаха») в Кфар-Хабаді тривала вечірня молитва Маарів. Близько 50 учнів і їхні наставники молили молитву «Аміда».Раптом у дверях з’являються три постаті — терористи-федаїни. Тишу молитви розривають автоматні черги. Один з учнів, Ашер Кадош, починає викидати дітей через вікна, рятуючи їхні життя. Інший учень, Моше Шапіра, встигає вирвати пробки з електрощита, щоб повна темрява завадила вбивцям прицілюватися.Коли світло знову загорілося, відкрилася страшна картина. На підлозі, в калюжах крові, лежали тіла наставника Сімхи Зільберштрома та п’ятьох учнів: Нісима Асіса, Моше Перца, Шломо Мізрахі, Альберта Едрі й Амоса Узана.📜 «Ні кроку назад»: відповідь РебеПоселення занурилося в глибоку кризу. Страх скував мешканців: багато хто думав залишити Кфар-Хабад. Але відповідь Сьомого Любавицького Ребе була твердою й безкомпромісною: «Іш баль язуз мі-мекомо» — жодна людина не зрушить зі свого місця.Ребе не лише втішав — він закликав до дії. Його девізом стали слова: «Там, де проявилася якість Суду (Гвура), тепер має проявитися якість Милосердя (Рахамім)».Ребе вимагав:Не тікати, а будувати. Розширювати поселення, зводити нові будівлі.Збільшити світло. У відповідь на вбивство була заснована друкарня «Яд а-Хамішa» («Пам’ять п’ятьох») — щоб друкувати книги Тори там, де пролилася кров.Живий зв’язокРебе відправив до Ізраїлю спеціальну делегацію з 11 своїх посланців (шлухім), щоб піднести дух хасидів. Це стало безпрецедентною подією для того часу.✨ «Ваїдом Аарон» — мовчання і діяНа святі Шавуот того року Ребе вперше публічно заговорив про трагедію. Він сказав вражаючі слова:«Багато хто намагається пояснити це високими поняттями… Але насправді це не пояснення. Про Аарона сказано: “І мовчав Аарон”. Є речі, які неможливо осягнути людським розумом. Але одне безсумнівно: з цього виросте подвійне спасіння».📸 Спадщина в кадрахНа архівних фото того часу ми бачимо сильні моменти:Головні рабини Ізраїлю, Іцхак Нісім, розглядають молитовник, залитий кров’ю.Закладення першого каменя друкарні через 30 днів після теракту, де були присутні тисячі людей, включно з міністрами та депутатами Кнесету.Кожній дитині, що вижила, Ребе надіслав книгу «Танія» з особистим присвяченням, перетворюючи їхню травму на місію.🛡 Урок для нас сьогодніІсторія 1956 року — це ДНК Хабаду. Коли ворог намагається залякати й зруйнувати, відповіддю хасида стає ще більше творення. Сьогодні, через 70 років, на місці того маленького училища стоять великі інституції, а Кфар-Хабад став світовим центром поширення єврейства.🕯 Пам’ятаємо загиблих. Продовжуємо їхній шлях. «Ве-хай ба-гем» — і живи ними!📖 Любавицький календар 

📖 ВступНа початку глави «Тазрія» Тора описує закони цараат — духовного недугу, що вражав шкіру людини за гріх лихослів’я (лашон а-ра). Процес був таким: людина приходила до Мудреця-експерта, який визначав природу плями. Але остаточний вердикт — «Нечистий!» — мав виголосити саме Коен. Лише після слів Коена людина залишала межі поселення.🤔 ЗапитанняЧому Тора довірила це рішення саме Коену? Хіба не логічніше було б залишити останнє слово за Мудрецем, який глибше розбирається в законах? І більше того: чому Коен, чия сутність — нести святість і благословення, бере на себе роль того, хто оголошує людину «нечистою»?💡 ВідповідьКоен — це «людина милосердя» (іш а-хесед). Його головна місія — любити єврейський народ і благословляти його з любов’ю.Стан людини, ураженої цараат (мецора), був надзвичайно тяжким: вона ставала вигнанцем, залишала родину й друзів, їй заборонялося перебувати навіть поруч з іншими нечистими людьми.Лише той, хто щиро любить людину, хто по-справжньому співпереживає її болю і відчуває її страждання як власні, має право винести такий суворий вирок.📌 Урок для насПерш ніж осудити іншого за те, що він (як нам здається) недостатньо дотримується заповідей або поводиться неправильно, навіть найвеличнішому «мудрецю» варто перевірити себе: «Чи люблю я цю людину?»Судити можна лише з простору любові та співчуття.На основі бесіди Любавицького Ребе(«Лікутей Сіхот», т. 27, с. 103)📖 Любавицький календар

Сьогодні 30 Іяра 5786 року. 15-й день Омера, 1-й день Рош Ходеш, канун Шабату. Тижнева глава — Тазрія-Мецора.📌 1 Іяра 5716 (1956) року — сталося вбивство у професійному училищі (Бейт-Сефер ле-Мелаха) в Кфар-Хабаді.📌 1 Іяра 5736 (1976) року — Ребе обрав перші шість із «Дванадцяти віршів» і попросив, щоб кожна єврейська дитина вивчила їх напам’ять і повторювала в будь-який час.Фарбренгени під час третьої трапези, у Шабат Мевархім, у святкові дні календаря Хабаду («Йомей де-пагра»), а також у Рош Ходеш — мають проходити в синагозі.Фарбренген «Мелаве Малка», своєю чергою, має відбуватися в домівках членів громади (Анаш).📖 Любавицький календар ((https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8 ))

Познайомтеся з людиною, чиїми очима ми бачимо тисячі моментів із життя Ребе — р. Леві-Іцхак (Леві-Іче) Фрейдін (1921–1992).Він був не просто фотографом, а справжнім «придворним літописцем» двору Любавицького Ребе, який залишив після себе десятки тисяч знімків і безцінні години відеохроніки.📜 Шлях із СРСР до «770»Леві-Іцхак народився в містечку Постави (Віленська губернія) в родині рабина. Пройшов Другу світову війну в лавах Радянської армії, де через любавицьких хасидів почав повертатися до своїх коренів. На жаль, у 1942 році вся його родина загинула від рук нацистів.Після репатріації до Ізраїлю у 1975 році (5736) він уперше приїхав до Ребе на місяць Тішрей із власною камерою. З цього моменту розпочалася його унікальна місія.🎥 Особливе ставлення РебеФрейдін удостоївся знаків уваги, що виходили за межі звичайного:З гумором: одного разу в 1976 році, коли Леві-Іцхак ліг на землю, щоб впіймати найкращий ракурс для фото «Кідуш Левана», Ребе усміхнувся й сказав:«Запишіть, що ви зробили це фото лежачи». Згодом Ребе особисто підписав цей знімок.Захист: коли він уперше намагався знімати «Кос шель Браха», учні хотіли йому завадити, але Ребе особисто втрутився й попросив залишити фотографа в спокої.Попутник: Ребе не раз зупиняв автомобіль, щоб дати Фрейдіну зробити чіткий кадр, а іноді навіть запрошував його їхати разом — від дому до «770».🧔 «Божественний образ»Ребе особисто вплинув на те, щоб Леві-Іцхак відростив бороду. Коли у 1983 році він приїхав із бородою, Ребе подякував йому словами:«Дякую, що приїхали і з інструментами (камерами), і з образом Б-га (целем Елокім — натяк на бороду)».🎞️ СпадщинаФрейдін мав глибоке хасидське відчуття. Він відмовлявся фотографувати людей у момент, коли вони проходили повз Ребе, якщо бачив, що вони думають про «гарний кадр» більше, ніж про саму мить зустрічі з праведником.Після його відходу 29 Нісана 5752 року (1992), його величезний архів був викуплений організацією JEM. Сьогодні майже кожне якісне відео чи фото Ребе 70–80-х років — це плід його самовідданої праці.Світла пам’ять майстру, який подарував нам можливість бачити Ребе сьогодні! 🕯️джерело: 📖Любавический Календарь (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)

Сьогодні ввечері розпочинається Рош Ходеш Іяр.(Рош Ходеш триває 2 дні — у п’ятницю та Шабат).Не забудьте про вставки на Рош Ходеш.Ходеш тов!Нехай у цьому місяці ми удостоїмося повного зцілення та визволення з приходом праведного Машіаха! АМЕН!

📌29 нісана 5380 року (2 травня 1620 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма бен Йосефа Віталя.Один із найвидатніших кабалістів усіх часів народився в місті Цфат. Навчався кабалі у великого кабаліста рабі Моше Кордоверо, а потім став найближчим учнем великого кабаліста рабі Іцхака Лурії Ашкеназі (Арізаль), який стверджував, що його учень володіє частинками душі рабі Аківи та царя Хізкіягу, а також великого мудреця епохи Талмуда рабі Меїра Баал га-Нес (рабі Меїр-Чудотворець).Арізаль викладав своє вчення усно, і саме рабі Хаїм записав його у вигляді збірки «Ец га-хаїм» («Дерево життя») — на думку вчителя, саме його сприйняття було найбільш адекватним. І лише йому Арізаль передав свої обширні знання практичної кабали. Після відходу Арізаля з цього світу рабі Хаїм очолив цфатських кабалістів, і його зв'язок з учителем не перервався. Арізаль протягом 20 років майже щоночі приходив до учня уві сні, навчаючи його найпотаємнішим таємницям Тори. Потім він з'являвся йому раз на місяць, а згодом — раз на три місяці.За бажанням рабі Хаїма майже всі його рукописи були поховані разом з ним у місті Дамаск (Сирія), проте через рік кабалісти рабі Авраам Азулай та Яаков Цемах під час кабалістичних медитацій отримали від нього дозвіл розкрити його могилу та забрати рукописи. джерело: chabad.odessa

28 НісанаТринадцятий день відліку Омера.Хасиди запитали Алтер Ребе: «Яке служіння є вищим — виконання заповіді любити Всевишнього чи виконання заповіді любити євреїв?»Він відповів, що любов до Всевишнього і любов до євреїв разом викарбувані в душі кожного єврея — а саме на рівнях «нешама», «руах» і «нефеш» (рівні єврейської душі). Прямо сказано в Писанні (Малахі 1:2): «Я полюбив вас, — говорить Всевишній». Звідси випливає, що вищим є виконання заповіді любові до євреїв — «любити те, що любить Улюблений».Примітки:У листі, з якого взято наведене вище вчення (том 3, с. 425), описується фарбренген хасидів, на якому був присутній Мітелер Ребе. Під час фарбренгену один із хасидів підняв келих і сказав: «Нехай Б-г допоможе мені здобути справжню любов до Нього!»Невдовзі після цього Мітелер Ребе підняв свій келих і сказав: «Нехай Б-г допоможе мені здобути щиру любов до мого брата-єврея!»Суперечки серед хасидів про те, яке служіння є більш піднесеним, тривали кілька тижнів. Зрештою вони звернулися з цим питанням до Алтер Ребе, який і дав наведений вище відповідь.джерело:https://moshiach.ru/yom-yom.php

Вчора, 27 нісана/ 14 кітня представники Громади щиро привітала Кузьменко Фаїну Яківну з поважним ювілеєм — 80-річчям.Це особлива дата, за якою стоїть ціле життя — сповнене досвіду, мудрості, тепла й людяності. Фаїна Яківна — людина, поруч із якою відчувається щирість, доброта і внутрішня сила.У цей день ми мали нагоду особисто висловити слова вдячності, подарувати увагу та розділити радість цієї події. Нехай здоров’я буде міцним, серце — спокійним, а кожен день приносить світло, турботу близьких і тиху радість.З ювілеєм! Мазаль Тов! До 120!

Уявіть собі: весна 1991 року. Бруклін. Ребе, який десятиліттями вів єврейський народ через найскладніші випробування, виходить до своїх послідовників після вечірньої молитви. Але замість звичних настанов лунають слова, які й сьогодні, через 35 років, змушують серце битися швидше.Це була «відомa сиха» 28 Нісана 5751 року (1991) — момент, коли відповідальність за долю світу була офіційно передана кожному з нас.📉 «Незбагненно!» — біль і крик серцяРебе почав свою промову з вражаючого зізнання. Попри всі дива того часу, він висловив глибокий біль через те, що світ і досі не досяг досконалості:«Як це можливо, що попри все, що сталося і відбувається, Визволення (Геула) досі не настало в реальності? Це абсолютно незбагненно!»Його критика була спрямована на байдужість. Він дивувався, як люди можуть спокійно лягати спати, знаючи, що світ усе ще сповнений темряви:«Коли збираються разом десять євреїв… і водночас вони не “здіймають шум”, щоб вимагати негайного приходу Машіаха! Для них здається цілком допустимим, не дай Б-г, що він не прийде цієї ночі, не прийде завтра або післязавтра!»⚡️ Головне доручення: «Зробіть усе, що у ваших силах!»Ребе прямо сказав, що він зробив усе, що міг, і тепер ця робота на наших плечах. Це не просто прохання лідера — це передача відповідальності:«Що ще я можу зробити? Усе, що було зроблено досі, не привело до кінцевого результату, адже ми все ще у вигнанні. Єдине, що мені залишилося зробити — це передати цю справу вам».Після цього пролунали слова, які стали девізом для цілого покоління:«Зробіть усе, що у ваших силах, щоб привести Визволення негайно, прямо зараз!»💡 Що це означає для нас сьогодні?Багато хто тоді запитував: «Що саме нам робити? Ми ж просто люди». Пізніше Ребе пояснив, що шлях до мети лежить через:Усвідомлене вивченняМи маємо вивчати Тору, особливо ті розділи, де йдеться про майбутній світ і Визволення. Це змінює наше мислення і допомагає бачити світ інакше.Щирість, а не звичкаКоли ми просимо про зміни, це не повинно бути формальністю. Ми маємо справді цього хотіти.Особисту ініціативуРебе сказав: «Нехай серед вас знайдеться один, двоє чи троє, які складуть план — що і як робити».«Я своє зробив — відтепер робіть ви»Ці слова — не привід для відчаю, а найвищий рівень довіри. Ребе вірив, що наше покоління має достатньо сил, щоб завершити розпочате. Кожна добра справа, кожна хвилина вивчення і кожен акт допомоги іншому — це той самий крок, який наближає нас до досконалого світу.📢 Поділіться цим дописом! Сьогодні відповідальність за ГЕУЛУ в цьому світі лежить на кожному з нас. джерело: 📖 Любавицький календар

Історія Хабаду сповнена не лише глибокої філософії, а й драматичних поворотів. Сьогодні зануримося в історію рабі Аарона Алеві Горовіца зі Страшеле (1766–1828) — людини, яку Алтер Ребе називав «правою рукою» і «своїм оком».🌟 Виховання в домі РебеРабі Аарон потрапив до Алтер Ребе ще підлітком. Його відданість була феноменальною: він перебував поруч із Алтер Ребе понад 30 років, фактично живучи в його домі як син.Інтелект: Уже до 13 років він досконало володів вченням Арізаля.Визнання: Алтер Ребе говорив про нього: «Він дорогий мені, як син», а Цемах Цедек згодом називав його розум «Божественним інтелектом». Саме рабі Аарону доручали навчати старших, досвідчених хасидів, тоді як Міттелер Ребе (син Алтер Ребе) займався молоддю.⚡️ Велика суперечка: Розум проти ПочуттяПісля відходу Алтер Ребе у 1812 році в хасидському світі стався розкол. Частина хасидів пішла за Міттелер Ребе до Любавичів, а частина — за рабі Аароном до Страшеле.У чому була суть конфлікту?Це була суперечка не за владу, а за спосіб служіння Б-гу:Любавичі (Міттелер Ребе): Проповідував внутрішнє зосередження. Молитва має бути тихою, інтелектуальною, «всередині розуму». Зовнішні прояви почуттів вважалися зайвими.Страшеле (рабі Аарон): Наполягав, що усвідомлення величі Всевишнього має приводити до екстазу (хітпаалут). Його молитви супроводжувалися гучними вигуками та рухами. Він казав: «Як можна осягнути безкінечність і залишитися спокійним?»📖 Літературна спадщина: ключ до “Танії”Рабі Аарон залишив після себе монументальні праці, які сьогодні вивчаються з благоговінням:«Шаарей га-Їхуд ве-га-Емуна» — детальне пояснення основ єдності Б-га.«Аводат га-Леві» — глибокі бесіди на Тору та свята.Його стиль вирізняється вражаючою ясністю: він умів пояснювати найскладніші концепції кабали просто і зрозуміло, не втрачаючи глибини.🏮 Історія про розірвану хусткуДвоє відданих хасидів Міттелер Ребе боялися потрапити під вплив рабі Аарона через його неймовірну харизму. Прийшовши на весілля, де він виступав, вони домовилися: якщо один відчує, що його «затягує» в екстаз рабі Аарона зі Страшеле, інший має сильно смикнути за спільну хустку.Під час проповіді рабі Аарон почав говорити про любов до Творця так палко, що обидва хасиди одночасно смикнули хустку в різні боки, намагаючись «врятувати» один одного. Хустка розірвалася, і в цей момент вони зрозуміли, що обидва вже підкорені його вченню. Пізніше Міттелер Ребе, дізнавшись про це, з сумом і гумором зауважив: «Ну що ж, у мене стане одним багатієм менше» (натякаючи на соціальний статус тих, хто перейшов).🏛 Спадщина і сучасний поглядПісля смерті рабі Аарона та його сина більшість хасидів Страшеле повернулися до Любавичів. Однак Любавицькі Ребе завжди ставилися до книг рабі Аарона з великою повагою.Сьомий Ребе неодноразово згадував, що в книгах зі Страшеле є унікальні пояснення, яких немає більше ніде. Він особисто закликав хасидів брати на себе відповідальність за перевидання цих праць, називаючи їх «святая святих».Сьогодні могила рабі Аарона в селі Страшеле (Білорусь) знову стала місцем паломництва, а його книги переживають нову хвилю популярності серед тих, хто шукає в юдаїзмі не лише закон, а й живий вогонь душі.«Хасид — це той, чиє нутро палає вогнем прагнення до Божественності, але зовні він залишається стриманим і розсудливим». — рабі Аарон зі Страшеле📖 Любавицький календар