Запрошуємо  на спільне читання  книги Тегілім  з міньяном  у Шабат 19 липня / 23 тамуза о 8:30  в Центральній синагозі Києва  📖 Читання всього Тегіліма перед молитвою Шахаріт — благословенна традиція,  напередодні нового місяця

Щоп’ятниці представники нашої громади вирушають у дорогу для виконання особливої Міцви — доставити хали та свічки тим, хто цього потребує.Це не просто випічка чи пара свічок. Це тепло традицій, відчуття єдності та гідна зустріч Шабату для тих, хто не має змоги самостійно їх придбати чи приготувати.Ми робимо це з любов’ю, турботою та вірою в те, що світло Шабату повинне наповнювати та зігрівати кожен дім.Єврейська громада — поруч. Завжди.

російський FPV-дрон атакував автомобіль головного рабина Херсона, коли той з родиною був усерединіУвечері четверга, 17 липня, російські війська атакували FPV-дроном автомобіль головного рабина Херсона Йосефа Вольфа.Про це повідомив Головний рабин України Моше Реувен Асман.https://www.facebook.com/chiefrabbiua“Дрон поцілив у машину на в’їзді у Херсон, у момент удару рабин, його дружина і маленька дочка перебували в машині. Безпілотник влетів у машину на дуже великій швидкості! Слава Б-гу, вони не постраждали! Це дуже велике диво!” – зазначив він.

22 тамуза 5552 року (12 липня 1792 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо бен Меїра ѓа-Леві Сегаль з Карліна.Рабі Шломо був другом і спочатку однокласником, а потім найближчим учнем засновника карлінської хасидської династії рабі Аѓарона бен Яакова Перлова (Аѓарон Великий). Після відходу з цього світу рабі Аѓарона карлінські хасиди залишилися без ребе. Рабі Шломо наполегливо відмовлявся зайняти цю посаду і розповідають, що знадобилося втручання вчителя, рабі Аѓарона, який з'явився рабі Шломо уві сні і порадив йому все-таки погодитися на посаду.Рабі Шломо переїхав до містечка Людомир (нині Володимир-Волинський) і 1792 року загинув під час погрому, влаштованого польськими повстанцями, які боролися проти Російської імперії. Його наступником на посаді карлінського ребе став син рабі Аѓарона рабі Ашер, який переїхав до містечка Столін. А хасиди з тих пір почали називатися карлін-столинськими.джерело: chabad.odessa

Вавилонський полон. На чужій земліБільшість поневолених євреїв опинилася у Вавилонському полоні. Попри те, що їм загрожувала серйозна небезпека — вони жили серед народів з чужими віруваннями і могли перейняти їхні звичаї — саме це вигнання стало початком духовного відродження нашого народу.Вавилонська імперія була величезною: вона простягалася від Перської затоки до Середземного моря, і всі народи, які входили до її складу, багато в чому збагатили її. Вавилонські мудреці нібито мали владу над надприродними силами, а вавилонська армія перемагала в багатьох війнах. І ось у центрі цієї великої країни опинився маленький народ, принесений сюди з берегів Середземного моря.Вигнанці, відірвані від рідної землі, ставили собі болючі запитання:«За що ми були вигнані? Хто поверне нас додому?»«Може, справді праві були вавилонські мудреці, які прославляли своїх богів? Може, саме вони допомогли їм підкорити інші народи?»Ці думки були дуже небезпечними. Адже євреї могли розчинитися серед інших народів і зникнути — не виконавши великої місії, покладеної на них на Сінаї.Але пророки врятували народ від цієї загрози. Саме ті пророки, яких ще нещодавно вигнанці не хотіли слухати, — ті, хто застерігав їх, коли вони ще жили на своїй землі. Тепер, коли всі їхні передбачення здійснились, вигнанці почали з особливою надією вслухатися у слова про майбутнє визволення, сказані пророком Ішаягу (Ісаєю) та іншими. Якщо збулися пророцтва про зруйнування Храму, сказані за 130 років до того, то збудуться й слова про визволення.Підтримка духу вигнанцівНадію і віру євреїв Вавилонії зміцнювали слова пророка Єрміягу, який задовго до руйнування Храму застерігав їх не поклонятися чужим богам:Бо звичаї народів — марнота:бо зрубують дерево в лісі,обробляє його рукою майстер;прикрашає сріблом і золотом,прибиває цвяхами, молотком, щоб не хиталося.Вони — як опудала в гарбузовому полі,не можуть говорити,носять їх, бо не можуть іти.Не бійтеся їх: не можуть вони ні зашкодити,ані добро зробити.(Єрміягу 10:4–6)А далі пророк проголошує:Немає подібного до Тебе, Господи!Великий Ти, і велике Ім’я Твоє у силі.Хто ж не боятиметься Тебе, Царю народів?Адже серед усіх мудреців народів і в усіх царствах немає такого, як Ти…Не такий, як вони, Той, Хто — частка Яакова, бо Він створив усе, а Ізраїль — Його спадщина.Ім’я Його — Господь Цваот.(Єрміягу 10:6–7)У Вавилонському полоні з’явилися і лжепророки, які давали хибні надії, запевняючи, що вигнання буде коротким і що скоро всі повернуться на батьківщину. Вони радили не будувати домів і не садити виноградників. Але пророк Єрміягу говорив навпаки:«Будуйте доми й живіть у них, насаджуйте сади й споживайте плоди їх.»(Єрміягу 29:6)І додав:«Бо пророкують вони вам неправду в Ім’я Моє — Я не посилав їх, — говорить Господь.Коли ж мине сімдесят років Вавилону, згадаю про вас і виконаю добре Своє слово — поверну вас на це місце.»(Єрміягу 29:10–11)Пророцтва про визволення зміцнювали дух народу й дарували надію.На згадку про страшні дні, які пережив народ, пророки встановили чотири пости:10 тевета — день початку облоги Єрусалима Навуходоносором17 тамуза — день, коли були порушені мури святого міста9 ава — день зруйнування Храму3 тішрея — день убивства ҐедаліїПророцтво Єзекіїля (Єхезкеля)До євреїв, які перебували у Вавилонському вигнанні, Всевишній послав Свого пророка — Єзекіїля бен Бузі, із роду священників (коенів). Єзекіїль викривав гріхи народу, але водночас підтримував і утішав:«Не впадайте у відчай, — казав він, — бо Свята Земля належить не тим, хто вас вигнав, а вам, нащадкам Яакова. Ви повернетесь додому й розкаєтесь у скоєному.»Так говорить Господь Б-г:Хоча Я вигнав їх серед народів і розсіяв по країнах,та став для них малим святинником у землях, куди вони прибули.І зберу Я вас з народів,і поверну з країн, у яких ви були розсіяні,і дам вам землю Ізраїлю.І прийдете туди,і усунете з неї всі мерзоти її та всі гидоти її…Щоб вони ходили за Моїми заповідями,дотримувались уставів Моїх і виконували їх.І будуть вони Моїм народом, а Я буду їхнім Б-гом.(Єзекіїль 11:16–17, 20)Єзекіїль передрікав захоплення Єрусалима Навуходоносором, але також пророкував, що настане день, коли вигнанці повернуться. Вони не лише відновлять місто — вони збудують новий Храм.Навіть у час вигнання пророк не полишав свою місію. Він продовжував вселяти у серця народу надію. У своєму відомому пророцтві про «висохлі кості», які покриваються плоттю й оживають, він передав бачення воскресіння Ціону з попелу:Я пророкував, як Він мені звелів, —і ввійшов у них дух життя,і вони ожили,і стали на ноги свої — надзвичайно велике військо.І сказав Він мені: Сину людський!Ці кості — увесь дім Ізраїля. Вони кажуть:«Висохли наші кості, надія наша зникла…»Так сказав Господь Б-г:Ось Я відкриваю ваші могили,і виведу вас, народе Мій, із могил ваших.І вкладу в вас Дух Мій — і ви оживете.І дам вам спокій на вашій землі.І пізнаєте, що Я — Господь, сказав це і зроблю.(Єзекіїль 37:11–14)Як і його попередники, Єзекіїль пророкував не лише визволення з Вавилонського полону, а й велике, повне Відкуплення. Серед вигнанців був іще один великий духовний наставник — Барух бен Нерія, учень пророка Єрміягу. Він навчав своїх численних послідовників любові до Тори.Царський двірУ Вавилонії вигнанці почали нове життя. Їхнє соціальне становище було цілком задовільним. Вони переважно жили в містах, користувалися громадянськими правами, хоча й залишалися особливими через свою віру. Місцева влада не чинила тиску на релігійну приналежність, бо величезна імперія включала десятки народів із різними віруваннями, і кожному дозволяли певну автономію у внутрішніх справах, вимагаючи лише сплати податків.Навуходоносор наказав відібрати синів знатних родин різних народів — зокрема й єврейських — щоб навчати їх при царському дворі протягом трьох років, готуючи до служби в державному управлінні. Так четверо юнаків — Даниїл, Хананья, Мішаель та Азар’я — почали своє навчання при дворі.За наказом царя їм приносили страви та вино з царського столу. Але юнаки не захотіли осквернятися некошерною їжею і вином і попросили дозволу споживати лише овочі та воду. Царський слуга боявся порушити наказ, але погодився спробувати — лише на десять днів. Коли цей термін минув, він побачив, що юнаки залишились здоровими та міцними, і дозволив їм далі харчуватись кошерно.По завершенні трьох років навчання Даниїла та його товаришів представили Навуходоносору. Вони дуже сподобалися цареві. Але особливу милість здобув Даниїл — після того, як розтлумачив цареві сон.Навуходоносор бачив у сні величезного ідола, що стояв на ногах, зроблених частково з заліза, а частково з глини. Потім камінь відірвався від гори, влучив у ноги ідола — і розбив його. Прокинувшись, цар забув сам сон, але вимагав від мудреців не тільки тлумачення, а й нагадати йому сам зміст сну. Ніхто не міг цього зробити. Але Всевишній відкрив Даниїлу і сам сон, і його значення.Зміст пророцтва був таким: одне царство повстане проти іншого, і після численних війн виникне нове царство, яке стоятиме вічно.Упевнившись у надзвичайних здібностях Даниїла, Навуходоносор підніс його над усіма своїми міністрами. А троє його товаришів — Хананья, Мішаель та Азар’я — теж отримали високі посади.Долина ДураП’янкий від власних перемог, Навуходоносор уявив себе божеством, гідним найвищих почестей. У пориві гордині він звелів у долині Дура встановити величезного золотого ідола й наказав усім мешканцям імперії поклонитися йому. Тих, хто відмовиться, чекала смерть у розпеченій печі.Усі народи, що жили на території Вавилонії, виконали царський наказ. Лише Хананья, Мішаель та Азар’я — нащадки знатних єврейських родів, які служили при дворі, — відмовились. Вони з гідністю та відвагою залишилися стояти, не бажаючи вклонятися ідолу, готові загинути в ім’я Єдиного Б-га.Навуходоносор наказав кинути їх до палаючої печі. Але сталося чудо: вогонь не нашкодив їм, і вони вийшли неушкодженими. Це справило величезне враження на царя й його вельмож. Вони визнали велич Істинного Б-га й під страхом смерті заборонили будь-кому зневажати Його Ім’я.Цей випадок став символом незламної вірності євреїв Всевишньому та Його Торі. Саме тому під час селіход ми молимося:«Той, Хто відповів Хананьї, Мішаелю та Азар’ї, коли вони взивали до Нього з палаючої печі, — нехай відповість і нам!»Після цього чуда Навуходоносор ще більше звеличив трьох юнаків і з повагою ставився до єврейського народу.далі будеджерело:https://toldot.com/

Увечері 9 ава читається звичайна буденна молитва Маарів. Після Шмоне-Есре читають Кадиш, а далі — Книгу Ейха (Плач Єремії) та Кінот (жалобні піснеспіви). Потім читають Веата кадош. У Кадиші, який читається після цього, не промовляють фразу «Тіткабель» («Нехай будуть прийняті їхні молитви»). Так само пропускають «Тіткабель» у Кадиші після ранкової молитви Шахаріт 9 ава, проте в післяобідній молитві Мінха ця фраза вже читається.🔹 Чому фраза «Тіткабель» виключається 9 ава?Бо в Книзі Ейха сказано: «Він не допускає молитви моєї» (Ейха 3:8). Як же тоді ми можемо промовляти: «Нехай будуть прийняті їхні молитви», коли шлях до Всевишнього ніби зачинений?У деяких громадах існує звичай все ж промовляти «Тіткабель» увечері, оскільки ця молитва йде до читання Ейхи, тобто до моменту, коли звучать слова пророка про закритий шлях молитви.🔹 Наші мудреці казали:«Коли було зруйновано Храм, Всевишній сказав ангелам: "Як чинить земний цар у час жалоби? Він гасить світильники у палаці. Так само чиню і Я". І тому сказано в Писанні: "Сонце і місяць потьмарились, зірки втратили своє світло" (Йоель 2:10)».🔹 Увечері 9 ава в синагозі:залишають лише один світильник,знімають парохет (завісу з Арон га-Кодеш),повертають її на місце наступного дня під час Мінхи.У багатьох сефардських громадах прийнято гасити основне освітлення, залишаючи тільки слабке світло. Кантор вголос рахує роки від зруйнування Храму, проголошуючи:«Цей рік — такий-то рік після зруйнування Другого Храму».Наприклад, у 5720 році (1960) проголошували: «Цей рік — 1892-й після руйнування Храму».Щоб визначити, який рік за єврейським календарем від руйнування Храму, треба до трьох останніх цифр поточного єврейського року додати 1172.🔹 Читання Книги ЕйхаУ більшості сефардських і багатьох ашкеназьких громад читають Ейху з друкованої книги — без благословення.Але в деяких ашкеназьких громадах, згідно з традицією Віленського Гаона, читають зі спеціального сувою (як Меґілат Естер) з благословенням «На читання сувою». Проте під час ранкової молитви Ейху читають вдруге — вже без благословення.🔹 Звичаї під час читання:Той, хто читає Ейху вголос, підвищує голос при слові «Ейха».Усі присутні слухають мовчки, поки кантор читає.Але коли він доходить до передостанньої фрази:«Поверни нас до Себе, Г-споди, і ми повернемось. Онови наші дні, як у давнину» (Ейха 5:21), —її промовляють уголос усі, а кантор повторює.Потім усі ще раз промовляють її разом із кантором.🔹 Якщо 9 ава починається після Шабату:У Маарів не читають фрагмент «Веїгі Ноам», бо він пов’язаний із будівництвом Храму — а ми сумуємо за його руйнуванням.Проте фрагмент «Веата кадош» читається завжди, бо світ тримається на святості Всевишнього, навіть коли ми не вивчаємо Тору.Фрази «Ува ле-Ціон ґоель» не читаються, бо визволення не приходить уночі.Не промовляють і слова «Веані зот бріті» — бо сказані 9 ава, вони ніби символізують союз з руйнуванням.Навіть той, хто перебуває в особистій жалобі, повинен прийти до синагоги і вислухати читання Книги Ейха та Кінот.🔹 У наступному дописі — про ранкові звичаї 9 ава та зміст кінот.джерело: https://toldot.com/

21 тамуза 5396 року (24 липня 1636 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Еліягу Баал Шем-Това з Вормса.Життя рабі Еліягу, який очолював союз ністарім (прихованих праведників), було оповите таємницями. За одними даними, його звали рабі Еліягу бен Моше Лоанц і він був онуком знаменитого діяча єврейської громади рабі Йосельмана з Росхейма, за іншими — його батьком був єврей з Іспанії рабі Йосеф Йозпа.Краківська громада запросила відомого іспанського кабаліста і мудреця рабі Йосефа оселитися в їхньому місті, коли йому було вже за 50. Він не був одружений і вів усамітнене життя, присвячуючи весь свій час молитвам і навчанню. Тут він прожив ще 30 років, коли пророк Еліяѓу, який навчав рабі Йосефа таємницям Тори, передав йому наказ одружитися з молодою вдовою нещодавно вбитого купця, для того, щоб привести в світ нову душу, яка допоможе єврейському народу.Через півроку рабі Йосеф з'явився перед бейс-діном (єврейським судом) і оголосив про свій намір одружитися з цією жінкою. Вдова, почувши про це, заплакала, тому що, як виявилося, їй вже кілька разів з'являвся уві сні покійний батько, який благословляв її на шлюб з рабі Йосефом.Через рік, в 1555 році у молодої пари народився хлопчик, якого назвали Еліяѓу (на честь пророка). З двох років і до самої бар-міцви Еліяѓу навчався під керівництвом батька, але за два тижні до бар-міцви рабі Йосеф покинув цей світ. Через кілька тижнів хлопчик повідомив мамі, що хоче покинути рідний дім.Наступні 40 років його життя оповиті таємницею — невідомо, де він жив і чого навчався, але коли він з'явився у Вормсі, то був уже одружений, мав дітей і був відомий як рабі Еліяѓу Баал Шем-Тов. Він організував групу ністарім — прихованих праведників-кабалістів, які мандрували з міста в місто, допомагаючи євреям. Після рабі Еліягу цю групу очолив рабі Баал Шем із Замостя, після рабі Адам Баал Шем із Ропшиц, а після рабі Адама керівником став засновник хасидизму рабі Ісраель Баал Шем-Тов.Рабі Еліягу прожив у Вормсі понад 30 років. Тут він організував єшиву, з якої вийшло безліч блискучих учнів. Після переїзду рабі Еліягу до Праги в 1624 році, єшива також перемістилася туди. Одним з його учнів був відомий рабин рабі Йом-Тов Ліпман Геллер.chabad.odessa

3 ава 5408 року (22 липня 1648 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) в результаті кідуш ѓа-Шем (мученицької смерті в ім'я Всевишнього) рабі Шимшона Бен Песаха з Острополя.Єврейський хроніст Натан з Ганновера розповідає: «І був між ними (мешканцями Полонного) чоловік розумний і проникливий, божественний кабаліст на ім'я Шимшон з Острополя, до якого щодня приходив ангел-вісник і навчав його таємної мудрості... І сказав ангел-віщун Шимшону ще задовго до катастрофи, щоб євреї взяли на себе велике покаяння, аби пом'якшити фатальний вирок неба. І проповідував він багато разів у синагозі, закликаючи народ до покаяння, — і дійсно було велике покаяння у всіх містах, але було вже пізно, бо вирок був уже підписаний». Коли козаки увірвалися в місто, рабі Шимшон, знаючи, що порятунку немає, зібрав євреїв у синагозі, де всі вони загинули в освячення Його Імені.Нащадками рабі Шимшона були знаменитий дотепник, «єврейський Ходжа Насреддін», Гершеле з Острополя і рабі Яаков-Йосеф бен Цві ѓа-Коѓен Кац з Полонного — найстаріший з учнів засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това.chabad.odessa

1. Після зруйнування Храму. Виконання пророцтвЗадовго до того, як народ Ізраїлю оселився на своїй землі, Всевишній послав Своїх пророків, аби вони застерегли синів Ізраїлю від майбутніх лих. Пророцтва, записані в Торі та книгах Пророків, здійснилися. На горі Сінай Всевишній застерігав: якщо заповіді не будуть дотримуватись, народ буде суворо покараний:…І будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти……І зроблю міста ваші пустелею, і опустошу святині ваші……А вас розпорошу між народами й оголю меча за вами, і буде земля ваша спустошена, а міста ваші — руїною.(Ваїкра 26–27)Пророцтво пророка Міхи, сказане за 140 років до зруйнування Храму, повністю справдилось:…Єрусалим стане руїною, а гора Дому Г-споднього — заросте лісом.(Міха 3:12)Здійснилось і пророцтво пророка Єрміягу:Бачу я землю — і ось: пустка й хаос…Бачу я: родючий край став пустелею, а всі його міста зруйновані…(Єрміягу 4:26)Юдея, залишившись беззахисною, не змогла протистояти вторгненню сусідніх народів. Аммонітяни та моавітяни напали зі сходу, філістимляни — із заходу, самаритяни — з півночі. Зрештою війська вавилонського воєначальника Невузарадана зруйнували Храм і взяли народ у полон.Майже все населення Юдеї було виведене до Вавилонії. На батьківщині залишилась лише невелика громада. Невузарадан призначив правителем Юдеї Ґедалію бен Ахікама — одного з праведників свого покоління, чий батько свого часу врятував пророка Єрміягу від переслідування. Ґедалія доклав чимало зусиль для відновлення Єрусалима та об’єднання народу, й біженці почали поступово повертатися до Юдеї.Те, чого не могли зрозуміти багато з тих, хто вижив — чому Всевишній так вчинив зі Святою Землею, і що стало причиною її руйнування, — зрозумів Невузарадан. Він визнав пророцтва Єрміягу — посланця Всевишнього, що передбачив жахи, які впали на цю землю. Тому він зняв з пророка кайдани й дарував йому повну свободу. Але Всевишній сказав пророку: «Повернись до Ґедалії бен Ахікама», — і Єрміягу оселився в твердині, де жив Ґедалія.Проте мир, що випав на долю невеликої частини тих, хто залишився на батьківщині, був недовгим. Цар аммонітян прагнув остаточно знищити Юдею й послав Ішмаеля бен Натанію вбити Ґедалію. Один з колишніх міністрів Юдеї, Йоханан бен Кореах, застеріг Ґедалію про небезпеку, але той не повірив і не дослухався. Ішмаель із десятьма поплічниками прийшов до Ґедалії начебто з мирною місією. Вони сіли за спільну трапезу, а потім убили його й примусили його послідовників піти з ними до аммонітян. Це вбивство позбавило євреїв останньої надії залишитися на рідній землі й було сприйняте як завершення трагедії руйнування Храму й державності.На згадку про це вбивство для всіх наступних поколінь був установлений день жалоби — піст Ґедалії, який припадає на 3 тішрея.До ЄгиптуУ день убивства Ґедалії Йоханан бен Кореах та його воїни не перебували у твердині. Дізнавшись про трагедію, вони вступили в бій з убивцями й звільнили захоплених послідовників Ґедалії. Ішмаель і його прибічники втекли.Сподвижники Ґедалії, боячись помсти з боку вавилонського царя, вирішили тікати до Єгипту. Пророк Єрміягу застерігав їх від цього кроку, кажучи, що Всевишній змилосердиться над ними, захистить від гніву Навуходоносора, і вони зможуть мирно жити в Юдеї. Єрміягу також попереджав: якщо вони не виконають Волі Творця, нещастя спіткає їх саме в Єгипті.Однак Йоханан бен Кореах і його воїни не дослухались до пророцтва й вирушили до Єгипту разом з іудейськими біженцями, силоміць узявши із собою Єрміягу та його учня Баруха. Вони сподівались на захист фараона і не повірили пророцтву про те, що фараона буде переможено.Оселившись у Єгипті, біженці почали вклонятися чужим богам. Навіть у вигнанні вони не слухали пророка й не зважали на його застереження.Минуло кілька років — у Єгипті спалахнули заворушення. Фараона вбили, і Навуходоносор скористався цим — він напав на Єгипет і розгромив його, як і передрікав Всевишній через пророків Єрміягу та Єхезкеля.У цих битвах загинула більшість іудейських біженців. Лише небагатьом вдалося врятуватись — серед них були пророк Єрміягу та його вірний учень Барух бен Нерія. Навуходоносор узяв їх у полон і переселив до Вавилону, де вони й завершили своє життя.(продовження буде)джерело: https://toldot.com

Ми вже згадували, що 9 ава заборонено вивчати Тору, оскільки вона приносить радість серцю. Однак дозволено вивчати главу «Ве-ейлу мегалхін» («Нижчезазначені припиняють…») з трактату Талмуду Моед Катан, яка присвячена законам жалоби та відлучення. Також дозволено вивчати Мідраш Ейха, Книгу Ейха («Плач Єремії») та пов’язані з нею коментарі, а також Книгу Йова, бо всі ці тексти оповідають про скорботні події.Крім того, дозволено вивчати розділи з Книги Єрміягу, в яких пророк докоряє єврейському народу за гріхи і передбачає лиха. Водночас слід пропускати уривки, де пророк втішає народ. Також дозволено вивчати мідраші з трактату Гітін, що описують руйнування Храму.9 ава заборонено вітатися з іншими, навіть словами «Доброго ранку». Проте, якщо знайомий першим звертається з привітанням — необхідно відповісти, але тихо, аби не викликати ворожості.9 ава заборонено дарувати подарунки.Згідно з поширеним звичаєм, 9 ава уникають будь-якої роботи, окрім невідкладної, адже праця відволікає від скорботи. Ця заборона діє в ніч і вранці до полудня. Після полудня вона не чинна, однак краще утриматися від роботи до кінця посту, щоб не втратити настрій жалоби.У ніч і вранці 9 ава (до полудня) прийнято сидіти на землі або низькому ослоні (висотою не більш ніж 3 тефахи).Слід уникати відвідування публічних місць, людних вулиць і ринків, аби не втягнутись у пусті розмови, що відволікають від скорботи, і не опинитися випадково в радісному товаристві або не вчинити щось розважальне.Існує звичай спати 9 ава не на ліжку, а на матраці, розстеленому на підлозі. Навіть той, хто спить на ліжку, має внести певну зміну: наприклад, якщо зазвичай спить на двох подушках — цієї ночі слід обмежитися однією. Існує звичай класти під подушку чи матрац камінь — на згадку про зруйнований Храм.Готувати їжу на вечір (після завершення посту) прийнято лише після полудня 9 ава.9 ава не вдихають аромати парфумів чи прянощів, а також не палять публічно.Не вдягають святковий одяг, навіть якщо він не новий.У багатьох громадах після полудня 9 ава прибирають у домі, миють підлогу — як символ надії на майбутнє визволення, на яке ми з нетерпінням чекаємо. Адже єврейська традиція каже, що саме 9 ава народиться Машіах.Той, хто їсть 9 ава без законного дозволу, не побачить оновлений радісний Єрусалим. Натомість кожен, хто щиро сумує за Єрусалимом, обов’язково побачить його відновленим і сповненим радості, як обіцяє пророк:«Радійте з ним радістю всі, хто сумував за ним (Єрусалимом)» (Єшаягу 66:10).🔹 У наступному дописі — нові пояснення та традиції, пов’язані з завершенням посту та надією на відбудову.джерело: https://toldot.com/

Кожна справжня молитва — це крок разом із Б-гом у творенні нового дня. Іноді здається, що молитва — це щось особисте, тихе, внутрішнє. Але насправді в цю мить людина стає частиною чогось надзвичайно великого.Кожне слово, сказане від серця, поєднує землю з небом.Ти не просто молишся — ти допомагаєш світові триматися, рухатися, жити.Ти стаєш учасником творіння, спільником Б-га, Який щодня продовжує будувати цей світ через нас.Навіть якщо тобі здається, що ти просто шепочеш слова — вони змінюють реальність: і всередині тебе, і назовні.Чудового дня й добрих молитов нам усім! ✨

❗️Зеленський підписав Закон про множинне громадянство, — Верховна РадаЩо передбачає Закон:▪️ Визнається належність до громадянства двох і більше країн.▪️ Це дозволено, якщо громадянин України набуває громадянство країни зі спеціального списку, який визначає Кабінет Міністрів (з урахуванням членства в ЄС та санкцій проти РФ).▪️ Іноземець із такої країни може отримати українське громадянство.▪️ Нові громадяни повинні складати іспити — без пільг.▪️ Іноземці, які служать у ЗСУ під час війни, можуть претендувати на громадянство після 1 року служби.