📜 Хто такий рабин Кук?
Рабин Авраам Іцхак га-Коен Кук (1865–1935) був одним із найяскравіших і найвпливовіших духовних лідерів єврейського народу в новітній історії, а також першим головним ашкеназьким рабином Землі Ізраїлю. Він увійшов в історію як великий мислитель, знавець Тори й кабаліст. Проте мало хто знає, що все його життя, світогляд і духовні пошуки були тісно пов’язані з ученням і традиціями хасидизму Хабад.
🌱 Дитячі роки та любов до хасидизму
Духовне коріння рабина Кука сягало безпосередньо хабадського середовища. Його мати, Перл-Злата, походила з родини відданих хасидів Третього Любавицького Ребе — Цемах Цедека. Її дід був видатним знавцем Тори. Він заснував хабадську синагогу в їхньому рідному латвійському містечку Грайба та запросив туди відомого хасидського вчителя й хозера — раббі Єхезкеля Яновера.
Маленький Авраам Іцхак із ранніх років слухав його уроки та бесіди, вбираючи світло хасидського вчення. У дитинстві він мав особливу й дуже дорогу для нього річ — улюблену кіпу, пошиту зі шматочка одягу самого Цемах Цедека. Хлопчик не міг заснути без неї, а якщо вночі вона спадала з голови, одразу прокидався.
📚 Відданість хасидським книгам
З роками любов рабина Кука до вчення Хабаду лише міцнішала. Упродовж усього життя щосуботи він незмінно вивчав книгу Алтер Ребе «Лікутей Тора».
Коли рабин Кук служив рабином у латвійському місті Бойськ, у святкові дні він регулярно приходив молитися до місцевої хабадської синагоги. Перед вечірньою молитвою він проводив для присутніх глибокі уроки, засновані на хасидських книгах «Тора Ор» і «Лікутей Тора».
Пізніше, у роки Першої світової війни, рабин Кук опинився в Лондоні. Його особистим секретарем і відданим помічником став хасид Хабаду раббі Шимон Гліценштейн.
Зберігся дивовижний спогад: одного разу на свято Песах раббі Шимон зайшов до кабінету рабина Кука й побачив, як той схвильовано ходить із кутка в куток. На столі лежала розгорнута книга «Лікутей Тора». Рабин указав на один із рядків і натхненно промовив своєму секретареві:
«Тут розкривається справжній Руах га-Кодеш!»
🤝 Участь у порятунку Шостого Любавицького Ребе
Особлива сторінка в історії зв’язків рабина Кука з Хабадом пов’язана із Шостим Любавицьким Ребе — раббі Йосефом-Іцхаком Шнеєрсоном, Раяцем.
Коли 1927 року радянська влада заарештувала Ребе в ленінграді і його життя опинилося під смертельною загрозою, рабин Кук не залишився осторонь. Він негайно залучив усі свої міжнародні зв’язки та надіслав термінову телеграму до американського представництва організації «Джойнт» із вимогою зробити все можливе для звільнення лідера Хабаду.
Наступного року, до свята визволення 12 Тамуза, рабин Кук разом з іншими видатними рабинами підписав публічне звернення до єврейського народу із закликом брати активну участь у святкових зібраннях на честь чудесного порятунку Ребе.
✨ Історична зустріч у Єрусалимі та взаємна повага
У серпні 1929 року Шостий Любавицький Ребе здійснив історичний візит до Землі Ізраїлю. Саме тоді в Єрусалимі відбулася їхня довгоочікувана особиста зустріч.
Приймаючи гостя у своєму кабінеті, рабин Кук зі сльозами на очах зізнався, що відчуває надзвичайну радість від зустрічі з людиною, з якою його протягом багатьох років пов’язувало тепле листування.
Вони тривалий час розмовляли, обговорюючи найрізноманітніші теми: від порятунку переслідуваних євреїв у радянському союзі до найтонших питань єврейського закону, кабали та духовної наступності поколінь.
Їхній зв’язок зберігався й надалі. Коли 1935 року рабин Кук тяжко захворів, Любавицький Ребе надіслав йому зворушливого листа з побажаннями повного зцілення. Він також повідомив, що учні хабадської єшиви «Томхей Тмімім» у Польщі невпинно моляться за його здоров’я.
Після того як рабин Кук пішов із життя, Ребе надіслав його родині офіційного листа зі співчуттями, висловивши глибокий біль усього єврейського народу через втрату такого видатного духовного світила.
джерело: 📖 (https://t.me/+8KbDy9dQVqAxZWE8)