Кампанія з видання книги «Танія» — це всесвітня ініціатива, започаткована на прохання Любавицького Ребе, спрямована на друк книги «Танія» в кожному можливому місці на землі.Мета кампанії — наповнити кожен куточок світу світлом вчення хасидизму й тим самим підготувати світ до приходу Машиаха.Станом на 5785 рік (2026 р.) книга «Танія» була видана майже у 9 000 виданнях у різних країнах світу, перекладена одинадцятьма мовами та вважається другою єврейською книгою у світі за кількістю видань — після Танаха.🕰 Історія кампанії23 ава 5738 року, під час фарбренгена Шабат Мевархім, Ребе дав вказівку: до 18 елула надрукувати книгу «Танія» в усіх країнах, де вона ще не видавалася.Роком пізніше, 2 тевета 5739 року, Ребе повідомив, що в більшості країн світу, де є євреї — і навіть там, де живе лише один єврей, — книга «Танія» вже була надрукована.1 тевета 5744 року, на з’їзді «Цівот Ашем», Ребе знову закликав друкувати «Танію» в кожному місці, де вона ще не була видана, і встановив кілька термінів завершення кампанії в тому ж році: кінець Хануки, 24 тевета (йорцайт Алтер Ребе), Пурім Катан і Пурім.3 швата 5744 року Ребе особливо наголосив на необхідності «посилених зусиль з видання книги “Танія” в кожному місті й містечку, де живуть євреї». Після цього по всьому світу були створені групи друкарів, і книга почала виходити сотнями й тисячами примірників.До 5744 року існувало лише 201 видання «Танії».До 11 нісана того ж року було надруковано тисячне видання, а до переддня Рош га-Шана 5745 року — вже двотисячне.У наші дні кількість видань перевищила вісім тисяч.Серед місць друку — країни третього світу, арабські держави, Антарктида і навіть гора Еверест.🌍 Організація виданьЦентралізацію дозволів на друк здійснював рав Шалом Якобсон із Краун-Гайтс. Саме в нього отримували дозвіл і номер конкретного видання. Після його відходу цим займається його син — рав Шмуель Якобсон.В Ерец-Ісраель координацією друку займається р. Еліезер бен Ефраїм (Реховот).Одним із провідних діячів кампанії був рав Лейбл Зайєнц із Бразилії, який присвятив цій справі свої сили й кошти. Тисячі видань вийшли за його ініціативи та за його підтримки, за що він удостоївся численних заохочень від Ребе.📜 Вказівки Ребе щодо друкуРебе дав низку чітких інструкцій щодо видання книги «Танія»:● Друк має здійснюватися виключно з дозволу видавництва «Кеот» — власника авторських прав.● Необхідно узгоджувати наклад кожного видання.● Мінімальний наклад — 100 примірників.● Майже всі примірники мають залишатися на місці друку; лише кілька надсилаються до бібліотеки Ребе та в приватні зібрання.● Одразу після друку слід вивчати книгу з «свіжих аркушів»; якщо цього не було зроблено, Ребе вимагав повернутися на місце друку й провести вивчення.В окремих випадках Ребе давав лехаїм для повторного фарбренгена на місці видання.Заборонено друкувати «Танію» з комерційною метою або для фінансування установ.✨ Духовна мета кампаніїІдея друку «Танії» в кожному місці ґрунтується на відомій відповіді Машиаха Баал-Шем-Тову: визволення прийде через поширення джерел хасидизму.Книга «Танія» є «писаною Торою хасидизму». Її друк у кожному місці наближає Геулу, особливо з огляду на те, що Алтер Ребе розкрив хасидизм в інтелектуальній формі — як підготовку світу до майбутнього визволення.Ребе виділяв три особливі заслуги друку «Танії»:— це не «вода з джерела», а саме джерело;— участь у друці пробуджує інтерес до книги та її вивчення;— окрім думки й мови (вивчення), потрібна і дія — сам друк книги.📘 «Танія» на базах ЦАХАЛЗа вказівкою Ребе книга «Танія» була надрукована на десятках баз ЦАХАЛ. Під час Війни Судного дня Ребе розпорядився друкувати «Танію» та молитовники в районі Фаїда за Суецьким каналом і роздавати їх солдатам.Під час Першої ліванської війни Ребе закликав друкувати «Танію» в Тирі, Бейруті та інших місцях Лівану, і навіть виголосив спеціальну промову, коли книга лежала на столі, як свідчення просування ЦАХАЛ.У листах і бесідах Ребе підкреслював особливу значущість книги для солдатів, рекомендував дарувати «Танію» відзначеним військовослужбовцям і розміщувати її в клубах та бібліотеках баз.🕯 Наші дніПід час війни «Залізні мечі» рав Езер бен Ефраїм разом із групою євреїв надрукував книгу «Танія» в місцях трагедій — Беері, Зікім, на базі Шура та в інших точках, пов’язаних із масовими вбивствами, здійсненими ХАМАС (ימ״ש).📖 Любавицький календар

Щодня о 9:00Зупинись.Мовчи.Пам’ятай.

Зародження Місяця буде у неділю 18 січня/29 теветао 15 годині 06 хв.та 11 частинРош Ходеш Шват 1 день у понеділок 19 січня/1 шватЄ звичай у цей Шабат перед ранковою молитвою Шахаріт прочитати всю книгу Тегілім.Читання Тегіліма з міньяном відбудеться 17 січня/28 тевета у Центральній синагозі Києва о 8:30.Шабат Шалом, здорового та спокійного, місяця ШВАТ!!!

*28 тевета 3680 року (81 рік до н. е.) — Вигнання садукеїв із Сангедріну.Рабі Шимону бен Шетаху вдалося вивести цдукім (садукеїв) — послідовників секти, яка заперечувала Усну Тору і авторитет мудреців, зі складу вищого єврейського законодавчого органу Сангедріну. До певного моменту садукеї становили в Сангедріні більшість, проте рабі Шимону вдалося здобути перемогу за допомогою прушим (фарисеїв), які зберегли вірність Торі.*28 тевета 5640 року (12 січня 1880 року) — День народження ребецн Хани, матері Ребе.Ребецн Хана народилася в Миколаєві, її батьком був рабин Миколаєва рабі Меїр-Шломо Яновський, а матір'ю — ребецн Рохл, дочка рабі Іцхака Пушніча, рабина міста Добрянка. У 1900 році вона вийшла заміж за рабина Леві-Іцхака Шнеерсона і в 1902 році у них народився первісток Менахем-Мендл (наш нинішній Ребе). джерело: chabad.odessa

🕯 Чому Моше ставить запитання «чому?»📖 Праотці пройшли важкі випробування, але не ставили запитань Всевишньому.Моше ж вигукує: «Чому Ти заподіяв зло цьому народові?» — і на це приходить відповідь:«Ім’ям Г-вая (чотирибуквенним Ім’ям Б-га) Я їм не відкривався».🧠 Різниця — у шляху служіння.Праотці служили Б-гу через якості душі: любов, страх, милосердя.Ці сили вміють приймати й вірити навіть без пояснень.Моше — це хохма, свята мудрість, тому саме він запитує і прагне розуміння.🌟 Але перед розкриттям Імені Г-вая навіть розум має навчитися самоусуненню й прийняттю волі Всевишнього, так само, як це роблять мідот — якості душі.Коли приходить найвище Б-жественне розкриття, і розум повинен схилитися в прийнятті.📌 Урок для кожного єврея.Потрібно поєднувати розум і почуття, високе і просте: вчитися, виконувати заповіді з трепетом і простотою — і разом будувати єдність народу Ізраїлю.🤝 Ця сила дана нам через Моше Рабейну — і вона наближає Геулу, в наші дні.Шаббат Шалом📖 Любавицький календар 

*27 тевета 5648 року (11 січня 1888 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шимшона-Рафаеля Гірша.Рабі Шимшон-Рафаель народився в Гамбурзі в 1808 році і був головним рабином князівства Ольденбург, Емдена, Моравії та Австрійської Сілезії, Франкфурта-на-Майні. Під час революції 1848–49 рр. він був обраний до австрійського рейхстагу і став головою комітету з боротьби за громадянські та політичні права євреїв Моравії.Він жив у роки, коли ідеї руху «Просвіти» і реформаторства, що закликали євреїв до асиміляції, все сильніше опановували німецьких євреїв. Спеціально для них рабі Гірш видав «19 листів про іудаїзм» і книгу «Хорев, або Етюди про обов'язки Ізраїлю в діаспорі», що роз'яснювали моральні принципи іудаїзму. Ці праці заклали основи неоортодоксальної течії в іудаїзмі.У своїй діяльності рабі Гірш прагнув реалізувати принцип Тора ім дерех-ерец, що став девізом очолюваної ним громади, — поєднання релігійних приписів з участю в житті навколишнього неєврейського суспільства. джерело: chabad.odessa

Що таке указ про кантонистівУказ про кантонистів (1827–1856, תקפ״ז – כ״ה менахем-ав תרט״ז) — це система примусового набору єврейських дітей і підлітків до армії Російської імперії. Метою цієї політики було «перевиховання» єврейського населення, насамперед через насильницьке хрещення та відрив дітей від єврейського середовища. Єврейських солдатів, набраних у такий спосіб, називали «ніколаївськими солдатами». Історичне тлоДо 1827 року військова повинність поширювалася на юнаків із 18 років, незалежно від віросповідання. Від служби можна було звільнитися з медичних причин або за значний викуп.Ще до указу існували військові навчальні заклади для неповнолітніх — «кантони», куди іноді добровільно відправляли дітей заради майбутньої кар’єри.З воцарінням Миколи І євреїв визнали «проблемною» групою. Було вирішено вилучати дітей із традиційного середовища, давати їм християнське військове виховання і повертати їх згодом у єврейські громади як інструмент асиміляції. Спроби скасувати указЄврейські громади розгорнули масштабну кампанію: міжнародні звернення, тиск на чиновників, великі хабарі. За вказівкою рабинів багато родин зводили витрати до мінімуму, щоб жертвувати кошти на спільну справу.Було зібрано близько 200 000 рублів, але, попри це, Микола І обійшов законодавчі процедури й особисто наказав розпочати насильницький призов. Сутність указуЗ 1827 року дозволялося забирати дітей з 12 років і відправляти їх на службу терміном до 31 року (до 43-річного віку).Спочатку обіцяли свободу віросповідання, але з 1843 року почалося систематичне насильство: тортури, покарання та приниження для тих, хто відмовлявся хреститися; пільги й заохочення — для тих, хто погоджувався. У мемуарах Єхезкеля Котика описано, як у Саратові шістьох кантонистів силоміць охрестили в лазні під нестерпною спекою; троє загинули. «Хапери» — викрадачі дітейВідповідальність за виконання норми покладали на єврейські громади. Оскільки батьки ховали синів, наймали спеціальних людей — «хаперів», які викрадали дітей.Часто забирали й молодших за 12 років, підробляючи вік. Дітей заможних і впливових намагалися не чіпати; нерідко здавали сиріт і «небажаних» підлітків.Рабини різко засуджували це. Рабі Еліягу Шик прирівнював викрадачів до вбивць. У деяких місцях донощиків страчували за рабинськими рішеннями, що призводило до жорстоких репресій з боку влади. Хто звільнявся від призову● купці, які сплачували особливий податок● «казенні рабини»● студенти державних установНа практиці ці пільги майже не стосувалися дітей 12–18 років. Права після службиВідслуживши кантонисти отримували значні привілеї: дозвіл жити поза межею осілості, займатися торгівлею та користуватися державними послугами, недоступними іншим євреям. Позиція Любавицьких Ребе Мітлер РебеУказ з’явився за його життя, але фактично був реалізований уже після його відходу. Він молився на могилі Алтер Ребе в Гадичі про скасування указу.В останньому хасидському маамарі він пояснив, що саме виконання заповідей із самовідданістю в часи гонінь має особливу цінність на Небесах. Цемах ЦедекВін створив підпільну організацію «Хеврат Тхіят га-Меттим» для порятунку дітей:● викуп призовників,● підкуп охорони,● фіктивна реєстрація як померлих,● моральна підтримка дітей,● покарання донощиків.За цю діяльність його 22 рази заарештовували, піддавали допитам і викликали на «рабинську конференцію» в Петербурзі.Урятовані кантонисти згодом пожертвували розкішні корони для сувоїв Тори в Любавичах.Він також особисто виступав перед кантонистами, зміцнюючи їхню віру, через що влада усунула його зі столиці. Ребе МААРАШПісля скасування указу багато кантонистів залишалися в армії. Ребе займався духовним відродженням уже звільнених солдатів, надсилаючи до них учителів і шойхетів, особливо в віддалені регіони поза межею осілості. Галахічні питанняУказ спричинив складні обговорення:хто вважається донощиком, чи можна видати одну дитину, щоб урятувати іншу, чи допустимий викуп.У респонсах Цемах Цедека ці питання розглядаються завуальовано — через цензуру. Скасування указуПолітика «перевиховання» зазнала краху: замість асиміляції вона спричинила опір і руйнування громад.У результаті 25 менахем-ава 1856 року Олександр II скасував указ, і діяльність «Хеврат Тхіят hа-Меттим» була завершена. Історія кантонистів — це одна з найтрагічніших і водночас героїчних сторінок єврейської стійкості, віри та самопожертви.джерело: Любавицький календар 

Цфат — найвищо розташоване місто Ізраїлю: воно лежить на висоті близько 900 метрів над рівнем моря. Завдяки цьому з давніх часів його використовували як спостережний пункт — звідси добре видно територію Галілеї та озеро Кінерет. У період Другого Храму в Цфаті запалювали сигнальні вогнища, щоб сповіщати про початок нового місяця, а згодом хрестоносці збудували тут фортецю, руїни якої збереглися донині.Місто легко впізнати за синьо-блакитними (тхелет — небесними) будинками, дверима й вікнами. Цей колір символізує зв’язок між морем і небом — як нагадування про духовний вимір життя. Навіть у похмурі дні Цфат виглядає світлим і спокійним, а вузькі вулички та відкриті краєвиди на гори й воду створюють відчуття, ніби місто спеціально збудоване для того, щоб сповільнюватися й озиратися довкола.У Цфаті є вулиця Машіаха — одна з найвужчих в Ізраїлі, завширшки лише близько 60 сантиметрів; пройти нею можна тільки поодинці. А влітку місто наповнюється музикою: тут відбувається відомий фестиваль клезмерів, під час якого старовинні кам’яні вулиці перетворюються на живу сцену.

🕯 Походження портретаПортрет Алтер Ребе був створений під час його першого ув’язнення у 5559 році (1798–1799). Досі залишається нез’ясованим, чи був оригінал виконаний у кольорі, чи простим графітним олівцем — таким, яким він відомий нам за копіями.🔍 Пошуки оригіналуВлітку 5622 року (1862) Ребе Маараш відвідав Царське Село поблизу Петербурга, щоб розшукати онука слідчого, у якого зберігався портрет. Онук погодився передати портрет Ребе Маарашу, і той доправив його до Любавичів, де з нього було зроблено копію.Оригінал отримали під заставу державних асигнацій на суму близько десяти тисяч рублів і доставили в умовах суворої таємниці. За збереження портрета відповідав р. Ісраель Хайкін, зобов’язаний повернути його власникові після завершення копіювання.🗣 Свідчення сучасниківОдин із хасидів розповідав, що чув, як Ребе Цемах Цедек сказав своєму синові, Ребе Маарашу:«Цей портрет справжній — саме таким я пам’ятаю його в роки своєї юності. Нехай буде тобі за це подяка».Через два–три роки (5624–5625) серед хасидів уже було широко відомо, що один із високопоставлених сановників Петербурга написав портрет Алтер Ребе під час його ув’язнення.Ребецн Ривка також отримала дозвіл побачити портрет — за умови суворої таємниці. Після завершення роботи оригінал було повернуто власникові.🖨 Найдавніший збережений примірникНайстарішим із відомих свідчень оригіналу є великий друкований відбиток, виконаний р. Шмар’єю Шнеерсоном. Сьогодні він зберігається в Любавицькій бібліотеці в Нью-Йорку й час від часу експонується для відвідувачів.📜 Свідчення з щоденників Ребе РаяцаУ восьмому зошиті журналу «Ха-Тамім» було надруковано відому фотографію портрета Алтер Ребе. Після її публікації в ранніх випусках журналу редакція отримала багато листів, у яких ставилася під сумнів автентичність зображення — подібні суперечки тривали ще від часу першої публікації портрета у 5648–5649 роках.У відповідь редакція звернулася до Ребе Раяца, який надав фрагменти своїх записів, починаючи з 5656 року. Ці свідчення чітко підтверджують справжність портрета.🧾 Записи Ребе Раяца: основні доказиУ його нотатках наведено п’ять ключових свідчень:1️⃣ Два літні хасиди з Бобруйська, які особисто знали Алтер Ребе, впевнено впізнали портрет як його зображення.2️⃣ Ребе Маараш бачив цей портрет ще у 5615 році в Петербурзі.3️⃣ Ребецн Ривка у 5622 році бачила оригінал у Любавичах і згодом засвідчила, що опубліковане зображення є точною копією того портрета.4️⃣ Свідчення хасида, який чув слова Ребе Цемах Цедека про повну автентичність портрета, а також розповідь про його створення в період ув’язнення.5️⃣ Вислів Ребе Цемах Цедека про зовнішню схожість його дядька р. Хаїма Авраама з Алтер Ребе, що підтверджувало розповіді старих хасидів про точність зображення.👑 Ставлення РебеНа запитання р. Яакова Каца щодо справжності портретів наших Ребе, Ребе відповів просто:«Від Алтер Ребе і від Адмора Цемах Цедека — це відомі, справжні зображення».В одному зі своїх листів Ребе також висловлювався проти ідеї випуску поштової марки з портретом Алтер Ребе, вказуючи на недоречність такого використання зображення. джерело: 📖 Любавицький календар 

*25 тевета 3448 року (313 рік до н.е.) — Відвідування Єрусалима Олександром Македонським.Цього дня відбулася знаменита зустріч Шимона ѓа-Цадика (праведника Шимона) і македонського правителя Олександра Великого.Самаряни, закляті вороги євреїв, переконали Олександра, що відмова євреїв встановити його зображення в Храмі є спробою бунту проти влади і що Храм необхідно зруйнувати. Первосвящеником (коѓен ѓа-гадоль) в ті роки був Шимон ѓа-Цадік, останній з чоловіків Великого Зібрання, один з тих людей, хто разом з пророками Езрою і Нехемією відбудовував Храм і відроджував єврейське життя в Ерец-Ісраель.Олександр на чолі війська рушив на Єрусалим. Рабі Шимон в одязі первосвященика, у супроводі делегації видатних сановників, вирушив привітати царя. Дві групи рухалися назустріч одна одній цілу ніч і на світанку зустрілися. Побачивши первосвященика, Олександр зіскочив з коня і схилився перед ним, пояснивши оточуючим, що перед боєм йому часто з'являвся схожий чоловік.Первосвященик провів царя до Храму і пояснив, що іудаїзм забороняє встановлення в Храмі будь-яких зображень, і запропонував, як доказ відданості і для прославлення імені царя, називати всіх хлопчиків, які народяться в сім'ях єрусалимських священиків цього року — Олександрами (з цього моменту ім'я «Олександр» стало традиційним єврейським ім'ям).*25 тевета 5319 року (4 січня 1559 року) — Перша публікація книги «Ховот ѓа-левавот».«Ховот ѓа-левавот» («Обов'язки серця») — знаменитий трактат рабі Бах'ї бен Йосефа ібн Пакуда (рабейну Бехайе). Книга була написана арабською мовою і називалася «Китаб ал-хідайя іла фараїд ал-кулуб» («Книга настанов про обов'язки серця») і була перекладена на іврит знаменитим перекладачем Єгудою ібн Тібоном, чим справила значний вплив на всю подальшу літературу і поезію. Ну і, звичайно ж, книга «Ховот ѓа-левавот» століттями служила євреям практичним керівництвом у питаннях моральної поведінки.джерело: chabad.odessa

Рабі Шнеур-Залман із Ляд, більш відомий як Алтер Ребе — «Старий Ребе», є однією з найвеличніших постатей єврейської історії Нового часу. Він був засновником хасидизму ХаБаД, першим ребе династії ХаБаД-Любавич, автором книги Танія та укладачем Шулхан Арух а-Рав, що справив колосальний вплив як на хасидський світ, так і на галахічну традицію загалом.🌟 Народження та ранні рокиАлтер Ребе народився 18 елула 5505 року (1745) у містечку неподалік Ліозно. Його народження було благословенне самим Баал-Шем-Тов, який передбачив його появу на світ і вказав батькам особливий шлях виховання дитини. Уже в ранньому дитинстві проявилися його надзвичайна пам’ять, ясність мислення та духовна глибина.У трирічному віці його привели до Баал-Шем-Това, який благословив хлопчика й залишив йому пейси — момент, що став символічним початком його духовної місії.📚 Дитинство, навчання та духовне становленняЗ юних років Рабі Шнеур-Залман вражав оточення своєю геніальністю. До підліткового віку він досконало знав Танах, Талмуд і праці ранніх та пізніх коментаторів. Паралельно він вивчав кабалу й мусар, поєднуючи інтелектуальну глибину з внутрішньою дисципліною та точністю в служінні Всевишньому.Уже в юності він активно долучався до громадського життя, допомагаючи євреям знаходити засоби до існування, зокрема через організацію сільськогосподарських поселень.💍 Шлюб і перші роки лідерстваУ чотирнадцять років Алтер Ребе одружився з ребецн Стерною, донькою заможної та шанованої людини з Вітебська. Отримане придане він майже повністю спрямував на підтримку єврейських родин, які прагнули займатися землеробством, заклавши таким чином основи цілих єврейських поселень.На той час він уже був визнаний одним із найбільших знавців Талмуду свого покоління.🔥 Учень Магіда з МежеричаПрагнучи поглибити розуміння служіння Всевишньому, Рабі Шнеур-Залман вирушив до Межерича до Магіда — Дов-Бер із Межерича, наступника Баал-Шем-Това. Саме там остаточно сформувалося його розуміння хасидизму як шляху, заснованого на Хохмі, Біні та Дааті — розумі, осмисленні й усвідомленому переживанні Божественного.За словами самого Адмора а-Закена, у Межеричі він навчився розуміти, хто такий Всевишній, хто такі євреї та що таке сила нігуна.🧠 Заснування хасидизму ХаБаДПовернувшись із Межерича, він заснував новий напрям у хасидизмі — ХаБаД, у якому емоційне служіння Всевишньому спирається на глибоке інтелектуальне пізнання. Вчення швидко поширилося територіями Білорусі, Литви та Росії, приваблюючи тисячі послідовників.З часом Адмор а-Закен був визнаний головою хасидів Росії, хоча сам довго уникав офіційного титулу ребе, прийнявши це ярмо лише за прямою вказівкою свого вчителя.📖 Книга «Танія»Головною духовною спадщиною Алтер Ребе стала книга «Танія», яку по праву називають «Письмовою Торою хасидизму». У ній докладно аналізується внутрішня структура душі людини, боротьба між Божественним і тваринним началами, а також подаються практичні інструменти для усвідомленого служіння Всевишньому.Робота над книгою тривала близько двадцяти років, і від моменту видання вона стала фундаментом духовного життя ХаБаДа.⛓️ Арешти та звільненняУ 1798 році Адмор а-Закен був заарештований за фальшивим доносом і ув’язнений у Петропавлівській фортеці в Петербурзі. Його звільнення 19 кіслева стало не лише особистою перемогою, а й духовним тріумфом усього руху ХаБаД. Цей день і нині відзначається як «Хаг а-Геула» — свято визволення.Другий арешт, що стався кількома роками пізніше, також завершився повним виправданням.⚔️ Війна з НаполеономПід час наполеонівських воєн Адмор а-Закен відкрито підтримав Російську імперію, вважаючи, що перемога Наполеона принесе євреям матеріальну свободу ціною духовного руйнування. Він закликав євреїв допомагати російській армії й навіть спрямовував хасидів на розвідувальні місії.джерело: https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8