Проміжок між 17 Тамуза і 9 Ава називається днями «Бейн а-Мецарім» — що буквально означає «між тіснинами», тобто час найбільших трагедій в історії єврейського народу. У ці дні були зруйновані обидва Храми — святині Ізраїлю.На згадку про ці події наші мудреці (благословенна їхня пам’ять) встановили особливі закони трауру. Деякі з них починають дотримуватися вже з 17 Тамуза.З настанням місяця ава додаються нові заборони та звичаї.Особливі приписи стосуються дня 9 Ава, коли було зруйновано обидва Храми.Сам піст 9 Ава — найсуворіший із траурних постів.Існують також окремі приписи для 10 Ава, коли Єрусалим ще продовжував горіти.З 17 Тамуза:1. ⚠️ Період небезпеки– Уникають тілесних покарань для дітей і учнів.– Не варто відвідувати потенційно небезпечні місця: пляжі, походи, басейни.– З 10:30 до 16:30 не рекомендується перебувати на самоті у безлюдних місцях.– Операції й медичні втручання, які не є терміновими, бажано відкласти до після 9 ава.– Вважається, що це невдалий час для пошуку житла, але це обмеження необов’язкове до місяця ава.2. 💍 Весілля та музика– Ашкеназам заборонено одружуватись із 17 Тамуза, сефарди переважно дотримуються цього з місяця ава.– Ашкеназам дозволено бути присутніми на сефардських весіллях.– Знайомства (шидух) та заручини (ерусін) дозволені, навіть з трапезою.– Заборонено слухати музику, влаштовувати танці. Заборона поширюється як на живу музику, так і на записи.– Пісні без музичного супроводу дозволені, але краще не співати для розваги.– Духовний спів, що веде до єднання з Творцем — дозволений.– Дітям спів не заборонено.– Уроки музики як джерело доходу — дозволені.3. 🍽️ Святкові трапези– Дозволені трапези з нагоди обрізання, бар-міцви, викупу первістка, новосілля, завершення трактату.– Весільна трапеза дозволена лише тим, хто одружився до 17 Тамуза.– Музичний супровід під час трапез — небажаний.4. ✨ Благословення «Шеехеяну»– З 17 Тамуза не прийнято промовляти благословення «Шеехеяну» («Що дав нам дожити до цього часу») на нові речі або плоди.– Дозволено сказати «Шеехеяну» на плід, якого потім уже не буде.– У місяць ав і в суботи цього періоду — благословення дозволене (але за Арізалем — небажане).– На заповіді (обрізання, міква, викуп первістка) — дозволено благословляти.– Якщо хтось випадково почав благословення — дозволяється завершити його.– Благословення «Га-Гомель» і «Атов ве-аметів» — дозволені в місяць ав.5. 🏗️ Будівництво та ремонт– Не починають побілку, фарбування, ремонт чи посадку декоративних рослин — якщо в цьому немає нагальної потреби.6. ✂️ Стрижка та гоління– Ашкеназам заборонено стригтись і голитись із 17 Тамуза.– У більшості сефардських громад це заборонено лише з початку місяця ав або з тижня, на який припадає 9 ава.– Заборона поширюється на чоловіків і жінок, на все волосся, включаючи перуки (їх можна розчісувати, але не стригти).– Якщо вуса або борода заважають їсти чи пити — можна підстригти.– Для медичних цілей (наприклад, перед операцією) стрижка дозволена.– Той, чий особистий траур завершився після 17 Тамуза, і хто не мав змоги постригтись раніше, може зробити це після завершення трауру.Обрізання:– Батькам, моелю та сандаку дозволено стригтись напередодні дня обрізання.– Якщо обрізання відбувається у тиждень 9 ава — за деякими думками, навіть їм це заборонено.– Якщо 9 ава випадає на суботу й переноситься — теж діють обмеження.Бар-міцва:– Хлопчикові, в якого бар-міцва в цей період — за деякими думками, дозволено стригтись; за іншими — ні.– У тиждень 9 ава стрижка заборонена.Діти:– За одними думками, дітям стригтись теж заборонено; інші дозволяють до 6 років.– У тиждень 9 ава — стрижка заборонена.– Перше підстригання халаке — дозволене, якщо воно не припадає на тиждень 9 ава.7. 🛍️ Покупки– З 17 Тамуза не купують речей, які викликають особливу радість.– Придбання побутового одягу (нижня білизна, шкарпетки тощо) — дозволене до початку місяця ава.Усі ці закони та звичаї набувають чинності з вечора після 16 Тамуза.🕊️ Нехай буде воля Всевишнього, щоб Храм незабаром був відбудований, а дні скорботи перетворилися на дні радості та свят! джерело: https://toldot.com

Шановні читачі!Ми не працюємо в Шабат ( з п'ятниці 18:00 до неділі 10:00)В зазначений часМи не відповідаємо на ваші повідомлення та дзвінки! Переконливо просимо НЕ писати коментарі на наших сторінках, та не відправляти запити у Шабат!Шабат Шалом!Миру та злагоди всім нам!

*16 тамуза 2448 року (1312 рік до цієї ери) — Виготовлено золотого тельця.*16 тамуза 2448 року (1312 рік до цієї ери) — Йорцайт (річниця загибелі) Хура бен Калева.Шістнадцяте тамуза 2448 року від Створення Світу було 40-м днем процесу отримання Тори на горі Синай. Народ з нетерпінням чекав повернення Моше-рабейну (Мойсея) з гори Сінай. Але, коли всупереч обіцянкам, глава народу до призначеного часу не повернувся (насправді євреї помилилися в розрахунках, і 40-м мав виявитися наступний день), то ті, хто стояв біля Сінаю, схвилювалися і помчали до Аѓарона з вимогою виготовити їм того, хто буде втілювати Б га. Це не було створенням нового Б жества, як помилково зображують цю подію. Євреї не намагалися знайти нового Б га, вони намагалися виготовити собі якесь Його втілення, яке буде виступати перед Ним в якості повноважного посла єврейського народу.Хур, син пророчиці Міріам (сестри Моше) і Калева, сина Йефуне (голови племені Йеѓуди) намагався напоумити людей і був розірваний натовпом. Аѓарон здався і відлив із золота фігуру бика.джерело: chabad.odessa 

Сімнадцяте Тамуза — єврейський піст, установлений на згадку про руйнування Храму. В історії єврейського народу 17 Тамуза — день жалоби та нещасть. У Талмуді перелічено п’ять лих, що сталися в цей день.Одне з них, описане ще в П’ятикнижжі, в книзі Шмот (Вихід), за традицією відбулося саме 17 Тамуза — Моше-рабейну розбив Скрижалі Заповіту, побачивши золотого тельця, якого зробили наші предки в пустелі.17 Тамуза воїни вавилонського царя Невухаднецара проломили міську стіну, а через три тижні, 9 ава, сталася трагічна розв’язка подій: Храм було підпалено.Піст починається з ранкового світанку та проходить за правилами, як інші громадські пости. Він є першим днем періоду «Бейн а-Мецарім» — трьох тижнів жалоби.

15 тамуза 5503 року (7 липня 1743) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) відомого мудреця-кабалиста рабі Хаїма бен Атара, автора книги коментарів до Тори «Ор ѓа-Хаїм».Рабі Хаїм народився в Марокко, жив і навчався в Алжирі, Італії, Ерец-Ісраель (Акко і Єрусалимі (там він оселився за рік до смерті)).Про його святість і велич розповідають безліч історій. Відомо, наприклад, що під час своєї, на жаль, невдалої подорожі до Ерец-Ісраель засновник хасидизму рабі Ісраель Баал-Шем-Тов мав намір зустрітися з рабі Хаїмом бен Атаром, щоб спільними зусиллями привести Мошіаха і сприяти остаточному звільненню.

Розважальні заходи:Заборонені розважальні події, такі як музичні концерти, танці, співи та інші види розваг. Покупки:Прийнято утримуватись від купівлі речей, які викликають особливу радість. Водночас придбання повсякденних речей, що не мають великого значення, дозволяється до початку місяця ава. Стрижка та гоління:Існує звичай утримуватись від стрижки й гоління в дні посту. Благословення на новий одяг і плоди:Не промовляють благословення «Шеехеяну» на новий одяг або плоди нового врожаю, якщо з цим пов’язана особлива радість від покупки чи першого вживання. Деякі обмеження щодо їжі та напоїв:Хоча піст 17 Тамуза вважається помірним, деякі релігійні люди утримуються від певних продуктів, як-от м’ясо, вино чи солодощі — особливо в період «Дев’яти днів», що передують 9 ава. Заборона на купання, прання та покупку нового одягу:У період «Дев’яти днів» деякі утримуються від купання, прання та придбання нового одягу, за винятком нагальних випадків.Винятки: Обрізання, бар-міцва, викуп первістка, новосілля:Святкові трапези з цих нагод, як правило, не підпадають під заборону на розважальні події. Вагітні, жінки, що годують, і хворі:Їм дозволено їсти й пити в обсязі, необхідному для збереження здоров’я. Трапези, пов’язані з виконанням заповіді:На таких трапезах дозволено вживати м’ясо, вино, а також співати пісні. Скуштування їжі перед Шабатом:Дозволено пробувати їжу, приготовлену для Шабату, навіть якщо вона містить м’ясо чи вино. Продаж м’яса:М’ясникам і власникам ресторанів дозволяється продавати м’ясо, оскільки воно може бути потрібне для дозволених цілей. Святкові трапези:Під час трапез, пов’язаних із заповіддю, дозволено співати, вживати м’ясо та вино. Важливо пам’ятати:Мета посту 17 Тамуза — не лише утримання від їжі та пиття, а й роздуми над трагедіями, що спіткали єврейський народ, та прагнення до духовного виправлення.У період «Трьох тижнів», а особливо під час «Дев’яти днів» перед 9 ава, рекомендується проявляти стриманість і уникати надмірних радощів.Усі обмеження й заборони слід дотримуватись з повагою й усвідомленням їхнього змісту.

 💔Вночі місто знову втратило своїх мешканців внаслідок російських ударів, – МВС.Пошкодження зафіксували у 8 районах міста – постраждали будинки, лікарні, школи, магазини, транспорт.У Подільському районі загинули дві жінки – 68-річна киянка та 22-річна капрал поліції, яка працювала у поліції метрополітену.

У світі шпигунства є безпілотники, супутники й кіберзброя. Але іноді найнебезпечнішою зброєю… є жінка.Знайомтесь: Кетрін Перес Шакед — агентка Моссаду, яка сколихнула Іран зсередини й ззовні. Француженка за походженням, навчена провідною розвідкою Ізраїлю, вона була направлена на одну з найсміливіших місій в історії сучасного шпигунства.Два роки тому Моссад запустив «Операцію Іран». Мета? Проникнення в військову еліту та ядерну програму Ірану. Для цього потрібна була не просто шпигунка — а людина, здатна зачарувати, обдурити й зникнути. І цією людиною стала Кетрін.Після інтенсивної підготовки вона прибула до Ірану під вигаданим ім’ям — духовної європейки, яка нібито «знайшла спокій» у шиїтському ісламі. Вона перейняла місцеві звичаї, мову та релігійні ритуали. Її маскування було бездоганним.Вона почала з малого — налагоджувала зв’язки з дружинами високопосадовців іранської армії. Її ввічливість і щирий інтерес підкорили їх. Чаювання переростали у запрошення. Запрошення — у дружбу. Незабаром вона отримала доступ до домівок найвпливовіших людей країни.І саме тоді… розпочалася справжня операція.Всередині цих будинків її ніхто не підозрював. Поки служби безпеки ретельно сканували телефони й електронну пошту, Кетрін з посмішкою проходила повз — фотографувала схеми, креслення й особисті розклади. Всі матеріали вона передавала безпосередньо в Моссад.Вона не просто збирала інформацію. Вона закладала фундамент для війни.І в ніч на 12 червня 2025 року все зійшлося.Ізраїль завдав неочікуваного авіаудару по Ірану — цілеспрямовано по військових базах, секретних бункерах та ядерних дослідницьких центрах. Але це були не випадкові удари — кожен удар був хірургічно точним… і смертельним.Серед загиблих:• 8 старших генералів• 7 провідних атомних науковців• 3 високопосадовці розвідкиКожен із них несвідомо впустив Кетрін у свій дім.Іран був приголомшений. Перш ніж встигли відреагувати, їхнє вище командування вже зникло. Коли їхні власні служби безпеки розпочали розслідування, вони нарешті вийшли на неї — не через технології, а завдяки старим фотографіям з родинних заходів. Ось вона — усміхнена, поряд із тими, кого допомогла знищити.Але коли вони зрозуміли, хто вона… її вже не було.Її обличчя висіло на плакатах по всьому Тегерану. Її ім’я пошепки згадували в армійських колах, як легенду-привида. Але вона зникла. Одні кажуть — утекла через гори. Інші — що Моссад вивіз її під глибоким прикриттям.Якою б не була правда, одне відомо точно:Кетрін Перес Шакед змінила правила гри.Без куль, без бомб — лише краса, розум і сміливість — вона допомогла викрити найретельніше приховувані таємниці Ірану.Іран назвав це «найруйнівнішим витоком інформації в історії своєї розвідки».А світ?Він ніколи не забуде жінку, яка проникла до Ірану…і розірвала його зсередини. 

У центральній синагозі України пройшов Фарбренген на честь 12 Тамуза - дня визволення шостого Любавицького Ребе Йосефа Іцхака! Ви можете запитати, а шо за день визволення? Шо за Фарбренген? Розповідаємо!Євреї по всьому світу святкують 12 Тамуза, як день великого Дива та милосердя Всевишнього! Бо у цей день в 1927 коли радянська влада, засудила Йосефа Іцхака до розстрілу, просто за те, що він був релігійним євреєм, та навчав Торі та заповідям інших.Його довго мучили допитами, щоб він написав зізнання у тому, що він «ворог народу», але не змогли зламати міцний дух шостого Любавицького Ребе й вирішили, розстріляти його. Але під тиском Світової спільноти та Дивом Всевишнього, Йосефа Іцхака відпустили! Це був перший в історії подібний прецедент, тому ми і відзначаємо цей деньФарбренген - це хасидське застілля, яке окрім смачної їжі та напоїв (бо коли голодний, дуже тяжко розмовляти на великі духовні теми) наповнене кабалістичною складовою, завдяки  який проводив йогоТож, якщо ви маєте єврейське коріння, й вам цікаво долучитись до буремного життя нашої громади, пишіть у повідомлення!

Після того, як ми пояснили https://jewishukraine.info/post/435, що юдаїзм ґрунтується на знанні, а не на сліпій вірі, важливо зрозуміти слова пророка Хавакука, який говорить (2:4): «…а праведник вірою своєю буде жити».На перший погляд, може здатися, що віра — це велика основа в житті праведників?Проте таке питання виникає лише в тих, хто недостатньо знайомий зі святим (єврейським) мовленням.У цьому вірші використано слово емуна, яке в сучасному івриті помилково пов’язують із поняттям «віра» (наприклад, словник Евен-Шошана пояснює емуну як «стан душі віруючої людини»).Однак у святій мові слово емуна означає здатність покладатися на когось, довіряти.Тому й говорить Мішна у «Піркей Авот» (2:4):«Не покладайся (аль таамін, від слова емуна) на себе до дня своєї смерті».Із цих слів Мішни видно, що емуна — це саме довіра, здатність покладатися на іншого.У такому значенні слово емуна використовується й у всіх інших місцях Танаху та в словах мудреців. Саме в цьому сенсі вживає його й пророк Хавакук, коли каже, що «праведник житиме вірою своєю».Це означає: оскільки людина знає, що Всевишній любить її, — вона має покладатися на Всевишнього, довіряти Йому, розуміючи, що все, що Він посилає — на краще.І саме це — велика основа в житті людини: здатність покладатися на Всевишнього.Віленський Гаон у своєму коментарі до книги Мішлей пише:*«Головна умова, на якій була дана Тора Ізраїлю, — щоб вони покладалися на Всевишнього… Бо основа всього — повна довіра до Всевишнього, і це є основою всіх заповідей».по матеріалам сайту: https://imrey.org/

Питання:Шановний рабине! Я бачив єврейські тексти, надруковані як стандартними друкованими та рукописними літерами, так і «шрифтом Раші». Чи могли б ви пояснити походження цього особливого шрифту? Невже сам Раші мав власний стиль письма?Відповідь:Ім’я Раші — одного з найвідоміших коментаторів Святого Письма та Талмуду — є абревіатурою від раббі Шломо Іцхакі (1040–1105 рр. н.е.). Його праці без перебільшення є головними коментарями до Тори, якими користуються й донині.Переважна більшість видань Тори на різних мовах виходить разом із класичними коментарями Раші. В єврейських виданнях ці коментарі зазвичай друкуються особливим шрифтом, який візуально відрізняється від стандартного й отримав назву «шрифт Раші».Проте вас може здивувати, що сам Раші ніколи цим шрифтом не користувався.📜 Походження шрифту РашіПерш ніж зануритися в історію цього шрифту, варто зазначити: окрім кількох букв (наприклад, א, ב, צ, ש), шрифт Раші дуже схожий на звичайні друковані єврейські літери.До XV століття всі єврейські книги, включно з Торою й коментарями, ретельно переписувалися вручну. Але після винаходу друкарського верстата Йоганном Гутенбергом, євреї — як народ книги — одразу почали використовувати новий спосіб поширення своїх текстів.Перша надрукована єврейська книга — це Тора, яка вважається виданням Гутенберга, хоча точна дата її друку невідома.Перше ж датоване єврейське видання — це коментар Раші до Хумаша, надрукований 5 лютого 1475 року сефардським євреєм Авраамом Гартоном в італійському місті Реджо-ді-Калабрія.Особливістю цього видання було використання нового шрифту, заснованого на вже існуючому сефардському напіврукописному почерку.(Цікаво, що це не було перше друковане видання Раші: у 1469–1472 роках троє братів — Овадья, Менаше і Біньямін — у Римі також видали його коментар до Тори, але їхні книги були недатовані.)Спочатку коментарі Раші виходили як окремі збірки без тексту Тори. Але згодом, коли друкували такі видання, як Мікраот Гдолот (Тора з кількома коментарями), видавці вирішили: текст Тори слід друкувати класичним квадратним шрифтом, а коментарі — окремим, тобто шрифтом Раші, щоб полегшити читання й орієнтацію.Саме тому цей шрифт став асоціюватися з коментарями Раші, хоч автор і не мав до нього прямого стосунку.✒️ Чому використовували шрифт Раші?Окрім візуального розмежування між Торою та коментарями, були й інші причини популярності шрифту Раші:Компактність.Шрифт Раші займає менше місця, ніж стандартний. Це дозволяло помістити більше тексту на сторінці — що було особливо цінно в часи, коли папір і друк були дорогими.Менший рівень святості.Оскільки цей шрифт був створений штучно в середньовіччі, вважалося, що він не має тієї ж святості, що й «священний» шрифт, який використовувався для Тори. Тому його часто застосовували для друку рабинських праць.Недопустимість зловживання священним шрифтом.Класичний квадратний шрифт, схожий на той, що використовується в сувоях Тори, не дозволялося застосовувати для буденних текстів. Шрифт Раші — завдяки візуальній відмінності — був дозволеним.Однак з часом деякі мудреці наполягали на тому, щоб усі тексти, включаючи коментарі, друкувалися звичайним квадратним шрифтом, аби зробити їх доступнішими для широкого кола читачів.📚 У висновокГоворячи про Раші, важливо згадати, що ребе Йосеф Іцхак Шнеєрсон радив кожному щодня вивчати відповідну частину тижневої глави Тори разом із коментарем Раші.Кожна глава Тори поділена на сім частин — по одній на кожен день тижня, і пояснення Раші мають стати невід’ємною частиною щоденного навчання.Коментарі Раші особливі тим, що пояснюють простий зміст тексту Тори настільки доступно, що його може зрозуміти навіть п’ятирічна дитина, і водночас вони слугують основою для багатьох глибших інтерпретацій.Коментарі Раші є підґрунтям і для галахічних, і для каббалістичних творів. Тому не дивно, що саме цей шрифт, яким друкуються коментарі до Тори, увійшов в історію як «шрифт Раші».Примітки:Докладніше про це читайте в статті «Папа Римський, який дозволив видати Талмуд».«Раші: коментар і простий зміст», Бібліотека Пенсильванського університету, онлайн-виставка юдаїки (станом на 28 червня 2017 р.).Маген Авраам, Орах Хаїм, 334:17; див. також Ігрод Кодеш, т. 18, с. 177, і Шулхан Менахем, т. 5, с. 214, прим. 13.Див. Торат Менахем, 5749, т. 3, с. 101, цит. у Шулхан Менахем, т. 5, с. 215.Джерело: https://imrey.org/